Українською | English

BACKMAIN


УДК 336.7

 

П. М. Рубанов,

к. е. н., доц., Сумський державний університет, доцент кафедри фінансів у кредиту

 

Розмежування сутності понять «електронні гроші», «віртуальні гроші» та «криптовалюти»

 

P. M. Rubanov

 

Delineating the essence of the categories “electronic money”, “virtual money” and “cryptocurrency”

 

В статті досліджені сутнісні аспекти категорій «електронні гроші», «віртуальні гроші», «криптовалюти». Встановлено, що найбільш узагальнюючою категорією є «цифрові гроші», які є вираженням і віртуальних, і електронних грошей. Електронні гроші розглянуті в статті як різновид фідуціарних грошей, визначені їх ключові характеристики. Проведено порівняльний аналіз віртуальних та електронних грошей як цифрових платіжних засобів, встановлено їх спільні та відмінні ознаки щодо форми вартості, виконуваних функцій, конвертованості у національну грошову одиницю, забезпеченості, регламентованості обігу нормативно-правовими документами та наявності контролю з боку державних органів, характеристиками емітента та посередників в обігу. Розглянуто сутність криптовалют як основного різновиду віртуальних грошей. Встановлені структурні взаємозв’язки між категоріями «цифрові гроші», «віртуальні гроші», «електронні гроші» та «криптовалюти» та визначені проблемні аспекти ідентифікації та розмежування розглянутих категорій.

 

Essential aspects of the categories “electronic money”, “virtual money”, “cryptocurrency" were investigated in the article. It was concluded that the most generalizing category for both virtual and electronic money is “digital money”. Electronic money was considered as a kind of fiduciary money, their key characteristics were determined. A comparative analysis of virtual and electronic money as a digital payment means was made; their common and distinctive features were identified by indicators of the form of value, main functions, convertibility into the national currency, security, regulation in legal documents and control by state authorities, characteristics of the issuer and intermediaries in circulation. The essence of cryptocurrency as the main kind of virtual money was considered. The structural interrelationships between the categories “digital money”, “virtual money”, “electronic money” and “cryptocurrency” were established and the issues of distinction of the considered categories were identified.

 

Ключові слова: гроші, електронні гроші, цифрові гроші, фідуціарні гроші, віртуальні гроші, криптовалюта, біткоін.

 

Keywords: money, electronic money, digital money, fiat currency, virtual currency, cryptocurrency, bitcoin.

 

 

Постановка проблеми. Сучасний розвиток інформаційних технологій сприяє розвитку нових форм грошей та появі значної кількості нових платіжних інструментів, випуск і обіг яких пов’язаний із використанням переваг і можливостей цифрової епохи. У зв’язку з цим у повсякденному вжитку та у науковій літературі з’явилося багато нових термінів для означення широкого спектру нових платіжних інструментів, зокрема: електронні гроші, електронна готівка, цифрові гроші, кібергроші, інтернет гроші, віртуальні гроші, криптовалюти та інші. Відсутність усталеного правового регулювання та теоретичного обґрунтування сутності зазначених категорій призводить до некоректного їх вживання. Формування і удосконалення категорійно-понятійного апарату, пов’язаного з використанням електронних платіжних засобів, є основою для подальшого розвитку даного сегмента, розуміння базових засад його функціонування та поглиблення наукових досліджень у цьому напрямку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання функціонування електронних і віртуальних грошей входять до кола наукових досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних науковців, зокрема, М. Абрамовича, Д. Алена, Б. Бернанке, А. Глибовця, А. Грінспена, Т. Ковальчука, А. Колдовського, В. Кравчука, В. Лук’янова, Д. Науменко, Дж. Потса, О. Рогач, О. Сльозко, М. Швайка, Р. Шульца та інших. Окремі аспекти обігу електронних грошей регламентовані національними та міжнародними нормативно-правовими документами. Проте одним із найбільш дискусійних питань на сьогодні залишається визначення сутності ключових понять, встановлення спільних ознак та розмежування категорій «електронні гроші», «віртуальні гроші», «криптовалюта».

Метою статті є систематизація категорійно-понятійного апарату, пов’язаного з використанням електронних платіжних засобів; дослідження сутнісних аспектів категорій «електронні гроші», «віртуальні гроші», «криптовалюта», встановлення взаємозв’язків, спільних та відмінних характеристик даних категорій.

Виклад основного матеріалу. Поняття «електронні гроші», «віртуальні гроші» та «цифрові гроші» не є тотожними і мають свої сутнісні нюанси. Проте сучасний розвиток нових форм представлення грошей відбувається настільки швидко, що формування відповідного теоретичного підґрунтя і чіткого категорійно-понятійного апарату значно відстає, тому в наукових публікаціях часто відбувається ототожнення вищезазначених категорій або заміна одних категорій іншими.

Основоположними документами для з’ясування сутності досліджуваних понять є офіційні публікації міжнародних органів регулювання і контролю в даній сфері, зокрема до директиви ЄС, документи ФАТФ (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей), Європейської банківської організації (EBA) тощо.

За визначенням ФАТФ, цифрові гроші є цифровим вираженням як віртуальних грошей (нефідуціарних), так і електронних грошей (фідуціарних), але часто застосовуються тотожно із терміном «віртуальні гроші» [5].

Отже, відповідно до трактування ФАТФ віртуальні та електронні гроші є двома різновидами цифрових грошей. Допускається також використання терміну «цифрові гроші» синонімічно до поняття «віртуальні гроші». В підході ФАТФ визначена ще одна важлива характеристика – віднесення цифрових грошей до фідуціарних, а віртуальних грошей – до нефідуціарних.

Фідуціарними (або фіатними) вважаються гроші, які випускаються центральним банком або іншою установою, визнаються державою законним засобом платежу та не мають власної внутрішньої вартості [1].

Відповідно до Директиви ЄС 2009/110/EC електронні гроші – це збереження грошової вартості в електронній формі, включаючи магнітну, яка виражає зобов’язання емітента, випускається при отриманні грошових коштів, використовується для здійснення платіжних операцій та приймається фізичними і юридичними особами, відмінними від емітента електронних грошей [3].

Автори дослідження про використання електронних грошей в Україні В. Кравчук, Д. Науменко та А. Глибовець стверджують, що віднесення електронного платіжного інструменту до категорії «електронні гроші» можливе при виконанні наступних умов: виконання платіжним інструментом функцій грошей (як мінімум, функції міри вартості, засобу обігу та засобу платежу, додатково – функції засобу нагромадження); існування в електронній (не паперовій) формі [1]. Зазначені характеристики, безумовно, притаманні електронним грошам, але не дозволяють чітко відрізнити їх від віртуальних грошей, які також існують лише в електронній формі та можуть виконувати одну або декілька функцій грошей.

Обов’язковою ознакою електронних грошей є їх належність до фідуціарних – визнання їх державою як законних платіжних засобів і встановлення зобов’язання приймати їх в розрахунках аналогічно традиційним банкнотам і монетам. Електронні гроші повинні бути повністю забезпеченими традиційними грошима або іншими високоліквідними активами та на вимогу їх власника бути обміняні на звичайні гроші.

Системи електронних грошей можуть базуватися на використанні смарт-карток або на спеціальному програмному забезпеченні: електронні гроші карткових систем VISA Cash, Mondex та мережевих систем PayPal, GlobalMoney.

У більшості країн світу емісія електронних грошей знаходиться під жорстким контролем держави, яка визначає коло суб’єктів, яким дозволяється випускати електронні гроші, та умови емісії. Наприклад, в Україні емітентами електронних грошей можуть бути виключно банки. Вартість електронних грошей може бути виражена тільки в гривнях, а сума їх емісії не повинна перевищувати суму готівкових та безготівкових коштів, отриманих від користувачів та агентів.

Проте якщо з розумінням електронних грошей все більш-менш зрозуміло і протиріччя у визначенні їх сутності і характеристик зведені до мінімуму, то у трактуванні віртуальних грошей, які є новішою технологією проведення розрахунків, існує багато протиріч та недосліджених аспектів.

Відповідно до визначення Європейської банківської організації (EBA) віртуальні валюти є цифровим вираженням вартості, емітентом яких не є  центральний банк або інший орган державної влади, не обов’язковою є і їх приналежність до фідуціарних грошей, але вони приймаються фізичними або юридичними особами як засіб обігу та можуть передаватися, зберігатися або

Таким чином, головними ознаками, що відрізняють віртуальну валюту від електронних грошей є їх нерегульованість та децентралізований характер. В механізмі випуску і обігу віртуальних грошей відсутні посередники у вигляді центрального банку та  традиційних фінансово-кредитних установ: центральний банк, кредитна установа чи емітент електронних грошей не можуть випускати віртуальні гроші. Більш того, емісія віртуальних грошей може не обмежуватися єдиним емітентом – їх випуск та обіг знаходяться під контролем розробників та членів специфічного віртуального товариства, в якому такі гроші приймаються в розрахунках. Відповідно, і звичне монетарне регулювання, визначене державними і міжнародними нормативно-правовими документами для традиційних платіжних засобів, на віртуальні гроші не розповсюджується.

На відміну від електронних грошей, віртуальні гроші не забезпечені традиційними готівковими чи безготівковими грошима чи іншими високоліквідними активами, а їх емітент не несе зобов’язання щодо їх погашення чи конвертації вартості у традиційні платіжні засоби.

У той же час, віртуальні гроші можуть виступати засобом обігу, мірою вартості і засобом нагромадження вартості, тобто виконувати функції грошей. Проте на відміну від електронних грошей вони не мають статусу законного платіжного інструменту, а відповідно якість реалізації ними зазначених функцій грошей може бути незадовільною. Ліквідність маловідомих віртуальних валют є настільки низькою, що недоречним є вживання стосовно них терміну «валюта» або «гроші» [5].

Досліджуючи ключові характеристики віртуальних грошей, можна зробити висновок про велику різноманітність існуючих форм, механізмів емісії та обігу віртуальних валют. У зв’язку з цим можна провести їх класифікацію на конвертовані і неконвертовані віртуальні валюти та централізовані і децентралізовані моделі випуску віртуальних грошей. Конвертовані (відкриті) віртуальні валюти можна обміняти на фідуціарні гроші за визначеним курсом, тоді як неконвертовані (закриті) віртуальні валюти виступають засобом обігу лише в межах певної спільноти та не можуть бути обміняні на фідуціарні гроші відповідно до правил їх використання. Емітентом віртуальних грошей з централізованою моделлю випуску є окрема фізична особа або група осіб. Для децентралізованих моделей випуску віртуальних грошей обмежити коло їх емітентів практично неможливо, так само як і контролювати випуск та обіг таких грошей.

Прихильники використання віртуальних грошей наголошують на таких їх перевагах, як скорочення транзакційних витрат, вища швидкість проведення операцій і фінансова інклюзивність. Проте такі ж переваги можуть бути забезпечені і при використанні електронних грошей, але зі значно нижчими ризиками [4].

Узагальнюючи дослідження сутності і ключових характеристик віртуальних і електронних грошей, представимо їх порівняльний аналіз у таблиці 1.

 

Таблиця 1.

Порівняльна характеристика електронних та віртуальних грошей

Електронні гроші

Віртуальні гроші

Спільні риси

Існують в електронній формі

Виконують функції грошей (одну або декілька)

Відмінні риси

Є різновидом фідуціарних грошей

Не є фідуціарними грошима

На 100% забезпечені традиційними формами грошей

Не забезпечені традиційними формами грошей, але їх вартість може мати еквівалент у традиційних грошах

На вимогу власника можуть бути легко обміняні на звичайні гроші і навпаки

Існують конвертовані і неконвертовані віртуальні гроші

Випуск і обіг електронних грошей відбувається під контролем держави

Як правило, органи державного регулювання не мають впливу на випуск і обіг віртуальних грошей

Емітент чітко визначений (відповідно до українського законодавства – тільки банк)

Можуть бути децентралізованими (немає єдиного емітента)

Випуск і обіг опосередкований традиційними фінансово-кредитними посередниками

Відсутні посередники у вигляді центрального банку або традиційних фінансово-кредитних установ

Джерело: складено автором на основі [1, 4, 5]

 

Найрозвиненішою формою віртуальних грошей є криптовалюти. Їх назва походить від використовуваного методу ведення записів про випуск і обіг таких грошей – криптографії (шифрування). Першою криптовалютою, що виникла у 2009 році, був біткоїн. Незважаючи на появу в подальшому великої кількості нових криптовалют (Ripple, Litecoin, BitSharesX, Dogecoin, Nxt, Peercoin, MaidSafeCoin, Darkcoin та інших), на сьогоднішній день біткоїн залишається найпоширенішою та «найдорожчою» цифровою монетою (у 2015 році його капіталізація досягла 4,9 млрд. доларів). Обіг біткоїна, як і інших криптовалют, заснований на технології блокчейн – ланцюжках блоків з даними про транзакції, які зберігаються на всіх комп’ютерах у системі і пов’язані так, що кожен наступний блок містить посилання на попередній.

На відміну від електронних грошей і деяких видів віртуальних грошей, біткоїни є децентралізованими, їх випуск («майнінг») може здійснюватися будь-яким користувачем системи, який надає у використання потужності свого комп’ютера для проведення складних обчислень. Децентралізований обіг біткоїнів означає, що ні держава, ні жодна інша установа не бере на себе відповідальність за використання біткоїнів і виконання ними ролі платіжного засобу. Через це тривалий час криптовалютам не надавався статус грошей, вважаючи їм натомість так званими «фішками». Дійсно, на відміну від електронних грошей криптовалюти не забезпечені ні готівковими, ні безготівковими грошима, а їх використання не гарантує можливості обміну на товари чи звичайні гроші [2].

Зважаючи на те, що найпоширенішим вираженням віртуальних грошей є криптовалюти, дані поняття часто вживаються як синоніми, проте за економічною сутністю криптовалюта пов’язана зі специфічною технологією шифрування інформації, тоді як віртуальні гроші є характеристикою економічної сутності таких платіжних засобів. Отже, підводячи підсумок проведеного дослідження сутності понять «цифрові гроші», «віртуальні гроші» та «електронні гроші», визначимо структурні взаємозв’язки між даними категоріями і представимо їх схематично на рисунку 1.

 

Рис. 1. Структурні взаємозв’язки між категоріями «цифрові гроші», «віртуальні гроші», «електронні гроші» та «криптовалюти»

Джерело: складено автором на основі [2, 4, 5]

 

 Найперша і найрозвиненіша на сьогоднішній день криптовалюта «біткоїн» набирає все більшої популярності у світі, використовується у розрахунках і приймається як засіб платежу багатьма суб’єктами господарювання, задіяними переважно у сфері електронної комерції, зокрема такими великими компаніями як Amazon, Subway, Tesla та Reddit. Визнання біткоїна як платіжного інструменту, формування його вартості у прив’язці до долара, а також намагання урядів деяких країн якимось чином регламентувати використання біткоїна як платіжного засобу, призводить до набуття ним явних характеристик фідуціарних грошей. Внаслідок цього біткоїн та інші конвертовані криптовалюти деякі дослідники починають відносити до електронних грошей. В інших країнах, навпаки, біткоїн не визнається грошовим засобом і не має статусу законного платіжного засобу. Наприклад, в Україні спеціального режиму щодо використання біткоїну не встановлено, він вважається «грошовим сурогатом», який не має забезпечення реальною вартістю.

Проте, як засвідчує практика, у сфері інформаційно-комунікаційних технологій зміни відбуваються дуже швидко і віртуальні гроші, які в теперішній час знаходяться на початковій стадії свого розвитку та отримують багато критики внаслідок децентралізованого характеру емісії, відсутності контролю і високих ризиків, в майбутньому можуть стати загальновизнаним еквівалентом вартості та бути прирівняними до фідуціарних грошей як законні платіжні засоби. Тому будь-яка класифікація та систематизація інноваційних платіжних засобів є дещо умовною та в сучасних швидко змінюваних умовах не може бути усталеною.

Висновки. Віртуальні гроші та криптовалюти є новими феноменами для фінансової науки, тому їх вивчення та проведення сутнісного розмежування із категоріями «цифрові гроші» та «електронні гроші» є складним та суперечливим процесом. Подальший розвиток віртуальних валют та знаходження нових можливостей використання інформаційних технологій у фінансовій сфері сприяє набуттю інноваційними платіжними засобами нових характеристик та ознак, виникненню нових їх підвидів. На сьогодні сформувалися дві категорії цифрових грошей – електронні гроші, головними ознаками яких є визнання державою як платіжних засобів, підконтрольність та централізований випуск, та віртуальні гроші, основу яких забезпечують криптовалюти, що характеризуються відсутністю регуляторного впливу, переважно децентралізованим випуском та відсутністю забезпечення у вигляді традиційних грошей.

 

Література.

1. Кравчук В. Електронні гроші в Україні. Аналітичний звіт / В. Кравчук, Д. Науменко, А. Глибовець. – K.: АльфаПІК, 2012. – 64c.

2. Лук’янов В.С. Зародження ринку криптовалюти в інформаційно-мережевій парадигмі / В.С. Лук’янов // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – № 8 (158). – С. 436–441.

3. Directive 2009/110/EC of the European Parliament and of the Council of 16 September 2009 on the taking up, pursuit and prudential supervision of the business of electronic money institutions [Electronic resource]. – Access mode: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32009L0110

4. EBA opinion on ‘virtual currencies’ [Electronic resource] // European Banking Authority. – July 2014. – Access mode: https://www.eba.europa.eu/documents/10180/657547/EBA-Op-2014-08+Opinion+on+Virtual+Currencies.pdf

5. Virtual currencies – key definitions and potential aml/cft risks [Electronic resource] // FATF. – July 2014. – Access mode: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Virtual-currency-key-definitions-and-potential-aml-cft-risks.pdf

 

References.

1. Kravchuk, V. Naumenko, D. and Hlybovets’, A. (2012) Elektronni hroshi v Ukrayini. Analitychnyy zvit [Electronic money in Ukraine. Analytical Report] AlfaPIK, Kyiv, Ukraine.

2. Luk’yanov, V.S. (2014) “The emergence of the cryptocurrency market in the information-network paradigm”, Actual problems of economy, vol. 8 (158), pp. 436–441.

3. Directive 2009/110/EC of the European Parliament and of the Council of 16 September 2009 on the taking up, pursuit and prudential supervision of the business of electronic money institutions [Online], available at: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32009L0110

4. The official site of European Banking Authority (2014) “EBA opinion on ‘virtual currencies’” [Online], available at: https://www.eba.europa.eu/documents/10180/657547/EBA-Op-2014-08+Opinion+on+Virtual+Currencies.pdf

5. The official site of FATF (2014) “Virtual currencies – key definitions and potential aml/cft risks” [Online], available at: http://www.fatf-gafi.org/media/fatf/documents/reports/Virtual-currency-key-definitions-and-potential-aml-cft-risks.pdf

 

Стаття надійшла до редакції 20.04.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"