УДК 338.984

 

А. І. Іванова,

аспірант Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара

 

ПЛАНУВАННЯ ТА АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ОБСЯГІВ РЕАЛІЗАЦІЇ У СФЕРІ ПОСЛУГ: ОСОБЛИВОСТІ, ПРОБЛЕМИ І ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ

 

A. I. Ivanova,

post-graduate of Dnipropetrovsk National University Oles Honchar

 

SALES VOLUMES PLANNING AND ANALYSIS IN SERVICE ENTERPRISES:PARTICULARITIES, PROBLEMS AND WAYS OF SOLUTION

 

У статті розглянуто особливості планування та аналізу обсягів реалізації на підприємствах сфери послуг. Виявлено, що на підприємствах сфери послуг існує проблема порівняння основних економічних показників різних часових періодів, що пов’язано зі складністю використання натуральних показників і мобільністю зміни асортименту послуг. З урахуванням виявленого на основі кореляційно-регресійного аналізу зв’язку між темпами росту обсягів реалізації та темпами інфляції запропоновано механізм планування й аналізу обсягів наданих послуг, що ґрунтується на коригуванні вартісного показника на індекс інфляції і дозволяє встановити приріст або зниження обсягів реалізації, спричинених дією нецінових факторів. Такий підхід, на відміну від існуючих методик планування та аналізу, дозволяє врахувати особливості діяльності підприємств сфери послуг і встановлювати реальні темпи росту основних економічних показників, а отже, визначати результативність роботи сервісних підприємств.

 

The article deals with the particularities of sales volumes planning and analysis in service enterprises. The problem of main economic indicators comparability was educed, which is explained by the difficulty of using natural units in analysis and mobility of range of services within different time periods. On the basis of correlation and regression analysis the coherence (relation) between sales volumes growth and inflation index was determined. Taking into account the determined relation the mechanism of sales volumes planning and analysis was developed, which is based on adjustment the sales volumes in cost units on the index of inflation and enables to determine the increase or decrease of the index, caused by the impact of non-price factors. This approach, as opposed to existing methodologies of planning and analysis, enables to consider the peculiarities of service enterprises activity, identify real growth of main economic indexes and, thus, determine the effectiveness of service enterprises.

 

Ключові слова: обсяги реалізації, порівнянність показників, індекс інфляції, нецінове зростання обсягів наданих послуг.

 

Key words: sales volumes, comparability of indexes, inflation index, non-price growth of sales volumes.

 

 

Сфера послуг є потужним фактором розвитку народногосподарського комплексу країни. Завдяки забезпеченню населення робочими місцями, створенню доданої вартості, а також обслуговуванню виробничої сфери і населення сфера послуг є невід ємним елементом економіки країни. Тому удосконалення і підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання даної сфери є важливим компонентом покращення добробуту національної економіки в цілому. На нашу думку, істотні резерви підвищення ефективності сфери послуг лежать в удосконаленні систем управління суб’єктів господарювання, а також підходів і методів до планування їх діяльності. Вивчення проблем і недоліків діяльності підприємств сфери послуг вважаємо актуальним завданням економічної науки, результати якого дадуть змогу систематизувати і узагальнити показники їх ефективності, динаміку і закономірності розвитку, а також встановити резерви підвищення ефективності діяльності підприємств сфери послуг.

Ґрунтовні дослідження планування й аналізу основних економічних показників проведені вітчизняними вченими С.Ф. Покропивним, С.М. Квашею, І.М. Бойчик, Л.М. Гаєвською, В.О. Протопоповою. Прогнозуванню обсягів реалізації присвячені праці Б. Грабовецького, А. Данильченка, Н. Дубровіної, І. Іванова, Л. Канторовича, О. Карагодової, Т. Клебанової, І. Михасюка, В. Науменка, Б. Панасюка, В.Царьова та ін. Особливості аналізу даного показника є предметом досліджень Г.М. Тарасюк, М.А. Болюх, Г.В. Савицької. У зазначених працях увага приділяється аналізу і плануванню на промислових підприємствах, зокрема машинобудівних, що логічно пояснюється стратегічним значенням даної галузі для економіки України. Втім, зростаюче значення сфери послуг як потужного генератора ВВП зумовлює підвищення актуальності проведення аналогічного дослідження і для сервісних підприємств, оскільки особливості діяльності таких підприємств не дають змогу використовувати існуючі методики планування та оцінки без проведення певної модифікації і пристосування.

Метою даної статті є розробка механізму розрахунку планових і фактичних обсягів наданих послуг сервісними підприємствами, очищених від впливу інфляційних процесів на величину даного показника, що дозволятиме порівнювати основні економічні показники діяльності підприємства різних часових періодів.

Варто зазначити, що у сфері послуг існує ряд методологічних і методичних проблем: проблема нормування, встановлення систем оплати праці й оцінювання ефективності праці для формування адекватної величини фонду оплати праці, проблема планування і аналізу обсягів реалізації, продуктивності праці тощо. Зокрема, в економічному аналізі на підприємствах сфери послуг існує проблема співставлення показників продуктивності праці різних періодів. Враховуючи те, що ціни на продукцію будь-якого підприємства змінюються внаслідок дії множини факторів (ріст цін на сировину, паливно-енергетичні ресурси, посилене просування товарів, інноваційні та інвестиційні проекти, інфляційні процеси в країні і галузі тощо), то підприємства або використовують натуральні показники виробленої продукції, або обчислюють обсяги товарної продукції у вартісному вимірі у цінах минулого (порівняного) періоду і отримують скориговані обсяги товарної продукції. Як правило, показник обсягів товарної продукції у порівнянних цінах використовують великі виробничі підприємства зі сталим асортиментом продукції, оскільки відносна сталість асортименту продукції дозволяє коректно визначити цей показник і застосувати його у подальших розрахунках. Інші промислові підприємства використовують натуральні вимірники обсягів товарної продукції для аналізу динаміки показників обсягів товарної продукції, фондовіддачі, продуктивності праці тощо.

Підприємства сфери послуг не можуть користуватися жодним з цих підходів, тому що, по-перше, їм притаманна більша мобільність в частині зміни асортименту послуг, що пов’язано з активними інноваційними процесами у даній сфері, по-друге, як зазначалося вище, у сфері послуг складно виокремити натуральні показники обсягів продукції в силу неоднорідності видів послуг. Така ситуація ускладнює проведення аналізу діяльності підприємства в динаміці і може формувати необ’єктивний висновок про ефективність використання ресурсів підприємств. По суті, на підприємствах сфери послуг може вивчатися лише динаміка прибутку як показника, очищеного від впливу факторів зміни ціни, особливо інфляційних процесів. Однак, для прийняття ефективних управлінських рішень і для досягнення стратегічних цілей лише показника прибутку недостатньо. Необхідно вивчати й аналізувати усі показники, що характеризують використання ресурсів.

З метою вирішення даної проблеми було зроблено припущення про існування зв’язку між темпами росту обсягів реалізованої продукції і темпами інфляції в країні, для чого проведено кореляційно-регресійний аналіз зазначених показників підприємств на підприємствах, що займаються ремонтом обладнання (група 1), автомобілів (група 2) і комп’ютерної та оргтехніки (група 3). Для аналізу було встановлено темпи росту обсягів реалізованої продукції і темпи росту собівартості реалізованої продукції по кожному підприємству упродовж 2003-2012 років і відібрано індекси інфляції споживчих цін, цін виробників промислових товарів, цін виробників сільськогосподарської продукції, цін на будівельно-монтажні роботи і цін сфери послуг.

Для першої групи підприємств, що спеціалізується на ремонті обладнання виявлено наявність відносно тісного зв’язку між темпами росту обсягів реалізації і індексом інфляції цін виробників промислової продукції (рис. 1).

 

Рис. 1. Діаграма розсіювання для підприємств, що спеціалізуються на ремонті обладнання

 

На основі даних підприємств, що спеціалізуються на ремонті автомобільного транспорту, було встановлено зв'язок між темпами росту обсягів реалізації й індексом інфляції споживчих цін (рис. 2). Аналогічний зв'язок було виявлено і на підприємствах, що спеціалізуються на ремонті й обслуговуванні комп’ютерної і оргтехніки (рис. 3).

Виявлені тенденції мають лінійний характер, завдяки чому можна апроксимувати аналізовану залежність лінійною функцією регресії , де  - постійна регресії, яка визначає точку перетину прямої регресії з віссю 0Y,  - коефіцієнт регресії, який характеризує нахил прямої регресії до вісі 0Х і є мірою залежності змінної у від змінної х або мірою впливу змінної х на змінну у.

 

 

Параметри рівняння знайдемо за допомогою методу найменших квадратів і після проведення попередніх розрахунків, отримаємо наступні дані (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Результати кореляційно-регресійного аналізу впливу темпів інфляції на обсягів реалізації підприємств сфери послуг

 

Отже, результати кореляційно-регресійного аналізу впливу темпів інфляції на темпи росту обсягів реалізації продукції дозволяють стверджувати, що між аналізованими показниками існує тісний прямий зв'язок. Зростання індексів інфляції на ціни реалізації продукції клієнтів таких підприємств (сільськогосподарські, промислові) на 0,1% зумовлює зростання темпів росту обсягів реалізації на 2,4-3,63%. Дані явища пояснюються тим, що ремонті підприємства активно реагують на ринкові зміни: зростання інфляційних доходів клієнтів спричиняє зростання купівельної спроможності останніх, що є індикатором можливості підняття цін на ремонтні послуги.

Водночас, для підприємств, що спеціалізуються на ремонті обладнання, існує прямий зв'язок між інфляційними процесами у промисловості і зростанням рівня витрат на виробництво: зростання індексу інфляції цін виробників промислової продукції на 0,1% спричиняє збільшення витрат ремонтних підприємств на виробництво продукції (надання послуг) на 2,1%. Оскільки підприємства, що надають послуги з ремонту обладнання, є досить матеріаломісткими (матеріальна складова елементів операційних витрат знаходиться на рівні 60-70%), то інфляційні процеси промислових виробників-постачальників матеріалів негативно відбиваються на собівартості продукції ремонтних підприємств, спричиняючи подорожчання матеріальної складової.

На відміну від підприємств, що спеціалізуються на ремонті обладнання, показники обсягів реалізації продукції на підприємствах, що надають послуги з ремонту автомобілів, комп’ютерів і оргтехніки, чутливі до зростання індексу інфляції споживчих цін. Зростання індексів інфляції споживчі ціни на 0,1% зумовлює зростання темпів росту обсягів реалізації зазначених підприємств на 1,75%. Дані явища також пояснюються реагуванням підприємств на ринкові зміни: зростання купівельної спроможності значної частини клієнтів (приватних домогосподарств) внаслідок інфляційних процесів дає можливість ремонтним підприємствам підвищувати ціни на свої послуги, не змінюючи при цьому фізичний обсяг наданих послуг. В усіх випадках помилки регресії і випадкових величин її рівняння, а також помилка апроксимації знаходяться в допустимих межах і свідчать про адекватність обраних регресійних моделей. Результати обчислення F-критерію Фішера і t-статистики свідчать про значущість регресійних моделей, що підтверджується значенням відповідного показника у 0,595.

На основі викладеного маємо підстави стверджувати, що для управлінського аналізу ефективності господарської діяльності сервісних підприємств доцільно коригувати обсяги реалізації продукції на індекс інфляції цін замовників: сільськогосподарських підприємств, промислових підприємств, домогосподарств. При цьому отримаємо уточнені дані про фактичне зростання обсягів наданих послуг, продуктивність праці, фондовіддачу і фондоємність продукції, що дозволить проводити аналіз зазначених показників у динаміці. Окрім того, для підприємств, що надають послуги з ремонту обладнання, доцільно коригувати фактичні дані про матеріальні витрати на виробництво продукції на індекс інфляції цін виробників промислових товарів. Таким чином, маємо можливість дослідити уточнені дані показника матеріаломісткості у динаміці і проаналізувати динаміку нецінового зростання матеріальних витрат на виробництво продукції (надання послуг).

З урахуванням вищенаведеного і на основі табл. 1 проведемо перерахунок зазначених економічних показників для підприємств груп 1-3 і проаналізуємо відхилення. Показник продуктивності праці скоригуємо також на чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості з метою отримання уточнених даних про виробіток на аналізованих підприємствах [1]. Відповідно до рис. 4 обсяги реалізації ВАТ «ДТІЦ «Контакт», що належить до першої групи підприємств, у фактичних цінах зросли у 3,49 рази, тоді як нецінове зростання становить 3,94 рази, що на 14,2% більше, ніж не скориговані дані, що дає змогу стверджувати про превалювання нецінового зростання обсягів наданих послуг і свідчить про позитивну тенденцію нарощування фізичного обсягу послуг. Відповідно до скоригованого обсягу реалізації зростають і скоригований показник фондовіддачі (+11,0%), продуктивності праці (+12,8%), знижується фондомісткість (-10,0%) у порівнянні з аналогічними показниками у фактичних цінах. Внаслідок коригування показників собівартості на індекс інфляції цін виробників промислових товарів показник матеріаломісткості знизився на 41,0%, що свідчить про високу питому вагу інфляційного зростання витрат на виробництво ВАТ «ДТІЦ «Контакт.

Аналогічна тенденція спостерігається на ВАТ «Дніпропетровськ-Авто» (група 2) і ТОВ «Сервіс-Сістем»(група 3): зростання показників обсягів реалізації на 8,4% і 8,5% відповідно зумовили збільшення скоригованих значень показників фондовіддачі і продуктивності праці і знизили показник фондомісткості виробництва. Проте, слід зазначити, що скоригована величина обсягів реалізації на аналізованих підприємствах перевищує фактичні дані лише у 2012 році, тоді як упродовж 2003-2011 років нецінове зростання демонструє невисокі темпи. На ВАТ «ДТІЦ «Контакт» фактичні темпи росту обсягів реалізації демонструють стрибкоподібну динаміку, тоді як скориговані показники відображають поступове зниження обсягів реалізації у 2004-2010 роках і, навпаки, стрімке зростання у 2011 році (рис. 4). Цінові і нецінові темпи росту обсягів реалізації ВАТ «Дніпропетровськ-Авто» практично співпадають, що пояснюється зміною показника переважно за рахунок фізичного зростання обсягів наданих послуг. На ТОВ «Сервіс-Сістем» відбувається зміна динаміки обсягів наданих послуг: у 2008-2009 роках цінові темпи росту обсягів реалізації демонструють позитивну динаміку, тоді як нецінові показники відображають негативну динаміку.

 

 

На основі скоригованих даних і відповідно до рис. 4 робимо висновок про те, що обсяги реалізації, скориговані на рівень інфляції, демонструють поступове зниження і, навпаки, про більш стрімке зростання порівняно з нескоригованими даними за аналогічний період, що формує уточнене уявлення про динаміку розвитку підприємств сфери послуг у світлі інфляційних процесів і дозволяє точно оцінити їх ринкове становище і розробити заходи щодо його покращення.

Таким чином, для адекватного визначення стану і ефективності діяльності підприємств сфери послуг актуальним є аналіз динаміки основних показників діяльності (обсягів реалізації, собівартості продукції, продуктивності праці, рентабельності продукції), очищених від впливу інфляційних факторів зростання цін на послуги. З урахуванням складності виокремлення натуральних показників обсягів реалізації у даному дослідженні запропоновано коригувати вартісні показники обсягів реалізованої продукції на відповідні індекси інфляції: для підприємств, що спеціалізуються на ремонті промислового обладнання – на індекс інфляції цін виробників промислових товарів; для підприємств, що спеціалізуються на ремонті сільськогосподарської техніки – на індекс інфляції цін виробників сільськогосподарської продукції, для підприємств, що надають послуги з ремонту комп’ютерної та оргтехніки – на індекс інфляції цін на послуги в цілому. Таке коригування дозволить отримати достовірні дані про динаміку освоєння ринків збуту, ефективності діяльності підприємства і здійснювати управління підприємством з урахуванням досягнутого рівня розвитку.

 

Література.

1. Іванова А.І. Планування та оцінка діяльності суб’єктів господарювання сфери послуг: проблеми і шляхи вирішення/ А.І. Іванова// Экономика и Финансы. ‑ 2013. ‑ № 11. – с. 138-146.

 

References.

1. Ivanova A.I. Planning and performance analysis in service enterprises: problems and ways to solution/ A.I. Ivanova// Economics and Finance. – 2013. – № 11. – pp. 138-146.

Стаття надійшла до редакції 19.12.2013 р.