Українською | English

BACKMAIN


УДК 338. 28 (477)

 

Я. О. Ляшок,

д. е. н., доцент, в.о. ректора,

ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», м. Покровськ

Н. А. Шакіна,

старший викладач кафедри міжнародної економіки і бізнес-адміністрування,

ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», м. Покровськ

 

АНАЛІЗ ВІДПОВІДНОСТІ НАПРЯМІВ ФІНАНСУВАННЯ ГАЛУЗЕЙ НАУКИ ЗАЯВЛЕНИМ ДЕРЖАВОЮ НАЦІОНАЛЬНИМ ПРІОРИТЕТАМ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ

 

Ya. O. Liashok,

Doctor of Economic Sciences, Docent,

acting rector Donetsk National Technical University, Pokrovsk

N. A. Shakina,

Senior lecturer, Departnment of Economics and Business Administration,

Donetsk National Technical University, Pokrovsk

 

ANALYSIS OF ACCORDANCE OF SCIENTIFIC SECTOR FINANCING DIRECTIONS TO THE SCIENTIFIC-TECHNICAL DEVELOPMENT PRIORITIES PROCLIMED BY THE GOVERNMENT

 

У статті виявлено невідповідність реального державного фінансування галузей науки заявленим пріоритетам національного науково-технічного розвитку країни на основі аналізу даних державної статистики, визначено відсутність чітко встановлених пріоритетів розвитку національної економіки. Обґрунтовано протиріччя фінансування затверджених законодавством реальних пріоритетів інноваційного розвитку економіки країни для подальшого вдосконалення національної стратегії розвитку. Встановлено, що реформування науково-технічного комплексу побудовано за принципом частих змін цілей та завдань, без врахування загальновідомих факторів функціонування та розвитку науково-технічного потенціалу: активної та передбачуваної державної підтримки, формування попиту на наукові досягнення з боку реального сектору економіки тощо. Проведений аналіз і результати дослідження є основою для подальшого поглибленого вивчення напрямків інноваційного розвитку країни та розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи концептуальних положень і заходів державної стратегії розвитку інновацій в Україні, а також змісту нормативно-правових актів з питань науково-технічного розвитку економіки.

 

The article reveals the discrepancy between real national financing of science branches and declared priorities of the national scientific and technical development of the country on the basis of analysis of national statistics data; the absence of clearly defined priorities for the development of the national economy is defined. The contradictions of the real priorities financing of innovative economic development of the country approved by legislation are substantiated with a view to further improving the national development strategy. It was determined that the reforming of the scientific and technical complex was built on the principle of frequent changes in goals and objectives, without taking into account the well-known factors of functioning and development of scientific and technical potential: active and anticipated national support, the formation of demand for scientific achievements from the real sector of the economy, etc. The analysis and results of the research are the basis for further in-depth study of the directions of the country's innovative development and working out the recommendations for improving the system of conceptual regulations and measures of the national strategy for the development of innovations in Ukraine, as well as the content of normative legal acts on the issues of scientific and technical development of the economy.

 

Ключові слова: галузі науки, фінансування науки, науково-технічна сфера, пріоритетні напрямки фінансування науки.

 

Keywords: scientific sectors, science financing, scientific-technical sphere, priority branches of science.

 

 

Постановка проблеми. Основою здійснення радикальних економічних реформ та побудови якісно нової економічної системи в Україні є реструктуризація виробництва на базі науково-технічного прогресу. Необхідність розробки ефективних механізмів державного регулювання науково-технічного розвитку країни в ринкових умовах визначається тим, що параметри цього розвитку усе більше стають вирішальними для національної економіки. Держава існує в умовах ринкової економіки, яка є відносно самоорганізуючою, а значить і самокерованою системою. Тому держава скоріше не керує, а регулює ті або інші процеси, тобто підтримує систему у визначених рамках. Нині особливо суперечливими є проблеми надання ефективної прямої й опосередкованої підтримки науково-технічної сфери при умовах багатоканального формування ресурсної бази, визначення принципів вибору пріоритетів національного науково-технічного розвитку і акумуляції ресурсів на їх розвиток для одержання проривних, довгострокових стратегічних ефектів, здатних забезпечити прискорений соціально-економічний і науково-технічний розвиток країни.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання державного регулювання макроекономічних процесів у ринковій економіці, у тому числі під впливом НТП, висвітлені в роботах багатьох провідних українських і зарубіжних вчених. Серед них чільне місце займають праці Л. Абалкина, А. Анчишкіна, В. Бабича, А. Гальчинського, С. Галузи, В. Геєця, С. Глазьєва, Б. Данилишина, Б. Малицького, І. Михасюк, С. Мочерного, С. Пирожкова, А. Чухно, Ю. Яковця і ін. Проте ця проблема потребує подальшого більш глибокого вивчення з огляду на діючу державну політику в напрямку фінансування науково-технічної сфери економіки.

Постановка завдання. Оцінити адекватність напрямів фінансування галузей науки заявленим державою національним пріоритетам науково-технічного розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Провідним чинником економічної політики сьогодення проголошено збереження та розвиток науково-технічного потенціалу країни. Саме загальний рівень фінансування наукових досліджень є одним з ключових факторів переходу економіки країни на інноваційний рівень господарювання, побудови суспільства, що основане на знаннях. Тому вкрай важливо виділити пріоритетні напрямки фінансування в галузях науки для створення інноваційної моделі економіки країни.

Для того, щоб зрозуміти чи вірно витрачаються кошти спрямовані на підтримку та розвиток науково-технічної сфери, необхідно провести аналіз фінансування галузей науки України.

Для початку розглянемо класифікацію джерел фінансування науки в Україні за останні 6 років (табл.1).

 

Таблиця 1.

Джерела фінансування науки в Україні за 2010-2015 рр. [3]

Рік

Загальна сума витрат

у тому числі за рахунок

коштів бюджету, у т.ч. за рахунок держбюджету

коштів фондів спеціального призначення

власних коштів

коштів замовників:

коштів інших джерел

підприємств, організацій України

іноземних держав

2010

8995893,9

3750968,6

48303,6

872033,7

1961174,5

2315863,6

47549,9

2011

9591349,5

3912770,3

16903,0

841780,3

2285889,8

2478091,2

55914,9

2012

10558480,1

4774619,9

22684,9

1121251,4

2458386,7

2044961,9

136575,3

2013

11161064,4

4826809,3

20645,2

1466605,9

2306564,7

2411500,5

128938,8

2014

10320327,9

4088390,6

20687,8

1927807,3

2152435,2

2043013,1

87993,9

2015

12223157,6

4296353,4

-

3003573,5

2455897,6

2222176,9

245156,2

 

З табл. 1 бачимо, що фінансування науки в грошовому еквіваленті збільшилося за останні 6 років в 1,35 рази. Але це збільшення проходило нерівномірно за джерелами фінансування. Найбільш істотне збільшення фінансування відбулося за рахунок власних коштів – в 3,4 рази в 2015 р. по відношенню до 2010 р. А фінансування за рахунок іноземних держав зменшилося на 6%, що слід віднести до негативного фактора. Однак, для того, щоб зрозуміти чи відбулося реальне збільшення, треба проаналізувати зміну частки витрат фінансування науки від загального обсягу ВВП країни (рис. 1).

 

Рис. 1. Питома вага витрат на фінансування та підтримку науки в Україні в відсотковому співвідношенні до ВВП [3]

 

Як свідчить досвід зарубіжних країн, для того, щоб економіка була конкурентоспроможною, необхідно довести рівень фінансування науки до 3% ВВП.

Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» визначає, що бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності (крім видатків на оборону) повинно бути у розмірі не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту України [1]. В Україні такого масштабу фінансування ще не було, більш того, як видно з рис. 1, за останні роки спостерігається стійка тенденція до зниження частки ВВП для фінансування науки. А от зниження частки фінансування за рахунок державного бюджету є позитивною тенденцією, однак у даній ситуації воно скоріше пов’язано зі значним зниженням частки загального фінансування науки.

Для подальшого розуміння виявлених тенденцій розглянемо дані з обсягу виконаних наукових та науково-технічних робіт за останні 6 років (табл. 2).

З таблиці видно, що обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт збільшився за останні роки, на 27,8% у 2015 р. порівняно з 2010 р., однак питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП має стійку тенденцію до зниження. Скоріше всього такий спад був пов'язаний з нестабільною політичною ситуацією в країні.

За всіма видами досліджень на протязі 2010-2013 рр. спостерігався плавний зріст кількості, однак у 2014 р. всі показники зазнали істотного зниження, а вже в 2015 р. перевищили показники 2010 р.

 

Таблиця 2.

Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт за 2010-2015 роки [4]

Рік

Всього, у фактичних цінах

У тому числі

Питома вага обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП

фундаментальні дослідження

прикладні дослідження

розробки

науково-технічні послуги

 

млн. грн.

%

2010

9867,1

2188,4

1617,1

5037,0

1024,6

0,90

2011

10349,9

2205,8

1866,7

4985,9

1291,5

0,79

2012

11252,7

2621,9

2057,7

5369,9

1203,2

0,80

2013

11781,1

2695,5

2087,8

5772,8

1225,1

0,80

2014*

10950,7

2475,2

1910,2

5341,5

1223,8

0,69

2015*

12611,0

2465,6

2271,3

6523,0

1351,1

0,64

 

Після проведеного вище аналізу постає питання: чи виконується наразі головна державна стратегія розвитку економіки країни – перехід до інноваційної економіки? Разом постає питання: які напрями науки дістали за останні роки найбільшу підтримку та чи є вони пріоритетними згідно національних програм розвитку економіки країни?

Для розкриття даних питань проведемо аналіз динаміки фінансування галузей наук в Україні за останні 6 років (табл. 3).

У 2015 р. загальне фінансування наукових та науково-технічних робіт збільшилося на 3227263,7 тис. грн., або на 35,9%. Збільшення фінансування відбулося за всіма галузями наук, окрім суспільних наук та наукових організацій, та носило нерівномірний характер.

 

Таблиця 3.

Фінансування наукових та науково-технічних робіт  за галузями наук [3]

Фінансування наукових та науково-технічних робіт за галузями наук

(у фактичних цінах; тис. грн.)

Роки

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Всього:

8995893,9

9591349,5

10558480,1

11161064,4

10320327,9

12223157,6

- природничі науки

2723293,4

3115617,9

3453427,5

3466848,0

3236451,6

3261220,0

- технічні науки

5182026,5

5282467,1

5794811,2

6435096,6

5949978,1

7824582,7

- гуманітарні науки

134354,4

143725,0

158931,7

195123,6

192846,7

200629,0

- суспільні науки

463919,6

511420,1

606140,7

575713,0

488523,1

456322,2

- наукові організації, що мають багатогалузевий профіль

492300,0

538119,4

545169,0

488283,2

452528,4

480403,7

 

Динаміку змін фінансування галузей науки розглянемо на рис. 2.

 

Рис. 2. Фінансування наукових та науково-технічних робіт за галузями наук по роках по відношенню до 2010 р.

 

З рисунку бачимо, що стійке суттєве зростання фінансування в процентному співвідношенні приходиться на природничі та технічні науки з 2010 р. по 2013 р., у той час, коли фінансування гуманітарних наук відбувається дуже стрімко на протязі всього періоду, а фінансування суспільних наук – стрибкоподібно, то в бік збільшення, то в бік суттєвого зменшення.

Фінансування наукових організацій, що мають багатогалузевий профіль, взагалі має стійку тенденцію до зниження. Якщо процент фінансування за 2010-2013 рр. зріс в середньому в 1,3 рази в таких галузях науки як природничі, технічні та суспільні, то вже в 2015 р. ці показники суттєво змінилися (природничі науки – в 1,2 рази, технічні науки – в 1,5 рази, а от фінансування в галузі суспільних наук знизилося на 1,6%). Фінансування в галузі гуманітарних наук стрімко зростало на протязі всього періоду (збільшилося в 1,06 рази в 2011 р., в 1,18 рази – в 2012 р., в 1,45 рази – в 2013 р., в 1,44 рази – в 2014 р., в 1,5 рази – в 2015 р.). Фінансування наукових організацій, що мають багатогалузевий профіль, після невеликого збільшення зазнало суттєвого зменшення (порівняно з 2010 р. у 2011 р. він становив – (+9,31%), у 2012 р. – (+10,74%), у 2010 р. – (-0,82%), у 2011 р. –(-8,08%), у 2015 р. – (-2,42%)).

Але для того, щоб зрозуміти, чи відповідає зростання загального фінансування реальному розширенню фронту досліджень, необхідно проаналізувати дані чисельності науковців (табл. 4).

 

Таблиця 4.

Чисельність працівників наукових організацій за галузями наук [3]

Чисельність працівників наукових організацій за галузями наук, осіб

Роки

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Всього:

141086

134741

129945

123219

109636

101598

- природничі науки

50687

47779

46290

44666

40716

38348

- технічні науки

70112

67909

65097

61003

53656

49415

- гуманітарні науки

2926

3124

3397

3284

3160

3154

- суспільні науки

7604

7030

6809

6678

5853

5327

- наукові організації, що мають багатогалузевий профіль

9757

8899

8352

7588

6251

5354

 

Проаналізувавши дані таблиці 4 бачимо, що за представлений період чисельність працівників наукових організацій скоротилась за всіма галузями наук, крім гуманітарних наук, де вона зросла на 7,8%. Скорочення проходило плавно без різких змін. Найсуттєвіше зниження чисельності відбулося серед працівників наукових організацій. Причому порівнявши динаміку змін фінансування галузей наук та чисельності працівників в них, можна зробити наступні висновки: фінансування галузей природничих, технічних та гуманітарних наук збільшилося (на 19,8%, на 51%, на 49% відповідно) у той час, коли чисельність працівників наукових організацій в галузі природничих і технічних наук знизилася відповідно на 24,3%, на 29,5%, а от в галузі гуманітарних наук – збільшилася на 7,8%. Фінансування в галузі суспільних наук і наукових організацій, що мають багатогалузевий профіль, знизилася на 1,6% і на 2,4% відповідно, тоді як і чисельність наукових працівників в них знизилася досить суттєво: на 29,9% та на 45% відповідно.

Для остаточного розуміння за якими ж з галузей відбулося найсуттєвіше збільшення фінансування, необхідно проаналізувати ще й кількість виконаних наукових та науково-технічних робіт за період останніх 6 років (табл. 5).

 

Таблиця 5.

Кількість виконаних наукових та науково-технічних робіт за 2010-2014 р. [3]

Кількість виконаних наукових та науково-технічних робіт, одиниць

Роки

2010

2011

2012

2013

2014

2015

Всього:

52037

52354

53190

47875

42953

41070

- природничі науки

13546

14501

14786

15599

15534

14147

- технічні науки

29887

29344

30516

24853

20253

20045

- гуманітарні науки

706

988

576

634

544

671

- суспільні науки

3114

2684

2779

2698

2156

1752

- наукові організації, що мають багатогалузевий профіль

4784

4837

4533

4091

4466

4455

 

Судячи з наведених даних, можна зробити наступні висновки: загальна чисельність виконаних наукових та науково-технічних робіт за звітній період зменшилася на 21%, найбільше зниження відбулося у галузі суспільних наук – 43,7% у 2015 р. порівняно з 2010 р. А от найбільше збільшення виконаних робіт відбулося у галузі природничих наук – на 4,4%.

Слід зауважити, що тільки в тому випадку, коли збільшення загального фінансування випереджає зростання питомих витрат на одного дослідника, можна говорити про реальне розширення фронту наукового пошуку. Для аналізу цього аспекту зведемо отримані раніше дані (табл. 6).

Виходячи з наведених даних бачимо, що загальні витрати на наукову діяльність 1 науковця у 2010 р. склали 63,76 тис. грн., а у 2015 р. – 120,31 тис. грн., що перебільшує рівень витрат в 1,9 рази порівняно з 2010 р.

 

Таблиця 6.

Питомі витрати на 1 дослідника у галузях науки

Галузь наук

Загальне фінансування, тис. грн.

Чисельність працівників наукових організацій, чол.

Кількість наукових робіт, од.

Витрати на 1 працівника, тис. грн.

Кількість робіт на 1 працівника, од.

2010 рік

Всього:

8995893,9

141086

52037

63,76

0,37

- природничі науки

2723293,4

50687

13546

53,73

0,27

- технічні науки

5182026,5

70112

29887

73,91

0,43

- гуманітарні науки

134354,4

2926

706

45,92

0,24

- суспільні науки

463919,6

7604

3114

61,01

0,41

 - наукові установи та вузи, що мають багатогалузевий профіль

492300,0

9757

4784

50,46

0,49

 2015 рік

 Всього:

12223157,6

101598

41070

120,31

0,40

 - природничі науки

3261220,0

38348

14147

85,04

0,37

 - технічні науки

7824582,7

49415

20045

158,34

0,41

 - гуманітарні науки

200629,0

3154

671

63,61

0,21

 - суспільні науки

456322,2

5327

1752

85,66

0,33

 - наукові організації, що мають багатогалузевий профіль

480403,7

5354

4455

89,73

0,83

 

Темп зміни витрат на одного працівника та загальних витрат за галузями наук наведемо графічно (рис. 3).

Бачимо, що по всіх галузях науки темп збільшення загальних витрат не випереджає темпу збільшення витрат на 1 науковця, окрім галузі гуманітарних наук, що говорить про те, що до досліджень залучаються нові сили, наростають масштаби робіт.

 

Рис. 3. Темп зміни витрат на одного працівника та загальних витрат за галузями наук

 

Але той факт, що збільшення витрат на 1 працівника у всіх галузях науки суттєво не відрізняється, не може не викликати подиву, адже витрати на експериментальне обладнання дуже різняться між галузями. А також дивує той факт, що при збільшенні затрат, кількість виконаних наукових та науково-технічних робіт зросла тільки в галузі природничих наук, а в інших галузях відбулося зниження кількості (в галузі технічних наук на 5,7%, гуманітарних – на 11,4% і суспільних – на 19,8%, наукових організацій – на 6,9%).

Отже, після проведеного аналізу можна сказати, що в країні відбувається стрімке послаблення наукового потенціалу, як в якісному, так і в кількісному плані. Слід зазначити, що ні загальний об’єм, ні структура витрат на наукові дослідження не відповідають вимогам розвитку економіки побудованої на знаннях. Можна зробити висновок, що напрями фінансування науки зовсім не відповідають затвердженим законом [2] головним напрямам розвитку науки і техніки, вимогам інноваційної діяльності в економіці та побудові інноваційної моделі її зростання.

Висновки. Проведений аналіз ще раз підтверджує, що країна не має чітких встановлених пріоритетів у розвитку економіки. Продовжується «розпорошення» коштів та невідповідність між «сказаним та зробленим». Реформування науково-технічного комплексу побудовано за принципом частих змін цілей та завдань, без врахування загальновідомих факторів функціонування та розвитку науково-технічного потенціалу: активної та передбачуваної державної підтримки, формування попиту на наукові досягнення з боку реального сектору економіки тощо. Тому першочергового значення набуває докорінна модернізація системи формування і реалізації науково-технічних пріоритетів, залишається головною проблема збільшення фінансування науки державою, а також зростання замовлень з боку виробничих структур. За кризового стану економіки це звичайно проблематично, проте необхідно, як мінімум, враховуючи досвід провідних держав, запровадити стимулювання витрат на науку, з особливою увагою до робіт, пов’язаних з високими технологіями, і продукції, що вирізняється високою наукомісткістю.

У даному контексті необхідно зауважити, що навіть найдосконаліші засоби державної підтримки наукової діяльності виявлятимуть свою неефективність у разі збереження в країні макроекономічного середовища, несприятливого для розвитку і поширення інновацій.

 

Література.

1. Закон України “Про наукову та науково-технічну діяльність” [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150848.html.

2. Закон України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T012623.html.

3. Наукова та інноваційна діяльність в Україні за 2011-2015 роки / Офіційний сайт Державної Служби Статистики України [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

4. Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт за 2010-2015 рр. / Офіційний сайт Державної Служби Статистики України [Електронний ресурс]: – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

 

References.

1. Zakon Ukraїni “Pro naukovu ta naukovo-tekhnіchnu dіyal'nіst'” [Online], available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150848.html.

2. Zakon Ukraїni “Pro prіoritetnі napryami rozvitku nauki і tekhnіki” [Online], available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T012623.html.

3. “Naukova ta іnnovacіjna dіyal'nіst' v Ukraїnі za 2011-2015 roki”, The official Web site of the State Statistics Service of Ukraine  [Online], available at: http://www.ukrstat.gov.ua.

4. “Obsyag vikonanih naukovih ta naukovo-tekhnіchnih robіt za 2010-2015 rr.”, The official Web site of the State Statistics Service of Ukraine [Online], available at: http://www.ukrstat.gov.ua.

 

Стаття надійшла до редакції 20.07.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"