УДК 351

 

І. А. Нечаєва,

к. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту,

Запорізький національний технічний університет

 

АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА ВИТРАЧАННЯ ПУБЛІЧНИХ ФОНДІВ ГРОШОВИХ КОШТІВ В УМОВАХ БЮДЖЕТНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

 

I. A. Nechaeva,

Associate Professor, Candidate of Science (Economics)

Zaporizhzhya National Technical University

 

ANALYSIS OF THE FORMATION AND USE OF ASSETS OF PUBLIC FUNDS UNDER FISCAL DECENTRALIZATION

 

В дослідженні розглянуто основні складові фінансової системи країни, зокрема, підсистему публічних та підсистему приватних фінансів. Окремі ланки кожної з підсистем характеризуються фінансовими відносинами, яким притаманні специфічні особливості. Ці відносини виникають у процесі утворення, розподілу, управління, використання та перерозподілу публічних і приватних фондів коштів.

Виокремлено основні елементи публічних фондів грошових коштів в Україні, до яких відносяться фонди грошових коштів держави; фонди грошових коштів місцевого самоврядування; фонди грошових коштів, за рахунок яких задовольняються суспільні інтереси, визнані державою або органами місцевого самоврядування, незалежно від форми власності цих фондів.

Проведено аналіз основних джерел формування та напрямків використання публічних фондів грошових коштів таких як Бюджет України, місцеві бюджети, Пенсійний фонд та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування України.

 

The main components of the financial system, in particular subsystem of public and private finance subsystem, are regarded in the research. Distinct parts of each subsystem are characterized by financial relations, which are inherent by specific features. These relationships arise in the process of creation, distribution, management, use and redistribution of public and private funds. The basic elements of public assets of funds in Ukraine are considered, which include assets of funds of the state; assets of funds of local government; assets of funds, with the help of which the public interests, that recognized by the state or local authorities, regardless of the ownership of these assets, are satisfied.

The analysis of the main sources of formation and directions of use of public assets of funds, such as the budget of Ukraine and local budgets, Pension fund and compulsory state social insurance funds of Ukraine, is conducted.

 

Ключові слова: публічні фінанси, публічні фонди грошових коштів, доход, видатки.

 

Key words: public finance, assets of funds, revenue, expenditure.

 

 

Постановка проблеми. Процеси глобалізації та інтеграції України у світову економіку вимагають переформування національної фінансової системи, що повинна базуватись на єдності фінансового механізму та диференціації впливу на різних її рівнях. Здійснення реформаційних практичних кроків, у тому числі таких, як бюджетна децентралізація, потребує попереднього аналізу фінансової системи в цілому та її основних складових з метою виявлення недоліків в управлінні ними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Фінанси прийнято поділяти на фінанси державної влади та місцевого самоврядування, фінанси суб'єктів господарювання та міжнародні фінанси. Наразі існує й інша класифікая, що передбачає виділення двох складових фінансової системи – це приватні та публічні фінанси. У зарубіжній науці та практиці категорія «публічні фінанси» є загальновживаною, однак, для вітчизняної економічної думки це поняття  є досить новим.

Проблеми управління сферою публічних фінансів не залишилися поза увагою вітчизняних науковців. Праці Л. Воронової, О. Грачової, М. Карасьової, О. Музики-Стефанчук, Т. Латковської, О. Орлюк, Л. Савченко, Е. Соколової, Н. Хімічевої присвячені дослідженню сутності фінансів та публічної фінансової діяльності. Необхідність розкриття сучасної сутності відносин з приводу управління публічними фінансами поділяють такі вітчизняні науковці, як Р. Гаврилюк, С. Клімова, М. Кучерявенко, А. Нечай, Н. Пришва, І. Розпутенко, В. Тропіна та інші.

В роботах С. Ніщимної розглянуто наукові підходи до визначення фінансів, публічних фінансів, публічної фінансової діяльності як юридичних та економічних категорій в їх еволюційному розвитку. В дослідженнях С. М. Вдовенко та Ю. В. Шульги розкрито сутність та структуру публічних фінансів, проведено аналіз законодавчих актів України, що регулюють формування, управління та використання публічних фондів. В роботах деяких авторів розглянуто окремі елементи публічних фінансів. Зокрема, О. Вінницька в своїх дослідженнях аналізує вплив міжбюджетних трансфертів на дохідну частину місцевих бюджетів.

Однак, незважаючи на достатню кількість наукових праць, що присвячені дослідженню сутності фінансів та публічної фінансової діяльності, комплексний аналіз основних складових публічних фінансів відсутній.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даної статті є уточнення структури публічних фінансів, аналіз джерел формування та напрямків витрачання публічних фондів грошових коштів в умовах бюджетної децентралізації.

Виклад основного матеріалу. Частину зароблених грошей українці (сумлінно чи не дуже) сплачують  у вигляді податків у Державний та місцеві бюджети України,  у фонди загальнообов’язкового соціального страхування, а отже це кошти, які в повній мірі належать кожному українцеві, що дає право будь-кому з нас запитувати та контролювати владу щодо використання цих коштів, висувати владі пропозиції та озвучувати зауваження, вимагати конкретних дій задля ефективного використання коштів бюджетів різних рівнів. Тобто, ці кошти  апріорі є (або мають бути) публічними.

В фінансовій системі держави виокремлюються дві основні підсистеми:

- підсистема публічних фінансів;

- підсистема приватних фінансів.

Кожна з підсистем має окремі ланки, що характеризуються фінансовими відносинами, яким притаманні специфічні особливості і які виникають у процесі утворення, розподілу, управління, використання та перерозподілу публічних і приватних фондів коштів (рис. 1).

 

Рис. 1. Основні елементи фінансової системи країни

 

Підсистема приватних фінансів – це суспільні відносини, що виникають у процесі утворення, розподілу, управління, використання та перерозподілу приватних фондів коштів господарюючих суб’єктів.

Під поняттям «публічні фінанси» О.О. Молдован та М. Постула  розуміють взаємопов’язані системи державних фінансів та фінансів органів місцевого самоврядування [1, с. 35-42]. А.А. Нечай публічні фінанси розглядає як «суспільні правовідносини, які пов’язані із задоволенням усіх видів публічного інтересу і виникають у процесі утворення, управління, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів коштів» [2, с.24].

 В підсистемі публічних фінансів виокремлюють такі елементи:

- публічні фінанси держави: правовідносини, що виникають з приводу утворення, управління, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів коштів держави;

- публічні фінанси суб’єктів федерації: правовідносини, що виникають з приводу утворення, управління, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів коштів суб’єктів федерації (у державах з федеральним устроєм);

- публічні фінанси місцевого самоврядування: правовідносини, що виникають з приводу утворення, управління, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів коштів місцевого самоврядування всіх видів;

- публічні фінанси соціальної сфери: правовідносини, що виникають з приводу утворення, управління, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів коштів, за рахунок яких задовольняються соціальні суспільні інтереси, визнані державою або органами місцевого самоврядування [2, с.24].

Матеріальною основою публічних фінансів є публічні фонди грошових коштів: фонди грошових коштів держави; фонди грошових коштів місцевого самоврядування; фонди грошових коштів, за рахунок яких задовольняються суспільні інтереси, визнані державою або органами місцевого самоврядування, незалежно від форми власності цих фондів (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Складові публічних фондів грошових коштів в Україні

 

Важливим для розуміння економічної природи сучасних публічних фондів грошових коштів є їх розподіл на два типи: солідарні та накопичувальні (рис.2).

 

Рис. 2. Класифікація публічних фондів грошових коштів за економічною природою

 

В Україні публічними фондами солідарного типу є:

а) державний бюджет;

б) позабюджетні фонди держави;

в) бюджети місцевого самоврядування;

г) позабюджетні фонди місцевого самоврядування (за винятком фондів довгострокового інвестування, якщо такі утворюються);

д) фонди обов’язкового соціального страхування, які не підлягають довгостроковому інвестуванню і не розподіляють між застрахованими особами отриманий інвестиційний дохід.

Єдиним елементом публічних фондів грошових коштів, що має накопичувальний  характер, є недержавні пенсійні фонди, через які здійснюється накопичення, інвестування, розподіл та використання коштів обов'язкового державного накопичувального пенсійного страхування (коштів другого рівня пенсійної системи).

Серед перелічених найважливішими елементами публічних фондів грошових коштів є державний та місцеві бюджети, Пенсійний фонд та публічні солідарні фонди коштів обов'язкового соціального страхування.

Основним плановим документом, що визначає напрями використання коштів держави та джерела, що забезпечують їх надходження, є бюджет, структура якого, як відомо, складається з двох частин – доходної та витратної. Розрахунок і доходної, і витратної частин бюджету України здійснюється для зведеного бюджету, державного бюджету та місцевих бюджетів з їх подальшою деталізацією.

Аналіз даних Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України та Державної служби статистики України  дозволяє зробити наступні висновки щодо утворення, управління, розподілу (перерозподілу) та використання бюджету держави [3; 4; 5].

Доходна частина зведеного бюджету України за рокам збільшується та в 2015 р. дорівнювала 652,0 млрд.грн., що на 43 % більше за попередній рік. В структурі зведеного бюджету України значну частину становлять доходи державного бюджету (81,5 %) (табл. 2).

За даними Держкомстату доходна частина державного бюджету з урахуванням міжбюджетних трансфертів у 2015 р. становила 534,6 млрд.грн., що на 49,8 % більше показника 2014 р. [3].

 

Таблиця 2.

Доходи зведеного, державного та місцевих бюджетів України

 

Збільшується за роками частка доходів зведеного та державного бюджетів в ВВП України та, незважаючи на процес децентралізації,  знижувалася частка доходів місцевих бюджетів в структурі зведеного бюджету України з 8,1 % у 2007 р. до 6,1 % у 2015 р. або на 2,0 відсоткових пункти (табл. 3) [3].

 

Таблиця 3.

Динаміка питомої ваги доходів бюджету України, % ВВП

 

Зниження частки доходів місцевих бюджетів в структурі зведеного бюджету можна пояснити, зокрема, впливом інфляційно-девальваційного чинника на надходження непрямих податків, запровадженням нових податків, зростанням ставок податків та розширенням бази чинних загальнодержавних податків.

Виконання видаткової частини бюджетів різних рівнів у 2015 р. становить приблизно 95 % (табл. 4).

 

Таблиця 4.

Видатки зведеного, державного та місцевих бюджетів України, млрд.грн.

 

У 2015 р. порівняно з 2014 р. рівень виконання видаткової частини збільшився: зведеного бюджету – на 6 відсоткових пунктів, державного бюджету – на 3 пункти, місцевих бюджетів – на 9,6 пункти.

Частка видатків місцевих бюджетів у структурі зведеного бюджету зросла у 2015 р. на 1,0 відсотковий пункт у порівняні з відповідним показником 2014 р. та на 3,5 відсоткові пункти у порівняні з відповідним показником 2013 р.

Видатки зведеного бюджету у 2015 р. перевищують доходи на 3,2 % (для порівняння: у 2013 р. співвідношення  видатки/ доходи становило 114,2 %) (табл. 5).

Доходи державного бюджету у 2015 р. перевищують видатки у 1.3 рази. У той же час видаткова частина місцевих бюджетів у 2,3 рази більше їх доходної частини.

 

Таблиця 5.

Порівняння видаткової та доходної частини бюджетів різних рівнів

 

У 2015 р. змінилася структура джерел фінансування державного бюджету (табл. 6).

 

Таблиця 6.

Структура джерел фінансування державного бюджету України

 

Більше половини всього фінансування становлять зовнішні запозичення (57,7%). Позитивним є створення залишків зі зміни обсягів бюджетних коштів.

Напрями витрачання цих коштів представлені на рис. 3.

 

Рис. 3. Напрями витрачання коштів державного бюджету України, млрд. грн.

 

Погашення як зовнішнього, так і внутрішнього боргу здійснюється за рахунок зовнішніх запозичень, що може негативно вплинути на боргове навантаження,  в першу чергу, через девальвацію гривні.

Ризик посилення боргового навантаження існує і через обмеженість інвестицій – капітальні видатки майже у чотири рази менше за загальний обсяг джерел фінансування, спрямованих на здійснення видатків загального фонду, що, у свою, чергу, свідчить про нестачу коштів для покриття поточних потреб.

У 2015 році в Україні здійснено перший етап бюджетної децентралізації:

- розширено права органів місцевого самоврядування у прийнятті рішень та надано їм повної бюджетної самостійності щодо наповнення своїх бюджетів та здійснення видаткових повноважень;

- збільшено джерела формування дохідної бази місцевих бюджетів за рахунок передачі окремих доходів з державного бюджету;

- запроваджено новий вид податку – акцизний податок з кінцевих продажів, розширено базу оподаткування податком на нерухомість;

- запроваджено новий механізм бюджетного регулювання – систему тотального збалансування усіх місцевих бюджетів замінено системою горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій залежно від рівня надходжень на одного жителя;

 - запроваджено нові субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам – освітню та медичну;

- підвищено фіскальну незалежність органів місцевого самоврядування щодо місцевих податків та зборів, зокрема шляхом надання права самостійного визначення ставок податків та встановлення пільг з їх сплати [6].

Реалізація реформи бюджетної децентралізації дала певні позитивні результати (див. табл. 2, 3). У 2015 р. доходи місцевих бюджетів (без урахування трансфертів) зросли до 120,5 млрд. грн., що на 19,4 млрд. грн. або на 19,1 % більше ніж у 2014 р. На 40 % більше показника 2014 р. надходження з урахуванням міжбюджетних трансфертів (294,4 млрд. грн.) [4].

Надходження податку доходів з фізичних осіб склали 53,6 млрд. грн., що на 23,1 % більше показника 2014 р., а виконання плану становить 113,7 %. Надходження плати за землю склали 14,5 млрд грн, що складає 112,2 % планового річного показника.

Відбулися зміни в структурі доходів місцевих бюджетів. У 2015 р. на 4,2 % збільшилася частка неподаткових надходжень. В загальному обсязі податкових надходжень частка податку доходів з фізичних осіб знизилась на  16,2 відсоткових пункти  (2015 р. до 2014 р.). Починаючі з 2011 р. зростає питома вага місцевих податків і зборів (крім плати за землю) (табл. 7).

Внаслідок реалізації реформи бюджетної децентралізації відбулась зміна структури видатків місцевих бюджетів  (див. табл. 4, 5). Зросла видаткова автономность місцевих бюджетів та ефективності використання бюджетних коштів на місцевому рівні  про що свідчить збільшення частки видатків на виконання самоврядних повноважень. Видатки місцевих бюджетів без урахування трансфертів в 2015 р. збільшилися до 276,9 млрд. грн., що на 53,4 млрд. грн. або на 23,9 % більше 2014 р. (223,5 млрд. грн.) [4].

 

Таблиця 7.

Структура доходів місцевих бюджетів, %

 

Зокрема, збільшилися видатки на місцеве фінансування національної безпеки: цивільної оборони (у п’ять разів, з 2,1 млрд. грн. у 2014 р. до 10,6 млрд. грн. у 2015 р.) та забезпечення громадського порядку (втричи, з 245,5 млрд. грн. до 319,6 млрд. грн.). Зросли видатки соціального спрямування на охорону здоров’я (на 27,9 %), соціальний захист та забезпечення (26,4 %), освіту (17,6 %), духовний та фізичний розвиток (на 6,9 %) (табл.8) [5].

 

Таблиця 8.

Темпи зростання окремих видів видатків місцевих бюджетів (порівняно з попереднім роком), %

 

Позитивним є зростання видатків на економічну діяльність органів місцевої влади з 9,2 млрд.грн. у 2014 р. до 19,1 млрд.грн. у 2015 р. Найбільший обсяг коштів в 2015 р. було спрямовано на розвиток дорожнього господарства: в загальній структурі зросла частка дорожніх видатків до 2,0 % проти 1,4 % у 2014 р. Фінансування інфраструктури є одним з найбільш перспективних напрямків зростання економічного потенціалу регіонів та підвищення їх привабливості для інвесторів.

Обсяг капітальних видатків за 2015 р. склав 32,2 млрд.грн. або 11,5 % від обсягу видатків загального та спеціального фондів місцевих бюджетів. Це на 18,6 млрд.грн. або на 136,8 % більше, ніж було у 2014 р. [4].

У 2015 р. із Державного бюджету України до місцевих бюджетів було фактично надано трансфертів на загальну суму 174,0 млрд грн, що на 43,4 млрд грн або на 33,2 % більше ніж у 2014 р., у тому числі трансфертів із загального фонду – 173,2 млрд грн, що на 56,4 млрд грн або на 48,3 % більше порівняно з 2014 р. (табл. 9) [5, 7, 8].

 

Таблиця 9.

Міжбюджетні трасферти, млн. грн.

 

Значну питому вагу у видатковій частині державного бюджету (за програмною класифікацією) займають видатки за такими бюджетними програмами, як:

- «Дотація на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами» - 63,1 млрд. грн.;

- «Покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій» - 31,8 млрд. грн. (табл. 10) [4; 6].

У 2015 р. у порівнянні з 2014 р. обсяги витрат за даними програмами збільшились. Зросла і частка видатків на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій на 2,1 відсоткових пункти. Частка ж дотацій на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами дещо знизилась (з 14,2% до 10,9%).

 

Таблиця 10.

Видатки державного бюджету України за програмною класифікацією

 

В структурі надходжень пенсійного фонду України 35,8 % (94811,6 млн.грн.) – це кошти Державного бюджету України (рис. 4) [9].

 

Рис. 4. Джерела та обсяги надходжень до Пенсійного фонду України, млн.грн.

 

Власні надходження Пенсійного фонду України на 97,4 % формуються за рахунок ЄСВ, інші надходження становлять 2,6 % (табл. 11).

 

Таблиця 11.

Структура власних надходжень Пенсійного фонду України

 

Загальний обсяг надходжень становив у 2015 р. 264732,0 млн. грн., видатки  Пенсійного  фонду України у 2015 р. склали 265655,2 млн. грн., отже дефіцит Пенсійного фонду за 2015 р. – 923,2 млн. грн.

Зважаючи на мету дослідження, доречним, на нашу думку, є розгляд структури заборгованості Пенсійного фонду України (рис. 5).

 

Рис. 5. Структура заборгованості з платежів до Пенсійного фонду України станом на 01.01.2016 р.

 

Загальний обсяг заборгованості станом на 01.01.2016 р. вкладав 16669,1 млн. грн. Для порівняння у 2013 р. заборгованість з платежів до Пенсійного фонду становила 10668,8 млн. грн., у 2014 р. – 14409,7 млн. грн.

Найбільщу частку боргів становлять заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (50,2 % або 8362,4 млн. грн.) та заборгованість зі сплати єдиного внеску (39,6 % або 6594,7 млн. грн.).

В структурі видатків Пенсійного фонду 98,7 % - це безпосередньо видатки на пенсійні витрати (табл. 12).

 

Таблиця 12.

Видатки  Пенсійного  фонду України у 2015 р., млрд. грн.

 

Важливим елементом систем публічних фондів грошових коштів є публічні солідарні фонди коштів обов'язкового соціального страхування.

Залежно від страхового випадку, законом передбачено такі види загальнообов’язкового державного соціального страхування: страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; медичне страхування.

Організаційно-адміністративне забезпечення такої діяльності (за винятком медичного страхування) на підставі профільних законів здійснюється відповідними фондами, а саме:

- Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФВП);

- Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (ФНВ);

- Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ФБ).

Інформація щодо діяльності перелічених фондів наведена в табл. 13 [10, 11, 12, 13].

 

Таблиця 13.

Бюджет фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування України, 2012-2015 рр (тис. грн.)

 

Доходна частина бюджету фондів соціального страхування в значній мірі складена з страхових коштів від сплати єдиного внеску. Так, частка Єдиного соціального внеску в доходах ФВП у 2015 р.становить 97 %.

Витрачання коштів фондів здійснюється за цільовим напрямами. Для прикладу, питома вага витрат з тимчасової непрацездатності, відповідно до цільового призначення, у 2015 р. становить  майже 57 % від загальної суми витрат ФВП. Близько 27 % - це витрати ФВП, пов’язані з вагітністю та пологами (див. табл. 13).

Ще один елемент публічних фінансів – це накопичувальні пенсійні фонди (НПФ). НПФ належать до публічних фондів накопичувального типу та є матеріальною основою функціонування загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Однак, незважаючи на декларацію необхідності впровадження, на даний час другий рівень пенсійної системи, який і передбачає використання НПФ, як інструментів накопичення та розпорядження пенсійних коштів населення, не працює (впровадження другого рівня пенсійної системи можливе за умови бездефіцитності Пенсійного фонду).

Висновки з даного дослідження. Публічні фінанси - це суспільні відносини, які виникають у процесі утворення, розподілу, управління, використання та перерозподілу фондів коштів держави, органів місцевого самоврядування та інших публічних фондів коштів, за рахунок яких задовольняються суспільні інтереси, та такі, що визнані державою або органами місцевого самоврядування, незалежно від форми власності таких фондів.

Виходячи з визначення, основними складовими підсистеми публічних фінансів є: публічні фінанси держави, публічні фінанси місцевого самоврядування та публічні фінанси соціальної сфери, матеріальною основою яких є публічні фонди грошових коштів.

Найважливішими елементами публічних фондів грошових коштів є державний та місцеві бюджети, Пенсійний фонд та публічні солідарні фонди коштів обов'язкового соціального страхування.

Незважаючи на позитивну тенденцію зміни як доходної, так і видаткової частини бюджетів фондів, що аналізуються, всі вони без виключення є незбалансованими:

- видатки фондів значно перевищують їх доходи;

- більше половини всього фінансування державного бюджету становлять зовнішні запозичення, за рахунок яких здійснюється погашення як зовнішнього, так і внутрішнього боргу;

- значну питому вагу у видатковій частині державного бюджету (за програмною класифікацією) займають видатки на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України ;

- незважаючи на збільшення частки неподаткових надходжень в структурі місцевих бюджетів, як і раніше питома вага податку доходів з фізичних осіб є найбільшою;

- обсяги трансфертів з місцевих бюджетів до Державного бюджету України за роками збільшується. У 2015 р. зросла і частка трансферів до державного бюджету у видатках місцевих бюджетів;

- збільшується загальний обсяг заборгованості з платежів до Пенсійного фонду (на 01.01.2016 р. - 16669,1 млн. грн.);

- доходна частина бюджетів фондів соціального страхування в значній мірі складена зі страхових коштів від сплати єдиного внеску, адміністрування якого здійснює Пенсійний фонд України. Розподіл суми єдиного соціального внеску проводить Держказначейство України, зараховуючи складові соціального внеску на рахунки відповідних соціальних фондів. Причому кошти фондів соціального страхування є одним з джерел надходжень до Пенсійного фонду України та використовуються на покриття його дефіциту;

- саме Пенсійний фонд є найслабкішою ланкою в системі публічних фінансів України.

 

Список літератури.

1. Молдован, О. Модернізація системи публічних фінансів та запровадження нової моделі управління / О. Молдован, М. Постула // Стратегічні пріоритети. – 2014. – № 2 (31). – С. 35-42.

2. Нечай А. А. Правові проблеми регулювання публічних видатків у державі: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня д-ра. екон. наук: спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А.А. Нечай. –  Київ,– 2005. – 45 с.

3. Офіційний сайт Державної служби статистики України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2015/02/weodata/index.aspx

4. Офіційний сайт Міністерства фінансів України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/news

5. Офіційний веб-сайт Державної казначейської служби України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.treasury.gov.ua/

6. Офіційний сайт Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.minregion.gov.ua/

7. Офіційний сайт Національного інституту стратегічних досліджень / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http:// www.uisr.org.ua

8. Офіційний сайт Рахункової палати України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.ac–rada.gov.ua

Стаття надійшла до редакції 02.02.2017 р.