УДК  339.727.22

 

Ю. В. Ткаченко,

аспірант кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності економічного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

 

Iuliia V. Tkachenko,

PhD student, Department of Management of innovative and investment activity within

Taras Shevchenko Kyiv National University

 

METHODOLOGICAL APPROACHES TO ASSESSING INVESTMENT ATTRACTIVENESS OF THE NATIONAL ECONOMY

 

Розглянуто та проаналізовано основні методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості національної економіки, а також систематизовано основні рейтингові оцінки в контексті здійснення інвестиційної діяльності.

 

It was considered and analysed the main methodological approaches to the assessment of investment attractiveness of the national economy and systematized the basic rating assessment in the context of investment activities.

 

Ключові слова: інвестиційна привабливість національної економіки, методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості національної економіки, прямі іноземні інвестиції,  рейтингові оцінки.

 

Keywords: investment attractiveness of the national economy, methodological approaches to the assessment of investment attractiveness of the national economy, foreign direct investment, rating assessment.

 

 

Постановка проблеми. Сьогодні значна кількість великих економічних видань та консалтингових компаній регулярно відслідковують інформацію про стан національних та регіональних інвестиційних комплексів на основі публічних джерел та рейтингів інвестиційної привабливості країн та регіонів, які регулярно презентують Світовий Банк, BERI, Standard & Poor's, Moody's Іnvestors Servіce і Fіtch. На території України аналізом інвестиційної привабливості в регіональному аспекті займається Державний комітет статистики, Інститут Реформ, а також аналітична група «Експерт Україна». Таким чином, існує ряд різноманітних методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості національної економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми іноземних інвестицій досліджувалися в працях таких вітчизняних вчених, як Анатолій Пересада, Олександр Рогач, Ігор Матюшенко, Валерій Божко, Дмитро Лук’яненко, Богдан Губський, Олег Мозговий, Володимир Мельник. Класиками теми ПІІ стали Джон Даннінг,  Аймад Муза, Рікі Гріффін, Майкл Пастей, Чарльз Хілл, Бруно Сольнік та Деніс Макліві.

Невирішені раніше частини загальної проблеми.

Основна відмінність даних методик полягає у критеріях вибору вхідних параметрів, алгоритмі їх групування та кількості груп – наприклад, журнал Euromoney враховує лише 9 груп показників, а Швейцарський інститут розвитку менеджменту аж 381 групу, окрім того ці методики відрізняються по методам обчислення інтегрального показника. На жаль, наразі відсутня систематизація методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості національної економіки.

Метою статті є узагальнення та систематизація основних методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості національної економіки.

  

Виклад основного матеріалу.

В економічній літературі проблеми сутності й аналізу основних підходів до оцінки інвестиційної привабливості висвітлено в цілому ряді робіт. З позицій інвестора, інвестиційна привабливість розглядається як узагальнена характеристики переваг і недоліків об'єкта інвестування. При її вивченні інвестором проводиться суб'єктивна оцінка макроекономічної ситуації, що складається в тій чи іншій країні. Інвестиційна привабливість визначається досягненням компромісу інтересів інвестора і реципієнта інвестицій. Її рівень підвищується при швидкому досягненні консенсусу між суб'єктами інвестиційного процесу.

У процесі оцінки інвестиційної привабливості необхідно дати відповідь на питання куди, коли і скільки ресурсів може спрямувати інвестор у процесі здійснення інвестицій. Фінансово-статистична практика виробила велику кількість методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості, систематизація яких дозволила об’єднати їх в три підходи: статистичний, експертний та рейтинговий. [3]

Статистичний підхід ґрунтується на аналізі фактичних статистичних даних стосовно надходження інвестицій і базується на припущенні, що високий рівень визначених показників свідчить про високу інвестиційну привабливість економіки. Водночас слід враховувати, що метод носить формалізований характер і базується на конкретних соціально-економічних показниках. Окрім того, статистичний підхід дозволяє врахувати лише факт надходження інвестицій і не враховує багатьох факторів, що приймаються інвесторами до уваги. [2].

Метод експертних оцінок полягає в експертній оцінці різноманітних показників розвитку: експерт з власних міркувань і власного досвіду обирає найбільш важливі показники, аналізує їх динаміку розвитку та формує висновки стосовно інвестиційного клімату. Слід зазначити, що до цього методу найчастіше звертаються іноземні інвестори. Перевагою використання експертного підходу є можливість адаптації показників і факторів, що вивчаються для потреб конкретних інвесторів або поглиблений аналіз привабливості певних галузей. Водночас до суттєвих недоліків використання методу експертних оцінок слід віднести суб'єктивність оцінки та залежність висновків від позицій експерта. [3]

Рейтинговий підхід включає два різновиди – рейтинговий-аналітичний підхід та рейтинговий підхід на основі опитувань. Рейтинговий-аналітичний метод полягає в аналізі різних аспектів розвитку економіки, формуванні на їхній основі аналітичних показників, подальшого їх групування та консолідації і формуванні інтегрального показника, за яким будується рейтинг країни і визначається її позиція в рейтингу. Цей підхід є найбільш широке використання. До переваг цього підходу відносять простоту використання та зручність інтерпретації результатів, а до недоліків – значну залежність від макроекономічних показників, непрозорість показників, що групуються, відсутність врахування регіональної специфіки. У результаті отримане значення рейтингу лише вказує на місце національної економіки в рейтингу, але нічого не говорить про галузеву специфіку регіону і пріоритетні напрямки інвестицій. Рейтинговий підхід на основі опитувань, як зрозуміло з його назви, базується на опитуванні суб'єктів економічної діяльності або експертів, в процесі якого визначають ступінь та напрям впливу тих чи інших факторів. У подальшому дані опитування групуються і на основі інтегрального показника будується загальний рейтинг регіону. Саме ця методика широко впроваджена у практику провідних світових консалтингових та аналітичних агенцій. [2].

На даний час існують різноманітні підходи до оцінки інвестиційної привабливості, основні з них наведені в Табл. 1.

 

Таблиця 1.

Основні методичні підходи до оцінки інвестиційної привабливості

Джерело: Розробка автора

 

Таким чином, встановлено, що не існує єдиного підходу до оцінки інвестиційної привабливості національної економіки. Вважаємо необхідним розробити модель комплексної оцінки об’єкта інвестування з врахуванням наступних факторів: зменшення застосування експертних оцінок, подолання проблеми відповідності реальних значень показника нормативним, розробка універсальної шкали ризиків для всіх видів діяльності, врахування комплексу зовнішньоекономічних факторів при оцінці, проведення аналізу на основі різних джерел інформації, застосування факторного аналізу тощо.

За даними Держстату [1] у І кварталі 2013 року в економіку України іноземними інвесторами вкладено 1559,7 млн.дол.США прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), що становить 176,2 відсотка до відповідного періоду 2012 року.

Обсяг унесених з початку інвестування в економіку України прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) на 1 квітня 2013 р. становив 55708,9 млн.дол. США, що на 1,3 відсотка більше обсягів інвестицій на початок 2013р., та в розрахунку на одну особу населення складає 1226,7 дол. США.  Україна залишається привабливою для інвестицій, водночас вона не знаходиться осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголос в Україні.

Розглянемо основні рейтинги та те місце, яке посідає в них Україна на середину 2013 року. Аналіз розпочнемо з розгляду рейтингів, які складаються науково-дослідницькими організаціями (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Науково-дослідницькі організації, що оцінюють економічний та соціальний розвиток країн

 

Одним із найбільш впливових рейтингів є рейтинг конкурентоспроможності, який розробляється Інститутом розвитку менеджменту (IMD, Швейцарія). При складанні цього рейтингу оцінюються досягнення країн за чотирма групами факторів конкурентоспроможності, зокрема враховуються: 1) економічні показники; 2) ефективність діяльності уряду; 3) ефективність бізнесу та 4) інфраструктура [7]. Відмінність цього рейтингу полягає в тому, що він аналізує показники для більшості розвинених країн (усього аналізується інформація для 59 країн). Це дозволяє не викривляти показники рейтингу, як це відбувається при порівнянні високорозвинених економік із найменш розвиненими країнами світу. Ще одним впливовим рейтингом є рейтинг за індексом економічної свободи (Index of Economic Freedom), який розраховується американським фондом «The Heritage Foundation» та газетою «The Wall Street Journal». Експерти цих організацій наголошують на існуванні прямого зв’язку між свободою економіки та успішністю її розвитку, а під економічною свободою розуміють ступінь урядового втручання у виробництво, розподіл і споживання товарів і послуг. Рейтинг складається, починаючи з 1995 року. Методика розрахунку індексу економічної свободи полягає у визначенні середнього арифметичного десяти показників, до яких входять: свобода ведення бізнесу, торгівлі, інвестицій, фінансового сектору, праці, монетарна та фіскальна свободи, гарантії прав власності, розмір бюрократичного апарату, захист від корупції. Залежно від величини показника країни поділяються на п’ять груп: «вільні», «переважно вільні», «помірно вільні», «переважно невільні» і «невільні» [4]. Другою групою рейтингів є такі, що складаються міжнародними організаціями економічного та соціального розвитку. У таблиці 3 наведено перелік таких організацій і місце, яке посідає Україна, у відповідних рейтингах.

 

Таблиця 3.

Міжнародні організації, що оцінюють економічний та соціальний розвиток країн

 

Інформаційною базою для таких рейтингів є макроекономічні показники та статистичні дані, а також у ряді випадків показники, що розраховуються за спеціально розробленими методиками, які узагальнюють найбільш значущі показники та формують підсумкове значення, що надає можливість порівняти дані щодо конкретної країни з даними інших країн. Найбільш впливовим рейтингом цієї групи є рейтинг ведення бізнесу, який розраховується Світовим банком. Метою цього рейтингу є створення методики оцінки якості правил, що регулюють та визначають умови діяльність підприємств у тій чи іншій країні впродовж повного життєвого циклу, від реєстрації до моменту ліквідації компанії [11]. Розробники рейтингу наголошують на тому, що в економічних системах з ефективними та зрозумілими нормами регулювання підприємницької діяльності доступ до ділових можливостей практично не залежить від особистих зв'язків чи преференцій, а переважна частина бізнесової активності припадає на формальний сектор економіки, де вона належним чином регулюється та приносить користь суспільству. Сам рейтинг ведення бізнесу складається з урахуванням десяти показників регулювання підприємницької діяльності, які оцінюють тривалість та вартість виконання підприємцем державних вимог стосовно реєстрації підприємства, його діяльності, ведення торговельних операцій, виконання контрактів, оподаткування та ліквідації підприємства. Кожен з показників має рівну вагу. Особливістю рейтингу є те, що він не враховує такі змінні фактори, як державна макроекономічна політика, стан інфраструктури, кваліфікація робочої сили, коливання на валютних ринках, рівень корупції та думки інвесторів. За рахунок цього умови ведення бізнесу аналізуються виключно на рівні норм законодавства без урахування політичних аспектів. Індекс розраховується для 183 країн світу, а висока позиція країни в рейтингу означає, що її регуляторний клімат сприяє діловій активності [11].

Іншим впливовим рейтингом цієї групи є рейтинг за індексом конкурентоспроможності економічного зростання, який розраховується Всесвітнім економічним форумом (Давос, Швейцарія). Особливістю цього рейтингу є те, що він оцінює здатність економіки підтримувати стабільне економічне зростання в середньо- і довгостроковому періоді. При складанні рейтингу аналізуються три групи факторів: 1) базові вимоги, до яких належать інститути, інфраструктура, макроекономічні показники, охорона здоров’я та базова освіта; 2) показники ефективності, які оцінюють стан вищої освіти, функціонування товарних ринків, ефективність роботи ринку праці, стан фінансового ринку, технологічний розвиток; 3) інноваційні фактори, серед яких спрощення процедур ведення бізнесу та застосування інновації [5]. Індекс конкурентоспроможності економічного зростання дозволяє визначити як конкуренті переваги досліджуваної країни, так і характерні для неї слабкі місця. Третьою групою суб’єктів, що здатні знизити інформаційну асиметрію на світовому ринку інвестицій, є рейтингові агентства. У таблиці 3 наведено найбільш впливові з них та вказано прогноз для України.

За підсумками рейтингу Світового банку “Ведення бізнесу 2013” Україна не тільки покращила свої позиції на 15 пунктів (до 137 місця із 185 країн), а і увійшла до списку із 23 країн світу-найбільших реформаторів умов ведення бізнесу у 2011-2012 роках, які оцінює даний рейтинг.

 

Таблиця 4.

Значення індексу Doing Business для України за 2012-2013рр.

Джерело: розроблено автором на основі [11]

 

Значне покращення позицій України за субіндексом “Започаткування бізнесу” (на 66 позицій) відбулося, у першу чергу, та за субіндексом “Реєстрація власності” (на 19 позицій) пов’язана із прийняттям та набуттям чинності ряду нормативно-правових актів, що впорядковують як процес реєстрації прав власності у цілому (Табл. 4).

Moody's є одним із найбільших світових рейтингових агентств (Табл.5). Це агентство оперує 32 рейтинговими системами. Компанія оцінює кредитний рейтинг позичальників за стандартизованою шкалою, та надає оцінки, що відповідають 12 рівням, які використовуються для прийняття інвестиційних та спекулятивних рішень. На сьогодні частка компанії у світовому ринку кредитних рейтингів становить близько 40% [Офіційний сайт рейтингового агентства «Moody's» [24]

 

Таблиця 5.

Рейтингові агентства, що оцінюють економічний та соціальний розвиток країн

 

Інша впливова компанія, що займається аналітичними дослідженнями фінансового ринку, Standard & Poor's. Компанія відома також як автор і редактор американського фондового індексу S&P 500 та австралійського S&P 200. Довгострокові кредитні рейтинги Standard & Poor's оцінюють здатність емітента дотримуватися своїх боргових зобов’язань. Рейтингові оцінки позначаються лутерами: від найвищої оцінки AAA (виключно надійні емітенти) до оцінки D (емітенти, які оголошують про дефолт) [25]. Окрім цього, компанія складає короткострокові кредитні рейтинги, а також рейтинги корпоративного управління та рейтинги інформаційної прозорості підприємств. Останньою групою організацій, що складають рейтинги, є інформаційні агентства. Опишемо більш докладно деякі з агентств, зазначених у Табл. 6.

 

Таблиця 6.

Рейтингові агентства, що оцінюють економічний та соціальний розвиток країн

 

Одним із впливових рейтингів цієї групи є рейтинг ризику країн, що складається двічі на рік журналом Euromoney. Опубліковані ним результати представляють перелік країн, розташованих залежно від величини інтегрального показника надійності. Сам показник знаходиться в інтервалі від 0 до 100 і є сумою оцінок, отриманих методом експертних оцінок або розрахунком за дев'ятьма показниками. Значення показника, що дорівнює 0, означає найбільший ризик, відповідно оцінка 100 означає найменший рівень ризику. Числові значення переводяться в десять літерних позначень: від ААА до N/R [Офіційний сайт журналу .«Euromoney» [14]. Оригінальна методика покладена в основу рейтингу 100 кращих країн світу, що складається журналом Newsweek. Група розробників поєднала дані, які вже були підготовлені іншими міжнародними організаціями, що випускають світові рейтинги за різними напрямами. За методикою країни світу оцінюються за п'ятьма загальноприйнятими показниками національного добробуту, серед яких: освіта, стан охорони здоров’я, якість життя, динаміка економічного розвитку, політичне середовище [19]. Ще одним рейтингом, що належить до рейтингів, які розробляються інформаційними агентствами, є рейтинг країн із найбільш сприятливими умовами для бізнесу, який складається журналом «Forbes» – одним із найбільш популярних ділових видань у світі. Цей рейтинг оцінює умови ведення бізнесу в 134 країнах, концентруючи увагу на таких факторах ділової активності, як інновації, технологічний розвиток, податкова система, захист майнових прав, корупція, рівень особистої та економічної свободи, бюрократія та захист інвесторів [15].

 

Висновки.

Таким чином, було проведено аналіз основних підходів до оцінки інвестиційної привабливості економіки, а також систематизовано рейтингові оцінки. Також було встановлено, що не існує єдиного підходу до оцінки інвестиційної привабливості.

 

Перспективи подальших розробок.

Перспективними напрямами подальших розробок є створення моделі комплексної оцінки національної економіки з врахуванням наступних факторів: зменшення застосування експертних оцінок, подолання проблеми відповідності реальних значень показника нормативним, розробка універсальної шкали ризиків для всіх видів діяльності, врахування комплексу зовнішньоекономічних факторів при оцінці, проведення аналізу на основі різних джерел інформації, застосування факторного аналізу тощо.стосуються системного аналізу інших моделей інвестиційної діяльності з їхнім подальшим використанням стосовно коригування національної інноваційно-інвестиційної політики.

 

 Література:

1. Державна статистика [Електронний ресурс] // Державний комітет статистики України: [сайт]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua. -  Назва з екрана.

2. Макарій, Н. Оцінка інвестиційної привабливості український підприємств / Н. Макарій // Економіст.-2005.№7.52-59

3. Носова О.В. Оцінка інвестиційної привабливості України: основні підходи//. Економіка і прогнозування – 2003. №3. – с. 119

4. Офіційний сайт «Американського дослідного центру «Фонд спадщини» (The Heritage Foundation)» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.heritage.org/

5. Офіційний сайт «Всесвітнього економічного форуму» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.weforum.org/

6. Офіційний сайт «Дослідного центру Brookings Institution» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.brookings.edu/]

7. Офіційний сайт «Інституту Като» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cato.org

8. Офіційний сайт «Інституту розвитку менеджменту (IMD)» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imd.org/.

9. Офіційний сайт «Конференції ООН з торгівлі і розвитку ЮНКТАД» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/ru/ga/unctad/

10. Офіційний сайт «Програми розвитку людства ООН» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hdrstats.undp.org/.]

11. Офіційний сайт «Світового банку» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.worldbank.org/

12. Офіційний сайт журналу «Business Insider» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.businessinsider.com/.

13. Офіційний сайт журналу «Economist» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economist.com/.

14. Офіційний сайт журналу .«Euromoney» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.euromoney.com

15. Офіційний сайт журналу «Forbes» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.forbes.com/.

16. Офіційний сайт журналу «Foreign Policy» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.foreignpolicy.com/.

17. Офіційний сайт журналу «International Living» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://internationalliving.com/.

18. Сайт журналу «Institutional Investor» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.institutionalinvestor.com/

19. Офіційний сайт журналу «Newsweek» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.thedailybeast.com/newsweek.html.

20. Офіційний сайт компанії «PricewaterhouseCoopers» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pwc.com/.]

21. Офіційний сайт організації «Transparency International» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://transparency.org/

22. Офіційний сайт рейтингового агентства «Fitch Ratings» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fitchratings.ru

23. Офіційний сайт рейтингового агентства «Japan Rating And Investment Information, Inc.» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.jcr.co.jp/

24. Офіційний сайт рейтингового агентства «Moody's» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://moodys.ru/.]

25. Офіційний сайт рейтингового агентства «Standard & Poor's» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.standardandpoors.ru/.

 

References:

1. The official site of the State Statistics Committee of Ukraine, available at: http://www.ukrstat.gov.ua. (Accessed March 2013)

2. Macarius , N. Evaluation of investment attractiveness of Ukrainian enterprises / N. Makarov / / Ekonomist. 2005 . № 7.52-59

3. Nasal O. Evaluation of investment attractiveness of Ukraine : basic approaches / /. Economics and Forecasting - 2003. Number 3. - P. 119

4. The official site of  the American Research Center The Heritage Foundation, available at: http://www.heritage.org/ (Accessed March 2013)

5. The official site of the World Economic Forum, available at: http://www.weforum.org/ (Accessed March 2013)

6. The official site of the Research Center Brookings Institution, available at:  http://www.brookings.edu/] (Accessed March 2013)

7. The official site of Cato Institute, available at: http://www.cato.org (Accessed March 2013)

8. The official website for Institute for Management Development (IMD) , available at: http://www.imd.org/ (Accessed March 2013)

9. The official site of the United Nations Conference on Trade and Development UNCTAD, available at: http://www.un.org/ru/ga/unctad/ (Accessed March 2013)

10. The official site of the UN Development Programme mankind, available at:  http://hdrstats.undp.org/. (Accessed March 2013)

11. The official website of the World Bank, available at: http://www.worldbank.org/ (Accessed March 2013)

12. The official site of the magazine «Business Insider» , available at: http://www.businessinsider.com/ (Accessed March 2013)

13. The official site of the magazine «Economist, available at: http://www.economist.com/ (Accessed March 2013)

14. The official site of the magazine . «Euromoney», available at: http://www.euromoney.com (Accessed March 2013)

15. The official site of the magazine «Forbes», available at:  http://www.forbes.com/ (Accessed March 2013)

16. The official site of the magazine «Foreign Policy», available at: http://www.foreignpolicy.com/ (Accessed March 2013)

17. The official site of the magazine «International Living», available at: http://internationalliving.com/ (Accessed March 2013)

18. The official site of the magazine «Institutional Investor», available at: http://www.institutionalinvestor.com/ (Accessed March 2013)

19. The official site of the magazine «Newsweek», available at: http://www.thedailybeast.com/newsweek.html (Accessed March 2013)

20. The official site of PricewaterhouseCoopers, available at: http://www.pwc.com/. (Accessed March 2013)

21. The official site of Transparency International, available at: http://transparency.org/ (Accessed March 2013)

22. The official site of the rating agency «Fitch Ratings», available at:  http://fitchratings.ru (Accessed March 2013)

23. The official site of the rating agency «Japan Rating And Investment Information, Inc.», available at: http://www.jcr.co.jp/ (Accessed March 2013)

24. The official site of the rating agency «Moody's», available at: http://moodys.ru/. (Accessed March 2013)

25. The official site of the rating agency «Standard & Poor's», available at: http://www.standardandpoors.ru/ (Accessed March 2013)

Стаття надійшла до редакції 18.09.2013 р.