МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

УДК 330.341.1:330.46

О. В. Бєлякова,

к. е. н., доцент, професор кафедри економіки,

Київський національний університет культури і мистецтв, м. Київ

O. V. Beliakova,

Ph.D in Economic, Docent, Professor of Economics Department,

Kyiv National University of Culture and Arts

METHODICAL PRINCIPLES OF INSTRUMENTS IMPROVEMENT OF STATE REGULATION OF INNOVATION DEVELOPMENT OF THE NATIONAL ECONOMY

В статті проведено аналіз правових норм, що регулюють сферу інноваційної діяльності в Україні і виявлені їх системні недоліки. Обгрунтовано, що органи влади забезпечені нормами технічного регулювання взаємодії з наукою і бізнесом, однак потребують методичного забезпечення оцінки ступеня узгодженості інструментів і важелів державного регулювання інноваційної сфери. Визначені морфологічні ознаки вітчизняної національної інноваційної системи як форми структурно-функціональної організації взаємодії держави, бізнесу і науки і інноваційній сфері. Доведено відповідність НІС моделі «потрійна спіраль» критеріальним ознакам систем з автоматичним управлінням, що дозволяє інтегрувати методологічні принципи, методи і дослідницькі прийоми теорії автоматів до загальної методології інноваційного розвитку національної економіки. Запропоновано методичний підхід до удосконалення інструментів державного регулювання інноваційного розвитку національної економіки, який ґрунтується на положеннях теорії автоматів і передбачає використання бінарної системи числення і застосування правил і аксіом булевої алгебри при формалізації закономірностей впливу інструментів і важелів державного регулювання, що дозволяє забезпечити узгодженість законодавства в інноваційній сфері з іншими законодавчими і підзаконними актами.

The legal rules governing the field of innovation in Ukraine were analyzed in the article and their flaws were identified. It was proved that the authorities provided technical norms for cooperation between the science and business, but they need of methodical maintenance assess the degree of coordination tools and levers of state regulation of innovation sector. The morphological characteristics of domestic national innovation system as a form of structural and functional organization of cooperation between the state, business and science and innovation sector were determined. The compliance of National innovative system model "triple helix" criterion signs of self-control, which allows integrating methodological principles, methods and researching techniques automata theory to the general methodology of innovative development of national economy was proven. The methodical approach to the improvement of the instruments of state regulation of innovative development of national economy, which is based on the theory of automatic machines and involves the use of a binary number system and application of rules and axioms of Boolean algebra in the formalization of laws impact tools and levers of state regulation that ensures the consistency of legislation in the sphere of innovations with other legislative and subordinate acts was proposed.

Ключові слова: національна економіка, інноваційний розвиток, державне регулювання, інструменти, кінцевий автомат, булева алгебра.

Keywords: national economy, innovation development, state regulation, tools, end machine, Boolean algebra.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Державна інноваційна політика як система заходів органів держави, метою якої є створення умов для найкращого розвитку інноваційної діяльності суб’єктів господарювання, підвищення конкурентоспроможності національної наукоємної продукції, розроблення й удосконалення нормативно-правової бази й розвиток інноваційного середовища, реалізується в правовому полі, недоліки і прогалини в якому відмічаються багатьма науковцями і практиками. У цьому зв’язку набувають особливої актуальності питання, пов’язані з визначенням напрямів і методів удосконалення інструментів державного регулювання інноваційного розвитку національної економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковим питанням оптимізації інструментарію державного регулювання інноваційного розвитку національної економіки присвячені публікації А. Дегтяря, О. Крюкова [2], Л. Лебедевої [17], К. Січкаренка [18] та інших, які, створивши аналітичне підґрунтя щодо стану правових норм, що регулюють сферу інноваційної діяльності в Україні, не складають методологічного базису дослідження і вирішення численних проблем у цій сфері, визначення підходів і методів удосконалення державного регулювання інноваційного розвитку національної економіки.

Ціллю статті є обгрунтування методичного підходу до удосконалення інструментів державного регулювання інноваційного розвитку економіки України.

Виклад основного матеріалу дослідження. Правові норми, що регулюють сферу інноваційної діяльності містяться у багатьох вітчизняних нормативних актах різних галузей права. Частково вони визначаються Указами Президента України, містяться в Посланнях Президента в різні роки, але основними правовими документами, що визначають правове поле інноваційної діяльності та статус науки є Закони України [17]: «Про наукову і науково-технічну діяльність» [3]; «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» [4]; «Про науково-технічну інформацію» [5]; «Про інноваційну діяльність» [6]; «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» [7]; «Про державні цільові програми» [8].

Крім того, правові питання регулювання правовідносин в інноваційній сфері вирішуються Цивільним кодексом України [21], Господарським кодексом України [1], законами України «Про наукову і науково-технічну експертизу» [10], «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» [11], «Про інвестиційну діяльність» [12], «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [13], «Про охорону прав на промислові зразки» [14], «Про фінансовий лізинг» [15], «Про зовнішньоекономічну діяльність» [16] та великою кількістю інших нормативно-правових актів, що мають підзаконний характер [17].

Основні положення державної інноваційної політики задекларовані у Концепції науково-технологічного та інноваційного розвитку України, яка є базовим нормативно-правовим актом у сфері наукової та інноваційної діяльності і була схвалена Постановою ВР України ще у липні 1999 р. Науковці відзначають, що положення «Концепції...» так і не були реалізовані, основні цілі Концепції не досягнуті, всі вони мають суто декларативний характер [17]. Не визначені правові норми, які регламентують використання ресурсів систем науково-технічної інформації для інформаційної підтримки інноваційної діяльності; створюють умови для консолідації зусиль центральних, регіональних і місцевих органів влади щодо формування інноваційної системи; потребують доопрацювання правовий механізм охорони, використання та захисту інтелектуальної власності, правове забезпечення розроблення і реалізації заходів податкової, митної, тарифної, цінової та амортизаційної політики, націлених на стимулювання комерціалізації і впровадження у виробництво результатів НДР; нормативно-правова база формування сприятливого середовища для залучення приватних інвестицій для фінансування інноваційної мережі, включаючи розвиток форм спільного фінансування інноваційних проектів за рахунок коштів державного бюджету і приватних інвесторів [18, с. 43].

Мають місце як пряме невиконання законодавчих норм, зокрема державного фінансування науки у розмірі не менше 1,7 % від ВВП, так і призупинення окремими законодавчими актами норм інших актів. Так, Л. Лебедева відмічає втрату податкового стимулювання інноваційних промислових підприємств через те, що дію Закону України «Про інноваційну діяльність», а саме статей, що передбачали податкові пільги, було скасовано. Законодавчо надаються пільги лише державним науково-дослідним центрам, університетам та підприємствам у сфері літакобудування, залишаючи без уваги промисловий сектор економіки [17], що, до речі, може вступати у конфлікт зі змістом антимонопольного регулювання в Україні.

Основу суб’єкт-об’єктної взаємодії влади з бізнесом і наукою в інноваційній сфері складають економічні методи регулювання, як прямого, так і непрямого впливу на об’єкт регулювання (табл. 1). Разом з тим, їх застосування має певні обмеження, також закріплені на законодавчому рівні, а також може нівелюватися бюджетною політикою (зокрема, щодо інструментів фінансової підтримки науково-технічної й інноваційної діяльності, кошти на реалізацію яких мають бути закладені у Державний бюджет України на відповідний рік).

Крім наведених, існує значна кількість норм права, що містяться у законах України й інших документах, що не стосуються напряму інноваційної діяльності, але спрямованих на підтримку окремих категорій суб’єктів або напрямів наукової, науково-технічної й інноваційної діяльності. До прикладу, ЗУ «Про плату за землю» звільняються від сплати податку вітчизняні дослідні господарства науково-дослідних і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ. ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлюються пільги у сфері літакобудування [17].

Через відсутність наукового підходу до законодавчої діяльності відносно вже прийнятих нормативно-правових актів закріплюється практика внесення змін в авральному порядку або постійного гальмування через невідповідність їх положень очікуванням певних олігархічних груп, в результаті чого його доопрацювання розтягується на невизначений час.

Підсумовуючи результати аналізу правового забезпечення інноваційної діяльності в Україні , А. Дегтяр та О. Крюков відмічають [2, с. 4]:

- порушення принципу систематизації законодавства в інноваційній сфері, згідно з яким закони та підзаконні акти мають надавати узгодженість норм, цілісність предмета нормативного регулювання;

- порушення принципу стабільності нормативно-правової бази через перманентне і хаотичне внесення змін до неї;

- внутрішня неузгодженість і фрагментарність норм в межах окремих законів України;

- недієздатність низки базових законів України в сфері інноваційної діяльності через відсутність необхідних для їхньої реалізації підзаконних актів.

Особливістю застосування усього спектру інструментарію державного регулювання інноваційного розвитку національної економіки є те, що переважна більшість економічних важелів має так зване «перехресне ходження». Тобто, один і той самий інструмент може використовуватися при реалізації державної політики у різних сферах.

Таблиця 1.

Основні економічні важелі регулювання інноваційної сфери в Україні

Правовий акт	Положення
ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність»	Державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які належать до наукових установ, звільняються від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку за результатами своєї фінансово-господарської діяльності та зобов’язані не менш як 50 % чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на провадження ініціативної наукової і науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази
	Держава створює умови для мотивації молодих вчених, зокрема шляхом: збереження доплат за науковий ступінь та вчене звання при визначенні стипендіального забезпечення докторантів; створення системи державних молодіжних стипендій, премій та грантів; фінансування стажування у провідних наукових установах, у тому числі за кордоном; фінансування наукових відряджень, у тому числі закордонних, для участі в наукових заходах
	Держава забезпечує фінансування та матеріальне забезпечення фундаментальних та прикладних досліджень
	Держава забезпечує бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності у розмірі не менше 1,7 % ВВП. Держава застосовує фінансово-кредитні та податкові інструменти для створення економічно сприятливих умов для ефективного провадження наукової і науково-технічної діяльності відповідно до законодавства України, забезпечення до 2025 року збільшення обсягу фінансування науки за рахунок усіх джерел до 3 % ВВП
	Державні наукові установи і ВНЗ звільняються від сплати ввізного мита та ПДВ з наукових приладів, обладнання, запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, наукової літератури в паперовому та електронному вигляді, що ввозяться в Україну для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності
	Державне замовлення на найважливіші науково-технічні розробки та науково-технічну продукцію
	Грантова підтримка наукової і науково-технічної діяльності за рахунок коштів державного бюджету безоплатній та безповоротній основі на конкурсних засадах
ЗУ «Про інноваційну діяльність»	Повне і безвідсоткове кредитування пріоритетних інноваційних проектів (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету АР Крим та коштів місцевих бюджетів
	Часткове (до 50 %) безвідсоткове кредитування інноваційних проектів (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету АР Крим та коштів місцевих бюджетів) за умови залучення дофінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб'єктів інноваційної діяльності
	Повна чи часткова компенсація (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету АР Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів
	Надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів
	Майнове страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України «Про страхування»
ЗУ «Про страхування	Страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту); страхування інвестицій; страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій
ЗУ «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків»	Сприяння інноваційній діяльності технологічних парків здійснюється шляхом державної фінансової підтримки та цільового субсидіювання проектів технологічних парків. Для фінансової підтримки проектів технологічних парків запроваджується бюджетна програма підтримки діяльності технологічних парків.
	Повне або часткове (до 50 %) безвідсоткове кредитування (на умовах інфляційної індексації) проектів технологічних парків; повна або часткова компенсація відсотків, сплачуваних виконавцями проектів технологічних парків комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування проектів технологічних парків (за умови визначення відповідних коштів у Державному бюджеті України.
	Цільові субсидії у вигляді сум ввізного мита при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні; зарахування на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств сум ввізного мита при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологічних парків нових устаткування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні (на спеціальні рахунки учасників технологічних парків та спільних підприємств, які є виконавцями проектів технологічних парків, зараховуються 50 % сум ввізного мита, а 50 % - на спеціальний рахунок керівного органу відповідного технологічного парку)
ЗУ «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні»	Для реалізації середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні державою запроваджуються заходи щодо: прямого бюджетного фінансування та співфінансування; відшкодування відсоткових ставок за кредитами, отриманими суб'єктами господарювання у банках; часткової компенсації вартості виробництва продукції; кредитів за рахунок коштів державного бюджету, кредитів (позик) і грантів міжнародних фінансових організацій, залучених державою або під державні гарантії; субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам; податкових, митних та валютних преференцій.
ЗУ «Про податок на додану вартість»	Платниками податку, що виконують проекти технологічних парків згідно із законодавством, при імпорті нових устаткування, обладнання, комплектуючих надається органам митного контролю податковий вексель зі строком погашення на 720 календарний день, а при імпорті матеріалів, які не виробляються в Україні, надається податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на 180 календарний день з дня надання векселя органу митного контролю.
ЗУ «Про податок на додану вартість»	Звільнення від сплати податку при оплаті вартості фундаментальних досліджень на НДДКР особу, яка безпосередньо отримує такі кошти з рахунку Державного казначейства України
ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»	Надання для технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств при виконанні зареєстрованих у встановленому порядку проектів технологічних парків щорічну 20% норму прискореної амортизації основних фондів груп 3 і 4. Амортизація основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Так, до прикладу, прискорене нарахування амортизації є важелем здійснення державної промислової, інноваційної, структурної політики, державної політики у сфері розвитку малого бізнесу, інформатизації та ІКТ. Цілі, комплекс заходів, спрямованих на їх досягнення, принципи їх реалізації є унікальними для кожного виду державної політики.

Центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ), до компетенції яких належить формування і реалізація державної політики у певній сфері для узгодження питань з іншими ЦОВВ з компетенціями у суміжних сферах озброєні відповідними порядками і процедурами, які, по суті, представляють собою елементи технічного регулювання взаємодії між органами державного управління. Однак методичне забезпечення оцінки ступеня узгодженості інструментів і важелів державного регулювання, у тому числі – в інноваційній сфері, оптимізації їх структури на основі визначених критеріїв і принципів систематизації законодавчої бази України наразі відсутнє, що значною мірою обумовлює проблеми правового забезпечення інноваційної діяльності, визначені вище.

Еволюційний підхід до розуміння структурно-функціональної організації інноваційного розвитку національної економіки, втіленої у національній інноваційній системі України, дозволяє виокремити її морфологічні ознаки, які віддзеркалюють її внутрішні властивості, що мають стійку форму й обумовлюють особливості формування, трансформації режимів функціонування механізмів забезпечення інноваційного розвитку національної економіки. На основі аналізу існуючих моделей НІС на основі [20, с. 31] та їх ключових характеристик в полі системних категорій «структура – функція» виокремленні морфологічні ознаки НІС України на рівні її структури і системних зв’язків. До структурних ознак можуть бути віднесені: академічна форма організації науки (НАН України, галузеві і суспільні академії наук та їхні структури); наявність структурних елементів повного циклу створення інновацій (від генерації фундаментальних знань до комерціалізації і впровадження інновацій); кількісно-якісний дисбаланс розвитку системи генерації, трансформації і поширення нових знань і системи комерціалізації і реалізації інновацій; жорсткість організації і високий ступінь формалізації елементів інноваційної інфраструктури; відсутність високоорганізованих інтегрованих структур (наукові, науково-виробничі кластери, технополіси, освітньо-науково-виробничі структури).

До морфологічних ознак системних зв’язків НІС України віднесемо: слабкість внутрішніх взаємозв’язків в системі комерціалізації і реалізації інновацій; автономність галузевих і академічних інститутів в процесі генерації, трансформації і поширення нових знань; відособленість закладів вищої освіти як в системі генерації, трансформації і поширення нових знань, так і в системі комерціалізації і реалізації інновацій; фрагментарність інтеграційних в’язків вітчизняної НІС з інноваційними системами країн Європи і світу; переважна односпрямованість взаємозв’язків всередині НІС України (управлінська вертикаль); невиражені самоорганізаційні зв’язки між елементами НІС.

Функціонування вітчизняних механізмів взаємодії бізнесу, науки і влади в процесі інноваційного розвитку національної економіки значною мірою детерміновано визначеними морфологічними ознаками НІС України. Такі ознаки силою суб’єкт-об’єктного типу взаємодії влади з іншими учасниками інноваційного розвитку економіки країни консервують існуючу модель вітчизняної НІС, стримуючи її еволюціонування до більш високої форми системного розвитку, якою за критеріями повноти інноваційного циклу і розвиненості системних взаємозв’язків слід визнати НІС моделі «потрійна спіраль».

Конкретизація системних властивостей НІС моделі «потрійна спіраль» з урахуванням [19, с. 82] дозволяє встановити їх відповідність критеріальним ознакам систем з автоматичним управлінням: багатовимірність (великі масиви вхідних і вихідних параметрів); зв’язаність (численні внутрішні зв’язки між структурними елементами, що обумовлюють «наведену» зміну поведінки одного або кількох елементів системи при керуючому впливі на інший); складність (велика кількість елементів з неідентифікованими причинно-наслідковими зв’язками між ними, наявність явищ і процесів невизначеної природи, неможливість побудови повної й адекватної математичної моделі атрибутів системи і зв’язків між ними); нелінійність (невиконання принципу суперпозиції і зміна системних характеристик під впливом зовнішніх збурень вище порогового значення потужності або тривалості); нестаціонарність (динаміка системних характеристик у часі); дискретність (переривчатий управлінський сигнал при безперервному сигналі збурення на вході системи – впливі динамічного зовнішнього середовища); замкнутість контуру управління (управлінська дія реалізується з урахуванням значення характеристик системи, які досягаються в результаті управління). Викладене створює теоретичне підґрунтя трансформації механізмів взаємодії влади, науки і бізнесу в сфері інноваційного національного економічного розвитку на ідеологемі концепції фізичної економії, в межах якої може бути сформульована низка вихідних теоретичних положень:

імпульсний характер інформаційного обміну і організаційних впливів заданого рівня потужності та/або тривалості;

можливість представлення усього різноманіття сигналів і їх комбінацій в бінарній системі числення;

можливість формалізації стану, вхідних і вихідних параметрів механізму на засадах теорії автоматів в дискретні моменти часу.

Викладене дозволяє інтегрувати методологічні принципи, методи і дослідницькі прийоми теорії автоматів до загальної методології інноваційного розвитку національної економіки. Методичний підхід до аналізу й оптимізації структури взаємозв’язків між бізнесом, наукою і владою в інноваційній сфері спрямований на підвищення ефективності державного регулювання інноваційного розвитку національної економіки, тобто полягає у площині удосконалення суб’єкт-об’єктної взаємодії влади з бізнесом і наукою в процесі створення і впровадження інновацій. Він базується на декомпозиції окремих інструментів та важелів державного впливу на процеси і явища в інноваційній сфері на основі аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду і їх систематизації за напрямами і стратегічними орієнтирами трансформації механізму взаємодії бізнесу, науки і влади в інноваційній сфері.

Методологія теорії автоматів дозволяє вирішувати три типові задачі: аналізу, мінімізації і еквівалентних перетворень (оптимізації) стосовно визначення комбінації інструментів і важелів державного регулювання інноваційного розвитку національної економіки.

В термінах теорії автоматів механізм суб’єкт-об’єктної взаємодії влади з бізнесом і наукою розглядається як скінченний абстрактний автомат, що враховує стани перед початком і після завершення переходу.

Множина вхідних сигналів представляє собою систематизований набір важелів державного регулювання інноваційного розвитку національної економіки, а за множину вихідних сигналів – їх оптимізований набір, тобто такий, що не містить повтору, інверсії і «провалів» сигналів.

В процесі синтезу скінченно-абстрактного автомату формалізація його переходу з одного стану в інший (характеристичні функції виходу і переходу) здійснюється за допомогою булевих функцій. Множина вхідних і вихідних сигналів представляється у бінарній формі (1 – сигнал присутній, 0 – сигнал відсутній), а функція зв’язку між ними описується двома бінарними операціями (˄ - кон’юнкція, або логічна сума, задає наявність сигналу на виході, коли сигнал є хоча б на одному вході; ˅ - диз’юнкція, або логічне множення, задає наявність сигналу на виході, коли наявний сигнал на кожному з входів) та однією унарною операцією (¬ - заперечення, або інверсія, зміна сигналу на протилежний) [19, с. 88].

Методичний підхід передбачає опис кожного інструменту державного регулювання інноваційної сфери у вигляді одиничних сигналів, які відповідають окремим важелям, що застосовуються для впливу на певний напрям інноваційного розвитку. Комбінація таких сигналів за усіма напрямами державного регулювання, описана за допомогою бінарних і унарної операцій, задає булеву функцію виходу, яка піддається мінімізації на основі правил булевої алгебри. Відповідно до постановки завдання мінімізація виконується на основі таких правил і аксіом (табл. 2).

Представлені булеві функції дозволяють будувати нові булеві функції на основі операції суперпозиції, що дозволяє здійснювати підстановку замість аргументів даної функції інших булевих функцій (зокрема інших аргументів).

Таблиця 2.

Таблиця операцій булевої алгебри [19, с. 86-88]

Операція	Диз’юнкція	Кон’юнкція
- асоціативність:	a˅(b˅c)=(a˅b)˅c;	a˄(b˄c)=(a˄b)˄c;
- дистрибутивність:	a˅(b˄c)=(a˅b)˄(а˅c);	a˄(b˅c)=(a˄b)˅(а˄c);
- додатковість:	а˅¬а=1;	а˄¬а=0;
- закони де Моргана:	¬(a˅b)= ¬а ˄¬b;	¬(a˅b)=¬a˄¬b;
- закони Блейка-Порецького:	a˅(¬a˄b)= a˅b;	a˄(¬a˅b)=a˄b;
- ідемпотентність:	а˅а=а;	а˄а=а;
- поглинання:	а˅(а˄b)=a;	a˄(a˅b)=а;
- інволютивність від’ємності	¬¬а=а.	-

Це дозволяє виконувати заміну застосовуваних інструментів державного регулювання еквівалентним набором інших інструментів, важелів, засобів і будувати функції будь-якої кількості аргументів причому:

- одна і та ж функція може бути представлена різними формулами;

- кожній формулі відповідає своя суперпозиція і, отже, своя схема з’єднання логічних елементів;

- між формулами подання булевих функцій і схемами, які їх реалізують, існує взаємно однозначна відповідність [19, с. 88].

Через велику кількість вхідних сигналів, тобто, аргументів булевої функції, які можуть неодноразово повторюватися, характеристична функція переходу потребує операції мінімізації, тобто приведення до мінімальної нормальної форми, яка містить найменшу кількість аргументів (по відношенню до всіх інших форм, що подають задану булеву функцію). Набір методів мінімізації булевої функції достатньо широкий, однак слід пам’ятати, що карти Карно, які широко використовується на практиці завдяки простоті і зручності, не рекомендовано застосовувати для функцій з більше, ніж чотирма аргументами.

На основі мінімізованої булевої функції виходу визначаються заходи з удосконалення інструментарію державного регулювання інноваційного розвитку в частині:

- виявлення одних і тих же важелів впливу, які передбачені різними інструментами регулювання;

- застосування важелів, передбачених різними інструментами регулювання, які створюють взаємовиключний вплив;

- відсутності важелів впливу на певний напрям інноваційного розвитку.

Інтерпретація механізму взаємодії бізнесу, науки і влади в інноваційній сфері у термінах теорії автоматів, функціонування яких відбувається у дискретному часі (t = 0, 1, 2, 3, …n), уможливлює відстеження його станів, представлених показниками інноваційного розвитку, залежно від проходження керуючих імпульсів на різних етапах регулювання (реалізація стратегічних планів, програм, дорожніх карт інноваційного розвитку національної економіки).

Висновки. Обгрунтований методичний підхід надає можливість визначити напрями удосконалення інструментів державного регулювання інноваційного розвитку національної економіки, що спрямовують їх вплив на підвищення рівня синергізму взаємодії бізнесу, науки і влади, на основі підвищення ступеня узгодженості інструментів і важелів державного регулювання інноваційної сфери.

Список джерел.

1. Господарський кодекс України [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 18-22, ст.144. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

2. Дегтяр А. О. Правове забезпечення державного регулювання інновацій в Україні [Електронний ресурс] / А. О. Дегтяр, О. І. Крюков. – Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2011-2/doc/1/01.pdf.

3. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2016, № 3, ст.25. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19.

4. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 48, ст.253. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2623-14.

5. Закон України «Про науково-технічну інформацію» [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, № 33, ст.345. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3322-12.

6. Закон України «Про інноваційну діяльність» [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 48, ст.253. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15.

7. Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків » [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 40, ст.363. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/991-14.

8. Закон України «Про державні цільові програми» [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 25, ст.352. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1621-15.

9. Закон України «Про Загальнодержавну комплексну програму розвитку високих наукоємних технологій» [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 32, ст.384. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1676-15.

10. Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу» [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, № 9, ст.56. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51/95-вр.

11. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності» [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2012, № 19-20, ст.166. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3715-17.

12. Закон України «Про інвестиційну діяльність» [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 47, ст.646. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1560-12.

13. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, № 7, ст.32. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3687-12.

14. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, № 7, ст.34. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3688-12.

15. Закон України «Про фінансовий лізинг» [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, № 16, ст.64. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/723/97-вр.

16. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 29, ст.377. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/959-12.

17. Лебедева Л. В. Сучасна інноваційна політика держави в Україні: проблеми та перспективи реформування [Електронний ресурс] / Л. В. Лебедева // Ефективна економіка. – 2014. – № 1. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2664.

18. Січкаренко К. О. Мережева організація інноваційної діяльності : наукова доповідь / Кирило Олексійович Січкаренко ; НАН України, ДУ "Інститут економіки та прогнозування. НАН України". – К. , 2015. – 48 с.

19. Теорія цифрових автоматів та формальних мов. Вступний курс : навч. посібник / Гавриленко С. Ю., Клименко А. М., Любченко Н.Ю. та ін. – Харків : НТУ "ХПІ", 2011. – 176 с.

20. Харченко О. С. Організаційно-економічний механізм розвитку національної інноваційної системи дис. … кандидата екон. наук: 08.00.03 / Олександра Сергіївна Харченко. – Краматорськ, 2015. – 201 с.

21. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс] / Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 40-44, ст.356. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

References.

1. The Economic Code of Ukraine. (2003), Information from the Verkhovna Rada (VVR). vol. 18-22, p.144, [Online], available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

2. Degtyar, A.O., Kryukov, A.I. [Online], available at: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2011-2/doc/1/01.pdf.

3. The Law of Ukraine "On Scientific and Scientific-Technical Activity. (2016), "Bulletin of the Verkhovna Rada (VVR). vol. 3. P. 25. [Online], available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19.

4. The Law of Ukraine "On Priority Areas of Science and Technology Development". (2001), Information from the Verkhovna Rada (VVR). vol. 48. P. 253. [Online], available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2623-14.

5. The Law of Ukraine "On Scientific and Technical Information". (1993), Bulletin of the Verkhovna Rada (VVR). vol. 33. P. 345. [Online], available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3322-12.

6. The Law of Ukraine "On Innovation Activity". (2001), Bulletin of the Verkhovna Rada (VVR). vol. 48. P. 253. [Online], available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/40-15.

7. The Law of Ukraine "On the special regime of investment and innovation activity of technological parks". (1999), Information from the Verkhovna Rada (VVR). vol. 40. P. 363. [Online], available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/991-14.

8. The Law of Ukraine "On State Target Programs". (2004), Bulletin of the Verkhovna Rada (VVR). vol. 25. P. 352. [Online], available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1621-15.

9. The Law of Ukraine "On the National Integrated Program for the Development of High-Tech Technologies". (2004), Bulletin of the Verkhovna Rada (VVR). vol. 32. P.384. [Online], available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1676-15.

10. The Law of Ukraine "On Scientific and Technical and Technical Expertise". (1995), Bulletin of the Verkhovna Rada (VVR). vol. 9, P. 56. [Online], available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/51/95 -вр.

11. The Law of Ukraine "On Priority Areas of Innovation Activity". (2012), Bulletin of the Verkhovna Rada (VVR). vol. 19-20. P. 166. [Online], available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3715-17.

12. The Law of Ukraine "On Investment Activity". (1991), Bulletin of the Verkhovna Rada (VVR). vol. 47. P. 646. [Online], available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1560-12.

13. The Law of Ukraine "On Protection of Rights to Inventions and Utility Models". (1994), Bulletin of the Verkhovna Rada (VVR). vol. 7. P. 22. [Online], available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3687-12.

14. The Law of Ukraine "On Protection of Rights to Industrial Designs". (1994), Information from the Verkhovna Rada (VVR). vol. 7. P. 34. [Online], available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3688-12.

15. The Law of Ukraine "On Financial Leasing". (1998), Information from the Verkhovna Rada (VVR). vol. 16. P. 64. [Online], available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/723/97-r.

16. The Law of Ukraine "On Foreign Economic Activity". (1991), Information from the Verkhovna Rada (VVR). vol. 29. P. 377. [Online], available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/959-12.

17. Lebedeva, L.V. (2014), Modern Innovation Policy of the State in Ukraine: Problems and Prospects for Reform. Effective economy. vol. 1. [Online], available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2664.

18. Sichkarenko, K.O. (2015), Networking organization of innovation activity: scientific report. National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Economics and Forecasting, National Academy of Sciences of Ukraine. P. 48.

19. Gavrilenko, S.Yu., Klimenko, AM, Lyubchenko N.Yu. (2011), The theory of digital automata and formal languages. Introductory course: tutor. manual. - Kharkiv: NTU "KhPI". P. 176

20. Kharchenko, O. S. (2015), Organizational-economic mechanism of development of the national innovation system dis. ... candidate of economics. Sciences: 08.00.03. Kramatorsk, 2015. P 201

21. Civil Code of Ukraine, (2003), Information from the Verkhovna Rada (VVR). vol. 40-44. P. 356. [Online], available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

Стаття надійшла до редакції 20.04.2016 р.