УДК 338

 

П. Я. Пригунов,

кандидат психологічних наук, доцент,

професор кафедри фінансово-економічної безпеки, обліку та аудиту Харківської національної академії міського господарства

В. І. Литвиненко,

кандидат юридичних наук,

Заслужений юрист України, директор Інституту права Міжрегіональної академії управління персоналом

К. В. Карпова,

 здобувач кафедри менеджменту Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького

 

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПІДГОТОВКИ ПРОФЕСІОНАЛІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 8.18010014 «УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ»: МІФИ ТА РЕАЛІЇ

 

 P. Pryhunov,

candidate of psychological sciences, associate professor,

professor of the department financial and economic security, accounting and auditing Kharkiv National Academy of Municipal Economy

V. Litvinenko,

candidate of law

Honored lawyer of Ukraine, director of Institute of law Interregional Academy of Personnel Management

K. Karpova,

researcher of department of management Cherkasy National University named after Bogdan Khmelnitsky

 

NEW APPROACHES TO TRAINING PROFESSIONALS specialty 8.18010014 "Financial and economic security": MYTHS AND REALITIES

 

У статті здійснено аналіз досвіду та узагальнені результати досліджень щодо підготовки професіоналів з фінансово-економічної безпеки за спеціальністю 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою», відповідно вимог галузевого стандарту вищої освіти за цією спеціальністю, кваліфікаційної характеристики та реальними вимогами до здійснення цієї діяльності. Розкрито зміст підготовки фахівців за цією спеціальністю, визначено основні вимоги до діяльності професіонала з фінансово-економічної безпеки та запропонований алгоритм підготовки їх дипломних робіт...

 

The article presents the analysis of the experiences and results of studies on the preparation of professionals for financial and economic security, specialty 8.18010014 "Managing financial and economic security," according to the industry standard of higher education in this specialty, qualification characteristics and the actual requirements for this activity. Disclosure of training for economic security, the basic requirements for the operation of a professional in the financial and economic security and the algorithm training their dissertations.

 

Ключові слова: професіонал з фінансово-економічної безпеки, зміст підготовки, кваліфікаційні вимоги до професіоналів з  фінансово-економічної безпеки, організаційно-штатна структура, правове та спеціальне забезпечення діяльності,  методи та технології забезпечення економічної безпеки на підприємстві, перспективи розвитку підготовки фахівців за цією спеціальністю.

 

Key words: professional in the financial and economic security, content of training, qualification requirements to professionals for financial and economic security, organizational and staff structure, legal and special support of the activities, methods and techniques of economic security in the enterprise perspective development training in this specialty.

 

 

Постановка проблеми. Однією з умов модернізації вітчизняної економіки є забезпечення розвитку вітчизняних підприємств, створення умов для їх конкурентоздатності не тільки на вітчизняних ринках, а й на міжнародних. З урахуванням того, що 80% ВВП в Україні надають підприємства приватної форми власності, то стає зрозумілим, що процеси модернізації української економіки повинні утворювати сприятливі умови для розвитку вітчизняної підприємницької діяльності.

Глобалізаційні процеси та наслідки світової фінансової кризи свідчать про те, що однією з умов існування українських підприємств на вітчизняних та міжнародних ринках є їх спроможність до захисту своїх інтересів, ефективна протидія недобросовісній конкуренції, шахрайству та іншим видам злочинів. Тобто, сьогодні безпека підприємства є умовою, необхідністю та процесом забезпечення існування підприємств.

Разом з тим, сама специфічність діяльності по забезпечення безпеки підприємств вимагає підготовки відповідних фахівців, з певними професійними знаннями, навичками та вміннями. Особливостями діяльності фахівців з безпеки є те, що вони не мають прав діяти від імені держави, не мають визначених чинним законодавством повноважень (за виключенням приватної охоронної діяльності), тобто їх діяльність повністю залежить від рівня їх професійної підготовки.

В Україні у 2007 році у галузі знань 1801 «Специфічні категорії» була відкрита спеціальність 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою», освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр», а у 2011 році затверджений галузевий стандарт за цією спеціальністю з присвоєнням кваліфікації 2414.2 «Професіонал з фінансово-економічної безпеки» або 2414.2 «Аналітик з питань фінансово-економічної безпеки». Разом з тим, зміст практичної діяльності професіонала з фінансово-економічної безпеки потребує уточнення.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. Проблеми організації підготовки фахівців з безпеки присвячені наукові роботи багатьох авторів: фахівців – вчених з різних наукових галузей та практиків. Ми можемо визначити праці зарубіжних фахівців – вчених: M.Button, Y.Koniechy, S.Garfinkel, A.Carrol, E.Ahlf, A.Zebrowski, Zb.Ruszkowski, Y.Lobkovitz, О.Захарова, Й.Ліндера, В.Гамзи, М.Корольова, В.Мак – Мака, О.Олейнікова, О.Павлова, К.Харського, О.Шаваєва, В.Шликова, Є.Ющука, В.Яскевича, В.Ярочкіна та ін.

Окремі праці українських економістів – фахівців з економічної безпеки присвячені проблемам визначенню специфіки діяльності підрозділів безпеки у системі безпеки підприємств, технік та технологій забезпечення безпеки. Серед них слід визначити наукові праці (монографії): І.Белоусової, Л.Гнилицької, Ю.Кіма, О.Кириченко, В. Кралича, Т.Момот, В.Франчука, Л.Шемаєвої, І.Мігус та ін., у яких здійсненна спроба надання рекомендацій щодо організації підготовки фахівців з безпеки. [1-3]

Невирішені раніше частини загальної проблеми. Разом з тим, наукових досліджень щодо організації та визначення змісту підготовки вітчизняних фахівців з безпеки відповідно до реальних вимог безпеки ще не здійснювалось. Більш того, українські теоретики з безпеки підміняють поняття система безпеки підприємства на систему економічної безпеки, не розуміючи того, що економічна безпека поряд з фізичною, інформаційно-аналітичною, технічною є складовою загальної системи безпеки підприємства, тобто підсистемою другого порядку. Для якісної підготовки професіоналів з безпеки повинна бути розроблена та впроваджена відповідна ідеологія та забезпечення виконання певних умов.

Метою статті є визначення змісту підготовки професіоналів з фінансово-економічної безпеки як основних суб’єктів забезпечення безпеки на вітчизняних підприємствах. Надати пропозиції щодо впровадження ідеології підготовки професіоналів – безпекознавців та визначення умов, за якими ця підготовка буде успішною.

Виклад основного матеріалу дослідження. В сучасних умовах розв’язання проблеми кадрового забезпечення безпеки підприємств безпосередньо пов’язана з формуванням змісту підготовки фахівців з вищою освітою в галузі безпеки. Сьогодні при підготовці професіоналів з фінансово-економічної безпеки перевага надається виключно науковцям – економістам, що значне звужує рівень підготовки таких фахівців.

Міф 1. Спеціальність 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою» (далі - УФЕБ) є спорідненою для безпекових іноземних спеціальностей:  «Security management», «Risk management», «Сrisis management».

Реалії. Як свідчить закордонний досвід, у розвинутих країнах світу зокрема, відсутній напрям економічна безпека. Система підготовки фахівців з вищою освітою в галузі безпеки підприємств складається з двох напрямів.

До першого напряму відноситься - підготовка фахівців в сфері фізичної безпеки (охоронної діяльності, захисту та розшуку). До цієї системи входять освітні програми підготовки фахівців з спеціальностей:

- «Security management» (освітньо-кваліфікаційні рівні: (бакалавр, магістр),

- «Private Detective» - «Приватний детектив» (освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр, магістр).

Особливостями її є те, що освітня система підготовки фахівців в галузі безпеки орієнтована на виконання охоронних та захисних функцій, а безпека є засобом забезпечення охорони.

Другий напрям підготовка фахівців за спеціальностями:

- «Risk management » - (рівень бакалавр, магістр);

- «Сrisis management» - (рівень магістр) [3].

Ці програми направлені на підготовку фахівців, які повинні забезпечувати стійке існування суб’єктів господарської діяльності або регіонів (штатів) та сприяти їх розвитку. В основі цих програм покладено теорію та методологію ризикології, галузі прикладних знань про природу виникнення ризиків, загроз, небезпек та на їх основі формування різноманітних кризових явищ.

Особливостями цих освітніх програм є те, що підготовка фахівців з безпеки з одного боку звужена, а з іншого існує їх багаторівневість [2]. Окрім того, дуже  розмито зони відповідальності між фахівцями з ризикології та фахівцями з протидії кризовим явищам.

Вітчизняне безпекознавство є формуючою галуззю прикладних знань, об’єктом якої є процеси забезпечення безпеки на макро та мікро рівнях. Таким чином вітчизняна безпекова спеціальність УФЕБ не має ніякого відношення до міжнародних безпекових спеціальностей, а є виключно національним освітнім продуктом і нашим но - хау.

Міф 2. Спеціальність УФЕБ є економічною і підготовка фахівців повинна здійснюватися на економічних факультетах.

Реалії. Відкриваючи у 2007 році спеціальність «Управління фінансово-економічною безпекою» в галузі 1801 «Специфічні категорії» ми виходили з того, що ці фахівці будуть виконувати функції універсальних фахівців з безпеки, забезпечувати її на підприємствах, окрім виконання завдань, пов’язаних з технічним захистом інформації. Тому ця спеціальність і відкривалась на стику економічних, юридичних та психологічних наук. Нами було враховано і те, що вітчизняні вчені - економісти мають досвід тільки визначати стан економічної безпеки використовуючи різні підходи (індикаторний, ресурсно-функціональний тощо), але вони не мають уявлень про спеціальний зміст діяльності по забезпеченню безпеки на підприємстві.

Сьогодні при підготовці професіоналів з фінансово-економічної безпеки перевага надається виключно науковцям – економістам, що значно звужує рівень підготовки таких фахівців.

У Галузевому стандарті вищої освіти з цієї спеціальності (затверджений наказом МОНМолодьспорту №1423 від 13.12.2011р.) визначено перелік базових дисциплін та їх змістовних модулів, які обов’язково вивчаються за спеціальністю «УФЕБ» і дають можливість присвоєння кваліфікації 2414.2 «Професіонал з фінансово-економічної безпеки» [4]:

ПП.01 – Теорія безпеки соціальних систем;

ПП.02 – Комплексне забезпечення фінансово-економічної безпеки;

ПП.03 – Інформаційно-аналітичне забезпечення економічної безпеки;

ПП.04 – Правове забезпечення безпеки суб’єктів господарської діяльності;

ПП.05 – Стратегічний та інноваційний менеджмент у сфері фінансово-економічної безпеки;

ПП.06 – Обліково-аналітичне забезпечення економічної безпеки на підприємстві;

ПП.07 – Професійна психологія;

ПП.08 – Наукове та методичне забезпечення діяльності фахівців з фінансово-економічної безпеки;

ПП.09 – Охорона праці в галузі безпеки;

ПП.10 – Цивільний захист.

Як ми бачимо більшість дисциплін не є економічними. Тобто віддавати перевагу тільки економістам та вважати, що тільки економісти здібні здійснювати підготовку зруйнує цю спеціальність і замість безпекознавця ми отримаємо економіста з обмеженими знаннями в галузі безпеки.

На наш погляд, спеціальність 8.18010014 «УФЕБ» є ідеальною для підготовки універсальних фахівців з безпеки і не тільки з економічної. Підтвердженням цього є сучасні ліцензійні вимоги до здійснення надання послуг з охорони. У цих ліцензійних умовах передбачена посада фахівця з майнової та особистої безпеки – відповідального на охоронному підприємстві за здійснення охоронної діяльності. Однією з умов призначення на цю посаду є наявність у фахівця повної вищої освіти за спеціальністю 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою».

Міф 3. Спеціальність УФЕБ є управлінською спеціальністю і за нею готують управлінців в галузі безпеки у т.ч. економічної.

Реалії. Для того, щоб вважати її управлінською спеціальністю треба вивчити кваліфікаційні характеристики (у даному випадку мова йде про кваліфікаційну характеристику професіонала з фінансово-економічної безпеки).

Відповідно Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників «Безпека господарської діяльності підприємства, установи, організації» (Випуск 99) Професіонал з фінансово-економічної безпеки виконує наступні завдання та має певні обов’язки [5]:

Розроблює, запроваджує та реалізує на практиці заходи із забезпечення фінансово-економічної безпеки. Визначає перспективність та ефективність інноваційної діяльності в галузі фінансово-економічної безпеки підприємства відповідно до встановлених стандартів (норм). Застосовує техніку й технології із забезпечення фінансово-економічної безпеки. Забезпечує підготовку керівних документів, які стосуються організації діяльності системи фінансово-економічної безпеки підприємства, механізмів управління та взаємодії. Розроблює проекти положень, наказів та інструкцій, що регламентують функціонування системи безпеки, а також діяльність підрозділу економічної безпеки підприємства та його взаємодію з іншими структурними підрозділами. Визначає зовнішні та внутрішні загрози й ризики у сфері фінансово-економічної безпеки підприємства. Сприяє здійсненню інформаційно-аналітичного забезпечення щодо оцінки рівня реальних і потенційних загроз фінансово-економічної безпеки підприємства. Проектує систему підготовки керівного складу та персоналу підприємства щодо проведення ефективних заходів із зниження рівня небезпек, загроз та ризиків. Розроблює плани щодо забезпечення фінансово-економічної безпеки та її удосконалення, проведення окремих спеціальних заходів щодо оперативного реагування на загрози, ризики, небезпеки діяльності підприємства. Надає пропозиції щодо визначення правового статусу, структури підрозділу економічної безпеки підприємства та визначення його основних функцій. Бере участь у створенні та використанні нових технологій щодо зниження загроз і ризиків діяльності підприємства, забезпечення фінансово-економічної безпеки. Бере участь у розробленні стратегічної орієнтації підприємства з урахуванням вимог до забезпечення фінансово-економічної безпеки. Розроблює документи, що визначають стандарти безпеки, повноваження структурних підрозділів підприємства, види та напрями їх діяльності щодо запобігання загрозам, ризикам, небезпеці та забезпечення фінансово-економічної безпеки. У межах наданих йому повноважень надає всім категоріям працівників підприємства інформацію, яка стосується діяльності із забезпечення фінансово-економічної безпеки. Здійснює загальний контроль за діяльністю структурних підрозділів підприємства щодо забезпечення фінансово-економічної безпеки. Готує пропозиції щодо організації взаємодії керівників підприємства, підрозділу економічної безпеки з органами державної влади, іншими державними органами, підприємствами, установами та організаціями, громадськими об’єднаннями та громадянами при проведення заходів щодо забезпечення безпеки діяльності підприємства. Готує пропозиції та надає рекомендації із взаємостосунків із партнерами підприємства щодо розроблення антикризових заходів і забезпечення безпеки. Бере участь в апробації заходів із фінансово-економічної безпеки підприємства шляхом розроблення моделі економічної безпеки підприємства. Забезпечує підвищення кваліфікації працівників підпорядкованого структурного підрозділу в галузі фінансово-економічної безпеки.

Таким чином, професіонал з спеціальності УФЕБ є технологом по застосуванню різних методів забезпечення безпеки, а не управлінцем.

У Національному класифікаторі професій [25, 26] передбачені посади управлінців в галузі безпеки (табл.1).

 

Таблиця 1.

Посади управлінців в галузі безпеки

 

Кваліфікація, яка присвоюється випускникам магістерської програми «УФЕБ» - 2414.2 «Професіонал з фінансово-економічної безпеки», згідно Класифікатора професій ДК003:2010 відноситься до другої групи -«Професіонали». Відповідно вимог до здійснення практичної діяльності до цієї групи визначено, що професійні завдання полягають у збільшенні існуючого фонду (обсягу) знань, застосуванні певних концепцій, теорій та методів для розв’язання певних проблем чи в систематизованому викладанні відповідних дисциплін у повному обсязі.

У цієї групі існує ще низка посад для фахівців з безпеки підприємств, установ, організацій (табл.2).

 

Таблиця 2.

Посади професіоналів в галузі безпеки

 

Міф 4. При підготовці фахівців з УФЕБ перевага повинна надаватися науковцям - економістам, або науковцям, яки захистилися за науковою спеціальністю 21.04.02 «економічна безпека суб’єктів господарської діяльності» (економічні науки) бо вони володіють теорією забезпечення безпеки. Випускову кафедру за спеціальністю «УФЕБ» повинен очолювати тільки доктор (професор) з економічних наук. Спеціальність «УФЕБ» є більш науковою ніж прикладною.

Реалії. Для того, щоб визначити кому надавати перевагу у підготовці фахівців за спеціальністю «УФЕБ» та дискутувати, яка ця спеціальність теоретична чи практична та хто повинен очолювати випускову кафедру, ми повинні:  по – перше, проаналізувати вимоги до професіонала з фінансово-економічної безпеки, які визначені у його кваліфікаційній характеристиці. Він повинен знати: Конституцію України, Господарський, Адміністративний, Кримінальний кодекси України, Закони й Постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови та Розпорядження Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові документи, що стосуються сфери фінансово-економічної безпеки; функції, загальні принципи побудови та організації діяльності комплексної системи забезпечення фінансово-економічної безпеки підприємства; методику розроблення концепції та планування діяльності системи фінансово-економічної безпеки; організацію та особливості здійснення інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності системи фінансово-економічної безпеки; особливості захисту інформації та комерційної таємниці на підприємстві; технології, форми, методи та методики протидії небезпекам, загрозам і ризикам; технічні засоби спостереження, охорони та захисту; державну та недержавну системи безпеки; порядок розробки та ведення документації, що регламентує діяльність системи фінансово-економічної безпеки; порядок розробки та впровадження інновацій у систему забезпечення фінансово-економічної безпеки; механізми управління системою забезпечення фінансово-економічної безпеки; порядок організації, проведення контролю та оцінки рівня фінансово-економічної безпеки; передовий вітчизняний і зарубіжний досвід у сфері забезпечення фінансово-економічної безпеки; правила ділового етикету; правила та норми охорони праці та протипожежного захисту; основні принципи роботи з комп’ютером та відповідні програмні засоби; державну мову.

По – друге, необхідно зрозуміти рівень досліджень за науковою спеціальністю 21.04.02 – «економічна безпека суб’єктів господарської діяльності». На авторський погляд, сьогодні йде дублювання наукових досліджень у економічних науках. Так, у паспорті наукової спеціальності 08.00.04 – «економіка та управління» є напрям дослідження проблем економічної безпеки макрорівня (підприємств), є ці напрями і в інших наукових паспортах економічних наук. Чим дослідження за спеціальністю 21.04.02 (економічні науки) відрізняються від досліджень за спеціальністю 08.00.04 та інших (економічні науки) і чи можливо дослідити проблеми економічної безпеки підприємств виключно економічними методи? Сьогодні ми маємо більшість теоретиків – науковців економістів, а не науковців – безпекознавців і це не дає можливості формувати реальну теорію та методологію безпекознавства і як слід використовувати (реалізовувати) теоретичні погляди у реальній діяльності по забезпеченню безпеки на вітчизняних підприємствах. Реальністю сьогодні є те, що наука з економічної безпеки існує окремо від практики забезпечення безпеки (у т.ч. економічної), а як відомо практика – критерій істини. Тому автоматично вважати науковця, який захистив дисертацію за спеціальністю 21.04.02 – економічна безпека суб’єктів господарської діяльності фахівцем – безпекознавцем неможливо. 

По – третє, необхідно враховувати сучасні вимоги практики до діяльності професіоналів з безпеки. Практична діяльність вимагає від суб’єктів її здійснення конкретних дій по забезпеченню безпеки. Сьогодні методами забезпечення безпеки на підприємстві є організаційні, правові, психологічні, економічні, спеціальні. Тобто сама діяльність безпекознаця є практичною, прикладною, а спеціальність «УФЕБ» має практичний напрям та зміст підготовки.

Слід визначити, що практика забезпечення безпеки значно випереджає її наукове забезпечення. Тому і очолювати випускову кафедру повинен фахівець – безпекознавець (науки можуть бути: юридичні, психологічні, технічні тощо), а не тільки доктор (професор) з економічних наук.

При підготовці фахівців за спеціальністю «УФЕБ» на випускної кафедрі повинна бути розроблена та впроваджена відповідна ідеологія підготовки фахівців з безпеки, а яка може бути ідеологія, коли завідуючи випускових кафедр мають тільки теоретичне (книжкове) уявлення про зміст діяльності фахівців з безпеки, коли він не пройшов відповідного стажування у підрозділу безпеки або не має практичного досвіду праці у правоохоронної системі держави, і окрім свого кабінету нічого не бачив. Чи може такий керівник організувати та здійснювати на якісному рівні підготовку професіоналів? Для того, він сам повинний бути професіоналом. Його професіоналізм повинен оцінюватись не за кількістю друкованих праць з питань безпеки (дурниць пишуть багато), а за наявність досвіду безпекознавця, наявністю реальних актів впроваджень своїх – авторських розробок у діяльність підрозділів безпеки.

Нажаль сьогодні МОН України формально підходить до цих питань і таке становище безумовно буде погіршувати якість підготовки фахівців – безпекознавців.

Окрім того, ми вважаємо недоцільним закріплення спеціальності УФЕБ за експертною радою МОН України з державного управління. На наш погляд, повинна бути утворена експертна рада з специфічних категорій або ця спеціальність повинна бути передана до експертної ради з національної безпеки. Передача цієї спеціальності до експертної ради з економічних наук загубить її унікальність. 

Міф 5. Забезпечувати економічну безпеку на підприємстві необхідно тільки економічними методами. Тому базова освіта для навчання за програмою «УФЕБ» повинна бути економічною.

Реалії. Економічна безпека як складова безпеки підприємства забезпечується комплексним використанням різних методів, до яких відносяться: організаційні, правові, психологічні, економічні, спеціальні тощо. Але діяльність безпекознавця відрізняється від діяльності економіста, юриста та ін. спеціалістів можливістю використовувати спеціальні методи забезпечення безпеки. Використання цих методів притаманне тільки фахівцям з безпеки, і тому їх діяльність відрізняється від інших.

Для практичної діяльності по забезпеченню безпеки на підприємстві необхідні професіонали з фінансово-економічної безпеки, які мають базову вищу освіту не тільки з економіки, а й з права, психології, соціології тощо.

Висновки

1. Спеціальність 8.18010014 «Управління фінансово-економічною безпекою» є виключно національною, яка не має міжнародних аналогів, її відкриття було обумовлено необхідністю забезпечення кваліфікованими кадрами – безпекознавцями  вітчизняних підприємств.

2. Ця спеціальність відноситься до галузі знань 1801 «Специфічні категорії», що обумовлює її цінність та дає змоги готувати українських безпекознавців на стику різних наук.

3. При відкритті в Україні у 2007 році спеціальності «УФЕБ» було враховано наявність у вітчизняному класифікаторі професій професійних назв робіт, пов’язаних з забезпеченням безпеки. На той час у відповідному Класифікаторі була тільки одна така назва 2414.2 «професіонал з фінансово-економічної безпеки», тому і назва спеціальності була пов’язана з фінансово-економічною безпекою.

Разом з тим, зміст підготовки фахівців за цією спеціальністю ширше ніж діяльність по забезпечення фінансово-економічної безпеки, що дає змогу стверджувати, що за цією спеціальністю готуються універсальні фахівці з безпеки (окрім інформаційної та технічної).

4. Сьогодні в Україні відсутнє наукове забезпечення за цією спеціальністю. Така ситуація пов’язана з тим, що ми не маємо безпекового напряму наукових досліджень, який повинен охоплювати різні науки, а не тільки економічні. На наш погляд, доцільно було б утворити наукову галузь – національна безпека, з присудженням наукового ступеню кандидат чи доктор наук з національної безпеки (як це існує у державному управлінні). Такий підхід дозволив би здійснювання комплексне дослідження проблем безпеки, у т.ч. безпеки підприємств з використанням різних наукових методів досліджень, яки використовуються у юридичних, психологічних, економічних, технічних та інших науках.

5. Розгляд спеціальності «УФЕБ» як економічної є невиправданим і вкінці кінців загубить унікальність цієї спеціальності. Залучення тільки економістів - вчених до підготовки фахівців за цією спеціальністю звузить підготовку та унеможливить вивчення спеціальних (безпекових) дисциплін та методів забезпечення безпеки.

6. На відміну від існуючих в Україні магістерських програм, ця програма є практичною (прикладною) і вимагає обов’язкового залучення практиків – безпекознавців для підготовки фахівців з  безпеки, що протирічить вимогам МОН України до підготовки магістрів.

7. Існуючі міфи про цю спеціальність роблять її привабливою як для ВНЗ так і для майбутніх слухачів (абітурієнтів). Разом з тим, на наш погляд, таке масове її відкриття без урахування реальностей щодо здійснення підготовки за цією спеціальністю буде знижувати якість підготовки та попит на таких фахівців. 

 

Список використаних джерел.

1. Гапоненко В.Ф., Беспалько АЛ., Власков А.С. Экономическая безопасность предприятий. Подходы и принципы. - М.: Издательство «Ось-89», 2007. - 208 с.

2. Кириченко О.А., Белоусова І.А., Сідак В.С. Економічна безпека суб’єктів господарської діяльності в умовах глобальної фінансової кризи. Монографія. –К.: Дорадо-друк, 2010. - 437с.

3. Теоретико-методологические и прикладные основы обеспечения экономической безопасности субъектов хозяйственной деятельности. Монографія.  / Захаров О.І., Пригунов П.Я., Гнилицкая Л.В.  //  К.: ТОВ «Дорадо-Друк», 2011. – 290 с.

4. Галузевий стандарт вищої освіти України; вид. офіц. // П.Пригунов, О.Захаров, Є.Суліма та ін.; Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. – К.: Таксон, 2012. – 268с.

5. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників «Безпека господарської діяльності підприємства, установи, організації». / розробники: Мельник С.В., Гнилицька Л.В., Пригунов П.Я. та інш. – Луганськ: ДУ НДІ СТВ, 2011. – 57с.

 

References.

1. Gaponenko V.F., Bespalko AL. and Vlaskov A.S.(2007). Ekonomicheskaya bezopasnost predpriyatiy. Podhodyi i printsipyi [Economic security companies. Approaches and principles], «Os-89», Moscow, Russia.

2. Kirichenko O.A., Belousova I.A. and SIdak V.S. (2010). Ekonomichna bezpeka sub’ektiv gospodarskoyi diyalnosti v umovah globalnoyi finansovoyi krizi [The economic security of economic activity in the global financial crisis], Dorado-druk, Kyiv, Ukraine.

3. Zaharov O.I., Prigunov P.Ya. and Gnilitskaya L.V. (2011). Teoretiko-metodologicheskie i prikladnyie osnovyi obespecheniya ekonomicheskoy bezopasnosti sub'ektov hozyaystvennoy deyatelnosti [Theoretical, methodological and practical framework for ensuring the economic security of business entities], Dorado-druk, Kyiv, Ukraine.

4. P.Prigunov, O.Zaharov, E.SulIma and others (2012). Galuzeviy standart vischoyi osvyiti Ukrayini [Branch standard of higher education in Ukraine], Takson, Kyiv, Ukraine.

5. Melnik S.V., Gnilitska L.V., Prigunov P.Ya. and others (2011). Dovidnik kvalifikatsiynih harakteristik profesiy pratsivnikiv “Bezpeka gospodarskoyi diyalnosti pidpriemstva, ustanovi, organizatsiyi” [Guide features professional qualification of workers' “Safety business enterprises, institutions and organizations”, DU NDI STV, Lugansk, Ukraine.

Стаття надійшла до редакції 16.09.2013 р.