УДК 338.46:339.922(477)

 

Ю. О. Шевченко,

аспірант кафедри міжнародної економіки та економічної теорії, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя

 

РОЗВИТОК СФЕРИ ПОСЛУГ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ВЕКТОРІВ В УКРАЇНІ

 

Iullia Shevchenko,

Postgraduate of Department of International Economics and Economic Theory, Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya

 

SERVICES SPHERE DEVELOPMENT IN THE FORMATION OF INTEGRATION VECTORS IN UKRAINE

 

Сфера послуг являється найбільш перспективним сектором економіки України, оскільки створює більше половини ВДВ та забезпечує 2/3 зайнятого населення робочими місцями. Розвиток цієї сфери залежить від багатьох чинників, серед яких є й обсяги міжнародної торгівлі. Вибір напрямку інтеграції – створення ЗВТ з ЄС, чи приєднання до РБК МС – великою мірою впливає на цей показник. Сучасний стан міжнародної торгівлі послугами свідчить, що і ЄС, і РБК МС являються важливими партнерами для України. Однак, структура торгівлі з країнами ЄС є більш диверсифікованою. Аналіз регулятивного середовища міжнародної торгівлі послугами підтверджує, що створення ЗВТ з ЄС стимулюватиме міжнародну торгівлю, а приєднання до РБК МС не призведе до значних змін. Проведений у підсумку SWOT-аналіз дозволяє систематизувати плюси та мінуси від вибору напрямку інтеграції для розвитку сфери послуг. У результаті визначено, що інтеграція до ЄС є ефективною для української сфери послуг у довгостроковій перспективі. Співпраця з РБК МС є особливо важливою у короткостроковому періоді, але у майбутньому її доцільно продовжувати та поглиблювати в рамках існуючої зони вільної торгівлі.

 

Services sphere is the most promising sector of Ukraine's economy, as it creates more than half of gross value added and provides jobs for 2/3 of the employed population. The development of this sphere depends on many factors, among them there are volumes of international trade. Choosing the integration direction – the creation of a FTA with the EU or joining the RBK CU – greatly affects the indicator. Current state of services’ international trade corroborates that both the EU and the RBK CU are important partners for Ukraine. However, the trade structure with the EU is more diversified. Analysis of the international trade’s regulatory environment in services shows that the FTA with the EU will stimulate international trade and joining the RBK CU will not lead to significant changes. The SWOT-analysis, conducted in conclusion, allows systematizing the pros and cons of choosing the integration direction for services sphere development. As a result, it is determined that EU integration is effective for Ukrainian services sphere in the long run period. Cooperation with the RBK CU is particularly important in the short term, but in the future it is expedient to continue and to deepen within the existing FTA.

 

Ключові слова: глобалізація, сфера послуг, торгівля, інтеграція, зона вільної торгівлі, митний союз.

 

Keywords: globalization, services sphere, trade, integration, free trade area, customs union.

 

 

Постановка проблеми. Глобалізація створює особливі умови розвитку економіки та інших складових суспільної діяльності, сприяє активній інтеграції їх у світовий простір. Українська економіка, яка в міжнародних масштабах вважається малою та відкритою, на сьогоднішній день опинилася перед вибором напрямків руху: приєднатися до митного союзу з Росією, Білорусією та Казахстаном (РБК МС) або ж створити зону вільної торгівлі з Європейським Союзом (ЗВТ з ЄС). Зберігання нейтралітету для нашої країни вже не представляється можливим.

Враховуючи вибір векторів подальшої інтеграції найбільш дискусійними не лише в економічному, а й політичному аспектах залишаються цінові питання щодо торгівлі газом, продукцією сільського господарства, промисловості. Міжнародна торгівля послугами також підпадає під вплив вибору напрямку інтеграції, оскільки більшість послуг, якими торгує Україна, є супровідними до вище перелічених товарів. Вибір саме цього сегменту економіки для аналізу обумовлений й зростанням його ролі для української економіки, що проявляється у створені ним більше 60 % валової доданої вартості країни та продукуванні 2/3 робочих місць. Тож, вивчення сфери послуг наразі набуває значної актуальності, а проблема впливу на неї інтеграційних векторів потребує подальшого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретико-методологічною базою вивчення інтеграційних процесів виступають праці Р. Арона, Б. Баласса, Я. Вайнера, К. Дойча, Г. Касселя, Г. Мюрдаля. Глибоко досліджують питання інтеграції країн СНД російські вчені А. Барковський, В. Барановський, С. Глазьєв [1], А. Динкін та інші. Вітчизняні науковці А. Гальчинський, В. Геєць [2], Я. Жаліло, А. Мокій, А. Старостіна присвячують свої праці визначенню найефективніших інтеграційних векторів для України. І. Кобута [3] вивчає окремо наслідки інтеграції для агропромислового комплексу. Е. Прушківська [4] аналізує вплив сценаріїв інтеграції на зміну секторальної структури вітчизняної економіки. Напередодні підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС з’явилася велика кількість аналітичних звітів та публікацій, наприклад, «Вибір торговельної політики України: плюси та мінуси різних опцій регіональної інтеграції» [5], «Недоцільність участі України в митному союзі Білорусі, Казахстану та Росії: експертна аргументація» [6].

Практично всі сучасні дослідження та публікації спрямовується на вивчення наслідків інтеграції для торгівлі товарами. Сфера послуг розглядається як дотична до них, а її особливості не враховуються на належному рівні. Тож виникає необхідність більш докладно дослідити стан взаємовідносин з ЄС та РБК МС у сфері послуг та виявити шляхи її розвитку в залежності від обрання векторів інтеграції.

Метою даної статті є дослідження сучасного стану розвитку міжнародних торгово-економічних відносин у сфері послуг України, а також виявлення можливих загроз та перспектив в умовах її інтеграції до ЄС або РБК МС.

Для дослідження автор користується офіційними статистичними даними Державної служби статистики України. З метою виявлення перспектив розвитку Української сфери послуг в межах ЄС та РБК МС вивчаються матеріали Угоди про асоціацію Україна-ЄС та Угоди про торгівлю послугами й інвестиції у державах - учасницях Єдиного економічного простору. Методичний апарат дослідження складається з методу діалектики, аналізу, синтезу, порівняння. Для узагальнення отриманих результатів використана методика SWOT-аналізу.

Основний матеріал і результати. Найважливішим індикатором, який може змінитися від вибору напрямів інтеграції, а також характеризує рівень існуючих торговельних відносин, є обсяг міжнародної торгівлі послугами. Цей показник починаючи від формування в Україні ринкової економіки, що посприяло розвитку торгівлі та виходу на міжнародні ринки, практично постійно збільшувався. Разом з тим, порівняння основних показників міжнародної торгівлі послугами з товарами демонструє доцільність спеціалізації України саме на перших. Про це свідчить постійний позитивний торговельний баланс у сфері послуг, тоді як експорт товарів з-за кордону лише у 1999 – 2004 рр. перевищував імпорт, а у 2012 р. був на 15,8 млрд. дол. нижчий за імпорт.

Основними партнерами з торгівлі послугами виступають країни члени РБК МС та ЄС, на що вказує географічна структура як експорту, так й імпорту. Однак, їх частки у торгівлі значно різняться (Рис. 1). Найбільше послуг українського виробництва експортується до країн митного союзу. Однак ця частка не є стабільною: до 2008 р. вона неухильно знижувалася, після світової фінансової кризи протягом двох років зростала і досягла максимального значення – 46% у 2010 р., а потім знов знизилась до показника 2005 р. – 43%. Прямо протилежні коливання відбувалися з часткою країн ЄС. Причиною такої динаміки окрім світової фінансової кризи є зростання попиту європейських споживачів на більш дешеві українські послуги, диверсифікація експорту останніх, а також налагодження й стабілізація торговельних відносин з Україною протягом 2003 – 2008 рр. завдяки підготовки вступу в СОТ.

Частка імпорту послуг з країн РБК МС протягом 2005-2012 рр. залишалася практично незмінною в середньому на рівні 16%. У той час як країни ЄС імпортували до України левову частку послуг. При чому до 2008 р. цей показник постійно збільшувався, а починаючи з 2009 р. відносно стабілізувалася на позначці у 55%. Це підтверджує привабливість вітчизняного ринку послуг для європейських виробників і наявність стійкого попиту в українських споживачів у високоякісних послугах європейського виробництва.

 

Рисунок 1. Географічна структура міжнародної торгівлі послугами України

Джерело: розраховано автором за даними [7]

 

Що стосується частки послуг у загальному товарообігу України з ЄС і РБК МС, то вона була практично однаковою й становила у 2012 р. 37 % і 34 % відповідно. Але між ними якісно відрізняється структура торговельних потоків. Лідируючі позиції в експорті як з цими країнами, так і загалом по світу займають транспортні послуги – 62,8 %. У Росію, найбільшу представницю РБК МС, здебільшого експортуються послуги трубопровідного транспорту. Структура експорту транспортних послуг з ЄС більш пропорційна – у ній превалює високотехнологічний повітряний транспорт. Значну частку у цій структурі мають залізничний транспорт та морський.

Іншим важливим сегментом спеціалізації України виступають різні ділові, професійні та технічні послуги. Більша їх частина експортується до ЄС – 44,5%, у країни митного союзу – 32,2%. Щодо їх структури, то у ЄС постачаються переважно послуги у галузі сільського господарства, видобутку корисних копалин, переробки продукції на місцях, тоді як у РБК МС – послуги в архітектурних інженерних та інших технічних галузях.

Загалом структура як експорту так й імпорту послуг є більш диверсифікованою з країнами ЄС (Табл. 1). Саме у ці країни експортуються послуги з більшою доданою вартістю, більш знаннєємні та наукоємні.

 

Таблиця 1.

Український експорт та імпорт послуг у 2012 р. за категоріями послуг

Джерело: розраховано автором за даними [8] та [9]

 

Імпорт послуг з ЄС високоякісних транспортних, фінансових, ділових, професійних та ліцензійних послуг створює продуктивне конкурентне середовище, яке змушує вітчизняних виробників підвищувати якість послуг та сервісу, впроваджувати нові технології, методи управління тощо. Необхідно зазначити, що торговельний баланс фінансових послуг як з ЄС так і з РБК МС є від’ємним. Така тенденція створює загрозу відтоку капіталу з України, що виникає через прогалини в українському законодавстві та конкуренті переваги іноземних банків перед вітчизняними. Слід відмітити будівельні, страхові, інші ділові послуги, подорожі, послуги у галузі відпочинку та культури, а також державні послуги, їх торговельне сальдо з країнами ЄС є негативним, а з РБК МС позитивним. Після створення ЗВТ з ЄС цей показник може ще погіршитися, а позитивний торговельний баланс послуг з країнами РБК МС скоротитися через порушення зв’язків та існуючих взаємодомовленостей.

Однак не лише обсяги міжнародної торгівлі послугами є вирішальними при виборі напрямків інтеграції. Велику роль відіграє наявність регулятивного середовища та струмуючих бар’єрів. На відміну від матеріальних товарів торгівля послугами не обкладається тарифами. Тарифне навантаження лише побічно струмує міжнародні потоки послуг, які безпосередньо пов’язані з рухом товарів. Інші види міжнародної торгівлі послугами піддаються нетарифному регулюванню.

Взаємовідносини з ЄС на сьогоднішній день відбувається за режимом найбільшого сприяння. Підписання ж Угоди про асоціацію передбачає створення глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі, яка призведе до усунення торговельних бар’єрів між учасниками і змінить регуляторне та інституційне середовище відповідно до європейських стандартів. Як зазначено в аналітичні доповіді О. Сушко [10], сфера послуг у рамках цієї Угоди зазнає подальшої лібералізації. Це стосується присутності українських виробників послуг на ринку ЄС на недискримінаційних засадах, можливості створення спільних підприємств. Спроститься процедура щодо в’їзду та тимчасового перебування на території учасниць Угоди фізичних осіб, надавачів послуг. Окремі положення Угоди про асоціацію закладають необхідні підстави для поступової взаємної лібералізації транскордонного надання послуг, співпраці щодо електронної комерції, торгівлі комп’ютерними, кур’єрськими, телекомунікаційними, фінансовими, транспортними послугами тощо. Під дією національного режиму або режиму найбільшого сприяння залишатимуться аудіовізуальні послуги, послуги національного морського каботажу, міжнародні повітряні перевезення та перевезення в межах країни, послуги комп’ютерних систем бронювання, послуги з наземного обслуговування, послуги з експлуатації аеропортів.

Торговельні відносини з країнами РБК МС сьогодні діють за принципами вільної торгівлі. Двосторонні угоди були підписані між Україною, Білоруссю, Росією та Казахстаном протягом 1992 – 1994 рр. Що стосується митного союзу, то він був створений в рамках Європейського економічного співтовариства. Тож вступу України у РБК МС має обов’язково передувати набуття членства у цій міжнародній організації. До того ж приєднання України до митного союзу вимагає й використання його Митного кодексу і відповідно встановленого спільного митного тарифу, що суперечить Конституції України. Транскордонний рух послуг в рамках РБК МС починаючи з 2012 р. регулюється Угодою про торгівлю послугами й інвестиції у державах-учасницях Єдиного економічного простору [11]. Загалом можна казати, що ця Угода є достатньо ліберальною і передбачає використання режиму найбільшого сприяння у сфері послуг, гарантуючи країнам-учасницям недискримінаційні можливості у торгівлі. Національний режим передбачений лише по окремим видам послуг, зазначених у Додатку ІІІ і не поширюється на діяльність нотаріусів, патентних повірених, гідів, участь третіх осіб у діяльності бірж, на послуги радіозв’язку, страхування, морського транспорту.

Врахування динаміки обсягів міжнародної торгівлі послугами, її географічної та «товарної» структури, а також стану потенційного регуляторного середовища дозволить комплексно оцінити перспективи розвитку сфери послуг. Для цього проведемо SWOT-аналіз, який систематизує сильні та слабкі сторони інтеграційних об’єднань, а також можливості та загрози для української сфери послуг (Табл. 2).

 

Таблиця 2.

SWOT-аналіз впливу векторів інтеграції на розвиток сфери послуг України

Джерело: власна розробка автора

 

Із вищезазначеного слідує, що ЄС як інтеграційне об’єднання більш конкурентоспроможне на світовому ринку послуг за РБК МС. Сильні сторони першого сприятимуть розвитку української сфери послуг у довгостроковій перспективі, дозволять підвищити добробут українського народу, полегшити доступ вітчизняних виробників на світовий ринок послуг, покращити регуляторне та інституційне середовище, а також відкрити перед Україною перспективи саме у тих сервісних галузях, які вважаються наукоємними та знаннєємними. Ліквідація існуючих загроз для вітчизняної сфери послуг у зв’язку зі створенням ЗВТ з ЄС можлива шляхом виваженої політики Уряду, підтримки вітчизняних виробників, а також якнайшвидшій та ефективнішій адаптації до європейських стандартів.

Можливість створення нових робочих місць та відповідне зростання зайнятості створюють обидва об’єднання. Однак, інші перспективи для сфери послуг, які виникають після приєднання до РБК МС, не є настільки суттєвими. Це об’єднання сприяє розвитку традиційних видів послуг та укріпленню вже існуючих торговельних відносин за рахунок подібності національних стандартів, технологій тощо. Ці відносини також є важливими, оскільки у короткостроковому періоді забезпечують для української сфери послуг запас міцності, та захищають її від негативних статичних ефектів через переорієнтацію торгівлі. Для отримання виявлених переваг не обов’язково приєднуватися до РБК МС. Торговельні відносини мають можливість покращуватися в рамках вже діючої зони вільної торгівлі. З метою ж поглиблення існуючих відносин та їх якісної зміни доцільно розробити та прийняти додаткові двосторонні угоди у сфері послуг. Все це дозволить уникнути тих загроз, які можуть виникнути в рамках митного союзу, а саме: розширення впливу наднаціональних органів на вітчизняну сферу послуг та залежність обсягів надання традиційних послуг від енергетичної політики Росії.

Висновки. Отже, створення ЗВТ з ЄС для розвитку національної сфери послуг у довгостроковій перспективі є обґрунтованим, ефективним та необхідним заходом. Однак, в умовах сучасних глобалізаційних викликів необхідно підтримувати партнерські зв’язки зі всім світом і особливо з країнами сусіднього партнерства, зберігаючи при цьому незалежність прийняття рішень та захищаючи інтереси держави.

 

Література.

1. Глазьев С.Ю. Перспективы экономического развития СНГ при интеграционном и инерционном сценариях взаимодействия стран-участниц / С.Ю. Глазьев, Ф.Н. Клоцвог // Российский экономический журнал. — 2008. — № 7–8. — С. 3-23.

2. Новий курс реформ: реформи в Україні. 2010-2015. Національна доповідь [Електронний ресурс] / за заг. ред. В. М. Гейця [та ін.]. — К. : НВЦ НБУВ, 2010. — 232 с. — Режим доступу: http://www.idss.org.ua/monografii/nandop2010_2015.pdf.

3. Кобута І. В. Можливі наслідки для АПК від інтеграції України до митного союзу Росії, Білорусі, Казахстану / І. В. Кобута // Актуальні проблеми економіки. – 2011. – №1 (115). – С. 33–39.

4. Prushkivska E. The role of integration in the formation of the national economy sectoral structure / E. Prushkivska // Экономика развития – 2012., – № 4(64). – С. 45–51

5. Вибір торговельної політики України: плюси та мінуси різних опцій регіональної інтеграції [Електронний ресурс] : Аналітичний звіт : Варіант станом на грудень 2011 року / Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. – К., 2011. – 28 с. – Режим доступу до звіту : http://eustudyukraine.files.wordpress.com/2013/04/trade_pros_and_cons_2011-12-08_ukr.pdf

6. Недоцільність участі України в митному союзі білорусі, Казахстану та Росії: експертна аргументація [Електронний ресурс] : аналітична записка / Бураковський Ігор, Гончар Михайло, Мовчан Вероніка, Хоролський Роберт ; заг. ред. Гуменюк Вікторія. – К., 2011. – 21 с. – Режим доступу до записки : http://www.eu.prostir.ua/files/1306237478028/19_05_2011_analytics%20_VG_final_ua%20(2).pdf

7. Зовнішня торгівля України [Електронний ресурс] : Статистичний збірник / відповідальний за випуск А. Фризоренко ; Державна служба статистики України. – К., 2013 – 98, [3] с. – Режим доступу до збірника : http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Зовнішня торгівля України товарами та послугами у 2012 році [Електронний ресурс] : Статистичний збірник [у двох томах ] / відповідальний за випуск А. О. Фризоренко ; Державна служба статистики України. – К., 2013. – Режим доступу до збірника : http://www.ukrstat.gov.ua/

Т. 1. – 2013. – 138, [3] с.

Т. 2. – 2013. – 242, [3] с.

9. Співробітництво між Україною та країнами ЄС у 2012 році [Електронний ресурс] : Статистичний збірник / відповідальний за випуск А. О. Фризоренко ; Державна служба статистики України. – К., 2013. – 229, [3] с. – Режим доступу до збірника : http://www.ukrstat.gov.ua/

10.  Угода про асоціацію Україна-ЄС: дороговказ реформ [Електронний ресурс] : [аналітична доповідь] / Олександр Сушко, Ольга Зелінська, Роберт Хорольський та ін. ; Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні. – К., 2012. – 53 с. – Режим доступу до доповіді : http://www.kas.de/wf/doc/kas_32048-1522-13-30.pdf

11.  Соглашение о торговле услугами и инвестициях в государствах - участниках Единого экономического пространства [Электронный ресурс] / Федеральная антимонопольная служба. – М., 2011. – Режим доступа : http://fas.gov.ru/international-partnership/common-economic-space/documents/documents_30699.html

 

References.

1. Glaz'ev, S.Ju. and Klocvog, F.N. (2008), “Economic development prospects in the CIS by integration and inertial scenarios of member countries interaction”, Rossijskij ekonomicheskij zhurnal, vol. 7–8, pp. 3-23.

2. Hejts, V. M. (2010) “New Course: Reforms in Ukraine. 2010-2015. National Report” available at: http://www.idss.org.ua/monografii/nandop2010_2015.pdf (Accessed 25 December 2013).

3. Kobuta, I. V. (2011), “Potential consequences for agroindustrial complex of Ukraine's joining the Customs Union of Russia, Belarus and Kazakhstan”, Aktual'ni problemy ekonomiky, vol. 1 (115), pp. 33–39.

4. Prushkivska, E. V. (2012), “The role of integration in the formation of the national economy sectoral structure”, Ekonomika razvitija, vol. 4(64), pp. 45–51

5. Instytut ekonomichnykh doslidzhen' ta politychnykh konsul'tatsij (2011), “The trade policy choosing in Ukraine: the pros and cons of various options for regional integration”, available at: http://eustudyukraine.files.wordpress.com/2013/04/trade_pros_and_cons_2011-12-08_ukr.pdf (Accessed 25 December 2013).

6. Burakovs'kyj, I., Honchar, M., Movchan, V. and Khorols'kyj, R. (2011), “The inexpediency of Ukraine's participation in the Customs Union of Belarus, Kazakhstan and Russia: Expert arguments”, available at: http://www.eu.prostir.ua/files/1306237478028/19_05_2011_analytics%20_VG_final_ua%20(2).pdf (Accessed 25 December 2013).

7. State Statistics Service of Ukraine (2013), “Ukraine`s foreign trade”, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Accessed 25 December 2013).

8. State Statistics Service of Ukraine (2013), “Ukraine's foreign trade in goods and services”, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Accessed 25 December 2013).

9. State Statistics Service of Ukraine (2013), “Cooperation between Ukraine and EU countries in 2012”, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Accessed 25 December 2013).

10. Sushko, O., Zelins'ka, O., Khorol's'kyj, R., Movchan, V., Solonenko, I., Humeniuk, V. and Triukhan, V. (2012), “Association Agreement EU-Ukraine: a guide reform” available at: http://www.kas.de/wf/doc/kas_32048-1522-13-30.pdf (Accessed 25 December 2013).

11. Federal Antimonopoly Service of the Russian Federation (2011), “Agreement on the services trade and investment in the state-members of the Common Economic Space” available at: http://fas.gov.ru/international-partnership/common-economic-space/documents/documents_30699.html (Accessed 25 December 2013).

 

Стаття надійшла до редакції 18.12.2013 р.