УДК 338.262
О. М. Шемякіна,
магістр кафедри міжнародної економіки, НТУУ «КПІ»
АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІТРОВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ У СВІТІ
O. M. Shemiakina,
master of the International economy department, NTUU “KPI”
ANALYSIS AND PERSPECTIVES OF WIND ENERGY IN THE WORLD
Розглянуто значення та перспективи розвитку вітрової енергетики у світі, проведено огляд використання та встановлення потужностей сектору вітрової енергетики у світі. Охарактеризовано світові макроекономічні показники розвитку вітрової енергетики, проведено огляд світових лідерів у виробництві вітроустановок. Розглянуто перспективу розвитку сектору вітрової енергетики в Україні.
The role and perspectives of wind energy in the world and its trends. Characterized global macroeconomic indicators of wind energy, a review of the world leaders in the production vitroustanovok. The prospects of the development of wind energy sector in Ukraine.
Ключові слова: вітрова енергетика, вітроустановка, потужності, перспективи та тенденції.
Keywords: Wind energy, wind, power, prospects and trends.
Постановка проблеми полягає у визначенні ролі та можливостей розвитку сектору вітрової енергетики. Постає потреба у використанні альтернативних та відновлювальних джерел енергії, що покращить екологічну безпеку країн. Тому доцільно розглянути перспективи та основні умови подальшого розвитку сектору.
Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що питанням впровадження використання джерел альтернативної енергетики, а саме сектору вітрової енергетики присвячено праці українських вчених: М. Г. Козар, Н. В. Саваренюк, К. П. Тюрін, Л. В. Дмитренко, С. Л. Барандіч та інші. Ними розглянуто основні аспекти розвитку вітрової енергетики та використання альтернативних джерел енергії в Україні та світі. Проте не всі аспекти є достатньо вивченими, це стосується огляду сектору вітрової енергетики її перспективи розвитку та тенденції.
Формулювання цілей праці. Мета даної роботи полягає у розгляді основних напрямів розвитку сектору вітрової енергетики у світі. Відповідно до поставленої мети виникла необхідність сформулювати та вирішити наступні завдання, а саме: аналіз та огляд розвитку вітрової енергетики, перспективи майбутнього розвитку сектору в світі та Україні.
Викладення основного матеріалу: Машинобудування є пріоритетною галуззю сучасної економіки. Енергетичне машинобудування є матеріальною основою енергетичного забезпечення економіки. Використання альтернативних джерел енергії є пріоритетним напрямом розвитку енергетики у світі.
Розвиток галузі вітрової енергетики характеризується зростанням конкурентоспроможності, що зумовлене зниженням витрат на виробництво електроенергії за допомогою енергії вітру, вдосконалення технологій і обладнання (виробництво турбін різного типу), які використовуються у галузі вітрової енергетики, а також розроблення систем екологічної безпеки.
В деяких країнах світу частка вітрової енергетики в національному енергобалансі є значною. Світовими лідерами по вище згадуваному показнику є Данія – 21%, наступне місце в рейтингу посідає Португалія – 18%, далі Іспанія – 16% і ФРН – 9%.
Розглянемо динаміку встановлених потужностей галузі вітрової енергетики у світі за 2008-2011 роки (табл. 1).
Таблиця 1 [1].
Динаміка встановлених потужностей галузі вітрової енергетики у світі у 2008-2011 роках (тис. МВт)
Країни / роки |
2008 рік |
2009 рік |
2010 рік |
2011 рік / приріст порівняно з попереднім роком |
Всього |
120,9 |
159,8 |
170,6 |
196,6 |
КНР |
12,2 |
25,8 |
33,1 |
44,7 (18,9) |
США |
25,2 |
35,2 |
37,2 |
40,2 (5,0) |
ФРН |
23,9 |
25,8 |
26,0 |
27,2 (1,4) |
Іспанія |
16,7 |
19,1 |
19,8 |
20,7 (1,5) |
Індія |
9,6 |
11,8 |
12,5 |
13,1 (1,3) |
Італія |
3,7 |
4,8 |
5,2 |
5,8 (0,9) |
Франція |
3,4 |
4,6 |
5,1 |
5,7 (1,1) |
Великобританія |
3,2 |
4,1 |
5,0 |
5,2 (1,1) |
Канада |
2,4 |
3,3 |
3,9 |
4,0 (0,7) |
Данія |
3,2 |
3,5 |
3,6 |
3,7 (0,3) |
Португалія |
2,9 |
3,4 |
3,6 |
3,7 (0,3) |
Японія |
1,9 |
2,1 |
2,2 |
2,3 (0,2) |
Нідерланди |
2,2 |
2,2 |
2,2 |
2,2 (0,01) |
Швеція |
1,1 |
1,5 |
2,4 |
2,6 (0,6) |
Австралія |
1,5 |
1,9 |
1,9 |
1,9 (0,01) |
Ірландія |
1,0 |
1,3 |
1,4 |
1,4 (0,1) |
Туреччина |
0,3 |
0,8 |
1,1 |
1,3 (0,5) |
Греція |
1,0 |
1,1 |
1,2 |
1,2 (0,1) |
Польща |
0,5 |
0,7 |
0,9 |
1,1(0,4) |
Австрія |
1,0 |
1,0 |
1,1 |
1,0 (0,02) |
Бразилія |
0,3 |
0,6 |
0,8 |
0,9 (0,3) |
Бельгія |
0,4 |
0,5 |
0,7 |
0,9 (0,3) |
Єгипет |
0,4 |
0,4 |
0,5 |
0,6 (0,1) |
Мексика |
0,1 |
0,4 |
0,5 |
0,5 (0,1) |
За прогнозами експертів Світової асоціації вітроенергетики WWEA (World Wind Energy Association) в 2016-2020 роках середньорічний приріст встановлених потужностей світової вітроенергетики скоротяться до 11,5% [1], протягом цього періоду Європа втратить своє лідерство і на провідні позиції вийдуть країни Південної і Східної Азії (КРН, Індія тощо), показник приросту залишиться стабільним в США, Канаді, Японії, Австралії.
Розглянемо регіональну структуру встановлених потужностей світової вітрової енергетики по регіонам світу табл. 2.
Таблиця 2 [1,2]
Регіональна структура встановлених потужностей світової вітрової енергетики по регіонам світу за 2006-2010 роки (тис. МВт)
Регіони / роки |
2006 |
2007 |
2008 |
2009 |
2010 |
Європа |
48,6 |
97,2 |
98,4 |
70,0 |
48,9 |
Азія |
10,6 |
16,9 |
24,3 |
40,9 |
61,2 |
Північна Америка |
13,0 |
10,7 |
27,8 |
39,9 |
44,2 |
Всього |
74,1 |
93,9 |
120,8 |
169,9 |
186,6 |
В 2010 році лідерство по встановленню потужностей галузі вітрової енергетики зберігала Європа, проте частка використання вітрової енргетики, яка припадала на регіон знизилась до 43,7% проти 47,6% порівняно з попереднім роком. В 2010 році приріст потужностей в європейських країнах становив лише 13,2% і становив мінімальне значення порівняно з іншими регіонами світу [2].
Лідерами в галузі вітрової енергетики є ФРН та Іспанія, проте приріст встановлених потужностей даних країн в 2010 році становили 5,4% та 6,3%. В Італії, Франції та Великобританії збільшилась в 2010 році на 20% порівняно з 2009 роком. Проте найбільш високі темпи росту в таких країнах: Бельгія, Туреччина, Кіпр, Хорватія, Болгарія, Литва, Польща, Угорщина, Швейцарія та Румунія тощо [2].
За оцінками експертів не зважаючи на сповільнення темпів росту та перспективи росту вітрової енергетики, що зумовлене планами щодо розміщення та створення нових потужностей галузі. В найбільш розвинених країнах в даній галузі таких як ФРН до 2020 року прогнозується, що частина яку замає вітрова енергетика у виробленні електроенергії країни збільшиться від 20-25% та річне вироблення електроенергії досягне 150 ТВт-г, а потужність наземних і морських вітрових електростанцій на території країни відповідно 45 та 10 ГВт. Це зумовлене зміною законодавства, а саме в 2010 році прийняте рішення влади ФРН про відмову у експлуатації АЕС в країні з початком наступного десятиліття, що змінило умови розвитку галузі в країні. Схожі законопроекти були прийняті в Італії: відмова від розвитку атомної енергетики за результатами всенародного референдуму та аналогічне рішення в Швейцарії. Прийняті законопроекти потребуватимуть від вказаних країн великих затрат, що може призвести до зниження конкурентоспроможності продукції ФРН, Італії та Швейцарії на зовнішніх ринках. Також прогнозується в Іспанії за прийнятою державною програмою по встановленню потужностей вітрової енергетики до 2020 року становитиме 38 ГВт, у Великобританії вказаний показник по наземним вітровим електростанціям досягне 15 ГВт, а по морським – 13 ГВт, в Італії загальні потужності до 2020 року становитимуть 12,7 ГВт.
За даними таблиці 2 друге місце за встановленням потужностей вітрової енергетики у 2010 році займає Азія, вкінці року встановлення в країнах континенту потужностей становить 31,1% світових потужностей. Різке покращення позицій Азії в світовій вітроенергетиці зумовлене швидким ростом даної галузі в КНР. В 2006-2009 роках в країні спостерігалось щорічне подвоєння встановлених потужностей, а в 2010 році приріст становив 73,3% порівняно з 2009 роком.
Проаналізуємо лідерів по встановленню потужностей вітрової енергетики регіону. Перше місце посідає КНР, що виробляє вітрові турбіни, які займають провідні позиції внутрішнього ринку, збалансовується структура експорту в даній сфері. Найбільша за обсягами виробництва та поставки в КНР є компанія Sinovel, яка зайняла лідерські позиції за світовими обсягами продажу вітрових турбін в 2010 році, цей показник становив 12% від світових. В 2007 році компанія ввійшла в 10-ку світових лідерів по виробництву вітрових турбін, третє місце посіла в 2009 році, друге місце в 2010 році, витіснивши GE Energy. Загальна потужність виготовлених вітрових турбін Sinovel в 2010 році становила 4,4 ГВт, а загальна частка світового продажу турбін для вітрових електроустановок в 2010 році збільшилась майже на 2 відсоткових пункти порівняно з 2009 роком. Стрімке покращення позицій компанії стимульоване внутрішнім попитом в КНР. В 2010 році здійснила поставку 36 турбін одиничної потужності 3 МВт для морського вітропарку, який знаходиться поряд з Шанхаєм, який є першим вітропарком країн Азії. Компанія Dongfang – є третім по виробництву турбін для вітрових електростанцій в КНР та сьомим у світі. В 2010 році загальна потужність турбін рівнялась 2,6 ГВт, продаж продукції здійснювався особливо на внутрішньому ринку [1].
Проте існують проблеми розвитку вітрової енергетики в КНР в зв’язку з включенням вітрової енергетики до національної енергосистеми. Згідно з даними China Electricity Council включення вітрової енергетики до національної енергосистеми поки що здійснюється лише на 31,1 ГВт загальної потужності вітрової енергетики (ВЕС).
Друге місце в регіоні за 2010 рік посідає Індія, за встановленими потужностями галузі збільшились до 10,7% порівняно з 2009 роком. Одна із лідерів виробництва турбін в країні є група Suzlon завершила покупку компанії REPower (близько 90% акцій, які належать материнській компанії). Загальна потужність турбін для вітрових електростанцій в 2010 році становила 1,9 ГВт, а у REPower даний показник становив 0,9 ГВт. Група Suzlon в 2010 році займала 6 місце в світі по виробництву турбін, компанія REPower в 2010 році посідала 2-ге місце по продажу в Франції та 3-тє в ФРН.
Великі потужності вітрової енергетики існують в Тайвані, Республіці Корея тощо. Після недавньої аварії на АЕС «Фукусіма 1» варто очікувати значне посилення уваги до вітрової та відновлюваної енергетики в цілому. Також повідомляють, що жодна з АЕС в Японії не постраждала внаслідок земле трясіння та цунамі.
Третє місце посідає Північна Америка обсяги розміщення потужностей вітрової енергетики в 2010 році знизилась до 22,6% , а в 2009 році показник становив 24,1%, що відбулось завдяки зменшення впровадження нових потужностей в США. Вкінці 2010 року в країні впровадилось спорудження вітрової електростанції на 5 ГВт, в 2011 році введення в експлуатацію нових вітрових електростанцій на 10 ГВт.
Висновки: Вітрова енергетика є перспективним напрямом розвитку для країн світу. Проаналізовані показники свідчать про швидке зростання тенденцій розвитку вітрової енергетики у світі. Розгляну то та продемонстровано основне розміщення потужностей вітрової енергетики у світі, визначено лідерів та майбутні перспективи розвитку сектору.
Список використаної літератури.
1. Офіційний сайт Світової асоціації вітрової енергетики [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.wwindea.org
2. Офіційний сайт Європейського союзу [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nas.gov.ua/UA/Pages/default.aspx
3. Офіційний сайт статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. Про альтернативні джерела енергії: Закон України від 25 вересня 2008 року N 601-VI // [Електронний ресурс] – режим доступу:http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T030555.html
References.
1.Official site of the World Wind Energy Association, “Statistics of wind power installation in the world”, “World Regions install wind turbines”, available at: http://www.wwindea.org
2.Official website of the European Union, “European Statistics”, available at: http://www.nas.gov.ua/UA/Pages/default.aspx
3.Official website of Statistics of Ukraine, “Mechanical Engineering”, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. On Alternative Energy Sources (2008), “The Law of Ukraine on September 25, 2008 N 601-VI”, available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T030555.html
Стаття надійшла до редакції 19.08.2013 р.