УДК 005.932:658.7

 

О. А. Рудківський,

старший викладач кафедри менеджменту організацій і адміністрування,

Житомирський державний технологічний університет , м. Житомир

 

ІНТЕГРАТИВНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ РОЗВИТКУ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ МОЛОКОПЕРЕРОБНОГО ПІДПРИЄМСТВА: СТРАТЕГІЧНИЙ АСПЕКТ

 

O. Rudkivskyi,

senior lecturer of management organization and administration dpt., Zhytomyr State Technological University, Zhitomir

 

INTEGRATIVE APPROACH TO THE ASSESSMENT OF DEVELOPMENT A DIARY COMPANY LOGISTICS SYSTEM: STRATEGIC ASPECT

 

В статті розглянуто основні підходи до оцінки ефективності логістичної системи, визначено їх переваги та недоліки, запропоновано інтегративний підхід до оцінки розвитку логістичної системи в стратегічному аспекті, який реалізовано на прикладі молокопереробних підприємств.

 

In the article was reviewed the main approaches to evaluating the effectiveness of logistic system, identified their strengths and weaknesses, proposed an integrative approach to evaluation of logistic system in a strategic aspect, which is implemented by the example of dairy companies.

 

Ключові слова: логістична система, модель SCOR, ланцюг поставок.

 

Keywords: logistics system, SCOR model, supply chain.

 

 

Постановка проблеми

На сьогодні багато підприємств все частіше починають широко використовувати у своїй діяльності інструменти сучасної логістики для забезпечення вищого рівня конкурентоспроможності на ринку та досягнення стратегічних цілей. На певному етапі розвитку логістичних систем та ланцюгів підприємств постає проблема у об’єктивній оцінці їх рівня розвитку в стратегічному аспекті. На сьогодні одним з розповсюджених критеріїв оцінки розвитку логістичної діяльності є експертна оцінка фахівців в галузі логістики, проте в окремих випадках експертні оцінки можуть суттєво розходитись, а експерти можуть робити помилки, або робити хибні прогнози. В таких випадках у розпорядженні системи менеджменту підприємства повинні знаходитись інструменти об’єктивної оцінки розвитку логістики на підприємстві, які можуть використовуватись незалежно або у поєднанні з експертною оцінкою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останні дослідження авторів (В.Г. Алькема, А. Зирянов, Л.А. Гончар, А.П. Козлов, Л.Б. Миротін, И.Е. Ташбаєв, О.Г. Порошина, І.П. Житна, Т.В. Щолокова, Є.В. Крикавський, М.А. Окландер, Д.А. Пруненко, Е. Федосєєв, А.В. Ткачова, Хвищун Н.В., Козубовська Л.С. та ін.) в сфері логістики не привели до розробки єдиного підходу до оцінки розвитку логістичної системи. Останні дослідження спрямовані на адаптування систем оцінки розвитку підприємства до оцінки розвитку логістичної системи. Зрозуміло, що така ситуація є пов’язаною із розвитком теорії та практики логістичного управління, який відбувається останнім часом. Проте на сьогодні системи об’єктивної кількісної оцінки логістичної системи не розроблено.

Постановка завдання

Завданням дослідження стало узагальнення підходів до оцінки розвитку логістичної системи в стратегічному аспекті, формування інтегративного підходу до такої оцінки та розробка пропозицій для оцінки логістичної системи на прикладі молокопереробного підприємства.

Виклад основного матеріалу

У своїх дослідженнях В.Г. Алькема пропонує застосовувати для оцінки ефективності логістики «можна оцінювати з використанням значної кількості критеріїв [1]. До основних критеріїв слід віднести якісні та кількісні показники, а саме: результативність діяльності, оперативність виконання логістичних функцій, здійснення бездефектного обслуговування» [2]. Важливим показником результативності служби логістики пропонувався використовувати ефективність використання трудового потенціалу її працівників у вигляді комплексного індексу ефективності служби логістики:

 

 

де I_д – індекс дохідності діяльності;

І_o – індекс оперативності діяльності;

І_б – індекс бездефектної роботи;

І_я – індекс якості використання кадрового потенціалу служби логістики.

При цьому автором пропонується використовувати порівняння фактичних значень показників із плановими, а також показника рейтингу, який враховує рівень важливості напрямку логістичної діяльності. З таким підходом можна частково не погодитись, адже порівняння потрібно роботи не до планових показників, які встановлюють самі підприємства, а до кращих досягнень в сфері логістики як в галузі діяльності підприємства, так і в суміжних галузях; кожна складова логістичної діяльності є рівноважливою, виходячи із інтегративного підходу, для забезпечення ефективності логістики в коротко-, а особливо в довгостроковому періоді.

Схожий підхід до оцінки ефективності логістичної системи запропоновано А. Зиряновим [3], Л. А. Гончаром та А. П. Козловим [4], Л. Б. Миротін, И. Е. Ташбаєв, О. Г. Порошина [5], проте на відміну від попереднього підходу застосовується коефіцієнт, що враховує реальний рівень розвитку логістичної діяльності підприємства. Проте цей підхід має подібні недоліки.

Частина дослідників пропонують проводити оцінку ефективності логістики за допомогою оцінки ефективності логістичних витрат у порівнянні з результатом (І.П. Житна, Т.В. Щолокова [6]):

1) результат / витрати – результат, отриманий на одиницю витрат;

2) витрати / результат – питома величина витрат, що доводиться на одиницю отриманого результату;

3) (результат – витрати) / результат – питома величина ефекту, що доводиться на одиницю отримуваних результатів.

Схожий підхід запропоновано Є. В. Крикавським, М. А. Окландер, Д. А. Пруненко, Е. Федосєєв [4]. Якщо застосовувати такий підхід, то неоціненими залишаться довгострокові зміни в логістичній системі підприємства, адже такі зміни на перших етапах можуть і не приносити позитивний результат. Також, на сьогодні існує проблема із тим – які витрати відносити до логістичних витрат, що в свою чергу залежить від підходу до логістики на підприємстві та розвитку системи логістичного управлінського обліку.

Спроба реалізувати інтегральний підхід була здійснена А. В. Ткачовою [7] – поєднання різних сфер (постачання, виробничої, збутової, транспортної та складської) оцінки логістичної діяльності в інтегральний показник:

 

 

де IE_{ЛД –} інтегральний показник ефективності логістичної діяльності підприємства;

Е_П, Е_В, Е_З, Е_Т, Е_С – узагальнені показники ефективності складових логістичної діяльності., які пропонується розраховувати як добуток нормативних значень показників ефективності логістичної діяльності.

В запропонованому підході дійсно реалізовано інтегративний підхід, розрахунок підкреслює важливість кожної складової логістичної діяльності, але слід відзначити і недоліки: окремо не виділено інформаційна складова логістики (інформаційна система на сьогодні суттєво впливає на ефективність логістичних рішень); розрахунок інтегрального показника шляхом добутку послідовних узагальнених показників ефективності є недостатньо обґрунтованим (наприклад, не враховані транспортні, складські показники під час постачання, виробництва).

Групою експертів здійснено огляд досліджень і визначено такі основні підходи до оцінки ефективності логістичної системи [8]:

1) оцінка за критеріями ефективності логістики – витрати, задоволення споживачів (якість), час, активи (Ю. Пономарьова);

2) оцінка за критеріями – корисного економічного ефекту; якість при заданому рівні логістичних витрат; ефективність функціонування матеріального потоку логістичному ланцюзі (М. Кислий, О. Біловодська, О. Олефіренко, О. Смоляник);

3) оцінка на основі збалансованої системи показників, BSC (Л. Фролова);

4) оцінка за допомогою діаграми збалансованих переваг (М. Кристофер).

У досліджених підходах визначено узагальнений підхід до оцінки ефективності, в яких визначено: які інструменти використовувати для оцінки.

Таким чином, не сформовано єдиного підходу до оцінки ефективності логістичної системи, а щодо такої оцінки в стратегічному аспекті – є тільки окремі напрацювання.

Враховуючи розглянуті підходи, інтегративний, комплексний підхід до оцінки розвитку логістичної системи повинен базуватись на таких принципах:

– окремі сфери логістичної діяльності є рівноважливими при її оцінці;

– оцінка логістичної діяльності повинна бути комплексною і всеохоплюючою (враховувати не тільки «класичні» логістичні сфери – транспорт, склади, – охоплювати не тільки підприємство, але й поширюватись на його ланцюг поставок тощо);

– порівняння необхідно проводити з параметрами, які є кращими результатами або в галузі підприємства, або серед суміжних галузей; такі параметри повинні постійно переглядатись в сторону підвищення вимог як з огляду на практику логістичної діяльності підприємств, так і світовий досвід;

– система оцінки повинна бути зрозумілою і доступною для фахівців, мати високий аналітичний, інформаційний рівень, здатність інтегруватись до корпоративних (логістичних) інформаційних систем, і водночас бути простою та доступною у використанні та розумінні;

– оцінка повинна сприяти визначенню перспективних напрямків розвитку логістичної системи підприємства на майбутнє для досягнення стратегічних цілей логістики і підприємства в цілому.

Проведення комплексної оцінки на основі інтегративної оцінки діяльності підприємств (в т.ч. молокопереробних) доцільно проводити на основі логістичної моделі SCOR (Supply Chain Operations Reference model – референтна модель операцій в ланцюгах поставок), розробленої міжнародною Радою по ланцюгах поставок (Supply Chain Counsil, скорочено – SCC) як міжгалузевий стандарт управління ланцюгами поставок. Це еталонна (рекомендована) схема організації бізнесу, розроблена для конкретних галузей промисловості на основі реального досвіду впровадження в різних підприємствах по всьому світу і включають перевірені на практиці процедури і методи організації управління. У моделях визначені типові бізнес-процеси, горизонтальні і вертикальні зв'язки і бізнес-правила, що діють в різних областях.

Модель розглядає логістичну діяльність молокопереробного підприємства на чотирьох рівнях:

1) визначає рамки і вміст SCOR ланцюгів поставок, всі бізнес-процеси молокопереробного підприємства однозначно групуються в базисні процеси: планування, постачання, виробництво, доставка, повернення. На цьому рівні молокопереробне підприємство формує конкурентні цілі для свого ланцюга поставок (тобто те, що реально виявляється в логістичній стратегії);

2) дає визначення 26 основним категоріям процесів, які можуть бути структурними елементами конкретного ланцюга поставок. Молокопереробні підприємства можуть формувати ідеальні або фактичні операції, використовуючи ці процеси;

3) забезпечує інформацією, необхідною для успішного цілепокладання і планування удосконалень ланцюга постачань. Сюди включаються визначення необхідних удосконалень, постановка ефективних цілей для бенчмаркінгу, визначення кращого досвіду і програмного забезпечення, що забезпечує функціонування пропонованих удосконалень на підприємстві;

4) визначає процедури впровадження удосконалень ланцюга постачань молокопереробного підприємства. Ці процедури не визначаються в SCOR моделі, оскільки вони унікальні для кожної конкретного підприємства молокопереробки і залежать від умов його функціонування та розвитку.

Аналіз складових логістичної діяльності із застосуванням референтної моделі SCOR є прогресивним аналітично-плановим інструментом, який дозволяє реалізувати логістичну аналітичну функцію через поєднання трьох різних та взаємодоповнюючих видів аналізу (рис. 1):

1) реінжиніринг (аналіз процесів в логістичній системі підприємства з метою вивчення поточного стану та визначення зміни в процесах підприємства, які є необхідними для досягнення бажаного стану логістичної системи);

2) бенчмаркінг (порівняльний аналіз результатів логістичної діяльності підприємств порівняно з кращими показниками у власній галузі та інших галузях);

3) аналіз відповідності провідній практиці логістичного управління [9].

Проведення аналізу логістичної діяльності молокопереробних підприємств за моделлю SCOR передбачає виділення п'яти базисних груп бізнес-процесів, які повинні здійснюватись в ланцюгах поставок таких підприємств:

1) аналіз процесів планування ланцюгів поставок (Plan);

2) аналіз процесів постачання (Source);

3) аналіз процесів виробництва (Make);

4) аналіз процесів розподілу (Deliver);

5) аналіз зворотних потоків (Return) [10].

На основі референтної моделі SCOR запропоновано наступну схему оцінки логістичної системи в стратегічному аспекті (рис. 1).

 

Рис. 1. Схема оцінки логістичної системи в стратегічному аспекті

 

Кількісний розрахунок інтегрального показника ефективності логістичної системи можна здійснити шляхом визначення середнього геометричного за формулою:

 

 

де І_еф – інтегральний показник ефективності логістичної системи (приймає значення від 0 до 1);

І_пл, І_пост, І_вир, І_розп, І_звор – показники ефективності відповідно планування, постачання, виробництва, розподілу та зворотних потоків (приймають значення від 0 до 1).

Всі зазначені сфери необхідно вважати рівнозначимими, виходячи із інтегративного підходу (так як нерозвиненість однієї складової логістичної системи неодмінно призводить до втрати ефективності всієї системи), що дозволяє врахувати розрахунок середнього геометричного (ще жорсткішим може бути підхід – оцінка рівня розвитку за мінімальним показником ефективності п’яти запропонованих сфер).

Оцінка показників ефективності планування, постачання, виробництва, розподілу та зворотних потоків можна реалізувати на основі референтної моделі за формулою:

 

 

де І_БП, І_ПР, І_БМ – показники відповідно розвитку бізнес-процесів, використання провідних практик логістичного управління та порівняння з кращими показниками в галузі (значення показників також знаходяться в межах від 0 до 1).

Розрахунок показника розвитку бізнес-процесів можна здійснити наступним чином залежно від рівня розвитку інформаційної системи підприємства:

1) на основі оцінки здійснення бізнес-процесів логістичної системи (повноцінне здійснення – 1 бал, часткове здійснення – 0,5 бала, відсутність – 0 балів);

2) на основі експертної оцінки бізнес-процесів логістичної системи (за 10-бальною шкалою);

3) на основі розробленої системи показників оцінки відповідних бізнес-процесів логістичної системи. Аналогічний розрахунок можна провести для показника використання практик логістичного управління. Показник порівняння з кращими показниками в галузі може бути розрахованим як середня величина співвідношення логістичних показників підприємства з показниками найбільшого конкурента, показниками галузі або міжгалузевими показниками (наприклад показником операційної ефективності).

Запропонований підхід було використано для оцінки логістичних систем молокопереробних підприємств в Житомирській області, за результатами якої було отримано наступні результати (табл. 1).

 

Таблиця 1. Результати оцінки ефективності логістичних систем молокопереробних підприємства

 

Перше з п’яти підприємств є лідером на ринку, проте, як показує значення інтегрального показника, його логістична система потребує подальшого удосконалення, як і всіх інших підприємств.

Вивчення кількісної залежності рентабельності операційної діяльності (загального показника ефективності діяльності логістичної системи) від інтегрального показника ефективності логістичної системи за дослідженими підприємствами показало високий рівень кореляції цих двох показників (R = 0,859), що підтверджує існування істотного впливу логістичної діяльності підприємства на його ефективність як в оперативному, так і в стратегічному аспектах.

Висновки і перспективи подальших досліджень

За результатами проведених досліджень узагальнено основні підходи до оцінки ефективності логістичної системи, серед яких не існує єдності щодо цілісної оцінки логістичної системи, що, перш за все, пов’язане із формуванням місця логістики на підприємстві як з теоретичної, так і прикладної точки зору. Комплексний інтегративний підхід є універсальним підходом для повноцінної оцінки логістичної системи молокопереробного підприємства, який доцільно застосовувати із застосуванням референтної моделі SCOR, яка дає можливість оцінити логістичну діяльність повноцінно (з урахуванням всіх актуальних сфер діяльності), а також розширити та поглибити у подальшому сфери оцінки логістичної системи в стратегічному аспекті.

 

Література:

1. Алькема В.Г. Методика оценки эффективности работы организаций / В.Г. Алькема //

Прометей: Peг. зб. наук. праць з економіки. – 2001. – Вип. 2(5). – С. 244–253.

2. Алькема В.Г. Організаційна структура служби логістики та оцінка її ефективності / В.Г. Алькема // Вчені записки університету «Крок». Збірник наукових праць. – 2009. – № 19. – С. 160–168.

3. Зырянов А. Логистизация распределительных систем: определения, оценка эффективности / А. Зырянов, Т. Синагатуллин // Ресурсы. Информация. Снабжение. Конкуренция. – 2009. – № 1. – С. 21-24.

4. Гончар Л.А., Козлов А.П. Комерційна логістика: дослідження, ефективність, оцінка / Л.А. Гончар та А.П. Козлов // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. – 2010. – №1. Т.2. – С. 51-58.

5. Эффективная логистика / Л. Б. Миротин, Ы. Э. Ташбаев, О. Г. Порошина. – М. : Изд. "Экзамен", 2008. – 160 с.

6. Житна І.П., Щолокова Т.В. Оцінка ефективності логістичної системи / І.П. Житна, Т.В. Щолокова // Вісник  Східноукраїнського національного університету  імені Володимира Даля. –2011. –№11 (153). Ч.1 – С. 241–244.

7. Ткачова А.В. Оцінка ефективності логістичної діяльності промислового підприємства: інтегральний підхід / А.В. Ткачова // Прометей. –2011. – №2 (35). – С. 156–161.

8. Хвищун Н.В. Методичні підходи до оцінки ефективності логістичних систем / Н.В. Хвищун, В.С. Козубовська // Економічний форум : наук. журн. – Луцьк : РВВ ЛНТУ, 2011. – № 2. – С.306-312.

9. Левина Т.В. Лучшие практики. SCOR-моделирование. / Т.В. Левина // Логистика и управление цепями поставок. – М.: «Эс-Си-Эм Консалтинг», 2012. – № 2. – С. 88–94.

10. Що таке SCOR?   (Інформація на сайті міжнародної ради з ланцюгів поставок) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://supply-chain.org/scor/.

 

References

1. Alkema V.G. (2001), “Methods of assessing the effectiveness of organizations”, Prometej, vol. 2, pp. 244–253.

2. Alkema V.G. (2009), “The organizational structure of logistics services and evaluation of its effectiveness”, Vcheni zapysky universytetu “Krok”, vol. 19, pp. 160–168.

3. Zyrianov A. and Synahatullyn T. (2009), “Logistization of distribution systems: definitions, performance evaluation”, Resursy. Informatsija. Snabzhenie. Konkurentsija, vol. 1, pp. 21–24.

4. Honchar L.A. and Kozlov A.P. (2010), “Commercial Logistics: research, performance, evaluation”, Biuleten' Mizhnarodnoho Nobelivs'koho ekonomichnoho forumu, vol. 1 (p. 2), pp. 51–58.

5.  Mirotin L. B., Tashbaev Y. Je. and Poroshina O. G. (2008), “Jeffektivnaja logistika [Effective logistics]”, Jekzamen, Moscow, Russia.

6. Zhytna I.P. and Scholokova T.V. (2011), “Evaluating the effectiveness of logistic system”, Visnyk  Skhidnoukrains'koho natsional'noho universytetu  imeni Volodymyra Dalia, vol. 11 (p. 1), pp. 241–244.

7. Tkachova A.V. (2011), “Evaluating the effectiveness of logistical activity of industrial enterprises: an integrated approach”, Prometej, vol. 2, pp. 156–161.

8.  Khvyschun N.V. and Kozubovs'ka V.S. (2011), “Methodological approaches to evaluating the effectiveness logistic systems”, Ekonomichnyj forum, vol. 2, pp. 306–312.

9. Levyna T.V. (2012), “Best practices. SCOR-modeling”, Logistika i upravlenie tsepiami postavok, vol. 2, pp. 88–94.

10. The official site of International Supply Chain Council (2013), “What is SCOR ?”, available at: : http://supply-chain.org/scor/, (Accessed 12 June 2013).

 

Стаття надійшла до редакції 18.09.2013 р.