УДК 331.25

В. Л. Пластун,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри фінансів

В. С. Домбровський,

кандидат економічних наук, доцент кафедри економічної кібернетики,

Українська академія банківської справи НБУ, м. Суми

 

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ НЕДЕРЖАВНИХ ПЕНСІЙНИХ ФОНДІВ В УКРАЇНІ І СВІТІ

 

TRENDS IN DEVELOPMENT OF PRIVATE PENSION FUNDS IN UKRAINE AND THE WORLD

 

В статті розглядаються особливості розвитку недержавних пенсійних фондів. Порівнюються основні показники діяльності вітчизняних недержавних пенсійних фондів, а також аналізується діяльність пенсійних фондів у світі.

Ключові слова: недержавний пенсійний фонд, компанія з управління активами, фінансовий ринок.

 

In this article the features of pension funds’ development are examined. Key indicators of Ukrainian non-government pension funds are compared, as well as current activities of pension funds in the world are analyzed.

Keywords: private pension fund, asset management company, financial market.

 

 

Постановка проблеми. Значення недержавних пенсійних фондів в Україні поступово зростає за останні роки. Це проявляється у стабілізації кількості таких фінансових посередників, динаміці обсягів їх активів, диверсифікації напрямів їх вкладення в різні інструменти фінансового ринку. Поряд з цим існує ряд проблем, пов’язаних з тим, що нарощування кількісних показників не зажди супроводжується якісними зрушеннями. Наприклад, українські НПФ за 2011 р. показали значно менші темпи зростання (у порівнянні із попередніми роками). Проблемним залишається і той факт, що фізичні особи самостійно не приймають активну участь в системі недержавного пенсійного забезпечення, а більша частина внесків надходить від роботодавців. Сумарні показники активів є незначними у порівнянні із іншими інституційними інвесторами та банками. Так само і ступень охоплення фізичних осіб є слабкою – менше 600 тис. осіб. Подібна ситуація вимагає з’ясування причин такого становища із залученням досвіду інших країн світу, порівняння показників розвитку НПФ в України і за кордоном.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відомості про діяльність недержавних пенсійних фондів можна знайти в роботах таких дослідників як Б.О. Надточій, М.М. Папієв, А.А. Нечай, О.І. Тивончук, С.І. Юрій, О.В. Худолій, С.В. Науменкова, М.Д. Бойко, В.Я. Бурак, В.Й. Плиса, Д.М. Сандлер, С.М. Синчук, І.М. Сирота, А.В. Скрипник, Л.А. Ліхтенштейн, Б.І. Сташків, С.І. Юрій, І.С. Ярошенко тощо. Багато аналітичних публікацій зустрічається на сайтах НПФ як в Україні, так і в інших країнах світу.

Невирішені раніше частини проблеми. Невирішеною проблемою залишається порівняння існуючих тенденцій розвитку НПФ в Україні і світі, визначення загальних рис і ключових відмінностей між динамікою їх показників.

Цілі статті. Тому метою статті є розгляд останніх тенденцій діяльності недержавних пенсійних фондів в Україні і світі, їх співставлення і формулювання пропозицій щодо подальшого розвитку.

Виклад основного матеріалу. В цілому світові тенденції розвитку пенсійних фондів характеризується тим, що в їх розпорядженні знаходиться найбільша частка активів (у порівнянні із іншими видами інституційних інвесторів) і вони поступово відновили темпи зростання після світової фінансової кризи 2007-2008 рр. За період кризи падіння в обсязі активів склало 17%, в той час як подальше щорічне зростання знаходилось в межах 10% (у 2009 і 2010 рр.). Це дозволило відновити докризові показники, а сумарно за останні десять років їх активи зросли майже у двічі (рис. 1).

 

Рисунок 1. Динаміка активів пенсійних фондів у 2001-2010 рр., трлн. дол. США. [5]

 

Найбільша концентрація пенсійних активів припадає на США, які акумулювали 58% їх загально світового показника. Наступні чотири країни – Велика Британія, Канада, Японія, Австралія – разом нараховують близька чверті від цього показника (табл. 1).

 

Таблиця 1. Активи пенсійних фондів в розрізі окремих країн світу [5]

 

Серед країн-лідерів найбільші темпи зростання пенсійних активів (більше 20%) у 2010 році зафіксовані в Австралії, Канаді та Бразилії. Більш ніж 10% зростання спостерігалось в США, Великобританії, Мексиці, Чилі. В цілому очікується збільшення обсягів активів пенсійних фондів майже по всіх країнах у довгостроковому періоді, включаючи країни із розвиненими пенсійними системами і ті, в яких пенсійні фонди тільки проходять етап становлення. Серед таких країн відзначимо більшість країн Азії, Латинської Америки, Центральної і Східної Європи.

Хоча зростання активів пенсійних фондів продовжується, але більш швидкими темпами зростають і їх зобов’язання. Це пов’язано, в першу чергу, із збільшенням очікуваної тривалості життя населення у розвинених країнах. Тому в найближчі роки пенсійні фонди будуть потерпати від дефіциту коштів, а їх діяльність зіткнеться із певними ризиками.

Відношення активів пенсійних фондів до показника національного доходу окремих країн додатково свідчить про важливість цих інституційних інвесторів для економіки країн. Зокрема в Данії, США, Нідерландах, Канаді та Швейцарії це співвідношення перевищує 100%, а в таких країнах як Австралія, Великобританія, Фінляндія, Чилі, Швеція, Сінгапур і Південно-Африканська Республіка, – знаходиться в межах від 50% до 100% (рис. 2).

 

Рисунок 2. Питома вага активів пенсійних фондів у національному доході окремих країн світу у 2009 р., % [5]

 

Існують і історичні передумови, які визначають важливість НПФ для країн. Так недержавні пенсійні фонди відіграють ключову роль в системі пенсійного забезпечення США, Великобританії, Канади, Австралії, Японії, Нідерландів, в той час як їх роль в таких економічно розвинених країнах Європи як Німеччина, Франція, Італія, є значно меншою. Європейська система пенсійного забезпечення більше покладається на солідарну систему пенсійного забезпечення.

За даними OECD найвищу дохідність від розміщення пенсійних активів у 2010 році продемонстрували Нідерланди (19%), Нова Зеландія (10%), Чилі (10%). Інші країни мали показники доходності нижче 10%, окрім Греції і Іспанії, які показали від’ємні значення цього показника через значні втрати економіки країн внаслідок фінансової кризи і загальних економічних проблем Єврозони.

Структура розміщення активів суттєво відрізняється між країнами (рис. 3), що обумовлено як законодавчими обмеженнями, так і існуючою практикою інвестування. Ринки акцій є важливими для пенсійних фондів таких країн як Великобританія, США, Австралія, Перу, Чилі і для Гонконгу, де питома вага акцій перевищує 45%. На противагу, в Німеччині, Греції, Чехії, Південній Кореї лише 5% активів і менше розміщено в акції.

 

*Інше включає інвестиції в нерухомість, взаємні фонди, позики і приватне інвестування

Рисунок 3. Структура активів пенсійних фондів в окремих країнах світу у 2010 р. [5]

 

Більшість країн інвестує в інструменти із фіксованою дохідністю, підтверджуючи тезу про те, що пенсійні фонди є консервативними інвесторами.  Чехія, Греція, Мексика, Угорщина та Іспанія характеризуються тим, що більше 80% активів їх пенсійних фондів розміщено саме за цими напрямами. Ще 11 країн із обраного переліку вкладають у інструменти з фіксованою дохідністю від 40% до 80% фінансових ресурсів. Навіть ті країни, в яких пенсійні фонди віддавали перевагу акціям, після фінансової кризи поступово перерозподіляють активи на користь облігацій, середня дохідність яких за останні десять років є стабільною і не схильна до суттєвих коливань.

Недержавну пенсійні фонди України в ідеалі також повинні виступати основними постачальниками довгострокових ресурсів на фінансовому ринку, але вони також не виконують цієї функції. Загальна кількість таких установ хоча і є достатньо великою (див. табл. 2), але їх фінансові показники є незначними.

 

Таблиця 2. Кількість недержавних пенсійних фондів України у 2007-2011 рр. [4]

 

Кількість НПФ в останні роки стабілізувалась, про що свідчать незначні зміни, які все ж таки мають спадний тренд. Це нібито говорить про насиченість ринку, але основні показники діяльності недержавних пенсійних фондів свідчать, що це не відповідає дійсності (табл. 3).

В першу чергу кількість осіб, які охоплені недержавним пенсійним забезпеченням є мізерною у порівнянні із загальною кількістю населення України (або кількістю працюючого населення), навіть не враховуючи той факт, що пенсійний вік може бути збільшено. Тому всі інші показники цих фондів незначні, хоча темпи їх зростання і виглядають солідними: за період з 2005 по 2011 рр. активи і пенсійні внески збільшились у 30 разів, пенсійні виплати у 122 рази, сума інвестиційного доходу – у 58 разів. Навіть кризовий 2009 рік не призвів до зменшення показників діяльності: лише темпи зростання дещо уповільнились. В той же час загальна кількість пенсійних контрактів – тільки у 2,5 рази, кількість учасників за укладеними контрактами – у 6,8 разів, кількість осіб, що отримують пенсійні виплати – у 22 рази.

 

Таблиця 3. Основні показники діяльності недержавних пенсійних фондів України у 2005-2011 рр. [1]

 

Ще однією тенденцією є те, що фізичні особи самостійно майже не приймають участі у недержавному пенсійному забезпеченні, адже їх питома вага у загальній сумі пенсійних внесків не перевищує 4,6%. В той час як юридичні особи вносять більше 95,4%. Така ситуація спостерігається протягом всього періоду, який аналізується, і, вочевидь, буде залишатись без змін ще протягом тривалого періоду. Відзначимо, що основними факторами, які визначають даний стан є: недостатній платоспроможний попит на подібні схеми пенсійного забезпечення, недостатня обізнаність населення, більша привабливість саме для роботодавців, які можуть віднести дані платежі на витрати, зменшуючи суму оподаткованого прибутку.

Більша частина активів НПФ знаходиться в управлінні КУА, але не дивлячись на те, що їх обсяги збільшились у 5,4 рази (табл. 4), ці темпи зростання не відповідали загальним темпам збільшення активів НПФ, що призвело до суттєвого зменшення їх питомої ваги з 85,5% у 2006 р. до лише 56% у 2011 р.

 

Таблиця 4. Активи недержавних пенсійних фондів в управлінні КУА у 2006-2011 рр., млн. грн. [3]

 

Змінилась і структура активів за видам НПФ. Якщо у 2006 р. на відкриті НПФ припадало 53% активів в управлінні КУА, то протягом періоду, що аналізується, їх питома вага збільшилась до 75% за рахунок суттєвого зменшення частки корпоративних фондів (з 27% у 2006 р. до 14% у 2011 р.) і професійних фондів (з 19% у 2006 р. до 11% у 2011 р.).

Що стосується розміщення отриманих коштів НФП, то їх структура представлена в табл. 5. Слід відзначити, що вкладення в цінні папери не були домінуючими в окремі роки. Більше того у 2005 і 2008 рр. цей напрям взагалі дорівнював лише 26,2% і 37,0% відповідно. Тільки в останні роки намітилась тенденція до підвищення ролі цінних паперів і поступове зниження значення грошових коштів і банківських депозитів. Останні втратили половину своєї питомої ваги: з 70,1% у 2005 р. до 29,5% у 2011 р., що свідчить про розширення доступних і надійних фінансових інструментів для інвестицій.

 

Таблиця 5. Структура активів НПФ України за 2005-2011 рр., % [4]

 

На цьому фоні слід відзначити значне підвищення ролі цінних паперів, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (з 0% у 2005 р. до 15,1% у 2011 р.), розширення інвестицій в акції (з 7,2% у 2005 р. до 18,4% у 2011р.) і облігації підприємств (з 10,6% у 2005 р. до 25% у 2011 р., хоча із значними коливаннями протягом цього періоду).

НПФ є постійними інвесторами у банківські метали (1,9% у 2011 р.), а також збільшують вкладення в нерухомість (з близька 1% протягом 2006-2008 рр. до 3,5% у 2011 р.). Тобто в роки фінансової кризи і після неї загальна тенденція інвестування залучених коштів характеризується більшою диверсифікованістю вкладень, а отже загальний портфель відзначається збалансованістю.

Висновки. Співставлення показників розвитку українських НПФ з показниками пенсійних фондів у світі в цілому не є коректною через незначні обсяги активів вітчизняних НПФ. Коефіцієнти кореляції між активами НПФ України і світу знаходиться на середньому рівні (0,645). За структурою розміщення активів Українські недержавні пенсійні фонди нагадують Туреччину (якщо брати до уваги 3 основні напрями вкладення коштів – акції, облігації, кошти на депозитних рахунках). При цьому висока питома вага коштів на депозитах (20% і більше) притаманна лише таким країнам (які згадуються в цій статті) як Греція, Туреччина, Іспанія, що говорить про дуже консервативний характер інвестиційної політики і відання переваги інструментам з фіксованою дохідністю.

Пенсійні системи більшості країн знаходяться під постійним наглядом, що обумовлено поточними демографічними трендами, а також підвищенням вимог до прозорості системи обліку пенсійних зобов’язань. Поступове старіння населення в розвинених країнах поряд із низькими або від’ємними показниками народжуваності вимагає від уповноважених органів держав вишукувати шляхи для зменшення навантаження на пенсійну систему. Це вимагає підвищення пенсійного віку, адже за оцінками ООН до 2050 року частка людей пенсійного віку буде перевищувати можливості пенсійної системи забезпечувати їм виплати. Зокрема, прогнозується, що в Японії така частка буде становити 70%, Італії – 62%, Іспанії – 60%, Німеччині – 57%, Польщі – 50%, Франції – 45%. Аналогічна тенденція буде спостерігатись і в країнах, які розвиваються, хоча проблема не буде настільки гострою, тим не менш частка осіб пенсійного віку буде сягати 30-40%.

Очевидною проблемою ринку НПФ залишається недостатнє залучення фізичних осіб до участі в їх діяльності. Це пояснюється не тільки недостатнім розміром доходів домогосподарств, низькою нормою заощаджень, а й елементарною необізнаністю про можливості інших варіантів розміщення вільних грошових коштів крім банківських депозитів. Важливим фактором виступає і нестабільність індексу споживчих цін, який змінюється у досить широкому діапазоні, що не сприяє до проведення довгострокових вкладень грошових коштів населенням. В цілому ж, приймаючи до уваги, що на банківських депозитах розміщено коштів фізичних осіб, які у сотні разів перевищують сумарні активи всіх типів НПФ, можна говорити про наявність значного потенціалу їх розвитку у майбутньому за умови більшої привабливості цих інституційних інвесторів і стабільності економічної ситуації і фінансових ринків.

 

Список використаних джерел.

1.       Інформація про стан і розвиток недержавного пенсійного забезпечення України. Річні звіти Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dfp.gov.ua/732.html.

2.       Про недержавне пенсійне забезпечення. Закон України від 09.07.2003 № 1057-IV. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15

3.       Річна аналітика Української асоціації інвестиційного бізнесу за 2005-2011 рр. [Електронний ресурс]. Режим доступу:  http://www.uaib.com.ua/analituaib/analit_npf.html.

4.       Річна звітність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за 2005-2011 рр. [Електронний ресурс]. Режим доступу:  www.nssmc.gov.ua/activities/annual.

5.       Pension Markets 2012. Research Report. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.thecityuk.com/research/our-work/reports-list/pension-markets-2012/

Стаття надійшла до редакції 07.07.2012 р.