Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 330.34+116

 

І. М. Капаруліна,

к. е. н., доцент, докторант кафедри фінансів, обліку та аудиту,

Національний авіаційний університет

 

УНІВЕРСАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

 

I. M. Kaparulina,

PhD in Economics, Associate Professor, Doctoral Student, National Aviation University, Kiev, Ukraine

 

RESEARCH OF ENTERPRISE DEVELOPMENT IN THE CONTEXT OF UNIVERSALISM

 

В роботі досліджуються універсальні засади формування теорії розвитку підприємства. Обґрунтовується необхідність аналізу ключових понять і категорій, що складають базис теорії розвитку підприємства: «змінювання/рух», «прогрес», «регрес», «зростання», «розвиток»,  «адаптація» і «еволюція». На основі структурного аналізу процесів, що відображаються відповідними категоріями, визначається логічний взаємозв’язок між ними. Проводиться аналогія між розбіжностями в теорії розвитку підприємства, в універсальній теорії розвитку та базисними філософськими проблемами («якість-кількість», «завершеність-нескінченність», «внутрішнє-зовнішнє») та визначається напрям удосконалення теорії розвитку підприємства.

 

Universal Principles of formation of the theory of enterprise development are investigated in the paper. Need to analyze the key concepts and categories that make up the basis of the theory of enterprise development is justified: "change / movement", "progress", "regression", "growth", "development", "adaptation" and "evolution". Structural analysis of the processes that appear relevant categories is conducted. The logical relationship between these processes is found. The analogy between the differences in the theory of enterprise development, in the universal theory of development and basic philosophical problems ("quality-quantity", "finality-infinite", "internal-external") is made and direction of improving the theory of the enterprise is determined.

 

Ключові слова: розвиток, адаптація, еволюція, властивості, структура, спрямованість, складність, диференціація.

 

Key word: development, adaptation, evolution, properties, structure, focus, complexity, differentiation.

 

 

Постановка проблеми. Існування будь-якого підприємства можна зобразити як поточне вирішення дилеми «самозбереження-зміни», оскільки зміни як невід’ємна умова існування в рухливому середовищі несуть в собі як можливості, так і ризики. Тому передбачення змін у середовищі й формування активно-пасивної реакції підприємством з подальшою розробкою відповідних впроваджень на підприємстві є актуальною проблемою в сучасній економічній теорії і практиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасна теорія розвитку підприємства має фрагментарний характер й досліджується в межах різних теорій і дисциплін: в стратегічному управлінні підприємством, в теорії криз і антикризовому управлінні підприємством, в теорії організаційних змін, в мікроекономіці та ін. Однак варто звернути увагу на комплексні дослідження, в яких одночасно відображаються такі ключові характеристики розвитку підприємства як внутрішні та зовнішні чинники, основні етапи та  траєкторія розвитку, формуючи узагальнення уявлення про розвиток підприємства. Серед актуальних на сьогодні в економічні науці таких досліджень можна відмітити, насамперед, роботи Лівехуда-Глазла [1], Л.Грейнера [2], І.Адизеса [3], К.Грейвза [4], оформлені у вигляді моделей розвитку підприємства/організації. Однак в сучасних підходах до розвитку підприємства міститься низка розбіжностей і недоліків:

- пропонується різна кількість основних фаз в життєдіяльності підприємства, що не пояснюється лише різним ступенем деталізації процесу;

- визначаються різні внутрішні та зовнішні параметри розвитку підприємства;

- в одних моделях розглядаються лише прогресивні зрушення у поведінці підприємства (наприклад, модель Л.Грейнера), в інших моделях і прогресивні, і регресивні фази (наприклад, модель І.Адизеса);

- відсутня цілеспрямованість процесу розвитку – розвиток має нескінченний характер;

- обґрунтування етапів розвитку здійснюється авторами на основі індивідуального розвитку сучасних підприємств, а історичний аспект відсутній.

Отже, не зважаючи на досить широкий спектр досліджень в області розвитку підприємства сучасні роботи місять низку істотних розбіжностей і не пояснюють природу розвитку підприємства. Тому обґрунтоване дослідження природи розвитку підприємства може здійснюватися лише за умови чіткого визначення ключових характеристик цього процесу на універсальних засадах.

Постановка завдання. Метою роботи є аналіз ключових понять і категорій, що складають базис теорії розвитку підприємства, та визначення універсальних засад удосконалення теорії розвитку підприємства. В роботі застосовується структурний та логічний аналіз, узагальнення, метод аналогій. Методологічна база роботи сформована положеннями поле-об’єктного підходу.

Виклад основного матеріалу.  Аналіз моделей розвитку дозволяє виділити наступні універсальні категорії, що складають базис теорії розвитку підприємства: «змінювання/рух», «прогрес», «регрес», «зростання», «розвиток»,  «адаптація» і «еволюція». З метою визначення взаємозв’язку між цими категоріями та відповідними процесами, що вони відображають, визначимо основні їх характеристики.

Найзагальнішою категорію із зазначених можна вважати категорію «змінювання/рух», під якою розуміється процес переходу з одного стану в інший, якісні та кількісні перетворення [5, с.124-125]. З часів Древньої Греції і до сучасності [6]. У фізиці механізм змін/руху розкривається за допомогою трьох характеристик: інерція, сила та енергія. Формулювання узагальненої абстрактної мети будь-яких змін, яке залишається актуальним до нині, було надано Аристотелем [7]: «благо – ціль усякого виникнення й руху». Узагальнено процес змінювання може бути зображений як на рис.1.

 

Рис.1. Схема процесу змінювання

 

Категорії «прогрес» і «регрес» є протилежними й мають усталений зміст. Під прогресом розуміється процес удосконалення, перехід від простого до складного, від нижчого до вищого [8, с.159]. Відповідно регрес – це зворотний рух/зміни по відношенню до прогресу, перехід від складного до більш простого. Однак регресивний рух – це не ідентична прогресу траєкторія, лише у протилежному напрямі, а специфічні фази поступового руйнування/деградації. Прогрес і регрес - це не абсолютні, а відносні характеристики, тобто, наприклад, під прогресом ми розуміємо переважання позитивних якісних змін над негативними якісними змінами. В якості критерію прогресу можна застосовувати критерій, запропонований К. фон Бером, що зберігає актуальність донині: диференціація частин цілого та їхня спеціалізація [9, с.20].

Категорія «зростання» не викликає розбіжностей в науці та є відносною характеристикою змін, що засвідчує перевищення появи нових однорідних елементів в об’єкті над їх руйнуванням [10].

Прогрес і регрес, зростання та спад можна вважати елементарними різновидами змін, оскільки вони виступають структурними складовими розвитку, еволюції та адаптації. Порівняння сутнісних характеристик різновидів елементарних змін наведена в табл.1.

 

Таблиця 1.

Порівняння різновидів елементарних змін

зростання

спад

прогрес

регрес

однорідність (кількісні зміни)

диференціація (якісні зміни)

поява>руйнування

поява<

руйнування

ускладнення>

спрощення

ускладнення< спрощення

 

Характеристику розвитку доцільно розпочати з визначення, що дуже часто наводиться науковій і навчальній літературі й досить повно характеризує цей процес: «розвиток, як би повторювання ступенів, що вже пройдені, але інакше повторювання, на більш високій базі («заперечення-заперечення»), розвиток … по спіралі, а не по прямій лінії; – розвиток скачкоподібний, катастрофічний, революційний; – «перерви поступовості»; перетворення кількості в якість; – внутрішні імпульси до розвитку, що є наслідком протиріччя, зіткнення різних сил і тенденцій…; – взаємозалежність і щільний, нерозривний зв’язок усіх сторін кожного явища…, зв’язок, що дає єдиний, закономірний світовий процес руху» [11,с.55]. Однак не зважаючи на множинність досліджень в області розвитку, на нашу думку, ключовим невирішеним аспектом в концепції розвитку залишається визначення місця регресії в процесі розвитку, а саме, регресія – це результат тривалого накопичення негативних змін, що супроводжує розвиток, чи закономірний процес як реалізація певної програми. Актуалізація цього питання обумовлюється тим, що відповідь на нього визначає траєкторію процесу розвитку, фази та основні механізми, тобто торкається природи цього процесу. Тому для уточнення сучасного змістовного наповнення категорії «розвиток», враховуючи варіації та розбіжності у поглядах науковців, наведемо структуровану характеристику розвитку:

- ціль – ефективність [12]; покращення адаптивності [13];

- спосіб – боротьба та компліментарність відносин; асиміляція та аккомодація (за Ж.Піаже [14]);

- результат – якісні зміни [6,11]; поява нових, але не унікальних з точки зору Буття властивостей об’єктів [15];

- характер результату – прогрес і регрес [6,11], лише прогрес [16], дискретний рух від одного кругообігу до іншого шляхом зміни траєкторії кругообігу [17];

- одиниця розвитку – індивід чи група;

- властивості процесу – незворотність, спрямованість (закономірність), нелінійність, спадковість, повторювальність [6,11]

- структура процесу розвитку (рис.2):

- реалізація трьох законів: «перехід кількості в якість», «заперечення заперечення», «боротьба та єдність протилежностей» у вигляді послідовності етапів [18], наведених на рис.2;

- дві місткі фази: еволюція (розгортання та дисипація) та інволюція (згортання та концентрація) [19].

 

а) розвиток як розгортання протиріччя та його заперечення (складено на основі [18])

 

б) цикл розвитку за Гегелем

 

Рис. 2. Діалектична модель розвитку

 

Узагальнюючи різні підходи до розуміння адаптації можна виділити такі основні характеристики цього процесу:

- ціль адаптації – набуття стійкості до певного чинника зовнішнього середовища як можливість існування в раніше несумісних умовах [20], що проявляється у вигляді: набуття нових можливостей [21], інтеграції із зовнішнім середовищем [22], досягнення рівноваги із зовнішнім середовищем [23];

- спосіб адаптації – пристосування параметрів об’єкта до параметрів середовища його функціонування [24];

- результат адаптації  – адаптаційний поведінковий патерн (функціональна система за П.К. Анохіним [25], функціональна система конкретного поведінкового акту [24]);

- напрям – прогрес, регрес, збереження поточного стану [26];

- одиниця еволюції – індивід чи група;

- види адаптації: активна та пасивна [24];

- властивості адаптації – безперервність, цілеспрямованість [24];

- структура процесу адаптації:

- дві послідовні фази: термінова (пристосування, що не викликає сутнісних змін в об’єкті) та довгострокова адаптація (структурні зміни в об’єкті внаслідок накопичення ефектів термінової адаптації) [20],

-  одноразові реакції та повторювальні послідовні реакції [25].

Розбіжності у трактуванні еволюції виникають, насамперед, через неоднозначний зміст цього поняття, зафіксований у різноманітних словниках, коли поняття «еволюція» може вживатися і як синонім розвитку, і трактуватися як незворотні історичне змінювання [27]. Тому головною проблемою у дослідженні еволюції є визначення взаємозв’язку між поняттями «розвиток» і «еволюція»: це – тотожні поняття, чи «еволюція» є більш широким поняттям, ніж «розвиток», чи навпаки та інші варіації. В цьому контексті варто навести в якості прикладу наступне визначення еволюції: це процес використання внутрішньої енергії для власного розвитку [28] Враховуючи вище зазначене, структуруємо дані по теорії еволюції, використовуючи джерела з різних наукових напрямів:

- ціль еволюції – реагування «на зовнішні збурення таким чином, щоб зберігати нормальну життєздатність, включаючи успішне розмноження» [29]; підвищення коефіцієнту корисної дії [28];

- спосіб – процеси конвергенції і дивергенції [30], поступові незворотні зміни [31], нерівномірні незворотні зміни [32];

- результат еволюції – поява унікальних, принципово нових властивостей об’єктів з точки зору Буття в цілому [15]; адаптивність об’єкта [33]; ускладнення і збільшення різноманіття [9]; градація та різноманіття (Ж.Б. Ламарк [33]);

- спрямованість – єдність прогресу та регресу [28];

- одиниця еволюції – популяція чи вид [33];

- властивості – незворотність, прогресивність, спрямованість [9];

- структура еволюційного процесу:

-  «інадаптація-евадаптація-стазис» (стазис може протікати повільно, доки змінювання середовища не спровокує зміни [32]);

-   «варіація-відбір-збереження» [33] (рис.3).

 

Рис. 3. Природа еволюції [33]

 

Отже, в результаті уточнення змісту категорій «змінювання», «зростання», «адаптація», «розвиток» і «еволюція» та узагальнення й структуризації інформації про відповідні процеси, що ними описуються, можна сформувати такий висновок.

Змінювання – узагальнюючий акт, що лежить в основі усіх розглянутих процесів, що відображає кількісно-якісні зміни в об’єкті позитивно-негативного характеру. Процеси адаптації, розвитку і еволюції можна відобразити у вигляді послідовності змін певного характеру, однак сучасний стан дослідження цих процесів у різних наукових дисциплінах не дозволяє їх чітко розмежувати та з’ясувати між ними взаємозв’язок. Тобто, існують суттєві збіги у авторів при визначенні мети, результату, основних способів і т.д. адаптації, розвитку та еволюції. Такі розбіжності у трактуванні універсальних категорій призводять до розбіжностей на рівні прикладних досліджень – насамперед, в теорії розвитку підприємств (що продемонстровано на початку роботи).

Ми вбачаємо причину виникнення дискусійних моментів в теорії розвитку у невирішеності відповідних загально філософських проблем (табл.2), на з’ясування яких має бути спрямовано в подальшому дослідження розвитку.

 

Таблиця 2.

Філософське підґрунтя  проблем в теорії розвитку

Філософська проблема

Універсальна теорія розвитку

Теорія розвитку підприємства

зовнішнє та внутрішнє

значимість ендогенних і екзогенних чинників розвитку; фрактальність і специфіка розвитку різних об’єктів

характер і вага впливу зовнішнього середовища на розвиток підприємства, специфіка впливу галузевих і інших чинників; визначення внутрішніх чинників розвитку; співвідношення специфіки та універсальності в розвитку

нескінченність і завершеність

визначення місця накопичення негативних якісних змін в процесі розвитку; траєкторія розвитку

старіння підприємств; траєкторія розвитку

закономірність і варіативність

співвідношення онтогенезу і філогенезу; генотипу та фенотипу

співвідношення індивідуального розвитку підприємства та історичного розвитку

кількість і якість

ідентифікація зворотних і незворотних змін; визначення точки переходу кількісних змін у якісні

ідентифікація зворотних і незворотних змін; об’єктивність криз у розвитку підприємств

 

Висновок. Істотні розбіжності в наявних підходах до розвитку підприємства, що свідчать про неоднозначність розуміння природи розвитку науковцями, і фрагментарність досліджень розвитку підприємства обумовлюють необхідність аналізу ключових аспектів процесу розвитку, що відображаються універсальними категоріями: «змінювання/рух», «прогрес», «регрес», «зростання», «розвиток»,  «адаптація» і «еволюція». В результаті аналізу категорію «змінювання» можна вважати узагальнюючою категорією, а категорії «прогрес», «регрес», «зростання», «спад» можна віднести до елементарних різновиди змін, оскільки відповідні види змін є складовими процесів адаптації, розвитку та еволюції. Структурний аналіз категорій «адаптація», «розвиток» і «еволюція» демонструє неможливість логічного співвіднесення їх через низку збігів у розумінні мети відповідних процесів, способів реалізації і властивостей. Зв’язок між дискусійними моментами в теорії розвитку підприємства, універсальній теорії розвитку та філософськими проблемами обумовлює подальше удосконалення теорії розвитку підприємства в контексті вирішення дилем «кількість-якість», «внутрішнє-зовнішнє», «нескінченність-завершеність». Обґрунтування загально філософських засад дозволить визначити структуру реальності, спосіб існування та параметри об’єктів реальності, на підставі яких буде сформований погляд на побудову підприємства та принципи його розвитку в межах суспільно-економічного розвитку людства.

 

Література.

1. Глазл Ф. Динамичное развитие предприятия. Как предприятия – пионеры и бюрократия могут стать эффективными [Текст] / Ф. Глазл, Б. Ливехуд. – Калуга: Духовное познание, 2000. – 264 с.

2. Greiner L.E. Evolution and Revolution as Organizations Grow [Text] / L.E. Greiner // Harvard Business Review. – 1972. – Vol.50. – Issue 4. – р. 37-46.

3. Адизес И. Идеальный руководитель: Почему им нельзя стать и что из этого следует [Текст] / И. Адизес. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. – 262 с.

4. Graves C.W. The Never Ending Quest: Dr. Clare W. Graves Explores Human Nature [Text] / C.W. Graves / Eds. C. W. Graves, Ch. C. Cowan, N. Todorovic. – Santa Barbara, CA: ECLET Publishing, 2005. – 578 р.

5. Философский словарь [Электронный ресурс] / Под ред.. И.Т.Фролова. 4-е изд. – М.: Политиздат, 1981. – 445 с.

6. Введение в курс философии [Текст] / Под ред. Ф.С. Файзуллина. – Уфа: УГАТУ, 1996. – 408 с.

7. Аристотель Метафизика. Книга 1. [Электронный ресурс] / Аристотель // Киевская городская библиотека. Режим доступа: http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/metaphiz.txt_with-big-pictures.html

8. Словник української мови: у 11 томах.  – Т.8 [Текст] / Під ред. І. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1977. – 927 с.

9. Хлебосолов Е.И. Лекции по теории эволюции [Текст] / Е.И. Хлебосолов. – М.: УЦ «Перспектива», 2004. – 264 с.

10. Рост и развитие [Электронный ресурс] // Энциклопедия Кругосвет. Режим доступа: http://www.krugosvet.ru/node/38740;

11. Ленин В.И. Полное собрание сочинений. Т.26 [Текст] / В.И. Ленин. – М.: Издательство политической литературы, 1969. – 591 с.

12. Margulies N. Organization Development: Values, Process, and Technology [Text] / N. Margulies, A. Raia. – N. Y.: McGraw-Hill, 1972. – 381 р.

13. Bennis W.G. Organization development: its nature, origins, and prospects [Text] / W.G. Bennis. Reading, Mass.: Addison-Wesley Publishing Co., 1969. 87р.

14. Додонов Ю.С. Ассимиляция, аккомодация и «недостающее звено» теории Ж.Пиаже [Текст] / Ю.С. Додонов // Образ Российской психологии в регионах страны и в мире. Материалы международного форума и школы молодых ученых. – М.: ИП РАН, 2008. – С.198-203.

15. Болдачев А. Антропный принцип и глобальный эволюционизм. (Краткое введение в общую теорию глобального эволюционизма) [Электронный ресурс] / А. Болдычев // Siac (13.07.2001). Режим доступа: http://siac.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=724&Itemid=44

16. Методология исследования развития сложных систем [Текст] / Под ред. К.О.Кратца и Э.Н. Елисеева. – Л.: Наука, 1979. – 224 с.

17. Шумпетер Й. Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия [Текст]/ Й.Шумпетер. — М.: ЭКСМО, 2007. -  864 с

18. Силютин В.И. Понимание сущности организационных изменений и развития [Электронный ресурс] / В.И. Силютин // Вестник Самарского государственного университета. – 2012. – №1(92). Режим доступа: http://vestnik.ssu.samara.ru/articles/92_16.pdf

19. Арманд А.Д. Эволюция и Инволюция [Электронный ресурс] / А.Д. Арманд // Дельфис. – 1997. – №10 (2). Режим доступа: http://www.delphis.ru/journal/article/evolyutsiya-i-involyutsiya

20. Меерсон Ф.З. Адаптация к стрессорным ситуациям и физическим нагрузкам [Текст] / Ф.З. Меерсон, М.Г. Пшенникова. – М.: Медицина, 1988. – 256 с.

21. Аршавский И.А. Особенности стресса и адаптации в разные возрастные периоды в свете данных негэнтропийной теории онтогенеза [Текст] / И.А. Аршавский / В сб.: Нервные и эндокринные механизмы стресса. – Кишинев, «Штиница», 1980. – С. 3-61.

22. Самара Г.Н. Социокультурная адаптация молодежи в период радикальных трансформаций [Текст] / Г.Н.Самара, Д.С.Петров. – М.: Фирма Светотон Лтд, 2004. – 205 с.

23. Фурманов И.А. Аффективно-динамическая теория адаптации [Текст]/ И.А. Фурманов // Вестник БГУ. Серия 3. – 2001. – №3. – С.42-47.

24. Павлов С.Е. Адаптация [Текст] / С.Е. Павлов. М.: «Паруса», 2000. 282 с.

25. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем [Текст]/ П.К. Анохин. М.: Медицина, 1975. 477 с.

26. Казначеев В.П. Современные аспекты адаптации [Текст]/ В.П. Казначеев. – Новосибирск: Наука, 1980. – 192 с.

27. Эволюция [Электронный ресурс] // Новый философский словарь. Режим доступа: http://filpedia.ru/432/

28. Ильин А.А. Философский анализ аспектов эволюции [Текст]/ А.А. Ильин, Н.Н. Кожевников // Вестник Северо-Восточного федерального университета им. М.К. Амосова. – 2005. – Т.2. – №1. – С.52-59.

29. Шишкин М.А. Индивидуальное развитие и эволюционная теория [Текст]/ М.А. Шишкин // Онтогенез. – 1987. – Т.15. – №2. – С.115-136.

30. Берг Л.С. Труды по теории эволюции (1922-1930) [Текст]/ Л.С. Берг. – Л.: Наука, 1977. – 388 с.

31. Kutshera U. The modern theory of biological evolution: an expended synthesis [Text]/ U. Kutshera, K.J. Niklas // Naturwissenschaften. – V.91. – N6. – 2004. – P.255-276.

32. Расницын А.П. Процесс эволюции и методологии систематики [Текст] / А.П. Расницын // Труды Российского энтомологического общества. –  2002. – Т.73. –  С.1-101.

33. Северцев А.С. Теория эволюции: учебник [Текст] / А.С. Северцев. – М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2005. – 380 с.

 

References.

1. Glazl, F. and Livehud, B. (2000), Dinamichnoe razvitie predprijatija. Kak predprijatijapionery i bjurokratija mogut stat' jeffektivnymi [The dynamic development of the company. How Businesses - Pioneers and bureaucracy can be effective], Duhovnoe poznanie, Kaluga, Russia

2. Greiner, L.E. (1972), “Evolution and Revolution as Organizations Grow”, Harvard Business Review, Vol.50, Issue 4, pp. 37-46

3. Adizes, I. (2007), Ideal'nyj rukovoditel': Pochemu im nel'zja stat' i chto iz jetogo sleduet [Ideal head: Why can not they be and what follows from this], Al'pina Biznes Buks, Moscow, Russia

4. Graves, C.W. (2005), The Never Ending Quest: Dr. Clare W. Graves Explores Human Nature / C.W. Graves, Ch.C. Cowan, N. Todorovic (eds.), ECLET Publishing, Santa Barbara, CA, USA

5. Filosofskij slovar' [Philosophical Dictionary] (1981) / I.T.Frolov (ed.), 4-th ed, Politizdat, Moscow, USSR

6. Vvedenie v kurs filosofii (1996) [Introduction to Philosophy] / F.S. Fajzullin (ed.), UGATU, Ufa, Russia

7. Aristotle Metafizika [Metaphysics], Book 1, Kievskaja gorodskaja biblioteka, available at: http://lib.ru/POEEAST/ARISTOTEL/metaphiz.txt_with-big-pictures.html (Accessed 17 January 2014)

8. Slovnyk ukrains'koi movy: u 11 tomakh [Dictionary of Ukrainian language: in 11 volumes] (1977) / І. Bіlodіd (ed.), vol.8, Naukova dumka, Kiev, Ukraine

9. Hlebosolov, E.I. (2004), Lekcii po teorii jevoljucii [Lectures on the theory of evolution], Perspektiva, Moscow, USSR

10. Jenciklopedija Krugosvet, “ Growth and development ”, available at: http://www.krugosvet.ru/node/38740 (Accessed 17 January 2014)

11. Lenin, V.I. (1969), Polnoe sobranie sochinenij [Complete set of works], vol.26, Izdatel'stvo politicheskoj literatury, Moscow, Russia

12. Margulies, N. and Raia, A. (1972), Organization Development: Values, Process, and Technology, McGraw-Hill, New York, USA

13. Bennis, W.G. (1969), Organization development: its nature, origins, and prospects, Addison-Wesley Publishing Co., Reading, Mass., USA

14. Dodonov, Ju.S. (2008), “Assimilation, accommodation and "missing link" theory of Piaget”, Obraz Rossijskoj psihologii v regionah strany i v mire [The image of Russian psychology in the regions and in the world], Mezhdunarodnyj forum i shkola molodyh uchenyh [International Forum and the School for Young Scientists], IP RAN, Moscow, pp.198-203

15. Boldachev, A. (2001), “The anthropic principle and the global evolutionism. (A brief introduction to the general theory of global evolutionism)”, Siac, available at: http://siac.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=724&Itemid=44 (Accessed 187 January 2014)

16. Metodologija issledovanija razvitija slozhnyh sistem [Research Methodology development of complex systems] (1979) / K.O. Kratec, Je.N. Eliseev (ed.), Nauka, Leningrad, USSR

17. Schumpeter, J. (2007), Teorija jekonomicheskogo razvitija. Kapitalizm, socializm i demokratija [The Theory of Economic Development. Capitalism, Socialism and Democracy], JeKSMO, Moscow, Russia

18. Siljutin, V.I. (2012), “ Understanding the essence of organizational change and development ”, Vestnik Samarskogo gosudarstvennogo universiteta, n.1(92), available at: http://vestnik.ssu.samara.ru/articles/92_16.pdf (Accessed 18 January 2014)

19. Armand, А.D. (1997), “Evolution and involution”, Del'fis, n.10 (2), available at: http://www.delphis.ru/journal/article/evolyutsiya-i-involyutsiya (Accessed 18 January 2014)

20. Meerson, F.Z. and Pshennikova, M.G. (1988), Adaptacija k stressornym situacijam i fizicheskim nagruzkam [Adaptation to the stress and physical stress situations], Medicina, Moscow, USSR

21. Arshavskij, I.A. (1980), “ Features of stress and adaptation in different age periods in the light of the theory of ontogenesis negentropic ”, In  Nervnye i jendokrinnye mehanizmy stressa [Neural and endocrine mechanisms of stress], Shtinica, Kishinev, USSR

22. Samara, G.N. and Petrov, D.S. (2004), Sociokul'turnaja adaptacija molodezhi v period radikal'nyh transformacij [Sociocultural adaptation of youth in a period of radical transformation], Firma Svetoton Ltd, Moscow, Russia

23. Furmanov, I.A. (2001),Affective-dynamic theory of adaptation”, Vestnik BGU. Serija 3, n.3, pp.42-47

24. Pavlov, S.E. (2000), Adaptacija [Adaptation], Parus, Moscow, Russia

25. Anohin, P.K. (1975), Ocherki po fiziologii funkcional'nyh sistem [Essays on the physiology of functional systems], Medicina, Moscow, USSR

26. Kaznacheev, V.P. (1980), Sovremennye aspekty adaptacii [Modern aspects of adaptation], Nauka, Novosibirsk, USSR

27. Novyj filosofskij slovar', “Evolution”, available at: http://filpedia.ru/432/ (Accessed 19 January 2014)

28. Il'in, A.A. and Kozhevnikov, N.N. (2005), “Philosophical analysis of the aspects of evolution”, Vestnik Severo-Vostochnogo federal'nogo universiteta im. M.K. Amosova, vol.2, n.1, pp.52-59

29. Shishkin, M.A. (1987), “Individual development and evolutionary theory”, Ontogenez, vol.15, n.2, pp.115-136

30. Berg, L.S. (1977), Trudy po teorii jevoljucii (1922-1930) [Works on the theory of evolution], Nauka, Leningrad, USSR

31. Kutshera, U. and Niklas, K.J. (2004), “The modern theory of biological evolution: an expended synthesis”, Naturwissenschaften, V.91, n.6, pp.255-276

32. Rasnicyn, A.P. (2002), “The process of evolution and methodology of systematics”, Trudy Rossijskogo jentomologicheskogo obshhestva, vol.73, pp.1-101

33. Severcev, A.S. (2005), Teorija jevoljucii [Evolutionism], Gumanitar. izd. centr VLADOS, Moscow, Russia

 

Стаття надійшла до редакції 28.02.2014 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"