Українською | English

BACKMAIN


УДК 330.46:330.342

 

Є. А. Івченко,

к. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту та маркетингу,

Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, м. Сєвєродонецьк

 

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В ЕКОНОМІЦІ НА МАКРОРІВНІ

 

Yevhen Ivchenko,

PhD (Economics), associate professor of department of management and marketing

Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, Sieverodonetsk, Ukraine

 

THEORETICAL ASPECTS AND REGULARITIES OF TRANSFORMATIONAL PROCESSES IN THE ECONOMY AT THE MACRO LEVEL

 

У статті досліджено теоретичну основу трансформаційних процесів в економіці на макрорівні. Проаналізовано, що вивчення емпіричних проявів трансформаційних процесів дозволяє ідентифікувати послідовність подій та змін, відтворити хронологічний порядок протікання на основі методу системної емпірики. Виявлено, що невід’ємне відношення до суспільства та соціально-економічної системи в цілому надає процесу трансформації ознак загальносистемності. Визначено сукупність концептів та теорій де процеси трансформації є предметом самостійного дослідження. Встановлено, що за змістом трансформація приводить до певних змін, а за наслідками її природа полягає у тому, що він позначається на стані різних систем. Запропоновано загальні закономірності трансформаційних процесів, які дозволять впроваджувати аналітичні інструменти попередження негативних трансформацій та прогнозування їх наслідків для забезпечення керованих позитивних трансформацій.

 

The article analyzes the theoretical basis of transformational processes in the economy at the macro level. It is analyzed that the study of empirical manifestations of transformation processes allows to identify the sequence of events and changes, to recreate the chronological order of leakage on the basis of the system empirical method. It was revealed that the integral relation to the society and the socio-economic system as a whole provides the process of transformation of signs of system-wide. The set of concepts and theories where the processes of transformation are the subject of independent research are defined. It is established that the content transformation leads to certain changes, and the consequences of its nature is that it affects the state of different systems. The general laws of transformation processes are proposed, which will allow to implement analytical tools for preventing negative transformations and forecasting their consequences for providing managed positive transformations.

 

Ключові слова: системна емпірика, концепції, перетворення, трансформація, трансформаційний процес, закономірності.

 

Keywords: system, economic system, transformation, transformation, transformation process, development, change, process.

 

 

Постановка проблеми. Аналіз трансформаційних процесів у економіці на макрорівні повинен спиратися на їхні емпіричні прояви та теоретичну основу. Емпіричними проявами трансформаційних процесів на макроекономічному рівні слугують зміни у виробничих силах та відносинах між ними, у сферах економічного відтворення (виробництво, розподіл, обмін, споживання), у видах та поширенні форм власності у суспільстві та відповідні соціально-економічні явища, що відбуваються протягом порівняно стислого періоду часу. Прикладами емпіричних проявів трансформаційних процесів у економіці на макрорівні можуть слугувати роздержавлення власності та приватизація підприємств у 90-ті роки ХХ століття в Україні, олігархізація та тінізація української економіки протягом 2000-2010 років, велика економічна депресія 1929-1934 років у США, стрімкий розвиток та криза ІТ-сектору у США протягом 1995-2001 у США, «вивезення» реального сектору економіки з країн Європи та Північної Америки до країн Азії протягом 1970-1990 років тощо. Емпіричні прояви трансформаційних процесів є різними за тривалістю часу, географічною локалізацією, кількістю охоплених суб’єктів, але їх об’єднує одне – всі вони ілюструють серйозні структурні зрушення у економічних відносинах між різними суб’єктами, представляють собою значні зміни, які торкаються значної кількості осіб однієї або декількох країн, мають значні економічні наслідки у вигляді перерозподілу власності, капіталу, істотної зміни фінансових результатів тощо.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Емпірична актуалізація поняття трансформації зумовила увагу дослідників до його вивчення, й в першу чергу, до встановлення природи трансформаційного процесу. Теоретичні підходи до визначення природи трансформаційних процесів висвітлені у працях таких науковців Дж. Гелбрейта, Д. Белла, , І. Валлерстайна, Л. П. Євстигнєєвої, Е. Т. Гайдара, Ю. К. Ольсевича, В. М. Полтеровича, В. М. Геєця, І. В. Бураковського, Т. І. Рудченко та інш.

Однак, незважаючи на широке коло питань, що є об’єктом досліджень, слід відзначити, що загальнотеоретичні та практичні аспекти розуміння дослідження трансформацій не є достатньо вивченими та носять дискусійний характер.

Мета дослідження. Дослідження теоретичних основ трансформаційних процесів в економіці та виявити закономірності таких трансформаційних процесів на макрорівні.

Основний зміст дослідження. Вивчення емпіричних проявів трансформаційних процесів дозволяє ідентифікувати послідовність подій та змін, відтворити хронологічний порядок протікання й на основі методу системної емпірики [35] встановити їхні загальні закономірності, щоб надалі використовувати це знання для попередження негативних трансформацій та прогнозування їхніх наслідків та забезпечення керованих позитивних трансформацій. Втім, тільки вивчення емпіричних проявів трансформаційних процесів, хоча воно у вигляді сконцентрованого емпіричного досвіду та виявлених закономірностей теж є виключно корисним, явно недостатньо для розуміння природи та загальних закономірностей протікання трансформаційних процесів, тому виникає потреба у теоретичному їхньому обґрунтуванні.

Існує точка зору [1], що теоретичну основу трансформаційних процесів в економіці на макрорівні складають дві основні групи теорій. Перша група включає теорії, в яких  процеси трансформації є предметом самостійного дослідження (концепція перехідної економіки, теорія циклів тощо), друга група містить теорії, відповідно до яких трансформація розглядається як внутрішня складова процесів глобальної економічної динаміки (еволюційний та цивілізаційний підходи) [1, с. 9]. Безумовно, з точки зору дослідження трансформація як самостійного поняття, представляє інтерес перша група теорій.

Теоретичною основою трансформаційних процесів в економіці та макрорівні може бути вибрана удосконалена сукупність концептів та теорій запропонована С. В. Савушкіним [2] (рис. 1).

 

Рис. 1. Теоретична основа трансформаційних процесів в економіці

Джерело: удосконалено автором з використанням [2-6]

 

Вагомий внесок у дослідження теорії трансформації (або окремий її економічний аспект) внесли такі науковці як Е. Тоффлер [7], Д. Белл [8], К. Маркса [9], Дж. Гелбрейта [15], Н. І. Гражевська [3], С. В. Філиппова [4] та інші. В роботі [10, с. 185] зазначено, що практичне значення теорій трансформації має декілька аспектів. По-перше, з’ясовані її основні закономірності, що дозволяють зрозуміти динаміку окремих параметрів (об’єм виробництва, норма прибутку, капіталовкладення) та спробувати виявити умови збалансованого переходу. По-друге, визначаючи кордони адаптації і намагаючись визначити  ті критичні значення тиску на систему, при яких стрибок стає незворотнім [10, с. 185]. Один із головних принципів, на якому будується теорія трансформації, це взаємозв’язок єдності просторової та часової організації системи. Так теорія трансформації стає аналітичним інструментом передбачення майбутнього, та засобом що дозволяє уникнути «небажаної» біфуркації [10, с. 185]. Необхідно зазначити, що головний принцип, на якому будується теорія трансформації, це взаємозв’язок єдності просторової та часової організації системи.

Однією із сучасних теорій з дослідження трансформацій є теорія економічної трансформації. Сьогодні з цього питання існують розробки та Л. В. Євстигнєєвої [11], Е. Т. Гайдара [12], Ю. К. Ольсевич [13], В. Клауса [14], В. М. Геєць [16]. На думку Е. Т. Гайдара [12, с. 1091] з 80-90 років минулого століття різко підвищилась увага до проблем економічної трансформації, коли міжнародне економічне та політичне суспільство зіткнулося з принципово новим класом таких проблем – посткомуністичної трансформацією. Теорію економічної трансформації в науковій літературі ще називають транзитологія [4, 11, 12]. В роботах [11, 12] зазначається, що предметом економічної наукової дисципліни транзитологія – (transitology) є проблеми економічної трансформації, а об’єктом – економіка країн або країни, які знаходяться в процесі переходу від одного стану соціально-економічної системи к якісно іншому стану. Економічна транзитологія доволі молодий науковий напрям, але необхідно зауважити, що устояний. Причому Л. В. Євстигнєєва та Р. М. Євстигнєєв [11] розглядають теорію економічної трансформації як дослідницьку програму. На думку Д. І. Савушкіна [2] теорія економічних трансформацій розглядає трансформації як процес реформування в комплексі з його методологічними, теоретичними і практичними проблемами.

Теорії перехідної економіки викликає зацікавленість багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців (В. М. Геєць [16], О. О. Бєляєв [17], В. С. Савчук [18], І. В. Бураковський [19], Е. Т. Гайдар [12], В. М. Полтерович [20], В. А. Мартинов [21] та ін.). Загальне уявлення про трансформації в цій теорії полягають в її розгляді як якогось досить тривалого періоду часу, коли перехідність, невизначеність, альтернативність подальшого розвитку домінують в економіці, визначають її функціонування, підпорядковують собі відтворювальний процес [2, с. 51]. На думку переважної більшості дослідників [1, 16, 21, 22] основні концепції теорії перехідної економіки виникли у час тотального розпаду соціалістичної системи господарювання. Так Т. І. Рудченко [1] та Л. В. Танбовцев [22] розглядають наступні концепції теорії перехідної економіки:

концепції, засновані на методі технологічного детермінізму (концепція індустріального суспільства, концепція інформаційного суспільства)

концепції соціалізації капіталу (теорія колективного капіталізму, теорія конвергенції);

концепції глобалізації та екологізації (теорія Римського клубу, концепція ноосфери);

концепції соціал-демократичного та немарксистського спрямування (концепція надсуспільства) [1, с. 10].

На нашу думку, як вже було зазначено в цьому розділі, теорія перехідної економіки досліджує переважно процес системних, свідомо здійснюваних трансформацій, які трактуються як протидія старого і нового, але вони зв’язані з конкретним історичним періодом, в якому відбувались зазначені певні зміни. Але, на наш погляд, терміном «трансформація» значно зловживали в рамках термінологічного закріплення. Цілком нейтральному терміну надали конкретний історичний та політико-економічний сенс. Терміни «трансформаційний процес» і синонімічні йому «перехідний процес», «перехідні економіки» міцно закріпились за пострадянським періодом та зв’язані з конкретним історичним періодом, в якому зазначені терміни чітко пов’язані з періодом 1990-20?., причому періодизація у різних авторів відрізняється. Так будь-який перехідний процес є трансформаційний, але не кожний трансформаційний процес є перехідним.

В другій половині ХХ століття популярності набувають так звані теорії «трансформації» капіталізму [23]. До основних засновників теорії трансформації капіталізму відносять К. Маркса [9], Дж. Гелбрейта [15], М. Надлера [36], І. Валлерстайна [24]. В роботі [2] зазначається, що теорія капіталістичних трансформацій розглядає трансформації як природничо-еволюційну зміну, обумовлену логікою розвитку капіталізму, подоланням ним своїх внутрішніх відтворювальних обмежень. Слід зазначити, що теорії трансформації капіталізму виникли на етапі кризи капіталізму як альтернативи розвитку світового соціалізму. В своїх дослідженнях Л. Я. Корнійчук та колектив авторів [23] зазначають, що ці теорії виходили, як правило, з реальних соціально-економічних процесів і явищ капіталістичного розвитку, але тлумачили їх досить своєрідно. Крім того, розвиток світової системи соціалізму, зростання її впливу після другої світової війни стали причиною певної «непопулярності» навіть самого терміна «капіталізм». У цих умовах і почали формуватися різні теорії перетворення капіталізму на «новий» суспільний лад (теорія народного капіталізму, концепція колективного капіталізму, концепція соціального партнерства) [23].

В науковій літературі [2, 25, 26] існує окремий науковий напрям, який досліджує різні економічні патології, диспропорції, лаги та відхилення соціально-економічних систем та її станів. Одними із перших термін «патоекономіка» був запропоновано К. В. Павловим [25], Г.П. Лузіним [27]. На думку К. В. Павлова [25] патоекономіка - це наука о соціально-економічних реформах, про їх форми та типи, про методи громадського реформування [25, с. 52]. Так Я. А. Жаліло [28] до сфери дослідження патоекономіки відносить: вивчення закономірностей та специфічних особливостей кризових станів, аналіз та класифікацію чинників кризи, типологізацію форм та видів кризових станів, виявлення шляхів та методів виходу з кризи, аналіз типів та різновидів реформ [28]. В своїх дослідженнях Д. І. Савушкін [2] робить висновок, що теорія патоекономіки розглядає переважно негативні трансформації, які не здатні відтворюватися на своїй власній основі, які схильні впливу зовнішніх для них законів, обмежені у своєму різноманітті та адаптивних кордонах [2, с. 51]. Але слід зазначити, що теорія патоекономіка у дослідженнях трансформаційних процесів та кризових, патологічних станів не має значного поширення на цей час.

Поняття трансформації та трансформаційних процесів досліджується в теорії циклів (М. Д. Кондратьєв [23], М. І. Туган-Барановський [23], Е. Хансен [29], Й. Шумпетер [30]). З теорії циклів випливає неминучість трансформації, що розглядається як почергова, повторювана зміна двох альтернативних якостей. Трансформація виступає переломним моментом руху циклу, завжди несподівана і швидкоплинна [2, 3]. Згідно теорії циклів трансформації можуть протікати й еволюційно, поступово, послідовно та стосуватися не тільки суто зміни, але й генезису нової системи, нових відносин або явищ. Тобто трансформації необхідно розглядати як повторювальна зміна двох альтернативних якостей, а саме спаду та підйому (наприклад життєвий цикл, економічний цикл). Слід зазначити, що циклічність є об’єктивною закономірністю розвитку системи, а використання положень теорії циклів для дослідження трансформаційних процесів дозволить пояснити структуру як часової, так і просторової динаміки трансформаційних процесів в системах різного рівня.

Теоретичною основою дослідження трансформаційних процесів в економіці, особливо в умовах сучасних можливостей є теорії криз та катастроф [2, 10, 31]. У своїх працях В. І. Арнольд [31] визначає катастрофи як стрибкоподібні зміни, що є швидкою відповіддю системи на повільні зміни зовнішніх умов. Отже, як потужний математичний апарат теорія катастроф розглядає трансформацію як стрибкоподібні зміни системи (причому якісні), що мають місце за її межами сприйняття та адаптивності. В роботі [10] теорія катастроф дає можливість вивчити найбільш складні «приховані» проблеми трансформаційних процесів, де головними є питання про механізм виникнення стану нестійкості. Криза при цьому на думку Д. І. Савушкіна [2] виступає необхідним елементом розвитку, що дозволяє виявляти «вузькі» місця системи і знижувати поріг витрат соціально-економічних змін. У результаті трансформації можуть виникнути як наслідок нездатності економічної системи до усунення перешкод у своєму розвитку, нездатності до адекватного пристосування і зміни (революційний характер трансформацій) або як свідчення повного вичерпання потенціалу розвитку цієї системи (еволюційна трансформація) [2, с. 52 ]. Так Ю. П. Сурмін [32] розглядає кризи як закономірний стан розвитку системи, причому не тільки як негативне явище, але й як позитивне у деяких випадках.

В той час в соціологічних дослідженнях, які мають істотну теоретико-методологічну та практичну значимість, дослідження соціальних змін відносять до окремих проблем трансформаційних суспільств і є відправною крапкою різних наукових теорії. Теорія суспільних трансформацій викликає зацікавленість багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Теоретичні підходи до визначення природи трансформаційних процесів в межах теорій суспільних трансформацій висвітлені у працях таких зарубіжних науковців, як Е. Шилза [37], Т.І. Заславської [5], П. Штомки [6],  Т. І. Загороднюк [5], О. О. Долженкова [33], С.А. Єрохіна [34]. Зазначені теорії здебільшого стосуються якісних змін і перетворення суспільства. А трансформаційні процеси за своєю сутністю представляють собою взаємозв’язок економічної поведінки та взаємодії учасників мікрорівня та інституціональними змінами макросередовища. Будь-які кардинальні перетворення в суспільстві, у свою чергу, передбачають зміну інституціонального простору, яке в значній мірі визначає спектр вибору як цілей економічних суб'єктів, так і способів досягнення цих цілей.

Таким чином, аналіз теоретичної основи стосовно трансформаційних процесів на макрорівні, дозволяє зробити сукупність важливих та корисних для розуміння природи трансформаційних процесів висновків та виявити закономірності таких трансформаційних процесів(рис. 2).

 

Рис. 2. Закономірності трансформаційних процесів

Джерело: удосконалено автором з використанням [3, 38]

 

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, для розуміння природи та загальних закономірностей протікання трансформаційних процесів, теоретичною основою трансформаційних процесів в економіці та  на макрорівні може бути сукупність концептів та теорій, де процеси трансформації є предметом самостійного дослідження (теорія трансформації, теорії економічної трансформацій, теорії суспільних трансформацій, теорії капіталістичних трансформацій, теорії циклів, теорії криз і катастроф, теорії патоекономіки). Отже, ми вважаємо, що за змістом трансформація приводить до певних змін, а за наслідками її природа полягає у тому, що він позначається на стані різних систем. Невід’ємне відношення до суспільства та соціально-економічної системи в цілому надає процесу трансформації ознак загальносистемності. Визначення загальних закономірностей трансформаційних процесів дозволить впроваджувати аналітичні інструменти попередження негативних трансформацій та прогнозування їхніх наслідків для забезпечення керованих позитивних трансформацій. Але трансформаційні процеси не можна обмежувати виключно макрорівнем, оскільки до складу трансформаційних процесів можна віднести й такі процеси як, наприклад, реорганізація, реструктуризація, тобто ті що відбивають зміну стану об’єктів керованого впливу. Тому причини виникнення та аналіз очікуваних результатів трансформацій потребує подальшого дослідження як на макрорівні, так і на мікрорівні.

 

Література

1. Рудченко Т.І., Качан С.М., Усачова Г.М. Трансформаційні процеси та формування протикорупційного економічного порядку в Україні: Навчальний посібник. – Донецьк, ДонНТУ, 2009

2. Савушкін Д. І. Особливості та закономірності трансформаційної економіки в ринковому середовищі / Савушкін Д. І. // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу. — 2014. — №2(26). — С.49-54.

3. Гражевська Н. І. Еволюція сучасних економічних систем : навч. посіб. / Н. І. Гражевська ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К. : Знання, 2011. – 287 с.

4. Філиппова, Світлана Валеріївна. Методологія управління трансформаційними процесами в промисловому виробництві : Автореф. дис ... д-ра екон. наук : 08.07.01 / Світлана Валеріївна Філиппова; В.о. НАН України. Ін-т проблем ринку та економіко-еколог. дослідж..– Одеса : Б.в., 2006.– 36 с.

5. Загороднюк Т. Концепции постсоветской трансформации общества Т.И. Заславской и Н.В. Паниной : Мон. – К.: Институт социологии НАН Украины, 2013. – 164 с.

6. Штомка П. Социология социальных изменений / Пер. с англ. под ред. В.А. Ядова. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 416 с.

7. Тоффлер Е. Третя Хвиля / Елвін Тоффлер; пер. з англ. А. Євса; ред. пер. Шовкун. — К.: Вид. дім «Всесвіт», 2000. — 475 с.

8. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Пер. с англ. – М. : Academia, 1999. – 786 с.

9. Маркс К. Капитал. Т. 1 // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – 2-е изд. – Т. 23. – 907 с.

10. Журба І. Є. Науково-методологічні засади трансформації економічних систем транскордонного співробітництва країн Центральної та Східної Європи / І. Є. Журба // Збірник наукових праць Хмельницького інституту соціальних технологій Університету "Україна". - 2010. - № 2. - С. 183-189

11. Евстигнеева Л. П. Теория экономической трансформации как исследовательская программа / Л. П. Евстигнеева, Р. Н. Евстигнеев // Общественные науки и современность. – 2007. – № 5. – C. 5–17

12. Гайдар Е. Т. Экономика переходного периода // Финансово-кредитный энциклопедический словарь. М., 2002.

13. Ольсевич Ю. К. теории экономических трансформаций / Ю. Ольсевич. — М. : Институт экономики РАН, 2007. — 310 с.

14. Клаус В. Экономическая теория и реальность трансформационных процессов / В. Клаус // Проблемы теории и практики управления. — 1995. — № 6. — С. 9–15.

15. Гэлбрейт Дж. К. Экономические теории и цели общества. – М.: 1976.

16. Геєць В. Ринкова трансформація в 1991—2000 роках: здобутки, труднощі, уроки / В. Геєць // Вісник Національної академії наук України. - 2001. - № 2. - С. 22-37.

17. Бєляєв О.О. Держава і перехідна економіка: механізм взаємодії / О.О. Бєляєв, А.С. Бебело, О.М. Комяков. – К. : КНЕУ, 2003. – 190 с.

18. Трансформаційна економіка: Навч. посіб. / [Савчук В. С., Зайцев Ю. К., Малий І. Й. та ін.]; / В. С. Савчук (ред.), Ю. К. Зайцев (ред.). — К.: КНЕУ, 2006. — 612 с.

19. Бураковський І.В. Міжнародна торгівля та економічний розвиток країн з перехідною економікою.- К.: НАУКМА, 1998. – 204 с.

20. Полтерович В.М. Политика реформ и трансформационный спад //«Экономика и математические методы»/ В.М.Полтерович - 2006.- Т. 42, № 4.- С.1-36

21. Мартынов В. А. Переходная экономика: теоретические аспекты, российские проблемы, мировой опыт / В. А. Мартынов. — М. : Экономика, 2013. — 719 с.

22. Танбовцев В. Теории государственного регулирования экономики. М.: ИНФРА-М, 2008.- 158 с.

23. История экономических учений: Учебник / Л Я Корнийчук, Н В Татаренко, А Н Подпоручик и др. Под ред Л Я Корнийчук, Н В Татаренко - М.: Финансы и статистика, 1999 - 564 с

24. Валлерстайн И. Миросистемный анализ: Введение / И. Валлерстайн ; пер. с англ. Н. Тюкиной. — М. : Территория будущего, 2006. — 248 с.

25. Мендельсон Л. А. Теория и история экономических кризисов и циклов / Под ред. Е. С. Варги. – М.: Изд-во социально- экономической литературы, 1959. – 691 с.

26. Гизатуллин Х. Патоэкономика — экономика кризисных состояний / Х. Гизатуллин, К. Павлов // Общественные науки и современность. — 1995. — № 2. — С. 94–98.

27. Лузин Г.П., Павлов К.В. Патоэкономика, или общая теория переходных, кризисных социально-экономических процессов. — Мурманск: Обл. книжн. изд- во, 1999. — 586 с.

28. Жаліло Я. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика: монографія / Я. Жаліло. – К. : НІСД. 2003. – 368 с.

29. Хансен Э. Экономические циклы и национальный доход. В кн.:Классики кейнсианства. В 2 т. – Т.1. – М.: Экономика, 1997

30. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) / Йозеф Шумпетер; [пер. с англ.]. — М.: Прогресс, 1982. — 456 с.

31. Арнольд, В. И. - Теория катастроф. – М.: УРСС, 2007 – 136 с

32. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ : [учебн. пособ.] / Юрий Петрович Сурмин. — К.: МАУП, 2003. — 219 с.

33. Долженков О. О. Політична та соціальна трансформація: взаємозв’язок та особливості / О. О. Долженков // Актуальні проблеми політики. - 2013. - Вип. 49. - С. 40-50.

34. Єрохін С. А. Трансформаційний процес та його структуризація / С. А. Єрохін // Актуальні проблеми економіки. — 2005. — № 2 (44). — С. 4—12.

35. Pascale R. The Art of Japanese Management / R. Pascale, A. Athos. — London: Penguin, 1981. — 218 p.

36. Nadler D. A. A Diagnostic model for organizational Behavior // Pespectives on behavior in organizations / D. A. Nadler, M. L. Tushman / Ed. by
J. R. Hackman, L.W. Porter. –– N.Y.: Doubleday, 1977. –– 457 p.

37. Shils, Edward 1981 Tradition, Chicago: University of Chicago Press

38. Погорелов Ю. С. Природа, рушійні сили та способи розвитку підприємства : монографія / Ю. С. Погорелов. – Харків: АдвАТМ, 2010. – 352 с.

 

References.

1. Rudchenko, T.I. Kachan, S.M. and Usachova, H.M. (2009), Transformatsiini protsesy ta formuvannia protykoruptsiinoho ekonomichnoho poriadku v Ukraini [Transformation Processes and the Formation of Anti-Corruption Economic Order in Ukraine],  DonNTU, Donetsk, Ukraine.

2. Savushkin, D. I. (2014), "Features and regularities of the transformational economy in a market environment",Visnyk Berdianskoho universytetu menedzhmentu i biznesu. vol. 2(26), pp.49-54.

3. Hrazhevska, N. I. (2011), Evoliutsiia suchasnykh ekonomichnykh system [Evolution of modern economic systems], Kyiv. nats. un-t im. T. Shevchenka, Znannia, Kyiv, Ukraine, p. 287.

4. Filyppova, Svitlana Valeriivna (2006), "Methodology of management of transformational processes in industrial production", Ph.D. Thesis, 08.07.01, NAN Ukrainy, In-t problem rynku ta ekonomiko-ekoloh. doslidzh, Odesa, Ukraine, p. 36.

5. Zagorodnjuk, T.I. and Paninoj, N.V. (2013), Koncepcii postsovetskoj transformacii obshhestva [Concepts of post-Soviet society transformation], Institut sociologii NAN Ukrainy, Kiev, Ukraine, p. 164.

6. Shtomka, P. (1996), Sociologija social'nyh izmenenij [Sociology of social change], Aspekt Press, Moscow, Russia, p.416.

7. Toffler, E. (2000), Tretia Khvylia [Third Wave], Vyd. dim «Vsesvit», Kyiv, Ukraine, p. 475.

8. Bell, D. (1999), Grjadushhee postindustrial'noe obshhestvo. Opyt social'nogo prognozirovanija [The future postindustrial society. Experience of social prediction], Moscow, Russia, p.786.

9. Marks, K. and Jengel's, F Kapital [Capital], vol. 1, 2nd ed,  no. 23, p. 907.

10. Zhurba. I. Ye.(2010), "Scientific and methodological principles of the transformation of economic systems of cross-border cooperation of the countries of Central and Eastern Europe", Zbirnyk naukovykh prats Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu "Ukraina", vol. 2, pp. 183-189.

11. Evstigneeva, L. P. and Evstigneev, R. N. (2007), "Theory of economic transformation as a research program", Obshhestvennye nauki i sovremennost', vol. 5, pp. 5–17.

12. Gajdar, E. T. (2002), Economics of the transition period, Financial and credit encyclopaedic dictionary, Moscow, Russia.

13. Ol'sevich, Ju. (2007), K teorii jekonomicheskih transformacij [To the theory of economic transformations], Institut jekonomiki RAN, Moscow, Russia, p.310.

14. Klaus, V. (1995), Jekonomicheskaja teorija i real'nost' transformacionnyh processov [Economic theory and the reality of transformational processes], Problemy teorii i praktiki upravlenija, vol. 6, pp. 9–15.

15. Gjelbrejt, Dzh. K. (1976), Jekonomicheskie teorii i celi obshhestva [Economic theories and the goals of society], Moscow, Russia.

16. Heiets, V. (2001), "Market transformation in 1991-2000: achievements, difficulties, lessons", Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, vol. 2, pp. 22-37.

17. Bieliaiev, O.O. Bebelo, A.S. and Komiakov, O.M. (2003), Derzhava i perekhidna ekonomika: mekhanizm vzaiemodii [State and Transition Economics: Mechanism of Interaction], KNEU, Kyiv, Ukraine, p. 190.

18. Savchuk, V. S. Zaitsev, Yu. K. Malyi, I. Y. and others (2006), Transformatsiina ekonomika [Transformational Economics], KNEU, Kyiv, Ukraine, p. 612.

19. Burakovskyi, I.V. (1998), Mizhnarodna torhivlia ta ekonomichnyi rozvytok krain z perekhidnoiu ekonomikoiu [International trade and economic development of transition economies], NAUKMA, Kyiv, Ukraine, p. 204.

20. Polterovich, V.M. (2006), " The Policy of Reform and the Transformation Decline", «Jekonomika i matematicheskie metody», vol. 42, no. 4, pp.1-36.

21. Martynov, V. A. (2013), Perehodnaja jekonomika: teoreticheskie aspekty, rossijskie problemy, mirovoj opyt [Transitional economy: theoretical aspects, Russian problems, world experience], Jekonomika, Moscow, Russia, p. 719.

22. Tanbovcev, V. (2008), Teorii gosudarstvennogo regulirovanija jekonomiki [Theories of state regulation of the economy], INFRA-M, Moscow, Russia, p. 158.

23. Kornijchuk, L Ja Tatarenko, N V Podporuchik, A N and others (1999), Istorija jekonomicheskih uchenij [History of economic doctrines], Finansy i statistika, Moscow, Russia, p. 564.

24. Vallerstajn, I. (2006), Mirosistemnyj analiz: Vvedenie [Mirosystem Analysis: Introduction], Territorija budushhego, Moscow, Russia, p. 248.

25. Mendel'son, L. A. (1959), Teorija i istorija jekonomicheskih krizisov i ciklov [Theory and history of economic crises and cycles], Izd-vo social'no- jekonomicheskoj literatury, Moscow, Russia, p. 691.

26. Gizatullin, H. and Pavlov, K. (1995), "Pathoeconomics - the economy of crisis states", Obshhestvennye nauki i sovremennost', vol. 2, pp. 94–98.

27. Luzin, G.P. and Pavlov, K.V. (1999), Patojekonomika, ili obshhaja teorija perehodnyh, krizisnyh social'no-jekonomicheskih processov [Pathoeconomics, or a general theory of transition, crisis socio-economic processes], Obl. knizhn. izd- vo, Murmansk, Russia, p.586.

28. Zhalilo, Ya. (2003), Ekonomichna stratehiia derzhavy: teoriia, metodolohiia, praktyka [Economic strategy of the state: theory, methodology, practice], NISD. 2003. – Kyiv, Ukraine, p. 368.

29. Hansen, Je.(1997), Jekonomicheskie cikly i nacional'nyj dohod [Economic cycles and national income], vol.1, Jekonomika, 1997 Moscow, Russia.

30. Shumpeter J. (1982), Teorija jekonomicheskogo razvitija (Issledovanie predprinimatel'skoj pribyli, kapitala, kredita, procenta i cikla konjunktury) [Theory of economic development (Study of entrepreneurial profit, capital, credit, interest and cycle of conjuncture)], Progress, Moscow, Russia, p. 456.

31. Arnol'd, V. I. (2007), Teorija katastrof [The theory of catastrophes], URSS, Moscow, Russia, p. 136.

32. Surmin, Ju. P. (2003), Teorija sistem i sistemnyj analiz [Theory of systems and systems analysis], MAUP, Kiev, Ukraine, p. 219.

33. Dolzhenkov, O. O. (2013), "Political and social transformation: interconnection and features ", Aktualni problemy polityky, vol. 49, pp. 40-50.

34. Yerokhin, S. A. (2005), "Transformation process and its structuring", Aktualni problemy ekonomiky, vol. 2 (44), pp. 4—12.

35. Pascale R. The Art of Japanese Management / R. Pascale, A. Athos. — London: Penguin, 1981. — 218 p.

36. Nadler D. A. A Diagnostic model for organizational Behavior // Pespectives on behavior in organizations / D. A. Nadler, M. L. Tushman / Ed. by J. R. Hackman, L.W. Porter. –– N.Y.: Doubleday, 1977. –– 457 p.

37. Shils, Edward 1981 Tradition, Chicago: University of Chicago Press

38. Pohorelov, Yu. S. (2010), Pryroda, rushiini syly ta sposoby rozvytku pidpryiemstva [Nature, driving forces and ways of enterprise development], AdvATM, Kharkiv, p. 352.

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2014 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"