УДК 339.94:336.226.12

 

Є. А. Васюк,

аспірантка кафедри міжнародних фінансів,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

 

ТРАНСФЕРТ ТЕХНОЛОГІЙ ЯК ІНСТРУМЕНТ ТРАНСФЕРТНОЇ ПОЛІТИКИ ТНК

 

Y. A. Vasiuk,

PhD Student of the Department of International Finance

Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman

 

TECHNOLOGY TRANSFER AS THE INSTRUMENT OF TRANSFER POLICY OF TNCs

 

У статті висвітлено питання трансферу технологій як методу зменшення податкового навантаження за допомогою переміщення платежів від використання інтелектуальної власності з країн з високої  ставкою податку на прибуток до низькоподаткової країни. Автором сконцентровано увагу на: різниці між поняттями «інтелектуальна власність» та «нематеріальні активи»; аналізу платежів за використання інтелектуальної власності по країнам, регіонам та за певний часовий період; опису механізму дії виплати роялті на фінансову звітність пов’язаних компаній; аналізу взаємозв’язку  загального податку на прибуток та податку на платежі роялті. Важливо зазначити, що нематеріальні активи посилюють діяльність дочірніх компаній за рахунок більшого обсягу операцій між компаніями та, таким чином, мають більше можливостей для переміщення доходів. Крім того, нормативна ставка оподаткування є лише одним із визначальних факторів трансфертної політики транснаціональних корпорацій. Політична стабільність та економічний розвиток відіграють вирішальну роль у прямих іноземних інвестиціях.

 

This article discusses technology transfer as the measure to reduce the corporate tax burden by shifting intellectual property payments from high-tax to low-tax countries. The author focuses on four options: distinction between intangible assets and intellectual property; analysis of intellectual property payments by country, region and period; description of the method for tax avoidance via inter-firm royalty payments; overview over source taxes on royalty payments and corporate tax rates for a selection of countries. It is important to note that intangibles intensify subsidiaries to engage in a greater volume of intercompany transactions and, therefore, have more opportunities for shifting the income. Moreover, besides the statutory tax rate there are two other key determinants of transfer policy of transnational corporations, namely political stability and the level of economic development of particular countries.

 

Ключові слова: трансфер технологій, інтелектуальна власність, платежі роялті, податкова оптимізація, трансфертні операції, трансфертна політика ТНК.

 

Keywords: technology transfer, intellectual property, royalty, intangible assets, tax optimization, transfer operations, transfer policy of TNCs.

 

 

Постановка проблеми. Податкова оптимізація транснаціональних корпорацій є найбільш обговорюваним питанням серед розвинутих країн. На рівні міжнародних організацій в останні десятиліття розроблено серію документів та резолюцій стосовно трансфертних операцій та штучно створених договірних відносин між відділеннями та дочірніми компаніями в середині групи. Так, передача технологій в якості придбання права на користування товарними знаками чи патентами національними фіскальними службами більше не розцінюється як міжнародний обмін результатами інноваційної діяльності, що сприяє науково-технічному прогресу та кооперації між державами. Платежі роялті та встановлення нерелевантних цін на нові розробки великими корпораціями є своєрідним законним способом розмити податкову базу та перемістити прибутки у низькоподаткові юрисдикції. Оцінка вартості нематеріального активу з подальшою його капіталізацією чи віднесенням на витрати у звіті про прибутки та збитки є питанням до вирішення. Це пов’язано з тим, що деякі об’єкти інтелектуальної власності не мають товарів-замінників і вважаються ноу-хау. Відповідно, достовірно прорахувати майбутні грошові потоки від їх використання дуже складно. Крім того, виплата роялті перетворилася на спосіб мінімізувати податкову базу на територіях, де це найбільш вигідно. Тому на сьогодні є актуальним питання трансферу технологій як інструменту трансфертної політики транснаціональних корпорацій та необхідності його регулювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Науковці досліджують трансфер технологій з двох сторін. З одного боку, переміщення новітніх технологій сприяє розвитку прогресу, з іншого – є інструментом податкової оптимізації транснаціональних корпорацій. Д. Шиндлер проаналізував вплив податку з технологічних платежів на інвестиційну політику великих корпорацій, і визначив ефективну державну політику по боротьбі з агресивною податковою оптимізацією [6]. Ф. Контрактор визначив методи мінімізації податкового навантаження, проаналізував влив кожного з них на фінансову звітність компаній, що входять до групи, і розглянув етичні питання щодо фіскальної політики передових економік світу [1]. Т. Каріус розмежував поняття інтелектуальної власності та інтелектуального капіталу, розглянув традиційні методи оцінки вартості платежів роялті та дослідив ефективність використання альтернативних підходів [7]. Роботи розглянутих авторів детально аналізують нематеріальні активи, однак не розкривають у повній мірі трансфер технологій в системі трансфертної політики транснаціональних корпорацій.

Формування цілей статті. Метою даної статті є аналіз трансферу технологій як інструменту трансфертної політики транснаціональних корпорацій. У статті поставлено такі завдання: визначити поняття «трансферу технологій» та диференціювати об’єкти інтелектуальної власності від нематеріальних активів в цілому;  проаналізувати структуру та динаміку технологічних платежів в країнах світу; розглянути механізм дії виплати роялті на фінансову звітність пов’язаних компаній; розкрити взаємозв’язок між розміром корпоративного податку на прибуток та величиною платежів за користування інтелектуальної власністю; акцентувати увагу на необхідності ретельного аналізу проектів міжнародних конвенцій та правових норм по регулювання трансферу технологій для уникнення подвійного оподаткування.

Виклад основного матеріалу. Компанії у своїй діяльності використовують дві категорії активів (рис 1.). До першої відносять матеріальні (мають речовинну форму та грошову вартість). Друга категорія включає нематеріальні активи (немонетарні активи, що не мають матеріальної форми, але можуть бути ідентифіковані на підприємстві), які входять до структури бізнесу як доповнення до робочого капіталу та матеріальних активів і на сьогодні складають 70% від вартості компанії. Нематеріальні активи можна поділити на ті, що можна ідентифікувати (identifiable intangibles) та ті, що не можливо ідентифікувати (unidentifiable intangibles) [7]. Такий розподіл є відображення міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, де ідентифіковані нематеріальні активи проходять щорічну переоцінку і амортизуються, в той час як неідентифіковані лише можна дооцінити чи уцінити.

Рис. 1. Диференціація нематеріальних активів

Джерело: розроблено автором на основі [7]

 

Ідентифіковані нематеріальні активи є інтелектуальною власністю (ІВ). Вони торгуються на адаптованому ринку, визнаються та знаходять під протекцією національного та міжнародного законодавства. В сучасних умовах купити чи продати патент, ліцензію, чи торгову марку не складніше ніж придбати продовольчі товари чи банківські послуги. Також існують нематеріальні активи, що створюються в результаті бізнес процесів чи діяльності найманих працівників. Ці неідентифіковані нематеріальні активи є інтелектуальним капіталом. Вони включають, наприклад, висококваліфікованої робочої сили, рекламних програм, дистриб’юторських мереж, навчальних програм, лояльності споживачів, контактів з постачальниками, гудвілу тощо. Ці активи залишаються прихованими, принаймні в бухгалтерському обліку, доки корпоративні операції купівлі-продажу не проводять до їх визнання. Зазвичай, їх навіть не беруть до уваги при оцінці вартості бізнесу.

Інтелектуальна власність є складовою нематеріальних активів (а не два взаємозамінні поняття), вартість якої можна оцінити за допомогою встановленої за користування плати. Прикладом є платежі роялті. Переміщення останніх між підрозділами транснаціональних корпорацій, що знаходяться в різних країнах, на більшості територіях або не обкладається податками взагалі, або є мінімальним. Податкова конкуренція та міждержавна політика по уникненню подвійного оподаткування прибутків створила умови, де переміщення технологій перестало бути реальною економічною діяльністю. Маємо справу з трансфертними операціями. За деякими підрахунками з мільйонних іноземних філій усіх транснаціональних корпорацій, порахованих на базі даних Конференції Організації Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку 2015 року, від 300 до 400 тис. є пустими компаніями (які не здійснюють жодної економічної діяльності, за винятком частково зайнятого бухгалтера або адвоката) [1, с. 28]. Репатріація прибутків за посередництва вище згаданих компаній коштує передовим економікам трильйони доларів щороку за рахунок наповнення державної казни не в повній мірі.

Хоча розмір пов’язаних з прямими іноземними інвестиціями платежів надає зміщену оцінку стосовно об’ємів трансферу технологій, доцільним є дослідити структуру, динаміку та регіональний розподіл транскордонного переміщення плати за користування інтелектуальною власністю. Визначимо плату за користування ІВ як платежі та надходження між резидентами та нерезидентами для авторизованого користування майновими правами (такими як патенти, торгові марки, авторські права, промислові процеси та проекти, включаючи комерційні таємниці та франшизи), а також для використання через ліцензійних угод, вироблених оригіналів або прототипів (таких як авторські права на книги та рукописи, комп’ютерне програмне забезпечення, кінематографічні твори та звукозаписи) та суміжні права (наприклад, на телевізійне, кабельне або супутникове мовлення) [4, с. 225]. Якщо поглянути на динаміку росту платежів за користування інтелектуальною власністю,  простежується два періоди (рис. 2). Активне зменшення податків на прибуток корпорацій та початок ери інформаційних технологій створили умови для першого періоду - з початку 80-х років минулого століття до 2004 року. В кінці 90-х років було прийнято ряд міжнародних конвенцій та підписано міждержавні угоди по регулюванню та сприянню трансферу технологій, що окреслило другий період – з 2004 по 2014 рік, коли величина платежів зросла більше ніж у чотири рази.

Падіння величини платежів у 2008 році причинила фінансово-економічна криза, а у 2015 році – представлення Організацією економічного співробітництва та розвитку Плану дій по боротьбі з розмиванням податкової бази та переміщення прибутків (base erosion and profit shifting, BEPS).

 

Рис. 2. Динаміка росту платежів за користування інтелектуальною власністю в період з 1960 по 2015 рр., в млрд. дол. США

Джерело: розроблено автором на основі [10]

 

Задля залучення максимальної кількості прямих іноземних інвестицій країни Європи та Центральної Азії стали «податковими гаванями» з низькими або нульовими податковими ставками (рис. 3). Крім того, були прощені процедури створення дочірніх підприємств та ведення торгівлі з відділеннями з інших юрисдикцій. Оскільки країни Північної Америки (в даному випадку краще говорити США) приділяли більше уваги фіскальним питанням і не пом’якшували норми корпоративного оподаткування, в територіальному розподілі платежі за користування інтелектуальною власністю в цьому регіоні стали дзеркальним відображенням тих, що отримані в країнах Європи та Центральної  Азії.

 

Рис. 3. Структура платежів за користування інтелектуальною власністю в регіональному розрізі, 2000-2015 рр., у %

Джерело: розроблено автором на основі [10]

 

Політична ситуації в державі, економічний розвиток, рівень корупції та легкість ведення бізнесу не дозволити країнам Близького Сходу, Африки та Латинської Америки стримують теми трансферту платежів. Отже, низька ставка корпоративного податку не є єдиним фактором трансфертної політики транснаціональних корпорацій.

Серед країн-лідерів по найбільшим темпам росту платежів за користуванням інтелектуальною власністю  варто відміти Ірландію, Швейцарія, Китай, Нідерланди та Індію. Розмір платежів за користування ІВ в Ірландії станом на 2016 рік складає майже 21% від світового рівня, це при тому що рівень ВВП не перевищує 0,4%. (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Аналіз платежів за користування інтелектуальною власністю в країнах світу за 2000-2016¹ рр.

Примітки: ¹ – дані за 2016 рік прогнозовані на основі інформації за 3 квартали 2016 року,

² – дані взяті за 2005 рік, оскільки інформація за попередні роки відсутня, ³ – мінімальне значення не можна

достовірно визначити, оскільки до 2005 року інформація відсутня.

Джерело: розроблено автором на основі [10]

 

Більша частина розвинутого світу на чолі з США, Німеччиною, Італією, Японією, Об’єднаним Королівством, Канадою та Францією показують тенденцію до зменшення розміру платежів за користування ІВ, це при тому, що вони є високотехнологічним державами.

 

Рис. 4. Динаміка росту платежів за користування інтелектуальною власністю в період з 2000 по 2015 рр.

Джерело: розроблено автором на основі [10]

 

Падіння чи ріст розміру платежів не  мають постійної динаміки. Максимальні значення часток кожної країни від світового рівня не співпадає з крайніми значенням у період з 2000 по 2016 роки, що ще раз підтверджує значення соціально-економічного та політичного становища держави в інвестиційній привабливості. На рис. 4 показано як змінювалася в протилежному напрямку частка платежів за використання ІВ по парах Об’єднане Королівство-Нідерланди та США-Ірландія. Найбільші скандали стосовно ухилення від сплати податків на прибуток посередництвом технологічних платежів точилися навколо Microsoft, Starbucks, Google, Amazon  та фіскальних служб з цих країн [8]. Висновок, там де втратили США та Об’єднане Королівство, отримали Ірландія та Нідерланди.

Розглянемо транснаціональну корпорацію, яка заснувала іноземне відділення для виробництва та продажу товарів в приймаючій країні. Відділення користується місцевою робочою силою, капіталом та проміжними товарами, а новітні технології отримує від материнської компанії. Національне законодавство вимагає сплати рентних платежів чи платежів роялті компанії, які здійснила трансфер технологій, за справедливою вартістю [5]. Звичайно, на практиці складно визначити справедливу вартість трансферу технологій в контрольованій операції, оскільки ринкова ціна на унікальний продукт може бути відсутньою. В подібних умовах корпорації мають стимул до використання схем податкової оптимізації за рахунок переміщення оподаткованого прибутку з країн з високою ставкою корпоративного податку у країни з низькою.

До основних факторів використання внутрішньогрупових платежів роялті в стратегіях податкового планування належать:

1) транснаціональні корпорації є технологічно інтенсивними за своєю природою, тому їх вартість в більшій мірі акумулюється в нематеріальних активах [1, с. 29];

2) навіть якщо витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи понесені материнською компанією, сучасні регуляторні норми дозволяють перемістити технології в холдингову компанію чи відділення (розташовані в низькоподатковій країні, наприклад Ірландія) чи в пусту компанію (з нульовою податковою ставкою, наприклад Бермудські острови). Результат – сплата роялті компаніям, що знаходяться в країнах з високими податковими ставками (або материнській компанії, або іншому відділенні) [2, с. 696];

3) фіскальні служби багатьох країн дозволяють визнавати платежі роялті як витрати, що зменшує податкові зобов’язання ліцензіата – навіть якщо він є частиною транснаціональної корпорації [3].

Розглянемо уявний приклад (без прив’язки до фактичних даних)  як платежі роялті зменшують податкові зобов’язання. У табл. 2 представлено компанію А з Ірландії, яка здійснює науково-дослідні роботи в дочірній компанії В, що розташовано на території США. В першому варіанті американська компанія не виплачує роялті материнській, в другому – ставка складає 10%. За законодавством Ірландії платежі роялті в повному розмірі повинні бути віднесені на витрати. Таким чином податкові зобов’язання дочірньої компанії зменшилися з 210 до 150 у.о. Загальний грошовий переказ до материнської компанії збільшився з 490 до 550 у.о., а ефективна податкова ставка для групи склала менше 30% (ставка податку на прибуток у США).

 

Таблиця 2.

Вплив платежів роялті на величину нарахованого податку на прибуток

Джерело: розроблено автором

 

В подальшому отримані прибутки можна перевести на Бермудські чи Кайманові острови, де ставка податку взагалі складає 0%, зменшуючи ще більше ефективну ставку.

Різниця між номінальною ставкою корпоративного податку та розміром податку на платежі роялті впливає на бізнес процеси корпорацій та державну податкову політику національних економік. Наприклад, в Ісландії, Нідерландах, Люксембурзі, Норвегії та Угорщині ставка податку на платежі роялті становить 0%, в той час номінальна ставка (встановлена фіскальними органами в межах тієї чи іншої юрисдикції) досягає 35% [6]. Це можна пояснити тим, що вартість використання платежів роялті складається з двох частин: та, що відповідає принципу «витягнутої руки» та неаргументованої надбавки. Остання залишається незмінною в процесі прийняття інвестиційних рішень, а трансфертну ціну можна використовувати при переміщенні прибутків у низькоподаткові країни.

Висновки і пропозиції. Міжнародне оподаткування зайняло одну із основних позицій при формуванні трансфертної політики транснаціональних корпорацій: країни залучення прямих іноземних інвестицій та розміщення виробничих центрів визначаються за податковими міркуваннями. Не є новиною, що левова частка від вартості світової торгівлі (купівля-продаж готової продукції та надання послуг) належать внутрішьогруповим операціям, при цьому міжнародна корпорація може самостійно вирішити, яку ціну обрати для своїх експортних розрахунків. Еквівалентні операції за принципом «витягнутої руки» або відсутні, або вимагають внесення значних корективів для порівняння. Трансфер технологій став одним із інструментів здійснення трансфертної політики транснаціональних корпорацій. Значна частка платежів за використання інтелектуальної власності за останнє десятиліття належить Ірландії, Швейцарії, Нідерландам. Це при тому, що останні є незначними економіками порівняно з США, Німеччиною та Об’єднаним Королівством. Мережева структура великих корпоративних структур дозволила переміщати платежі роялті таким чином, щоб ефективна ставка податку була мінімальною.

Подальшого дослідження потребує питання правильного з точки зору сприяння міжнародної інвестиційної діяльності регулювання операцій з переміщення нематеріальних активів.

 

Література.

1. Contractor, F. J. Tax avoidance by multinational companies: methods, policies, and ethics // Rutgers Business Review. – 2016. – № 1. –  Р. 27–43 

2. Dischinger, M. and Riedel, N. Corporate taxes and the location of intangible assets within multinational firms // Journal of Public Economics, Elsevier. – 2011. – № 7-8. –  Р. 691-707.

3. Finke, K., Fuest, C., Nusser, H. and Spengel, C., Extending Taxation of Interest and Royalty Income at Source – An Option to Limit Base Erosion and Profit Shifting? // ZEW – Centre for European Economic Research Discussion Paper. – 2014. – №. 14-073. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ssrn.com/abstract=2509193.

4. Grubert, H. Intangible Income, Intercompany Transactions, Income Shifting, and the Choice of Location // National Tax Journal. – 2003. – № 56(1). – P. 221-242.

5. Hines, J. R. and Hubbard, R. G. Taxes, Technology Transfer, and R&D by Multinational Firms // University of Chicago Press. – 1994. – [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nber.org/chapters/c7727.pdf

6. Juranek, S., Schindler, D. and Schjelderup, G. Taxing Royalty Payments // NHH Dept. of Business and Management Science Discussion Paper. – 2016. – № 16. – [Електронний ресурс]. — Режим доступу:  https://ssrn.com/abstract=2839756 

7. Karius, T. Intellectual property and intangible assets: Alternative valuation and financing approaches for the knowledge economy in Luxembourg // EIKVSchriftenreihe zum Wissens- und Wertemanagement. – 2016. – № 3. – [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/126183/1/846567334.pdf

8. Special Report: How Starbucks avoids UK taxes Report // Thomson Reuters. – 2012. – [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://uk.reuters.com/article/us-britain-starbucks-tax/special-report-how-starbucks-avoids-uk-taxes-idUSBRE89E0EX20121015

9. Teece, D. The Transfer and Licensing of Know-How and Intellectual Property: Understanding the Multinational Enterprise in the Modern World // World Scientific Publishing Co. – 2008.

10. The World Bank. – Charges for the use of intellectual property, payments. – 2016. – [Електронний ресурс]: [database] – Режим доступу: https://data.worldbank.org/.

 

References.

1. Contractor, F J. (2016), “Tax avoidance by multinational companies: methods, policies, and ethics”,  Rutgers Business Review, vol. 1, no. 1, pp. 27–43

2. Dischinger, M. and Riedel, N. (2011), “Corporate taxes and the location of intangible assets within multinational firms”, Journal of Public Economics, Elsevier, vol. 95(7-8), pp. 691-707

3. Finke, K., Fuest, C., Nusser, H. and Spengel, C. (2014), “Extending Taxation of Interest and Royalty Income at Source – An Option to Limit Base Erosion and Profit Shifting?”, ZEW - Centre for European Economic Research, Discussion Paper no. 14-073, available at: https://ssrn.com/abstract=2509193 

4. Grubert, H. (2003), “Intangible Income, Intercompany Transactions, Income Shifting, and the Choice of Location”, National Tax Journal. No. 56(1), pp. 221–242.

5. James R. Hines, Jr., James R. Hines Jr., R. Glenn H. (1994), “Taxes, Technology Transfer, and R&D by Multinational Firms”, University of Chicago Press, available at: http://www.nber.org/chapters/c7727.pdf

6. Juranek, S., Schindler, D. and Schjelderup, G. (2016), “Taxing Royalty Payments” NHH Dept. of Business and Management Science,  Discussion Paper no. 16, available at: https://ssrn.com/abstract=2839756 

7. Karius, T. (2016), “Intellectual property and intangible assets: Alternative valuation and financing approaches for the knowledge economy in Luxembourg”, EIKVSchriftenreihe zum Wissens-und Wertemanagement, no. 3 available at: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/126183/1/846567334.pdf

8. The official site of Thomson Reuters  (2012), “How Starbucks avoids UK taxes”,  Special Report, available at: https://uk.reuters.com/article/us-britain-starbucks-tax/special-report-how-starbucks-avoids-uk-taxes-idUSBRE89E0EX20121015

9. Teece, D. (2008), The Transfer and Licensing of Know-How and Intellectual Property: Understanding the Multinational Enterprise in the Modern World, World Scientific Publishing Co.

10. The official site of The World Bank (2016), “Charges for the use of intellectual property, payments”,  available at: https://data.worldbank.org/.

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2016 р.