УДК 65.012.8

 

І. Я. Бурда,

здобувач Української академії друкарства

 

ЕКОНОМІЧНА БЕЗПЕКА ПІДПРИЄМСТВА ТА МІСЦЕ В НІЙ КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ

 

Economic security and a place in her personnel security

 

В статті, на основі узагальнення існуючих підходів, обґрунтовано власне визначення поняття «економічна безпека підприємства», місце та суть в його структурі «кадрової безпеки»

 

The article, based on a generalization of existing approaches, grounded in fact the definition of "economic security", place and nature of its structure "personnel security"

 

Ключові слова: економічна безпека підприємства, кадрова безпека, загроза, інтерес

 

 

Постановка проблеми. Теорія економічної безпеки підприємства отримала широке висвітлення в українській економічній науці порівняно недавно – на початку 90-х років минулого століття, а відтак активні наукові дослідження у цій важливій для розвитку підприємництва сфері проводяться лише упродовж останніх двадцяти років. Такий, порівняно, короткий термін дозволив сформувати теоретичні підвалини, накопичити певний практичний досвід, але цього недостатньо в наслідок тих умов, у яких здійснюють господарську діяльність вітчизняні підприємства: складні трансформаційні процеси, недосконалість законодавства, зміна форм і методів державного регулювання, зростання конкурентної боротьби та зовнішнього тиску, нестабільність фінансових ринків та слабкість національної валюти, наявність невирішених соціальних проблем (низький рівень доходів населення, безробіття, плинність кадрів), посилення впливу кримінальних структур тощо. Усі ці обставини спричиняють низьку ефективність господарської діяльності, зростання рівня збитковості та загрози банкрутства, а відтак існує нагальна потреба у приділенні більшої уваги проблемі забезпечення безпеки, розробленню відповідного науково-методичного забезпечення щодо економічної безпеки підприємства в загальному та в розрізі основних функціональних сфер, формування понятійного апарату.

Стан дослідження. Питанням забезпечення економічної безпеки присвятили свої роботи: О. Ареф’єва, В. Білоус, І. Бінько, Н. Вавдіюк, В. Геєць, З. Герасимчук, В. Духов, М. Єрмошенко, Я. Жаліло, С. Злупко, Т. Кузенко, О. Кузьмін, А. Кірієнко, Т. Ковальчук, Б. Кравченко, М. Лесечко, В. Марцин, Л. Мельник, І. Михасюк, С. Мочерний, В. Мунтіян, Н. Нижник, Г. Пастернак-Таранушенко, С. Покропивний, Г. Ситник, А. Ревенко, О. Терещенко, С. Шкарлет, В. Шлемко, В. Ярочкін та ін. Однак, існуюча різноманітність поглядів щодо суті цієї важливої категорії вимагає їх узагальнення та формування спільного підходу, приділенню уваги і розробленню методичних засад управління окремими функціональними сферами, зокрема кадровою безпекою, роль якої в сучасних умовах господарювання стає визначальною для забезпечення життєздатності та конкурентоспроможності підприємства.

Метою статті є узагальнення існуючих підходів та обґрунтування власного визначення поняття «економічна безпека підприємства» та однієї із найбільш важливих його складових - «кадрової безпеки».

Викладення основного матеріалу. Дослідження наукових джерел засвідчило, що серед вчених та фахівців, які приділяють увагу вирішенню проблеми економічної безпеки підприємства, відсутнє спільна точка зору стосовно суті основних понять. Зазначене, спонукало до накопичення матеріалу, його узагальнення та виділення кількох основних підходів до сутності економічної безпеки підприємства.

Кожен із виділених нами підходів характеризується окремими відмінними, але, водночас і спільними, параметрами. У відповідності до цього цей поділ можна вважати лише умовним, який здійснюється з метою всесторонньої характеристики поняття «економічна безпека підприємства», та дозволить виділити ключові параметри, які актуальні сьогодні для вітчизняних теоретичних досліджень та практики.

Одним із найбільш поширених підходів до трактування поняття «економічна безпека підприємства» є так званий ресурсно-функціональний. Його засновниками вважаються відомі науковці Є. Олейніков [17] та С. Покропивний [8]. Що ж до суті цього підходу, то кожен із його прихильників акцентує увагу на окремих важливих позиціях, але, в загальному, забезпечення економічної безпеки пов’язують із високим ступенем ефективності використання корпоративних ресурсів.

Критичний аналіз основних позицій цього підходу дозволяє стверджувати, що його перевагами є комплексне всестороннє дослідження, яке передбачає здійснення аналітичної оцінки усіх функціональних сфер, зовнішнього і внутрішнього середовища, розроблення механізмів забезпечення максимально високого рівня безпеки підприємства загалом. Водночас, до недоліків можна віднести той факт, що поняття економічної безпеки майже ототожнюється із забезпеченням ефективності функціонування підприємства, а сам процес ідентифікації загроз є надто трудомістким.

У відповідності із іншим, не менш поширеним, підходом пріоритетним для економічної безпеки підприємства є його захист від загроз (внутрішніх та зовнішніх) та негативного впливу зовнішнього середовища. До числа прихильників такого трактування належать Л. Бендіков [3], В. Ярочкін [23], О. Ковальов, Т. Сухорукова [13], І. Плєтнікова [18] та ін.

Узагальнення трактування перелічених науковців дозволило визначити, що до позитивних сторін зазначеного підходу можна віднести концентрацію уваги на захисті від загроз як таких що знижують рівень безпеки. Недолік такого підходу полягає у вузькому трактуванні економічної безпеки, коли поза увагою залишається необхідність захисту і реалізації інтересів, забезпечення сталого розвитку та виконання місії.

Наступний – третій підхід – розглядає економічну безпеку підприємства в контексті захисту та реалізації ключових інтересів. Такої точки зору дотримується О. Арефєва, Т. Кузенко [1], А. Соснін, П. Пригунов [20], Б. Торянніков, А. Красковський [24], А. Могильний [16] та ін. Суть цього підходу полягає у гармонізації життєво важливих інтересів підприємства та інших суб’єктів зовнішнього середовища, їх захист від внутрішніх і зовнішніх джерел небезпеки. До переваг цього підходу можна віднести спрямування економічної безпеку на адаптацію підприємства до умов функціонування, а до недоліків – складність визначення та формування пріоритетних інтересів, їх кількісної оцінки.

Виділений нами четвертий підхід передбачає пріоритетність у визначені суті економічної безпеки у спрямованості на забезпечення стійкості та розвитку підприємства. Прихильниками такого підходу є Р. Федоренко [21], Г. Клейнер, В. Тамбовцев, Р. Качалов [19], В. Забродскій, Н. Капустін [10] та ін. Розробники цього підходу наголошують, що забезпечення рівноваги, стійкості та можливості розвитку підприємства як системи в умовах внутрішніх і зовнішніх загроз є пріоритетним для економічної безпеки підприємства. Позитивним можна вважати визначення основних умов існування підприємства, необхідність дотримання певних параметрів. До недоліків можна віднести лише часткове розкриття сутності економічної безпеки через її ототожнення із стійкістю.

У відповідності із наступним підходом – «конкурентним» - економічна безпека підприємства розглядає з позиції наявності та необхідності забезпечення конкурентних переваг підприємства, а його прихильником є В. Бєлокуров [2]. Позитивною стороною цього підходу є визначення економічної безпеки з позицій забезпечення наявності конкурентних переваг, але негативною – ототожнення конкурентоспроможності та безпеки.

Останній із виділених підходів, поєднує одночасно кілька ключових позицій, а відтак він визначений нами як «комплексний». Для прикладу, у трактуванні економічної безпеки підприємства С. Ілляшенком [11] передбачає ефективне використання ресурсів (аналогічно до першого підходу), захист від зовнішніх і внутрішніх загроз (другий підхід), сталий розвиток (четвертий підхід). Аналогічні комбінації та намагання ширше розглянути поняття економічної безпеки на макрорівні притаманне і для інших науковців, зокрема О. Груніна [7], К. Боумена [5].

Перевагами цього підходу є, безперечно, намагання приділити увагу більшій кількості важливих аспектів економічної безпеки підприємства. Водночас, серед досліджуваних трактувань відсутнє те, що у повній мірі, всесторонньо та лаконічно характеризує суть досліджуваного поняття.

Підводячи короткі підсумки на цьому етапі дослідження доцільно відзначити, що:

- для окремих, із числа визначених, підходів характерне доволі вузьке трактування економічної безпеки підприємства і зосередження уваги виключно на одному аспекті, наприклад – захист від внутрішніх і зовнішніх загроз;

- присутнє і необдумано широке трактування, коли перед економічної безпеки ставляться завдання, які повинні виконувати інші органи управління, наприклад – контроль за ефективністю використання ресурсів тощо.

Виявлені суперечності та недоліки у визначенні економічної безпеки підприємства на поточному етапі розвитку наукової думки спонукали до формування власного трактування, яке б в подальшому можна було конкретизувати щодо певної окремою функціональної сфери.

Спираючись на визначених вище пріоритетах за кожним підходом було здійснено їх декомпозиція (рис. 1).

Беручи за основу виділені пріоритети та усуваючи визначені вище недоліки й суперечності, на нашу думку економічна безпека підприємства – це стан для якого є характерним стійкість і рівновага, захищеність від негативного впливу внутрішнього і зовнішнього середовища, нейтралізація загроз щодо ефективності використання наявних ресурсів, усунення перешкод у реалізації життєво-важливих інтересів та забезпеченні сталого розвитку.

 

Рис. 1. Декомпозиція пріоритетів в трактуванні поняття  «економічна безпека підприємства»

 

У відповідності із запропонованим визначенням, на нашу думку, забезпечення економічної безпеки підприємства повинно передбачати:

- високу фінансову результатів господарської діяльності;

- забезпечення фінансової стійкості;

- захищеність усіх функціональних сфер;

- нейтралізацію загроз стосовно ефективності використання наявних ресурсів;

- усунення перешкод щодо реалізації життєво важливих інтересів;

- забезпечення сталого розвитку, в т.ч. і через підвищення рівня конкурентоспроможності.

Дотримання усіх перелічених пріоритетів є неможливим без виділення у структурі системи економічної безпеки підприємства певних функціональних сфер. Проведене дослідження дозволило виявити наявність суттєвих відмінностей щодо переліку таких складових й трактування їх суті. Так, З. Варналій, О. Ареф’єв і Т. Кузенко [6; 1] у складі економічної безпеки підприємства виділяють: фінансову, інтелектуальну, техніко-технологічну, політико-правову, ресурсну, екологічну, соціальну, інформаційну, силову, безпеку праці. В. Бокій включають до складу економічної безпеки технологічну, ресурсну, фінансову, ринкову та соціальну [4]. Д. Ковальов і Т. Сухорукова [13] притримуються думки, що у структурі економічної безпеки підприємство необхідно виділити: фінансову, силову, інформаційну, техніко-технологічну, кадрову, правову та екологічну безпеки. У навчальному посібнику [9] виділяються фінансова, інтелектуальна й кадрова, техніко-технологічна, політико-правова, інформаційна, екологічна та силова складові.

Узагальнюючи представлені вище точки зору та беручи до уваги власне визначення економічної безпеки підприємства, нами пропонується наступний перелік та характеристика функціональних складових:

1. Фінансова безпека спрямована на забезпечення фінансової стійкості підприємства, високих фінансових результатів діяльності, рентабельності, платоспроможності й ліквідності, прийнятного рівня дебіторсько-кредиторської заборгованості та недопущенні банкрутства.

2. Кадрова безпека передбачає захист персоналу та нейтралізація загроз пов’язаних із ним, його інтелектуальним потенціалом і трудовими відносинами в загальному.

3. Техніко-технологічна безпека визначає можливі небезпеки для технологічного потенціалу та розробляє адекватні механізми з метою підсилення конкурентоспроможності підприємства.

4. Ресурсна – полягає у нейтралізації можливих загроз стосовно забезпечення підприємства основними видами ресурсів (матеріальними).

5. Інформаційна безпека – спрямована на захист інформаційних каналів, збір інформації стосовно внутрішнього і зовнішнього середовища.

6. Силова – передбачає фізичний захист майна та ресурсів в т.ч. працівників.

Представлене нами вище визначення економічної безпеки підприємства, основні позиції якого знайшли відображення у визначених пріоритетах, структурі й суті функціональних складових, дозволило обґрунтувати і наступні важливі елементи системи економічної безпеки підприємства – об’єкт і суб’єкт. Об’єкт безпеки на цьому рівні, на нашу точку зору, у значній мірі залежить від специфіки господарської діяльності того чи іншого підприємства, але в загальному до його складу потрібно віднести майно та усі ресурси. Суб’єктами безпеки повинні виступати особи, підрозділи, відомства і органи, які забезпечують безпеку, умовно поділяючись на зовнішні та внутрішні.

Якщо із визначенням об’єкту та суб’єкту на загальному рівні не виникає труднощів і в цьому одностайні більшість науковців, то доцільним є, на нашу точку зору, конкретизація цих важливих складових системи економічної безпеки підприємства у розрізі функціональних складових (рис. 2).

У відповідності до отриманих результатів, доцільним є звернення уваги на той факт, що важливою відмінністю кадрової безпеки від усіх інших складових є те, що працівники виступають одночасно і об’єктом і суб’єктом безпеки за цієї функціональною сферою, а також суб’єктом стосовно усіх інших.

Сформована структура і зміст економічної безпеки доводять, що найбільш важливою є кадрова безпека і від її ефективності управління нею, фактично, залежить загальний рівень, а відтак є особливо важливим розроблення відповідного методичного забезпечення.

 

Рис. 2. Об’єкти і суб’єкти економічної безпеки підприємства за функціональними складовими

 

 Окрім зазначеного, пріоритетність розгляду в подальшому саме кадрової безпеки викликано сучасною роллю людського фактору у світовій економіці. Так, інформаційна економіка, нова економіка або економіка знань, що формується сьогодні, характеризується значно більшим внеском людського й інтелектуального потенціалу порівняно з матеріальними елементами [15].

 Проведене дослідження дозволило виявити, що існують різні підходи щодо визначення поняття та розуміння сутності і змісту кадрової безпеки (див. табл.).

 

Таблиця. Трактування поняття «кадрова безпека»

 

Беручи за основу представлені вище трактування кадрової безпеки та враховуючи зростаючу роль персоналу у господарської діяльності підприємства нами пропонується наступне визначення цієї категорії як складової економічної безпеки підприємства, пріоритетним завданням для якої є захист від ризиків та загроз з метою створення умов для найбільш ефективного управління персоналом, як визначального ресурсу для забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства.

Запропоноване визначення у повній мірі відповідає основним параметрам представленого вище трактування поняття «економічна безпека підприємства». Водночас, доцільно наголосити на окремих важливих особливостях саме кадрової безпеки, об’єктом і суб’єктом якого є персонал:

- людський капітал персоналу компанії є одним із найважливіших її ресурсів. По-перше, кадри – це і є підприємство; по-друге, людський капітал, на відміну від грошей, сировини, обладнання і т.д., є джерелом новоствореної, додаткової вартості; по-третє, злагоджена команда професіоналів може стати одним із серйозних конкурентних переваг підприємства;

- працівники схильні до постійного вдосконалювання та саморозвитку, що є найбільш важливим та довгочасним джерелом підвищення ефективності діяльності підприємства;

- трудове життя людини продовжується у сучасному суспільстві 30 - 50 років, тобто відношення між працівником і підприємством можуть бути довготерміновими;

- в управлінні, людський компонент – найбільш обтяжливий актив. Розмаїтість і непередбачуваність людей роблять їх неймовірно складними для оцінювання, набагато складнішими, ніж будь-який електромеханічний;

- персонал є не лише конкурентною перевагою, але і джерелом внутрішніх загроз, а відтак потребує застосування спеціальних механізмів забезпечення безпеки.

Перелічені вище особливості, які притаманні для персоналу, важливість його ролі в забезпеченні економічної безпеки підприємства на загальному рівні, вимагають розроблення адекватного методичного забезпечення кадрової безпеки.

Висновки. Підсумовуючи проведене дослідження доцільно ще раз наголосити на таких моментах:

- в складних умовах господарювання роль економічної безпеки підприємства зростає, а відтак виникає потреба в удосконаленні відповідного методичного забезпечення;

- узагальнення наявних підходів до поняття «економічна безпека підприємства» дозволило визначити ключові пріоритети, сформулювати власне визначення, а також обґрунтувати структуру за функціональними сферами;

- запропоноване визначення поняття «кадрова безпека» враховує позитивні сторони існуючих підходів та підкреслює життєво важливу необхідність забезпечення безпеки персоналу як визначальної складової конкурентоспроможності будь-якої підприємницької структури.

 

Література

1. Ареф’єва О. В. Планування економічної безпеки підприємств / О. В. Ареф’єва, Т. Б. Кузьменко. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – 170 с.

2. Белокуров В. В. Структура функциональных составляющих экономической безопасности предприятия [Електронный ресурс] / В. В. Белокуров // Режим доступу : http://www.safetyfactor.ru

3. Бендиков М. Економическая безопасность наукоемких производств / М. Бендиков, Е. Хрусталев // Вопрсы экономики. — 1999. — № 9. — С. 9.

4. Бокій В. І. Економічна безпека підприємства – найважливіша складова фінансової стійкості / В. І. Бокій // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 8. – С.111-114.

5. Боумен К. Основы стратегического менеджмента: / К. Боумен – пер. с англ. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 175 с.

6. Варналій З. Проблеми і шляхи забезпечення економічної безпеки України / З. Варналій // Економіка і управління. – 2001. – №1. – С. 18-29.

7. Грунин О. А. Экономическая безопасность организаций : учеб. пособ. / О. А. Грунин, С. О. Грунин. — СПб. — 2002. — 256 с.

8. Економіка підприємства : підруч. / за ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-е, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528с.

9. Економічна безпека підприємства, організацій та установ: навч. посіб. / [В. Л. Ортинський, І. С. Керницький, З. Б, Живко та ін.]; - К.: Правова єдність, 2009. – 544 с.

10. Забродский В. Теоретические основы оценки экономической безопасности отрасли и фирмы / В. Забродский, Н. Капустин // Бизнес-информ. – 1999. – № 15-16. – С. 35 – 37.

11. Ильяшенко С. Н. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценке / С. Н. Ильяшенко // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – № 3. – С. 12-19.

12. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : навч. посіб. / О. А. Кириченко. – К.: Знання-Прес, 2002. – 384 с.

13. Ковалев Д. Экономическая безопасность предприятия / Д. Ковалев, Т. Сухарукова // Экономика Украины. – № 10. – 1998. – С. 23-31.

14. Козаченко Г. В. Экономическая безопасность предприятия : сущность и механизмы обеспечения : моногр. / Г. В. Козаченко, В. П. Пономарев, О. М. Ляшенко. – К. Лыбра. – 2003. – 280 с.

15. Косарєв О. Й. Людський капітал як ключовий чинник забезпечення економічної безпеки підприємства / О. Й. Косарєв, О. І. Захаров, О. М. Рибак // Актуальні проблеми економіки. – 2008 р. – №9 (87). – С. 104-113.

16. Могільний А. І. Основи безпеки бізнесу / А. І. Могільний, В. Н. Бесчасний, Ю. О. Вінокуров. – Донецьк. – 2000. – 351 с.

17. Основы экономической безопасности (госу­дарства, регион, предприятие, личность) / под ред. Е. А. Олейникова. – М.: ЗАО "Бизнес-школа "Интелект-Синтез", 1997. – 288 с.

18. Плєтникова І. Л. Визначення рівня і забезпечення економічної безпеки залізниці : автореф. дис. канд. екон. наук : 08.07.04 / І. Л. Плєтникова ; Харківська державна академія залізничного транспорту. – Харків, 2001. – 19 с.

19. Предприятие в нестабильной экономической среде : риски, стратегии, безопасность / Г. Б. Клейнер, В. Л. Тамбовцев, Р. М. Качалов; под общ. ред. С. А. Панова. – М. : Экономика, 1997. – 288 с.

20. Соснин А. С. Менеджмент безопасности предпринимательства : учеб. пособие. / А. С. Соснин, П. Я. Прыгунов. – К.: Изд-во Европ. ун-та, 2002. – 357с.

21. Федоренко Р. М. Система управління ресурсами як основа забезпечення економічної безпеки / Р. М. Федоренко // Недержавна система безпеки підприємництва як суб’єкт національної безпеки України: Збірник матеріалів науково-практичної конференції, Київ, 16-17 травня 2001р. / Редкол.: І. І. Тимошенко (голова) та ін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – С. 224-229.

22. Швець Н. Методи виявлення і збереження кадрової безпеки, або як перемогти зловживання персоналу [Електронний ресурс] / Н. Швець // Персонал. – 2006. - №5. Режим доступу до статті: http://www.personal.in.ua/article.php?ida=291

23. Ярочкин В. Система безопасности фирмы: концепции, правовые основы / В. Ярочкин. – М.: Ось-89. – 1997. – 350 с.

24. Экономическая безопасность предпринимательской деятельности. Методическое пособие для предпринимателя / Сост.: Б.Н. Торянников, А.П. Красковский. – СПб.: ЗАО “Информационное агентство “Кредит реформа-Санкт-Петербург”, 2000. – 160 с.

 

 Стаття надійшла до редакції 02.10.2011 р.