УДК 630.9

 

Л. М. Пелиньо,

аспірант Національного лісотехнічного університету України, м. Львів

 

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ЗОВНІШНІХ ЕФЕКТІВ У ЛІСОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ

 

Між поняттями зовнішніх ефектів та сталим розвитком у сфері лісокористування спільним є те, що обидва ці поняття охоплюють екологічні, економічні та соціальні аспекти охорони, використання та відтворення лісових ресурсів. У статті представлено результати дослідження, спрямованого на ідентифікацію, оцінку значущості та економічну оцінку зовнішніх ефектів у лісовому господарстві України.

 

Similar feature between the concepts of externalities and sustainable development in the forestry sphere is that both of these concepts cover environmental, economic and social aspects of the protection, use and reproduction of forest resources. The results of a research aimed to identify, assess the relevance and economic value of externalities in forestry of Ukraine are presented in the article.

 

Ключові слова: зовнішні ефекти, значущість зовнішніх ефектів, економічна оцінка зовнішніх ефектів, витрати, доходи, сталий розвиток.

 

Keywords: externalities, the relevance of externalities, economic value of externalities, costs, revenues, sustainable development.

 

 

Проблема дослідження. Діяльність лісогосподарських підприємств тісно пов’язана з різного роду позитивними і негативними впливами на інших суб’єктів. Ці впливи не включені до витрат чи доходів цих підприємств, разом з тим вони можуть суттєво позначатися на добробуті суб’єктів, що їх споживають. В економічній теорії такі впливи отримали назву зовнішніх ефектів. Зовнішні ефекти були відкриті близько п’ятдесяти років тому, але роль зовнішніх ефектів у лісовому господарстві України досі не є дослідженою.

Завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні економічної оцінки значущих зовнішніх ефектів, що продукуються та споживаються  підприємствами Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства з метою оцінки можливого впливу інтерналізації зовнішніх ефектів на фінансові результати лісогосподарських підприємств.

Актуальність. Лісовий сектор економіки відіграє особливо важливу роль у збереженні та примноженні функцій лісових екосистем. Сьогодні суспільство відходить від суто споживацького сприйняття лісів як ресурсної бази для різних галузей народного господарства, пріоритетним стає так званий органічний підхід, за якого управлінські рішення базуються на законах функціонування екосистем.  

Однак, до цього часу не достатньо розробленими є механізми прийняття управлінських рішень, які б повною мірою відображали взаємодію економіки й довкілля. Для вирішення цього завдання лісові підприємства використовують сучасні управлінські методи та інструменти лісової політики, такі, як, лісова сертифікація. Ще одним дієвим інструментом охорони довкілля і раціонального використання ресурсів лісових підприємств, який, на наше переконання,  може доповнити лісову сертифікацію, є екологічний аудит. Законом України «Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2020 року» від 21 грудня 2010 р. екологічний аудит, поруч із системами екологічного управління, визначено як один із основних інструментів реалізації національної екологічної політики.

Екологічний аудит доходів і витрат підприємства тісно пов’язаний із поняттям зовнішніх ефектів. Під зовнішнім ефектом прийнято розуміти вплив, спричинений діяльністю певного виробника чи споживача на інших осіб (чи організацій) без оплати отриманих вигід чи компенсації збитків [1, ст. 88]. Зовнішні ефекти позначаються на ефективності механізму ринкового регулювання, тому в економічній теорії чимало уваги приділено ролі державного регулювання зовнішніх ефектів.

Найбільш відомим серед зарубіжних дослідників зовнішніх ефектів (екстерналій) є А. Пігу, який пропонував інтерналізувати зовнішні ефекти шляхом оподаткування негативних ефектів та субсидування позитивних [2]. Р. Коуз доводив, що суб’єкти продукування та споживання зовнішніх ефектів здатні самостійно досягти згоди щодо їх інтерналізації [3]. Серед зовнішніх ефектів значне місце посідають природоохоронні витрати. На інтерналізації природоохоронних витрат шляхом внесення їх до собівартості продукції наполягав Ю.Туниця [4]. Дослідженням зовнішніх ефектів, займаються також такі науковці: О. В. Врублевська, Л. Д. Загвойська, І. М. Синякевич, І.П. Соловій, Т.Ю.Туниця, теоретико-методологічні основи екологічного аудиту досліджували В.А.Борисова, О.В.Кудрявцева, С.І.Лебедевич, Л.І.Максимів, В.М.Навроцький, І.М.Потравний, К.Ріхтер, Ю.М.Саталкін, Г.П.Сєров,  В.Л.Сидорчук, В.Я Шевчук;та інші.

Незважаючи на те, що погляди вчених щодо способів інтерналізації зовнішніх ефектів розходяться, вони солідарні у тому, що ефективнішим є той господарсько-організаційний механізм, який дає змогу перетворювати зовнішні ефекти у доходи чи витрати суб’єктів, що їх продукують.

У роботі ідентифіковано основні зовнішні ефекти, пов’язані з діяльністю лісогосподарських підприємств. Для виокремлення значущих серед них було залучено експертів з числа науковців і практиків. До складу експертної групи увійшли провідні спеціалісти та керівники Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства та працівники Національного лісотехнічного університету України, які мають значний науковий доробок у сфері природокористування. Результати експертного оцінювання зовнішніх ефектів підприємств лісового господарства представлені у табл. 1.

Додатково експерти ідентифікували такі зовнішні ефекти:

- збереження (погіршення) біорозмаїття (було визначено, що цей ефект спрямований у бік погіршення біорозмаїття);

- покращення (погіршення) іміджу лісогосподарських підприємств засобами масової інформації (цей ефект спрямований у бік покращення);

- підвищення естетичної цінності ландшафтів;

 

Таблиця 1. Значущі зовнішні ефекти, виявлені в процесі експертного оцінювання

 

- запобігання стихійним лихам;

- покращення гідрологічного режиму територій;

- ведення мисливського господарства;

- упорядкування об’єктів історичної і культурної спадщини.

Економічну оцінку зовнішніх ефектів у лісовому господарстві можна здійснювати відповідно до затратної та рентної концепцій. Рентна концепція може бути застосована до частини позитивних зовнішніх ефектів, які сприяють додатковому отриманню доходів суб’єктами, що є їх споживачами. За допомогою затратної концепції можуть бути оцінені всі ідентифіковані нами зовнішні ефекти.

Сутність використання затратної концепції для здійснення економічної оцінки зовнішніх ефектів полягає у тому, що оцінка базується на затратах, які суб’єкт несе для продукування позитивного зовнішнього ефекту або на затратах, які несе споживач негативного ефекту для усунення його наслідків, або ж на втратах, які несе споживач негативного ефекту внаслідок його споживання.

Функцію коригування доходів і витрат підприємства на розмір зовнішніх ефектів будуємо на таких засадах:

- у випадку, якщо підприємство несе однорідні витрати на продукування чи подолання наслідків різних зовнішніх ефектів, то у складі функції вони враховуються один раз;

- у складі функції враховуємо лише значущі за результатами експертної оцінки ефекти;

- якщо зовнішній ефект, який оцінено як значущий, одночасно як серед позитивних, так і негативних ефектів, враховуємо лише один раз у складі тих ефектів, де його експертна оцінка була вищою.

Функцію коригування доходів та витрат лісогосподарських підприємств на розмір економічної оцінки зовнішніх ефектів за затратною концепцією представлено у вигляді формули 1:

Предметом екологічного аудиту лісогосподарських підприємств може слугувати розмір коригування їх доходів і витрат на величину зовнішніх ефектів. Функцію, що описує принциповий підхід до такого коригування, представлено у вигляді формули:

 

,                (1)

 

де - функція, що описує економічну оцінку значущих позитивних зовнішніх ефектів, спричинених діяльністю лісогосподарських підприємств;

 - функція, що описує економічну оцінку значущих негативних зовнішніх ефектів, спричинених діяльністю лісогосподарських підприємств;

 - функція, що описує економічну оцінку значущих позитивних зовнішніх ефектів, спричинених іншими суб’єктами лісогосподарським підприємствам;

 - функція, що описує економічну оцінку значущих негативних зовнішніх ефектів, спричинених іншими суб’єктами лісогосподарським підприємствам.

Перелік змінних функції, що описує економічну оцінку значущих позитивних зовнішніх ефектів, спричинених діяльністю лісогосподарських підприємств , представлено нижче (дані за 2011 р.):

x₁ - площа розширеного лісовідновлення, га;

x₂ - середні витрати на створення 1 га лісових культур, тис. грн;

x₃ - площа лісів, які виконують лісомеліоративну функцію, га;

x₄ - середні витрати на ведення лісового господарства на 1 га лісів, тис. грн;

x₅ - сумарний час, витрачений фахівцями на супровід дослідників, люд.-дні;

x₆ - середня денна нарахована заробітна плата працівника, що, як правило, супроводжує дослідників, тис. грн;

x₇ - сумарний час, що затрачається працівниками на супровід студентів під час проходження навчально-виробничих практик, люд.-дні;

x₈ - середня денна нарахована плата працівника, що, як правило, супроводжує практикантів,  тис. грн;

x₉ - кількість рекреаційних пунктів на території підприємства;

х₁₀ - кількість інформаційних матеріалів на території підприємства (аншлагів, стендів, карт);

x₁₁ - середні витрати на облаштування одного рекреаційного пункту, тис. грн;

x₁₂ - середні витрати на облаштування одного інформаційного матеріалу, тис. грн;

x₁₃ - сумарний час, витрачений працівниками на роботу у шкільному лісництві, люд.-дні;

x₁₄ - денна нарахована заробітна плата працівника, який, як правило, займається шкільним лісництвом, тис. грн;

x₁₅ - протяжність лісовозних доріг на території підприємства, які використовуються місцевим населенням, км;

x₁₆ - середні витрати на обслуговування 1 км лісовозної дороги, тис. грн;

x₁₇ - середньорічна площа лісів, пошкоджена рекреантами (засмічення, пошкодження дерев, чагарників, мурашників), га;

x₁₈ - середні витрати часу на приведення 1 га пошкодженого рекреантами лісу до нормального стану, люд.-днів.;

x₁₉ - середня денна заробітна плата працівника, нарахована за приведення лісу до нормального стану після пошкодження рекреантами, тис. грн;

х₂₀ - площа розширеного лісовідновлення (створення лісів на нелісових землях), га;

х₂₁ - середні витрати на створення 1 га лісових культур, тис. грн.

Розрахунок значення функції для підприємств Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства представлено у табл. 2. Найвищу оцінку отримали зовнішні ефекти, пов’язані з підвищення продуктивності сільськогосподарських земель і врожайності сільськогосподарських культур внаслідок лісомеліоративних заходів та використання місцевим населенням лісовозних доріг для власних потреб.

Функція, що описує економічне значення негативних зовнішніх ефектів, спричинених підприємствами , містить такі змінні:

k₁ - середньорічна площа земель, що зазнає ерозії внаслідок рубань, га;

k₂ - витрати на рекультивацію 1 га еродованої землі, тис. грн.;

 

Таблиця 2. Еколого-економічна оцінка позитивних зовнішніх ефектів,

спричинених підприємствами Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства (дані 2011 р.)

 

k₃ - протяжність доріг населених пунктів, якими здійснюється вивезення деревини на території підприємства, км;

k₄ - середні витрати на обслуговування 1 км лісовозної дороги за 2011 рік, тис. грн.;

k₅ - середні витрати на заготівлю і трелювання 1 м³ деревини шляхом рубань суцільно-лісосічним способом, тис. грн.;

k₆ - середні витрати на заготівлю і трелювання 1 м³ деревини шляхом рубань вибірковим способом, тис. грн.

k₇ - обсяг рубань головного користування у 2011 році, м³.

Результати оцінювання негативних зовнішніх ефектів, спричинених підприємствами Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства за затратною концепцією, представлено у табл. 3. Знову ж таки, найбільшу економічну оцінку отримав ефект, що стосується руйнування автомобільним транспортом доріг населених пунктів.

 

Таблиця 3. Еколого-економічна оцінка негативних зовнішніх ефектів,

спричинених підприємствами Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства (дані 2011 р.)

 

Функція, що описує економічну оцінку позитивних зовнішніх ефектів, спричинених іншими суб’єктами лісогосподарським підприємствам , містить такі змінні:

с₁ - кількість консультаційних проектів, що мали на меті передавання передових технологій лісокористування, що здійснювалися за участю фахівців установ, не підпорядкованих Державному агентству лісових ресурсів України на безоплатній основі;

с₂ - середня вартість одного проекту (витрати на відрядження фахівців, витрати праці на роботу над проектом тощо), тис. грн;

с₃ - протяжність доріг загального призначення, якими вивозять деревину, км;

с₄ - витрати на утримання 1 км дороги загального призначення, тис. грн;

с₅ - загальний обсяг вантажних перевезень дорогами Львівської області, тис. тонн;

с₆ - сумарний обсяг заготівлі деревини, тис. тонн;

с₇ - середньорічна площа лісових культур, висаджених із залученням учнів, студентів, інших осіб на громадських засадах, га;

с₈ - витрати на оплату праці на садіння 1 га лісових культур, тис. грн.;

с₉ - середньорічна площа, лісових культур, догляд за якою здійснюється із залученням учнів, студентів, інших осіб на громадських засадах, га;

с₁₀ - витрати на оплату праці на догляд за 1 га лісових культур, тис. грн.

Результати оцінювання позитивних зовнішніх ефектів, що їх спричинили інші суб’єкти підприємствам Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства, представлено у табл. 4. Оцінку ефекту користування автомобільними дорогами загального призначення здійснюємо, виходячи з того, що до складу цих доріг не включено дороги населених пунктів, які включені до складу функції оцінювання негативних зовнішніх ефектів, спричинених лісогосподарськими підприємствами. Окрім того, враховуємо те, що лісогосподарські підприємства не є єдиним користувачем доріг. Тому для коригування витрат на обслуговування доріг загального призначення використаємо перевідний коефіцієнт, що враховує частку вантажопотоків лісогосподарських підприємств у загальному вантажопотоці Львівської області.

Функція, що описує економічну оцінку негативних зовнішніх ефектів, що спричинені іншими суб’єктами лісогосподарським підприємствам , містить такі змінні (дані 2011 р.):

l₁ - площа лісових культур, пошкоджених худобою, га;

l₂ - середні витрати на створення 1 га лісових культур, тис. грн.;

 

Таблиця 4. Еколого-економічна оцінка позитивних зовнішніх ефектів,

спричинених іншими суб’єктами підприємствам Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства

 

l₃ - площа лісів, на яких розміщені побутові відходи місцевого населення, га;

l₄ - витрати на прибирання 1 га лісів, засмічених побутовими відходами,   тис. грн;

l₅ - середньорічна площа лісів, що зазнає пошкодження рекреантами (засмічення, пошкодження дерев, чагарників, мурашників), га;

l₆ - середні витрати часу на приведення 1 га пошкодженого рекреантами лісу до нормального стану, люд.-днів.;

l₇ - середня денна заробітна плата працівника, який, як правило, зайнятий приведенням лісу після пошкодження рекреантами до нормального стану (нараховано), тис. грн.;

l₈ - середньорічна площа лісів, пошкоджена пожежами, що спричинені антропогенним фактором і яка потребує відновлення, га;

l₉ - середні витрати на створення 1 га лісових культур, тис. грн.;

l₁₀ - площа лісів, на яких розміщені полігони відходів суб'єктів підприємницької діяльності, га;

l₁₁ - витрати на прибирання 1 га лісів, засмічених відходами промислових підприємств, тис. грн.;

l₁₂ - площа вилучених лісових земель, га;

l₁₃ - вартість 1 га земель рекреаційного призначення, тис. грн.

Ркезультати еколого-економічного оцінювання негативних зовнішніх ефектів, спричинених іншими суб’єктами підприємствам Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства представлені у табл. 5. Найвищу оцінку отримав ефект, пов’язаний з вилученням земель лісогосподарського призначення.

Загальне значення функції коригування доходів і витрат на розмір зовнішніх ефектів за затратною концепцією у 2011 р. має значення 10535 тис. грн. (64204 - 112730 - 11670 + 70731). Найбільше впливають на значення цієї функції зовнішні ефекти, пов’язані з експлуатацією різних видів доріг.

В результаті проведеного нами дослідження можна зробити такі висновки:

Важливим складником екологічного аудиту лісогосподарських підприємств є аналіз потенційного впливу зовнішніх ефектів на доходи і витрати цих суб’єктів. У процесі дослідження нами було виявлено, що для підприємств лісового господарства важливим є питання інтерналізації значущих зовнішніх ефектів з метою подальшого трансформування їх у доходи чи витрати підприємства.

Економічна оцінка зовнішніх ефектів лісогосподарських підприємств Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства  за затратною концепцією показала, що найбільшого значення набувають негативні ефекти, що продукуються лісогосподарськими підприємствами (112730  тис. грн.). Разом з тим функція коригування доходів і витрат підприємств Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства набула позитивного значення 10535 тис грн.

 

Таблиця 5. Еколого-економічна оцінка негативних зовнішніх ефектів,

спричинених іншими суб’єктами підприємствам Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства (дані 2011 р.)

 

Найбільш значущими факторами, що позначаються на значенні функції є: площа лісів, що виконують лісомеліоративну функцію, середні витрати на ведення лісового господарства на 1 га лісів, середні витрати на обслуговування 1 км лісовозної дороги, протяжність доріг населених пунктів, якими здійснюється вивезення деревини на території підприємства, середні витрати на заготівлю і трелювання 1 м³ деревини шляхом рубань суцільно-лісосічним способом, середні витрати на заготівлю і трелювання 1 м³ деревини шляхом рубань вибірковим способом, площа вилучених лісових земель і вартість 1 га земель рекреаційного призначення.

 

Література:

1. Пигу А. Экономическая теория благосостояния : пер. с англ. / А. Пигу. – М. : Изд-во «Прогресс», 1985. – Т. 1. – 236 с.

2. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Пер. с англ. М.: Новое издательство, 2007. - 224 с.

3. Тупыця Ю.Ю. Экономические проблемы комплексного использования и охраны лесных ресурсов (Вопросы теории) / Ю.Ю. Тупыца. – Львов : ИО «Вища шк.», 1976. – 215 с.

4. Стандарт ведення лісового господарства для України - 2011 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sgs.com/~/media/Global/Documents/Technical%20Documents/SGS%20Standards/sgs-ad-33-ua-05-fm-standard-for-ukraine-doc-lib.ashx/

5. Лісовий кодекс України [Електронний ресурс]: офіц. текст: за станом на 08 лютого 2006 р. / Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3852-12/print1332368471860017.

6. Правила рубок головного користування [Електронний ресурс]: офіц. текст: за станом на 23.12.2009 р. [затверджено наказом Державного комітету лісового господарства від 23.12.2009 р. № 364] / Державний комітет лісового господарства України. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/z0085-10%7C.

7. Правила поліпшення якісного складу лісів [Електронний ресурс]: офіц. текст: за станом на 28.12.2011 р. [затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 724] / Кабінет Міністрів України. – Режим доступу:http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=724-2007-%D0%BF.

8. Про охорону навколишнього природного середовища [Електронний ресурс]: закон України: за станом на 17.05.2012 р. / Верховна Рада України – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12/print135 2543887194182.

9. Податковий кодекс України [Електронний ресурс]: закон України: за станом на 15.05.2012 р / Верховна Рада України – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/print1345114107061061.

10. Кулінич В. Ліси на захисті землі від ерозії  / Кулінич В. // Лісовий і мисливський журнал. – 2002. - №3. – С. 14-15.

11. Малюга В.М. Захисні лісові насадження – складова національної екологічної мережі / Малюга В.М., Юхновський В.Ю. // Аграрна наука і освіта. – 2001. – Т.2. - № 1-2. – С. 90 – 94.

Стаття надійшла до редакції 03.12.2012р.