УДК 339.543:351.713

 

 

М. О. Губа,

аспірант кафедри менеджменту

ЗЕД  Академії митної служби України

 

 

МИТНИЙ ПОСТАУДИТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

 

У статті розглядається кількісна оцінка залежності фінансових результатів митного постаудиту від факторів середовища діяльності суб’єктів ЗЕД та економічної безпеки держави. Пропонуються методичні підходи аналізу ризиків у контексті проведення митного постаудиту.

 

В статье рассматривается количественная оценка зависимости финансовых результатов таможенного постаудита от факторов среды деятельности субъектов ВЭД и экономической безопасности. Предлагаются методические подходы анализа рисков в контексте проведения таможенного постаудита.

 

The article deals with the quantitative assessment of financial results depending on factors customs post clearance procedures area of foreign economic activity and economic security of state. Offers methodological approaches of risk analysis in the context of customs post clearance procedures.

 

Ключові слова: економічна безпека держави, митний постаудит, ризики порушення митного законодавства.

 

 

Вступ.Одним із основних напрямів митної політики є забезпечення повноти справляння митних платежів під час здійснення зовнішньоекономічних операцій та їх своєчасне перерахування до Державного бюджету України.

Митна політика повинна гармонійно ув’язати вирішення фіскальних питань та забезпечення конкурентоспроможності національної економіки в умовах сучасної глобалізованої економіки.

Адміністрування митних платежів – багатогранна проблема. В Українівдосконаленняцієїсистемипередбачаєпроведеннядоволізначноїроботи. Один із ключових напрямів – розвиток митного постаудиту.

Сучасними проблемами в сфері адміністрування митних платежів та розробкою механізмів проведення митного постаудиту в Україні займаються, такі, зокрема, науковці, як О.М. Вакульчик, Т.С. Єдинак, П.В. Пашко, Л.М. Івашова та інші. Науковцями визначено основні етапи проведення митного постаудиту, обгрунтована необхідність розвитку цього напряму адміністрування в митній сфері. Проте, в Україні не існує чіткої послідовності дій при проведенні митними органами постаудиторських перевірок. Етапи проведення митного постаудиту є не достатньо розписаними  і, отже, не зовсім прозорими у сутності їх виконання. Не визначено, які фактори впливають на проведення митного постаудиту, його частоту, щільність, вибір об’єктів перевірки.

Постановка завдання. Метою статті є визначення оцінки залежності фінансових результатів митного постаудиту від факторів середовища діяльності суб’єктів ЗЕД і економічної безпеки держави та удосконалення процедури здійснення митного постаудиту, як напряму адміністрування в митній сфері.

Результати дослідження. Однією з важливих загроз економічній безпеці держави, пов’язаних зі здійсненням зовнішньоекономічної діяльності, наразі є порушення митних правил при перетині товарами кордону. Аналіз статистичних даних дозволяє простежити певний зв’язок між рівнем порушення митних правил та обсягами зовнішньоторговельного обороту, який візуально є досить суттєвим. Одним з напрямів попередження порушень митних правил є проведення документальних  перевірок відділом контрольно-перевірочної роботи та департаментом аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту Державної митної служби України. Водночас, зв’язок між кількістю проведених перевірок та рівнем порушення митних правил є вкрай несуттєвим. Залежність рівня ПМП від кількості проведених в рамках постаудиту перевірок наведено на рис.1.

 

Рис. 1. Залежність рівня ПМП від кількості проведених в рамках постаудиту перевірок за період 2006-2011 р.

 

Такий стан речей свідчить про те, що просте збільшення кількості перевірок не призведе до очікуваних наслідків (скорочення рівня ПМП, і як наслідок, зміцнення економічної безпеки держави), тому потрібно підвищувати їх якість.

Митний постаудит постає інструментом підтримання економічної безпеки держави. Щоб визначити, що саме впливає на проведення митного постаудиту, його частоту, щільність, вибір об’єктів перевірки, пропонується розглянути економіко-математичну модель статистичного типу із цільовим параметром у вигляді результатів митного постаудиту, що визначаються як величина коштів, додатково спрямованих до Державного бюджету України. Тобто формально цільовий параметр формулюється, як «додаткове спрямування коштів до Державного бюджету внаслідок здійснення митного постаудиту». Грошову форму показника було вибрано на тій підставі, що, по-перше, найважливішим для нас (і для держави) є саме величина донарахованих коштів, а не, скажімо, кількість здійснених перевірок. Водночас, параметр «кількість перевірок», як показали розрахунки, дуже слабо корелює з указаною вище величиною донарахувань, а значить його аналіз навряд чи міг би надати достатньо цінної інформації для розв’язання поставленої задачі.

Для вибору незалежних параметрів моделі на першому етапі було виокремлено 3 групи параметрів, що потенційно могли би впливати на результуючий показник:

- так звані параметри економічного середовища, загальні макропоказники національної та світової економіки;

- загальні параметри зовнішньоекономічної діяльності України;

- параметри економічної безпеки держави.

Застосування логічного аналізу дозволило обмежити велику кількість можливих показників, що належать до зазначених вище груп, такими:

 1)група параметрів економічного середовища – валютний курс;

 2)група загальних параметрів зовнішньоекономічної діяльності: загальні обсяги імпорту, експорту, зовнішньоторговельне сальдо та величина перерахованих до Державного бюджету митних платежів;

 3) група параметрів економічної безпеки держави, що пов’язані із загрозами митного оподаткування: величини втрат унаслідок товарної контрабанди та порушення митних правил.

Отже, формально було виділено такі потенційні чинники впливу на величину донарахованих внаслідок митного постаудиту коштів:

- «поточний курс гривні до долару США»;

- «поточний обсяг імпорту товарів і послуг в Україну»;

- «поточний обсяг експорту товарів і послуг з України»;

- «сальдо зовнішньоторговельного балансу»;

- «доходи Державного бюджету України від стягнення митних платежів»;

- «втрати внаслідок встановлених порушень митних правил».

Обґрунтуємо більш докладно вибір вищезазначених факторів.

Валютний курс. За наявності зовнішнього ринку, який визначає попит на експортну продукцію, а також ступінь насичення внутрішнього ринку імпортними товарами, суттєве значення для визначення розміру коштів, спрямованих до Державного бюджету України внаслідок реалізації процедур митного постаудиту, мають офіційно встановлені курси національної валюти гривні відносно іноземних валют, насамперед, долара США, який, у силу переважної частини розрахунків міжнародних торговельних операцій у доларах, найбільш точно показує стан зовнішнього середовища.

Сальдо зовнішньоторговельного балансу, що визначається як різниця між обсягам експорту та імпорту за визначений проміжок часу, є вельми важливим і доволі поширеним макропоказником, який характеризує стан зовнішньоекономічної діяльності. Проте, очевидно, що цей параметр апріорі не є незалежним. Тому, попри те, що його було згадано в переліку можливих параметрів моделі, фактично ми його надалі не використовуватимемо. Замість цього окремо застосовуватимуться обсяг імпорту й обсяг експорту, як формально незалежні одне від одного параметри.

Доходи від стягнення митних платежів. Якщо доходи становлять значно меншу суму від запланованих, виникає потреба у детальніших перевірках зовнішньоторговельної діяльності економічних суб’єктів з метою визначення причин скорочення надходжень.

Слід зауважити: попри те, що переважну частину митних платежів становлять платежі від імпорту товарів, у подальших розрахунках обсяги митних платежів від імпорту й експорту не розділено.

Втрати внаслідок встановлених порушень митних правил. Важливість визначення впливу цього показника пояснюється тим, що порушення митних правил є одним зі значущих чинників загрози економічній безпеці держави у сфері митного оподаткування.

Проведення митного постаудиту включає в себе проведення перевірок зовнішньоекономічної діяльності економічних суб’єктів. Збільшення величини збитків внаслідок порушення митних правил економічним суб’єктом призводить до більшої актуалізації потреби у проведенні митного постаудиту, і тим більш актуальним стає спрямування додаткових коштів (як результат митного постаудиту) для покриття грошових збитків. При цьому, чим більше для певних підприємств було виявлено порушень за попередні періоди, тим більше шансів, що вони стануть об’єктами митного постаудиту в подальшому.

Водночас, якщо підприємство вже піддавалося перевірці у процесі якої було виявлено ті чи інші порушення митних правил, додатково призначати на ньому постаудиторську перевірку в поточному періоді немає сенсу. Тобто, активізація й ущільнення контролю дотримання митних правил сприяє редукції бази потенційних об’єктів митного постаудиту, а, отже, і зменшенню донарахувань у бюджет внаслідок здійснення постаудиторських перевірок у поточному періоді (хоча і до збільшення цих показників у майбутньому).

Який вектор переважатиме як у цьому, так і в попередньому випадках, зможе показати лише статистичний аналіз моделі. Вхідні статистичні дані заданого переліку показників наведено в табл. 1.

 

Таблиця 1.

Статистичні значення параметрів моделі

Продовження таблиці 1

 

[Складено за даними Національного Банку України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державної митної служби України] [ 1–4].

 

З метою визначення впливу окреслених вище чинників на ефективність проведення митного постаудиту було проведено попередній попарний експрес-аналіз взаємної залежності змінних моделі,який надав наступну картину (табл.2).

 

Таблиця 2.

Взаємні статистичні впливи між незалежними змінними моделі

 

Серед незалежних змінних тісний статистичний зв’язок спостерігається між обсягами нарахувань від надходження митних платежів, імпорту, експорту (і, як наслідок, зовнішньоторговельного сальдо). Досить очевидним є зв’язки між нарахуваннями від митних платежів та обсягами імпорту й експорту – це свідчить про відсутність суттєвих викривлень у здійсненні тарифної політики зовнішньоекономічної діяльності. Водночас, великий коефіцієнт кореляції між самими обсягами імпорту й експорту природним не є і свідчить, швидше, про те, що зовнішньоекономічна діяльність України є слабо керованою і великою мірою визначається світовою, а не внутрішньою кон’юнктурою.

Тобто набір змінних: курс валют, доходи Держбюджету від стягнення митних платежів, обсяг виявлених втрат внаслідок порушення митних правил можна вважати достатньою мірою незалежними, для того, щоби будувати на їх підставі рівняння багатовимірної лінійної регресії.

Аналіз статистичних зв’язків обсягу постаудиторських перевірок у вигляді суми додаткових нарахувань до Державного бюджету внаслідок проведення контрольно-перевірочної роботи свідчить (табл. 3), що результуючий показник досить непогано корелює із класичними показниками зовнішньоекономічної діяльності (експорт, імпорт, митні платежі), так само – з індикатором зовнішньоекономічного середовища валютним курсом, але майже не пов’язаний із показниками, дотичними економічній безпеці держави у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в даному випадку порушеннями митних правил. Висновок із цього спостереження можна зробити такий: на чинному етапі відсутнє визначення необхідності постаудиту.

 

Таблиця 3.

Взаємні статистичні впливи незалежних змінних моделі на цільову змінну

 

Він проводиться за цілком природним принципом: тим частіше, чим активніша зовнішньоекономічна діяльність держави. Цей момент створює проблему, бо постаудит по своїй сутності є інструментом збільшення економічної безпеки, протидії порушенням у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, контрабанді, порушення митних правил і корупції, отже повинен і мати взаємну статистичну залежність.

Наявні статистичні дані дозволяють побудувати множинну регресійну модель залежності показнику надходження коштів до Держбюджету в результаті митного постаудиту від окреслених вище факторів. Ця модель надає можливість визначити вектор впливу кожного з параметрів на результуючий показник.

На підставі того, що параметри «обсяг імпорту», «обсяг експорту» та «доходи Держбюджету від стягнення митних платежів» тісно корелюють між собою, було проведено розрахунки для різних варіантів врахування/не врахування цих параметрів: враховано всі три, враховано ті чи інші два із трьох, враховано якийсь один із трьох. При цьому достатньо взаємно незалежні показники «курс валют»та «втрати внаслідок встановлених порушень митних правил» були присутні в усіх варіантах.

Найбільш точним виявився варіант, коли серед «змінних» параметрів враховувалися лише доходи Держбюджету від стягнення митних платежів. У цьому випадку було отримано рівняння багатовимірної лінійної регресії:

 

   (1)

де y – додаткове спрямування коштів до Державного бюджету внаслідок здійснення митного постаудиту;

x₁ – поточний курс гривні до долару США;

x₂ – поточний обсяг імпорту товарів і послуг в Україну;

x₃ – поточний обсяг експорту товарів і послуг з України;

x₄ – доходи Державного бюджету України від стягнення митних платежів;

x₅ – втрати внаслідок встановлених порушень митних правил;

t– поточний момент часу.

За допомоги отриманого рівняння було розраховано індикативну величину донарахувань коштів після проведення постаудиту для першого півріччя 2012 року (внаслідок того, що реальні дані цих донарахувань наразі недоступні), а також здійснено прогноз величини зазначеного показника на друге півріччя 2012 року. В останньому випадку значення незалежних змінних рівняння (1) також було екстрапольовано на підставі їх попередньої динаміки (табл. 4).

 

Таблиця 4.

Прогноз величини донарахованих коштів внаслідок постаудиту

 

Аналіз поведінки показника «додаткове спрямування коштів до Державного бюджету внаслідок здійснення митного постаудиту» в залежності від варіації незалежних змінних моделі засвідчив від’ємну залежність його величини від обсягів виявлених збитків внаслідок порушень митних правил – одного з базових показників загроз економічній безпеки. При всій природності цього зв’язку: чим активніше, масштабніше й ефективніше відбувається поточний контроль зовнішньоекономічної діяльності, тим менше залишається на долю постаудиту, і навпаки, – такий стан речей підтверджує відсутність достатньої організації й управління процесом постаудиту на поточному етапі та актуалізує питання вдосконалення цього напрямку адміністрування в митній сфері.

Тому є необхідним створення чітких, спланованих, результативних методичних підходів до проведення перевірок з митного постаудиту. Оскільки основою здійснення митного постаудиту є аналіз ризиків порушення митного законодавства, то ми пропонуємо методичні підходи аналізу ризиків у контексті проведення митного постаудиту, рис. 2.

 

 

Рис. 2. Методичні підходи аналізу ризиків у контексті проведення митного постаудиту

 

Висновки. За допомогою застосування методів економіко-математичного моделювання було визначено, що на сьогоднішній день існує необхідність в розробці механізму проведення митного постаудиту.  Методичні підходи, які  пропонуються, спрямовані на врахування системи ризиків, які виникають на етапі митного оформлення. Їх використання, по-перше, дасть можливість виявити ризики зловживань з боку працівника митної установи, по-друге, визначить підприємство як порушника, по-третє, підвищить ефективність самого контролю, по-четверте, сприяє збільшенню бюджетних надходжень, по-п’яте, допоможе заощадити часові, людські та інші ресурси на проведення пост аудиторських перевірок, по-шосте, дане нововведення забезпечить перехід від суцільного контролю до вибіркового. Такий перехід буде остаточним підтвердженням виконання зобов’язань, узятих Україною перед СОТ.

 

Література

1. Офіційний сайт Національного банку України. – Режим доступу: http://www. bank. gov.ua/

2. Офіційний сайт Міністерства фінансів України. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/

3.Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

4. Основні підсумки діяльності Держмитслужби за 2006-2011 роки : звіт. – Держмитслужба України. – 300 с.

Стаття надійшла до редакції 18.10.2012 р.