Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338.23

 

Є. В. Дронь,

к. е. н., старший викладач кафедри економіки підприємства,

Чернівецький торговельно-економічний інститут  Київського національного торговельно-економічного університету, м. Чернівці

 

Економічна безпека  регіону в умовах глобалізації

 

 

E. V. Dron,

PhD, Chernivtsi Trade and Economics Institute of the Kyiv National Trade and Economics University, Chernivtsi

 

The economic security of the region in the context of globalization

 

В статті розглядається категорія економічної безпеки регіону в контексті структурних перетворень економіки спровокованих глобалізаційними процесами.

 

In the article the category of economic security of region is examined in the context of structural transformations of economy of provoked by globalization.

 

Ключові слова: економічна безпека, глобалізація, економічна система, інтеграція, регіон, ризики.

 

Keywords: economic security, globalization, economic system, integration, the region, risks.

 

 

Постановка проблеми. Дослідження проблем входження економіки України в глобальну економічну систему розглядається в багатьох зрізах та вивчається широким колом науковців.  Однак, питання впливу глобалізаційних процесів на структурні елементи економічної системи  потребує розвитку та вивчення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження питання сутності економічної безпеки на державному рівні та на рівні регіону в умовах глобалізації досліджуються в працях Д. Буркальцева, З. Варналія, О. Власюка, В. Євдокименка, Я. Жаліла, О. Носової, А. Мокія, Н. Мікули, А. Сухорукова, Ю. Харазішвілі, І. Школи, М. Флейчук. Вивчаючи вклад науковців в розвиток даної проблематики, все ж слід підмітити, що широке коло теоретичних та прикладних питань потребує подальшого розвитку, дослідження та вдосконалення.

Постановка завдання. Практична значимість, недостатній розвиток теоретичних основ подолання проблем адаптації регіональної політики до  зовнішньоекономічних ризиків в умовах глобальних процесів визначили вибір теми.

Основна мета дослідження полягає в визначені способів  стабілізації та встановлення економічної рівноваги економічних процесів в регіоні за умов поглиблення інтеграції України в глобальний економічний простір.

Виклад основного матеріалу. На сьогоднішній день Україна є складовою частиною глобального економічного простору, який характеризується високим рівнем  інтернаціоналізації економічних відносин.

Інтеграція економічної системи є закономірним процесом, так [8, с.56] зазначають: „Україна не може перебувати в стані ізоляції, концентруючи увагу переважно на проблемах власної економіки і відмежовуючись від іншого світу. Такий шлях прирікає країну на довічне відставання від інших держав і матиме наслідком у кінцевому рахунку її занепад, а то й поставить у залежність від домінуючих в добу глобалізації сил.”

Інтеграція економіки передбачає ряд структурних змін внутрішньої системи, що в свою чергу передбачає ускладнення та диференціацію багатьох політичних та економічних процесів не тільки на державному, а і на регіональному рівнях. Отже, сутність економічної безпеки в умовах глобалізації на загальнодержавному та регіональному рівнях визначається можливостями економічної системи запобігати загрозам як на глобальному так і на локальному рівнях.

Економічну інтеграцію держави також можна розглядати як процес становлення нового органічного цілого, де між її  регіональними компонентами відбувається створення нової системи зв’язків, основаної на нових принципах.  При цьому, потрібно наголосити, що між компонентами складається система зв’язків, яка має характер цілісної структури.

Глобалізація на регіональному рівні визначається через прояв та актуалізацію низки явищ, як то: інтернаціоналізацію великої кількості господарських та виробничих процесів; створення ефективніших форм господарської діяльності; переорієнтацію виробництва на нові ринки; доступом до світового інформаційного простору з характерним йому вільним поширенням інформації, технологій та знань; підвищенням значення інновацій; універсалізацією стандартів; доступом до глобальних ринків капіталу; доступом до ширшого кола послуг; якісно новим ставленням до використання робочої сили;  створенням нових принципів залучення та формування трудового ресурсу; об’єднанням інфраструктур (транспортних, інформаційних банківських та ін.); створенням якісно нових вимог до факторів виробництва та їх розповсюдженням; вільним поширенням результатів економічної діяльності, розвитком торгівлі; зміною традицій та метальних якостей народонаселення; інтенсифікацією міграційних процесів; соціальними та демографічними змінами.

 Нові підходи до споживання диктують принципово інші  способи організації виробництва та праці, які фактично можуть призвести до зміни або ж тотального руйнування традиційно встановлених типів такого роду взаємовідносин.

Ринкові перетворення, як наслідок розвитку нового типу економічних зв’язків, які мають на меті мінімізацію  виробничих витрат та отримання вищого рівня прибутку, пов’язані з поглибленням міжнародного поділу праці та руху капіталу в усіх його можливих формах.

В першу чергу, вплив глобалізації в регіоні виявляється через оптимізацію багатьох виробничих процесів, які видозмінюються з метою ведення максимально вигідної господарської діяльності. Глобалізаційні процеси означають зближення, взаємопроникнення різноманітних економічних форм при одночасному розвитку різноманіття, багатогранності та втраті національної специфіки.

Глобалізаційні процеси сприяють  раціональному розподілу трудового ресурсу та оптимізації виробничих циклів. Відкрита для міжнародної конкуренції економіка держави сприяє зростанню конкурентної боротьби, що в свою чергу мобілізує та інтенсифікує економічну діяльність на всіх рівнях.  Отже, існують підстави стверджувати, що глобалізація  стимулює економічне зростання і виступає в ролі фактора розвитку.

Відкритість економіки спричиняє асиметричний характер економічних відносин, який проявляється як на загальнодержавному так і на регіональному рівнях. Посилення конкуренції та відсутність можливості коректного регулювання на державному рівні економічних взаємовідносин, сприяє розвитку тіньових структур та спекулятивних схем, розвитку злочинності. Це в першу чергу стосується прикордонних територій.

 Як наслідок нових форм конкурентної боротьби, які виникають через виникнення міжнародних циклів виробництва, змін міжгалузевих та внутрішньогалузевих відносин, посилюється зовнішній вплив на політичну та економічну систему. Наслідком є зниження можливостей регіону протистояти дестабілізуючим чинникам, що може призвести до суттєвих структурних перетворень, нераціонального використання можливостей, зниження екологічних та соціальних стандартів. Це в сою чергу сприяє посиленню негативних соціальних процесів, зокрема міграції народонаселення. Так в [6, с.77] мова йде про міграцію так званого „дифузійного типу”, яка характеризується відтоком кваліфікованого працездатного населення, що особливо характерно для окремих регіонів України. Даний тип міграції змінює рівень забезпеченості території кваліфікованим трудовим ресурсом, знижує конкурентноздатність  території в якості учасника виробничих  та економічних циклів, що знижує рівень економічної безпеки регіону. Також це явище знижує здатність до продуктивного відтворення народонаселення, що в свою чергу в далекій перспективі також закладає певний ризик.

Разом з тим, для побудови ефективного управлінського рішення та забезпечення належного рівня безпеки, необхідно вміти розпізнавати суть на значення нових факторів, передбачити їх наслідки. Через невміння сприйняти нові тенденції, створюється ризик побудови незбалансованих підходів до управління державним, і як наслідок, регіональним розвитком.

Держава, прагнучи забезпечити прийнятний рівень економічної безпеки, та захищаючи національні інтереси, здійснює регулювання міри прояву ідентифікованих явищ всіма доступними засобами. Варто зауважити, держава володіє різними важелями впливу, які ґрунтуються як на ринкових так і на директивних принципах управління. Однак, звертаємо увагу на те, що її структурні елементи, по різному реагують на впроваджені заходи.

Аналіз праць провідних фахівців в даному напрямку дозволяє виділити суттєву проблему. Так в [9, с.26] зазначають: „на сьогоднішній день однією з основних загроз економічній безпеці є розрив у рівнях соціально-економічного розвитку регіонів України”.

Тому виникає потреба в напрацюванні принципів побудови регіональної політики, яка забезпечувала через стабільний розвиток регіонів економічну безпеку держави в цілому.  Це не означає надання виключних преференцій окремим адміністративно-територіальним  одиницям. До прикладу, в [1, с.105]  висловлюється цікава думка: „з метою послаблення міжрегіональних диспропорцій та розвитку депресивних регіонів необхідне досягнення територіальної справедливості в оподаткуванні. Пріоритетною у забезпечені такої справедливості має бути підтримка сильних регіонів, які віддають у державний бюджет левову частку своїх надходжень, а не про проведення вирівнювання соціально-економічного розвитку регіонів, оскільки обмеження  бюджетної спроможності може призвести до вирівнювання всіх у бідності.”

Водночас в [4, с.385]  А. Сухоруков зазначає: „...територіальні диспропорції дуже стійкі. Навіть за спрямування в відсталі регіони значної фінансової підтримки протягом тривалого періоду ці завдання не вдається повністю вирішити. До того ж зменшення такої підтримки часто спричинює деградацію, погіршення ситуації в регіоні, якщо тут не створено потужної конкурентоспроможної господарської  системи.”

Мова не йде не стільки про вирівнювання соціально-економічного розвитку усіх регіонів, скільки про створення стратегічних та тактичних методів розвитку окремо взятого регіону, виходячи з його поточного стану, і оцінки його ролі та значення в контексті  загального середовища держави. Мова йде про створення умов,  в яких регіон вповні може реалізувати свій потенціал. При цьому потрібно враховувати, що всі державоутворюючі механізми перебувають під впливом  змін породжених процесом глобалізації.

Стабільність та високий рівень розвитку, які є можливими за умов забезпечення умов економічної безпеки, досягаються за рахунок продуманої та виваженої регіональної політики держави та внутрішньої політики регіонів. Так в [5, с.141] справедливо підмічено, що: „економічна безпека визначається можливістю держави відстоювати та забезпечувати інтереси власних громадян всупереч будь-яким інтересам та процесам у зовнішньому середовищі.”

На рівень економічної безпеки регіону як відносно самостійної економічної системи впливає сутність властивостей регіону, що сприяють його прогресивному розвитку за дестабілізуючого впливу різних загроз.[ 4, с.373]

Існує також ряд дестабілізуючих чинників, неврахування яких може призвести до розбалансованості системи та зниження рівня економічної безпеки. Так глобалізація є причиною нових форм економічних відносин та міжнародних потоків, які в умовах лібералізації практично не регулюються чинним законодавством України. Інституційні зміни не завжди знаходять чіткого відображення а нормативно-законодавчій базі, не напрацьовані механізми та алгоритми реагування. Так в [4, с.370] зазначають: „для відтворювальних процесів регіону необхідні насамперед певний стан правових норм та відповідні їм інститути безпеки, що є ключовими у визначені системи їхньої економічної безпеки.”

Спробуємо вияснити загальні принципи, на яких повинна базуватися система заходів щодо досягнення належного рівня економічної безпеки на регіональному рівні. 

На початку необхідно визначити цілі та завдання заходів, їх ресурсне забезпечення та можливість їх реалізації. Аналіз повинен здійснюватися з врахуванням стратегічних орієнтирів, які враховують  всі інтереси національної безпеки.

Внутрішня політика регіонів повинна реалізовуватися через використання регіональних умов і можливостей та оптимізацію процесів з метою підвищення економічного рівня означеної території. Така політика повинна передбачати: створення належної регіональної інфраструктури та раціональне розміщення виробництва; сприяння розвитку підприємництва; створення доступу до ресурсів,  їх раціональне використання та відтворення тощо. 

Визначаючи завдання регіональної політики держави, потрібно звернути увагу на те, що основними її спрямуваннями повинні стати завдання забезпечення стабільності шляхом створення сприятливого політико-правового  та соціально-економічного середовища. В сприятливих умовах якого досягалося б оптимальне розподілення та використання наявних ресурсів,  налагодження ефективних міжрегіональних зв’язків в системі держави та створення передумов для високого соціально-економічного розвитку усіх регіонів.

При цьому варто зазначити, що нові економічні відносини раціоналізовані і ґрунтуються на ринкових законах та принципах. Тому, очевидно, міркування ідеологічного та соціального характеру відходять на другий план. Разом з тим, наголошуємо на важливості збереженні національних інтересів та формуванні цінностей соціального змісту та патріотичної орієнтації. Звертаємо увагу на провідну роль держави в створенні  відповідної політики в даному напрямку.

Висновки та напрямки подальших досліджень. Справді, процеси, породжені глобальними змінами, відбуваються вкрай динамічно. Не створено методичних, організаційних та правових основ управління регіоном. Тому виникає ризик сповільнення темпів економічного розвитку та виникнення негативних структурних перетворень економічної системи, яка несе в собі загрозу зниження економічної безпеки як на державному так і на регіональному  рівнях.

Трансформація економічних відносин під впливом глобалізаційних процесів обґрунтовує потребу формування сучасної регіональної політики, яка враховує виробничі та соціально-економічні ресурси  окремо взятого регіону, його інфраструктуру та систему зовнішніх економічних зв’язків, з метою поліпшення якості життя населення та  забезпечення стабільності функціонування економічних систем усіх рівнів.

 

 

Список використаних джерел. 

1. Євдокименко В.К. Функції регіонального управління економікою: глобалізаційний вимір: [монографія]/В.К. Євдокименко.–Чернівці:Прут,2006.–272с.

2. Кобилатова М.Ф. Регіональні приорітети підвищення економічної безпеки в умовах глобалізації: дис.канд.економ.наук: 08.00.05/ Кобилатова Марина Федорівна.–Ставрополь.–2005.–205с.

3. Блинникова С.Н. Управление экономической безопасностью промышленного предприятия : дис.  канд. экон. наук : 08.00.05./Блинникава Светлана Николаевна.– М.: РГБ, 2006.–153с.

4. Система економічної безпеки держави/Під заг.ред.д.е.н., проф. Сухорукова А.І./ Національний інститут проблем міжнародної безпеки при РНБО України.–К.:ВД „Стилос”, 2009.–685 с.

5. Варналій З.С. Економічна безпека України: проблеми та пріоритети зміцнення:[монографія]/З.С. Варналій, Д.Д. Буркальцева, О.С.Саєнко.– Знання України, 2011.–299 с.

6. Дронь Є.В. Трудова міграція в Україні: соціально-економічні наслідки / Є.В. Дронь // Формування ринкової економіки: зб.наук.праць. – Спец.вип.: у 3 т. Соціально-трудові відносини: теорія та практика. – К.КНЕУ, 2010. – С. 75–84.

7. Жаліло Я.А. Стратегія забезпечення економічної безпеки України. Пріоритети та проблеми імплементації/Я.А.Жаліло; Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти.–К.:Сатсанга,2001.–224 с.

8. Міжнародне безпекове середовище: виклики і загрози національній безпеці України. /За загальною ред. К.А.Кононенка//Аналітична доповідь. К.:НІСД, 2013. – 64 с.

9. Ефективність соціально-економічного розвитку та економічна безпека регіону (на прикладі Закарпатської області); аналіт. доп./А.І. Сухоруков, Ю.М.Харазішвілі. – К.: НІСД, 2013. – 32 с.

 

References. 

1. Evdokimenko V.K. Functions of regional management an economy: globalizaciyniy measuring: [monograph]/V.K. Evdokimenko.–Tchernivtsi, Prut?2006.–27p.

2. Kobilatova M.F. the Regional prioritet increases of economic security in the conditions of globalization: 08.00.05/ of Kobilatova M.Stavropol.–2005.–205p/

3. Blinnikova S.N.  Management economic security of industrial enterprise  : dis.  kand. economic of sciences : 08.00.05./Blinnikava S.– M.: RGB, 2006.–153 p.

4. System of economic security of the state / Under zag.red.d.e.n., prof. Sukhorukova A.I./  the National institute of problems of international safety at RNBO of Ukraine .–K.VD/„Stilos”, 2009.–685 p.

5. Varnaliy Z.S. Economic security of Ukraine: problems and priorities of strengthening:[ monograph ]/ Z.S. Varnaliy, D.D. Burkal'ceva, O.S.Saenko.–  of Knowledge of Ukraine, 2011.–299 p..

6. Dron' E.V.  Labour migration in Ukraine: socio-economic consequences /  E.V. Dron' of //  Forming of market economy : zb.nauk.prac'. – Spec.vip.: in 3 t. Sociallabour relations: theory and practice. – K.KNEU, 2010. – p. 75–84.

7. Zhalilo Y.A. Strategy of providing of economic security of Ukraine. Priorities and problems of implementacii / Y.A.Zhalilo ; Strategy of national safety of Ukraine is in the context of experience of world association .–K.:Satsanga,2001.–224 p.  

8. International environment of safety :  calls and threat national safety of Ukraine . / After general red . K.A.Kononenko  // the Analytical lecture . K.:NIDS, 2013. – 64 s.   9. Efficiency of socio-economic development and economic security of region  ( on the example of the Zakarpattya area ) ; analit. dop.  / A.I. Sukhorukov, Yu.m.kharazishvili. – K.: NISD, 2013. – 32 s.

 

 Стаття надійшла до редакції 16.08.2013 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"