УДК 334.716(043.3)

 

В. М. Колосок,

д. е. н., проф., доцент кафедри економіки підприємств,

ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м.Маріуполь

К. М. Дроботіна,

аспірант, ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м.Маріуполь

 

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ІНТЕГРОВАНИХ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ОСНОВІ КРІ

 

V. M. Kolosok,

d.e.n., prof., assistant professor of Enterprise Economy, DVNZ «Pryazovskyi State Technical University», Mariupol

K. N. Drobotina,

postgraduate DVNZ «Pryazovskyi State Technical University», Mariupol

 

METHODOLOGICAL APPROACH FOR EVALUATING THE EFFICIENCY OF THE INTEGRATED STEEL COMPANIES ON THE BASIS OF КРІ

 

В статті побудовано методичний підхід до оцінки ефективності діяльності інтегрованих металургійних підприємств на основі КРІ, на базі аналізу існуючих методичних підходів до оцінки ефективності промислових підприємств.

 

In the article constructed methodical approach to evaluating the efficiency of the integrated steel enterprises on the basis of KRI, based on analysis of existing methodical approaches to evaluating the effectiveness of of industrial enterprises.

 

Ключові слова: ефективність, ключові показники ефективності, інтегровані металургійні підприємства.

 

Keywords: efficiency, key performance indicators, integrated metallurgical enterprises.

 

 

Постановка проблеми. Сучасні умови діяльності вітчизняних металургійних підприємств зумовлюються їх приналежністю до інтегрованих транснаціональних гірничо-металургійних холдингів, і відповідно зміною їх ролі, компетенцій та статусу у новітніх організаційно – управлінських структурах. Так, використання у холдингових структурах специфічних механізмів управління грошовими потоками, трансфертного ціноутворення, виокремлення та диференціювання центрів фінансової відповідальності призводять до сутнісного перерозподілу прав власності щодо фінансових результатів діяльності, отриманих учасниками холдингової структури.

Утворювані вертикально інтегровані холдинги характеризуються складною структурою виробництва, організаційною структурою і саме тому потребують нових форм, інструментів та підходів до організації та управління. В таких умовах традиційні методи та процедури економічного управління підприємствами набувають нових завдань та потребують ефективних рішень, які відповідають рівню складності інтегрованих виробничо – збутових та фінансово - інвестиційних структур та процесів, які в них протікають. Важливість завдання розвитку та вдосконалення методів економічного управління на виробничих інтегрованих підприємствах обумовлено масштабами гірничо – металургійних холдингів та їх безпосереднім впливом на економіку України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями розвитку методів економічного управління підприємствами займались вітчизняні вчені М.Г. Білопольський, М.В. Верескун, В.М. Колосок, Н.А. Кулікова, О.І. Лисаченко, Т.Г. Логутова, Н.П. Любушин, В.О. Мец, О.І. Момот, Є.В. Нєгашев, В.П. Полуянов, Ф.Ю. Поклонський, Г.Д. Потопа, Г.В Савіцкая, Р.С. Сайфулін, А.Д. Шеремет, А.В. Череп. Проте питання вибору системи показників яка була б спроможна оцінити ефективність діяльності усіх підрозділів організаційної структури холдингу, відповідно до їх функціональної та компетентної ролі, потребує подальшого доопрацювання.

Постановка завдання. Одним з центральних завдань економічного аналізу діяльності підприємств та організацій постає аналіз ефективності діяльності підприємства в цілому, та його окремих складових, звідси також витікає завдання оцінки внеску кожного підрозділу великого підприємства у формування кінцевого результату. В умовах холдингу його структурні підрозділи, відповідно до делегованих функцій і компетенцій, розподіляються на: центри доходів, центри витрат, центри прибутку, центри інвестицій [1,2]. Промислові підприємства в структурі холдингу є виконавцями виробничих завдань, набуваючи при цьому статусу центру витрат. Головною функцією центру витрат є контроль за рівнем витрат на виробництво, який повинен відповідати встановленому рівню бюджетів на виробництво, ухвалених бюджетним комітетом холдингу. Проте, за своїм функціональним призначенням, центр витрат не може генерувати прибуток, оскільки вироблена продукція передається іншим структурним підрозділам холдингу по внутрішнім цінам. Прибуток всієї холдингової структури, шляхом трансферних механізмів, зосереджується і знаходиться у компетенції центру прибутку, функції якого в умовах холдингу виконує керуюча компанія [3].

В таких умовах, для вітчизняних інтегрованих підприємств великого значення набувають завдання оцінки ефективності діяльності великих інтегрованих структур, та визначення показників ринкової вартості компанії. Як зв’язати результати роботи виробничого підприємства і фінансового звіту всього холдинга? Як виробнича складова впливає на результати роботи всього гірничо-металургійного холдинга? Як оцінити і порівняти результати діяльності промислових підприємств, що входять до складу різних та/або споріднених холдингових структур? На ці та інші питання можливо відповісти за умови застосування системи бюджетування із впровадженням системи ключових показників ефективності (Key Performance Indicators, КРІ). КРІ забезпечують формування активної поведінкової позиції і досягнення поставлених стратегічних цілей шляхом цілеспрямованої дії на певні параметри його розвитку на всіх рівнях управління – холдинг, дивізіон, актив.

Виклад основного матеріалу. Особливістю системи КРІ для гірничо-металургійного холдингу є неможливість використання результативних показників оцінки діяльності холдингу у якості оцінювальних для його виробничих активів. Це пов’язано із тим, що в умовах холдингу головним завданням промислових підприємств є виконання виробничих завдань, а акумулювання та розподіл прибутку знаходиться в компетенції керуючої компанії холдингу. Численні дослідження дохідності та прибутковості інтегрованих вітчизняних промислових підприємств у співставленні із аналогічними показниками материнського холдингу [3,4,5,6] демонструють, що фінансові результати виробничих підприємств холдингу не просто нижчі, а сутнісно відрізняються від фінансових результатів дивізіонів та холдингу. Це підтверджує той факт, що результативні фінансові показники діяльності вітчизняних холдингів не є акумулятивною величиною, а утворюються за допомогою специфічних механізмів трансфертного ціноутворення у холдингах [3]. У зв’язку із цим традиційні методичні підходи до оцінки ефективності діяльності вітчизняних підприємств потребують розвитку і вдосконалення.

В залежності від цілей аналітичного дослідження, і вирішуваних для їх досягнення задач, оцінювання ефективності всієї холдингової структури виконується за допомогою узагальнюючих та часткових показників (рис.1).

 

Рис. 1. Методичний підхід до оцінки ефективності діяльності інтегрованих металургійних підприємств на основі КРІ

 

На першому етапі оцінки ефективності функціонування вертикально інтегрованої структури пропонується проаналізувати ефективність показників прибутковості для рівня холдингу, як окремої економічної господарської одиниці. Оцінювати ефективність діяльності на рівні холдингу пропонується за допомогою узагальнюючих річних та питомих фінансових показників прибутковості: валовий прибуток, чистий доход або виручка від реалізації продукції, фінансові результати діяльності до сплати податків, чистий прибуток на основі консолідованої звітності.

На другому етапі пропонується виконання оцінки ефективності діяльності холдингу за окремими напрямами, склад яких визначається метою проведення оцінки. Пропонується проводити оцінку за напрямами: фінанси, клієнти, бізнес-процеси,персонал, інновації, екологічна безпека Так, для інвесторів, акціонерів, як правило, проводиться оцінка фінансового стану підприємства, для внутрішнього використання ‑ оцінка бізнес-процесів, трудового персоналу, екологічної безпеки. Система КРІ розробляється для кожного з зазначених напрямів і разом з бюджетами проходить процедуру узгодження і затвердження [3].

Наступним етапом оцінки ефективності функціонування інтегрованого холдингу є визначення ефективності діяльності його структурних підрозділів за окремими напрямами, склад яких визначається метою проведення оцінки. Оцінка економічної ефективності холдингових підприємств виробничого типу (металургійні заводи і комбінати, гірничо – збагачувальні комбінати, шахти, коксохімічні заводи, ремонтно - механічні заводи та ін.) може здійснюватися за напрямами фінансової, трудової, клієнтської, виробничої, інноваційної, екологічної складових діяльності.

Для виробничих підприємств, як центрів витрат, оцінка прибутковості та рентабельності не виконується. Замість цього для виробничих підприємств може здійснюватися оцінювання за напрямом фінанси. Для оцінки ефективності фінансової складової діяльності для рівня виробничого підприємства, в системі КРІ холдингу пропонується використовувати показники оцінки внеску виробничого підприємства в загальні результати діяльності холдингу. До складу оціночних показників даного блоку слід включати наступні:

питома вага продукції, полуфабрикатів, вироблених підприємством для власних нужд холдингу;

питома вага продукції, полуфабрикатів, вироблених підприємством, в загальному обсязі реалізованої продукції холдингу;

доля ресурсних витрат в структурі виробничої собівартості продукції підприємства.

Оцінку ефективності використання виробничої складової на рівні підприємства гірничо-металургійного холдингу пропонується здійснювати за допомогою виділення показників оцінки виробничо-економічного стану в системі КРІ холдингу. До таких КРІ доцільно віднести:

рівень виконання плану випуску продукції;

темп зміни випуску продукції;

економічна додана вартість на виробничій дільниці;

питома вага витрат на погашення браку в собівартості продукції;

питома вага бракованої продукції в загальному обсязі виробленої підприємством продукції;

питома витрата матеріалів на одиницю продукції;

коефіцієнт екстенсивної загрузки устаткування;

коефіцієнт інтенсивної загрузки устаткування;

питома вага машин та устаткування в загальному обсязі основних фондів;

коефіцієнт оновлення устаткування.

Для оцінки ефективності використання трудової складової виробничого підприємства, що входить в структуру гірничо-металургійного холдингу, пропонується використовувати наступні показники: питома вага витрат на навчання та підвищення кваліфікації підприємства; співвідношення середнього розміру заробітної плати робітників підприємства з мінімальним прожитковим мінімумом; виробіток на одного працівника; відсоток працівників з вищим розрядом; плинність кадрів, індекс задоволеності персоналу, частота виробничого травматизму, коефіцієнт напруженості умов праці, показник вироблення доданої вартості на одного працівника.

На четвертому етапі оцінки ефективності інтегрованого холдингу пропонується проведення зіставного аналізу виробничих підприємств, що входять до складу як споріднених, так і конкуруючих холдингів. В залежності від цілей аналізу предметом зіставного аналізу можуть бути: матеріальні витрати, трудовий персонал, виробничі фонди, оборотні кошти та ін. Для проведення зіставного аналізу виробничих підприємств конкуруючих холдингів можливо використання витратного, ресурсного підходів.

При витратному підході результат діяльності холдингу співвідноситься з витратами підприємства, що забезпечили цей результат, таким чином визначається внесок підприємства у результати холдингу. Отримані результати витратного підходу виробничих підприємств конкуруючих холдингів порівнюються між собою.

Ресурсний підхід передбачає визначення і подальше порівняння долі ресурсних витрат в структурі виробничої собівартості продукції виробничих підприємств. Отримані структури собівартості підприємств конкуруючих холдингів порівнюються між собою, і робляться висновки щодо ефективності використання ресурсів підприємствами.

В статті представлено результати апробації пропонованого методичного підходу щодо оцінки ефективності діяльності всіх структурних елементів холдингової структури на базі вітчизняних підприємств, що входять до складу як різних, так і споріднених інтегрованих структур ‑ ПАТ «МК Азовсталь», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПАТ «ММК ім.Ілліча». Аналіз ефективності діяльності для рівня холдингу виконано на базі гірничо-металургійного холдингу «Метінвест». Для гірничо-металургійного холдингу виконано аналіз динаміки річних та питомих показників прибутковості: чистий доход (виручка) від реалізації продукції, фінансовий результат від операційної діяльності, фінансовий результат від звичайної діяльності, чистий прибуток або збиток (рис.2 - 3).

 

Рис. 2. Динаміка річних показників холдингу «Метінвест» за 2009 –2012 рр., млн.грн.

 

Аналіз динаміки річних показників холдингу «Метінвест» свідчить, що з 2009 по 2011 рр разом з ростом обсягів виробництва і реалізації продукції ростуть показники ефективності його діяльності. У 2012 р. спостерігається різке зниження річних показників діяльності холдингу. Для виявлення більш точних тенденцій розвитку холдингу виконано аналіз динаміки його питомих показників.

 

Рис. 3. Динаміка питомих показників холдингу «Метінвест» за 2009 –2012 рр., грн/грн

 

Аналіз динаміки питомих показників холдингу в цілому свідчить про ефективну дальність холдингу. Зниження результатів діяльності у 2012 р є наслідком негативного впливу ситуації у фінансовій сфері світової економіки. Витрати на 1 гривню реалізованої продукції знижуються, а також питомі фінансові результати від операційної діяльності та звичайної діяльності, чистий прибуток протягом аналізованого періоду позитивні.

В роботі виконано оцінку ефективності фінансової складової діяльності споріднених виробничих підприємств ПАТ «ММК ім.Ілліча», ПАТ «Азовсталь» , що входять до складу холдингу «Метінвест» (табл. 2 – 3 ).

 

Таблиця 2.

Внесок виробничих підприємств в обсяги продукції холдингу «Метінвест»

 

Таблиця 3.

Внесок виробничих підприємств в собівартість реалізованої продукції холдингу «Метінвест»

 

Рис. 4. Динаміка долі собівартості продукції виробничих підприємств в собівартості та доході від реалізації продукції холдингу «Метінвест» 2009 – 2010 рр.

 

Зіставний аналіз виробничих підприємств виконано на базі споріднених підприємств ПАТ «ММК ім.Ілліча», ПАТ «Азовсталь», а також виробничого підприємства конкуруючого холдингу «АрселорМіттал Кривий Ріг» (рис. 5 -6).

а)

б)

Рис. 5. Динаміка а) долі матеріальних витрат та б) витрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи в структурі собівартості продукції, товарів, робіт, послуг промислових підприємств, %

а)

б)

Рис. 6. Динаміка а) долі амортизації та б) інших витрат в структурі собівартості продукції, товарів, робіт, послуг промислових підприємств, %

 

Динаміка долі питомих витрат в структурі собівартості продукції свідчить про те, що найбільшу долю в структурі займають матеріальні витрати, при чому ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» забезпечує матеріальні витрати на рівні нижчому ніж в активах холдингу «Метінвест». Доля витрат на оплату праці та вiдрахування на соцiальнi заходи в структурі собівартості продукції знижується. Доля амортизаційних відрахувань в структурі собівартості в 2012 р збільшується, що свідчить про те, що на виробничих активах забезпечується оновлення основних засобів. При цьому темпи росту амортизаційних відрахувань в структурі собівартості ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» випереджають темпи росту амортизаційних відрахувань виробничих активів холдингу «Метінвест».

В цілому можна зробити висновок, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» займає кращу конкурентну позицію, порівнюючи з виробничими активами холдингу «Метінвест». Виробничим підприємствам холдингу «Метінвест» необхідно здійснювати заходи щодо зниження матеріальних витрат, збільшуючи при цьому витрати на оплату праці та оновлення основних засобів.

Пропонований підхід оцінки ефективності діяльності всіх елементів холдингової структури дає можливість об’єктивно оцінити ефективність діяльності холдингу в цілому та окремих виробничих підприємств, сприяючи знаходженню резервів її економічного зростання, ліквідації «вузьких» місць, Керівники структурних підрозділів всіх рівнів ієрархії управління холдингу, володіючи механізмом прийняття і підтримки управлінських рішень, мають можливість впливати на процес реалізації генеральної стратегії холдингу. Розвинена система бюджетування із впровадженням КРІ-показників дає змогу об’єктивно оцінити результати роботи виробничого підприємства, виявити позитивні та негативні аспекти в реалізації його виробничої діяльності. Апробація методичного підходу КРІ на базі вітчизняних підприємств та материнського холдингу, а також на базі виробничого активу конкуруючого гірничо-металургійного холдингу підтверджує можливість проводити зіставний аналіз як між виробничими підприємствами материнського холдингу так і між виробничими підприємствами конкуруючих холдингів.

 

Висновки

1. В статті пропонується розвинений і адаптований до умов інтегрованих структур методичний підхід до оцінювання діяльності промислових підприємств на основі системи ключових показників ефективності (Key Performance Indicators, КРІ). Застосування КРІ забезпечує для всіх рівнів управління – холдинг, дивізіон та активи -  формування активної поведінкової позиції та контроль за досягненням поставлених стратегічних цілей всіх структурних підрозділів великої інтегрованої промислової структури. Враховано неможливість використання показників прибутковості для оцінки діяльності виробничих активів холдингу та доведено необхідність використання для різних підрозділів гірничо-металургійного холдингу своєрідних систем КРІ, які є відповідними до певних типів центрів фінансової відповідальності

2. В статті обґрунтовано складові методичного підходу до оцінки ефективності діяльності структурних підрозділів інтегрованого холдингу, виокремлено етапи та процедури оцінювання діяльності для центрів фінансової відповідальності, виробничих підприємств (активів), дивізіонів та холдингу у цілому, запропоновано складові та показники систем КРІ для кожного суб’єкту оцінювання. Обґрунтовано необхідність оцінювання внеску структурних підрозділів різних типів у формування загальних показників ефективності холдингу.

3. Наведено результати оцінки та аналізу ефективності діяльності виробничих підприємств гірничо – металургійного холдингу, які підтверджують, що на інтегрованих підприємствах фінансові показники діяльності є негативними, у той час як загальні результати діяльності холдингу, за вирахуванням всіх податків і витрат, є позитивні і не відповідають динаміці аналогічних показників на його виробничих активах. Наведені результати підтверджують, що фінансовий результат діяльності холдингової структури не є акумулятивною величиною, а утворюється за допомогою специфічних механізмів трансфертного ціноутворення.

4. В статті представлено результати апробації пропонованого методичного підходу щодо оцінки ефективності діяльності всіх структурних елементів холдингової структури на базі вітчизняних підприємств, що входять до складу як споріднених, так і конкуруючих холдингів ‑ ПАТ «МК Азовсталь», ПАТ «ММК ім.Ілліча» (гірничо-металургійний холдинг «Метінвест»), ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (гірничо-металургійний холдинг «ArcelorMittal»). Пропонований підхід дозволив виявити слабкі та сильні сторони діяльності порівняних підприємств.

5. Розвинена система бюджетування із впровадженням КРІ-показників дає змогу об’єктивно оцінити результати роботи виробничого підприємства і виявити позитивні та негативні аспекти в реалізації його виробничої діяльності, оцінити внесок окремого підприємства в результати роботи холдингу. Аналіз діяльності виробничих підприємств ГМК за пропонованим методичним підходом показали, що за 2009-2012 рр підприємства галузі в цілому працювали ефективно. Вплив фінансово-економічної кризи та загострення конкуренції на металургійних ринках призвели до незначного зниження обсягів продажу продукції вітчизняних підприємств, проте у цілому рівень ефективності господарської та виробничої діяльностей металургійних підприємств забезпечують прибуткову діяльність холдингових груп у цілому.

 

Література.

1. Колосок В.М. Бюджетування як інструмент стратегічного управління підприємствами металургійного холдингу / В.М. Колосок, М.В. Верескун, К.М. Дроботіна // Економіка України. – 2012. – № 6(607). ‑ С. 30-39.

2. Верескун М.В. Эффективное управление, как фактор обеспечения стратегии конкурентоспособности крупных промышленных объединений / М.В. Верескун, В.М. Колосок, Е.Н. Дроботина // Вісник Приазовського державного технічного університету: Сер.: Економічні науки: зб.наук.пр. – Маріуполь: ДВНЗ «ПДТУ», 2011. –Вип. 22. – С. 86-92.

3. Колосок В.М. Розвиток методичних підходів до визначення ефективності діяльності промислових підприємств у складі холдингів / В.М. Колосок, К.М. Дроботіна // Теоретические и практические аспекты экономики интеллектуальной собственности. – 2013. ‑ № 1. – C. 12-16.

4. Колосок В.М. Методологія розвитку стратегічного управління великих промислових підприємств: моногр. / В.М. Колосок. ‑ Маріуполь: ДВНЗ «ПДТУ», 2012. – 247 с.

5. Колосок В.М. Порівняння ефективності діяльності підприємств гірничо - металургійних корпоративних структур України / В.М. Колосок, М.В. Верескун, К.М. Дроботіна, Ю.С. Угровата // Схід. – 2012.–№1(115) – С.43-49.

6. Колосок В.М. Аналіз впливу трансфертного ціноутворення підприємств гірничо-металургійних холдингів на надходження до державного бюджету України / В.М. Колосок, Ю.С. Угровата // Схід. – 2013.–№4(124) – С.19-24.

7. Колосок В.М. Модель бюджетирования в структурных подразделениях металлургического холдинга / В.М. Колосок, Е.Н. Дроботина // Розвиток України в XXI столітті: ХI міжнар. наук.-практ. інтернет конф. – Тернопіль: «ТНЕУ», 2011. – С.143-146.

8. Череп А.В. Діяльність підприємств промислово-фінансових груп харчової промисловості в ринкових умовах господарювання: моногр./ А.В. Череп, Г.Д. Потопа, К.С. Брутян. – К.: Кондор, 2009. – 304 с.

9. Лисаченко А.И. Организационно-экономический механизм формирования интегрированных корпоративных структур: моногр./ А.И. Лисаченко, Н.А. Куликова. – Алчевск: ДонГТУ, 2008. – 215 с.

10. Офіційний сайт агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України «Smidа» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://smida.gov.ua

 

References.

1.Kolosok, V.M. (2012), “Budgeting as a tool for strategic management of metallurgical holding enterprises”, Economy of Ukraine, vol. 6 (607), pp. 30–39.

2.Vereskun, M.V. and Kolosok, V.M. and Drobotina, K.N. (2011), “Effective management, as a factor in providing competitiveness strategy of major association of industrial enterprises”, Bulletin of the Priazovskyi State Technical University, vol. 22, pp. 86-92.

3.Kolosok, V.M. and Drobotina, K.N. (2013), “The development of methodological approaches to the determination of the effectiveness of industrial enterprises in the holdings”, Teoretychni ta praktychni aspecty economiky ta intelectualnoi vlasnosti, vol. 1, pp. 12-16.

4.Kolosok, V.M. (2012), Metodologіya rozvitku strategіchnogo upravlіnnya velykyh promyslovyh pіdpriemstv [The methodology for the development of strategic management of large industrial enterprises], PDTU, Mariupol, Ukraine.

5.Kolosok, V.M. and Vereskun, M.V. and Drobotina, K.N. and Ugrovata, U.S. (2012), “Comparing the efficiency of mining metallurgical corporate structures Ukraine”, East, vol. 1(115), pp. 43-49.

6.Kolosok, V.M. and Ugrovata, U.S. (2013), “Analysis of the impact of transfer pricing mining and metallurgical holdings in government revenue Ukraine”, East, vol. 4(124), pp. 19-24.

7.Kolosok, V.M. and Drobotina, K.N. (2011), “Budgeting model in the structural units of metallurgical holding”, Mizhnarodna naukovo-praktychna internet konferentsiya, Rozvytok Ukrainy v XXI stolіttі [Development of Ukraine in XXI century], Ternopil, Ukraine, 25 zhovtnya, pp. 143-146.

8.Cherep, А.V. and Potopa G.D. and Brutyan K.S. (2009), Dіyalnіst pіdpriemstv promyslovo-fіnansovih group harchovoi promislovostі u rinkovih of umovah gospodaryuvannya [Activities of enterprise financial-industrial groups in the food industry market conditions], Kondor, Kyiv, Ukraine.

9.Lisachenko, A.I. and Kulikova, N.A. (2008), Organizacionno-jekonomicheskij mehanizm formirovanija integrirovannyh korporativnyh struktur [Organizational-economic mechanism of formation of integrated corporate structures], DonGTU, Alchevsk, Ukraine.

10. The official site of stock market infrastructure development agency of Ukraine “Smida”, (2013), available at: http://www.smida.gov.ua , (Accessed 25 October 2013).

Стаття надійшла до редакції 17.10.2013 р.