Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 330.322.2(477)

 

М. В. Гудзь,

д. е. н., доц., професор кафедри фінансів,

Запорізька державна інженерна академія

 

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНУ

 

У статті аналізуються існуючі методи та підходи до оцінки інвестиційної привабливості регіонів, виявляється спільний погляд науковців на перелік показників, що мають характеризувати рівень регіонального розвитку.

 

This article analyzes existing methods and approaches to evaluating the investment attractiveness of regions, is a common view of scientists on the list of indicators that should characterize the level of regional development.

 

Ключові слова: інвестиційна привабливість, методики оцінки, ранжування регіонів, експертний метод.

 

Keywords: investment attractiveness, methodologies for evaluating, ranking regions, expert method.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Головною умовою формування інвестиційного клімату регіону є інвестиційна привабливість. Будь-яке, навіть незначне, підвищення інвестиційної привабливості – це крок до виходу із кризи, яка охопила нашу країну, і цих кроків має бути багато, щоб це був динамічний стійкий рух уперед. Здійснити це можливо, тільки якщо комплексно керувати підвищенням інвестиційної привабливості, а щоб адекватно та систематично керувати цим процесом треба правильно і комплексно оцінювати рівень інвестиційної привабливості. Для цього існує велика кількість різноманітних методик, кожна з яких має свої слабкі і сильні сторони і вибір однієї з них може бути і таки є проблемою. Оцінка та прогнозування інвестиційної привабливості регіону показують можливості забезпечення зростання темпів розвитку регіону, що є об’єктивною необхідністю сьогодення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій: Оцінка інвестиційної привабливості регіонів України зводиться до ранжирування регіонів за рівнем їхньої привабливості для інвестора, до найбільш відомих методик ранжирування регіонів відносяться розробки А. Асаул [1], І.О.Бланка [2], Бутко М., Зеленський С., Акименко О. [3], Детюк Т. Г. [4] та інших авторів.

Мета статті. Метою статті є аналіз існуючих методичних підходів до оцінки інвестиційної привабливості регіону.

Виклад основного матеріалу дослідження. Категорія «інвестиційна привабливість регіону» нормативно-правовою базою визначається як «відповідність регіону основним цілям інвесторів, що полягають у прибутковості, безризиковості та ліквідності інвестицій» [5]; «рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного регіону» [6]; або як «становище регіону в той чи інший момент часу, тенденції його розвитку, що відображаються в інвестиційній активності»[2, с. 53-62].

Інвестиційна привабливість території визначається факторами інвестиційної привабливості регіону і регіональною інвестиційною політикою. Під факторами інвестиційної привабливості регіону вчені розуміють процеси, явища, дії, переважно об'єктивного характеру, що впливають на інвестиційну привабливість регіону і визначають його територіальні особливості. Це, наприклад, вигідність економіко-географічного положення регіону, його природноресурсний, трудовий, науково-технічний потенціали, рівень розвитку інфраструктури, характеристики споживчого ринку тощо.

В економічній літературі проблеми сутності й аналізу основних підходів до оцінки інвестиційної привабливості висвітлено в цілому ряді робіт. З позицій інвестора, інвестиційна привабливість розглядається як узагальнена характеристики переваг і недоліків об'єкта інвестування. При її вивченні інвестором проводиться суб'єктивна оцінка макроекономічної ситуації, що складається в тій чи іншій країні. Інвестиційна привабливість визначається досягненням компромісу інтересів інвестора і реципієнта інвестицій. Її рівень підвищується при швидкому досягненні консенсусу між суб'єктами інвестиційного процесу.

Для оцінки інвестиційної привабливості використовуються різноманітні методики, що дозволяють її визначити на макро-, галузевому, регіональному рівнях і рівні підприємства. Більшість учених дотримуються такої точки зору, що тільки комплексна оцінка всіх складових інвестиційного клімату країни, виявлення їх специфіки, встановлення взаємозв'язку між окремими елементами, може сприяти створенню інвестиційно-привабливого економічного середовища.

Одні вчені для оцінки інвестиційної привабливості. Якщо два підходи (підтримують такі автори як Головатюк В. М., Соловйов В. П., Зенченко С.В., Пащенко М.П., Спесивцева А.А. [3. C. 53-62. 7 С. 59 – 62. 8. C.134]) пропонують розраховувати індивідуальну оцінку параметрів інвестиційного потенціалу й інвестиційного ризику, що дозволяє найбільш повно визначити значимість даних чинників при реалізації проекту. При цьому, пропонується проводити розрахунок показника якості інвестиційного клімату, що дасть можливість ранжувати території на наступні групи:

1) найбільш сприятливі умови для розвитку інвестиційної діяльності;

2) достатньо сприятливі умови;

3) середні умови;

4) несприятливі умови для розвитку інвестиційної діяльності.

Тобто цей підхід засновано на виявленні якогось фактору, характеристики, яка визначає інвестиційну привабливість регіону:  «ринкова реакція регіонів», «імідж регіонів» тощо. Він є універсальним і його можливо використовувати для аналізу систем різного рівня. У той же час він ігнорує існуючий зв'язок інвестицій з іншими ресурсними факторами розвитку суб’єктів України.

Інший підхід, який застосовується для оцінки інвестиційної привабливості, ґрунтується на вивченні інвестором співвідношення прибутковості і ризику, а також їх взаємозв'язку. Для оцінки інвестиційної привабливості регіонів запропоновано використання п'яти груп показників: 1) оцінка економічного розвитку регіону; 2) оцінка рівня розвитку інвестиційної інфраструктури; 3) оцінка демографічної характеристики регіону; 4) оцінка рівня розвитку ринкових відносин та інфраструктури; 5) оцінка інвестиційного ризику. Другий підхід дозволяє оцінити більшість показників статистичними методами та ін. Він має також і недоліки, такі як «непрозорість» методики виділення факторних ознак інвестиційної привабливості.

У цих підходах провідними методами дослідження можна виявити ті, які застосовуються для діагностування умов і факторів, що впливають на розвиток суб’єктів України: економіко – математичні методи; методи факторного аналізу; методи експертних оцінок. До групи економіко-математичних методів входять: кореляційний і дисперсійний аналізи; методи оптимізації і математичного моделювання; різні методи міжгалузевого балансу та ін.

Факторний аналіз необхідний, коли дослідник має діло з великою кількістю різного виду показників. Зміст методу – зіставлення груп, які що складають із близьких за змістом показників і які називаються факторами. Метод експертних оцінок передбачає різносторонній аналіз, заснований як на визначенні кількісних характеристик цього суб’єкту, так і на аргументованих судженнях керівників і спеціалістів, знайомих зі станом справ і перспективами його розвитку. Принцип методу: галузь спочатку аналізується пофакторно. Далі по кожному фактору дається обґрунтування бази порівняння, її приймають за одиницю. Інші значення також переводять в коефіцієнти в залежності від конкретного значення и нормативної величини. Складність даного методу аналізу - в суб’єктивізмі установлення критеріальних нормативних індикаторів [7, с. 83-89].

Методичною базою визначення інвестиційної привабливості регіонів є методика, запропонована Держкомстатом України «Про затвердження Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку» згідно Наказу Держкомстату України № 114 від 15 квітня 2003 р. [5]. Згідно із цією методикою, інвестиційну привабливість регіонів пропонується оцінювати за такими показниками:

1) інвестиції в основний капітал, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);

2) інвестиції у житлове будівництво, в розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (грн.);

3) обсяг ПІІ, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);

4) зміна обсягу ПІІ, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.);

5) густота автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям (км на 1000 км2 території);

6) обсяг експорту товарів, у розрахунку на 1 чол. середньорічної чисельності наявного населення (дол.).

Оцінка інвестиційної привабливості регіонів України зводиться до ранжирування регіонів за рівнем їхньої привабливості для інвестора. До найбільш відомих методик ранжирування регіонів відносяться розробки І.О.Бланка [2, с.52-56], К.Д. Гурової [8, с.27], Климахіної О. [9, с.39]. Вказані автори провели оцінку привабливості регіонів за п'ятьма синтетичними параметрами: рівень природного потенціалу, демографічна характеристика регіонів, рівень розвитку ринкових відносин і комерційної інфраструктури регіону, рівень криміногенних, екологічних й інших видів ризиків.

Запорізька обласна державна адміністрація тривалий час проводить оцінку інвестиційної привабливості за допомогою методу експертних оцінок. З цією метою була розроблена Анкета експертних оцінок інвестиційного середовища в Україні та Запорізькій області», що включає в себе десять питань. П’ять перших питань стосуються інвестиційної діяльності в Україні, інші п’ять – інвестиційного становища областей України та, зокрема, Запорізької області.

Аналіз отриманих результатів анкетування у 2011 р. експертного середовища, зокрема по питання № 6 «Як Ви оцінюєте вагомість впливу органів місцевої влади на інвестиційний клімат області?» дозволив зробити наступні узагальнення. Роль місцевої влади в процесі залучення інвестицій повинна зводитися до виконання певних функцій: формування привабливого для інвестора іміджу територіальної громади; створення умов для "легкого" приходу та ефективної реалізації інвестицій; конденсування та створення ефективних каналів для поширення інформації про інвестиційний потенціал відповідної території; посередництво в налагодженні контактів та співпраці між представниками місцевого бізнесу і потенційними інвесторами [10].

Місцева влада як глобальний менеджер локальних соціальних процесів справляє визначальний вплив на формування умов, необхідних для ефективної реалізації інвестицій. Саме від неї залежить, чи зуміють потенційні інвестори знайти на місцевому рівні достатньо освічених і кваліфікованих фахівців, які зможуть ефективно управляти інвестованим капіталом.

Рівень успішності заходів щодо позиціювання конкурентних переваг країни у боротьбі за інвестиційні ресурси залежить, де саме буде реалізовуватися той чи інший інвестиційний проект. У цьому контексті цікавими є результати оцінки респондентами вагомості впливу органів місцевої влади на інвестиційний клімат області. Так, 23,53% опитаних відзначили значний вплив місцевої влади на інвестиційні процеси, 35,29% оцінили цей вплив на високому рівні, 17,65% респондентів поставили середньому оцінку місцевій владі, лише майже 6% респондентів поставили низьку оцінку і 17,65% не в змозі визначитися в оцінці впливу органів місцевої влади на інвестиційний клімат області.

Поряд з розвитком ділових контактів і активним пошуком інвестиційних ресурсів відбувається цілеспрямоване формування інвестиційного іміджу області. Респондентам було запропоновано оцінити ефективність використання таких інструментів: участь області у виставках, форумах, конференціях; розміщення інформації на Інтернет-сторінці області; проведення презентацій області за кордоном; видання каталогів інвестиційних проектів; особисті контакти та неформальна комунікація з інвестором.

На їх думку, найменш ефективним з усіх заходів є неформальна комунікація з інвестором. Більш лояльно респонденти оцінюють видання каталогів інвестиційних проектів, проведення презентації області за кордоном, розміщення інформації на Інтернет-сторінці області (рис.1).

 

Рис. 1. Ефективність інструментів інвестиційної політики на регіональному рівні

 

Беззаперечним лідером серед інструментів інвестиційної політики на регіональному рівні є особисті контакти керівництва області з інвестором та участь області у виставково-презентаційних та інформаційних заходах.

Серед груп мотивів, які переважають у виборі інвестором Запорізької області для розгортання певного інвестиційного проекту за важливістю факторів ведення бізнесу на регіональному рівні, беззаперечним лідером виявилася група мотивів «Привабливість регіону з точки зору витрат» (вартість робочої сили, якість інфраструктури, кадрових ресурсів тощо) (76,47% опитаних). Друге місце посіла група мотивів «Привабливість регіону з точки зору збуту» (розвиненість місцевого ринку, потенціал росту та відкритість для міжнародної торгівлі тощо) (17,65%). Найменш вагомим мотивом вибору інвестором Запорізької області для розгортання певного інвестиційного проекту є третій із запропонованих варіантів – «Привабливість регіону з точки зору особливостей культури, мови і політичного ризику» (5,88%) (рис.2).

У сучасну постіндустріальну епоху ключову роль відіграють наявність і вміння оптимально використовувати інформацію, тому респондентам було поставлено таке питання: «Якого плану інформації бракує для створення адекватного уявлення про інвестиційні можливості Запорізької області?».

 

Рис. 2. Мотиви вибору області як території інвестування

 

Домінуючою проблемою є підготовка конкретних і грамотних інвестиційних пропозицій (68,0% опитаних). Процес залучення і реалізації інвестицій, особливо іноземних, супроводжується зростанням вимог до якості інвестиційних проектів, що пропонуються інвестору.

Можна констатувати, що незначна більшість респондентів у своїх прогнозах демонструють певний оптимізм. Більше половини з опитаних (53,33%) вважає, що ефективність ведення бізнесу в регіоні в нинішньому році покращиться. 40% респондентів вважають, що цього року інвестиційний клімат не зміниться. Водночас, 6,67% учасників анкетування погодилися з твердженням, що інвестиційний клімат у поточному році погіршиться.

Отже, згідно анкетування, експерти схиляються до оптимістичної думки, що Україна та Запорізька область зможуть подолати існуючу «кризу» та отримати дивіденди у конкурентній боротьбі за інвестиції шляхом створення для інвесторів кращих умов на загальнодержавному рівні, а саме скорочення податкових ставок, чіткі правові основи для ведення бізнесу і т. ін. чальник управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності облдержадміністрації.

Висновки. Таким чином, по результатам аналізу методів оцінювання можна стверджувати наявність методичного інструментарію оцінки інвестиційної привабливості регіону. Дуже важливим моментом є визначення інвестиційної привабливості регіону, як цілісної системи з точки зору кожного конкретного інвестора. Так як різні інвестори використовують різні шляхи для досягнення своєї головної мети – одержання кінцевого прибутку від інвестування, тоді й інвестиційну привабливість регіону вони будуть оцінювати з точки зору своїх позицій. Те, що є привабливим для одного інвестора, може стати фактором ризику для іншого. Тому можна зробити висновок, що необхідна розробка нового, комплексного методу оцінки інвестиційної привабливості регіонів, котрий би враховував найбільш вагомі фактори та умови регіонального розвитку (територіальні та галузеві) та був заснований вже на існуючих методах.

 

Література

1. Асаул А. Систематизация факторов, характеризующих инвестиционную привлекательность регионов / А. Асаул // Регіональна економіка. – 2004. – № 2. – C. 53-62.

2. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. – К.: Эльга, Ника – Центр, 2006. – 522 с.

3. Бутко М. Сучасна проблематика оцінки інвестиційної привабливості регіону/ М. Бутко, С. Зеленський, О. Акименко // Економіка України. – 2005. - № 11. - С.30-37.

4. Детюк Т. Г. Інвестиційний клімат в Україні. / Т.Г. Детюк // Економіка та держава. – 2009. – №1 – С. 31 - 33.

5. Наказ Держкомстату України № 114 від 15.04.2003 «Про затвердження «Методики розрахунку інтегральних регіональних індексів економічного розвитку» // Офіційний вісник України, 2003, №5, ст.348.

6. Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств і організацій № 22 від 23 лютого 1998 р. «Про затвердження «Методики інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій» // Офіційний вісник України, 1998, №8, ст. 243.

7. Мамуль Л.О. Нові методичні підходи до аналізу інвестиційної привабливості регіонів/ Л.О. Мамуль, Т.А. Чернявська // Вісник економічної науки України. – 2005. № 1(7). С. 83-89.

8. Гурова К.Д. Экономическая реформа (некоторые аспекты реализации). – Харьков: Фолио, 2000. – 388 с.

9. Климахіна О. Методика оцінки економічного потенціалу регіону / О. Климахіна // Економіка України. – 2005. – № 8. – С.38-42.

10. Запорізька обласна державна адміністрація. Експертна оцінка інвестиційного клімату 2011 р. / Запорізька обласна державна адміністрація [Електронний ресурс]. – Доступний з:<http: www.investmentzp.org.ua>

Стаття надійшла до редакції 21.12.2012р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"