Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 338.001.36

 

Д. М. Котенок,

к. е. н., доцент, докторант ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

 

РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА У СИСТЕМІ МОНІТОРИНГУ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ РОЗВИТКУ МІСТА

 

D. M. Kotenok,

Ph. D., associate professor, Ph. D. SHEE "Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman"

 

RATING SCORE IN THE MONITORING SYSTEM OF SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT PROCESSES OF CITY

 

У статті досліджено структурні особливості системи моніторингу розвитку міста. Обґрунтовано доцільність включення до його структурних елементів різноманітних рейтингових оцінок. Проведено групування рейтингових оцінок, що можуть бути використані при оцінці рівня розвитку міста та ефективності використання його економічного потенціалу. Здійснено апробацію рейтингової складової системи моніторингу на прикладі міста Києва.

 

This article explores the structural features of the monitoring system of the city. The necessity of the inclusion of its structural elements of different rating. A grouping of ratings that can be used to assess the level of development and effective use of its economic potential. The approbation rating component monitoring system as an example of Kyiv.

 

Ключові слова: моніторинг, рейтингова оцінка, соціально-економічний розвиток, місто.

 

Keywords: monitoring, rating, socio-economic development of the city.

 

 

Вступ. В умовах зростання вимог до ефективності оперативних та стратегічних рішень на всіх рівнях управління – державному, відомчому, галузевому, регіональному та муніципальному, стає все більш очевидною їхня залежність не тільки від кількості наявної інформації, а й від якості та глибини підготовки, обробки, узагальнення і представлення даних у належній формі. Ця обставина актуалізує розробку дієвих і цілісних систем збору, обробки, передачі, зберігання, стиснення, аналізу та візуалізації інформації. Більше того, кардинальна змінюються когнітивні проблеми використання таких систем при моделюванні, оцінюванні, діагностиці та оперативному прогнозуванні соціально-економічних процесів. Однією з найважливіших і найзатребуваніших нині функцій зазначених систем є соціально-економічний моніторинг, тобто процес поточного спостереження, контролю, оцінювання, аналізу і прогнозування ключових процесів на базі даних. Саме завдяки моніторингу поглиблюється уявлення про поточний стан соціально-економічних процесів та поліпшується усвідомлення тенденцій їх розвитку, структуризується невизначеність явищ і процесів, тобто створюються сприятливі умови для прийняття обґрунтованих рішень щодо управління цими процесами. Основними задачами моніторингу в сучасних умовах стають спостереження об’єктів, оцінювання їх поточного стану, аналіз закономірностей, прогнозування тенденцій розвитку.

Загальні підходи до побудови систем моніторингу розглядаються у багатьох працях українських і зарубіжних учених. Питанням розробки моніторингових систем у різних галузях присвячено роботи: В. Галіцина, Б. Коваленко, А. Морозова, В. Митрохина, С. Поленок, В. Пугачова,  Ю. Ратушина, В. Степашко, Ю. Хохлова, С. Шапошника, Н. Шулькова та ін. Теоретичні основи формування регіонального моніторингу соціально-економічного розвитку, а також результати моніторингових досліджень та оцінок соціально-економічного розвитку та якості життя населення регіонів і адміністративних районів викладено в працях  українських учених наукової школи Я. Побурка, монографіях і дослідженнях  А. Ачкасова,  І. Бережної,  П. Вахович,  З. Герасимчук,  М. Долішнього,  А. Єриної,   М. Кизима, Г. Ковалевського, О.Кривцова, І.Манцурова, О. Новікової, В Плакіди,  В. Пономаренко, В. Решетило та ін., у роботах російських учених С. Айвазяна,  Г. Вєтрова, А. Гранберга,  А. Дуброва, А. Когут, В. Лексіна, В. Рочхина, а також в деяких зарубіжних методиках і проектах у рамках програми розвитку ООН.

Незважаючи на широке коло наукових напрацювань, сьогодні ще недостатньо досліджено і розроблено методологічні засади створення системи моніторингу як складової процесу управління економікою муніципального утворення ( міста ). Потребує подальшого вдосконалення методологія та практика технології моніторингу міського господарства  в Україні.  Водночас ефективне його проведення на практиці має також базуватись на такому: визначенні ролі місцевого самоврядування у забезпеченні процесів моніторингу; вирішенні  питань побудови ефективних індикаторних механізмів моніторингу та діагностики життєздатності міста на основі залучення додаткових джерел інформації; застосуванні нових методів аналізу з урахуванням міждисциплінарного характеру досліджень.

Метою статті є визначення особливостей використання рейтингових оцінок як ефективного індикаторного механізму моніторингу та діагностики життєдіяльності міста.

Результати. Формування системи моніторингу соціально-економічного розвитку міста має відбуватись з урахуванням того, що вона передовсім  повинна забезпечувати вирішення таких актуальних проблем ефективного управління, як-от: організація збору,  накопичення та обробки інформації, що характеризує соціально-економічне становище міста; діагностування (визначення стану) міста; виявлення тенденцій у соціально-економічних процесах та позиціонування міста щодо інших міст у зовнішньому середовищі; своєчасна розробка регулюючих впливів, спрямованих на підтримку позитивних та послаблення негативних тенденцій; формування стратегії та контроль за її реалізацією.

Частина зазначених проблем набули останнім часом нового змістового наповнення, що, відповідно, ускладнило технологію їхнього інформаційного забезпечення. Якщо розв’язання першої групи проблем спирається переважно на інформацію та дані офіційної статистичної звітності, концептуальні засади методології обробки яких є зрештою розробленими, то технології інших є доволі новими. Третя група проблем є особливою, адже у динамічному середовищі спостерігається висока ймовірність гіпершвидкого настання впливу таких чинників, які в даний момент часу ще не проявлені кількісно для об’єкта моніторингу. Разом з тим наслідки їх впливу можуть бути виявленими не через результати спостережень за одиничним об’єктом, а лише узагальненої сукупності об’єктів або ж на основі аналізу виняткових випадків для окремого об’єкту. Звідси висновок: моніторинг має обов’язково включати зіставлення міст. При цьому важливим є як порівняння статистичної інформації, так і експертних оцінок. Зіставлення статистичних даних дає підстави для виявлення тенденцій, у той же час, експертне оцінювання стану міст слугує більше для визначення його позиції серед інших міст.

У комплексі третьої, із зазначених нами проблем, які розв’язує моніторинг міста, важливе місце займає рейтингова оцінка. Цей аналітичний інструмент дозволяє  визначити  позицію міста у геополітичному просторі, а також стає тією основою, на якій формується певне враження про економічну політику розвитку міста у потенційних партнерів. За допомогою рейтингу можна визначити ступінь відповідності напрямків розвитку міста світовим тенденціям, цілей соціально-економічної політики вимогам сучасного міста, а також сформувати перелік переваг та недоліків, які  є істотними з точки зору  світового товариства. Одночасно  рейтингова оцінка дослідниками розглядається і як одне з джерел зворотної інформації про соціально-економічну політику міста, про ефективність використання його економічного потенціалу.

Оскільки рейтингів останнім часом доволі чимало і вони різняться як метою так і методологією, то для проведення порівняльного аналізу рейтингових позицій міст нами запропоновано наступний алгоритм:  формування сукупності рейтингів міст та їх класифікація або групування; вибір рейтингових оцінок, які відображають необхідні характеристики; аналіз показників і позицій міста; формування висновків.

Результати проведеного нами дослідження  дають підстави зробити висновок про те, що на сьогоднішній день у світі не існує загальноприйнятої методики зіставлення рівнів розвитку міст. У той же час чимало рейтингів вже стали нормою, а отже є потреба їх поглибленого аналізу. Звернемо увагу на ту обставину, що рейтингові оцінки міст доволі різноманітні. Найбільш відомі рейтингові оцінки, об’єктом дослідження яких є місто, можна дещо умовно згрупувати за таким ознаками: за об’єктом дослідження та тематичною спрямованістю. Так, всі рейтингові оцінки можна поділити на національні – об’єктом яких виступають міста однієї країни, та міжнаціональні або глобальні – міста різних країн.    Нами було проведено також групування рейтингових оцінок за тематичною ознакою як-от: бізнес-клімат та якість міського життя. До кожної виділеної групи потрапили як елементні рейтинги – в яких рейтингова оцінка формується на основі одного або двох простих показників так і комплексні рейтинги, тобто такі де виводиться загальний індекс на основі багатьох показників.  Класифікація рейтингів за запропонованими ознаками наведена на рис.1.

Розглянемо детальніше рейтингові оцінки відповідно до запропонованої нами класифікації за тематичною ознакою.

 Світову популярність серед рейтингових оцінок якості міського життя мають  Best Сities Ranking  та The Globe Shopper City Index, Quality of Living Worldwide City Rankings, «Найкращі міста для життя в Україні», Рейтинг міст за рівнем забруднення повітря, The Richest Cities in the World, The Most Expensive Cities in the World  та Ipod Index.

 

 

Рис. 1. Тематичне групування рейтингових оцінок міста

 

Рейтингові оцінки  Best Сities Ranking  та The Globe Shopper City Index розроблені британським дослідницьким центром Economist Intelligence Unit (EIU), який є самостійною складовою The Economist [5,11].  Основним призначенням рейтингової оцінки Best Сities Ranking є визначення міста, найбільш комфортного для проживання [5]. Статистична вибірка включає в  себе 140 міст усього світу. Оцінка проводиться  за шістьма групами показників, які характеризують економічну та політичну стабільність, рівень охорони здоров’я, культуру та навколишнє середовище, якість освіти та інфраструктури, просторові характеристики.  Цікаво, що остання складова була введена до структури індексу зовсім недавно, у 2011 році. Її призначення полягає в тому, щоб охарактеризувати просторові аспекти міського життя, а саме: вигляд міста як співвідношення забудов та зелених насаджень; географічне положення міста; культурні цінності і рівень забруднення навколишнього середовища. Всі показники оцінюються від 1 до 5, де 1 – найкраще значення, а 5 – найгірше. Місто Київ у 2011 році посіло 44 місце у даній рейтингові оцінці серед перших 70 міст світу [5].

Основне призначення результатів The Globe Shopper City Index  є надання допомоги  міжнародним покупцям у виборі міста, найбільш зручного для шопінгу [11]. Статистична вибірка включає в себе 33 великих європейських міста, які відповідають чітко встановленим вимогам: по-перше, максимальне географічне різноманіття, по-друге, розмір ВВП країни. Так, чим більший розмір ВВП тим більша кількість міст її репрезентує.

Індекс включає в себе 22 показники. Дев’ять з них засновані на якісній оцінці, одинадцять – на кількісній, а два є індикаторами. Всі показники об’єднані у п’ять категорій: Shops (магазини), Affordability (доступність), Convenience (зручність), Hotels and transport  (готелі та транспорт), Culture and climate  (культура та клімат). Отримані  показники оцінюються за шкалою від 10 до 100, де 10 – найгірше значення, а 100 – найкраще.

Інформаційними джерелами для розрахунку індексу, що є його безперечною перевагою, виступають офіційні дані та статистичні звіти управлінь, а також інформація з туристичних путівників. Місто Київ за рейтингом The Globe Shopper City Index  у 2011 році було на 26 позиції серед 33 міст Європи [11].

Консалтингова компанія Mercer Consulting, яка щорічно проводить дослідження якості міського життя – Quality of Living Worldwide City Rankings, оцінює умови життя у досить значній сукупності міст світу – їх 420 [19]. Умови проживання аналізуються за 39 чинниками, згрупованими у 10 категорій: політичне та соціальне середовище, економічне середовище,  соціально-культурне середовище, охорона здоров'я та санітарія, освіта та навчання, комунальні послуги і транспорт, відпочинок, товари народного споживання,  житло, природнє середовище. За кожною з категорій виявляється вплив 5-6 чинників. Особливістю даної рейтингової оцінки є те, що вона базується на порівняння кожного міста з еталоном, у якості якого виступає місто Нью-Йорк.

Місто Київ не включено до вибірки міст Quality of Living Worldwide City Rankings [14]. Це пояснюється певним нехтуванням з боку світового товариства міст, які представляють пострадянські держави. Доволі часто розробники рейтингу обмежуються включенням до статистичної вибірки лише деяких міст Росії – Москви та Санкт-Петербургу [6,8,14].

З-поміж національних рейтингів слід відмітити проект «Найкращі міста для життя в Україні», який щорічно проводить Український тижневик «Фокус» [4]. До статистичної вибірки включені обласні центри,  курортні і привабливі для туристів міста, що швидко розвиваються, міста-супутники Києва, а також міста, побудовані для співробітників атомних електростанцій, промислові і портові  міста України. Всього  досліджуються умови життя у 420 містах України, серед яких  у 2012 році номінантами стали 73 міста.  Оцінка проводиться  за такими критеріями, як-от: інфраструктура; культура; ділова активність; медичні послуги; нерухомість; екологія.

Оцінка проводиться по 50-ти бальній шкалі, де 50 – максимальна кількість балів. За результатами рейтингового оцінювання формується п’ять міні-рейтингів – Топ–20: найбагатші міста, найздоровіші міста, найдоступніші міста, найкультурніші міста, найкомфортніші міста.

Однак зазначимо, що дана рейтингова оцінка, на наш погляд, ще не набула завершеного вигляду, і це можна розглядати як її недолік.  По-перше,  кількість номінантів дослідження невиправдано змінюється. Так, у  2008 році їх було 55, а у 2012 – вже 73.  По-друге, критерії оцінювання розширюються у кожному наступному проекті, що призводить до зміни максимального бала  показників ( з 55 до 5 0), а це  певною мірою ускладнює порівняння значень у динаміці.  Згідно даних зазначеного рейтингу серед 20 найкращих міст України  Київ посів лише п’яту позицію [4].

Цікавим є наступний рейтинг, який проводить Центральна геофізична обсерваторія МНС України [1]. Ця державна організація відслідковує стан повітря у 53 містах України та щорічно оприлюднює рейтинги міст за рівнем забрудненості повітря. Рейтингова оцінка формується на основі комплексного індексу забрудненості (ІЗО), який  враховує кілька домішок та використовується для вивчення зв'язку між рівнем забруднення і захворюваністю населення. За результатами оцінювання всім містам України надається певна категорія: низького, підвищеного, високого і дуже високого забруднення повітря. У зазначеному рейтингу місто Київ посідає 26 місце серед 53 міст України [1].

Є доволі багато рейтингових оцінок, метою яких є визначення міста з найдорожчим рівнем життя. Серед них варто відзначити рейтингові оцінки The Richest Cities in the World  Швейцарського банку (UBS), а також The Most Expensive Cities in the World  ECA International та Ipod Index. 

Аналітичним центром Швейцарського банку (UBS) щорічно проводиться  аналіз позиції 73 міст світу за трьома основними показниками: рівень цін, рівень доходів та відносна купівельна спроможність, яка передбачає порівняння внутрішніх цін на товари в універсальному кошику з внутрішньою заробітною платою [13].  Відповідно до даних рейтингової оцінки The Richest Cities in the World  Київ посідає за рівнем цін 59 позицію серед 100 міст, за рівнем доходів – 65, за відносною купівельною спроможністю – 67, відповідно[13].  

Відома інституція ECA International є світовим лідером в області розробки і надання рішень для управління і призначена для працівників по всьому світу. Значення індексів для рейтингової оцінки The Most Expensive Cities in the World, яка проводиться нею, розраховується на основі опитувань, проведених щорічно в березні і вересні щодо рівня цін на товари та послуги [12]. Обстеження проводиться по 50 містах світу та включає в себе три компоненти:  Food (продукти харчування) – вартість продовольчих товарів, молочних продуктів, м'яса і риби, свіжих фруктів і овочів, Basic (основні товари) – вартість алкогольних напоїв та тютюнових виробів, інші товари та послуги; General (загальні товари) – вартість одягу, електротоварів, автомобіля, готових страв. На жаль, місто Київ не включено до статистичної вибірки даної рейтингової оцінки.

Досить популярним простим індексом, який використовується для оцінки вартості життя городян, є Ipod Index [10].  Згідно методологічного підходу, що закладений в основу даного індексу, покажчиком відносної купівельної спроможності заробітної плати є визначення фонду робочого часу, необхідний працівнику, щоб бути в змозі купити у певному місті однорідний товар – Ipod Nanо 8ГБ.  Згідно даних рейтингу киянам  в середньому необхідно працювати 82 години для придбання Ipod Nano, що відповідає 63-ій позиції у Топ -100 міст світу [10]. 

В результаті проведених порівнянь визначено наступні «больові точки», які характерні для міста Києва: доволі висока вартість проживання, недостатній розвиток інфраструктури, незадовільна екологія та висока захворюваність. Разом з тим, перевагами міста є висока освіченість городян. Згідно рейтингової оцінки  The Richest Cities in the World позиція міста Києва протягом  2009-2011 років підвищилась, а отже підвищилась вартість життя у місті. Однак, якщо проаналізувати структуру змін, то за рівнем цін місто піднялося на дві позиції, а по рівню доходів – на  одну. Перевищення темпів приросту цін над темпом приросту доходів є негативною тенденцією. На це ж вказує відсутність міста Києва у міні-рейтингу «Найдорожчі міста» проекту «Найкращі міста для життя в Україні» та низьке значення показника  Affordability (доступність),  який характеризує передовсім існуючий рівень цін,  у рейтинговій оцінці The Globe Shopper City Index

Результати аналізу засвідчили загострення проблеми, пов’язаної з якістю діючої міської інфраструктури. Так, за даними національного рейтингу міст за рівнем забрудненості повітря Київ знаходиться у групі міст з підвищеним рівнем забруднення. Однак, якщо звернути увагу на критичні показники ІЗО, значення яких і визначає позицію міста у рейтингу, то при збільшення індексу всього на 0,3 Київ перейде до групи міст з високим рівнем забрудненості повітря.  На незадовільний стан екології також вказують низькі позиції міста у рейтинговій оцінці Best Сities Ranking – показник Spatia Characteristics становить 33,3 зі 100 та  відсутність оцінки міста з екології у проекті «Найкращі міста для життя в Україні». Згідно рейтингової оцінки «Найкращі міста для життя в Україні» незважаючи на гарні медичні умови ( 49 балів  з 50) у Києві надзвичайно високий рівень захворюваності городян ( 15 з 50).

На мовний комфорт для туристів та високу освіченість міста  вказують доволі високі значення показників Education ( 83,3 зі 100) у Best Сities Ranking та  Convenience (58,3 зі 100) у The Globe Shopper City Index. Загальна доволі висока позиція у рейтинговій оцінці The Globe Shopper City Index ( 26 з 33) вказує на сприятливу ситуацію для шопінгу у місті.

Оцінити ділову або економічну активність міста,  можна, на наш погляд, за наступним рейтинговими оцінками: European Cities & Regions of the Future, Best Innovation Cities, MasterСard  Worldwide Center of Commerce  Emerging Markets Index, European Cities Monitor, City Rep Trak 100.

Відоме ділове видання Fdi Magazine у співдружності з Financial Times – провідною світовою інформаційною організацією, раз на два роки проводить рейтингову оцінку European Cities & Regions of the Future [7]. Мета дослідження – визначення найбільш інвестиційно привабливих міст та територій.  Рейтингова оцінка базується на результатах аналізу руху іноземних прямих інвестицій по 253 європейських містах та 110 європейських регіонах. Кінцева інформація поєднується у сім категорій: Еconomic potential (економічний потенціал), Нuman resources (людські ресурси), Сost effectiveness (економічна ефективність), Quality of  life (якість життя), Infrastructure and business (інфраструктура та бізнес), Friendliness (товариськість), FDI promotion strategy (інвестиційна стратегія). Особливістю побудови є поділ сукупності міст на 4 групи, в залежності від чисельності населення. Шкала оцінювання показників від 0  до 10, де 10 – максимальний бал. Відзначимо, що у групі міст по кожній з категорій  визначаються десять лідерів.

За даною рейтинговою оцінкою місто Київ посіло сьому позицію у загальному рейтингу 10 кращих міст Східної Європи, та останню, п’яту позицію серед  найкращих міст Європи за рівнем використання людських ресурсів [7].

Дослідницька компанія Cushman&Wakefield щорічно проводить обстеження тенденцій розвитку бізнесу у великих містах Європи – European Cities Monitor [6]. В основі обстеження знаходяться результати опитувань керівників 500 провідних європейських компаній щодо привабливості того чи іншого міста для ведення бізнесу. Серед факторів, які мають визначальний вплив на прийняття рішення  щодо вибору міста – центра бізнесу, основними є такі: легкий доступ до ринків збуту та клієнтів, наявність кваліфікованого персоналу, якість телекомунікацій, транспортні зв’язки.  Зазначимо, що місто Київ знаходиться у статистичних вибірці,  однак навіть не увійшло до Топ - 36 [6].

Аналітична компанія 2thinknow  щорічно проводить рейтингову оцінку Best Innovation Cities [8]. Метою оцінювання є визначення важливості інновацій для економіки та ступінь їх збалансованості у економічній та соціальні сферах більш як 1500 міст. Оцінка проводиться на основі вимірювання рівня інноваційності міста та продуктивності інновацій у економіці міста.  У кінцевому результаті зведено дані по 330 містам. Обрані міста тестуються у 31 категорії за 162 показникам відповідно до основних глобальних інноваційних тенденцій. В залежності від отриманих результатів кожне місто відноситься до однієї з п’яти категорій: NEXUC – тісний збалансований взаємозв’язок між інноваціями в соціальній та економічній сферах, висока продуктивність інновацій; HUB – домінування або значний вплив інновацій у економічній або соціальній сферах, висока продуктивність інновацій;NODE – висока продуктивність інновацій, однак наявна їх незбалансованість щодо сфер застосування;INFLUENCER – конкуренція між інноваціями у соціальній та економічній сферах, яка є джерелом потенційного дисбалансу; UPSTART – «точкове»  впровадження інновацій.

Особливістю даного рейтингу є те, що оцінки виставляються співробітниками агентства не на основі статистичних даних, а на основі власних спостережень. У даному рейтингу місто Київ не включено до статистичної вибірки.

 Рейтингове агентство   MasterСard Worldwide         щорічно проводить аналітичне дослідження 65 міст – центрів торгівлі, які мають вирішальне значення для розвитку економіки – Mastercard  Worldwide Center of Commerce  Emerging Markets Index [9]. Зазначимо, що за результатами вимірювань визначають майбутні світові економічні центри. Center of Commerce  Emerging Markets Index основується на восьми індикаторах та 26 суб-показниках, які оцінюються незалежними експертами.  Найбільшу вагу серед суб-показників – більше  3% – мають: політичне та соціальне середовище ( 3,98%), система фінансових послуг (3,23%), індекс сприйняття корупції (3,2%). Частка інших суб-показників коливається близько 1%.

Особливістю даного рейтингу є те, що він поєднує у собі два рівні даних: національний та муніципальний ( міський ). Відзначимо, що перші з них, можуть мати як негативний, так і позитивний вплив на прикінцеве значення індексу.

За результатами сумативних оцінок всі міста поєднуються у чотири групи. Перша з них поєднує міста, які є визнаними торгівельними центрами на світовій арені. Друга – міста, які добре відомі у своїх регіонах, тобто економічні функції яких обмежені регіональним розташування. Треті – міста, що характеризуються високими темпами економічного зростання та мають потенційні можливості стати регіональними та світовими торгівельними центрами. Четверта група – міста, які мають економічні, політичні, соціальні, культурні перешкоди на шляху свого розвитку і, відповідно, не зможуть стати торгівельними центрами у найближчому майбутньому.

Згідно даних Center of Commerce  Emerging Markets Index Київ посідає 57 позицію серед 65 міст світу [9].

Дослідницька компанія Reputation Institute щорічно репрезентує результати дослідження суспільної думки з приводу відношення до 100 міст світу – City Rep Trak 100 [3].  Оцінка проводиться за 13 показниками, пов’язаними з управлінням, економікою та туристичною привабливістю міста. Найважливішим серед показників рейтингової оцінки вважається рівень безпеки міста для гостей та городян. У даному рейтингу місто Київ посіло 56 позицію серед 100 міст світу [3]. 

Аналітичне дослідження найбільш поширених рейтингів щодо бізнес-клімату дозволило виявити певні недоліки у формуванні бізнес-іміджу міста. Відповідно до результатів рейтингової оцінки  European Cities & Regions of the Future у Києві недостатньо використовується економічний потенціал, низька економічна ефективність та якість життя, недостатній рівень розвитку інфраструктури та відсутня активна інвестиційна стратегія. Зазначимо, що у вказаних міні-рейтингах представлені інші міста України. Так, за показником економічної ефективності міста Львів та Одеса посіли 3 та 4 міста відповідно серед великих міст, Харків та Дніпропетровськ – 3 та 5 – серед відносно невеликих. Також відзначено інвестиційну стратегію міста Львова – 4 місце у Тор-5 великих міст Східної Європи та якість людських ресурсів – 4 місце у Тор-5 великих міст Східної Європи. 

Аналіз результатів рейтингової оцінки  MasterСard  Worldwide Center of Commerce  Emerging Markets Index вказують на те, за межею п’ятдесяти відсоткового досягнення граничних значень знаходять наступні показники:   Commercial Connectivity (економічне та комерційне середовище) – 25%,   Economic Growth and Development (економічне зростання та розвиток) – 28%, Education and IT Connectivity (освіта і технології) – 35%,   Financial Services Environment (фінансові послуги) – 37%,  Business Environment (бізнес- середовище) – 46%.

Таким чином, основними проблемами у розбудові бізнес-середовища міста Києва можна вважати недостатній рівень економічної  ефективності використання наявного потенціалу та розвитку ділової інфраструктури ( передовсім фінансових послуг), нечіткість інвестиційної стратегії. Відсутність Києва у рейтингах, спрямованих на оцінку інноваційної активності також можна вважати вадою соціально-економічної політики розвитку міста.

Висновки. Зазначимо, що відповідно до результатів різноманітних рейтингових оцінок  місто Київ значно поступається іншим європейським містам як у економічному так і у соціальному аспектах. Серед економічних звертають на себе увагу нерозвиненість бізнес-інфраструктури, передовсім фінансових послуг, а також комерційної та інноваційної активності. До соціальних проблем найчастіше відносять нерозвиненість туристичної інфраструктури, високий рівень цін та екологічний дисбаланс.

Таким чином, формування дієвої системи моніторингу міст має відбуватися на основі максимально можливої інформаційної бази, у тому числі абсолютних та відносних показників, кількісних та якісних характеристик, різноманітних порівнянь, що розширює уявлення про ступінь активності позиції міста як учасника національних та глобальних соціально-економічних процесів.

 

Література:

1. В рейтинге загрязнённости городов Украины Кременчугу досталось 34-е место [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.kremenchug.ua/news/health/17052-v-reytinge-zagryaznennosti-gorodov-ukrainy-kremenchug-na-34-m-meste.html

2. Концептуальні основи статистичного моніторингу / Д.Д. Айстраханов,  М.В. Пугачова,  В.С. Степашко та ін..; за ред. М.В. Пугачової. – К.: ІВЦ Держкомстату України. – 2003. – 343с.

3. Названы самые уважаемые города мира [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.placename.ru/page-id-443.html

4. Хорошо живут. Фокус определил лучшие города для жизни в Украине [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://focus.ua/society/241851/

5. Best cities ranking and report [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

http://pages.eiu.com/rs/eiu2/images/EIU_BestCities.pdf

6. Еuropean Сities Monitor 2011 [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

http://www.berlin-partner.de/fileadmin/chefredaktion/pdf/studien-rankings/2011_en_European-Cities-Monitor.pdf

7. European Cities & Regions of the Future 2010/11[Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.scribd.com/doc/28444403/European-Cities-and-Regions-of-the-Future-2010-11

8. Innovation Cities Top 100 Index 2011: City Rankings [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.innovation-cities.com/innovation-cities-index-top-cities-for-innovation-2011/1649

9. MasterCard Worldwide Centers of CommerceTM: Emerging Markets Index [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.mastercard.com/us/company/en/insights/pdfs/2008/MCWW_EMI-Report_2008.pdf

10. Ranking: The richest cities in the world [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.citymayors.com/economics/usb-ipod-index.html

11. The Globe Shopper City Index – Europe [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.managementthinking.eiu.com/globe-shopper-city-index-europe.html

12. The most expensive cities in the world [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.citymayors.com/statistics/expensive-cities-world.html

13. The most expensive and richest cities in the world [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.citymayors.com/economics/expensive_cities2.html

14. 2011 Quality of Living worldwide city rankings – Mercer survey [Електронний ресурс]. — Режим доступу :

http://www.mercer.com/press-releases/quality-of-living-report-2011

Стаття надійшла до редакції 19.05.2013 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"