Українською | English

BACKMAIN


УДК 336.71.078.3

 

О. В. Акімова,

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри обліку та аудиту

Донбаської державної машинобудівної академії, м. Краматорськ

 

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРІНГУ В УКРАЇНІ

 

Olena Akimova,

Candidate of Economics, Associate Professor, Associate professor at Accounting and Audit Department,

Donbas State Engineering Academy, Kramatorsk

 

PROSPECTS FOR DEVELOPMENT OF THE FINANCIAL MONITORING SYSTEM IN UKRAINE

 

У статті виявлено проблеми функціонування системи фінансового моніторингу в Україні. Визначено особливості становлення світової системи боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму. Визначено особливості становлення та процеси функціонування системи фінансового моніторингу в України. Розкрито зміст фінансового моніторингу як форми державного фінансового та внутрішньогосподарського контролю. Визначено особливості участі України в MONEYWAL та Євразійській групі. Окреслені перспективи розвитку системи фінансового моніторингу в Україні, зокрема в частині впровадження рекомендацій ФАТФ щодо уточнення критеріїв віднесення операцій до об’єктів фінансового моніторингу та удосконалення його процедур.

 

Problems of functioning of system of financial monitoring in Ukraine are revealed in the article. Features of formation of world system of fight against money laundering and financing of terrorism are defined. Features of formation and processes of functioning of system of financial monitoring in Ukraine are designated. The essence of financial monitoring as a form both state financial and internal economic control is disclosed. Features of participation of Urkraina in MONEYVAL and in the Euroasian group are defined. The prospects of development of system of financial monitoring in Ukraine, including  implementation of recommendations of FATF about specification of criteria of reference of operations to objects of financial monitoring and improvement of its procedures are designated.

 

Ключові слова: система фінансового моніторингу, Україна, формування, проблеми, перспективи, рекомендації ФАТФ.

 

Keywords: system of financial monitoring, Ukraine, formation, problems, prospects, recommendations of FATF.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. На сьогоднішній день практично все міжнародне співтовариство визнає, що загроза відмивання доходів, отриманих від незаконної діяльності, набула глобального масштабу і руйнує економічну, соціальну і політичну безпеку кожної країни. Це вимагає від держав вжиття узгоджених заходів по боротьбі з цим соціально небезпечним явищем, як на національному, так і на міжнародному рівнях. За цих умов здійснення фінансового моніторингу з протидії легалізації незаконних доходів є важливою функцією державного управління в кожній країні. Це пов'язано з тим, що процес легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом призводить до зниження економічного зростання, погіршення інвестиційного клімату за рахунок відволікання (вилучення) з обігу грошових коштів, ухилення від сплати податків, розкрадання бюджетних коштів і т.д. Крім того, саме прозорість і фінансової сфери і невикористання її для здійснення різного роду фінансових злочинів обумовлюють надійність кредитно-фінансової системи, інвестиційної привабливості країни і її економічної безпеки залежить від ефективності фінансового моніторингу.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, обсяг тіньової економіки в Україні в січні-вересні 2015 року склав 40% від офіційного ВВП [1, с. 4]., в той час як лише 0,17 % від усіх повідомлень про підозрілі фінансові операції мають адміністративні наслідки [1]. Ці явища вказують на низьку ефективність інституційного забезпечення соціально-економічного розвитку в Україні. Зростання тіньової економіки пов'язане з нераціональністю податкової системи і, як наслідок, надмірний податковий тягар. У цих умовах для того, щоб приховати свої доходи від оподаткування, жителі йдуть в «тінь». Низька конкурентоспроможність галузей і високий компонент корупції погіршують ситуацію і вкрай ускладнюють передачу процесу тіньових фінансових потоків в офіційний сектор економіки України. Отже існує необхідність вдосконалення національної системи фінансового моніторингу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. В розвинених країнах світу система фінансового моніторингу була розроблена на основі теоретизації даного поняття як фінансово-правової категорії, що відображає механізм контролю за наслідками предикатних злочинів для фінансових операцій в боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму (БВГ / ФТ).

Прогрес теорій розвитку системи фінансового моніторингу відбувся наприкінці ХХ-го століття. Слід зауважити, що значна кількість зарубіжних дослідників, зокрема: P. A. Schott [2], EJean-Francois [3], Т. Kobayashi [4], М. Лебедєва і Л. Молова [5], М. Прошунін [6], були зосереджені на оцінці системи фінансового моніторингу з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Зокрема, у дослідженні Р. А. Schott, аналізується зв'язок між відмиванням грошей і фінансуванням тероризму. Автор вважає, що «значна різниця між відмиванням грошей і фінансуванням тероризму є те, що задіяні кошти можуть виходити як із законних джерел, так і із злочинної діяльності. Такі законні джерела можуть включати в себе пожертвування або подарунки готівкою, або іншим майном організації, такі як фонди або благодійні організації, які, в свою чергу, використовуються для підтримки терористичної діяльності або терористичних організацій. Отже, ця різниця вимагає спеціальних законів для боротьби з фінансуванням тероризму»[2, с. 16]. EJean-Francois вивчає фінансовий моніторинг для некомерційних організацій, як «система, яка контролює облік методів і процедур, достовірності фінансової звітності, а також здатність організації для отримання зворотного зв'язку, яка може допомогти в досягненні стратегічних та оперативних цілей і завдань» [3, с. 120]. Автор вважає, що фінансовий моніторинг допомагає некомерційним організаціям збирати інформацію про доходи, витрати, затрати та продуктивність. Т. Kobayashi проаналізував звіт фінансового моніторингу, який був сформований в Японії Агентством фінансових послуг (FSA) в липні 2014 року [7]. Ініціативою FSA є співпраця з закордонними регуляторами, а саме наглядовими коледжами, обмін інформацією з іноземними регуляторами і т.д.; збір і використання інформації, а саме створення команди проекту розвідки для збору інформації; вдосконалення експертизи екзаменаторів, а саме формування спеціалізованої групи з категорії бізнес-ризику і початок співпраці з екзаменатором головної команди; ініціативи, спрямовані на якісне поліпшення іспитів, а саме підвищення експлуатаційної гнучкості. Автор прийшов до висновку, що більшість з практик, розглянутих в доповіді, не досягають рівня «кращих практик» [4, с. 2]. У публікації М. Лебедєвої і Л. Молової [5] кредитні організації, в якості одного із суб'єктів фінансового моніторингу, служать в якості основного постачальника інформації в базі даних російської фінансової розвідки, і відіграють особливу роль в рамках національних систем БВГ / ФТ. У даній статті розглядається структура російської системи БВГ / ФТ, аналізується місце і роль кредитних організацій в області БВГ / ФТ, шляхи оптимізації роботи кредитних організацій в області БВГ / ФТ шляхом створення механізму пропонується взаємодія всіх суб'єктів фінансового моніторингу. До числа заходів, які визначають зміст державного контролю в системі фінансового моніторингу, є наступні: ідентифікація клієнта; контроль операцій клієнтів; документальна фіксація інформації; напрямок інформації в уповноважений орган для виявлення підозрілих операцій та операцій обов'язкового контролю; проведення навчання в області БВГ / ФТ.

Прошунін M.  сформулював зміст фінансового моніторингу в кредитних організацій в такий спосіб: ідентифікація клієнта; моніторинг всіх операцій; повідомлення уповноваженого органу про підозрілі операції; наявність (зберігання) документів по операціях; запис інформації про угоди; навчання персоналу [6, с. 108]. Автор приходить до висновку, що дотримання цих принципів дозволяє звести до мінімуму ризики, які виникають в результаті незаконної діяльності в сфері БВГ / ФТ.

Таким чином, іноземні дослідження внесли значний вклад в розвиток системи фінансового моніторингу. Проте, вони засновані на вивченні характеру їх національних економік. Формування системи фінансового моніторингу в Україні є свої особливості.

Дослідження цих характеристик, проведених в роботах українських вчених. Сербина О. і Мінакова К. [8] досліджували історичні аспекти формування системи фінансового моніторингу в Україні. Вони визначили ключові фактори, які вплинули на формування системи фінансового моніторингу та основних проблем, яким слід приділити увагу, вдосконаленню системи фінансового моніторингу. А. Хмелюк [9], А. Александров і Н. Зубарєва [10] вважають, що фінансовий моніторинг являє собою особливий метод фінансового контролю. І. Чумакова та Ю. Кравченко [11] зробили спробу описати національну систему протидії відмиванню грошей в Україні. Її головними дійовими особами є основні суб'єкти фінансового моніторингу, які безпосередньо не пов'язані з фінансовими операціями своїх клієнтів, але вони можуть бути залучені, щоб забезпечити видимість законності відмивання «брудних» коштів. На основі комплексного аналізу ступеня країни відповідно до рекомендацій ФАТФ, в статті виявлено причинно-наслідковий зв'язок між національною оцінкою ризиків легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму, та оцінкою ризиків на рівні окремих його компонентів – первинних суб'єктів фінансового моніторингу (в тому числі аудиторів та аудиторських фірм). Автори вивчили систему оцінки ризиків легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму з точки зору компонентів внутрішнього контролю і показали вміст внутрішніх заходів фінансового контролю в їх взаємозв'язку з компонентами системи внутрішнього контролю аудиторської фірми. Леонов С. і Куришко О. [12] узагальнили методологічні підходи до оцінки привабливості країн для легалізації доходів і підходи до виявлення загроз використання України в якості платформи для легалізації. Їх дослідження засноване на вивченні дворівневого підходу до оцінки ризиків використання країни в процесі легалізації доходів. В результаті, 10 досліджених країн були розділені на 3 групи: країни, які спеціалізуються в сфері фінансових послуг і є привабливими для легалізації доходів (Кіпр, Швейцарія, Великобританія і Нідерланди); країни з інтенсивним відтоком капіталу (Польща, Росія і Україна); країни з нормальною фінансовою торгівельною підтримкою (Австрія, Німеччина та Італія). За результатами цього дослідження автори прийшли до висновку, що в більшості випадків легалізація доходів в Україні здійснюється не через торгові операції, а через операції з власним капіталом у формі введення / виведення приватних іноземних інвестицій, в тому числі країн з лояльним податковим та банківським правом.

Разом з тим, зазначені дослідження не розкривають основних проблем, пов’язаних з формуванням і розвитком системи фінансового моніторингу в Україні.

Метою даного дослідження є виявлення особливостей і проблем становлення системи фінансового моніторингу в Україні і визначення на цій основі напрямків її розвитку. Для досягнення цієї мети необхідно вирішити низку завдань, щоб досягти мети дослідження:

по-перше, проаналізувати формування системи фінансового моніторингу в Україні, виявити його особливості;

по-друге, уточнити визначення фінансового моніторингу в Україні;

по-третє, запропонувати перспективи розвитку системи фінансового моніторингу в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Міжурядова організація з розробки фінансових заходів по боротьбі з відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом (FATF – Financial Action Task Force) була створена з метою координації національних заходів по боротьбі з тероризмом та протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. FATF була створена рішенням, прийнятим на саміті G7 в 1989 р. та являє собою велику міжнародну організацію, яка займається розробкою і впровадженням міжнародних стандартів у сфері боротьби з тероризмом і боротьбі з відмиванням грошей.

До цілей FATF належить встановлення стандартів і сприяння ефективному здійсненню законодавчих, нормативних та оперативних заходів по боротьбі з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та інших пов'язаних з ними загроз цілісності міжнародної фінансової системи [13]. FATF розробила низку рекомендацій, які визнані в якості міжнародного стандарту по боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму та розповсюдженням зброї масового знищення. Вони формують основу для скоординованого реагування на ці загрози для цілісності фінансової системи і допоможе забезпечити рівні умови. По-перше випущені в 1990 р. Рекомендації FATF були переглянуті в 1996, 2001, 2003 і зовсім нещодавно в 2012 р., щоб гарантувати, що вони залишаються актуальними і вони призначені для універсального застосування. FATF стежить за ходом її членів у здійсненні необхідних заходів, розглядає відмивання грошей і методів фінансування тероризму, а також заходи протидії ним, а також сприяє прийняттю і здійсненню відповідних заходів на глобальному рівні. У співпраці з іншими міжнародними учасниками, FATF веде роботу по виявленню вразливих місць на національному рівні з метою захисту міжнародної фінансової системи від зловживань. У сучасних умовах Україна не є членом FATF, але вона є членом Комітету експертів з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей (MONEYVAL) та з жовтня 2004 р. Україна є спостерігачем Євразійської групи (ЄАГ). Метою MONEYVAL є забезпечення держав-членів ефективною системою по боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму та відповідність міжнародним стандартам в цьому питанні. Для досягнення цієї мети, MONEYVAL наділений низкою ключових компетенцій і завдань [14]:

оцінювати відповідність своїх членів за всіма відповідними міжнародними стандартами в юридичних, фінансових та правоохоронних секторах за допомогою процесу взаємних експертних оцінок, включаючи оцінку ефективності заходів, що вживаються на практиці;

формулювати рекомендації щодо шляхів підвищення ефективності національних режимів по боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму та зміцнення потенціалу держав для співпраці на міжнародному рівні в цих областях;

проведення тематичних досліджень по типології відмивання грошей і фінансування тероризму і надання відповідних звітів;

проводити інші дослідження в області питань, пов'язаних з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму, в тому числі горизонтальних оглядів ходу оцінювання держав у виконанні міжнародних стандартів в кожній оцінці раунду;

здійснювати заходи щодо підвищення обізнаності про глобальну політику і оперативні ініціативи з боротьбі з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.

Метою ЄАГ є забезпечення ефективної взаємодії та співпраці на рівні держав регіону і інтеграції в міжнародну систему протидії відмиванню грошей і фінансуванню тероризму [15, ст. 2]: сприяння впровадженню міжнародних стандартів; проведення оцінки ефективності існуючих механізмів БВГ / ФТ; координація співпраці з надання технічної допомоги в області БВГ / ФТ; аналіз тенденцій (і типологія) в сфері БВГ/ФТ і обмін досвідом у боротьбі з цими злочинами.

Система фінансового моніторингу в Україні складається з двох рівнів: державному рівні, в особі Державної служби з фінансового моніторингу, і суб'єктів державного фінансового моніторингу та первинної ланки, в особі суб'єктів фінансового моніторингу. Ці рівні взаємопов'язані, що показано на рис. 1.

 

Рис. 1. Процес фінансового моніторингу в Україні

 

Суб'єктами державного фінансового моніторингу є [16, ст. 5]: Національний банк України; Державна служба фінансового моніторингу як центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з боротьби з відмиванням грошей та боротьби з фінансуванням тероризму (БВГ / ФТ); Міністерство юстиції України;  відповідні органи виконавчої влади; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку; Національна комісія з питань державного регулювання ринків фінансових послуг.

Державна служба фінансового моніторингу України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику по боротьбі з відмиванням грошей і протидії фінансуванню тероризму (БВГ / ФТ) в якості ключового елемента системи фінансового моніторингу. Вона була створена в 2003 р. через включення України до «чорного списку» FATF з 2002 по 2003 р. і активізацію відповідної політики протидії злочинам у фінансовій сфері. Діяльність служби регулюється Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму» (Закон про БВГ / ФТ) і Положенням про службу [16]. Закон визначає внутрішні і зовнішні процедури фінансового моніторингу. Крім того, він вказує перелік фінансових операцій, які повинні контролюватися фінансовими інститутами в обов'язковому порядку.

Відповідно до Положення про Державної служби фінансового моніторингу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р № 455, діяльність служби України регулюється і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Це забезпечує [17, с. 4]:

реалізацію державної політики в сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечення координації діяльності державних органів у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;

розробку і вдосконалення законодавства в цій галузі, що реалізується Міністерством фінансів України;

збір, обробку та аналіз інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, фінансові операції або інша інформація, яка може мати відношення до підозри в легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму;

регулювання і нагляд за особами в області БВГ/ФТ, які надають посередницькі послуги з купівлею і продажем нерухомого майна, а також для підприємців і юридичних осіб, які проводять фінансові операції з товарами (виконання робіт, послуг) за готівку;

встановлення конструктивного співробітництва з міжнародними організаціями та іноземними партнерами, які відповідають за організацію ефективної протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.

Суб'єктами первинного фінансового моніторингу є [16, ст. 5]: банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи; платіжні організації, учасники або члени платіжних систем; товарні біржі й інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами; професійні учасники фондового ринку; поштові оператори та інші організації, які здійснюють операції грошового переказу; філії або представництва іноземних суб'єктів господарювання, які надають фінансові послуги на території України; інші суб'єкти, визначені законами України.

Подальше впровадження в Україні стандартів FATF також є сигналом про те, що українська влада, як і раніше, прихильна до впровадження глобальних стандартів [18, с. 24-25].

За сучасних умов основними рекомендаціями FATF для майбутнього розвитку системи фінансового моніторингу в Україні є:

ризикоорієнтований підхід до процесів, які пов'язані з БВГ / ФТ, а також організація ефективної співпраці на національному рівні;

кримінальне переслідування осіб, пов'язаних з відмиванням грошей і криміналізація таких актів, в тому числі конфіскація доходів, одержаних злочинним шляхом;

вжиття усіма суб'єктами фінансового моніторингу профілактичних заходів;

організація внутрішнього контролю, поліпшення контролю над іноземними та національними політичними діячами, а також додаткові вимоги для контролю електронних переказів;

необхідність забезпечення високоякісного правового і матеріально-технічного забезпечення правоохоронних органів і наглядової діяльності;

організація міжнародного співробітництва в сфері БВГ / ФТ.

Необхідно також реалізувати комплекс програм, які повинні включати в себе [19, р. 132-133]:

виявлення осіб, які здійснюють фінансові операції, виявлення бенефіціарів;

визначення процедури відмови від фінансової угоди;

виявлення критеріїв операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, а також повідомлення Державній службі фінансового моніторингу України про них;

оцінка ризиків легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;

перевірка інформації про клієнтів та їх операції, щоб підтвердити або спростувати підозри, якщо клієнт здійснює легалізацію (відмивання) доходів, які були отримані злочинним шляхом, і фінансування тероризму;

документальна фіксація інформації про операції, які підлягають обов'язковому контролю;

зберігання інформації та документів, отриманих шляхом здійснення внутрішнього контролю з метою запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;

забезпечення конфіденційності заходів, вжитих суб'єктами фінансового моніторингу для запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;

підготовка та навчання персоналу з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.

Перспективні напрямки подальшого вдосконалення і розвитку фінансового моніторингу в Україні повинні стосуватися:

уніфікації термінології нормативних актів України про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;

корективи для визначення особливостей угод з урахуванням фінансового моніторингу, а також кількісних показників таких угод;

підвищення ефективності взаємодії Державної служби фінансового моніторингу України з суб'єктами державного фінансового моніторингу, особливо банківських і правоохоронних органів;

вдосконалення та адаптація законодавства України до міжнародних стандартів, які постійно змінюються.

Висновки і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Фінансовий моніторинг в Україні визначається як форма держави та внутрішньогалузевого економічного фінансового контролю, здійснюваного Державною службою фінансового моніторингу України, керівників та суб'єктів фінансового моніторингу з тим, щоб уникнути проникнення доходів, здобутих злочинним шляхом, в офіційну економіку України і не допустити використання суб'єктами фінансового моніторингу інструментів відмивання грошей і фінансування тероризму. Ефективність національного відповідності БВГ / ФТ з міжнародними стандартами, взаємодія суб'єктів фінансового моніторингу та правильної координації їх діяльності з боку регулятора визначає стабільність загальної економічної ситуації в країні, зниження його продуктивності як тіньова економіка, корупція і рівень злочинності в Україні.

На основі аналізу умов фінансового моніторингу в Україні можна зробити висновок про те, що фінансовий моніторинг в Україні доцільно розглянути в рамках української фінансово-правової бази з її віднесенням до інституту фінансового контролю. В цілому, нормативно-правова база системи фінансового моніторингу в Україні формується і відповідає міжнародним стандартам. Але вона потребує вдосконалення в аспекті критеріїв віднесення операцій до об’єктів фінансового моніторингу і процедури його здійснення та попередження відмивання грошей та фінансування тероризму.

 

Література.

1. Тенденції тіньової економіки в Україні: 9 місяців 2015 року. Київ: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, 2015. 20 с.

2. Schott P.A. Reference guide to anti-money laundering and combating the financing of terrorism. Washington: The International Bank for Reconstruction and Development. The World Bank. The International Monetary Fund, 2006. 292 p. ISBN: 0-8213-6513-4.

3. Jean-Francois E. Financial sustainability for nonprofit organizations. New York: Springer Publishing Company, LLC, 2015. 360 p. ISBN: 978-0-8261-2983-3.

4. Kobayashi T. FSA’s financial monitoring report highlights risk governance’s importance. Tokyo: Nomure Research Institute, Ltd, 2014. 5 p.URL: https://www.nri.com/~/media/PDF/global/opinion/lakyara /2014/lkr2014205.pdf

5. Lebedeva M.E., Molova L.A. Special role of credit institutions in the Russian National AML/CFT system. Mediterranean Journal of Social Sciences. 2014. Vol. 5. № 24. P. 438-441. DOI: 10.5901/mjss.2014.v5n24p438.

6. Proshunin M.M. Financial monitoring as a form of financial control. Tomsk State University Bulletin. 2010. January. 330. P. 105-108. ISSN: 1561-7793.

7. Highlights of the Financial Monitoring Report. Financial Services Agency. 4 July 2014. http://www.fsa.go.jp/en/news/2014/20140731-1/01.pdf

8. Serbyna O.G., Mynakova K.S. Formation of a system of financial monitoring in Ukraine. Young Scientist. 2014. № 4 (07). P. 125-128. ISSN 2304-5809.

9. Khmelnik A. The role of financial monitoring in the system of financial control. Схід. 2014. № 6 (132). P. 42-46. ISSN 1728-9343.

10. Александров А.В., Зубарев Н.А. Финансовый мониторинг. Транспорентность и новые принципы ведения бизнеса. Financial Space. 2014. 1(13). С. 8-15. ISSN 2304-1692.

11. Chumakova I., Kravchenko Y. Problems of formation of internal financial monitoring system in the context of prevention of money laundering risks. Фінанси України. 2014. № 2. Р. 54-69. ISSN 2305-7645.

12. Leonov S., Kuryshko O. Improvement of evaluation method of financial system attractiveness for income legalization. Public and Municipal Finance. 2013. Vol. 2. Issue 1. P. 7-13. ISSN 2222-1867.

13. The Financial Action Task Force (FATF). http://www.fatf-gafi.org/.

14. Committee of Experts on the Evaluation of Anti-Money Laundering Measures and the Financing of Terrorism (MONEYVAL). http://www.coe.int/t/dghl/monitoring/moneyval/default_en.asp?expandable=0

15. Agreement on the Eurasian Group on combating money laundering and financing of terrorism. http://eurasiangroup.org/Agreement.pdf

16. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Верховна Рада України; Закон України від 14.10.2014 р. № 1702-VII.

17. The State Financial Monitoring Service of Ukraine. Annual report 2014. Kyiv. – URL: http://www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2015 /20150720 /Annual%20Report%202014.pdf

18. Ukraine. Written analysis by the Secretariat of core and key recommendations. Third 3rd round written progress report submitted to MONEYVAL. 18 September 2015. – URL: http://www.coe.int/t/dghl /monitoring/moneyval/Evaluations/Progress%20reports%202y/MONEYVAL(2015)2_UKR_3rdProg_Analysis_en.pdf

19. Буткевич С.А. Фінансовий моніторинг: зарубіжний досвід та українська модель. Сімферополь: Кримнавчпеддержвидав, 2012. 314 с. ISBN 978-966-354-467-0.

 

References.

1. Trends shadow economy in Ukraine (2015), “9 months of 2015, Kyiv: Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine, p. 20.

2. Schott, P.A. (2006), “Reference guide to anti-money laundering and combating the financing of terrorism”, Washington: The International Bank for Reconstruction and Development. The World Bank. The International Monetary Fund, p. 292

3. Jean-Francois, E. (2015), “Financial sustainability for nonprofit organizations”, New York: Springer Publishing Company, LLC, p. 360

4. Kobayashi, T. (2014), “FSA's financial monitoring report highlights risk governance's importance”, Tokyo: Nomure Research Institute, Ltd, p. 5 - URL: https://www.nri.com/~/media/PDF/global/opinion/lakyara /2014/lkr2014205.pdf

5. Lebedeva, M.E., Molova, L.A. (2014), “Special role of credit institutions in the Russian National AML / CFT system”, Mediterranean Journal of Social Sciences, Vol. 5, № 24. pp. 438-441.

6. Proshunin, M.M. (2010), “Financial monitoring as a form of financial control”, Tomsk State University Bulletin, № 330. pp. 105-108.

7. Highlights of the Financial Monitoring Report. Financial Services Agency, (2014), http://www.fsa.go.jp/en/news/2014/20140731-1/01.pdf

8. Serbyna, O.G., Mynakova, K.S. (2014), “Formation of a system of financial monitoring in Ukraine”, Young Scientis, Vol. 4(07), pp. 125-128.

9. Khmelnik, A. (2014), “The role of financial monitoring in the system of financial control”, Vol. (132), pp. 42-46.

10. Alexandrov, A.V., Zubarev, N.A., (2014), “Financial monitoring. Transporentnost and New Principles of Doing Business”, Financial Space, Vol.  (13), pp. 8-15.

11. Chumakova, I., Kravchenko, Y. (2014), “Problems of formation of internal financial monitoring system in the context of prevention of money laundering risks”, Finance Ukraine, № 2, pp. 54-69.

12. Leonov S., Kuryshko, O. (2013), “Improvement of evaluation method of financial system attractiveness for income legalization”, Public and Municipal Finance, Vol. 2, Issue 1, pp. 7-13.

13. The Financial Action Task Force (FATF). http://www.fatf-gafi.org/.

14. Committee of Experts on the Evaluation of Anti-Money Laundering Measures and the Financing of Terrorism (MONEYVAL). http://www.coe.int/t/dghl/monitoring/moneyval/default_en.asp?expandable=0

15. Agreement on the Eurasian Group on combating money laundering and financing of terrorism. http://eurasiangroup.org/Agreement.pdf

16. On prevention and counteraction to legalization (laundering) of proceeds from crime, terrorist financing and the financing of proliferation of weapons of mass destruction. Verkhovna Rada of Ukraine; Law of Ukraine of 10.14.2014 p. Number 1702-VII.

17. The State Financial Monitoring Service of Ukraine. Annual report 2014. Kyiv. - URL: http://www.sdfm.gov.ua/content/file/Site_docs/2015 / 20150720 /Annual%20Report%202014.pdf

18. Ukraine. Written analysis by the Secretariat of core and key recommendations. Third 3rd round written progress report submitted to MONEYVAL. 18 September 2015. - URL: http://www.coe.int/t/dghl /monitoring/moneyval/Evaluations/Progress%20reports%202y/MONEYVAL(2015)2_UKR_3rdProg_Analysis_en.pdf

19. Butkevych, S.A., (2012) “Financial monitoring: foreign experience and Ukrainian model”, Simferopol: Krymnavchpedderzhvydav, p. 314.

 

 Стаття надійшла до редакції 20.12.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"