УДК 622.33 (477)

 

Т. Е. Петровська,

к.е.н., асистент кафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

СТАНОВЛЕННЯ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЯК ГАЛУЗІ СВІТОВОГО ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ

 

У статті розглянуто особливості становлення вугільної промисловості, зокрема досліджено значення вугілля як фактору індустріального розвитку країн світу у порівнянні з іншими енергоносіями, такими як нафта і природний газ.

Ключові слова: гірнича справа, вугільна промисловість, вугілля, споживання первинних джерел енергії.

 

In the acticle is considered peculiarity of development of coal industry. Importance of coal as a factor in the industrial development of countries in comparison with other energy sources such as oil and natural gas are investigated.

Keywords: mining, coal industry, coal consumption of primary energy sources.

 

 

Вступ.

Вугільна промисловість є сировинною галуззю економіки більшості країн світу. Протягом тисячоліть багатства земних надр давали можливість суспільству пройти тривалий шлях розвитку всієї цивілізації і залучати до сфери своєї діяльності все нові й нові природні ресурси. Видобуток корисних копалин є одним з найдавніших занять людини, що надали поштовху до цивілізаційного поступу суспільства, а використання вугілля як вичерпного непоновлюваного ресурсу примушувало людство знаходитись у постійному протистоянні з природою, генерувати нові технічні ідеї та демонструвати кращі людські якості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Процеси становлення та розвитку галузі завжди були об’єктом досліджень багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема: Амоши О. І., Агошкова М. І., Байкова М. К., Болдирєва О. С., Броделя Ф., Гайка Г., Кабанова А. І. , Козловського Є. О., Корольова І. С., Папенова К. В., Стариченка Л. Л. та ін.

Постановка задачі.

Визначення економічної ролі вугілля, яке має безпосередній вплив на функціонування електроенергетики, металургії, галузей і видів діяльності, що надають послуги населенню, обумовило розгляд динаміки споживання первинних джерел енергії та їх структури у контексті світового паливно-енергетичного комплексу.

Результати. Вугільна промисловість є найстарішою галуззю світового паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), що має тривалу еволюцію розвитку у світових масштабах.

Видобуток природних ресурсів з надр започаткував гірничу справу. Гірнича справа є галуззю науки і техніки, що охоплює сукупність процесів видобування корисних копалин з надр чи на поверхні Землі, а також їх попередньої обробки для використання в господарстві [1, с. 73]. Надра – це частина земної кори, розташована нижче ґрунтового шару, а при його відсутності, нижче земної поверхні і дна водойм та джерел до глибин, які є доступними для геологічного вивчення та освоєння сучасними технологічними засобами [2, с. 445]; а також  виходи мінеральних корисних копалини на земну поверхню, які є виключно державною власністю [3, с. 233]. Використання надр для регіонального значення є надрокористуванням, що включає роботи, спрямовані на загальне геологічне вивчення надр, у т. ч. пошук і оцінку родовищ корисних копалини; для розвідки і видобутку корисних копалин, а також використання відходів гірничо-видобувних і пов’язаних з ним переробних виробництв; для будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобутком корисних копалин; для утворення геологічних об’єктів, що особливо охороняються; збору мінералогічних, палеонтологічних та інших геологічних колекційних матеріалів [4, с. 339].

Гірнича справа як галузь діяльності людини з освоєння надр Землі започаткувала історію техніки й справила суттєвий вплив на становлення людського суспільства, вона була невід’ємною складовою життєдіяльності племен, що з давніх часів населяли території різних країн світу.

Є свідчення, одержані на основі археологічних пошуків, що розвиток вугільної промисловості був обумовлений першими спробами розвідки і промислового використання вугільних родовищ в Європі, де кам’яне вугілля почали добувати з ХІ-ХІІ ст. у дрібних вугільних басейнах Англії. У XV ст. вугілля перетворилося на допоміжний ресурс в обробці виробів металургії. Поширення соляних промислів у Європі у XVI ст., на українських землях – на поч. ХVІІІ ст., активізували процеси пошуку інших видів корисних копалин та розвідки родовищ вугілля, оскільки однією з головних проблем тогочасного виробництва солі був дефіцит деревини й висока вартість імпортованих дров [5, с. 78]. Відтак були зібрані й випробувані зразки кам’яного вугілля та підтверджена висока якість твердої горючої копалини як енергетичного носія. На поч. ХVІІІ ст. була розпочата розробка вугільних покладів, що виходили на поверхню, однак будівництво шахт не здійснювалось.

Промислова революція к. XVIII – поч. ХІХ ст., яка розпочалася в Англії й за кілька десятиліть поширилася у всьому світі, стала поштовхом до започаткування видобутку мінеральної сировини, особливо твердих корисних копалин. З розвитком металургії підвищився попит на руду і кам’яне вугілля для випалювання коксу, що уможливило виробництво і застосування чавуну ще з давніх часів. Коксування стало відомим в Англії з 1627 р. [6, с. 336]. Однак належного розвитку одразу не отримало, і лише наприкінці ХVІІІ ст. почали використовувати кам’яне вугілля в Англії для виробництва чавуну у металургії. Розвиток вугільної промисловості як самостійної галузі почалось з другої пол. XVIII ст. за рахунок плавки чавуну на вугільному коксі [7, с. 233]. З винайденням парового двигуна значним споживачем кам’яного вугілля стала парова енергетика. Великої кількості вугілля вимагав залізничний транспорт, що обумовило розвиток вугільної промисловості з промисловою метою. Становлення видобутку вугілля в українських землях радикально активізувалося через масове будівництво залізниць у 1870-80 рр. [5, с. 24].

У 1913 р. світові потреби в енергії задовольнялись за рахунок вугільної промисловості майже на 75 %. З розвитком електротехнічного та важкого машинобудування у 1880-1940-х рр. ключовим фактором розвитку стає сталь. Однак вугільна промисловість не втрачає свого стратегічного значення, економічна роль вугілля не зменшується. До початку другої світової війни вважалось, що наявність національних запасів вугілля є необхідною умовою індустріалізації і розвитку базових та оборонних галузей промисловості. Вугілля і на теперішній час залишається найбільш доступним енергоносієм у більшості розвинених країнах, що розвиваються, та видобувається з комерційними цілями у понад 50 країнах. Проте майже 85 % світового видобутку вугілля припадає лише на 10 країн світу. Найбільші виробники вугільної продукції не належать до одного географічного регіону – до п’ятірки найбільших виробників входять Китай, США, Індія, Австралія та ПАР. Протягом ХХ ст. у світі видобуто і використано більш ніж 250 видів корисних копалин, завдяки чому значною мірою була здійснена велика кількість науково-технічних досягнень. Однією з найважливіших закономірностей розвитку світової економіки було безперервне і швидке зростання усіх сфер виробництва, споживання енергії, передусім за рахунок непоновлюваних енергоресурсів органічного походження, тобто вугілля, нафти і газу, що відображено у табл. 1.

 

Таблиця 1.

Динаміка світового споживання первинних джерел енергії, 1900-2000 рр.

*у.п. – умовного палива

Складено автором за матеріалами [8, с. 233]

 

Для темпів споживання первинних енергоресурсів ПЕК світу, у т. ч. й України, які здійснювали виробництво, передачу, перетворення і використання різних видів енергії і енергетичних ресурсів, за останнє століття (1900-2000 рр.) характерним є наступне: з 1900-40 рр. споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) збільшилося у 3,5 рази, за 1940-70 рр. ще у 2,8 рази, в 1970-2000 рр.  – у 1,8 разів. На поч. XX ст. частка споживання невідновлюваних органічних видів палива склала 99,6 %, а відновлюваних джерел енергії – лише 0,4 %, що становила, головним чином, енергія гідроелектростанцій.

Упродовж XX ст. вугільна промисловість розвивалася украй нерівномірно, зберігаючи до 1960-х рр. перше місце в паливно- енергетичному балансі (ПЕБ) світу через різкі підйоми видобутку вугілля в умовах посилення військово-промислової кон’юнктури (1918, 1947, 1957), у проміжках між війнами видобуток знижувався і мав тенденцію до застою.

У 1950-60 рр. під впливом науково-технічного прогресу в усіх сферах світового господарства з розвитком автомобільного транспорту, авіації, застосування нових технологій у промисловості, комунально-побутового сектору, сільського господарства та енергетиці, відбулось активне витіснення вугілля нафтою і газом у багатьох секторах споживання. У результаті лібералізації торгівлі вугіллям, а також за рахунок зниження трансакційних витрат у 1960-70-х рр. в Західній Європі вугільна промисловість втратила своє стратегічне значення, а вугілля перетворилося на звичайний товар (commodity). На поч. 1970-х рр. нафта посіла найбільшу частку в ПЕБ світу (41,7 %) з одночасним збільшенням частки споживання газу (19,4 %) та зниження частки вугілля до 34,4 %. У 1940-70 рр. споживання газу характеризувалось середньорічними приростами майже 5 %, що у 2000 р. склало 26,5 % практично на рівні з часткою вугілля. Так, у найбільшій вуглевидобувній країні США, у 1976 р. частка нафти і газу у споживанні ПЕР склала 74 %, а частка вугілля скоротилася до 18 % у порівнянні з 38 % у 1950 р. і 85 % у 1900 р.

Незважаючи на значне зростання абсолютних обсягів споживання вугілля (з 661 млн. т у 1900 р. до 3670 млн. т у 2000 р.), частка вугілля у структурі споживання ПЕР за зазначений період знизилась з 94,4 % до 29,6 %. Загалом, за сто років споживання первинних енергоресурсів ПЕК у світі збільшилось в 17,7 разів зі зміною його структури із зростанням часток високо ефективних джерел енергії, тоді як нафти і газу при зниженні частки вугілля, що наведено на рис. 1.

 

 

* Складено автором за матеріалами  [8, с.233]

 

Рис. 1. Динаміка структури споживання первинних джерел енергії,

1900-2010 рр.

 

Економічне значення вугільної промисловості посилюється з  1990-х рр. за рахунок значного підвищення цін на нафту та природний газ з одночасним збільшенням частки вугілля у видобутку й споживанні первинних енергоресурсів світу, особливо за рахунок великого значення вугілля в економіці США і Китаю, а також наявності великої кількості покладів вугілля в усьому світі. На теперішній час однією з вагомих переваг вугілля серед інших викопних енергоносіїв є його забезпеченість величезними запасами, розвідані запаси якого значно перевищують запаси нафти та газу. Загалом, тверде паливо в ресурсах мінерального палива світу складає понад 70 %, і забезпеченість видобутку становить сотні років, в той час як по нафті і газу така забезпеченість складає тільки десятки років. При цьому, понад 68 % нафтових та 67 % газових запасів сконцентровано на Середньому Сході та в Росії, тоді як розташування вугільних родовищ у світі є більш рівномірними, хоча і територіально обмеженим. Відтак розвиток вугільної промисловості у вуглевидобувних країнах світу з наявними значними запасами такого енергетичного носія як вугілля є беззаперечним та стратегічним.

Висновки.

Розгляд становлення вугільної промисловості надав можливості обґрунтувати положення, що з ХVІІІ ст. ключовим фактором розвитку господарства стає вугілля як домінуюча сировина та пріоритетний енергоносій. Водночас упродовж XX ст. вугільна промисловість розвивалася украй нерівномірно. За сто років обсяги споживання первинних енергоресурсів у світі збільшилось в 17,7 разів, зокрема вугілля – з 661 млн. т у 1900 р. до 3670 млн. т у 2000 р., частка якого у структурі споживання ПЕР за зазначений період знизилась з 94,4 % до 29,6 %, передусім за рахунок зростанням часток нафти і газу. Проте з 1990-х рр. економічне значення вугілля посилюється з огляду на підвищення цін на нафту та природний газ, а також наявність значних покладів вугілля в усьому світі, забезпеченість видобутку якого складає сотні років.

 

Список використаних джерел.

1.  Колган О. В. Словник найуживаніших термінів гірничої справи / О. В. Колган. – Слов’янськ, СДПУ, 2007. – 323 с.

2.  Папенов К. В. Экономика природопользования / К. В. Папенов. – М.: ТЕИС, ТК Велби, 2006. – 928 с.

3.  Козловський Е. А. Горная энциклопедия / Е. А. Козловський, М. И. Агошков, Н. К. Байков, А. С. Болдырев и др. – М.: Сов. энциклопедия, т. 3. 1987. – 592 с.

4.  Земельное право / [Боголюбов С. А., Горохов Д. Б., Галиновская Е. А., Емельянова В. Г.]. – М.: ТК Велби, 2002. – 400 с.

5.  Гайко Г. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії) / [Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я.]. – Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. – 296 с.

6.  Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм, XV–XVIII вв. т.1. Структуры повседневности: возможное и невозможное / Ф. Бродель – М.: Издательство «Весь мир», 2006. – 592 с.

7.  Козловський Е. А. Горная энциклопедия / [Козловський Е. А., Агошков М. И., Антоненко Л. К., Арбиев К. К.]. – М.: Сов. энциклопедия, т. 5. 1991. – 541 с.

8.  Королев И. С. Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет / И. С. Королев – М.: Экономист, 2003. – 604 с.

9.  Амоша О. І. Перспективи розвитку та реформування вітчизняної вугільної промисловості на фоні світових тенденцій / О. І. Амоша, А. І. Кабанов, Л. Л. Стариченко. – Донецьк: ІЄП НАН України, 2005. – 32 с.

 Стаття надійшла до редакції 17.10.2012 р.