Українською | English

BACKMAIN


УДК 333.1

 

Ю. С. Шипуліна,

к. е. н., доцент кафедри маркетингу та управління інноваційною діяльністю

Сумського державного університету, м. Суми

О. Ю. Савченко,

аспірант кафедри маркетингу та управління інноваційною діяльністю

Сумського державного університету, м. Суми

Т. В. Кириченко,

аспірант кафедри маркетингу та управління інноваційною діяльністю

Сумського державного університету, м. Суми

 

МОТИВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

 

Y. S. Shipulina,

Candidate of Economic Sciences, Associate Professor,

Associate Professor of the Department of Marketing and MIA of Sumy State University, Sumy

E. J. Savchenko,

student of the Department of Marketing and MIA of Sumy State University, Sumy

T. V. Kirichenko,

student of the Department of Marketing and MIA of Sumy State University, Sumy

 

MOTIVATIONAL ASPECT OF MANAGEMENT OF INNOVATION ACTIVITY

 

У статті розглянуто ключові аспекти формування мотиваційної складової на промислових підприємствах, виділені основні фактори, що активізують діяльність співробітників інноваціно-орієнтованої установи. Мотивація персоналу, як область науково-практичної діяльності, вимагає розробки ефективного інструментарію, на основі якого активізується трудова діяльність співробітників, досягається максимально можливе використання їх трудового потенціалу. В інноваційної організації на перший план виходить гостра проблема необхідності в постійному підвищенні кваліфікації фахівців-новаторів, розвитку їх творчого потенціалу. Інноваційна діяльність вимагає від працівників як глибоких і сучасних знань, так і творчого підходу. На основі аналізу положення України на світовому ринку інновацій сформовані основні напрямки розвитку мотиваційної складової на промислових підприємствах в контексті реалізації інноваційної діяльності.

 

The article considers the key aspects of forming a motivational component in industrial enterprises, highlights the main factors that activate the activity of employees of an innovative-oriented institution. Motivation of the staff as an area of scientific and practical activity, requires the development of effective tools, on the basis of which the labor activity of employees is intensified, the maximum possible use of their labor potential is achieved. In the innovative organization, the acute problem of the need for continuous improvement of the qualifications of innovators, development of their creative potential is emerging. Innovative activities require both deep and contemporary knowledge of the workforce as well as a creative approach. On the basis of the analysis of Ukraine's position on the world market of innovations, the main directions of the development of the motivational component in industrial enterprises in the context of the implementation of innovation activities have been formed.

 

Ключові слова: інновація, інноваційна діяльність, управління інноваційною діяльністю, мотивація, матеріальне стимулювання.

 

Key words: innovation, innovative activity, management of innovative activity.

 

 

Постановка проблеми. На даний момент в Україні проблемам розвитку інноваційно-орієнтованих підприємств приділяється значна увага. Інноваційна політика промислового підприємства має на меті підвищення показників діяльності підприємства за рахунок впровадження новітніх технологій та методів управління підприємствами.

Перехід до інноваційної моделі розвитку зумовлює створення оптимальних умов для запровадження інновацій. Усе більший розвиток різнобічних галузей економіки зумовлює актуалізацію питань управління інноваційною діяльністю на всіх ланках управління економікою. Особливу увагу заслуговує питання мотивації персоналу інноваційно-орінтованого підприємства, як ключового стимулюючого фактора розробки та впровадження інновацій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемам вивчення мотиваційних основ інноваційної діяльності промислових підприємств присвячені, як вітчизняні, так і зарубіжні праці. Серед зарубіжних авторів слід виділити І. Ансоффа, П. Друкера, Ф. Котлера. Серед вітчизняних науковців слід виділити С.М. Ілляшенко, О.В. Прокопенко.

Наявність значної кількості розробок щодо впливу персоналу на активізацію інноваційної діяльності не розкривають у повній мірі мотиваційну складову даного процесу.

Мета дослідження. Визначення впливу впровадження заходів мотивації персоналу на розвиток та реалізацію інноваційних рішень.

Виклад основного матеріалу. Сучасний стан економіки України викликає перехід до нової системи управління, заснованої на принципах інноваційної діяльності.

Активізація інноваційної діяльності, як показує досвід промислово розвинених країн, є визначальним напрямом розвитку підприємств, що призводить до підвищення їх конкурентоспроможності та забезпечує стійке положення на ринку. У той же час ринкове «супровід» інновацій залишається в достатній мірі неопрацьованим напрямком досліджень.

Розробка і комерціалізація нових товарів і послуг - складна проблема. На світовий ринок щорічно виводиться близько 100 тис. найменувань нових продуктів, однак комерційного успіху досягають не більше 25%, при цьому 75% їх ринкових невдач пояснюються переважно дією ринкових факторів.

В умовах нерегульованих змін зовнішнього і внутрішнього середовища інноваційно-орієнтована діяльність підприємства є вирішальним фактором його конкурентної боротьби. Основним фактором напрямки на інноваційну діяльність є неминуча підвищена ризикованість. Новизна творчого підходу, науково-технічна робота, невизначеність з приводу результату (можливий як позитивний, так і негативний результат).

Зазначимо, що інноваційна активність промислових підприємств України характеризується підвищенням обсягів реалізованої інноваційної продукції (таблиця 1).

 

Таблиця 1.

Динаміка основних показників інноваційного розвитку промисловості України

Рік

Питома вага виконаних наукових і науково-дослідних робіт у ВВП, %

Питома вага підприємств, що займалися інноваціями, %

Питома вага підприємств, що впроваджували інновації, %

Питома вага реалізованої інноваційної продукції, %

2010

0,9

13,8

11,5

3,8

2011

0,79

16,2

12,8

3,8

2012

0,8

17,4

13,6

3,3

2013

0,81

16,8

13,6

3,3

2014

0,7

16,1

12,1

2,5

2015

0,68

15,8

11,8

2,3

 

Інвестування інноваційної діяльності в Україні залишається на дуже низькому рівні, хоча в нашій державі вона може бути важливим важелем усунення багатьох кризових явищ:

стимулом у розвитку фундаментальної науки;

протидією втрати наукового потенціалу внаслідок виїзду вчених за кордон;

вирішенням екологічних проблем, сприянням прискоренню конверсії військового виробництва з максимальним ефектом для перетворення технологічних основ громадянського виробництва.

Якщо розглядати позицію України на світовому ринку інновацій, то у 2017 р. держава покращила свої позиції у Глобальному  інноваційному індексі. У порівнянні з 2016 роком Україна піднялася на 6 пунктів, що обумовлено ростом коефіцієнту інноваційної ефективності вітчизняних підприємств, тобто співвідношенням інноваційного результату до інноваційних ресурсів.

Активізації інноваційної діяльності в Україні сприяють інвестиції в людський капітал, котрі досить знаходяться на низьких позиціях. Його ефективна реалізація і є основною конкурентною перевагою. В порівнянні з 2016 роком цей показник зменшився за рахунок скорочення державних витрат на освіту та науку [8].

Серед слабких сторін, котрі формують перепони у розвитку інноваційної діяльності в Україні слід також виділити недостатність розвитку ринку інновацій, розвиненість бізнесу, науковий та технологічний результат (рис.1).

 

Рис. 1. Сильні та слабкі сторони України у Глобальному інноваційному індексі, 2017 р. [8]

 

Данні показники зумовлюють відтік науковців за межі країни, що негативно впливає на реалізацію інноваційних процесів. За даними Державної служби статистики України, за останні 2 роки чисельність науковців зменшилась майже на 18%, а в порівнянні з 1991 роком – на 78%.

З метою підвищення позицій України на світовому ринку інновацій необхідно розробити ряд тактичних та стратегічних заходів, що стосуються збільшення обсягів державного фінансування по ключовим сферам, що стимулюють інноваційний розвиток (освіта, НДДКР); сформувати систему державного замовлення науково-технічної та інноваційно-технологічної продукції.

Для активізації процесів розробки нововведень стає необхідним розробка стимулюючих факторів до активізації інноваційної діяльності. При цьому головними факторами успіху є мотивація кадрового складу підприємства.

В системі функцій інноваційного менеджменту мотивація виконує важливу задачу мотивування співробітників до якісного виконання делегованих завдань в межах прийнятих ними повноважень, спрямованих на досягнення встановлених цілей розвитку інновацій. Делегування встановлює адміністративні відносини між учасниками інноваційного процесу.

У сучасному інноваційному менеджменті лейтмотивом мотивації підприємництва найчастіше є отримання максимального прибутку з метою досягнення надприбутки в майбутньому, заради чого і здійснюються різного роду інновації, як продуктові, технологічні, так і організаційні. У цій системі пріоритетів мотивації підприємництва не беруться до уваги нематеріальні цінності. Першочергове прагнення до прибутку за будь-яку ціну зводить до нуля значення і вплив безлічі соціальних і моральних потреб, які мають мотиваційно-трудовим значенням. Серед них можна виділити потребу в самоповазі, самореалізації, самоствердженні, прагнення до суспільного визнання і інші, які можуть бути і повинні бути потужним мотивом інноваційної діяльності.

Серед факторів мотивації кадрового складу слід виділити наступні:

Сприяння творчому підходу і ініціативи кадрів;

Створення комфортних умов для реалізації плідної роботи (вільне володіння розпорядок дня, право самоконтролю)

Гідна оплата праці трудового колективу;

Психологічний комфорт в колективі;

Впевненість в майбутньому кадрового складу.

Дані фактори, підкріплені ефективної державної політики сприяння інноваціям, обумовлюють успіх інноваційної діяльності підприємства на всіх його рівнях.

Серед факторів, що активізують мотивацію персоналу на підприємствах слід виділити наступні (таблиця 2).

 

Таблиця 2.

Фактори активізації мотивації персоналу [5, с. 75]

Заходи щодо підвищення якості персоналу

Характеристика

1. Диверсифікованість діяльності персоналу

Розширення спектра знань, умінь, навичок,

кваліфікації, комунікацій.

2. Створення консультативних груп

Добровільні об'єднання працівників по 5—6 осіб. Діяльність груп охоплює різні галузі організації роботи підприємства й включає стадії: виявлення проблеми, її аналіз, вироблення пропозицій, рекомендації з вирішення проблеми.

3. Створення навчальних центрів

Створення безперервного ланцюга навчання «школа — інститут — виробництво».

4. Курси підвищення кваліфікації й перепідготовки

Основні форми навчання: оволодіння функціями на робочому місці в процесі роботи, ротація, підвищення кваліфікації в рамках конкретної посади, оволодіння професією під керівництвом наставника, курси з вивчення конкретної тематики, самоосвіта.

5. Матеріальне стимулювання персоналу

Створення преміальних фондів за освоєння й випуск нової продукції, введення нових систем оплати праці — «план участі в прибутках», система «доплат за знання».

6. Соціальне виховання персоналу

Створення соціально-психологічних мотивацій праці.

7. Впровадження елементів персонального менеджменту

Надання можливості самостійно здійснювати планування, організацію, контроль і регулювання виробничого процесу.

 

Використання на практиці вищезазначених заходів зумовлює підвищення мотиваційної складової персоналу підприємства, що в кінцевому підсумку покращує якість реалізації інноваційного процесу.

 

Висновки.

Таким чином, особливе місце в інноваційній діяльності відводиться інтелектуальної діяльності людини. В інноваційному процесі найбільш характерний персоніфікований характер праці вченого, розробника, дослідника, але саме персонал підприємства здійснює процес перетворення наукового знання в нововведення, робить можливим його промислове використання.

Подальші дослідження повинні бути спрямовані на розроблення концептуальних засад впровадження механізму управління мотиваційною складовою інноваційної діяльності підприємств.

 

Література.

1. Демченко О.Г. Сучасний стан інноваційної діяльності в Україні та шляхи її вдосконалення / О.Г. Демченко , К.Ю. Бутівчак // Науковий журнал «Молодий вчений». – №12 (27). – Частина 2. – Видавничій дім «Гельветика». – 2015. – С.12-15

2. Іванков В.М. Оцінка стану інноваційної діяльності промислових підприємств / В. М. Іванков // Незалежний аудитор. - 2013. - № 6. - С. 70-76.

3. Ілляшенко С.М. Управління інноваційним розвитком: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Суми: ВТД «Університетська книга»; К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. – 324 с.

4. Кириченко, Т.В. Ефективне управління ресурсним потенціалом інноваційно-орієнтованого промислового підприємства [Текст] / Т.В. Кириченко, О.Ю. Савченко // Маркетинг інновацій і інновації у маркетингу: збірник тез доповідей Х Міжнародної науково-практичної конференції, 29 вересня - 1 жовтня 2016 р. / Відп. за вип. Ю.М. Гладенко. – Суми: Ткачов О.О., 2016. – С. 114-115.

5. Коржов Є. О. Сучасні аспекти стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних підприємств / Є. О. Коржов // Зб. наук. праць «Інвестиції: практика та досвід». – 2012. – № 12. – С. 73–75.

6. Савченко О.Ю. Мотивація інноваційної діяльності промислового піприємства  / О.Ю. Савченко // Тези доповідей ІX Міжнародної науково-практичної конференції «Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу». (24-25 вересня 2015 року). – Суми : ФОП Ткачов О.О., 2015. – С. 158-160.

7. Global R&D Report 2016 Magazine. P. 3-5.

8. Агроінновації: Україна значно покращила позиції у Глобальному інноваційному індексі [Електронний ресурс] – Режим доступу – http://agronews.ua/node/79645

9. Шамина Л.К., Минченко Л.В. Мотивация персонала в системе функций инновационного менеджмента. Сборник научных трудов [Електронний ресурс] /Л.К. Шамина, Л.В. Минченко. — Режим доступу – http://www.ibl.ru

 

References.

1. Demchenko, O.H. and Butivchak, K.Yu. (2015), “Modern state of innovation activity in Ukraine and ways of its improvement”, Scientific journal "Young scientist", vol.12 (27), no. 2, рр.12-15.

2. Ivankov, V.M. (2013), “Assessment of the state of innovation activity of industrial enterprises”, Independent Auditor, vol. 6, pp. 70-76.

3. Illiashenko, S.M. (2005), Upravlinnia innovatsiinym rozvytkom [Management of Innovative Development], VTD «Universytetska knyha», Sumy, Ukraine.

4. Kyrychenko, T.V. and Savchenko, O.Yu. (2016), “Effective management of resource potential of innovation-oriented industrial enterprise”, Marketynh innovatsij i innovatsii u marketynhu: zbirnyk tez dopovidej X Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Marketing of innovations and innovations in marketing: a collection of abstracts of the Xth International Scientific and Practical Conference], Sumy, Ukraine, September 29 – October 1, pp. 114-115.

5. Korzhov, Ye. O. (2012), Modern aspects of stimulation of innovation activity of machine-building enterprises”, Investments: practice and experience, vol. 12, pp. 73-75.

6. Savchenko, O.Yu. (2015), Motivation of innovation activity of industrial enterprise”, Marketynh innovatsij i innovatsii u marketynhu: zbirnyk tez dopovidej IX Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Marketing of innovations and innovations in marketing: a collection of abstracts of the IX International Scientific and Practical Conference], Sumy, Ukraine, September 24-25, pp. 158-160.

7. Global R&D Report (2016), Magazine, pp. 3-5.

8. Agronews (2017), “Agri-Innovation: Ukraine has significantly improved its position in the Global Innovation Index”, Available at: http://agronews.ua/node/79645 (Accessed 20 Oct 2017).

9. Shamina, L.K. and Minchenko, L.V. (2009), “Motivation of personnel in the system of functions of innovative management”, Collection of scientific works, Available at: http://www.ibl.ru (Accessed 20 Oct 2017).

 

Стаття надійшла до редакції 20.10.2017 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"