Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 669.013:339.137.2

 

В. М. Колосок,

д. е. н, доцент, професор кафедри «Економіки підприємств»,  ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь

Я. С. Трусова,

аспірант, асистент кафедри «Економіки підприємств», ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Маріуполь

 

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНИХ ЯКОСТЕЙ УКРАЇНСЬКИХ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

 

V. M. Kolosok,

d. e. n., prof., assistant professor of Enterprise EconomyDVNZ «Pryazovskyi State Technical University», Mariupol

Ya. S. Trusova,

postgraduate DVNZ «Pryazovskyi State Technical University», Mariupol

 

FORMATION OF COMPETITIVE QUALITIES OF THE UKRAINIAN INDUSTRIAL ENTERPRISES ON THE BASIS OF INNOVATIVE DEVELOPMENT

 

В статті проаналізовано особливості формування конкурентних якостей українських промислових підприємств на основі інноваційного розвитку та обґрунтовано необхідність розвитку інноваційних процесів на виробничих підприємствах ГМК України для підвищення їх конкурентоспроможності.

  

In the article the features of formation of competitive qualities of the Ukrainian industrial enterprises on the basis of innovative development are analysed and the necessity of the development of innovative processes at manufacturing enterprises of MMC of Ukraine to increase their competitiveness is proved.

 

Ключові слова: інновації, інноваційний розвиток, конкурентоспроможність, ефективність, промислові підприємства.

 

Keywords: innovation, innovative development, competitiveness, efficiency, industrial enterprises.

 

 

Постановка проблеми. Підвищення конкурентоспроможності українських промислових підприємств в сучасних умовах господарювання є найважливішою проблемою ефективного розвитку підприємства. Одним з головних факторів зміцнення промислових підприємств та внаслідок цього підвищення їх конкурентоспроможності є інноваційна діяльність. Оскільки металургійна галузь має особливе значення для економіки України, що  зумовлено  її  масштабами,  кількістю  зайнятого  в  галузі  працездатного  населення, часткою у ВВП, обсягами експорту, податкових та  валютних надходжень в економіку України (10,2 %), необхідно забезпечити такий їх технічний рівень, який би відповідав досягненням лідерів світового ринку металів.   

Перехід підприємств на інноваційний тип розвитку, обумовлений активізацією економічних процесів, обмеженістю ресурсів, дозволяє забезпечити стійке функціонування підприємства за рахунок ефективного використання власних потенційних можливостей, підвищення зростання продуктивності виробничих ресурсів, зосередження зусиль по розвитку сфери науки і техніки.

Підвищення конкурентоспроможності українських підприємств, на основі моделі інноваційного розвитку, потребує як створення умов для формування інноваційного потенціалу підприємства, так і створення умов для його реалізації. Вирішення цих задач залежить як від внутрішнього середовища підприємства, так і від розвитку зовнішнього інституціонального забезпечення, та, перш за все, обумовлює значимість і актуальність наукового завдання із формування теоретико-методологічної бази управління конкурентоспроможністю промислового підприємства на основі інноваційного розвитку .

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження різних аспектів інноваційної діяльності знаходять широке відображення в роботах вітчизняних і зарубіжних економістів. Значний внесок у розвиток теорії управління інноваціями зробили такі дослідники, як І.Т. Балабанов, Л. Водачка, О.С. Галушко, С.І. Кравченко,  А.В. Мєшков, О.М Полінкевич, О. Ю. Попова, Б. Твісс, П. Уайт, Р. Фатхутдінов, С. Філін, В.Н. Хобта, І. Шумпетер. Серед робіт, присвячених окремим аспектам управління конкурентоспроможністю підприємств на основі інноваційного розвитку, варто відзначити наукові дослідження М.С. Абідулаєва, М.В. Верескуна, О.В. Макари, О.М. Полінкевича та ін.

Аналіз наукових праць підтверджує актуальність і важливість дослідження згаданої проблеми і пошуку шляхів її розв’язання.

Постановка завдання. Метою статті є аналіз та обґрунтування напрямів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних металургійних підприємств на основі інноваційного розвитку.

Одним з головних завдань системи управління промисловим підприємством є задача ефективного управління конкурентоспроможністю. Підвищення конкурентоспроможності вітчизняних промислових підприємств в умовах інтеграції набуває важливого значення у зв’язку з інтенсивним збільшенням обсягів експорту на міжнародних ринках промислової, зокрема металургійної, продукції з Китаю та інших країн, що складає найбільшу загрозу для економічної безпеки нашої держави.

Міжнародний досвід показує, що ефективна діяльність підприємств ГМК на світовому ринку, а також їх розвиток, неможливі без проведення інноваційних процесів на підприємстві.  Саме тому для розробки механізму підвищення конкурентоспроможності промислових підприємств на вітчизняних та світових ринках необхідно проаналізувати особливості формування конкурентних якостей українських промислових підприємств на основі інноваційного розвитку.

Виклад основного матеріалу. Необхідною умовою успішної діяльності підприємств, підвищення конкурентоспроможності продукції на ринку  є активна інноваційна політика, спрямована на стимулювання прогресивних структурних змін.

Аналізуючи розвиток інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні треба зазначити, що нестача фінансових ресурсів істотно обмежує можливості розвитку вітчизняних металургійних підприємств. Головною проблемою регулювання й стимулювання інноваційної діяльності залишається недосконалість зв’язків між розробниками й споживачами нововведень, тобто головними учасниками інноваційного процесу, низька мотивація і для розробки, і для фінансування інновацій, що є наслідком інформаційної непрозорості цього процесу. Для раціонального використання дорогих інноваційних ресурсів необхідна оптимізація інноваційної стратегії, підвищення її наукової обґрунтованості, постійне вдосконалення в мінливих суспільно-економічних умовах [1,2,3,4]

В Україні  за 2000-2012 роки спостерігається постійна активність у  різних напрямах інноваційного розвитку на підприємствах гірничо – металургійного комплексу (ГМК) України (табл.1).

 

Таблиця 1.

Аналіз впровадження інновацій на виробничих підприємствах ГМК України за період 2000 – 2012 рр.

Рік

Питома вага підприємств, що впроваджували інновації. %

Впроваджено нових технологічних процесів

у т.ч. маловідходні, ресурсозберігаючі

Освоєно виробництво інноваційних видів продукції,

найменувань

з них нові види техніки

Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %

2000

14,8

1403

430

15323

631

 

2001

14,3

1421

469

19484

610

6,8

2002

14,6

1142

430

22847

520

7

2003

11,5

1482

606

7416

710

5,6

2004

10

1727

645

3978

769

5,8

2005

8,2

1808

690

3152

657

6,5

2006

10

1145

424

2408

786

6,7

2007

11,5

1419

634

2526

881

6,7

2008

10,8

1647

680

2446

758

5,9

2009

10,7

1893

753

2685

641

4,8

2010

11,5

2043

479

2408

663

3,8

2011

12,8

2510

517

3238

897

3,8

2012

13,6

2188

554

3403

942

3,3

За матеріалами Держстат України, 1998-2013 [5]

 

Аналіз демонструє значну зацікавленість вітчизняних підприємств до впровадження інновацій. З 2006  по 2012 рр. зростає питома вага виробничих підприємств, що впроваджували інновації ( з 10% до 13,6%). Аналіз динаміки впроваджених інноваційних технологій демонструє зростання кількості новітніх технологій впродовж 2000 – 2011 рр., тільки в 2012 р. їх кількість зменшилась на 13% порівняно з 2011р. Значну частку (в середньому 30%) серед новітніх технологічних процесів займають маловідходні та ресурсозберігаючі технології, які у 2007 р. мали найбільшу питому вагу – 45% та поступово знизились, і у 2012 р. займали 25%. Що стосується освоєння виробництва інноваційних видів продукції, то спостерігається  різке зменшення їх кількості у 2003 році на 68% порівняно з 2000-2002рр.

Історично, значну кількість підприємств ГМК України сконцентровано у Донецькій області, яка, крім того, має значний виробничий потенціал. Порівняння інноваційної активності металургійних та інших промислових підприємств, виконане за регіональною ознакою в Україні та Донецькій області, наведене у табл. 2, 3.

У Донецькій області кількість інноваційно-активних промислових підприємств у 2012 році склала 91 одиницю (11,8% від загальної кількості промислових підприємств). Кількість підприємств, які створили передові технології у 2012 році у Донецькій області – 15 (8,4% від кількості по Україні; 1,95% від кількості промислових підприємств в Донецькій області), кількість організацій, які використовували передові технології – 160 (7,5% від кількості по Україні; 20,75%  від кількості промислових підприємств в Донецькій області) (табл.2).

Порівняльний аналіз кількості та структури створених та впроваджених інновацій на виробничих підприємствах України у 2012р. (таблиця 3) засвідчує, що кількість створених технологій в Україні складає 516 одиниць, з яких 438 – нові для України, 78 – принципово нові для України. У Донецькій області частка створених технологій складає 7,56% від загальної кількості по Україні, кількість нових технологій для України – 39 одиниць (7,6% від кількості по Україні) (табл.3) [5].

 

Таблиця 2.

Порівняльний аналіз кількості підприємств, що створювали та використовували передові технології у  2012 р.

Показник

Донецька область, одиниць

Питома вага (частка від загальної кількості промислових підприємств в області), %

Питома вага (частка від загальної кількості по Україні), %

Україна, одиниць

Питома вага (частка від загальної кількості промислових підприємств), %

Кількість інноваційно активних підприємств

91

11,8

5,18

1758

17,4

Кількість організацій, які створили передові технології

15

1,95

8,38

179

1,77

Кількість організацій, які використовували передові технології

160

20,75

7,50

2134

21,12

За матеріалами Держстат України, 1998-2013 [5]

 

Таблиця 3.

Порівняльний аналіз кількості та структури створених та впроваджених інновацій на виробничих підприємствах України у 2012 р.

Показник

Донецька область, одиниць

Питома вага (частка від загального обсягу по Україні), %

Україна, одиниць

Кількість створенних технологій , в т.ч.

39

7,56

516

- нові для України

39

8,90

438

- принципово нові

-

 

78

Впроваджено:

 

 

 

 1)нових технологічних процесів в т.ч.

71

3,24

2188

 - маловідходні, ресурсозберігаючі

37

6,68

554

2) інноваційних видів продукції, найменувань, в т.ч.

171

5,02

3403

 - нові види техніки (машини, устаткування, прилади, апарати)

59

6,26

942

Обсяг реалізованої інноваційної продукції, млн.грн.

4975

13,76

36157,7

Частка обсягу реалізованої інноваційної продукції  від загального обсягу промислової продукції), %

2,2

3,3

За матеріалами Держстат України, 1998-2013;

Головного управління статистики у Донецькій області, 2004-2013

 

Характерною ознакою конкурентоспроможного виробництва є тенденція розвитку та впровадження нових технологічних процесів (2188 процесів в Україні), а саме маловідходних та ресурсозберігаючих технологій, які у 2012 році склали 554 одиниці (37 одиниць (6,68%) у Донецькій області). Інновації такого типу характерні для чорної та кольорової металургії, хімічної, нафтохімічної та харчової промисловості. Підприємства цих груп впроваджують нові технології автоматизації та механізації виробничих процесів для зниження матеріальних витрат та підвищення продуктивності.

Аналіз  динаміки освоєння та впровадження виробництва інноваційних видів продукції показує тенденцію зменшення розвитку цього напрямку, а саме у 2003 році простежується різке зменшення на 67,5%, також поступово зменшується питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової (3,3% у 2012 році порівняно з 7% у 2002р, табл.1.).  Слід зазначити, що більшість підприємств у звітному періоді (85,7%) реалізовували продукцію, яка була новою виключно для підприємства. Її обсяг склав 21,7 млрд.грн., 26,6% якої 260 підприємств реалізували за межі України. Питома вага Донецькій області в реалізації інноваційної продукції в цілому по промисловості України склала в 2012 році близько 14%. Майже половину обласного обсягу реалізованої інноваційної продукції забезпечили підприємства машинобудування, більше 40% – металургії, 7% – харчової промисловості.

Продуктові інновації розповсюджені в тих сферах промисловості, де важливо підвищення якості та розширення асортименту продукції, усунення залежності від імпортної сировини і матеріалів – це машинобудівна, легка і медична промисловість. Активність інновацій другої групи (інноваційних продуктів) не настільки висока, як у першій (інноваційні технології), з причини тривалості розробки і випуску нової продукції, що призводить до збільшення терміну окупності витрат та орієнтації на перспективу.

Аналіз статистичних даних підтверджує, що нинішнім етапом інноваційного розвитку вітчизняного виробничого підприємства є пріоритети в галузі технологій. Це етап становлення нового підходу до формування й реалізації національної політики науково-технічного, промислового й інноваційного розвитку з метою швидкого нарощування обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції і на внутрішньому, і на зовнішніх ринках [6,7].

В роботі наведено результати аналізу показників інноваційного розвитку для  таких областей України, які мають найвищі характеристики інноваційної активності (табл. 4).

 

Таблиця 4.

Аналіз показників інноваційного розвитку областей України

Показник / Регіон

Дніпропетровська

Донецька

Київ

Харківська

2011

2012

2011

2012

2011

2012

2011

2012

Індекс конкурентоспроможності

4,1

4,16

4,03

4,14

4,26

4,37

4,05

4,19

Здатність до інновацій

3,86

3,8

3,54

3,74

3,25

3,2

3,98

3,92

Впровадження технологій на рівні компаній

4,4

4,52

4,6

4,68

4,6

4,59

4,24

4,36

Доступність новітніх технологій

3,95

3,91

4,1

4,22

4,22

4,03

3,87

3,96

Витрати компаній на НДДКР

3,26

3,28

3,1

3,28

2,49

2,61

2,76

3,1

Співпраця університетів і бізнесу в НДДКР

3,4

3,67

3,69

3,66

3,28

3,36

3,65

3,86

За матеріалами Competitive Ukraine [8]

 

Порівняння показників інноваційного розвитку областей – лідерів, дає змогу зробити висновок, що Донецька область займає високе положення серед інших областей, випереджаючи всіх у 2012 р. за показниками «Впровадження технологій на рівні компаній», «Доступність новітніх технологій» та «Витрати компаній на НДДКР». Це свідчить про активну інноваційну діяльність підприємств області. Слід звернути увагу на те, що «Індекс конкурентоспроможності» Донецької області у 2012 р. виріс порівняно з 2011р. на 3%. Тобто, завдяки активізації підприємств в проведенні інноваційної діяльності зростає водночас і рівень конкурентоспроможності як окремого підприємства, так і області.

Найбільш важливими напрямами підвищення конкурентних якостей вітчизняного промислового підприємства є: розвиток інноваційної сфери,  створення та  впровадження у виробництво нових технологій та розробок,  створення інноваційних продуктів. Крім того, окремим напрямом підвищення конкурентоспроможності промислового виробництва, є використання інновацій, що дозволяють освоювати сучасні ресурсозберігаючі технології і створювати нові вироби, які відповідають екологічним стандартам. Виокремлені напрями  можна вказати як головні для вирішення проблеми    підвищення конкурентоспроможності продукції та підприємства в цілому в умовах посилення конкуренції на світових ринках збуту.  

Необхідність розвитку інноваційних процесів на виробничих підприємствах ГМК України для підвищення їх конкурентоспроможності зумовлена специфічними обмеженнями їх діяльності, до яких відносяться:

1) дефіцит коксівного вугілля. Вугілля для коксування, що видобуваються в Україні, містять сірки 2,0-2,3%. Їх використання в шихті для коксування неможливо без добавки імпортних вугіль. Коксівне вугілля, яке видобувається в Україні, має хімічний склад, який не дозволяє отримувати металургійний кокс необхідної якості. Для впровадження технології ПВП теж виникає питання підбору відповідної шихти. Відсутність довгострокового планування обсягів видобутку і споживання коксівного вугілля приводить до того, що металурги звертаються до більш прогнозованих  джерел сировини за кордоном, наприклад, у своїх дочірніх компаніях у США .

2) низька якість залізорудної сировини. Металурги України працюють  у набагато гірших сировинних умовах, ніж їхні закордонні колеги. Вміст заліза в сирій руді у нас становить близько 30-40%, в Росії ця цифра - 50%, в Австралії - 67%, в Південній Америці - 45-60%. Незважаючи на цей спонукаючий до пошуку новацій фактор, вітчизняні виробники залізорудної сировини в останні 20 років абсолютно не інвестували в нові технології, пов'язані з поліпшенням якості підготовленої залізорудної сировини [9]. У результаті середній вміст заліза в доменній шихті українських підприємств становить 55,5-56,8% проти 65-67% на іноземних заводах.

3) висока енерго- та матеріалозатратність використовуваних технологій;

4) зношеність основних фондів;

5) недосконала структура та малий обсяг вітчизняного ринку металу (близько 20% від обсягів виробництва).

Слід звернути увагу на те, що на металургійних підприємствах продукція та технологічні процеси частіше модернізуються, аніж розробляється принципово нова продукція або технологія, що є наслідком великих масштабів та технологічної складності металургійного виробництва, та водночас є головною перешкодою для інноваційного розвитку підприємств України [10].

Результати дослідження складових та результатів інноваційної діяльності на металургійних підприємствах – лідерах промислових інновацій України, як основних провідників створюваних технологічних інновацій, представлені в табл. 5.

 

Таблиця 5.

Аналіз впровадження інновацій на підприємствах ГМК України у 2011–2012 р.

Підприємство

Впровадження інновацій

Результат

Інноваційні технології

1

МЕТІНВЕСТ,

в т.ч.:

 1) будівництво установки пиловугільного вдування (ПВП) для доменних печей (ДП) на Єнакіївському металургійному заводі, ММК ім. Ілліча;

2) будівництво установки контрольованого охолодження в листопрокатного цеху Азовсталі;

3) будівництво циклічно-потокової технології на Північному ГЗК.

1) дозволить повністю відмовитися від використання природного газу в доменних печах, а також скоротити питому витрату коксу, а отже знизити собівартість чавуну.

1.1

ПАТ «ММК ім. Ілліча»

1) «Спосіб віддачі вапна по ходу конвертерної плавки»

2) «Спосіб шлакоутворення в кисневому конвертері»

3)будівництво нової турбоповітродувки (ТВД) для доменних печей на ММКІ;        

застосування даних технологій дозволяє досягти збільшення стійкості футеровки конвертерів, контролювати і впливати на значущі параметри при проведенні плавок в конвертері (швидкість, температура, вплив шкідливих домішок), що, в остаточному підсумку, призводить до значного зниження собівартості виплавлюваної конвертерної сталі і значному поліпшенню її якості, а отже підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку

1.2

ВАТ «Запоріжсталь»

1) пройшла дослідно-промислове випробування новітня технологія феритного (теплого) прокатування особливотонколистової низьковуглецевої та ультранизьковуглецевої сталі для холодної штамповки або глибокої витяжки.

1) дозволяє знизити собівартість металопродукції на 20-50 дол\т. за рахунок зменшення витрат на електроенергію та природний газ у зв’язку з виключенням з технології виробництва особливо тонкого прокату технологічних переробок – холодної прокатки та відпалу, а також дозволяє збільшити вихід годної листової продукції та підвищити продуктивність праці, знизити витратний коефіцієнт

2

·                     АО «Донецький электрометалургійний завод»

( в группе «Мечел)»

1)новітня екологічно чиста технологія виплавки, рафінування та безперервного розливання сталі.

1) зменшення забруднювання навколишнього середовища

3

"Донецьксталь" (вертикально-інтегрована група)

1) використання пиловугільного палива;

2) освоєно в промисловому масштабі технологія виплавки чавуну з використанням офлюсованих окатишів без використання агломерату

1) дозволило повністю відмовитися від природного газу і знизити витрату коксу до 400 кг і нижче (рівень витрати пиловугільного палива 150-170 кг на тонну без використання природного газу, що відповідає європейському рівню); 2) досягнута найвища в галузі продуктивність - 2,38 тонни з метра кубічного доменних печей

4

Миргородський арматурний завод» «АРМАПРОМ» (холдинг Промарматура)

1) впроваджений процес газокисневого рафінування (ГКР)

1) характеризується вищою продуктивністю процесу. Завдяки використанню в основі процесу ГКР конвертерного методу досягаються мінімальні як капітальні, так і експлуатаційні витрати на сталеплавильній стадії металургійного переділу

5

ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг " (у складі інтегрованої компанії АрселорМіттал) 

1) дослідно-промислова установка з переробки шламів ,

2) технологія збагачення шламів і гематитових руд.

1) удосконалення технології і налагодження устаткування ОПУ дозволяють отримувати щомісяця до 28 тис. тонн залізовмісного концентрату із заданими параметрами - вмістом заліза 63-66 % або за технічними вимогами замовника - 55-58 % при волозі в концентраті до 12%;

2) застосування розробленої технології дозволяє істотно знизити техногенне навантаження на навколишнє середовище , поліпшити екологічну обстановку м. Кривого Рогу та Дніпропетровської області , досягти зниження кількості складованих шламів , знизити навантаження на греблі шламосховища, вивільнити сільськогосподарські землі , вирішити ряд соціальних питань.

6

ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат»,

ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»

1) ресурсозберігаючі наскрізні технології виплавки в потужних електропечах феронікелю  і марганцевих феросплавів  з використанням магнезіально-силікатного шлаку виплавки феронікелю у якості флюсу при виробництві агломерату і виплавки феросилікомарганцю.

1)досягається підвищення техніко-економічних показників виробництва агломерату, а також цілеспрямоване використання у виробництві феросплавів, що вирішує проблему охорони навколишнього середовища.

7

ВАТ «Дніпропетровський завод прокатних валків», НВО «Лутугинське об'єднання по виробництву валків»

1) розроблена і впровадженна технологія комбінованого електродугового-електрошлакового обігріву (ЕДЕШО) надливів виливків та злитків

1)витрати металу на надливи зменшуються в 2,5 – 3 рази, скорочується брак. Це забезпечує вищу якість металу в порівнянні із серійною  технологією. 

8

ПАТ «Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім..Кузьміна»

1) технологія виплавки підшипникової сталі ШХ15СГ-В з контрольованим вмістом та складом неметалевих включень  з показниками якості металу з неметалевих включень

2) впроваджений процес газокисневого рафінування (ГКР)

1)задовольняє одночасно нормативним вимогам ГОСТ 801-78 та зарубіжних стандартів ASTM E-45, DIN 50602;

2)розширює технологічні можливості сталеплавильного переділу, і в той же час, забезпечує якість готового металу на рівні кращих світових стандартів.

 

Інноваційний продукт

9

ПАТ «МК Азовсталь»,

ПАТ «ХТЗ»

1)«Спосіб виробництва сталевих високоміцних електрозварних двошовних труб великого діаметра для магістральних трубопроводів»

новизна проекту полягає в послідовності технологічних переділів одночасно двох металургійних підприємств  з метою отримання готового продукту - електрозварні двошовних труб великого діаметра для магістральних трубопроводів, виготовленої з високоміцного товстолистового прокату. Інноваційна труба повністю відповідає комплексу вимог до заданих фізико-механічними властивостями. Подібна продукція має широке поширення в усьому світі в будівництві сталевих трубопроводів для транспортування на великі відстані природного газу та нафти - від місця їх видобутку в райони споживання.

 

Представлені результати засвідчують, що в основному більшість підприємств впроваджують новітні технології, пов’язані з ресурсозбереженням, зменшенням забруднювання навколишнього середовища, зниженням собівартості продукції. Що стосується впровадження інноваційного продукту, підприємства недостатньо працюють в цьому напрямку, незначна кількість промислових підприємств (ПАТ «МК Азовсталь», ПАТ «ХТЗ») у 2011-2012 році займалися розробкою, впровадженням та освоєнням новітньої продукції. Отже особливістю інноваційної діяльності металургійних підприємств, є пріоритет розвитку інноваційних технологій.

Також слід звернути увагу на те, що на промислових підприємствах у складі холдингу (ПАТ «МК Азовсталь», ПАТ «ХТЗ», ПАТ «ММК ім. Ілліча», ВАТ «Запоріжсталь», які входять до складу МЕТІНВЕСТ) здійснюється найбільш інтенсивна інноваційна діяльність, це підтверджується кількістю впроваджених інноваційних технологій та продуктів на цих підприємствах (табл.4). Це свідчить про те, що підприємства у складі холдингу мають збільшені можливості та ресурси для здійснення інноваційного розвитку, що зумовлене наступними факторами:

1. Виробничі підприємства, які є структурними одиницями інтегрованих груп, мають спрощений доступ до великих фінансових ресурсів, адже холдинг має змогу інвестувати власні ресурси в свої виробничі активи для реалізації інноваційних проектів, та володіє більшими фінансовими ресурсами, ніж окремі самостійні підприємства.

2. У структурі холдингів, та інших суб’єктів холдингового типу, зазвичай є власні наукові та проектно-конструкторські підрозділи.

3. Доведено, що існує прямий зв'язок між розмірами підприємств та їх рівнем інноваційності. Статистичне спостереження показало,  що рівень інноваційної активності серед великих підприємств становить 23 – 49%, серед середніх 11 – 29%, серед малих 7 – 23%.

На рис.1 представлено розподіл впроваджених інновацій між самостійними виробничими підприємствами та виробничими підприємствами у складі інтегрованих компаній.

 

Рис. 1. Корпоративно–структурований аналіз впровадження інновацій на підприємствах ГМК України у 2011-2012 рр

 

Критерієм ефективності інноваційних процесів є економічні показники. Аналізуючи виробничу діяльність металургійного холдингу МЕТІНВЕСТ за 2011 рік, можна сказати, що виробництво сталі зросло на 3,9% в порівнянні з 2010 і склало 14,375 млн. т., видобуток коксівного вугілля збільшився на 12,3% в порівнянні з попереднім роком і склав 11,339 млн. т. (в Україні видобуток коксівного вугілля в 2011р. склав 7,071 млн.т [11] ), виробництво залізорудного концентрату не змінилося, склавши 35,741 млн. т. Досягненню таких результатів діяльності холдингу сприяло проведення успішної інвестиційної та інноваційної політики холдингу (табл.4).

Наведені обґрунтування свідчать, що розвиток та модернізація вітчизняних металургійних підприємств повинні переважно здійснюватися на базі сучасних технологій та обладнання, що забезпечить зростання конкурентоспроможності підприємства і, як наслідок, підвищення експортного потенціалу, приверне великі іноземні інвестиції в довгостроковому аспекті. Це підтверджено прикладом промислових підприємств України, що займаються інноваційною діяльністю, впроваджують інновації. При здійсненні інноваційного розвитку на підприємствах необхідно дотримуватись основних технічних пріоритетів:

впровадження інновацій, що дозволяють підтримувати конкурентоспроможність на високотехнологічному світовому ринку;

технологічна потреба виробництва повинна виходити з реально необхідної суспільству;

досягнення соціально - економічної ефективності;

забезпечення ресурсозбереження та екологічної безпеки [12].

Таким чином покращення технологій виробництва, вдосконалення виробничого процесу, є найважливішим критерієм забезпечення зростання випуску конкурентоспроможної продукції або випуску абсолютно нового виду продукції на ринок.

 

Висновки

1. В сучасних умовах господарювання, забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств визначається переважно використовуваною моделлю інноваційного розвитку, аніж чинниками зовнішнього середовища. Постійне здорожчання ресурсів, посилення конкурентної боротьби, збільшення та поглиблення кризових явищ поставило перед вітчизняними виробниками непросте завдання значного збільшення наукомісткості виробництва з одного боку, та скорочення витрат – з іншого. Саме тому увага повинна бути сконцентрована на політиці управління інноваціями та інноваційною діяльністю. Вказане дозволить створити постійну політику розробки та впровадження інноваційних розробок на вітчизняних підприємствах, забезпечуючи прибутковість їх діяльності та підвищення конкурентоздатності.

2. Аналіз інвестиційної діяльності в Україні засвідчив, що спостерігається активізація інноваційного розвитку в промисловості протягом останніх років, пріоритетними напрямками якого  є  розвиток інноваційних технологій, зокрема ресурсозберігаючих та маловідходних. Динаміка показників інноваційного розвитку демонструє прямий зв'язок  між інноваційною діяльністю підприємств та підвищенням їх рівня конкурентоспроможності.

3. Розглянуті приклади впровадження інновацій на виробничих підприємствах ГМК України, дозволяють стверджувати, що посилення конкурентоспроможної позиції підприємств буде досягнене за рахунок інновацій технологій та розвитку нової продукції, яка відповідає найбільш суворим вимогам клієнтів та екологічних стандартів. Це особливо актуально в період глобального спаду попиту на металопродукцію.

4. На процес здійснення інноваційної діяльності підприємствами України впливають численні фактори:

1) фінансові: занадто високі інноваційні витрати, недостатність коштів у межах організації або групи підприємств і поза її межами.

2) інформаційні, які відповідають за співробітництво та  доступність інформації, а також за наявність кваліфікованого персоналу.

3) ринкові: домінування певних груп підприємств (сильні конкуренти),  невизначений попит на інноваційні товари або послуги.

Під впливом цих факторів самостійним підприємствам важко здійснювати активну інноваційну діяльність, саме тому рівень інноваційної активності серед великих підприємств (холдингів, корпорацій, груп) набагато більший, що підтверджується кількістю впроваджених інноваційних технологій та продуктів на цих підприємствах. Це підтверджує, що підприємства у складі холдингу (групи) мають більші можливості та ресурси для здійснення розвитку на інноваційному підґрунті.

5. Забезпечення металургійного виробництва більш якісною сировиною, новими, вдосконаленими технологіями, завдяки розвитку та впровадження інновацій, є визначальним чинником підвищення ефективності металургійного виробництва і досягнення високої конкурентоспроможності металопродукції.

6. Загалом інноваційна діяльність повинна бути спрямована на вирішення таких завдань, як:

- забезпечення розвитку промислових підприємств на основі раціонального використання їхнього потенціалу, відтворення місцевих ресурсів та охорони природного середовища;

- розв’язання міжгалузевих науково-технічних та управлінсько-організаційних проблем, безпосередньо пов’язаних з особливостями регіону;

 - підвищення технологічного та інформаційного рівня всіх сфер господарської діяльності з метою виробництва конкурентоспроможної продукції.

 

 

Література.

1. Колосок В.М. Методологія стратегічного управління великих промислових підприємств: монографія / В.М. Колосок. - Маріуполь: ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», 2012. – 247 с.

2. Колосок В.М. Финансирование инвестиционных потребностей структурных подразделений холдинговой компании / В. М. Колосок, Я. С. Трусова // Стратегія інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта: матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конференції,  м. Харків, 11-14 квітня 2012 р. – Харків: НТУ «ХПІ», 2012. - С.319-321.

3. Колосок В. М. Управление конкурентоспособностью промышленных предприятий в составе холдинга / В. М. Колосок, Я. С. Трусова // Проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах ринкового середовища: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції,  м. Дніпропетровськ, 20 березня 2013 р. – Дніпропетровськ ДУЕП, 2013. - С.85-87.

4. Верескун М.В. Управління конкурентоспроможністю промислових підприємств: монографія / М.В. Верескун - Маріуполь: ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», 2012. – 280 с.

5. Офіціальний сайт Державної статистики України, 1998-2013 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

6. Полінкевич О.М. Моніторинг інноваційних процесів промислових підприємств / О. М. Полінкевич// Економічний форум.- 2011. - №2. – С. 130–137.

7. Кондратьева Е.В. Национальная инновационная система: теоретическая концепция [Електронний ресурс] / Е.В. Кондратьева Е.В. - Режим доступу: http://www.schumpeter.ru/article.php?id=1&book=concept

8. Офіціальний сайт Competitive Ukraine [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://competitiveukraine.org

9. Офіціальний сайт Газета «Вечерняя Макеевка» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.vecherka.in.ua/ru/home/126--qq.html

10.  Офіціальний сайт «Донецький металургійний завод» [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.dmz.com.ua/140/press/press2.html

11.  Офіціальний сайт Новости РБК [Електронний ресурс]. - Режим доступу:  www.rbc.ua

12.  Галушко О.С. Забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств на базі інноваційного розвитку : монографія / О.С. Галушко, ДВНЗ: «Нац. гірн. ун-т». - Д.: НГУ, 2012. - 215 с

 

References.

1. Kolosok, V.M. (2012), Metodologіya rozvitku strategіchnogo upravlіnnya velykyh promyslovyh pіdpriemstv [The methodology for the development of strategic management of large industrial enterprises], PDTU, Mariupol, Ukraine.

2. Kolosok, V.M. and  Trusova,  Ya.S. (2012), Financing of investment requirements of structural divisions of holding company, Mizhnarodna . nauk.-prakt. konferentsiya, Strategija innovacijnogo rozvytku ekonomiky: biznes, nauka, osvita: materialy`[ The strategy of innovative development of economy: business, science, education], Harkiv, Ukraine, 11-14 kvitnya, pp.319-321.

3. Kolosok, V.M. and  Trusova,  Ya.S. (2013)Management of competitiveness of industrial enterprises in the holding”, II Vseukrainska naukovo-praktichna konferentsiya, Problemy pidvyshhennya konkurentospromozhnosti pidpryyemstv v umovax rynkovoho seredovyshha [Problems of improving the competitiveness of enterprises in the market environment], Dnipropetrovsk, Ukraine, 20 bereznya, pp. 85-87.

4. Vereskun, M.V. (2012), Upravlinnia konkurentospromozhnistiu promyslovykh pidpryiemstv [Management of competitiveness of industrial enterprises], PDTU, Mariupol, Ukraine.

5. The official site of State Statistics Service of Ukraine (2013), available at: http://www.ukrstat.gov.ua/. (Accessed 10 September 2013)

6. Polinkevych, O.M. (2011) “Monitoring of innovative processes of industrial enterprices”, Economic Forum, vol. 2, pp. 130–137.

7.  Kondrat'eva, E.V.(2011), “National innovation system: a theoretical concept” [Online], available at: http://www.schumpeter.ru/article.php?id=1&book=concept (Accessed 23 September 2013).

8. The official site of Competitive Ukraine, available at: http://competitiveukraine.org

9. The newspaper "Evening Makeyevka" (2011), available at: http://www.vecherka.in.ua/ru/home/126--qq.html (Accessed 2 September 2013).

10.  The official site of "Donetsk Iron and Steel Works" (2013), available at: http://www.dmz.com.ua/140/press/press2.html (Accessed 5 October2013).

11.  The official site of RBC News (2013), available at: www.rbc.ua

12.  Halushko, O.S., Zabezpechennia konkurentospromozhnosti promyslovykh pidpryiemstv na bazi innovatsijnoho rozvytku [Ensuring the competitiveness of industrial enterprises based on innovative development] NGU, Dnipropetrovsk, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 27.11.2013 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"