Українською | English

BACKMAIN


zojy

УДК 332. 14

 

Е. Б. Бойченко,

д. е. н., доцент, с. н. с.Інститут економіко-правових досліджень НАН України, м. Київ

 

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПРОЦЕСІВ БІЗНЕС ІНКУБУВАННЯ В УКРАЇНІ

 

E. B. Boychenko,

Doctor of economic Sciences,

associate Professor in the Department of business Economics, Senior Researcher,

Institute for economic and legal research of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv

 

PROBLEMS AND PROSPECTS OF BUSINESS INCUBATION PROCESSES DEVELOPMENT IN UKRAINE

 

У статті визначено, що загальною метою утворення бізнес-інкубаторів можна вважати підтримку творчої, професійно-активної молоді, створення та розвиток малого бізнесу, і як наслідок, загальний розвиток території, а також розвиток її наукового та інноваційного потенціалу. Доведено, що інноваційна діяльність, яка є симбіозом новітніх технологічних та організаційних розробок, заснованих на сучасних досягненнях науки, є важливішою складовою просунення інноваційного продукту споживачу. Джерелами фінансування бізнес-інкубаторів можуть бути гранти, зарубіжні джерела, університетські фонди, державні фонди та фонди підтримки інновацій тощо, що не суперечить українському законодавству.

У статті визначені проблеми, що стримують розвиток процесів бізнес інкубування, що пов’язані з законодавчими та економічними факторами. А також обґрунтовано, що бізнес-інкубатори можуть стати частиною системи інфраструктури підприємства, яка сприяє розвитку підприємництва; інструментом розвитку природного, виробничого, фінансового, людського, інтелектуального та інших потенціалів території; формування науково-виробничої інфраструктури;  базою створення та впровадження нових наукоємних технологій, що сприяє виробництву конкурентоспроможної продукції; центром сприяння розвитку міжнародної співпраці між підприємствами у сфері науки та інновацій; центром підготовки та перепідготовки кадрів, інформаційної підтримки підприємств, надання сервісних послуг, сприяння фінансовому забезпеченню підприємницької діяльності; центром сприяння просуванню товарів та послуг підприємства, що включає маркетингову та рекламну діяльність.

 

The article states that the general aim of creating business incubators is to support the creative, professional youth, the creation and development of small business, and as a result, the overall development of the territory, as well as the development of its scientific and innovative potential. It is proved that innovative activity, which is a symbiosis of the latest technological and organizational developments, based on the modern achievements of science, is an important component of the advancement of the innovative product to the consumer. Sources of financing business incubators may be grants, foreign sources, university funds, state funds and funds for innovation support, etc., which is not contrary to Ukrainian legislation.

The article identifies problems that hamper the development of business incubation processes, which are related to legislative and economic factors. And also proved that business incubators can be a part of the enterprise infrastructure that promotes entrepreneurship; a tool for the development of natural, productive, financial, human, intellectual and other potential territories; formation of scientific and industrial infrastructure; the basis for the creation and implementation of new knowledge-intensive technologies, which promotes the production of competitive products; the center for promoting the development of international cooperation between enterprises in the field of science and innovations; Center for training and retraining of personnel, information support of enterprises, provision of services, promotion of financial support of entrepreneurial activity; the center of promotion of goods and services of the enterprise, including marketing and advertising activities.

 

Ключові слова: бізнес інкубатори, інноваційна діяльність, інноваційний продукт, інфраструктура підприємства, підтримка підприємств.

 

Key words: business incubators, innovation activity, innovative product, enterprise infrastructure,  business support.

 

 

Постановка проблеми

Безперечним є той факт, що успіх економічного розвитку України, кожного її регіону, окремої об’єднаної територіальної громади, багато в чому залежить від ефективної інноваційної діяльності. Інноваційна діяльність як комплекс науково-технічних, організаційних, фінансових заходів та виробничих процесів, створених на засаді новітніх технологій, з використанням сучасної техніки та методів управляння, є важливішою складовою у створенні такого інноваційного продукту, з такими споживчими  властивостями, який би за своєю якістю та призначенням задовольняв певні потреби споживачів. Інноваційна діяльність, яка є симбіозом новітніх технологічних та організаційних розробок, заснованих на сучасних досягненнях науки, є важливішою складовою просунення інноваційного продукту споживачу.

Необхідність розвитку процесів бізнес інкубування, що спрямовані на підтримку та розповсюдження саме інноваційної діяльності, підтверджує досвіт провідних економік світу, а також і країн пострадянської системи. Таким чином, визначення проблем та перспектив розвитку процесів бізнес інкубування, вивчення закордонного досвіду механізму їх впровадження та використання в умовах становлення інформаційної економіки, доводять доцільність цього дослідження.

Аналіз тематичних досліджень і публікацій

Питанням організації діяльності бізнес інкубаторів присвячено чимало досліджень провідних вітчизняних та закордонних  вчених, а саме  Багашова Н. [1], Водянка Л. [2], Горбунова В., Каганова В., Мартынюк В. [3], Кожевіна Н., Яремій В. [4] та інших. Однак, сучасний стан науково-технічного прогресу потребує постійного удосконалення механізмів формування процесів бізнес інкубування та підвищення їх ефективності.

Метою статті є обґрунтування проблем та перспектив розвитку процесів бізнес інкубування в Україні

Основні результати дослідження 

Вважається, що в сучасній економіці немає альтернативи інноваційному устрою, який вимагає грамотного і швидкого впровадження досягнень науки і техніки в бізнес [4]. Датою зародження ідеї бізнес-інкубатора є кінець 50-х років минулого століття у Великій Британії. Розвиток цієї ідеї втілився у створенні більше 1000 бізнес інкубаторів по всьому світу. У розвинених країнах модель бізнес-інкубування працює вже тривалий час і зарекомендувала себе як потужний рушій активізації інноваційної діяльності у промисловості. Лише протягом 90-х років ХХ ст. завдяки діяльності бізнес-інкубаторів сектором малого бізнесу було створено близько 80% нових робочих місць у Європі та США. Потреба в бізнес-інкубуванні зумовлена також соціально-економічною природою малого підприємництва: протягом трьох років роботи виживає лише 14–30% новостворених малих підприємств, тоді як у бізнес-інкубаторі ця чисельність значно зростає і становить 85–86% [1, с. 61].

Так робоча група з розвитку промисловості та підприємництва Європейської економічної комісії ООН, рекомендує урядам країн для стимулювання і формування умов, що сприяють інноваційної діяльності, саме бізнес інкубування. Ці процеси, на їхню думку, є одними з найбільш дієвих і ефективних способів підтримки підприємництва. Процес бізнес інкубування робоча група розглядає як створення умов, що сприяють розвитку інноваційного підприємництва для підприємств, що створюються. Загалом, як доводить світовий досвід, провідна роль у створенні інноваційних підприємств належить процесам бізнес інкубування.

Підтримка підприємницької діяльності закріплена у Законі України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні». Так у (нормативному акті) законі зазначається, що інфраструктурою підтримки є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які провадять діяльність, спрямовану на розвиток суб’єктів малого і середнього підприємництва, їх інвестиційної та інноваційної активності, просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки. А об’єктами інфраструктури підтримки визначаються бізнес-центри, бізнес-інкубатори, інноваційні бізнес-інкубатори, науково-технологічні центри, центри трансферу технологій, фонди підтримки малого підприємництва, лізингові компанії, консультативні центри, інші підприємства, установи та організації, основним завданням яких є сприяння розвитку малого і середнього підприємництва [6].

Відповідно до Закону України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» основними напрямами сприяння інноваційного розвитку підприємства є створення: системи  інформаційного  та  консультаційного  обслуговування малого підприємництва,  спеціалізованих фірм,  що надають  послуги малим підприємствам (бухгалтерські та аудиторські фірми,  рекламні агентства тощо); бізнес-центрів та   центрів   розвитку   малих підприємств, бізнес-інкубаторів, виробничих та технологічних парків; навчальних   центрів   з підготовки  та перепідготовки спеціалістів  для  роботи  на  малих   підприємствах, формування економічних  знань  і  набуття  практичних навичок роботи в умовах ринкової економіки; системи підготовки  підприємців-початківців,  підготовки   та підвищення кваліфікації управлінських кадрів сфери підприємництва та державних службовців з основ підприємницької діяльності.

Зауважимо, у сучасній науці прийнято класифікувати бізнес-інкубатори в залежності за місцем їх розташування, тобто на міські та сільські. В залежності від виду професійної діяльності виділяють чотири види бізнес-інкубаторів, а саме інноваційний, багатопрофільний, змішаний, спеціалізований, віртуальний.

В залежності від організації діяльності бізнес-інкубатори поділяються на наступні види.

По-перше, це віртуальні бізнес – інкубатори, що пропонують свої послуги в кібернетичному просторі. Вважається, що віртуальний бізнес-інкубатор є унікальним IT-продуктом. Бізнес-інкубатор став надійним інструментом розвитку фінансової та майнової підтримки малого та середнього підприємництва.

По-друге, це територіально-виробничі комплекси і коопераційні мережі, які являють собою об’єднання підприємств, що діють в географічній близькості один від одного в одному галузевому секторі.

Третій вид це бізнес-інкубатор, який орієнтований на розвиток наукомістких малих підприємств. Зокрема, це так званий інкубатор технологій – наукомістке підприємство, пов’язане з університетом, науково-технологічним парком або інноваційним центром. Завдання цього виду інкубатора є обслуговування малих інноваційних підприємств, вирощування нових підприємницьких структур, надання їм допомоги у виживанні та успішній діяльності на ранній стадії розвитку.

Четвертий вид це венчурні інкубатори, що налагоджують взаємодію з венчурними інвесторами, органами державної влади, великими компаніями з інших країн. Важливим є те, що працюють інкубатори в приватному або у державно-приватному партнерстві [2].

Цілями утворення бізнес-інкубатора можна вважати підтримку творчої, професійно-активної молоді, створення та розвиток малого бізнесу, і як наслідок, загальний розвиток території, а також науковий та інноваційний розвиток регіонів.

Джерелами фінансування бізнес-інкубаторів можуть бути гранти, зарубіжні джерела, університетські фонди, державні фонди та фонди підтримки інновацій тощо, що не суперечить українському законодавству.

Важливим є той факт, що хоча бізнес-інкубатори являють собою неприбуткові організації, їх самоокупність є важливим завданням. Додаткові кошти вони можуть отримати за рахунок надання послуг суб’єктам господарювання, які не є учасниками інкубування. Якщо говорити про українські інкубатори, то фінансування їх діяльності здебільшого відбувається за рахунок міжнародних донорських програм. Невелика частина коштів надходить з боку держави, а також приватних спонсорів. Приміщення для розміщення інкубаторів надаються місцевими адміністраціями [5, с. 205].

У сучасній Україні створено понад дев’яносто бізнес-інкубаторів. Перші бізнес інкубатори були створені за підтримки міжнародної фінансової допомоги. Наприкінці 90-х років Агентство міжнародного розвитку США (USAID) фінансувало виконання Програми розвитку бізнес-інкубаторів в Україні (BID). У рамках цієї програми були створені такі бізнес-інкубатори, як технологічний бізнес-інкубатор «Харківські технології», бізнес-інкубатор Херсонської торгово-промислової палати, бізнес-інкубатор Об’єднаного профкому Чорнобильської АЕС у м. Славутичі та ін. [2].

Однак, лише приблизно півтора десятка з них можна назвати успішно діючими, в тому числі: «Білоцерківський бізнес-інкубатор», «Львівська політехніка», «Харківські технології», бізнес-інкубатор Херсонської торговельно-промислової палати, Івано-Франківський бізнес-інкубатор [5, с. 205].

Причин цьому декілька. І перш за все, науковці виділяють наступні проблеми у розвитку бізнес-інкубаторів, що пов’язані з законодавчими та економічними факторами. А саме, такі проблеми [5, с. 205].

відсутність законодавчого регламентування діяльності бізнес-інкубатора, стимулювання його започаткування;

відсутність дієвого механізму забезпечення дотримання законодавства у сфері функціонування бізнес-інкубаторів;

відсутність державної політики залучення інвестицій у розвиток;

дефіцит власних фінансових ресурсів;

нерозвиненість систем венчурного фінансування;

низька інформованість місцевих органів влади про можливості бізнес-інкубаторів у розвитку підприємництва регіону;

надмірний податковий тиск на щойно створені суб’єкти малого та середнього бізнесу;

нерівномірність розподілу бізнес-інкубаторів за регіонами України;

відсутність ефективних механізмів трансферу інновацій в промисловість

дефіцит фінансової підтримки з боку держави та місцевих органів влади для сприяння створення інфраструктури бізнес-інкубаторів;

невизначеність статусу бізнес-інкубаторів, а також комплексу послуг, які вони повинні надавати, приводить до різних підходів в їх тлумаченні;

формування набору послуг, які повинні надавати підприємствам бізнес-інкубатори в залежності від їх спеціалізації;

формування критеріїв відбору підприємств для бізнес-інкубаторів різної спеціалізації;

відсутність методик для визначення виробничих потужностей бізнес-інкубатора.

Слід зазначити, що створення бізнес-інкубаторів в Україні здебільшого відбувається за рахунок коштів міжнародних донорських організацій та окремих українських і зарубіжних організацій та громадян. Так джерелами фінансування бізнес інкубаторів найчастіше виступають кошти грантових програм та міжнародних фондів, і лише незначною часткою є кошти місцевих адміністрацій та спонсорів [7].  Так слабка фінансова підтримка, труднощі в отримані кредитів, відсутність субсидій стримують процеси бізнес інкубування, особливо це стосується невеличких міст та сільської місцевості.

Також доцільно виділити проблему, яка полягає у відсутності професійно підготовлених управлінських кадрів, що володіють відповідним досвідом та знаннями, які б були спроможні супроводжувати усі процеси створення та функціонування бізнес-інкубаторів на всіх стадіях його життєвого циклу. Нестача фахівців у цій сфері не тільки суттєво стримує розвиток процесів бізнес інкубування в Україні, але також і сприяє зниженню його ефективності.

Відсутність тісних зв’язків між бізнес-інкубаторами, великими корпораціями та підприємствами не дозволяє поширювати успішний досвід у використанні інноваційних технологій. Тим самим, кожне окреме підприємство йде власним шляхом у пошуку найефективнішої моделі господарювання та використання інновацій.

Перспективами розвитку процесів бізнес інкубування в Україні може стати позитивний досвід функціонування вже створених бізнес-інкубаторів. Формуючи підприємницьку інноваційну інфраструктуру шляхом створення бізнес-інкубаторів, регіони сприяють формуванню нових робочих місць, тим самим забезпечуючи зайнятість населення та отримання ним гарантованого доходу, ефективному використанню своїх потенціалів розвитку, а також сприяють поповненню бюджету, що, у свою чергу, позитивно визначається на соціально-економічному розвитку регіону і загалом України.

Ефективністю використання процесів бізнес інкубування можна вважати вирішення цілого комплексу задач, серед яких можна виокремити наступні [3, с.10]:

оздоровлення фінансово-господарської діяльності регіонів;

підвищення економічної активності населення, зростання зайнятості та рівня життя населення;

забезпечення стійкого зав’язку між університетами, лабораторіями або науково-дослідницькими інститутами, що розробляють, створюють новітні технології, та підприємствами регіону;

перетворення новітніх технологій, що розроблені, створені університетами, лабораторіями або науково-дослідницькими інститутами, в джерело отримання прибутку;

сприяння інноваційно-інвестиційній активності бізнесу в цілому, та впровадженню новітніх технологій і ноу-хау;

зростання числа середніх та малих підприємств, забезпечення їх життєздатності, що, у свою чергу, сприяє розширенню бази оподаткування як у кожному окремому регіоні, так і у держави взагалі;

розвиток зовнішніх та внутрішніх ринків регіону, диверсифікація регіонів;

раціональне використання природних ресурсів та соціально-економічного потенціалу  регіонів;

створення і зміцнення зв’язків між підприємствами регіону, міжрегіонального та міждержавного співробітництва, що в загалі, спрямовано на зміцнення економічної системи регіону та держави;

підтримка сільськогосподарських підприємств регіону;

формування інноваційної культури підприємців, як чинника розвитку сучасного підприємства;

створення можливостей для отримання прибутку з інвестицій в нові підприємства.

Також слід виокремити в окремий блок проблеми нестачі об’єктів інфраструктури, які забезпечують  господарську діяльність підприємств. Вважаємо, що під інфраструктурою інноваційної діяльності розуміється сукупність ресурсів та засобів, що забезпечують матеріально-технічне, організаційно-методичне, фінансове, інформаційне, консультаційне та інше обслуговування діяльності підприємства [3, с.6].

На відміну від малих великі підприємства часто формують власні об'єкти інфраструктури, які складаються з центру підготовки та перепідготовки персоналу, юридичної служби, маркетингових та рекламних підрозділів, створення власної інженерної мережі, відкривають магазини для реалізації власної продукції, створюють соціальні об'єкти для своїх співробітників. Для підвищення конкурентоспроможності малих підприємств, вони також повинні мати можливості отримання такої підтримки. Комплексну підтримку на вельми доступних умовах і пропонують бізнес-інкубатори. Таким чином, створення і розвиток процесів бізнес інкубування має пріоритетне значення для сучасного розвитку підприємництва.

Значна частка підприємств незалежно від форми власності зазнає труднощів, що пов'язані з неефективністю виробництва, застарілою технологією, низькою продуктивністю праці, зниження платоспроможного попиту на продукцію підприємства, неефективність використання виробничих потужностей та відсутність висококваліфікованих робітників. З метою подолання вищезазначених проблем підприємства потребують технічного переозброєння та реконструкції виробництва. Впровадження новітніх науково-технічних досягнень у виробництво, конструктивні зміни в організаційній структурі управляння, перепідготовка кадрів відповідно до нових технологічних умов,  дозволить підвищити ефективність діяльності підприємства.

Висновки

Таким чином, за результатами дослідження можна зробити наступні висновки.

Встановлено, що загальною метою утворення бізнес-інкубатора можна вважати підтримку творчої, професійно-активної молоді, створення та розвиток малого бізнесу, і як наслідок, загальний розвиток території, а також науковий та інноваційний розвиток регіонів. Джерелами фінансування бізнес-інкубаторів можуть бути гранти, зарубіжні джерела, університетські фонди, державні фонди та фонди підтримки інновацій тощо, що не суперечить українському законодавству.

Обґрунтовано, що бізнес-інкубатори можуть стати частиною системи інфраструктури підприємства, яка сприяє розвитку підприємництва; інструментом розвитку природного, виробничого, фінансового, людського, інтелектуального та інших потенціалів території; формування науково-виробничої інфраструктури;  базою створення та впровадження нових наукоємних технологій, що сприяє виробництву конкурентоспроможної продукції; центром сприяння розвитку міжнародної співпраці між підприємствами у сфері науки та інновацій; центром підготовки та перепідготовки кадрів, інформаційної підтримки підприємств, надання сервісних послуг, сприяння фінансовому забезпеченню підприємницької діяльності; центром сприяння просування товарів та послуг підприємства, що включає маркетингову та рекламну діяльність.

 

Література.

1. Багашова Н. В. Бізнес-інкубатори: світовий й вітчизняний досвід створення і функціонування / Н. В. Багашова // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2015. – Вип. 11 (1). – С. 60-63.

2. Водянка Л. Д. Перспективи розвитку бізнес-інкубаторів в Україні / Л. Д. Водянка, К. В. Горошовська // Науковий вісник Кам’янець-Подільського університету імені Івана Огієнка : Економічні науки. Випуск 10. – Кам’янець-Подільськ : ФОП Сисин Я.І., 2015. – С. 30-36.

3. Горбунов В. Л. Бизнес-инкубаторы, предпринимательство, экономика : [Монография] / В. Л. Горбунов, В. Ш. Каганов, В. Н. Мартынюк. – М. : Современная экономика и право, 2007. – 224с.

4. Кожевіна Н., Яремій В. Аналітичний матеріал «Бізнес-інкубація в Україні – проблеми та перспективи розвитку» [Електронний ресурс]. – Доступ до ресурсу :  www.novekolo.info/ua/dosvid-biznesinkubatsii/ukrajinskij-dosvid/146-analitichnij-materil-biznes-inkubatsiya-v-ukrajini-problemi-ta-perspektivi-rozvitku

5. Савченко В. Ф. Бізнес-інкубатори як інструмент державної підтримки розвитку малого підприємництва / В. Ф. Савченко, М. Г.  Долгополов // Науковий вісник Полісся № 4 (8), ч. 2, 2016. С. 202 – 207.

6. Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» від 22.03.2012  4618-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4618-17

7. Закон України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  від 21.12.2000  2157-III http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2157-14

8. Національна освітня інфраструктура удосконалення інноваційної та підприємницької діяльності ІТ-студентів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tempus.nung.edu.ua/uk

 

References.

1. Bagashova,  N. V. (2015), «Biznes-inkubatory: svitovyj j vitchyznjanyj dosvid stvorennja i funkcionuvannja» [Naukovyj visnyk Hersons'kogo derzhavnogo universytetu], Herson,  Ukraine, vol. 11, pp. 60-63.

2. Vodjanka, L. D. and Goroshovs'ka, K. V. (2015), «Perspektyvy rozvytku biznes-inkubatoriv v Ukrai'ni» [Naukovyj visnyk Podil's'kogo universytetu imeni Ivana Ogijenka] : Ekonomichni nauky], FOP Sysyn Vypusk, Kamjanec'-Podil's'k, Ukraine, vol. 1, pp. 30-36.

3. Horbunov, V. L. Kahanov, V. Sh. аnd Martyniuk, V. N. (2007), «Byznes-ynkubatory, predprynymatel'stvo, ekonomyka»,  Sovremennaia ekonomyka y pravo, 224 р.

4. Kozhevina, N. and Jaremij, V. Analitychnyj material «Biznes-inkubacija v Ukrai'ni – problemy ta perspektyvy rozvytku» available at: www.novekolo.info/ua/dosvid-biznesinkubatsii/ukrajinskij-dosvid/146-analitichnij-materil-biznes-inkubatsiya-v-ukrajini-problemi-ta-perspektivi-rozvitku

5. Savchenko, V. F. and Dolhopolov, M. H. (2016), «Biznes-inkubatory iak instrument derzhavnoi pidtrymky rozvytku maloho pidpryiemnytstva», Naukovyj visnyk Polissia, vol. 1, pp. 30-36.

6. The Verkhovna Rada of Ukraine (2012), The Law of Ukraine «Pro rozvytok ta derzhavnu pidtrymku malogo i seredn'ogo pidpryjemnyctva v Ukrai'ni», available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4618-17

7. The Verkhovna Rada of Ukraine (2000), The Law of Ukraine «Pro Nacional'nu programu spryjannja rozvytku malogo pidpryjemnyctva v Ukrai'ni», available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2157-14

8.  «Natsional'na osvitnia infrastruktura udoskonalennia innovatsijnoi ta pidpryiemnyts'koi diial'nosti IT-studentiv», available at: http://tempus.nung.edu.ua/uk

 

Стаття надійшла до редакції 20.02.2017 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"