Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 339.9 + 316.324 + 008.2

 

К. Є. Двойних,

к. е. н., докторант, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова

 

ЕКОНОМІЧНА МОДЕЛЬ СУПЕРЕТНОСУ: АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОБҐРУНТУВАННЯ

 

K. E. Dvoynykh,

PhD (Economics), Doctoral candidate, Odessa national university

 

SUPER-ETHOS` ECONOMICAL MODEL: SUBSTANTIATION ACTUAL PROBLEMS

 

Стаття присвячена розв’язанню ключової проблеми при формуванні «закриваючих» технологій економічного моделювання. А саме, позбавлення економічної моделі суперетносу метафізичних ознак з боку різних точок зору прихильників сучасних економічних концепцій. Перешкодою практичному застосуванню цієї моделі уявляється переважне сприйняття наукової спільнотою етнічних процесів як метафізичних за своїм походженням. Наслідком цього є ставлення до етносів та суперетносів як до:

· окремих факторів серед багатьох інших;

· додатків до більш глобальних процесів;

· певного фону для економічних феноменів;

· перешкод для застосування універсальних економічних підходів.

Для подолання цього пропонується спростувати уявлення про метафізичну природу суперетносу, обґрунтувати об’єктивність буття етнічної енергії, показати практичну застосовність моделі суперетносу для інструментарію «закриваючого» економічного моделювання.

 

The article is devoted to key problem for economical simulation “closing” technologies formation. Its purpose is to absolve the super-ethnos` economical model from metaphysical characteristics concerning complete set points of view of modern economical paradigm adherents. The obstacle for such model practical applicability is economical community preferential attitude to ethnical processes as metaphysical corresponding to its genesis. The implication of this customary attitude to ethos and super-ethnos is its understanding as:

· a separate factors among a lot of others;

· an addition for more global processes;

· a certain external background for economical phenomenon;

· an obstacle for universal economical approaches application.   

In order to overcome all of this is proposed: to refute understanding about super ethos` genesis as metaphysical; to substantiate the ethnical energy existence objectivity; to demonstrate the super-ethos` model practical applicability for “closing” economical simulation tools.

 

Ключові слова: моделювання світової економіки, «закриваючі» технології, етнічні процеси, етнічна енергія, суперетнос.

 

Keywords:  World Economy simulation, “closing” technologies, ethnical processes, ethnical energy, super-ethnos.

 

 

Постановка проблеми. В рамках формування «закриваючих» технологій моделювання світової економіки була запропонована модель суперетносу (етнокультурного простору) як модель «розрядки енергетичного потенціалу» [4]. Перешкодою для її практичного застосування є переважне сприйняття етнічних процесів економічною спільнотою як метафізичних за походженням [1; 5]. З цього витікає ставлення до етносу та суперетносу як до:   

- окремих чинників серед багатьох інших;

- додатків до більш глобальних процесів;

- певного фону для економічних процесів;

- перешкоди застосуванню універсальних економічних підходів.

Для подолання цього пропонується спростувати уявлення про метафізичну природу суперетносу, обґрунтувати об’єктивність буття етнічної енергії, довести існування енергетичної щільності та напруженості суперетносів, показати практичну застосовність моделі суперетносу для формування інструментарію «закриваючого» моделювання економіки [9; 12].

Аналіз останніх досліджень. До подолання метафізичних ознак економічних концепцій, так чи інакше, можуть бути віднесені праці з методології трансдисциплінарних досліджень. Намагаючись розглядати економіку не в якості окремого самостійного феномену, а як невід’ємної складової єдиного довкілля і Всесвіту, цей напрям наукової думки намагався фактично нівелювати метафізичні аспекти шляхом привнесення нової якості до відомих та усталених понять. Це знайшло відображення в роботах О.О.Богданова, Л.Заде, Е.Ласло, С.Курдюмова, Б.Нікулеску, В.І.Вернадського, М.М.Моісеєва, І.Прігожина та інших вчених. Певним узагальненням цього напряму стали роботи дослідників Вищої школи економіки ім.. Г.В.Плеханова, зокрема, М.С.Мокія, де усвідомлення потреби в матеріалістичній інтерпретації досі метафізичних за сприйняттям феноменів трансформувалося в припущення щодо існування інформотипу (інформаційного признака) певної території [7]  Тим не менш, переходу на системний рівень матеріалістичності сприйняття етнічного чинника відносно економічної об’єктивної реальності здійснено так і було.

Виходячи з цього, метою цієї статті є доведення того факту, що енергія етнічних колективів, яка трансформується в результати праці з чіткою культурною приналежністю, не є метафізичною за своєю природою і може сприйматися без звернення до метафізичних конструкцій [4; 6; 10].   

Викладення основного матеріалу. Для розв’язання проблеми доведення коректності економічної моделі суперетносу зручною виявляється карта «поштовхів етногенезу», складена Л.М. Гумільовим [3]. Це результат досліджень історичних подій впродовж декількох тисячоліть (економічна історія людства). В цьому матеріалі фактично систематизовано всі емпіричні дані про історичні події. Цим ілюструється історична закономірність утворення суперетносів як енергетичних систем, де відбувається господарська активність. Отже, в «закодованому» вигляді охоплена економічна діяльність людства, що можна розглядати як повноцінну натурну модель [14; 15].   

В контексті статті суперетнос - це група етносів, що утворились одночасно в сусідніх екологічних нішах, подібних за ландшафтом, і які об'єднані психологічною домінантою, тим відрізняючись від інших суперетносів Існуючі пояснення характеру такої картини утворення суперетносів не витримує критики. Більш того, деякі з них виглядають зовсім містичними (метафізичними), що тільки віддаляло етнологію від економічної науки. Достатньо часто дослід­никами робився висновок щодо періодичного опромінювання земної поверхні космічним випромінюванням. Зокрема, це не заперечує етнологічна школа Санкт-Петербурзького університету [11]. Як наслідок цього, саме космічна енергія сприймається за безпосередню при­чину етногенезу. Цілком природно, звідси виходять як численні протиріччя, так і неможливість проек­ції етнічного феномена в економічну площину внаслідок подібної містичної атмосфери навколо нього. 

Для траєкторій поширення імпульсів етногенезу по поверхні планети характерним є:

- відповідність у часі історичним мінімумам сонячної активнос­ті;

- чітка лінійна форма спрямування;

- роздільність у часі та просторі;

- незалежність форми і напрямку від природних ландшафтів, які імпульс «пронизує» на шляху розповсюдження.

 Часова відповідність між енергетичними імпульсами по поверхні планети та мінімумами сонячної активності підіймає питання щодо походження етнічної енергії [4]. Оскільки досліджуються економічні процеси, то мова може йти про процеси споживання і трансформації енергії, що знаходиться в межах Землі. Ніякі інші джерела енергії не можуть бути прийнятними, у всякому разі, на сучасному рівні розвитку економічної науки.

Відповідність між виникненням енергетичних імпульсів етногенезу та мінімумами сонячної активності має, принаймні, по­двійне пояснення. Перше: зниження активності сонця дозволяє космічному випромінюванню долати іоносферу і опромінювати земну поверхню. Версія уявляється безперспективною для економічних досліджень. Друге пояснення: кругообіг природної енергії, частиною чого є господарська діяльність людини, призводить до того, що в кожний момент часу між енергетичними проце­сами всередині Землі і областями її поверхні виникатиме певна різниця енергетичних потенціалів. При мініму­мах сонячної активності зменшується енергетичний тиск на земну поверхню, що сприятиме прояву різниць потенціалів у формі імпульсів. При достатньому значенні цієї різниці такий імпульс може проявлятися на поверхні, зокрема, в со­ціально-економічній активності людства. Сферою його прояву є економічна поведінка людини, а точніше - її ставлення щодо обсягів праці та утилітарних цін­ностей. Отже, друге пояснення пропонує працювати з більш прийнятними для економічної науки процесами. Адже саме природна енергія багаторазово трансформується в процесі економічної діяльності і нарешті виводиться із кругообігу у вигляді матеріально-технічних цінностей та інтелектуальних надбань.

Відомі науці енергетичні імпульси розповсюджуються по поверхні у вигляді прямих ліній. Якщо припустити, що такі траєкторії обумовлені направленням магнітних ліній Землі, то як пояснити, що такі лінії виникають не одночасно, а рознесені у часі. Адже активність сонця як енергетичний тиск на поверхню Землі має безпосереднє відношення до всієї площі її поверхні. Те ж саме стосується і космічного випромінювання, яке охоплює всю поверхню. І руйнування іоносфери при сонячних мінімумах також вливало б на всю поверхню. Тоді результатом була б картина із багатьох (принаймні, не однієї) ліній етногенезу, нехай й вишикуваних вздовж магнітних ліній Землі, але, головне, виниклих історично одночасно. Підкреслимо, саме ліній, а не однієї лінії в конкретний історичний момент, що є реальністю [2; 3; 4].

Обмеженість зони поштовху етногенезу кривизною земної поверхні логічна: електромагнітні хвилі певної довжини і частоти матимуть свою межу огинання фізичних контурів. Короткі хвилі розповсюджуються практично по прямій, а довгі здатні огинати зустрічні об'єкти. Саме таке відносно короткохвильове випромінювання ймовірно і складає емпірично зафіксований поштовх етногенезу. Унікальність і форма ліній у просторі та часі засвідчує, що йдеться про точкове джерело випромінювання, що малоймовірно для космічної версії.

Крім того, космічне випромінювання впродовж періоду спаду сонячної активності - це не один електромагнітний імпульс, а їх періодичне повторення. Тоді тим більш не пояснити існуючу картину ліній етногенезу, оскільки вони не є періодичними. Адже інтенсивність космічного випромінювання не залежить від процесів, що відбуваються на Землі. Отже, виникнення однієї лінії «поштовху» при сонячному мінімумі не зможе енергетично завадити появам інших подібних за генезисом ліній. Але на практиці спостерігається унікальність виникнення кожної лінії у часі та просторі. Можна припустити, що іоносфера дійсно руйнуватиметься у разі сонячних мінімумів і космічне опромінення відбуватиметься саме вдовж магнітних ліній Землі. Тоді чому, спостерігаючи тільки одну лінію в кожний момент часу, емпірично фіксується, що вони історично не повторюються в просторі? Значить, навіть в обмежених рамках «сітки» магнітних ліній при тотальному опроміненні поверхні Землі, діє фактор, який розряджає енергію або проводить імпульс у чітко визначеному одному напрямі. Таким чином, саме унікальність лінії енергетичного імпульсу в кожний історичний момент є свідченням того, що джерело енер­гії знаходиться в межах Землі. Відповідно, ця енергія після численних трансформацій стає доступною для того, аби стати основою економічної активності (на відміну від космічних променів). Тоді інтерпретація траєкторії розповсюдження імпульсів етногенезу структурно виглядатиме таким чином

1. Енергетичний імпульс здійснює «прорив» певного потенційного порогу тільки в одній точці земної поверхні.

2. В момент прояву імпульс набуває чіткий напрям розповсюдження, який надалі не змінюється при зіткненні природних ландшафтів.

3. В деяких ландшафтних нішах на цьому шляху розповсюдження відбувається етногенез (формування нових супер­етносів).

Оскільки йдеться про імпульс природної енергії, сконцентрованої в межах Землі, то унікальність його появи в історичному часі і просторі, а також унікальність його траєкторії розповсюдження по поверхні матиме єдине пояснення. Оскільки активність Сонця як зовнішнього фактора, що регулює енергетичний тиск на поверхню Землі, стосується всієї поверхні планети, то вихід внутрішнього імпульсу енергії на поверхню може відбутися лише в одній єдиній точці на самій поверхні і тільки за однієї умови. Така точка має бути локальною областю з мінімальним значенням рівня енергетичного стримування, тобто з мінімальною енергетичною напруженістю у порівнянні з рештою поверхні. Вже це свідчить, що на земній поверхні різні географічні області за критерієм енергетичної напруженості не є рівнозначними. Але в момент формування такого імпульсу проявляється ще один феномен. В точці прояву (виходу на поверхню) енергетичний імпульс майже відразу набуває чіткого напрямку розповсюдження і, відповідно, ненульову проекцію на земну поверхню. Це є можливим тоді, коли область формування імпульсу безпосередньо на поверхні зі всіх боків оточена іншими областями з різними значеннями рівнів спроможності енергетичного стримування. Тільки по цій причині можна спостерігати лінійність траєкторії розповсюдження енергії. Вона спрямовується в область з мінімальним значенням енергетичної напруженості, і відповідно процес її розповсюдження набуває векторного характеру. Це означає, що земна поверхня складається з областей, яким притаманні різні значення енергетичної напруженості і щільності. Таким чином, стає можливим навести імітаційну модель цього процесу [4]. Умовно її можна визначити як модель «по­двійного целофанового кулька» (рис. 1).

 

Рис. 1.  Модель «подвійного целофанового кулька»

 

Роль земної кулі, всередині якої циркулює енергія, забезпечуючи внутрішній тиск, у моделі виконує наповнений водою целофановий кульок сферичної форми. Крім того, до кожної точки його поверхні припаяно точно такого ж маленького кулька, але вже водою не наповненого і з великим кульком не сполученого. Роль ослаблення впливу зовнішньої сонячної енергії виконує гіпотетична навколишня сила, що рівномірно стискає великий кульок зі всіх боків. Надалі ця модель починає працювати за принципом «де тонко, там і рветься». При достатньо сильному зовнішньому стискуванні великий кульок проривається і струм води під напором вдарить назовні через одну із точок на його поверхні. Природно, що така точка прориву утвориться в тому місці, де міцність великого кулька буде найменшою. Оскільки зовнішній тиск на поверхню був однаковим по всій її площині, то вода із великого кулька буде намагатися прорватися по всіх напрямках. Однак реально це відбудеться тільки в одній точці, там, де буде найнижча здатність до протидії (найслабший енергетичний бар'єр). Після цього в інших місцях великого кулька проривів вже бути не може, адже енергія через утворений отвір певною мірою розряджається і тиск на інші області не збільшуватиметься. Відповідно, інші точки прориву не утворюватимуться і перший потік води на поверхню буде єдиним. Це пояснення фізичної суті точки енергетичного прориву під зовнішнім тиском.

Безпосередньо в момент прориву енергія імпульсу буде спрямована перпендикулярно поверхні даної сферичної форми (великого кулька). Однак при цьому відразу заповнюється водою одна з маленьких сфер, а саме та, що безпосередньо припаяна до точки первинного прориву. Під тиском власного струму вода заповнює цей маленький об'єм і в свою чергу прориває його в най­слабшій його точці. При цьому напрямок потоку змінюється і його проекція на поверхню великої сфери вже набуває ненульового значення. В модельному зображенні це є поясненням прямоти ліній імпульсів етногенезу, засвідчуючи, що енергетична щільність є об'єктивною реальністю.

Формування енергетичного імпульсу етногенезу виглядає таким чином. Спочатку, внаслідок мінімуму сонячної активності, виникає певна різниця потенціалів між поверхнею Землі та природною енергією в її середині. Потім ця внутрішня енергія починає прагнути до розрядження у відповідності до наявної різниці потенціалів. На її шляху на поверхні знаходяться різні області напруженості (щільності) енергії. Вони ви­значають спочатку точку виходу, а потім — траєкторію розповсю­дження цієї енергії у певному напрямку. Енергія спрямовуватиметься в області з найнижчим рівнем такої напруженості. Значення цієї напруженості не залежить від природного ландшафту. Тому енергія проходить крізь різноманітні кліматичні та ландшафтні області, задаючи етнічні відмінності. У разі ж ініціації етногенезу в конкретних географічних областях ці ж самі ландшафтні та етнічні особливості вже будуть впливати на ступінь розрядки етнічної енергії і трансформації її у техносферу. Так буде регулюватися енергетична напруженість супер­етносів, що створюватиме умови для перетику енергії і сприятиме міжнародній економічній активності.

Таким чином, сам факт існування прямих ліній етногенезу є вагомим аргументом на користь існування енергетичної щільності і напруженості як об'єктивних феноменів. Тільки їх наявністю може бути пояснена саме така форма розповсюдження імпульсу енергії. Якби енергетичної щільності як фактора не існувало б, то в реальності були б зафіксовані не лінії етногенезу, а широко розповсюджені «області-плями» або своєрідні ламані лінії. Така картина мала б місце, якщо енергія етногенезу не була б внутрішнім імпульсом, що формується моментально лише в одній точці простору, а зовнішнім опромінюючим потоком, який постійно «розшукував» би енергетично розряджені зони для свого подальшого проникнення.

Додатково це підтверджується тим, що виникнення нових етносів і суперетносів відбувається там, де вже були цивілізації та економічні системи, де люди вже створили розвинені техносфери. Тобто, напруженість середовища вже була значно знижена, а тому енергетичний імпульс обрав цей напрям. Згідно із моделлю «розрядки енергетичного потенціалу» найменша здатність середовища до енергетичної протидії буде там, де внаслідок попередньої господарської діяльності відбувається бурхливий розвиток техносфери і становлення цивілізації як такої [4; 6; 8].

Отже, фактор енергетичної напруженості вже існує на Землі, так чи інакше обумовлений всім попереднім перебігом подій історичного розвитку та економічного становлення. Точка виходу імпульсу на поверхню Землі в області мінімуму енергетичної напруженості знаходиться на шляху самої лінії етногенезу. Те, що це буде область, де господарська діяльність цивілізації вже повністю вичерпала всі власні можливості подальшого розвитку, тобто вже позбавлена достатнього для цього енергетичного запасу, докладно обґрунтовано, адже будь-що нове виникає, як правило, на руїнах старого [8; 13]

Таким чином, припущення, що енергія імпульсу етногенезу сконцентрована в межах Землі і при цьому об'єктивно існує феномен енергетичної щільності (напруженості), дозволяє роз'яснити, чому саме лінії, вдовж яких формуються суперетноси, виникають по одній, а не по декілька одночасно, маючи лінійну форму. Оскільки емпірично зафіксовано, що вихід цієї енергії назовні в одній частині світу виключає можливість подібного явища в іншій частині, то це також підтверджує концентрацію енергії в межах Землі. Адже енергію космічного випромінювання ніяк не можна вважати локалізованою відносно нашої маленької планети.

Не менш важливим виявляється аналіз взаємодії енергетичного імпульсу із «зустрічними» ландшафтами. Визначений первинною суперпозицією областей з різними значеннями енергетичної щільності імпульс має конкретний напрям розповсюдження і пронизує різні ландшафтні ніші, де-не-де на шляху ініціюючи етногенез в залежності від сполучення локальних природних умов [3; 4; 6]. Тобто, лінії імпульсів не пов'язані з певними регіонами Землі. Це означає, що не природний ландшафт є визначальним для формування напрямку розповсюдження ліній етногенезу, отже, екологічні ніші не визначають напрями розповсюдження енергії. Інакше кажучи, енергетична напруженість ландшафтів дорівнює нулю, оскільки виключними носіями енергетичних характеристик етносів є люди.

Подібні висновки стосуються й аналізу зафіксованих в історії точок виходу енергетичних імпульсів на поверхню Землі. Емпіричний матеріал свідчить, що при цьому явищі мають місце різні як географічні зони, так і напрями розповсюдження імпульсів. Отже, очевидно, що ландшафт не має жодного безпосереднього впливу на енергетичну щільність чи напруженість на ділянках земної поверхні. Ландшафт тільки переломлює через себе енергію, що вже надходить фактично, формуючи етнічні ознаки людей у разі початку етногенезу в певній екологічній ніші. В подальшому ландшафт як довкілля може впливати на ступінь розрядки енергії суперетносу через специфіку економіки, але безпосереднім впливом назвати це неможливо Отже, енергетична напруженість об'єктивно існує як економічний феномен, оскільки визначає не тільки формування суперетносів, але й їх економічних систем. Модель «розрядки енергетичного потенціалу», яка передбачає існування енергетичної напруженості, логічно пояснює походження ліній етногенезу, оскільки енергія, що надходить до екологічних ніш, має траєкторію, задану енергетичними ознаками довкілля (суперпозицією зон різних значень енергетичної щільності).

Висновки. З метою сприйняття економічною наукою енергії праці етнічних колективів як матеріалістичну за своєю природою і таку,, що має сприйматися без звернення до метафізичних конструкцій, були обґрунтовані такі позиції:   

- зміна ландшафту довкілля не може змінити економічну поведінку людей певної етнічної приналежності;

- енергетична щільність (напруженість) суперетносів є об’єктивним феноменом, що зв’язує етноси з економічними процесами;

- культурна приналеж­ність результатів праці є об’єктивною реальністю;

- економічна модель суперетносу є правомірною для економічних досліджень і прогнозування.   

 

Література.

1. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей / Богоявленская  Д.Б. - М.: Академия, 2001. - 320 c.

2. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста / Вернадський В.И. - М.: Наука, 1988. - 519 с.

3. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли / Гумилев Л.Н.  –  СПб.: Азбука-классика, 2002. – 608 с.

4. Двойных К.Е. Парадигма экономического вампиризма: этническая основа экономики: Монографія / Двойных К.Е. – Одесса: Юридическая литература, 2007. – 448 с. 

5. Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ. / Сост. В.Ю.Кузнецов / Томас Кун:. – М.: Изд-во «АСТ», 2003. – 605 с.

6. Меняйлов А.А. Психоанализ великой борьбы / Меняйлов А.А. - М.: Крафт +, 2004. - 576 с.

7. Мокий М.С. Трансдисциплинарная методология в экономических исследованиях : автореф. дисс. на соискание уч. степени д-ра эконом. наук : спец. 08.00.01 «Экономическая теория» / М.С.Мокий; ГОУ ВПО «Российская экономическая академия им. Г.В.Плеханова». – М., 2010. – 50 с.

8. Панарин А.С. Искушение глобализмом / Панарин А.С. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. – 416 с.

9. Паршев А.П. Почему Америка наступает / Паршев А.П. - М.: АСТ-Астрель, 2002. – 370 с. 

10. Паршев А.П. Почему Россия не Америка / Паршев А.П. -  М.: Изд-во «Крымский мост-9Д», 2000. - 414 с.

11. Платонов Ю.П. Народы мира в зеркале геополитики (структура, динамика, поведение) / Платонов Ю.П. – СПб.: СпбГУ, 2000. – 432 с.

12. Смирнов И.В. Психоэкология : монография / Смирнов И.В. - М.: Холодильное дело, 2003. – 336 с. 

13. Сорокин П.А. Человек, цивилизация, общество / Сорокин П.А. - М.: Политиздат, 1992. – 544 с.

14. Тоффлер Э. Шок будущего: Пер. с англ. / Элвин  Тоффлер. - М.: ООО «Издательство ACT», 2002. - 557 с.

15. Ядгаров Я.С. История экономических учений : уч. для вузов. - 4-е изд., перераб. и доп. / Ядгаров Я.С. - М.: Инфра-М, 2009. - 480 с.

 

References

1. Bogoyavlenskaya, D.B. (2001), Psihologiya tvorcheskih sposobnostei [The creative abilities psychology], Akademia, Moscow, Russia

2. Vernadskiy, V.I. (1988), Filosofskie mysli naturalista [The naturalist’s philosophical thoughts], Nauka, Moscow, Russia.

3. Gumilev, L.N. (2002), Etnogenes I Biosfera Zemli [Ethnogenes and biosphere of the Earth], Azbuka-klassika, S.-Petersburg, Russia.

4. Dvoynykh. K.E. (2007), Paradigma ekonomicheskogo vampirizma [The paradigm of economical vampirism], Law literature, Odessa, Ukraine.   

5. Kuhn, T. (2003), Struktura nauchnyh revolutsiy [The structure of scientific revolutions], Publishing house “AST”, Moscow, Russia. 

6. Menyailov, A.A. (2004), Psihoanaliz velikoy borby [The Great battle psychoanalysis], Kraft+, Moscow, Russia

7. Mokiy, M.S. (2010), “The trans-discipline methodology for economical research”, Doct Thesis, Economical Theory, National Research University “Higher School of Economics”, Moscow, Russia.    

8. Panarin, A.S. (2002), Iskushenie globalizmom [Globalizm temptation], EKSMO-Press, Moscow, Russia

9. Parshev, A.P. (2002), Pochemu Amerika nastupaet [Why US advances], AST-Astrel, Moscow, Russia.

10. Parshev, A.P. (2000), Pochemu Rossiya ne Amerika [Why Russia is not US], Krymskiy Most 9-D, Forum, Moscow, Russia.

11. Platonov, Y.P. (2000), Narody mira v zerkale geopolitiki (struktura, dinamika, povedenie) [World nations within geopolitics mirror (structure. dynamics, behavior)], SpbGU, S.-H.-Petersburg, Russia. 

12. Smirnov, I.V. (2003), Psichoekologiya [The psychoecology], Kholodilnoe delo, Moscow, Russia

13. Sorokin, P.A. (1992), Chelovek, civilizatsiya, obstchestvo [The human, civilization, society], Politizdat, Moscow, Russia. 

14. Toffler, E. (2002), Shok budustchego [Future shock], Publishing house AST, Moscow, Russia.

15. Yadgarov, Y.S. (2009), Istoriya ekonomicheskih ucheniy [The history of economical knowledge], 4th ed, Infra-M, Moscow, Russia

 

Стаття надійшла до редакції 07.12.2013 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"