Українською | English

НАЗАДГОЛОВНА


УДК 658.012.7 (075.8)

 

В. Л. Загорудько,

доцент кафедри менеджменту виробничої сфери, Вищий навчальний заклад «Національний гірничий університет»

К. С. Трофимова,

студентка 4 курсу кафедри менеджменту виробничої сфери

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ПЕРЕВАГ ОРГАНІЗАЦІЇ СЛУЖБИ КОНТРОЛІНГУ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

 

Анотація. Проаналізовано необхідність впровадження контролінгу на українських підприємствах, його вплив на ефективність управління та забезпечення конкурентоспроможності підприємств, а також розглянуто підходи організації системи контролінгу та більш ефективного функціонування цієї системи на підприємствах України.

Ключові слова: контролінг, управлінські рішення, організація контролінгу, впровадження контролінгу.

 

The necessity of adoption of controlling at the Ukrainian enterprises is analyzed, its influence on the management efficiency and maintenance of competitiveness of the enterprises, and also approaches of the organization of system of controlling and more effective functioning of this system at the enterprises of Ukraine are considered.

Key words: controlling, management decisions, organization of controlling introduction of controlling

 

 

Вступ. Актуальність впровадження контролінгу на українських підприємствах обумовлена необхідністю підвищення ефективності діяльності підприємства, особливо в умовах наростаючої конкуренції, як з боку вітчизняних, так і зарубіжних організацій. Сучасні умови господарювання висувають підприємству ряд вимог щодо постійної готовності до змін ринку, а використання системи контролінгу дозволяє швидко та ефективно визначити можливості цих змін та оперативно реагувати на них.

Динамічність навколишнього середовища, чисельні та спонтанні зміни його елементів вимагають від управлінського апарату підприємства гнучкості та адекватного реагування, при цьому відповідальність за прийняті рішення щодо ситуацій, які виникли, лежить на керівництві підприємства.

В сучасних умовах однією з причин виникнення кризових ситуацій на більшості українських підприємств є низький рівень менеджменту. Саме некваліфіковані та помилкові дії керівництва призвели багатьох суб’єктів господарювання до межі банкрутства. Для розвитку української економіки дуже важливим аспектом для ведення бізнесу є обґрунтування ефективних методів управління підприємством.

Враховуючи постійно зростаючий інформаційних обмін між різними групами та категоріями контрагентів організації, виникає необхідність розробки нового підходу взаємодії підприємства з навколишнім середовищем.

Контролінг виступає важливим фактором забезпечення конкурентоспроможності підприємства, дозволяє вирішувати цілий ряд питань, таких як: стабільність бізнесу та його фінансів, виявлення та використання внутрішніх резервів, оперативне та ефективне впровадження інновацій, реалізація місії, стратегії розвитку підприємства та ін.

Аналіз останніх наукових досліджень і публікацій. Українські вчені тільки починають розвивати теорію контролінгу, вивчають необхідність його існування і можливість застосування у вітчизняній економіці. Дослідженням аспектів нової науки займаються такі вчені-економісти, як: І. Вебер, А. Данте, Е. Майер, Р. Ман, Д. Хан, П. Хорват, М. С. Пушкар, Л. А. Сухарева, С. Н. Петренко, Т. А. Лев, Д. В. Гулін, А. Л. Максименко, С. А. Смирнов, А. А. Терещенко, І.І. Цигилик та інші.

Єдиного розуміння сутності контролінгу не існує. Однак, на думку більшості фахівців, контролінг - це система, що включає в себе координацію, стратегічне і оперативне планування (бюджетування), інформаційне забезпечення, аналіз і контроль, консолідоване ведення бухгалтерського обліку, внутрішній аудит і внутрішній консалтинг для забезпечення процесу саморегулювання діяльності підприємства [1].

У своїх працях Ман Р. і Майер Е. бачать контролінг як процес управління майбутнім для забезпечення тривалого функціонування підприємств та його структурних одиниць [2].

Сухарева Л.А. і Петренко С.М. вважають, що контролінг можна представити системою, яка розвиває використання ним традиційні бухгалтерські, аналітичні та інші прийоми і засоби, вивчає проблеми, що дозволяє виробити необхідні управлінські рішення як оперативного, так і стратегічного характеру [3]. Також, за їх твердженням, система контролінгу - це принципово нова концепція інформації і управління, яку можна визначити як обліково-аналітичну систему, яка реалізує синтез елементів обліку, аналізу, контролю, планування, яка забезпечує як оперативне, так і стратегічне управління процесом досягнення цілей і результатів діяльності підприємства [3].

Отже, з вищевикладеного можна зробити наступний висновок: закордонні вчені-економісти вважають, що основу контролінга становить управлінський облік, а вітчизняні - обліково-аналітична система.

Виділення невирішених раніше питань. Питання організації та впровадження системи контролінгу на підприємствах потребують додаткових досліджень, оскільки саме ця служба виступає одним із важливих інструментів, які забезпечують більш ефективне прийняття управлінських рішень.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Виявлення можливостей ефективного використання системи контролінгу на українських підприємствах, основних підходів організації її впровадження в нестабільних умовах функціонування суб’єктів господарювання, що визначає мету даних досліджень.

Результати дослідження. В динамічних умовах жорсткої конкуренції контролінг як одна з перспективних концепцій менеджменту і в той же час ефективний метод ринкового господарювання охоплює всі сфери функціонування підприємством і сприяє вирішенню проблем, з якими воно стикається : зростання динаміки змін зовнішнього середовища, стагнація ринків, поява нових технологій, скорочення життєвих циклів продуктів. 

На даному етапі розвитку для України контролінг є нововведенням, яке ґрунтується на принципах управління, що дає можливість передбачити майбутнє для підприємства. Причиною виникнення та впровадження контролінгу на підприємствах української економіки є об'єктивна необхідність вдосконалення та систематизації процесу управління. Контролінг дає оцінку ефективності прийняття управлінських рішень, запобігає виникненню несприятливих ситуацій. Але він не вирішує завдання самостійно, а взаємодіє з багатьма економічними дисциплінами та науками. Застосування системи контролінгу у виробничій практиці підприємств України надасть можливість підвищити рівень координованості процесів планування, контролю, обліку, аналізу на підприємствах, забезпечити її відповідними методами і засобами, які необхідні для якісного вирішення управлінських рішень.

Задачею контролінга є «сортування» всіх наявних складових цілого, перевірка їх на придатність, доробка та об’єднання в систему. Важливими складовими елементами системи управління є система планування і контролю та система інформаційного забезпечення.

Основу системи контролінгу складає регулярний та своєчасний збір інформації про діяльність підприємства і стан ринкового середовища його функціонування, аналіз та планування цієї інформації набуває першорядного значення в сучасних реаліях. У зв’язку з цим зростає інтенсивність та насиченість інформаційних потоків, вимагаючи систематизації, уніфікації для забезпечення ефективності управління бізнесом.

Контролінг на сьогодні представляє собою один із найкращих систематизаторів масштабних потоків інформації про рух економічної інформації в межах промислових підприємств з метою координації приймаючих управлінських рішень.

Для ефективності управлінських рішень необхідно не тільки забезпечити надходження інформації, яка відображує реальний стан, організовує уніфіковану, стислу, чітку та просту форму її подачі, але і дотримуватися її своєчасного надання.

Таким чином, слід зазначити, що контролінг дає можливість уникнути неузгодженості при прийнятті управлінських рішень і дозволяє своєчасно виявити прихований потенціал у системі управління. В умовах низького рівня ліквідності, платоспроможності та рентабельності використання системи контролінгу дозволяє підприємствам координувати плани в залежності від змін зовнішнього середовища, аналізувати причини відхилень, розробляти рекомендації щодо забезпечення застосування в умовах конкуренції.

На жаль, керівники більшості вітчизняних підприємств не використовують контролінг у власній діяльності, у зв'язку з недостатньою проінформованістю. А це, в свою чергу, істотно погіршує результати функціонування господарських суб'єктів, впливає на зниження рівня їх конкурентоспроможності та сприяє поширенню явищ неплатоспроможності, неліквідності і збитковості.

Впровадження контролінгу впливає на підвищення якості та результативність управління за рахунок розстановки пріоритетів. Сутність системи контролінгу полягає в інтеграції окремих елементів функцій управління. Головною відмінністю контролінгу та менеджменту є те, що ця система не виконує управлінської функції. Ця служба забезпечує методичну та інструментальну базу для підтримки основних функцій менеджменту: планування, облік та аналіз, контроль, а також оцінка ситуації прийняття управлінських рішень. Роль контролінгу в процесі управління можна представити  у вигляді наступної схеми на рис. 1.

  

Рис. 1. Контролінг в процесі управління

 

Таким чином, специфічна функція контролінгу проявляється саме в тому, що він не приймає участь в самому процесі управління, а надає велику допомогу керівництву в самому прийнятті ефективних управлінських рушень. Тобто, однією з найважливіших функцій контролінгу є інформаційна, що проявляється у забезпеченні контролінгової інформації для управління, шляхом трансформації даних, які надійшли в службу контролінгу. Ця служба надає важливу інформацію для:

- визначення стратегії і планування майбутніх процесів результатів діяльності підприємства;

- контролю за поточною діяльністю;

- оптимізації витрат;

- оцінки ефективності діяльності;

- зниження суб’єктивності в процесі прийняття управлінських рішень.

Отже, формування системи контролінгу на підприємстві призводить до функціональної взаємодії між існуючими функціями менеджменту та орієнтації їх на стратегічний розвиток підприємства.

Концепція формування контролінгової інформації представлена на рис. 2.

 

  

Рис. 2. Формування контролінгової інформації

 

Процес контролінгу починається з планування, в ході якого встановлюються показники результативності роботи підприємства за певний період. За результатами порівняння наявного обсягу інформації встановлюються причини відхилень, усуваються помилки і розробляються коригувальні заходи. Основою функціонування контролінгу є розуміння того, що відхилення виникають внаслідок змін у внутрішньому і зовнішньому середовищі. За цими відхиленнями розроблюються заходи, які або забезпечують досягнення запланованих цілей, або адаптацію до змінених умов.

Концепція контролінгу складається з чотирьох елементів: філософія (мета та принципи), інструменти, організація і процес контролінгу.

Мета системи контролінгу в будь-якій компанії складається в підвищенні прозорості як передумови побудови ефективної системи управління.

Філософія контролінгу будується на трьох управлінських принципах: діяльність, орієнтована на план; децентралізована і персональна відповідальність; управлінські показники, виражені у кількісній формі.

Інструменти контролінгу базуються на використанні гнучкої системи баз даних що застосовуються у системах розрахунку витрат, калькулювання, розрахунку прибутку і т.д. Іншими важливими інструментами контролінгу є інвестиційні розрахунки, а також використання показників і розробка систем показників – критеріїв їх оцінки.

Для ефективного функціонування системи контролінгу промислового підприємства в конкурентному середовищі, менеджменту, окрім наукових підходів (системного, комплексного, інтеграційного, процесного, ситуаційного), необхідно активно використовувати такі підходи, як динамічний, відтворювальний і комп'ютерний.

Динамічний підхід дозволяє менеджменту розглядати фінансово-виробничу діяльність підприємства в діалектичному розвитку, в причинно-наслідкових зв'язках і підпорядкованості.

Відтворювальний підхід орієнтує менеджмент підприємства на прийняття управлінських рішень на постійне відновлення виробництва конкурентоспроможної продукції для задоволення потреб у ній.

Також, слід підкреслити значимість комп'ютерного підходу в управлінні сучасним промисловим підприємством, що вирішує проблему не тільки автоматизації функцій управління на базі застосування передових комп'ютерних та інформаційних технологій, а й автоматизацію технологічних процесів.

Доповнюючи один одного, ці підходи і формують сучасну науку і практику управління. Разом з тим слід враховувати, що не існує ніяких універсальних для застосовування прийомів або принципів, які б гарантували ефективне управління у всіх випадках. Проте вже розроблені підходи і методи можуть допомогти керівникам підвищити ймовірність ефективного досягнення цілей підприємства.

У рамках зазначених підходів, контролінг - є системою управління, яка представляє собою замкнутий цикл, що включає зворотній зв'язок в контурі управління за рахунок вибору організаційного, математичного та інформаційного (технічного, програмного, лінгвістичного) забезпечення.

Це методологія управління, сукупність організаційних, математичних та інформаційних моделей, що забезпечують найбільш оптимальне керування системою управління підприємства. Ефективність системи контролінгу визначається якістю, своєчасністю та достовірністю поданої менеджменту інформації, які в свою чергу забезпечуються структурою інформаційної системи.

В даний час в Україні та за кордоном, можна виділити основні підходи організації контролінгу.

Перший підхід – це створення власного підрозділу контролінгу. Даний варіант має наступні переваги:

- співробітники компанії добре знайомі з внутрішньою організацією компанії та галузевими особливостями бізнесу;

- отримані навички та досвід залишаються всередині компанії;

- керівництво компанії може використовувати відділ як «майданчик» для професійного зростання майбутніх управлінських кадрів.

Створення самостійної системи контролінгу необхідно орієнтувати на середні і великі підприємства зі складною внутрішньою організаційною структурою, оскільки обсяги діяльності та інформації будуть викликати в цьому випадку напружену роботу працівників данного відділу або служби [3].

Другий спосіб – це використовувати аутсорсинг (outsourcing - в пер. з англ. – виконання всіх або частини функцій по управлінню організацією сторонніми фахівцями), тобто повністю або частково передати функції контролінгу спеціалізованої компанії чи зовнішньому консультанту.

Третій варіант - косорсинг. Він полягає в тому, щоб створити служби контролінгу в рамках компанії, але в деяких випадках залучати експертів спеціалізованої компанії або зовнішнього консультанта.

Не всім підприємствам, як вважають експерти [3], доцільно створювати власний підрозділ контролінгу. На невеликих підприємствах має місце функціонування контролінгу за допомогою інтегрованої системи обліку, при цьому спеціальної служби і посади контролера не передбачається, а його функції може виконувати головний бухгалтер або спеціально уповноважений співробітник підприємства.

Пушкар М.С. [5] поділяє всі підприємства України, на яких існують умови для впровадження контролінгу, на три групи.

Перша група – це підприємства з чисельністю понад 1000 чоловік, які характеризуються складною структурою управлінського апарату і виробничого процесу. На цих підприємствах більш високий кваліфікаційний рівень працівників управління і достатньо сильні комунікаційні зв'язки між окремими службами. На таких підприємствах доцільно створювати спеціалізовані служби контролінгу.

Другою групою є різного роду об'єднання (концерни, асоціації, консорціуми, міжнародні корпорації тощо). Мета окремих підприємств може не співпадати із загальною метою об'єднань, тому контролінг сприяє консолідації сил усіх учасників об'єднання на досягнення спільної мети.

Третя група підприємств з чисельністю працівників 200-1000 осіб. На цих підприємствах в найближчому майбутньому функції контролінгу входять в обов’язки керівників відповідних служб та дільниць. При необхідності підприємство може використовувати консалтингові та аутсорсингові послуги.

Отже, на сьогоднішній день питання організації контролінгу на підприємствах України вирішуються індивідуально для кожного підприємства з урахуванням специфіки і обсягів його діяльності. У більшості випадків функції контролінгу виконує головний бухгалтер чи економіст, що заважає виконанню їхніх прямих обов'язків. Враховуючи досвід країн, де система контролінгу давно використовується та розвивається, максимальний ефект досягається при організації системи контролінгу в окрему структурну одиницю.

Висновки. Світовий досвід теорії та практики використання системи контролінгу свідчить, що вона сприяє ефективному функціонуванню підприємств у сучасних умовах господарювання. Склад, структура, підходи до організації та умови запровадження у більшості можуть бути перенесені на вітчизняні підприємства. В першу чергу на тих підприємствах, де прийняття важливих оперативних та стратегічних рішень потребує обробки великих, часто змінних обсягів інформації та відповідного їх коректування уже прийнятих.

Перспективи подальших пошуків. Сама процедура впровадження системи (служби) контролінгу потребує додаткових досліджень з розробки та застосування необхідних процедур, методик та регламентів її ефективного функціонування в системі управління конкретного підприємства.

 

Література

 

1. Салига С.Я., Дацій О.І. Управління фінансовою санацією підприємства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 240 с.

2. Манн Р., Майер Э. Контроллинг для начинающих. Пер. с нем. Ю. Г. Жукова / Под ред. И с предисл. В. Б. Ивашкевича. - 2-ое изд., Пер. и доп. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 304 с.

3. Сухарева Л.А., Петренко С.Н.: Контроллинг - Основа управления бизнесом. - М.: Эльга, Ника-Центр, 2002. - 208 с.

4.Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Управління фінансовою санацією підприємств: Навч. посібник. - К.: Ніка-Центр, 2006. – 248 с.

5. Пушкар, М.С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні [Текст]: (монографія) / М.С. Пушкар. – Тернопіль: Економічна думка,1999. – 423 с.

6. Давидович, І. Є. Контролінг [Текст]: Навчальний посібник./ І. Є. Давидович. - К.: Центр учбової літератури, 2008.- 552 с.

7. Стефанюк І. Б. Поняття, сутність і причини виникнення контролінгу // Фінанси України. – 2005. – №2. – С. 146-154.

 

 Стаття надійшла до редакції 14.04.2012 р.

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"