Українською | English

BACKMAIN


УДК 331.5

 

К. С. Зайченко,

старший викладач кафедри підприємництва і торгівлі

Одеського національного політехнічного університету, м. Одеса

 

РИНОК ФРІЛАНСУ В УКРАЇНІ: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

 

K. S. Zaichenko,

Senior Lecturer of the Department of Business and Trade of

Odessa National Polytechnic University

 

FREELANCE MARKET IN UKRAINE: CURRENT SITUATION AND PROSPECTS

 

В статті розглянуто основні тенденції розвитку світового ринку фрілансу на прикладі однієї з країн-лідерів – США, а також відображено думки світових експертів щодо основних перспектив його розвитку за показниками кількості фрілансерів та їх сумарного грошового обігу. Досліджено думки вітчизняних науковців щодо існуючої ситуації на ринку праці в Україні, проаналізовано статистичні дані щодо динаміки чисельності та заробітку українських фрілансерів. Розглянуто зміни в законодавчому полі, що мають істотний вплив на діяльність ринку фрілансу. Сформульовано основні позитивні аспекти від даних змін, що є підґрунтям для більш ефективного його розвитку. Проаналізовано, які міста України формують більшу частину фріланс-арени. Відображено структуру ринку фрілансу та проаналізовано думки вітчизняних науковців щодо позитивних та негативних аспектів розвитку ринку фрілансу. Сформульовано основні дії, що в перспективі будуть мати позитивний результат не лише на мікро-, а й на макрорівні.

 

The article considers the main tendencies of the development of the world freelance market on the example of one of the leading countries - the USA, as well as reflects the views of world experts on the main prospects for its development based on indicators of the number of freelancers and their total money circulation. The opinions of domestic scientists regarding the current situation in the labor market in Ukraine are explored, and statistical data on the dynamics of the number and earnings of Ukrainian freelancers are analyzed. Changes in the legislative field, which have a significant impact on the activity of the freelance market are considered, and  the main positive aspects of these changes, which is the basis for its more effective development  are formulated. It is analyzed which cities of Ukraine form the most freelance arena. The structure of the freelance market is shown and the opinions of domestic scientists about the positive and negative aspects of the development of the freelance market are analyzed. The main actions that in the long run will have a positive result not only on micro- but also on macro- level are formulated.

 

Ключові слова: фріланс; фрілансери; ринок праці; ринок ІТ; фріланс-біржа; підприємництво; держава.

 

Keywords: freelance; freelancers; labor market; IT market; freelance exchange; entrepreneurship; state.

 

 

Постановка проблеми. Сучасні технологічні та технічні можливості встановлюють вже нові форми праці та нові види співробітництва між працівником та працедавцем. При цьому ключовим аспектом вже стає не лише виконання того чи іншого проекту, а сам працівник, його здібності, вміння та креативність. Умови ведення підприємницької діяльності, що склались в наш час, включають в себе комплекс різних задач і операцій, виконання яких потребує від керівника не аби яких здібностей. Саме це і стимулювало появу такого явища як фріланс – залучення окремих спеціалістів своєї сфери для виконання окремного процесу в формуванні ефективної підприємницької діяльності в цілому.

Фріланс – один з основних трендів не лише України, а й світу, який впевнено нарощує свою актуальність в сучасних умовах. Наприклад, близько 34% робочої сили США – тимчасові, позаштатні співробітники (фрілансери) або працюють віддалено. Очікується, що до 2020–2025 років їхнє число сягне 40–50%. [1]

Що стосується світового ринку фрілансу, то за оцінками експертів найбільшої в світі фріланс-платформи «Upwork» ринок фрілансу послуг має стабільне зростання, при якому до 2020 року фрілансери складуть 60% всього світового ринку праці, а обіг ринку віддаленої роботи досягне 46 млрд. долл. Що стосується оплати праці, то аналітики відмічають, що сумарний заробіток незалежних спеціалістів складає близько 1 трлн.долл. в рік. [1]

Дані явища не могли не торкнутись і України, що знаходиться в центрі Європи та завжди славилась своїми спеціалістами та професійними кадрами. Наша держава – найбільш привабливий ринок праці для найму фрілансерів в різних сферах, особливо це стосується веб-розробки, розробки мобільних додатків, веб-дизайну та інших пов’язаних з ринком ІТ-технологій. Більш того сьогодні Україна займає четверту сходинку по об’ємам їх заробітку в світі. Вище зазначені аспекти і формують актуальність даного питання, що потребує більш детального дослідження та виявлення перспектив подальшого розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню ринку фрілансу та особливостей його функціонування присвячені роботи багатьох авторів, серед яких Т.Збрицька, О.Грішнова, Е.Лібанова, Р.Колосова та ін. Зарубіжні вчені також приділяють багато уваги вивченню даної теми. Серед них можна виділити К. Платмана, Б. Букмена, Е. Тоффлера, Дж. Гордона, та ін.

Формулювання цілей статті. Не дивлячись на те, що вивчення даної проблематики серед науковців ведеться, але темп розвитку ринку фрілансу як в Україні, так і в світі, досить динамічний, тому він потребує більш детального дослідження. Таким чином метою статті є формулювання основних перспектив подальшого розвитку ринку фрілансу. Для досягнення мети необхідно виконати наступні завдання:

- дослідити сучасний стан вітчизняного ринку фрілансу;

- проаналізувати його динаміку;

- сформулювати основні перспективи розвитку.

Виклад основного матеріалу. Інститути праці та регулювання взаємовідносин між працедавцем та робітником, що діяли всі роки незалежності, втрачають вже свою актуальність. Сучасні умови та виклики суспільства потребують змін як на законодавчому рівні, так і на ментальному. Досить чітко та вірно, на нашу думку, характеризує ситуацію, що склалась, Рекун Г.П. та ін. Вони стверджують, що «класичний інституту зайнятості, де основними вимогами є зайнятість на постійній основі, жорсткий графік роботи, стабільні нарахування на фонд оплати праці пов’язані із системою соціального страхування, наявність соціально-трудових гарантій вступає в протиріччя із вимогами розвитку сучасних секторів економіки. Відповіддю на виклики є феномен «фрілансу», який реалізує «перегляд правил гри» у сфері «продажу праці».[2]

Ринок фрілансу активно почав свій розвиток ще в 2006 році. Але стрімке збільшення почалось з 2011 року. Для порівняння за період з 2006 по 2011 рік фрілансери заробили близько 38 млн.дол. А вже з 2012 по 2017 – 262 млн.дол. Що ж стосується чисельності незалежних спеціалістів, то за період з 2011 по 2016 рік кількість їх реєстрацій на фріланс-біржах досягла кількості 190000 чоловік, з яких близько 25% - активні фрілансери, що заробляють лише займаючись фрілансом. [3]

Вітчизняні аналітики відмічають також стрімкий ріст і розвиток. За останні 5 років заробіток фрілансерів збільшився на 49%, а їх реєстрація – на 27,4%. Вони пояснюють це впливом наступних факторів: покращення навиків, а також висока якість послуг, що надаються. Як змінювались чисельність фрілансерів та їх заробіток в динаміці, розглянемо на рис.1.

 

Рис. 1. Чисельність фрілансерів в Україні в динаміці

Джерело: складено автором на основі [3]

 

Переламним моментом можна вважати прийняття у 2016 році Закону України №4496, який відмінив адміністративні бар’єри для експорту послуг та спростив легальну процедуру ведення бізнесу для фріланс-підприємців. Саме це стало одним з ключових факторів, що вивело Україну у лідери світової фріланс-арени, попереду лише США, Індія та Філіппіни.

Відзначимо також, які ще новації вносить прийняття даного Закону [4]:

- для компанії-експортера послуги більше не обов'язково укладати письмовий договір з мокрими печатками з замовником і перевіряти його в банку. Договір на надання послуги (наприклад, на розробку софта) може бути укладений за фактом електронного листування, шляхом прийняття публічної оферти, в електронній формі, за фактом виставлення і оплати інвойсу.

- банкам заборонять вимагати переклад договору на українську мову, досить буде надавати документи англійською мовою, вони самі будуть займатися перекладом.

- до прийняття закону інвойс по бухгалтерському обліку не був первинним документом, але тепер він стане таким. Це полегшить як сам облік, так і спілкування з податковою.

- у банків буде можливість ідентифікувати експортні операції, але валютний контроль за операціями з експорту послуг ліквідується. Для підтвердження того, що це експорт послуги, банк може зажадати інвойс.

Це говорить про те, що рівень міжнародної співпраці між українськими фрілансерами,  в тому числі і зарубіжними працедавцями,  лише буде збільшуватись, що окреслює досить позитивні перспективи як для окремих громадян, так і для держави в цілому.

Слід також проаналізувати чисельність фрілансерів та їх заробіток по основним містам України (табл.1). Лідером за чисельністю фрілансерів є Київ. Та при цьому за заробітком лідирує Харків, при тому що чисельність фрілансерів там менша майже в два рази. Серед лідерів також міста Дніпро, Одеса, Львів та Запоріжжя. Цей факт пояснюється тим, що в великих містах люди більш розуміють тенденції, що складаються на ринку праці, мають більше можливостей саморозвитку та навчання, а також вважають фріланс більш вигідним як з фінансової точки зору, так і з особистих мотивів.

 

Таблиця 1.

Чисельність та заробіток фрілансерів по містам України (2012-2016 рр.)

Місто

Чисельність, осіб

Заробіток, долл. США

Харків

14 993

54 008 384,82

Київ

32 332

39 356 826,52

Львів

8 206

17 663 091,42

Дніпро

3 654

11 008 912,9

Запоріжжя

9 865

17 746 786,34

Одеса

5 389

6 458 461,99

Інші міста

40 561

17 733 380,66

Джерело: складено на основі [3]

 

ІТ-сфера, представниками якого є фрілансери, як бачимо, активно розвивається, що в період глубокої кризи, яку переживає Україна останні 3 роки, є досить позитивним фактом. Це одна з небагатьох сфер розвитку національної економіки, яка має позитивну динаміку, при цьому саме вона має особливе значення як на макро-, так і мікрорівні.

О.А.Грішнова і О.О.Савченко пояснюють, чому саме: по-перше, ця сфера є яскравим представником інноваційної економіки, яка базується на знаннях та компетенціях людини, це чи не єдина сфера не індустріальної, а постіндустріальної економіки, яка в нашій країні динамічно розвивається. По-друге, навіть в умовах небаченої за глибиною системної кризи, що охопила Україну у 2014–2016 рр., ця сфера продовжує зростати і розвиватися. По-третє, в Україні постійно збільшується кількість підприємств, які здійснюють діяльність у сфері ІТ, а також чисельність і частка людей, які у ній зайняті (і, що особливо важливо, зайняті інтелектуальною працею). По-четверте, ця сфера найменш вражена корупцією, у ній діє хоча й жорстка, але майже «чиста» конкуренція (і це може бути основним фактором динамічного розвитку цієї сфери). По-п’яте, після стрімкого падіння курсу гривні відносно іноземних валют у 2014 р. у цій сфері (яка внаслідок глобалізації та інформатизації працює практично без кордонів) оплата праці стала найбільш конкурентоздатною, що дає можливість залучати найздібніших і наймотивованіших працівників. [5]

Сфера ІТ – широке поняття, що включає в себе наступні категорії: веб-розробка, дизайн, SMM, копірайтинг, переклад, архітектура та ін. Розглянемо, яка структура ринку фрілансу сформувалась протягом останніх 5 років (рис.2).

 

Рис. 2. Структура ринку фрілансу, 2011-2016 рр.

Джерело: розроблено автором на основі [3]

 

Розвиток вітчизняного ринку фрілансу має досить вагомі позитивні аспекти, особливо якщо враховувати нестабільне політичне і економічне становище, та кризу, що охопила багато сфер розвитку національної економіки. Т.П.Збрицька вважає, що «фріланс, який активно розвивається в Україні, позитивно впливає на національну економіку, оскільки такий вид діяльності можна використовувати як інструмент для зниження рівня безробіття. Також наслідком активної співпраці українських фрілансерів із замовниками з інших країн є валютні надходження в економіку країни, а також із зростанням таких доходів можливе зростання інвестицій, особливо в нерухомість». [6]

Тертичний О.О. до позитивних рис відносить наступні аспекти: [7]

1) фрілансери мають велику свободу на ринку праці у визначенні замовлення і ціни, що сприяє розвитку та активізації цього ринку.

2) вони мають можливість виконувати роботи для замовників з інших країн, що дозволяє отримувати валюту для країни, при цьому їх заробітки є більшими за середні по країні.

3) під час роботи на закордонну компанію фрілансери отримують досвід роботи, який починають використовувати в своїй країні,  відбувається активний обмін досвідом на міжнародному рівні.

4) фрілансери та ІТ-сектор сьогодні є потужним джерелом валюти для країни.

5) активна робота фрілансерів сприяє глобалізаційним процесам.

В той же час науковець відзначає і негативні наслідки, серед яких наступні: [7]

1) досить часто фрілансери не платять податки, або платять їх не у повному обсязі.

2) доходи, що отримують фрілансери, як і будь-які тіньові доходи, приводять до розвитку корупції та тіньової економіки.

3) фрілансери не можуть створювати політичні лобістські організації, вони виявляються політично пасивними, а це приводить до послаблення розвитку соціального партнерства в Україні.

4) діяльність фрілансера не пов’язана з територією країни. У випадку погіршення економічної або політичної ситуації він може вільно змінити місце проживання,  також висококваліфікованим робітникам закордонні організації надають допомогу у переїзді.

Н.А.Азьмук до негативних наслідків відносить наступні: «існує проблема захисту конфіденційної інформації та авторських прав, низький рівень соціального захисту цієї категорії зайнятих, відсутність законодавчого регулювання, внаслідок чого можливий відплив зайнятого населення у неформальний сектор економіки». [8]

Висновки та подальші перспективи дослідження. Постіндустріальна революція диктує досить нові умови праці та підприємницької діяльності. Малий та середній бізнес гнучко та швидко переорієнтувався та в час економічної кризи, що супроводжує розвиток держави, намагається гідно конкурувати на внутрішньому та зовнішньому ринках. І в першу чергу завдяки розвитку фрілансу та залученню вузько направлених спеціалістів, що відповідальні за конкретний процес в роботі підприємства.

Рівень українських спеціалістів різних сфер діяльності, особливо ІТ,  відомий на весь світ, що обумовлює необхідність їх підтримки зі сторони держави, аби зацікавити та не втратити кадровий потенціал назавжди. Саме тому необхідно створювати умови, які б стимулювали фрілансерів реєструватись, сплачувати податки, працювати на розвиток вітчизни і головне залишатись в Україні.

Україна – держава, що знаходиться в центрі Європи та має досить плідні міжнародні стосунки з країнами Азії, Європи, США та ін. Саме тому сучасні тенденції, що склались в світі, не можуть не торкатись нашої країни. Науковцям та аналітикам необхідно і далі досліджувати процеси, що формують ринок фрілансу, аналізувати діяльність фрілансерів, що в подальшому обов’язково відобразиться на позитивних змінах законодавчої бази та всіх супутніх сфер розвитку держави.

Дослідженню позитивних та негативних аспектів фрілансу присвячено досить багато наукових робіт та проаналізовано багатьма експертами-практиками: економістами, рекрутерами, маркетологами та ін. Та все ж найчастіше відзначається, що позитивним фактом є можливість зменшення безробіття населення та вливання валюти в країну з боку  зарубіжних країн. До негативних – недосконалість законодавчої бази, що призводить до відсутності реєстрації та в подальшому несплати податків. Таким чином вагома роль в становленні ринку фрілансу і основне – позитивний вплив держави на його розвиток – відводиться саме державі та її зацікавленості і підтримці вже не нових форм співпраці між робітниками та працедавцями.

 

Література.

1. Растущий рынок фриланса в Украине: глобальная тенденция или местный феномен? – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://forbes.net.ua/opinions/1406741-rastushchij-rynok-frilansa-v-ukraine-globalnaya-tendenciya-ili-mestnyj-fenomen

2. Рекун Г. П. Інститут позаштатної зайнятості в сучасній моделі ринку праці України / Г. П. Рекун, А. С. Богуш, А. Ю. Ключка // Социальная экономика. - 2016. - № 2. - С. 39-45. - – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/se_2016_2_8

3. Божкова К. Как изменился фриланс в Украине за 5 лет: конкуренция, специальности, рейты – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://ain.ua/2017/03/22/kak-izmenilsya-frilans-v-ukraine-za-5-let-konkurenciya-specialnosti-rejty

4. Красномовец П. Президент подписал закон, позволяющий заключать договоры по email и инвойсу – [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://ain.ua/2016/11/30/president-podpisal-zakon-4496

5. Грішнова О. А. Фріланс: нові можливості і проблеми реалізації трудового потенціалу / О. А. Грішнова, О. О. Савченко // Ринок праці та зайнятість населення. - 2016. - № 1. - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rpzn_2016_1_3.

6. Збрицька Т. П. Перспективи розвитку ринку праці України / Т. П. Збрицька, І. М. Васильєва // Економіка і організація управління: збірник наукових праць. – Вінниця, 2016. – Вип. №3 (23). – С. 181-189. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5274

7. Тертичний О. О. Фріланс як сучасний вид трудових відносин / О. О. Тертичний // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2016. - № 55. - С. 172-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2016_55_29.

8. Азьмук Н.А. Трансформація структури зайнятості населення України: перспективи розвитку гнучких форм організації праці. //Формування ринкової економіки : зб. наук. праць – Спецвипуск. Праця в ХХІ столітті: новітні тенденції, соціальний вимір, інноваційний розвиток: у 2 т. – Т.1. – К.: КНЕУ, 2012. – С. 35-43.

 

References.

1. Forbes Ukraine (2015), “The growing freelance market in Ukraine: a global trend or a local phenomenon?”, available at: http://forbes.net.ua/opinions/1406741-rastushchij-rynok-frilansa-v-ukraine-globalnaya-tendenciya-ili-mestnyj-fenomen (Accessed 19.11.2017)

2. Rekun G. P. (2016), “Institute of freelance employment in the modern labor market model of Ukraine”, Sotsial'naya ekonomika, [Online], vol. 2, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/se_2016_2_8 (Accessed 21.11.2017)

3. Bozhkova K. (2017), “How has freelancing in Ukraine changed in 5 years: competition, specialties, rates”, available at: https://ain.ua/2017/03/22/kak-izmenilsya-frilans-v-ukraine-za-5-let-konkurenciya-specialnosti-rejty (Accessed 20.11.2017)

4. Krasnomovets P. (2016), “The President signed a law allowing to conclude contracts by email and invoice”, available at: https://ain.ua/2016/11/30/president-podpisal-zakon-4496 (Accessed 22.11.2017)

5. Grishnova O.A. (2016), “Freelance: new opportunities and problems of realization of labor potential”, Rynok pratsi ta zaynyatistʹ naselennya, [Online], vol. 1, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rpzn_2016_1_3 (Accessed 19.11.2017)

6. Zbrytsʹka T. P. (2016), “Prospects for the development of the labor market of Ukraine”, Ekonomika i orhanizatsiya upravlinnya: zbirnyk naukovykh pratsʹ, [Online], vol. 3 (23), available at: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/handle/123456789/5274 (Accessed 20.11.2017)

7. Tertychnyy O. O. (2016), “Freelance as a Modern Type of Labor Relations”, Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, [Online], vol. 55, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2016_55_29 (Accessed 22.11.2017)

8. Azʹmuk N.A. (2012), ”Transformation of the employment structure of Ukraine's population: prospects for the development of flexible forms of labor organization”,  Formuvannya rynkovoyi ekonomiky : zb. nauk. pratsʹ – Spetsvypusk. Pratsya v KHKHI stolitti: novitni tendentsiyi, sotsialʹnyy vymir, innovatsiynyy rozvytok: u 2 t., vol. Т.1, pp. 35-43.

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2017 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"