Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 336.22

 

Я. В. Петраков,

к. е. н., доцент кафедри обліку і аудиту, Чернігівський державний технологічний університет, м. Чернігів

С. О. Чешко,

студент, Чернігівський державний технологічний університет, м. Чернігів

 

ФІСКАЛЬНІ ІНСТРУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ НАДРОКОРИСТУВАННЯ: ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД СВІТОВОЇ ПРАКТИКИ

 

У статті проведено загальний огляд фіскальних інструментів державного регулювання надрокористування. Узагальнено особливості рентного оподаткування підприємств добувної промисловості. Запропоновано етапи еволюції режимів рентного оподаткування виходячи зі спектру використовуваних фіскальних інструментів. Наведено характеристики та оцінки фіскальних інструментів в сфері регулювання природних ресурсів з позиції держави та платників податків. Встановлено особливості податкового регулювання надрокористування.

 

Overall overview of public regulation fiscal instruments of subsoil utilization is hold in the article. Characteristics of mining industry enterprises rent taxation are summarized. Stages of rent taxation regimes' evolution are suggested due to combination of applies fiscal instruments. Features and valuation of fiscal instruments in natural resources extraction regulation sphere are outlined from the position of state and the taxpayers. Subsoil tax regulation peculiarities are determined.

 

Ключові слова: фіскальні інструменти, рентне оподаткування.

 

Keywords: fiscal instruments, rent taxation.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Оподаткування рентних доходів є важливим джерелом формування фінансових ресурсів держави. Наявність широкої сировинно-мінеральної бази, участь держави в статутному капіталі підприємств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), експортна орієнтованість підприємств добувної промисловості – всі ці фактори свідчать про значущість доходів рентного типу для бюджету країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Проблемам оподаткування видобутку корисних копалин присвячено праці Ю. Бобилева, Р. Гарно, Ф. Деніела, М. Кіна, Д. Лунда, В.С. Міщенка, Дж. Отто, А.М. Соколовської, Л. Хоган та багатьох інших вітчизняних та зарубіжних вчених. Більшість з них розкривають окремі аспекти використання системи оподаткування в процесах державного регулювання надрокористування. Водночас відсутність загального огляду потенціалу наявного арсеналу фіскальних інструментів не дозволяє здійснити порівняльний аналіз їх регулюючого та фіскального потенціалу.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є дослідження світової практики застосування фіскальних інструментів в системі державного регулювання надрокористування.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів. Система оподаткування мінерально-сировинного сектору істотно відрізняється від системи оподаткування в інших галузях економіки, що пов’язано з підвищеними інвестиційними ризиками та рівнем доходів понад нормальний рівень.

Добувній промисловості властиві специфічні ризики, обумовлені проведенням пошуково-розвідувальних робіт, високим рівнем капіталомісткості, значним часовим інтервалом між понесенням витрат та виробництвом, коливанням цін на мінеральну сировину [1, c. 7]. В зв’язку з цим, механізм рентного оподаткування має передбачати застосування особливих спеціальних режимів (правил) регулювання відносин в даній галузі (див. табл. 1).

Крім того, оцінка доцільності застосування певної комбінації фіскальних інструментів має виходити з еволюційного характеру режиму рентного оподаткування видобутку корисних копалин. В зв’язку з цим автором було виділено 5 характерних етапів еволюції режимів рентного оподаткування:

Етап 1 (низько розвинені країни: Центральна Африка): індивідуальний стимулюючий підхід до надрокористувачів (більшість ренти залишається в розпорядженні платника податків в якості компенсації його початкових витрат на розробку родовища).

Етап 2 (стадія індустріалізації країни, з ринками, що розвиваються: Північна та Південна Африка, Центрально-Східна Азія): посилення податкового навантаження через загальні інструменти (підвищення ставки податку на прибуток, введення прогресивної шкали податку на надприбуток) в умовах підвищення рентабельності родовища, що експлуатується, та зростання потреб держави у фінансових ресурсах (тобто період вилучення ренти співпадає з періодом видобутку корисних копалин).

Етап 3 (завершення індустріального розвитку країни з ринками, що розвиваються: Північно-Західна Азія, Центральна Америка): посилення податкового навантаження шляхом застосування спеціальних фіскальних  інструментів (запровадження додаткових зборів, бонусів, ліцензій, роялті).

 

Таблиця 1.

Зарубіжний досвід врахування особливостей добувної промисловості в процесі рентного оподаткування

Підстава для застосування спеціального режиму (правил) оподаткування

Реакція системи оподаткування

Довготривала та коштовна програма розробки родовища та початок його експлуатації

Перенесення початкових витрат (до отримання доходу) на майбутні періоди, їх амортизація

Капіталомісткість експлуатації родовища, потреба в імпорті спеціального обладнання та експертизи спеціалізованих фірм

Різноманітні підходи до застосування прискорених норм амортизаційних відрахувань з початком комерційної експлуатації родовища

Віднесення початкових витрат на обслуговування на період комерційної експлуатації

Зниження ставок (звільнення) імпортного мита, ПДВ на обладнання та послуги

Значна частина видобутих корисних копалин є об’єктом експорту

Зниження ставок (звільнення) експортного мита. Нульові ставки (звільнення) ПДВ для експорту

Добуток різних видів корисних копалин передбачає різне понесення витрат праці, капіталу, соціально-екологічні наслідки, додану вартість та порядок ціноутворення

Варіація ставок роялті в залежності від виду видобутої сировини

Масштаб видобутку (незначний, великий)

Варіація ставок роялті залежно від обсягу видобутої сировини. Звільнення від оподаткування окремими податками «малих» надрокористувачів

Цінова волатильність на окремі види мінеральної сировини обумовлена загальноекономічною динамікою (циклічністю)

Тимчасове звільнення від оподаткування (переважно роялті) проектів, що відчувають фінансові труднощі

Дозвіл на майбутнє списання збитків

Значні витрати на закриття шахти/родовища

Дозвіл на формування цільових резервів на закриття за рахунок зниження поточних податкових зобов’язань

Підвищені ризики зміни умов оподаткування, що знизять норму рентабельності, обумовлені довготривалою експлуатацією родовища

Фіксація ставок податків та зборів на весь (або більшу частину) період експлуатації родовища

Фіксація ставок в статуті чи угоді іншої форми

Умови інвестування для мегапроектів передбачають істотних змін до загальних умов оподаткування

Застосування спеціального режиму оподаткування за наслідками переговорів чи зміна загального податкового законодавства

Експлуатація одночасно кількох родовищ на різних стадіях їх життєвого циклу, диверсифікація бізнесу дозволяють перекладати витрати та знижувати об’єкт оподаткування

Вимога щодо окремого обліку доходів та витрат за кожним родовищем/шахтою/ видом діяльності

Джерело: [2, с.17]

 

При цьому, повне вилучення ренти на користь держави в умовах зниження рентабельності родовища та завищених очікувань від мобілізації рентних доходів призводить до вилучення не тільки природно ресурсної ренти, а й нормального прибутку надрокористувача, обмежуючи його інвестиційну спроможність та спрямовуючи до тінізації виробничих відносин.

Етап 4 (початок постіндустріального етапу для країни з ринками, що розвиваються: Південна Америка, Центральна та Східна Європа, Західна Азія): запровадження додаткових стимулюючих інструментів загального характеру у відповідь на прискорене скорочення видобутку корисних копалин та втрату бюджетних надходжень (виникає ефект «фіскальної ями», коли держава певний час недоотримує рентні доходи з метою відновлення видобутку; водночас надрокористувач переоцінює власні ризики та, користуючись нагодою, вилучає ренту без її реінвестування; виснажуючи надра) чи навпаки – обмеження додаткових стимулюючих інструментів з метою додаткового наповнення бюджету (причому доходи від видобутку та реалізації корисних копалин стають найважливішим джерелом фіскальної стабільності в країні).

Етап 5 (постіндустріальна модернізація добувної галузі розвиненої країни: Північна Америка, Західна Європа): стабілізація (урівноваження) вилучення та розподілу ренти між надрокористувачем та державою шляхом застосування змішаних фіскальних інструментів (скорочення спеціальних податкових інструментів на користь контрциклічних та збереження пільг лише в загальній системі оподаткування) зі зміщенням акценту з суто фіскальної функції на регулюючу.

Виходячи з форми, способу та підходу до повноти вилучення природно-ресурсної ренти, в міжнародній практиці надрокористування використовують низку фіскальних (податки на доходи, експортні/імпортні мита на обладнання для підприємств добувної промисловості, податки з продажу, митні збори, податки на власність) та нефіскальних (фіксована плата за користування, роялті, угоди про розподіл продукції, участь в акціонерному капіталі (equity sharing)) інструментів.

Основні види платежів за використання природних ресурсів. Комбінація фіскальних інструментів за використання природних ресурсів залежить від типу ресурсу, що виступає об’єктом оподаткування.

Для відновлювальних ресурсів зазвичай прийнято використовувати комбінацію інструментів загального (плату за користування/податок/збір) та спеціального типу (мито, додатковий податок (surcharge, surtax). При цьому спеціальні фіскальні інструменти застосовують лише в окремих випадках протягом обмеженого проміжку часу для досягнення певного ефекту (зниження споживання, уповільнення інтенсивності видобутку/використання).

Для невідновних ресурсів порядок із одним інструментом загального типу (рентний податок, роялті, податок на видобуток корисних копалин), використовуються одразу декілька інструменті спеціального типу для досягнення низки завдань (бонуси, ренталс, експортне мито, акциз, платежі за угодою про розподіл продукції).

Виходячи з необхідності врахування галузевих особливостей в процесі оподаткування було розроблено низку фіскальних інструментів, зокрема:

- фіксований збір (fixed fee): разовий платіж, т.зв. плата за можливість доступу до родовища. Стягується також у вигляді бонусу, плати за ліцензію. Є основним джерелом рентних доходів на місцевому рівні зі складними природними умовами (штат Альберта в Канаді; штат Аляска в США). Для максимізації надходжень проводять спеціальний аукціон. Для досягнення окремих цілей регулювання переможці аукціону мають взяти на себе певні зобов’язання [3];

- спеціальне чи адвалорне роялті (specific or ad valorem royalty): найбільш розповсюджена форма рентного оподаткування. Базою оподаткування спеціальним роялті виступають обсяг видобутої сировини (output-based royalty) або прибуток від реалізації видобутих корисних копалин (profit-based royalty);

- прогресивний податок на (над)прибуток (progressive profits tax, windfall tax): регулярний обов’язковий платіж, для якого використовують базу оподаткування з податку на прибуток корпорацій та підвищену ставку податку (при перевищенні проектом законодавчо встановленої норми прибутковості);

- податок на прибуток за підвищеною ставкою (the higher rate profits or income tax): регулярний обов’язковий платіж з податку на прибуток для підприємств добувної промисловості (підвищена ставка вказує на додавання ставки рентного податку);

- ресурсний податок (resource rent tax): регулярний обов’язковий платіж на чистий грошовий потік, при розрахунку якого враховується сума витрат, понесених за звітний період (без розподілу на операційні та інвестиційні). До уваги не приймаються фінансові витрати. Негативна сума податкових зобов’язань переноситься на наступний період і списується за рахунок нарахованого податку в майбутньому;

- податок Брауна (Brown tax, 1948):  «ідеально» нейтральний податок, що враховує обсяг чистого грошового потоку надрокористувача від операційної та інвестиційної діяльності (R-based cash flow tax). У разі збитковості діяльності сума негативного податкового зобов’язання має бути компенсована державою з урахуванням поточного рівня інфляції (або переноситься на наступний період) [4].

Крім цього, існують багато модифікацій основних податків в сфері надрокористування:

- ресурсний податок Гарно (Garnaut resource rent tax, 1975), який бере до уваги розмір отриманого прибутку без урахування суми накопичених в попередні періоди збитків;

До модифікацій податку Брауна відносять:

1) податок з урахуванням капітальних витрат (Аllowance for corporate capital - АСС, 1994), що враховує фактично здійснені операції компанії з урахуванням фінансових трансакцій (чистої зміни боргу та розрахунків за процентами) (R+F-based cash flow tax), а також результати інвестиційної діяльності

2) податок з урахуванням участі в капіталі (Аllowance for corporate equity - АСE, 1994), що враховує фактично здійснені операції компанії з урахуванням фінансових трансакцій (чистої зміни боргу та розрахунків за процентами) (R+F-based cash flow tax), тобто оподатковує скоріше грошовий потік, а не дохід.

Зазначений податок використовувався протягом 1994-2001 років в Хорватії і наразі застосовується в Бельгії. Основне призначення АСЕ – мінімізація різниці між борговим та акціонерним фінансуванням, визнання доходів за участі в капіталі за ставкою, що враховує оцінені ризики (в Бельгії – це 10-річні урядові облігації).

Порівняно з традиційним податком на прибуток, АСЕ має низку переваг:

- забезпечення нейтральності у фінансових питаннях (виборі джерела фінансування – формування боргових зобов’язань чи акціонерний капітал);

- збереження нейтральності до інвестицій;

- врахування впливу інфляції (будь-яке збільшення прибутку за монетарними статтями через зростання цін буде скомпенсоване підвищеною ставкою нормальної рентабельності).

Серед недоліків АСЕ варто виділити наступні:

- через звуження бази оподаткування ставки податку на прибуток мають бути вищими для мобілізації очікуваного обсягу надходжень, що може зашкодити податковій конкурентоспроможності країни;

- зазначений податковий режим має практичні обмеження до застосування, оскільки його застосування не регулюється угодами щодо уникнення подвійного оподаткування [3, с. 381];

3) нульова ставка податку на реінвестований в підприємство прибуток: сприяє збільшенню інвестицій в проекти, особливо на початкових стадіях їх розробки. При цьому нараховані та виплачені дивіденди підлягають оподаткуванню. Хоча зазначений інструмент є широко розповсюджений в країнах Східної Європи та Центральної Азії, в країнах Західної Європи він не набув популярності через низку обмежень:

- невідповідності Директиві ЄС щодо умов субсидіювання;

- створенню «замкненого циклу» руху корпоративного прибутку;

- суттєву втрату доходів з боку інвесторів-нерезидентів, для яких не діє угода про уникнення подвійного оподаткування.

Характеристики основних фіскальних інструментів в системі рентного оподаткування наведено в таблиці 2.

  

Таблиця 2.

Характеристики основних фіскальних інструментів в системі оподаткування природних ресурсів

Тип фіскального інструменту

Сутність і призначення

Переваги

Обмеження

Бонус

Разовий платіж фіксованого розміру, сплачуваний до початку експлуатації родовища переможцем аукціону за право доступу до визначеної ділянки надр

Достовірна оцінка та можливість капіталізації витрат

Аукціони без конкуренції призводять до недоотримання державою

Ренталс

Орендна плата (аналог бонусу), що сплачується за право доступу до родовища

Можливість поступової виплати бонусу та регулярні надходження до бюджету

Ризик дострокового  припинення виплат. Придатний лише в країнах з високорозвиненим фондовим ринком.

Роялті

Гарантований мінімальний платіж за право розробки ділянки надр, сплачуваний протягом всього періоду експлуатації родовища

Стабільне вилучення частини рентного доходу на користь держави

Потреба в адаптації під конкретний вид корисної копалини через адвалорний характер платежу.

Рентний податок (плата)

Обов’язковий платіж в розмірі надлишкового доходу, сплачуваний у разі наявності прибутку від експлуатації родовища

Стабільне вилучення частини рентного доходу на користь держави

Необхідність диференціації та адаптації під конкретний вид корисної копалини та умови видобутку

Податок на видобуток корисних копалин

Альтернативний рентні платі обов’язковий платіж

Стабільне вилучення частини рентного доходу на користь держави

Необхідність диференціації та адаптації під конкретний вид корисної копалини та умови видобутку

Експортне мито

Обов’язковий платіж за право продажу видобутої сировини на зарубіжних ринках за вищою ціною, порівняно з ціною, що склалася на внутрішньому ринку

Обмеження експорту корисних копалин, вагоме джерело надходжень до бюджету

Обмежує пропозицію корисних копалин, підвищує кінцеву ціну споживання більшості енергоємних товарів

Акциз

Обов’язковий платіж тимчасового характеру, що є платою за надмірне споживання ресурсу чи його спеціальне використання

Додаткове джерело податкових надходжень

Обмежує попит корисних копалин, підвищує кінцеву ціну споживання більшості енергоємних товарів

Платежі за угодою про розподіл продукції

Обов’язкові платежі, що утримуються в рамках окремих угод як альтернатива загальним рентним податкам у випадку політичної та/або економічної нестабільності для вилучення надприбутку.

Гнучкий інструмент, спрямований на збалансування інтересів як держави, так і надрокористувачів

Індивідуальний характер застосування

Джерело: складено за [5, c.538-543; 6, c.4-13; 7].

 

Критерії оцінювання фіскальних інструментів. Оцінку основних фіскальних інструментів прийнято проводити, враховуючи їх групування на: прямі податкові інструменти (податок на прибуток підприємств, прогресивний податок на прибуток, рентний податок); непрямі податкові інструменти (роялті, акцизи, імпортні мита, ПДВ); неподаткові інструменти (фіксовані збори, бонусні платежі, угоди про розподіл продукції та участь державі в капіталі).

В таблиці 3 наведено результати оцінки фіскальних інструментів в сфері оподаткування в розрізі ключових критеріїв можливості їх застосування урядом:

- нейтральності оподаткування;

- зниження ризиків інвесторів (стабільність, формування додаткових ризиків для проектів);

- забезпечення бюджетних доходів та зниження ризику держави (гнучкість, рівень фіскальних втрат, ступінь запізнення/відтермінування надходжень);

- зручність адміністрування та звітності [8, c. 129].

 

Таблиця 3.

Оцінка фіскальних інструментів в сфері оподаткування корисних копалин

Вид інструменту

Нейтральність

Ризики інвесторів

Мобілізація ренти та державний ризик

Адмініст­рування та звітність

Стабіль-ність

Ризик для проектів

Гнуч­кість

Фіскальні втрати

Запізнення надходжень

Рентні податки:

 

 

 

 

 

 

 

- ресурсний рентний податок;

 

+2

 

+8

 

+2

 

+3

 

-2

 

-3

 

-3

- податок на надприбуток

+1

+3

+2

+2

-1

-1

-2

Податки на прибуток:

- податок на прибуток підприємств

 

-1

 

+1

 

0

 

+1

 

0

 

0

 

-1

- роялті з прибутку;

-1

+1

0

+1

0

+1

-1

Податки на випуск:

 

 

 

 

 

 

 

- адвалорне роялті;

-2

0

-1

-1

+1

+2

+1

- ціново-орієнтований градуйований податок на надприбуток

-2

+2

+1

0

0

0

+1

- специфічне роялті

-3

-1

-2

-2

+2

+2

+2

Спільні з державою проекти:

 

 

 

 

 

 

 

- прибуток від участі в капіталі

+3

+1

+3

+3

-3

-1

+3

- відсотки

+2

+3

0

+3

-2

-3

+1

Примітки: шкала рейтингування представлена за шкалою: «+3» - найкраща результативність інструмента; а «-3» - найгірша оцінка.

Порівняльна оцінка є досить умовною, оскільки застосування кожного з інструментів виходить з конкретно суб’єктивних індивідуальних умов та фіскальних параметрів

Джерело: [3, с. 130]

 

Розглянемо детальніше критерії оцінювання та результати порівняння фіскальних інструментів.

Вплив на економічну ефективність. Нейтральність. Фіскальний інструмент є нейтральним, якщо фінансовий проект, що є прийнятним без оподаткування, залишиться прийнятним і після застосування фіскального інструменту. Зазвичай, даний критерій використовують для оцінки можливого негативного впливу на всі стадії життєвого циклу родовища корисних копалин (розвідка, освоєння, видобуток, закриття). Застосування окремих фіскальних інструментів може призводити до втрати проектом економічної ефективності (доцільності).

Отже, в контексті критерію нейтральності роялті на обсяг видобутої сировини є найменш ефективним, а рентних податок є кращим за податок на прибуток. Слід зауважити, що обсяг бюджетних надходжень буде залежати від обраного інструменту та рівня прибутковості проекту.

Ризики інвестора. Ризики інвестора залежать від критерію ефективності, оскільки оподаткування видобутку знижує норму прибутку інвестора та підвищує ризик невиконання проекту.

Ризик стабільності обумовлений політичними чи екологічними ризиками, пов’язаними з проектом. Зміни в системі оподаткування протягом виконання проекту має істотний вплив на його прибутковість. Таким чином, ризики невизначеної фіскальної політики та політичного істеблішменту в майбутньому призводять до завищення інвестором рівня початкового ризику за проектом та зниження загальної його привабливості.

За даним критерієм, рентні і прибуткові податки, а також участь державі в капіталі є більш прийнятними, оскільки обсяг бюджетних надходжень залежатиме від рівня прибутковості проекту, а не зміни ринкових умов.

Для роялті на обсяг видобутої сировини зростає ризик підвищення ставок в період максимального видобутку корисних копалин (з подальшим збереженням розміру ставок після падіння видобутку). Втім, попри низький рейтинг, роялті забезпечують вищу фіскальну стабільність незалежно від розміру цін на сировину і фазу циклу економічної кон’юнктури.

Ризик для проектів. Кожен інвестор оцінює потенційні ризики для проекту з урахуванням використовуваних державою фіскальних інструментів. Таким чином, податки, орієнтовані на прибуток (рентні та прибуткові), а не випуск, є більш прийнятними, оскільки тоді ризики проекту розподіляються між надрокористувачем та державою.

Мобілізація ренти та ризики для держави. Гнучкість. Критерій гнучкості передбачає реакцію фіскальних інструментів на зміни в майбутніх ринкових умовах, тобто спроможність до вилучення обґрунтованого рівня ресурсної ренти на всіх етапах життєвого циклу родовища. За цим критерієм, рентні та прибуткові податки, а також участь держави в капіталі є більш прийнятними, оскільки враховують рівень прибутковості проекту.

Ризики для держави. Ризики для держави асоціюються з двома проблемами: фіскальними втратами та відтермінуванням надходжень

Фіскальні втрати. Фіскальні втрати пов’язані з ситуаціями, коли держави отримує менше, порівняно з очікуваннями, бюджетних надходжень (зокрема, в результаті погіршення макроекономічної кон’юнктури). Участь держави в капіталі також підвищує ризики держави через розподіл збитків між партнерами за проектом.

В цьому контексті найбільш привабливими є інструменти, орієнтовані на обсяг видобутої сировини, а не на її ціну чи прибутковість проекту. Таким чином, роялті на випуск дозволяє отримувати стабільні доходи навіть в умовах загальної збитковості компанії.

Запізнення (відтермінування) доходів. Запізнення доходів виникає в ситуації, коли уряд починає збирати податки пізніше від дати початку комерційної експлуатації родовища. Зокрема, мобілізація рентного податку починається лише тоді, коли норма прибутку за капіталом перевищує встановлену межу [3, c. 133]. В зв’язку з цим, в більшості країн, що розвиваються, прийнято застосовувати роялті на обсяг видобутих корисних копалин.

Витрати на адміністрування та звітність. Витрати держави на адміністрування рентних податків (як і витрати платників на податкову звітність та ведення обліку в цілях оподаткування) залежать від типу обраних фіскальних інструментів та обсягу необхідної інформації для розкриття: чим більше необхідно інформації надати/зібрати для визначення податкових зобов’язань, тим вищі витрати як держави, так і надрокористувача.

В зв’язку з цим, менш затратними є роялті на обсягу випуску (не передбачає оцінки витрат та доходів). Втім, витрати при застосуванні даного інструменту зростають через необхідність перегляду ставок роялті у відповідь на зміну ринкових умов.

Рентні податки є відносно ефективнішими порівняно з податком на прибуток, оскільки не передбачає розрахунку амортизації та списання витрат.

Посилення прозорості оподаткування видобувної галузі сприяє зниженню витрат на адміністрування податків та підвищує загальну ефективність фіскальних інструментів [3, c.135].

В процесі вибору фіскальних інструментів системи рентного оподаткування слід враховувати наступні аспекти:

- підбір та вибір оптимальної комбінації фіскальних інструментів залежать від поставлених завдань: забезпечення стабільних надходжень до державного бюджету, сприяння раціональному користуванню природних ресурсів та покращенню стану навколишнього середовища; акумуляція засобів, необхідних для відновлення природно-ресурсного потенціалу; забезпечення вирівнювання умов господарювання підприємств добувної галузі шляхом вилучення на користь держави надприбутку, отриманого завдяки кращим природним умовам господарювання та вищої якості родовищ;

- фіскальні інструменти повинні урівноважувати інтереси держави та компаній відносно розподілу ризиків та вигід від розробки родовищ, враховуючи той факт, що кожна зі сторін намагається максимізувати власну вигоду, перекладаючи більшу частину ризику на партнера. Узгодження інтересів досягається шляхом укладання довгострокових контрактів на спільний видобуток, що стабілізує взаємовідносини між сторонами: компанії отримують гарантії співпраці у разі винайдення над прибуткових родовищ, а держава контролює зобов’язання клієнта щодо розбудови інфраструктури, недопущення передчасного завершення проекту внаслідок погіршення умов видобутку [9]. Нерідко для цього проводять диференціацію платежів залежно від умов господарювання та якості родовища [10];

- для досягнення фіскальної ефективності необхідно застосовувати не один (єдиний) фіскальний інструмент, а цілий комплекс таких інструментів. Враховуючи цілу низку факторів ризику, які впливають на інвестиційні рішення надрокористувачів (перегляд в майбутньому умов контракту виходячи з нових обставин захисту навколишнього середовища, необхідності збереження чи розбудови додаткової інфраструктури, досягнення соціального ефекту в містах та селищах, сконцентрованих біля родовищ), для узгодження інтересів держави та бізнесу слід застосовувати відповідно розроблені фіскальні інструменти. Зокрема, крім стандартного рентного податку держава зазвичай утримує спеціальну плату за дозвіл на розробку надр. Фіскальне регулювання видобутку відновних природних ресурсів має контролювати інтенсивність вилучення та природні темпи приросту таких ресурсів. Оподаткування видобутку невичерпних природних ресурсів має бути спрямоване на компенсацію невідновних втрат;

- надмірне вилучення рентного доходу з боку держави понад нормальний рівень може призводити до зниження інвестицій в галузь з подальшою переорієнтацією потоків капіталу в інші сфери бізнесу. Тобто, надрокористувачі повинні зберігати мотивацію для експлуатації не стільки кращих, скільки гірших природних ресурсів з низькорентабельних та істотно виснажених родовищ [11, c. 532-535];

- економічної ефективності системи рентного оподаткування можна досягнути при застосуванні переважно нейтральних гнучких фіскальних інструментів, а також у разі повної й достовірної оцінки ризиків надрокористувача та держави, обумовлених реалізацією проекту. Тобто державі слід утримуватися від застосування дискримінаційних податків (чи створення ефекту дискримінації через податкові інструменти), об’єктивно оцінювати потенційні втрати податкових надходжень в результаті використання гнучкого підходу до оподаткування в умовах нестійкого зовнішнього середовища та майбутніх ризиків, враховуючи період на доведення експлуатації родовища до прибуткового рівня, [12, с. 14; 13, с.18-20];

- вилучення природно-ресурсної ренти завжди має кількісну межу (так званий «оптимальний податок»), перевищення якої призведе до скорочення обсягу фактичних надходжень [14, c. 147-149];

- застосування різних фіскальних інструментів дозволяє підвищити загальну ефективність системи оподаткування, оскільки ефективність жодного не може досягнути 100% через ренто-орієнтовану поведінку надрокористувачів [15]. Зниження дискримінаційного характеру прямих рентних податків (рентної плати, роялті, податку на видобуток природних копалин) можна досягти шляхом застосування додаткових фіскальних інструментів, що враховують реальний та/або фінансові грошові потоки [16, с. 18-20]. При цьому, не варто недооцінювати можливості податкового послаблення для галузі, причому мова зовсім не обов’язково повинна йти про зниження податкових ставок або скасування деяких податків [17, с. 190; 18].

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Підсумовуючи результати проведеного дослідження варто зазначити наступне. Попри використання в Україні усього спектру фіскальних інструментів в сфері регулювання надрокористування їх ефективність порівняно з розвиненими країнами залишається на вкрай низькому рівні, що обумовлено як трансформаційним станом системи оподаткування, так і незадовільним станом розвитку основних інститутів (податковою культурою платників податків, високим рівнем ренто-орієнтованої поведінки надрокористувачів, обмеженою гнучкістю підходів до співпраці з великими платниками податків з боку органів податкової служби). В зв’язку з цим запровадження в Україні інноваційних підходів до рентного оподаткування, які використовують розвинені країни (зокрема, Австралія, Канада, США) можливе лише в середньостроковій перспективі.

 

Література

1. Бобылев Ю.Н. Налогообложение минерально-сырьевого сектора экономики / Ю.Н. Бобылев, М.Ю. Турунцева: Ин-т Гайдара, 2010. – 200 с. (Научные труды / Ин-т экон. политики им. Е.Т. Гайдара; №140-Р).

2. Mining Royalties. A Global Study of Their Impact on Investors, Government, and Civil Society / James Otto, Craig Andrews, Fred Cawood, Michael Doggett, Pietro Guj, Frank Stremole, John Stremole, John Tilton. – Washington: The World Bank, 2006. – 298 p.

3. The Taxation of Petroleum and Minerals: Principles, Problems and Practice / ed. by Philip Daniel, Michael Keen, Charles McPherson. – New York: IMF - Routledge, 2010. – 454 p.

4. Forbes A. The Resource Rent Tax in Australia / Angus Fores. – Adelaide: University of Adelaide, 1986. – 80 p.

5. Соколовская А.М. Теория налогообложения. Продвинутый курс: учебник для магистрантов / И.А. Майбуров, А.М. Соколовская. – М: ЮНИТИ-ДАНА, 2011. – 591 с.

6. Otto J,M, Mining Taxation in Developing Countries / James M. Otto. – Golden: Colorado School of Mines, 2000. – 18 p. – Distributed to all developing economy governments by UNCTAD.

7. Lund D. Neutrality of a Resource Super Profits Tax / Diderik Lund // Australian Economic Review. – 2011. – Iss. 2. – 15 р.

8. The Taxation of Petroleum and Minerals: Principles, Problems and Practice / ed. by Philip Daniel, Michael Keen, Charles McPherson. – New York: IMF - Routledge, 2010. – 454 p.

9. Lahiri-Dutt K. Informality in Mineral Resource Management in Asia: Raising Questions Relating to Community Economies and Sustainable Development / Kuntala Lahiri-Dutt // Natural Resource Forum. – 2004. – Iss.28. – pp. 123-132.

10. Aharoni Y. Restructuring the Arrangements Between Government and State Enterprises in the Oil and Mining Sectors / Yair Aharoni, William Ascher // Natural Resource Forum. – 1998. – Vol. 22, No. 3. – pp. 201-213.

11. Соколовская А.М. Теория налогообложения. Продвинутый курс: учебник для магистрантов / И.А. Майбуров, А.М. Соколовская. – М: ЮНИТИ-ДАНА, 2011. – 591 с.

12. Financial Transparency in the Extractive Industries. – Geneva: KPMG International, 2012. - 44 p.

13. Hogan L. Non-renewable taxation in Australia / Lindsay Hogan, Rebecca McCallum // ABABE Report, prepared for the AFTS Review Panel, Canberra (April 2010). – 61 p.

14. Tilton J.E. Determining the Optimal Tax on Mining / John E. Tilton // Natural Resource Forum. – 2004. – Iss. 28. – pp. 144-149.

15. Davis G. The Resource Curse / Graham A Davis, John E. Tilton // Natural Resource Forum. – 2005. – Iss.29. – pp. 233-242.

16. Hogan L. International Minerals Taxation: Experience and Issues / Lindsay Hogan // Abare Conference Paper. – 2008. – No.11. – 27 p.

17. Сталінська О. Проблеми та перспективи розвитку гірничо-металургійного комплексу України в посткризовий період / Олена Сталінська, Анна Волочко // Економічний аналіз. – 2011. – Вип. 8, ч. 1. – С.188-191.

18. Corporate income taxes, mining royalties and other mining taxes A summary of rates and rules in selected countries: 2012 update. – Delawere: PwC, 2012. – 52 p.

Стаття надійшла до редакції 18.02.2013 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"