УДК 336.76

 

А. О. Золковер,

асистент кафедри фінансів КНУТД

 

 

РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ ДІЯЛЬНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ФОНДІВ

 

REGIONAL ASPEKT OF ACTIVITY OF MUTUAL FUNDS

 

Анотація. У статті розглядаються питання, що пов’язані з регіональним розподілом інститутів спільного інвестування.

 

Аннотация. В статье рассматриваются вопросы, связанные с региональным распределением институтов совместного инвестирования.

 

Annotation. In article questions which are connected with regional division of institutes of joint investment are considered . 

 

Ключові слова. Інститути спільного інвестування. Компанії з управління активами. Регіональний розподіл.

 

 

Постановка проблеми. В Україні основними фінансовими посередниками залишаються банки. Інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди) наразі не стали альтернативою банківським інституціям. На наш погляд, це пов’язано з тим, що значна більшість ІСІ зосереджена у місті Києві та ряду великих міст. У інших регіонах ІСІ або не представлені або представлені незначно. Необхідність залучення інвесторів у інвестиційні фонди на всій території України і обумовлює актуальність даної статті.

Аналіз останніх публікацій. Питанням діяльності інвестиційних фондів і у світі, і в Україні присвячено багато уваги, серед них праці таких відомих науковців як У.Ф Шарп, Г.Дж.Александер, В.Дж.Бейлі, серед українських науковців слід відмітити В.Корнєєва, Д.Леонова., О.Мозгового та інших. Здебільшого автори аналізують роль, місце, чинники формування, стратегії інвестиційних фондів. Незважаючи на ґрунтовність проведених досліджень, окремі питання щодо регіонального розподілу ІСІ в Україні та його ролі на активність потенційних інвесторів потребують подальшого розвитку.

Ціль статті (постановка завдання). Метою статті – є аналіз особливостей діяльності інвестиційних фондів в розрізі регіонального аспекту та внесення пропозицій щодо активізації ІСІ у регіонах України та  удосконалення форм звітностей КУА.

Викладення основного матеріалу. Інститути спільного інвестування  у країнах з розвинутими економіками – є одні з головних інституцій у процесах трансформації заощаджень населення та вільних коштів підприємств у інвестиційні ресурси.

В Україні інвестиційні фонди не набули популярності, так за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу на 01.01.2010 року невенчурні інвестиційні фонди управляли активами у розмірі 6 543,65 млн.грн. [1], що складає 0,72% до ВВП.

Такий стан справ, на наш погляд, пов’язаний з недостатньо активною інформаційною політикою ІСІ та концентрацією компаній з управління активами у окремих регіонах та здебільшого великих містах.

За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, на 01.01.2010р. в Україні діяло 381 компанія з управління активами, які управляли 1202 інвестиційними фондами [1]. Зауважимо, що КУА розподілені непропорційно на території України і діють лише у 16 областях та у місті Києві та Севастополі. Регіональний розподіл КУА представлений у табл.1.

 

Табл.1. Регіональний розподіл КУА

 

Переважна більшість КУА, а саме 280 компаній, що складає 71,32% усіх учасників ринку зареєстровані у столиці України – в місті Києві. Більша частина фондів, а саме 70,26% також зареєстровані у м. Києві. Київський регіон, також, є лідером за розподілом активів ІСІ, так столичні КУА управляли 70,9% сукупних активів інвестиційних фондів. Інші КУА розповсюджені не пропорційно, а сконцентровані здебільшого у центральних  та східних областях Україні, так друге, третє та четверте місце за кількістю КУА займають Дніпропетровська, Харківська та Донецькі області, де зареєстровано 27, 23 та 12 КУА відповідно, ці ж області займають друге, третє та четверте місце за вартістю активів з показниками 11,4%, 7,9% та 4,2% відповідно. Сукупно у Києві й Київській області та цих трьох областях зареєстровано 87,6% КУА від загальної кількості компаній з управління активами України, а вартість активів ІСІ, якими управляють ці КУА складає понад 94,4%. Частка ж  активів, що припадає на південний та західний регіон становить 5,6%. Слід відмітити, що в чотирьох областях лише по одній КУА, а у восьми областях не зареєстровано жодної управляючої компанії.

Зауважимо, що КУА, здебільшого сконцентровані у регіонах, де переважає міське населення. Структурний поділ населення України на міське та сільське представлене у табл.2. [2] У регіонах, що займають лідируючі місця переважна кількість саме міського населення, так у Київській області (включаючи місто Київ) 85,14% міських громадян , у Дніпропетровській обласі – 83,48%, у Харківській – 79,96%, у Донецькій -  90,51%.

 

Табл.2. Структурний поділ наявного населення України на міське та сільське

 

На відміну від інститутів спільного інвестування, комерційні банки представлені у всіх регіонах України. Не дивлячись на те, що на 01.01.2010 р. кількість банків, що мали ліцензію на здійснення банківських операцій та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями становила 182 [3], що у 2,093 рази менш ніж кількість зареєстрованих КУА, але кількість відділень та філіалів банківських установ складає 13,94 тис і вони представлені, майже, у кожному населеному пункті.

Зважаючи, на ситуацію яка склалася на регіональному рівні, ми вважаємо, що доцільно розробити комплексну програму, мета якої розвиток інституційних інвесторів взагалі та інвестиційних фондів зокрема на всій території України. Для розвитку ІСІ в областях, де вони нерозвинуті або слаборозвинуті - слід провести мотивувальні заходи. Ці заходи мають бути обмежені у часі або припинені при отриманні бажаного результату. Елементами такої мотивувально-заохочувальної програми можуть бути заходи цільового та стратегічного призначення, які будуть стосуватися інвесторів та КУА, що зареєстровані у таких регіонах, а саме :

1.        Податкові стимули, такі як:

а) Зменшення податкового навантаження на прибутки КУА;

б) Зменшення податкового навантаження на фізичних осіб, що зареєстровані у регіоні, який є учасником програми, при продажу інвестиційних паїв пайових інвестиційних фондів та акцій корпоративних інвестиційних фондів.

в) Зменшення податкового навантаження на власників акцій корпоративних інвестиційних фондів, що зареєстровані у регіоні, який є учасником програми при отриманні дивідендів.

2.        Регулюючі стимули, такі як:

а) Зменшення вимог до мінімального статутного фонду КУА, які мають намір зареєструватися у регіонах.

б) Збільшення можливого терміну для досягнення нормативів інвестиційними фондами.

3. Організаційні стимули, такі як:

а) Надання в оренду приміщень КУА, що знаходяться у державній та комунальній власності  за пільговими тарифами.

б) Забезпечення можливостей для розміщення рекламно-інформаційних матеріалів за пільговими тарифами.

Такі заходи, на нашу думку, будуть сприяти активній реєстрації КУА й інвестиційних фондів в регіонах. Зауважимо, що збільшення кількості ІСІ - не кінцева мета. Основною метою - є залучення якомога більшої кількості інвесторів у інвестиційну галузь взагалі та інвестиційні фонди зокрема. Але на сьогодні у регулюючих органів відсутня інформація, щодо фактичної кількості інвесторів в залежності від місця їх реєстрації. Тобто, вводячи преференції  для окремих регіонів, слід мати повну інформацію, щодо вже існуючої кількості інвесторів, структуру їх внесків тощо. З цією метою нами пропонується розробити систему нормативних значень для кожного регіону України, в залежності від загальної кількості населення у регіоні, співвідношення міського та сільського населення, рівня середнього доходу на особу та показників ВВП регіону, а для моніторингу місця реєстрації інвесторів, слід запровадити додаткову форму звітності, яку мають надавати КУА до ДКЦПФР чи до саморегулюючих організацій. Нами пропонується форма звітності, що представлена у табл.3. До цієї форми звітності КУА в розрізі фондів мають вносити дані, щодо кількості інвесторів фізичних та юридичних осіб та кількості суб’єктів з якими укладені агентські угоди, в залежності від місця їх реєстрації.

 

Табл.3. Форма звітності, яка пропонується для запровадження

 

Запропонована форма звітності надасть можливість регулюючим органам здійснювати  моніторинг кількості інвесторів фізичних та юридичних осіб з кожної області та оперативно реагувати на зменшення/збільшення інвесторів, а також це допоможе структурувати інвестиційні внески. Зауважимо, така форма звітності не вимагає персоніфікованої інформації.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, можна зробити висновки, що інститути спільного інвестування представлені в Україні точково та більша частина сконцентровано у центральних та східних областях України. Здебільшого ІСІ представлені у регіонах, де переважає міське населення. Відсутність або незначна присутність інвестиційних областях у західних та північних регіонах та концентрація ІСІ у великих містах унеможливлює залучення інвесторів у цих регіонах. Активізувати процеси реєстрацій нових КУА або укладання агентських договорів з іншими учасниками фінансового ринку у регіонах, в яких досі не  зареєстровані суб’єкти ІСІ, на наш погляд, можливо лише при наданні фінансових, організаційних, регулюючих та інших преференцій.

У подальших дослідженнях, на нашу думку, науковцям слід розробити систему нормативних значень, та зважити економічну доцільність надання пільг для ІСІ та інвесторів.

 

Література:

1. Аналітичний огляд ринку спільного інвестування у 2009 році. - Режим доступу:  http://www.uaib.com.ua/analituaib/year_analit_uaib.html

2. Веб-сайт Держаної служби статистики України – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

3. Річний звіт Національного банку України. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=84983

Стаття надійшла до редакції 20.12.2011 р.