УДК 33.339.9

 

В. П. Мазуренко,

к.е.н., доцент кафедри міжнародного бізнесу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Ю. В. Гойнік,

спеціаліст міжнародного бізнесу, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

Методи аналізу привабливості міжнародних товарних ринків в умовах асиметрії інформації

 

ANALYSIS METHODS OF International commodity market ATTRACTION under information asymmetrY

 

Анотація. Виокремлено й проаналізовано фактори впливу на привабливість міжнародних товарних ринків та методи оцінки їх привабливості. Обґрунтовано метод визначення рівня привабливості зарубіжних ринків при виборі адекватних форм проникнення на цільові ринки та сегменти в умовах асиметрії інформації.

 

The summary. The factors affecting the attractiveness of international markets and methods of assessment of their attractiveness are identified and analyzed. The method of determining the level of foreign markets attractiveness for choosing appropriate forms of penetration in target markets and segments under asymmetry of information is motivated in this article.

 

Ключові слова: привабливість ринку, цільовий ринок, ринкове середовище, ринкова можливість, ринкова загроза, ринкова доступність, асиметрія інформації

 

Key words: the attractiveness of the market, target market, market environment, market opportunities, market threat, market access, the asymmetry of information

 

 

Вступ

В сучасних умовах збільшення відкритості національних економік, загальна лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків зумовлені глобалізацією та динамікою процесів інтернаціоналізації діяльності підприємств, та сприяють залученню національних підприємств до глобальної світогосподарської системи. Для досягнення високої конкурентоспроможності та довгострокової присутності компаній на зарубіжних товарних ринках надзвичайно важливими є проблеми аналізу їх привабливості як основи розробки ефективних стратегій діяльності на них. Найбільш повно проблематика аналізу та вибору привабливих міжнародних ринків для здійснення підприємницької діяльності розроблена у працях Е.Азаряна, Г.Азоєва, О.Віханського, Г.Багієва, А.Булатова, Є.Голубкова, І.Герчикової, Д.Деніелса, О.Каніщенко, П.Катеори, Ф.Котлера,  О.Ю.Пригари, Л.Лукашевича, С.Маджаро, А.Мазаракі, Х.Мефферта, Н.Моісеєвої, В.Новицького, Ж.-Ж.Ламбена, Л.Радеби, М.Портера, Є.Савельєва, А.Старостіної, А.Стрікленда, А.Томпсона, С.Холленсена, Т.Циганкової, С.Березовенка та ін. Сьогодні процеси лібералізації та дерегуляції на багатьох міжнародних ринках, зокрема європейських, докорінно змінюють середовище міжнародного підприємництва, що не лише сприяє ефективній діяльності суб’єктів на ринку, але й спричиняє асиметрію інформації, що зрештою може привести до фіаско цих ринків. Теорія ринків з асиметричною інформацією почала стрімко розвиватися починаючи з кінця минулого століття. Ця проблематика  грунтовно описана і досліджена, в основному, в працях  зарубіжній вчених. Ризик та невизначеність розглядали такі зарубіжні науковці, як У.Вікрі, Р.Говард, П.Хаммонд, Г.Шеклі, Ф.Найт, К.Єрроу, Ф.Хайек, Дж.Стіглер, С.Гроссман, С. Авдашева, Н. Розанова, Д. Дмитрієв  та інші. Власне, саме поняття асиметрії інформації  спочатку  виникло в теорії невизначеності та ризику, але у  подальших працях,  другій половині  ХХ століття,  його використовують у теоріях конкуренції й фірми. В науковий обіг поняття асиметрії інформації було уведено американськими економістами, надалі  лауреатами Нобелівської премії 2001 року в галузі економіки за теорію впливу  на економіку інформаційної асиметрії, Д.Стігліцом ( в моделі ефективної заробітної плати), Д.Акерлофом ( у роботі «Ринок «лимонів»: невизначеність якості та ринковий механізм») та М.Спенсом ( в моделі сигналізуючої рівноваги на ринку праці).

Для України товарні ринки Європи є вкрай важливими не лише з позицій економічного зростання, але й створення належних умов для її інтеграції у сучасну світогосподарську систему та для реалізації взаємовигідного партнерства з Євросоюзом в усіх сферах. Українські суб’єкти господарювання постають перед надзвичайно важливими проблемами аналізу привабливості міжнародних товарних ринків, які підпадають під вплив негативних наслідків асиметрії інформації, що зумовлює специфіку розроблення ефективних стратегій вітчизняних компаній для досягнення високої конкурентоспроможності та довгострокової присутності на ринках. Віддаючи належне науковим розробкам вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, варто відзначити, що недостатньо досліджені питання саме вибору зарубіжних товарних ринків з урахуванням інформаційної асиметрії.

Постановка задачі

Метою роботи є теоретичне узагальнення методологічних підходів до визначення рівня привабливості зарубіжних ринків та прикладному їх застосуванню при виборі адекватних форм проникнення вітчизняних компанії на цільові ринки та сегменти. Методами дослідження є загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, зокрема: методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, узагальнення та групування, економіко-статистичні та матричні методи тощо, використані при визначені найважливіших параметрів ринків, а також при здійснені вибору механізму та інструментарію оцінки привабливості міжнародних товарних ринків в умовах асиметрії інформації.

Результати дослідження

Ринкове середовище міжнародного підприємництва в умовах інформаційної асиметрії впливає на можливість підприємства реалізувати економічний інтерес і ринок буде привабливим у випадку його відповідності економічному інтересу підприємства. Проведення аналізу привабливості міжнародних товарних ринків вимагає оцінювання середовища міжнародного підприємництва,  доступності ринку та можливості реалізації економічного інтересу підприємства. 

Привабливості міжнародних товарних ринків автори розглядають як ступінь відповідності стану факторів ринкового середовища, інформованості суб’єктів про нього та можливості реалізації економічних інтересів підприємств при виході на зарубіжні ринки. Привабливість ринку виступає як кількісно-якісна характеристика ринку, яка визначається системою показників. Для їх визначення, перш за все, необхідно відібрати та ранжувати закордонні ринки, пріоритетні для міжнародної підприємницької діяльності. Країни-кандидати можна класифікувати за такими критеріями: 1) розмір ринку, 2) динаміка зростання ринку, 3) витрати на ведення справ, 4) конкурентні переваги і 5) ступінь ризику. Мета ранжування – встановити, який ринок забезпечить компанії найбільш високий довгостроковий дохід на вкладений капітал [10, с.76]. Вибираючи зовнішній ринок, слід якомога краще поєднати три параметри: потенціал та умови нового ринку, інтенсивність і практичні прийоми конкуренції, цілі та засоби компанії. Звуження завдання до аналізу одного з цих параметрів або навіть проста перевага одного з них не зменшує труднощі, а лише переміщує проблему зі світу реальностей у світ благих намірів. До факторів, що можуть значно вплинути на вибір ринку належать: потенціал ринку, доступність, сприйнятливість і стабільність, а також асиметрія інформації на ринку. Жоден з цих факторів не ізольований від іншого, і їх аналіз повинен проводитися одночасно з тим, щоб прийти до загального позитивного або негативного результату.

Методи, що розроблені різними авторами, залежно від глибини обґрунтування управлінського рішення можна віднести до одного з трьох підходів вибору зовнішнього ринку (рис.1) [11, с.38].

Суб’єктивний підхід ґрунтується на суб’єктивних відчуттях, очікуваннях, досвіді осіб, які приймають рішення щодо виходу на конкретний ринок.

Суб’єктивний підхід має тільки одну перевагу: відсутність витрат на обґрунтування рішення. Ризик при цьому максимальний, а ступінь обґрунтованості рішення відповідно мінімальний. Слід зазначити, що у «чистому вигляді» цей підхід майже не зустрічається. Найчастіше він буває пріоритетним, але доповнюється елементами дискретного.

 

Рис. 1. Підходи до вибору зовнішнього ринку [11, с.38]

 

Найбільш поширеними причинами застосування суб’єктивного підходу є:

- добре ставлення осіб, що приймають рішення, до країни або її культури;

- наслідки ознайомчого візиту або несподіваних зустрічей;

- інтуїтивна довіра до зарубіжного партнера;

- марнолюбне прагнення працювати на новому або дуже складному ринку, бути першим;

- бажання легалізувати за кордоном які-небудь дії [11, с.39].

Дискретний підхід ґрунтується на оцінці 2-3 найбільш важливих для фірми показників розвитку ринку або інших критеріїв.

Успішність використання дискретного підходу як прийому обґрунтування вибору зарубіжного ринку на підставі аналізу 2 — 3-х показників залежить від правильного вибору цих показників. Обрані для аналізу показники повинні:

- відповідати цілям виходу фірми на зовнішній ринок;

- об’єктивно характеризувати стан чи особливості розвитку зарубіжного ринку;

- бути дослідженими за певний період часу.

Загальною вимогою до інформаційної бази за дискретного підходу є надійність, правдивість, перевіреність обраних показників.

Єдиних правил відбору показників не існує, але найчастіше для обґрунтування рішення щодо вибору зарубіжного ринку за дискретного підходу використовуються такі показники та критерії: розмір ринку, динаміка зростання ринку, власні конкурентні переваги, потенціал ринку, доступність ринку, сприймання ринку, стабільність (оцінка ризиків).

Різновидом дискретного підходу можна назвати дискретно-матричний, в якому використовуються три критерії:

– привабливість ринку,

– власні конкурентні переваги,

–         ризик (політичний, комерційний, валютний тощо) (рис.2).

 

В – висока, високі, високий;           X, Y, Z, L, h – країни, що досліджуються;

С – середня, середні, середній;      1 – абсолютно сприятлива зона,

Н – низька, низькі, низький;           2 – абсолютно несприятлива зона.

Рис. 2.  Матриця визначення найбільш ефективного для фірми зовнішнього ринку [10, с.39]

 

Показники оцінки привабливості ринку: розмір (ємність) ринку; тенденції зростання; різноманітність ринку — асортимент товару; прибутковість; стабільність збуту; інтенсивність капіталовкладень; технологічні прориви; соціальне та правове середовище тощо.

Показники оцінки власних конкурентних переваг: різноманітність товарів; динаміка збуту (зростання зацікавленості споживачів у товарі); існуюча частка ринку; широта асортименту порівняно з конкурентами; патентний захист тощо.

Серед поширених у літературі дискретних моделей відбору привабливих міжнародних ринків – побудова матриць «можливості-ризик» (метод Борга-Ворнера) та «привабливість країни – конкурентоспроможність компанії» (матриця Форда), які передбачають вибір кожним конкретним підприємством переліку важливих для них показників, визначення їх статистичної вагомості і побудову діаграми, що наочно демонструє порівнювальне становище різних країн [11, с.39-41].

Комплексний підхід передбачає кількісну оцінку кожного ринку за системою показників або глибоке аналітичне обґрунтування.

Ідея комплексного підходу до обґрунтування вибору зарубіжного ринку полягає у всебічному аналізі та оцінці системи показників, яка характеризує не тільки ринок певного товару, а й економічні, політико-правові та соціально-культурні процеси, що відбуваються в країнах, які досліджуються. Серед запропонованих у літературі комплексних методів відбору привабливих для здійснення міжнародної підприємницької діяльності ринків вагоме значення має аналіз наявних можливостей середовища міжнародного бізнесу, який отримав назву SLEPT-аналіз (social/cultural, legal, economic, political, technological) і використовується з метою ідентифікації тих чинників макросередовища (соціокультурних, правових, економічних, політико-правових, технологічних), які суттєво впливають або можуть вплинути на майбутню діяльність фірми на зарубіжних ринках [11, с.42; 12, с.59-61].

Для організації такого дослідження розробляється спеціальна таблиця, яка містить:

- перелік показників, критеріїв та факторів, що аналізуються;

- кількісну чи якісну характеристику показника, критерію, фактора (наприклад: місткість ринку (млн. $ США) – більше 50, від 30 до 50, від 15 до 30, від 8 до 15, від 2 до 8; ставлення до товару посередників — негативне, нейтральне, байдуже, обережно-оптимістичне, сприятливе);

- ваговий коефіцієнт (бал) за кожну кількісну та вартісну характеристику показника (критерію);

- перелік країн, що досліджуються (табл.1).

 

Таблиця 1.

Модель таблиці для визначення найбільш привабливого для фірми ринку [10, c.44]

Для порівняння ринків між собою для кожної країни, яка досліджується, визначають усі вказані в таблиці показники та їхні характеристики, проставляють бали, а потім підсумовують ці бали (вагові коефіцієнти) за кожною країною окремо. Ринок, який набрав максимальну кількість балів, вважається найбільш сприятливим. Так, якщо Х більше У та Z, то ринок країни А буде цільовим для фірми.

 

Рис. 3. Модель відбору зарубіжних ринків [11, с.40]

 

Друга методика, яка також базується на складанні аналогічних таблиць, але охоплює ширше коло показників та критеріїв, дістала назву концепції «чотирьох фільтрів» відбору зарубіжного ринку (рис.3) [10, с.32; 11, с.42-47].

Також, існує метод комплексної оцінки привабливості ринків, що ґрунтується на дослідженні та оцінці ринкової кон’юнктури за шістьма головними аспектами.

Перший – наявність обмежень, що слугують економіко-організаційними бар'єрами входу на певний ринок.

Складові чинники цього аспекту:

- оптимальний рівень обсягу діяльності (товарообороту, послуг), нижче якого діяльність стає неефективною через залежності витрат від обсягу діяльності (продаж);

- обсяг витрат, які необхідно здійснити до початку роботи на товарному ринку;

- рівень витрат, пов'язаних з припиненням діяльності (відходом з ринку), - ліквідність майна, обмеження та санкції при відході, наприклад, зобов'язання перед партнерами;

- доступ до каналів розподілу (реалізації) – можливість і вартість створення або використання існуючої дилерської мережі, пунктів реалізації;

- доступ до каналів (джерел) придбання продукції;

- політика держави – правові та організаційні обмеження ліцензування, обмеження (наприклад, за часткою участі) та умови підприємництва в галузі.

Другий – рівень внутрішньогалузевої конкуренції серед працюючих в ній підприємницьких структур. Цей рівень оцінюється за такими ознаками:

- стійкість ринку в частині нарощування обсягів реалізації (стагнація ринку, підйом), що визначається ступенем насиченості ринку і перспективним попитом;

- рівень концентрації продавців на ринку – монополізація виробництва і торговельної діяльності;

- існуюча в галузі спеціалізація продавців – за видами продукції (асортиментом), регіонами, способами реалізації;

- ступінь регіональної замкнутості окремих ринків, яка звужує вільне поле конкуренції, веде до монополізації регіональних ринків окремими постачальниками;

- регіональний розділ ринків однорідної продукції між наново утвореними структурами при перетворенні колишніх міністерств і відомств;

- наявність організаційної монополії.

Третій – конкуренція з боку продуктів (видів діяльності), що володіють аналогічними споживчими властивостями. Складові:

- рівень цін продуктів-замінників;

- частка імпорту та сегменти ринку, які він займає;

- схильність споживачів до продуктів-замінників, еластичнийність попиту (переходу до замінників).

Четвертий – тиск умов придбання на продавців:

- рівень концентрації покупців (чим менше покупців, тим вище тиск на рівень цін і якість товару, послуг);

- наявність продуктів-замінників;

- еластичність попиту (чутливість попиту на рівень цін, продажів);

- доступ до інформації про товари;

- розвиненість системи законодавчого регулювання питань, пов'язаних із захистом прав споживачів;

- рівень купівельного попиту (низький попит - високий тиск на продавця).

П'ятий – тиск з боку виробників та імпортерів продукції:

- рівень концентрації постачальників;

- рівень цін покупних товарів.

Шостий – макросередовище і законодавча база в галузі, які визначаються політикою держави. Стадії розвитку галузі, її перспективи (освоєність та перспективи розвитку галузі за технологіями, обсягами, територіями) [13, с.18-26].

Найбезпечнішим є комплексний підхід, який мінімізує ризик від виходу фірми на неадекватний ринок, підвищує обґрунтованість управлінського рішення, але і потребує значних витрат на проведення дослідження. Тому за обмеженості фінансових ресурсів фірми найчастіше застосовують дискретний підхід. А через те, що число потенційних зарубіжних ринків у світовій економіці дуже велике, вітчизняні компанії повинні проводити кілька етапів вибору серед всіх країн. Один зі способів здійснити такий відбір – скористатися попереднім відбором. Техніка, яка використовується в цій процедурі, повинна бути дуже проста, і покладатися в основному на поверхневі, швидко доступні дані, які в належній мірі дозволять відсіяти привабливіші ринки від менш привабливих.

Для виключення менш привабливих ринків серед інших можуть використовуватися наступні фактори:

- економічні фактори (наприклад, занадто низький рівень доходів населення, відсутність твердої валюти);

- політичний клімат (нестабільна політична ситуація, ризик націоналізації і експропріації);

- географічні фактори (дуже велика віддаленість від країни, невідповідні умови місцевості та клімату);

- культурне середовище (мовний бар'єр і проблеми релігії, низький рівень культури та освіти);

- технологічні чинники (занадто низький технологічний рівень і відсутність технічної майстерності);

- іноземна торгова політика (занадто високі митні бар'єри і багато різних заборон на ввезення).

Вибір більш привабливих іноземних ринків може бути зроблений шляхом вибору за заданим зразком. Це означає, що вибирається кілька критеріїв, доречних і важливих для компанії і вибираються ті ринки, які поєднуються з вимогами компанії.

Спочатку проводиться процедура виключення за даними восьми-десяти різних країн. Потім вибираються інші вісім-десять і т.д., після чого зіставляються найкращі результати по кожному з десятків країн і знаходять чотири країни, які є в кожній з груп. Тобто, привабливість ринку розглядається з позицій ринкової доступності для можливостей компанії реалізувати свої економічні інтереси на ринку.

Таким чином, незважаючи на складність та значні витратами на проведення дослідження, застосування комплексних методів вибору ринку має ряд суттєвих переваг, найвагоміша з яких полягає у здійсненні аналізу привабливості ринку за кількісно-якісними характеристиками ринку відносно можливостей та потреб компанії. Хоча перелік даних характеристик ринку, які підлягають аналізу, у певних випадках потребує більш чіткої систематизації. Зокрема, з аналізу розвитку лібералізованих електроенергетичних ринків Європи [14-18] найбільш суттєві фактори, що впливають на оцінку привабливості електроенергетичних ринків, з огляду на умови їх розвитку та функціонування з врахуванням асиметрії інформації, можна розділити на три групи. Ці групи визначаються критеріями – доступності ринку, можливостями реалізації компанією своїх економічних інтересів на ньому, а також ступенем інформованості учасників ринку (табл. 2).

 

Таблиця 2. Фактори, що визначають привабливість міжнародного товарного ринку на прикладі електроенергетичного ринку

Джерело: складено авторами

 

Оцінку привабливості товарних ринків Європи слід виконувати за планом представленим на рис. 4.

Джерело: адаптовано авторами за [17].

Рис.4. Етапи оцінювання ринкової привабливості

 

Матриця для оцінки привабливості ринку за трьома вибраними критеріями, складена авторами (рис.5), має три осі: доступність ринку, можливості реалізації економічних інтересів компанії, ступінь поінформованості. Доступність ринку може бути високою чи низькою залежно від середовища, яке створюється на ринку; можливість реалізації економічного інтересу – низькою, середньою чи високою залежно від інтересів підприємства та відповідності середовища ринку можливостям їх реалізації; ступінь поінформованість – низьким, середнім або високим, що визначає асиметрію інформації на ринку.

 

В – високий, високі, висока;           X, Y, Z, L – країни, що досліджуються;

С – середній, середні, середня;      1, 2 – допустимо сприятлива зона.

Н – низький, низькі, низька;           3, 4 – абсолютно сприятлива зона

Джерело: складена авторами.

Рис. 5. Матриця «ринкова доступність – можливості реалізації економічних інтересів компанії – ступінь поінформованості на ринку»

 

Для нанесення значень ринків на даній матриці автори роботи пропонують використовувати інтегровані показники ринкової доступності, можливості реалізації економічного інтересу компанії та агрегований показник поінформованості, які відкладаються по осях. Наприклад, ринкова доступність вважається високою в разі перевищення ринковими можливостями ринкових загроз у 4 рази (співвідношення Парето – 80 % : 20 %). Тобто в разі нанесення значень на вісь «ринкова доступність» при значенні Ідост від 0 до 4 ринкову доступність вважаємо низькою, у випадку, якщо значення Ідост перевищує 4 – високою. У проведенні оцінювання можливостей реалізації економічних інтересів підприємства для нормування їх значень пропонується вимірювання за допомогою 10-бальної шкали. Так, для нанесення значення індексу на матрицю слід використовувати такі позначення: якщо отримане значення Іінтерес належить інтервалу від 0 до 3,33, можливість реалізації економічного інтересу є низькою, від 3,34 до 6,67 – середньою, від 6,68 до 10,00 – високою. Для визначення ступеня поінформованості на ринку учасників необхідно проводити розрахунок, використовуючи розрахункові регресійні моделі, що включають кількісні параметри: частка ідентифікованих продавців на ринку та частка ідентифікованих споживачів на ринку. Наприклад, на основі аналізу лібералізованих ринків електроенергії Європи та побудови регресійних залежностей, що визначають ступінь інформованості суб’єктів на ринку, по осі матриці слід відкладати наступні значення: Іінформ становить від 0 до 3,08 – ступінь поінформованості учасників на ринку вважається низьким, від 3,08 до 6,17 – середнім, від 6,17 до 9,26 – високим.

Для порівняльної оцінки окремих сторін стану ринку в практиці використовуються відносні величини (індекси, коефіцієнти, рейтинги), які дозволяють зіставляти окремі фактори ринкової кон'юнктури між собою і їх зміну в динаміці.

Висновки

Сучасні методи оцінки відрізняються процедурою проведення, рівнем об’єктивності тощо, внаслідок чого рівень привабливості певного ринку, визначений цими методами, є різним. Поряд зі складністю та значними витратами на проведення дослідження, застосування комплексних методів вибору ринку має ряд суттєвих переваг, найвагоміша з яких полягає у здійсненні аналізу привабливості ринку за кількісно-якісними характеристиками ринку відносно можливостей та потреб підприємства. Хоча перелік даних характеристик ринку, які підлягають аналізу, у певних випадках потребує більш чіткої систематизації. На думку авторів роботи, для об’єктивнішого обґрунтування рішення щодо вибору міжнародного ринку в умовах асиметрії інформації необхідно застосовувати поєднання дискретних та комплексних методів аналізу, оскільки прийняття остаточного рішення щодо майбутнього цільового ринку здійснюється на основі порівняння ринків за кількома найважливішими критеріями. А використання моделей інформованості суб’єктів на ринку та агрегованого показника інформованості дає можливість зменшити ступінь суб’єктивності методики взагалі.

 

Література

1.       Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория и практика / Голубков Е.П. – Спб. : Наука ,1998-435с.

2.       Багиев Г. Л., Моисеева Н. К., Никифорова С. В. Международный маркетинг. – СПб.: Питер, 2001. – 512 с.

3.       Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело.– М.: Банки и биржи, 1996. – 501 с.

4.       Дэниэлс Дж., Радеба Ли. Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции / Пер. с англ. 6-е изд. – М.: Дело, 1998. – 784 с.

5.       Kotler. Marketing Management: Analysis, Planning, Implementation, and Control. 7th edition. Prentice Hall, 1991.

6.       Миррлис Дж. Теория морального риска и ненаблюдаемое поведение. – М.,1975. – 640 с.

7.       Стиглер Дж.Дж. Экономическая теория информации // Вехи экономической мысли. Теория фирмы. / Под ред. В.М. Гальперина. – СПб.: Экономическая школа, 2000. – Т. 2. – С. 507– 529.

8.       Asymmetric information and market failure. – [Електронний ресурс] / John Sloman // Teaching Business & Economics – 2006. – № 3. – Режим доступу до журн.: http://findarticles.com/p/articles/mi_qa3889/is_200610/ai_n17192783

9.       Механизм принятия стратегического решения по управлению асимметрией информации на региональном отраслевом рынке / Ю. К. Перский, Д. В. Дмитриев // Региональная экономика: теория и практика. - 2009. - N 26.

10.   Ассэль Г. Маркетинг: принципы и стратегия.-М.: Инфра-М, 1999г.-803 с

11.   Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг. – К.: КНЕУ, 1998

12.   О. ПРИГАРА. Методика аналізу привабливості міжнародних товарних ринків в умовах глобалізації світогосподарських процесів / Журнал "Міжнародна економічна політика" – Випуск № 4. Київ – серпень, 2006

13.   Пленкина, В.В. Маркетинг. Практикум: учебное пособие для вузов/ В.В. Пленкина, Т.В. Малютина, В.В. Трайзе, О.В. Ленкова. – Тюмень: ТюмГНГУ, 2008. – 118 с.

14.   ENTSO-E Overview of transmission tariffs in Europe: Synthesis 2009, 2010 / ENTSO-E. February 2012, р. 7-8.

15.   Andris Piebalgs. Towards an integrated European Energy Market / Annual report 2011. EEX, 2012, p.8

16.   RWE Facts & Figures. Updated January 2012. 145р.

17.   Гительман Л., Ратников Б. Энергетический бизнес: Учеб. пособие. – М.: «Дело», 2006. – 600с.

18.   E.ON – At the vanguard of European integration. Amsterdam, December 4, 2009.

Стаття надійшла до редакції 18.05.2012 р.