УДК 338

 

Н. М. Іванченко,

асистент кафедри економічної теорії та економіки сільського господарства

Дніпропетровський державний аграрній університет

 

МЕТОДИ ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ АГРАРНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ

 

У статті розглянута проблематика вдосконалення системи підтримки аграрного підприємства в Україні.

 

В статье  рассмотрена проблематика совершенствования системы поддержки  аграрного предприятия в Украине.

 

 

Ключові слова: підприємство, малий бізнес, мале підприємство, аграрне підприємство, державна політика, законодавча база.

 

Ключевые слова: предпринимательство, малый бизнес, малое предприятие, аграрное предприятие, государственная политика, законодательная база.

 

 

Вступ

Пройшло біля двох десятиліть з початку аграрної реформи в Україні. Спочатку незалежності України розвивається малий бізнес, в тому числі в аграрному секторі. Але на великий жаль до цього не маємо жодного дієздатного механізму, який би міг забезпечити ефективність підприємницької діяльності. Підприємництво відіграє значну роль в економіці країни в цілому, так і окремих її регіонів. Згідно з даними окремих розвинутих держав Європи підприємництво характеризується такими даними -  це  створення 85-90% робочих місць. ВВП становить порядка 50-60% країн, окрім того нові розробки продуктів належать саме малому та середньому підприємництву.

Для України яка має бути незалежною аграрною державою, підприємництво в аграрному секторі є один з найєфективних методів та розробок для процесу у максимального ,соціального відновлення сільських регіонів. Парадокс вітчизняної державної політики в сфері підприємства полягає в тому, що він спирається на постулат щодо стабільності та незмінності зовнішнього середовища. Проте в оточенні проходять постійні зміни, які несуть в собі небезпеку, яку покликана нівелювати державна політика, так і можливості, якими має скористатися підприємець при здійсненні  ним господарської  діяльності за умови наявності гнучкості у підході до справи та задіяного людського ресурсу. Питання до реалізації державної політики, аналізу та виявленню проблем сучасного стану малого бізнесу, методи державного впливу на розвиток підприємництва присвячені дослідженням таких науковців, як Варналій З.С.[1], Виговська В.В.[2], Драган І.О.[3], Говорушко Т.А.[4], Ларичева Л.В.[5], Макарова И.К.[6], Миронов С. [7], Шапиро С.А.[8], Кримська Л.О.[9].

Але як це буває поряд з розробками науковців до питань проблем підприємства, як одного з вагомих важелів розвитку людського ресурсу та малого і середнього підприємництва в аграрному комплексі невирішеними залишаються питання відсутності ефективності реалізації системи підтримки державної політики у практичній діяльності підприємництва та людського ресурсу.

На шляху розвитку підприємництва  в Україні стоять значні законодавчі перешкоди, які здедальніше посилюють по таким причинам. Підприємництво, яке розвинене в малому бізнесу використовується для мінімізації податкових зобов’язань, внаслідок чого порушуються інтереси найманих працівників та держави. Отже, держава намагається обмежити діяльність малого бізнесу з метою недопущення втрат бюджету через ухилення від сплати податків з використанням схем, в якій задіяний малий бізнес. Малий бізнес займає малу частку валового внутрішнього продукту України. Отже держава не спрямовує свої зусилля на те, що значно впливатиме на зростання ВВП країни. Малий бізнес  – це необхідний елемент будь-якої економіки. Крупні підприємства не в сили задовольнити потреби усіх без винятку груп споживачів. Здебільшого вони працюють на усередненого, у уніфікованого споживача. Малий бізнес заповнює прогалини, продаючи продукцію та послуги, виробництво яких є невигідним для великих гравців ринків. Отже, державі необхідно спрямовувати зусилля на тільки на захист вітчизняного малого бізнесу, а і на його безумовний розвиток. Підприємництво в Україні можливо вважати здійсненим в тому числі у агропромисловому комплексі, в тому разі якщо громада, ділові політичні діячі, чиновники усіх рангів своїми не тільки думками, але і діями визнають значення розвитку підприємництва та підтримують його. Не аргументовані, пусті заклики людей до сприйняття необхідності підприємницького вектора розвитку не матимуть позитивного ефекту. Формування підприємницького суспільства вимагає не тільки концептуальних основ та практичної системи, яка  надала б людям глибокого бачення їх ролі у реалізації концепції ,  а також спряла успішні взаємодії одного з одним в процесі досягнення результату.

 

Постановка задачі

Проблематика методів вдосконалення системи підтримки аграрного підприємництва в Україні зумовила мету аналізу даного дослідження. В статі на основі структурно-логічного аналізу розглянути параметри, та методи втілення і вдосконалення системи підтримки. Проведено аналіз наукової літератури, та закордонного досвіду, запропонованого авторське бачення цієї проблеми на сьогоднішньому  етапі розвитку підприємництва в Україні.

 

Мета статті

Метою даною статті є безумовне право автора розглянути питання визначення готовності локального визнання того, що результати діяльності малого бізнесу є важливим джерелом підвищення ВВП країни визначає, що розвиток підприємництва є стратегічним напрямом та одним з концептуальних положень проведення державної політики. Однак наряду з позитивними змінами у розвитку малого бізнесу, він ще не став в Україні стратегічним сегментом ринкових відносин. Спираючись на публікації науковців бізнесу [2, 3, 4 ,5] з метою пошуку можливостей підвищення ефективності малого бізнесу коротко окреслимо коло проблем, які є основними стримуючими факторами у реалізації підприємницького потенціалу в Україні, та потребують вирішення :

1. Відсутність взаємодії у тріаді « влада – підприємництво – людський ресурс», через низьку громадську активність у регулярній діяльності;

2. Низька підприємницька активність, яка зумовлена великою кількістю контролюючих органів,  адміністративних перешкод, нестабільністю законодавства, неефективністю провадження державної політики в регіонах;

3. Неефективність державної системи фінансової кредитної та інформаційної підтримки малого бізнесу;

4. Відсутність достовірної статистичної інформації про підприємництво;

5. Декларативної характер соціальної політики держави.

Як видно з перерахованих факторів, що стимулюють розвиток малого бізнесу в Україні, на сьогодні його вага ще недостатня для того щоб мати вплив на соціально-економічні процеси, причиною цього є недостатня розробленість стратегічних аспектів взаємодії між державою та підприємцями.      Декларативний характер підтримки підприємництва приводить до того, що малий бізнес, який має досить вагомий потенціал для розвитку, не може рухатись вперед  через велику кількість перешкод, які нівелюють внутрішні можливості малого бізнесу до росту. Це відбувається через непорозуміння ролі малого бізнесу у результативності проведення економічних реформ.

Для підвищення ефективності функціонування малого підприємництва необхідно модернізувати існуючу концепцію системи регулювання підприємницької діяльності, яка б поєднувала б інтереси власника і найманого людського ресурсу та спиралась на засади державної політики в сфері підприємництва і зайнятості [9]. Спираючись на результати аналізу стан у сфері підприємництва, автор пропонує удосконалити ефективність державної політики в системі підтримки аграрного підприємництва в Україні.

 

Виклад основного матеріалу

Першим кроком в програмі підтримки підприємництва має бути реальна оцінка рівня підтримки суспільством своїх підприємців. Аналіз розвитку сільського підприємництва можна визначити як здатність суспільства формувати економічну програм розвитку. Підприємництво, та успішність діяльності підприємців значною метою залежить від суспільного оточення, яке або підтримує, або ставить значні перешкоди для його подальшого розвитку. Методи вдосконалення системи підтримки аграрного підприємництва може бути розглянута в цьому аспекті:

1. Підтримка підприємництва є система – яка повинна буди прозорою, відкритою до підприємців, яка може надати вагомого вдосконалення не тільки бізнес-програм, але і наявність законів, організації, які займаються підтримкою при наданні реальної допомоги з сторони місцевих чиновників – підприємцям.

2. Розробка систем  програм підтримки підприємництва, повинні врахувати особливості суспільства. Це складається з таких причин, суспільство як правило вносить лише деяку доповнення, зміни до традиційного підходу до розвитку підприємництва, який здійснюється Верховною радою, Кабінетів міністрів, не враховуючи економічної стратегії розвитку регіонів агропромислового комплексу.

Програма підтримки місцевих підприємців вимагає розширення економічної стратегії розвитку регіону, розробка нових моделей стимулювання підприємців ,це не тільки розробка ноу-хау бізнес-програм, це вирішення фінансування програм банками на здебільш придатних умовах для агропідприємців.

3. Зосередження зусиль не тільки на формування підприємців, наявність в державі програми підтримки підприємництва, яка на основі досвіду формування підвищує їх якість. Програма підтримки повинна дотримуватись  принципу системності та безперервності при вирішенні даного завдання. На жаль на даний час більшість сільських суспільств не тільки мають обмежений досвід формування методів, програм підтримки підприємництва, а що особливо важливо, що їх не має зовсім. Формування програм підтримки агропідприємців набуває важливого значення для суспільства розвивати, та підтримувати такі програми, і саме важливе те що зможуть фінансувати такі заходи. Для здійснення таких заходів необхідно декілька особливо впровадження наступних заходів:

- розробка і прийняття нового Земельного кодексу України, де будуть враховані всі фактори підтримки розвитку підприємництва, в тому числі і врахуванні питання з передачу у власність землі, фінансування малого та середнього агропромислового бізнесу.

- необхідність відновити механізми зміцнення та оподаткування малого бізнесу, які працювали до прийняття Податкового кодексу, в тому числі і збереження прощенної системи  оподаткування.

- створення державної програми з вирішення конкретних соціальних проблем за допомого у підприємництва, а саме: боротьба з бідністю, соціальний захист, тощо.

 В Україні потрібно переглянути політику місцевих органів влади і організувати на держаному рівні інфраструктуру підтримки підприємців. Така інфраструктура повинна включати:

- доступ підприємців до необхідних інформаційних послуг, зокрема програм з навчання і консультацій підприємців;

- доступ до технопарків, лізингової компанії, тощо ( доступ до ринку основних засобів)

- доступне отримання фінансування, на сьогоднішній день практично неможливо дістати кошти для реалізації бізнес-проектів, тому що банки не надають кредитних ресурсів, а механізм кредитування через кредитні та інші спілки не існує і не працює.

Розвиток підприємництва – це вагомі інвестиції в майбутнє суспільства. Тому на сьогоднішній день повинні враховуючи всі фактори визначити оптимальний баланс між рівнем поточної допомоги та рівнем інвестицій в майбутній розвиток. Тому методи розробки вкладів в інвестиційні схеми повинні враховувати той фактор, що потрібно не тільки зберегти існуючи бізнес-структури, але й розробити і забезпечити нові можливості ринку. Треба зосередити зусилля на залучені підприємців, які здатні побудувати успішні компанії, здебільш фінансувати їх зусилля на розвитку нових можливостей ринку. Кількість і якість підприємців у суспільстві визначальні чинники, які зумовлюють потенціал підприємництва в майбутньому.

4. Розробка нових систем підтримки підприємництва, нових функцій та інструментів для підтримки підприємництва. Формування підприємницьких суспільств вимагає застосування нового набору навичок, функцій, стратегій та інструментів, відмінних від існуючих на даний час. Має бути чітко визначено хто несе відповідальність за створення та управління системою підтримки та розвитку підприємців в межах суспільства.

Аналізуючи правову базу, на який ґрунтується діяльність малого бізнесу зроблено декілька висновків, які дають можливість запропонувати нові механізми державної політики с метою підвищення ефективності і іі реалізації. По-перше визначено, що незважаючи на велику кількість прийнятих нормативних актів, має місце факт «правового нігілізму» у зв'язку з цим запропоновано розробити закон « про мале підприємництво» як базовий закон, який би не тільки визначав положення діяльності, звітності, працевлаштування та соціальної відповідальності малого бізнесу. По-друге визначено, що велика кількість законі в фактично не впровадженні в практику через іх надмірну бюрократизацію, та непрозорість, це стосується національної програми сприянню і розвитку малого підприємництва [2, 9]. Варто забезпечити більший рівень підтримки положень програми на місцях шляхом донесення важливості до безпосереднього виконавця та визначення рівня відповідальності за її неефективну реалізацію. По-третє, зазначено що значна кількість прийнятих законів призвела до появи суперечності між ними, що в свою чергу є причиною розвитку корупції. Усунути цей недолік пропонують за рахунок створення інформаційних центрів, завдання якого полягатимуть у інформуванні підприємців у змінах законодавства. По-четверте, визначено велику залежність законодавчої бази від політичної ситуації в країні, що в свою чергу, гальмує розвиток малого підприємництва та призводить до збільшення рівня його тінізації [ 9 ].

Автор наполягає на тому, що потрібно удосконалити законодавчу базу. Часті зміни законодавчої бази сприяють появу причин і проблем у діяльності підприємств з точки зору взаємодії з найманим людським ресурсом, адже вони дезінформують наймання працівників.  Треба визначити і той фактор, що треба удосконалити базу звітності з сторони Податкової адміністрації. З введенням в дію Податкового кодексу [12] все зроблено для того, щоб легальний малий бізнес прибрати з виробництва. Є пряма заборона для юридичних осіб відносити до валових витрат придбання товарів і послуг у підприємців [ст. 139. пл. 139. 1. 12, 12], що працюють на спрощеній системі оподаткування [а практично сто відсотків підприємців працюють на ній]. Для великого та середнього бізнесу це робить не вигідним співпрацю з малим бізнесом, що є прямою загрозою для повного знищення останнього в Україні.

Важливим заходом є зміна методології збору та аналізу статистичної інформації, адже через недостовірні дані занижується роль малого бізнесу. Статистична звітність має містити інформацію про кількість та діяльність мікропідприємств, адже часто підприємці ведуть свою діяльність без оформлення статусу фізичної особи – підприємця, що приводить не включення результатів в їх діяльності у статистичну звітність.

Це в свою чергу занижує показники діяльності малого бізнесу та, як наслідок, є однією з причин невисокого рівня уваги до його діяльності. Дані, які надаються Державним управлінням статистики, мають порівняльний характер: досліджується лише динамика появи, ліквідації малих підприємств, їх внесок у ВВП, кількість зайнятих тощо, однак ці дані не надають інформації про те, які фактори впливають на поводження суб’єктів підприємницької діяльності у динаміці, яка залежність цих факторів між собою, чи сформувались вони у стійку систему чи носять разовий характер [9]. Упорядкування статистичної інформації, зменшення та спрощення використовуваних критеріїв, універсалізація документів статистичної звітності для учасників ринку, незалежно від розміру та виду діяльності, є підґрунтям вдосконалення державної політики підтримки в сфері підприємництва.

5. Заходи підтримки аграрного підприємництва повинні мати характер бізнес-стратегії. Даний принцип має оцінюватись на основі показників ефективності, справедливості, пропорційності та стабільності її роботи, а також за масштабом охоплення перетворень в економіці суспільства. Ці критерії чітко вказують на те, що система розвитку підприємництва має функціонувати як високоспеціалізований бізнес, показниками ефективності якого є кількість та якість підприємців, масштаб економічних перетворень у суспільстві.

 

Висновки

Суспільство можна вважати підприємницьким в якому члени громади, ділові люди, політики, чиновники усіх рангів визнають значення розвитку підприємництва та всіляко підтримують його. Практичні, послідовні засади реалізації державної політики повинні мати характер постійних правил,  містити чітко визначений алгоритм  їх реалізації та мати певний рівень деталізації. Там де державний вплив на економіку необхідний, перевага має надаватися новим перспективним методам вдосконалення системи підтримки підприємців. Формування та розвиток підприємницького суспільства включає більше, ніж реалізації однієї чи декількох поточних програм розвитку підприємництва. Для ефективної побудови підприємницького суспільства, необхідно здійснити зміни перераховані вище.

 

Література:

 

1. Варналій  З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики / З.С. Варналій [2-ге вид. випр. і доп.] Київ, Знання. –2003. – 304с.

2. Виговська В.В. Малий бізнес в Україні; сучасний стан і тенденції розвитку / В.В. Виговська // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 1 (91) с.59-63.

3. Драган І.О. Сутність малого підприємництва як об’єкта державного регулювання / І.О. Драган // Серія: Державне управлінняю. – 2006. – №1 с.51-56.

4. Говорушко Т.А. Малий бізнес: навчальний посібник / Т.А. Говорушко, О.І. Тимченко. – К: Центр навчальної літератури, 2006. – 196с.

5. Ларичева З.М., Стрєлкова Л.В. Малий бізнес, проблеми і перспективи його розвитку [Електронний ресурс]. – 2006р. – №5.

6. Макарова И.К. Управление человеческими ресурсами: П’ять уроков єффективного НР- менеджмента : [учебник]. – М. Дело, 2007. – 232 с.

7. Миронов С. Микрофинансирование – новый инструмент розвития малого бизнеса / С. Миронов // Проблемы теории и практики управления. – 2011. – №1. – С.8-12.

8. Шапиро С.А. Управление человеческими ресурсами: Практическое пособие по кадровому планированию организации / С.А. Шапиро. – М: Гросс Медиа, 2007. – 302с.

9. Кримська Л.О. Перспективні напрями імплементації засад державної політики в сфері підприємництва та розвитку людського ресурсу / Л.О. Кримська // Економіка та держава. – №7. – 2011. – С. 31-32.

10. Ковалюк Б.І. Основні принципи формування підприємницького суспільства на селі / Б.І. Ковалюк // Економіка АПК. – №15. – 2011. ­ – С.21-24.

11. Б.І. Ковалюк Передумови розвитку підприємницького суспільства на селі /Б.І. Ковалюк // Агросвіт. – 2009. – №24. – С. 47-52

12. Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755 – VI.

 

 Стаття надійшла до редакції 09.10.2012 р.