УДК 67/68:65.011.12

 

Г. В. Костюк,

к. е. н., доцент кафедри менеджменту,

Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ

Ю. А. Гурич,

магістр, Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ

В. В. Вейнберегер,

магістр, Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ

 

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА

 

G. Kostiuk,

PhD, associate professor of management department,

Kyiv national university of technology and design, Kyiv

Y. Gurych,

magister, Kyiv national university of technology and design, Kyiv

V. Veinberger,

magister, Kyiv national university of technology and design, Kyiv

 

CONCEPTUAL BASES OF FORMATION OF LOGISTICS ENTERPRISE

 

В статті досліджено концептуальні основи формування логістичної системи підприємства. Виходячи з проведеного аналізу підходів до визначення поняття «логістика» вітчизняними та зарубіжними науковцями, в статті запропоновано визначення логістики як науково-практичної діяльності, яка базується на інтегрованій функції управління матеріальними та супутніми потоками і забезпечує поставку товарів «точно в строк».

Сформульовано основні положення логістичної концепції, а саме: розгляд руху матеріальних та супутніх потоків через всі етапи економічного процесу як єдиного цілого (реалізація принципу системного підходу на новому якісному рівні); організаційно-управлінський механізм координації дій фахівців різних служб, які управляють матеріальними та супутніми потоками; облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга; встановлення оптимального рівня обслуговування споживачів. Доведено, що призначення логістики полягає у формуванні на підприємстві логістичної системи, під якою автори розуміють сукупність функціонально співвіднесених ланок, які системно реалізують цілісну оптимальну дію на матеріальний потік, орієнтовану на задоволення потреб споживачів. Розкрито сутність, зміст та принципи формування логістичної системи на підприємствах.

Запропоновано концептуальну модель формування логістичної системи, яка складається з комплексу взаємопов’язаних напрямків діяльності по забезпеченню міжфункціональної інтеграції управління матеріальним потоком  на підприємствах.

 

In the article the conceptual basis for the formation of the logistics system of the company. Based on the analysis of approaches to the definition of "logistics" domestic and foreign scientists in the article the definition of logistics as a scientific practice based on an integrated management functions and related material flows and ensures the supply of goods "just in time".

The basic provision of logistic concepts, namely consideration the movement of material and related flows through all stages of the economic process as a whole (implementation of the principle of system approach to a new qualitative level); organizational-administrative mechanism of coordination of different services professionals who manage material and related flows; accounting logistics costs throughout the supply chain; the optimal level of customer service. Proved that the purpose is to build logistics in the enterprise logistics system under which authors understand functionally correlated set of links that systematically implement coherent optimum effect on material flow, focused on customer satisfaction. The essence, content and principles of logistics systems for enterprises.

A conceptual model of logistics system consisting of a set of interrelated activities to ensure cross-functional integration of material flow management in enterprises.

 

Ключові слова: логістика, логістична система, логістичний цикла, матеріальний потік, концепція, інтеграція, логістичний ланцюг, супутні потоки, ситема.

 

Keywords: logistics, logistic system, logistic cycle, material flow concept, integration, logistics chain, associated flow, system.

 

 

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку економічних відносин потребує розгляду промислового підприємства в постійному взаємозв’язку з постачальниками виробничих ресурсів та споживачами готової продукції. В умовах зростаючої конкуренції успіх підприємства залежить від швидкості реагування на постійні зміни в навколишньому середовищі. Тому промислове підприємство повинно мати  механізми управління, які дозволяють забезпечити адаптацію до ринкових умов. Реалізація такого підходу означає, що саме споживач має визначати напрямок розвитку промислового підприємства. У зв’язку з цим постає необхідність пошуку таких шляхів розвитку, які забезпечать конкурентоспроможне функціонування підприємства в умовах ринкової економіки. Одним з дієвих інструментів управління господарською діяльністю та забезпечення адаптивності суб’єктів ринку є логістика.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням в області логістики присвячені наукові праці таких провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, як А.І. Альбекова, Б.А. Анікіна, Д. Бауерсокса, Г.Дж. Болта, А.М. Гаджинського, О.В. Глогусь, Д. Джонсона, А.Г. Кальченко, К. Клосса, Є.В. Крикавського, Л.Б. Міротіна, Ю.М. Неруша, В.Є. Ніколайчука, О.А. Новікова, М.А. Окландера, Б.К.Плоткіна, А.Н. Роднікова, А.І. Семененка, В.І. Сергеєва та інших. Незважаючи на наукові досягнення, необхідним є узагальнення концептуальних положень формування логістичної системи підприємства, створення відповідних методичних та організаційних інструментів управління нею.

Метою дослідження – є узагальнення концептуальних положень формування логістичної системи підприємства, створення відповідних методичних та організаційних інструментів управління нею.

Виклад основних результатів та їх обґрунтування. Принциповою відмінністю логістичного підходу в управлінні матеріальними потоками від традиційного полягає у виділенні єдиної функції управління раніш розрізненими матеріальними потоками; технічній, технологічній, економічній та методологічній інтеграції ланок матеріалопровідного ланцюга у єдину систему, яка забезпечує ефективне управління наскрізними матеріальними потоками [4].

З метою об’єднання та уточнення існуючих у вітчизняній і світовій науці визначень логістики, ми пропонуємо наступне визначення: логістика – це науково-практична діяльність, яка базується на інтегрованій функції управління матеріальними та супутніми потоками і забезпечує поставку товарів «точно в строк». Дане визначення характеризує логістику і як науковий напрямок, і як сферу практичної діяльності; підкреслюється концептуальна основа логістики, в межах якої відбувається інтеграція та синхронізація руху матеріального та супутніх потоків  через ланцюг «закупівля-виробництво-розподіл» як єдиної системи. У визначенні робиться наголос на кінцевій меті логістики, а саме поставка товарів «точно в строк» [3].

Необхідність пошуку нових джерел підвищення конкурентоспроможності підприємств і відносна вичерпаність їх у рамках самого підприємства привели до розширення зони пошуку резервів не тільки в її підрозділах (як виробничих, так і невиробничих), але й за її межами. Крім того, виникла ідея оптимізувати не окремі компоненти економічного процесу, а їхню сукупність, тобто поставити завдання оптимального використання всього ресурсного потенціалу підприємства. Це й стало предметом вивчення та дослідження логістики – оптимізація матеріальних та супутніх потоків.

Логістика дозволяє економічним суб'єктам формувати стратегію ефективної політики по забезпеченню своєї конкурентної переваги виходячи не з абстрактної орієнтації на ринок, а на основі орієнтації на конкретного споживача.

На підставі вищесказаного, логістичний підхід забезпечує більш високий рівень організації й управління промисловим підприємством, і основне завдання полягає в тому, щоб зробити його основним інструментом організації й управління. Матеріально-технічне забезпечення та збут стають невід’ємними ланками виробничого процесу, що суттєво змінює критерій оцінки ефективності в системі «закупівля-виробництво-розподіл». При функціональному підході цільова функція цього комплексу орієнтувалася на мінімізацію витрат в кожній з цих ланок [3]:

 

F(с) =SC_i =С_п+С_в+С_з ® min,                                     [1]

 

 де С_п, С_в, С_з - витрати відповідно у функціональних підсистемах постачання, виробництва, збуту.

З погляду принципів логістики, мінімізація витрат повинна проходити у відповідності з наступним концептуальним положенням:

 

F(с)= SC_і^о= С_п^о+С_в^о+С_з^о ® min,                            [2]

 

 де С_п^о , С_в^о , С_з^о - означає оптимальний рівень відповідних витрат, збалансований за критерієм мінімуму сукупних витрат.

Мінімізація витрат забезпечується за допомогою управління сукупними витратами, рішення внутрісистемних протиріч, виявлення й використання схованих резервів підвищення ефективності.

Варто підкреслити, що має значення те, як проводити оптимізацію, тобто, важливий сам принцип, а варіанти класифікації й групування витрат можуть бути різними залежно від поставленого завдання й від виявленого характеру поводження витрат.

При даному підході, природним економічним результатом координації процесу управління матеріальним потоком є ефект, виражений в економії коштів:

 

R=SC_i - SC_i^о® min,   оскільки SC_i ® min > SC_i^о® min.                 [3]

 

Різниця між даними підходами полягає в тому, що при функціональному способі управління витратами, їхня оптимізація не розглядалася із системних позицій. При другому способі оптимізація витрат відбувається з урахуванням загальносистемного підходу, що враховує економічні компроміси. Тобто, можливе таке перегрупування витрат на виконання окремих функцій і операцій, у результаті якої загальний рівень витрат зменшиться. Досягається це за рахунок збільшення витрат на виконання одних операцій й зниженням витрат по інших операціях [5].

На нашу думку, основними положеннями логістичної концепції є:

- розгляд руху матеріальних та супутніх потоків через всі етапи економічного процесу як єдиного цілого (реалізація принципу системного підходу на новому якісному рівні).

- організаційно-управлінський механізм координації дій фахівців різних служб, які управляють матеріальними та супутніми потоками;

- облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга;

- встановлення оптимального рівня обслуговування споживачів.

Реалізація логістичної концепції повинна привести до реалізації кінцевої мети логістики – поставки товарів «точно в строк», а саме забезпечення необхідним товаром, необхідної якості, кількості, в потрібний час та місце з мінімальними витратами, при необхідній якості обслуговування споживачів (комплекс логістики або комплекс «7R»).

Нове розуміння логістики як стратегічного елементу в конкурентних можливостях підприємства привело до інтегральної парадигми. Фактор часу отримав найважливіше значення, тому що підприємству потрібна швидка адаптація до умов ринкового середовища й попиту на його продукцію. При цьому повинні скорочуватися всі тимчасові фази життєвого циклу виробу від розробки до дистрибуції в роздрібну мережу. Передумовами для актуалізації застосування інтегрованого підходу в логістиці являються: нове розуміння механізмів ринку та логістики, як стратегічного елементу реалізації конкурентних можливостей підприємства; перспективи та тенденції по інтеграції учасників логістичного ланцюга між собою; технологічні можливості в галузі новітніх інформаційних технологій, які відкривають нові можливості для управління всіма сферами виробничо-комерційної діяльності підприємства. Виникнення й розвиток інтегральної парадигми логістики пов'язане з роботами таких закордонних учених і фахівців як Д. Бауерсокс, М. Портер, Д. Ерікссон, Н. Хатчинсон, С. Моллер, Дж. Юхансон, Д. Джонсон і ін. [1].

Основним об'єктом дослідження в логістиці був і залишається матеріальний та супутні потоки, предметом – їх оптимізація.

В загальному вигляді логістичний процес можна подати як ланцюжок із трьома ланками: «постачальники – підприємство – споживачі», по яких рухаються два взаємопов’язаних потоки: матеріальний, який збільшує вартість, та нематеріальний (інформаційний) (рис. 1) [2].

Матеріальний потік є інтеграцією трьох логістичних функціональних сфер: постачання, підтримка виробництва, фізичного розподілу. Постачання пов’язане з рухом сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів між ланками «постачальники–підприємство».

Підтримка виробництва – з рухом сировини та зберіганням матеріалів між стадіями виробництва в межах ланки «підприємство».

 

Рис. 1. Схема матеріального та інформаційного потоків підприємства

 

Фізичний розподіл – з рухом та зберіганням готової продукції між ланками «підприємство–споживачі».

Основними параметрами характеристики потоку є: початкові і кінцеві його пункти, траєкторія переміщення, довжина шляху, швидкість і час руху, інтенсивність, проміжні пункти.

У випадку, коли матеріальний потік віднесений не до часового інтервалу, а до моменту часу, він переходить у запас. Відносно логістичної системи матеріальний потік може бути зовнішнім та внутрішнім. В деяких випадках за напрямком матеріальні потоки поділяються на вхідні (поступають у логістичну систему із зовнішнього середовища) та вихідні (поступають із логістичної системи у зовнішнє середовище).

Зростання ролі інформаційних потоків обумовлено такими основними причинами: наявність точної інформації про товар, строки постачання і т.п. є необхідним елементом логістичного сервісу для споживачів; наявність повної та достовірної інформації в логістичному ланцюзі дозволяє скоротити потребу в запасах за рахунок зменшення невизначеності рівня попиту; інформація збільшує гнучкість логістичної системи; витрати на обробку інформаційного потоку являються важливою складовою логістичних витрат. Важливість ефективного інформаційного забезпечення логістичного процесу обумовлюється недоліками в циркуляції існуючих інформаційних потоків на підприємствах, а саме: дублювання однотипних інформаційних повідомлень різними відділами підприємства; передача інформаційних повідомлень, які містять неточні дані; затримка важливих інформаційних повідомлень, які являються основою для прийняття управлінських рішень та ін.. Правильно та раціонально організувати інформаційні потоки на підприємстві дозволить розробка, впровадження та використання єдиної інформаційної системи взамін ізольованої інформаційної системи кожного підрозділу підприємства.

По аналогії з матеріальним потоком, інформаційних потік також може бути зовнішнім та внутрішнім, вхідним та вихідним. Крім того, по відношенню до матеріального потоку, супутній йому  інформаційний потік може бути: випереджаючим у зустрічному напрямку (відомості про замовлення); випереджаючим у прямому напрямку (відомості про прибуття вантажу); одночасним в прямому напрямку (інформація про кількість та якість параметрів матеріального потоку);  наступним у зустрічному напрямку (інформація про результати прийняття вантажу).

Фінансовий потік — це спрямований рух фінансових ресурсів, пов'язаний з рухом матеріального та інформаційного потоку.

Застосування концепції логістики на підприємствах дозволить: гармонізувати внутрішні бізнес-процеси підприємства; підвищити ефективність діяльності функціональних підрозділів; скоротити витрати та зменшити собівартість продукції; збільшити кількість фактичних та потенційних споживачів, утримати їх та розширити ринок збуту; підвищити якість обслуговування клієнтів; підвищити конкурентоспроможність підприємства в умовах жорсткої конкуренції на ринку. Підтвердженням останнього постулату є наступна цитата Д. Бауерсокса та Д. Клосса: «Підприємства, які досягли стратегічних переваг завдяки компетентності в логістиці, визначають характер конкуренції у своїй галузі»[1].

З посиленням рівня вимог, які пред’являють споживачі до якості обслуговування, актуальним постає питання якості логістичного сервісу. Якість логістичного сервісу – це задоволення потреб споживачів, яке виражається у належному виконанні замовлень, відсутності помилок, ефективному наданні послуг та постійному намаганні до підвищення рівня обслуговування, відповідності рівня обслуговування стандартам споживачів, умовам договору. Система управління логістичним сервісом заснована на наступних принципах: орієнтація на споживача; орієнтація на бізнес-процес; орієнтація на подолання помилок та збоїв; орієнтація на постійне вдосконалювання. Встановлення цільових нормативів за рівнем обслуговування пов'язане з виконанням фізичних функцій руху й перетворення матеріального потоку, і відповідних витрат, сукупний рівень яких буде вирішальним в політиці визначення оптимального рівня сервісу.

З врахуванням розглянутого можна сказати, що однією з найважливіших складових реалізації місії підприємства, як мети існування та розвитку, може послужити створення логістичної системи – єдино можливою формою існування логістики як інтегрованої функції управління матеріальними потоками.

Логістика ставить та вирішує завдання проектування гармонічної, узгодженої матеріалопровідної (логістичної) системи із заданими параметрами матеріального потоку на виході. Відрізняє цю систему висока ступінь погодженості виробничих сил, які входять до неї, у питаннях управління наскрізним матеріальним потоком. На сьогоднішній день це являється найбільш комплексним, прогресивним підходом. Отже, використання логістичного підходу доцільно лише в контексті загальної теорії систем.

Прийнято виділяти чотири властивості, якими має володіти об’єкт, щоб його можна було вважати системою: цілісність та подільність; зв’язки; організація; інтегративні якості.

Методологічною основою наскрізного управління матеріальним потоком являється системний підхід (системний аналіз), принцип реалізації якого в концепції логістики поставлений на перше місце. Функціонування реальних логістичних систем характеризується наявністю складних стохастичних зв’язків як всередині цих систем, так і у відношеннях з оточуючим середовищем. Тому при формуванні логістичної системи на підприємствах необхідно використовувати системний підхід. Системний підхід означає, що кожна система являється інтегрованим цілим навіть тоді, коли вона складається з окремих, розрізнених підсистем; це дозволяє побачити об’єкт як комплекс підсистем, які об’єднані загальною метою, розкрити його інтегративні якості, внутрішні та зовнішні зв’язки.

Як і для поняття «логістика», загальноприйнятого визначення логістичної системи в економічній літературі не існує. Причиною тому є проблеми формулювання поняття «система».

Узагальнюючи наукові доробки, нами запропоновано наступне визначення логістичної системи. Логістична система - це сукупність функціонально співвіднесених ланок, які системно реалізують цілісну оптимальну дію на матеріальний потік, орієнтовану на задоволення потреб споживачів [3].

Не дивлячись на те, що основні принципи та положення системного підходу являються достатньо добре відомими та загальними для аналізу та синтезу складних економічних об’єктів, необхідно конкретизувати та уточнити деякі принципіальні відмінності системного підходу при формуванні логістичної системи:

- вона є складною динамічною, ієрархічною та стохастичною системою, яка складається з багатьох взаємодіючих та взаємопов’язаних елементів, ланок та підсистем зі своїми багаторівневими ієрархічними структурами;

- її ланки (елементи) характеризуються відносною стабільністю цільового та функціонального призначення, однак в цілому для логістичної системи вони бувають не до кінця визначені, оскільки залежать від того, які засоби та стратегії досягнення цілей приймаються її окремими ланками і яка структура у відповідності з цим формується;

- кожна логістична система, як об’єкт дослідження, унікальна у розумінні наявності визначеної системи факторів, зв’язків та процесів, значна кількість яких являються стохастичними або якісними (суб’єктивними), що спричиняє високий ступінь невизначеності у поведінці логістичної системи.

- вона представляє собою синергію матеріальних, інформаційних та фінансових потоків, які створюють адаптивну систему, яка включає об’єкт та суб’єкт логістичного управління;

- при її синтезі повинна використовуватися інтегральна парадигма логістики, яка реалізує загальну стратегічну, тактичну або оперативну мету бізнесу при оптимальному використанні в системі матеріальних, інформаційних, фінансових та трудових ресурсів та погодженості локальних критеріїв функціональних ланок логістичної системи з глобальною метою оптимізації. Цільова функція оптимізації при цьому являється, як правило, багатокритеріальною;

- найважливішими системними характеристиками є надійність, стійкість та адаптивність, направлені на підтримку рівноваги системи в умовах невизначеності. Під стійкістю системи в загальному випадку розуміють можливість нормально функціонувати при змінах у зовнішньому середовищі. Стан системи називається стійким, якщо відхилення від нього залишається скільки завгодно малим при достатньо малих змінах вхідних сигналів. Надійність складається в спроможності системи зберігати значення встановлених параметрів функціонування у визначених межах;

- управління логістичною системою не може бути повністю формалізовано, що спонукає до побудови комплексу формалізованих та неформалізованих процедур;

- при формуванні логістичної системи повинен бути реалізований принцип відсутності конфліктів між цілями окремих підсистем та цілями всієї системи;

- інформаційно-комп’ютерна підтримка повинна охоплювати якомога більшу кількість процесів управління та об’єктів логістичної системи для забезпечення інформаційної інтеграції.

 З розвитком інтегрованої парадигми логістики було запропоновано виділяти інтегровані логістичні системи. Границі інтегрованої логістичної системи визначаються виробничо-розподільчим циклом, що включає процеси закупівлі матеріальних ресурсів і організації постачання, внутрівиробничі логістичні функції, логістичні активності в дистрибутивній системі при організації продажу готової продукції та післяпродажного сервісу. Логістичний менеджмент в інтегрованій логістичній системі являє собою такий управлінський підхід до організації роботи фірми і її логістичних партнерів, який забезпечує найбільш повний облік тимчасових і просторових факторів у процесах оптимізації управління матеріальними, фінансовими й інформаційними потоками для досягнення стратегічних і тактичних цілей фірми на ринку. Основним при формування інтегрованих логістичних систем є мінімізація загальних логістичних витрат та управління якістю на всіх етапах виробничо-розподільного циклу.

Загальна структура логістичної системи, представлена на рис. 2, функціонує як інтегрована логістична система.

Основний об’єкт аналізу інтегрованої логістики – її функціональний цикл, або цикл виконання замовлення [6].

Поняття «логістичний цикл» наближає до розуміння анатомії логістики. Розрізняють три тлумачення, які в сукупності розкривають його зміст: концепція досягнення інтеграції логістичних функцій; інтервал часу між оформленням замовлення на поставку і власне доставкою замовлених товарів на склад споживача; конструкція, що складається з вузлів та ланок.

 Дослідження параметрів інтеграції на основі функціональних циклів дозволяє визначити динаміку, взаємозв’язки та рішення, які в сукупності утворюють операційну систему логістики. Підприємство з його постачальниками та споживачами зв’язують інформаційні та транспортні сітки. Об’єкти логістичної інфраструктури та структурні підрозділи, взаємопов’язані функціональним циклом, називають вузлами. Під логістичною інфраструктурою розуміють сукупність видів діяльності, за допомогою який здійснюється та обслуговується процес руху матеріального потоку.

Логістична інфраструктура поділяється на три види: технічну (транспорт, технічні засоби, дороги, склади, комунікації), соціальну (обслуговуючий персонал) та інституційну (уряд, банки, контролюючі органи). Особливо важливе місце в логістичній інфраструктурі займають технічні засоби, оскільки вони визначають ефективність функціонування всієї логістичної системи, зокрема швидкість та час руху матеріальних потоків, оперативність, продуктивність праці, і в кінцевому рахунку, витрати обігу.

 

Рис. 2. Укрупнена схема логістичної інтегрованої системи

 

 Логістичний цикл підприємств складається з циклу постачання, циклу забезпечення виробництва та циклу фізичного розподілу [7].

Відповідно до специфіки виробництва обробна стадія може виділятися окремим вузлом або включатися до вузла підготовчого виробництва.

Крім вузлів та каналів зв’язку для завершення функціонування логістичному циклу потрібний оптимальний рівень запасів. Запаси оцінюються величиною активів, які призначені для підтримки логістичних операцій. Всередині вузлів запаси накопичуються та переміщуються між об’єктами, що зрозуміло, породжує потребу у деяких видах вантажопереробки та зберігання.

Динаміку функціональним циклам надає необхідність погодженості потреб в ресурсах «на вході» та «на виході». Потреба функціонального циклу «на вході» визначається замовленням на конкретну кількість продуктів та матеріалів. Потреба «на виході» - це очікувані від логістичної системи результати роботи. У тому ступені, в якому задоволені ці потреби, можна говорити про ефективність функціонування циклу. Продуктивність логістичного циклу напряму пов’язана з витратами ресурсів, необхідних для плідної та якісної роботи логістики.

Розглянемо особливості кожного з функціональних циклів. Цикл постачання складається з таких взаємопов’язаних видів робіт як: пошук, оцінка та вибір постачальника; формулювання, оформлення та передача замовлення; транспортування замовленої продукції з подальшим її прийомом та контролем. Результатом руху матеріального потоку в цьому циклі має стати постачання матеріалів та сировини на склад підприємства «точно в строк». На цьому закінчується цикл постачання та починається цикл забезпечення виробництва.

Цикл забезпечення виробництва відіграє зв’язуючу роль між циклом постачання та циклом фізичного розподілу та складається з: руху та зберігання сировини, матеріалів, напівфабрикатів та комплектуючих після складських операцій; незавершеного виробництва після початкової обробки; готової продукції до складських операцій на відповідному складі. В цьому циклі необхідний пильний контроль матеріального потоку, оскільки якщо цикл постачання та цикл фізичного розподілу охоплюють частково невизначені зовнішні контакти з постачальниками та споживачами, то цикл забезпечення виробництва має справу з передбаченим графіком внутрішнього переміщення та зберігання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, незавершеного виробництва та готової продукції у межах підприємства. Результатом руху матеріального потоку в цьому циклі має стати надходження готової продукції на склад підприємства «точно в строк». На цьому закінчується цикл забезпечення виробництва та починається цикл фізичного розподілу.

Цикл фізичного розподілу стосується постачання готової продукції споживачам та складається з таких видів діяльності: складські операції з готовою продукцією; зберігання готової продукції на складі; відбір готової продукції зі складу; навантажувально-розвантажувальні роботи; транспортно-складські роботи; поставка готової продукції споживачам; сервіс. Цикл фізичного розподілу здійснюється між виробництвом і споживачами. У зв'язку з цим йому властиве певне протиріччя. З одного боку, маркетинг для задоволення попиту спрямований на різноманіття виробів, з іншого — виробництво для зменшення вит­рат зацікавлене у їх одноманітності. Традиційний спосіб розв'язан­ня цього виробничо-ринкового конфлікту полягає в накопиченні різних великих запасів на складі готової продукції, яка потім ризи­кує бути поставленою без сервісного забезпечення не «точно в строк». Завдяки плануванню логістики в ідеалі цього не відбувається. Цикл фізичного розподілу впливає і, по суті, приводить у дію цикли підтримки виробництва й постачання. Тому, внаслідок орі­єнтації на споживача, його складові частини мають бути привабли­вішими, ніж у них. Увага до запитів клієнтів надає фізичному роз­поділу адаптивності, динамізму, спрощує укладання угод, підвищує точність прогнозування, створює умови для маневрування при ви­конанні договірних зобов'язань (пропозиція товарів-субститутів, гнучка цінова політики тощо).

 Логістичний цикл – це основний об’єкт планування та оперативного управління в логістиці.

Планування поставок готової продукції полягає у визначенні ча­су, обсягу й адресата. Розрізняють чотири його елементи: прогнозування попиту (збуту); визначення поточного попиту (формування портфеля за­мовлень); планування запасів готової продукції; планування наднормативних запасів готової продукції.

Прогнозування попиту (збуту) являє собою оцінку можливого збуту в майбутньому. Це дуже складне питання, оскільки покупці вільні у виборі того, що, де й коли вони купують. У зв'язку з тим, що попит є залежним, для його прогнозування застосовуються різ­ні логічні та математико-статистичні методики, що ґрунтуються на здоровому глузді, точному розрахунку, інтуїції, досвіді. Прогнозу­вання збуту використовується при розробці перспективних планів поставок готової продукції.

Визначення поточного попиту (формування портфеля замовлень) являє собою своєрідний «гальмівний механізм» логістичної систе­ми. Коли замовлення на поставку готової продукції є, вона пра­цює, коли їх нема - зупиняється. Причому, чим більше замовлень, тим інтенсивніша робота. І навпаки. Замовлення споживачів як форма прояву попиту тиснуть на підприємство. Виконання дого­вірних зобов'язань є відповідною реакцією на прийняті до вико­нання замовлення [7].

Планування запасів готової продукції здійснюється після аналізу сформованого портфеля замовлень і включає розробку відповідної стратегії їх утворення й контролю. Оцінка фактичної наявності за­пасів тотожна визначенню можливості здійснення поставок гото­вої продукції, а отже, реальності виконання контрактів і задово­лення попиту. Надійні системи контролю своєчасно сигналізують про вихід за рамки максимального й мінімального рівнів.

Планування наднормативних запасів готової продукції є заключ­ним аспектом складання плану поставок. По деяких асортимен­тних позиціях необхідно створювати сезонні запаси, які повинні нормалізувати роботу підприємства під час сезонної перерви у виробництві, споживанні чи транспортуванні. По інших - у разі над­мірного попиту нарощуються резервні запаси для забезпечення потрібної якості сервісу.

Планування виробництва полягає у виз­наченні часу й обсягу випуску готової продукції відповідно до пла­ну поставок. Тим самим узгоджуються попит і пропозиція, розв'язуються конфлікти між виробництвом і ринком. При розроб­ці плану виробництва забезпечуються умови для створення такої ситуації, коли постачання закуповує матеріальні компоненти, пот­рібні для виготовлення того, що випускає виробництво і продає маркетинг. А в ідеалі досягається намічений результат із прибутку. Для цього план виробництва повинен, по-перше, базуватися на плані поставок; по-друге, поєднувати в собі стабільність та гнуч­кість; по-третє, узгоджуватися з іншими розділами бізнес-плану; по-четверте, передувати плануванню потреби в матеріалах і плану­ванню техніко-економічного обґрунтування проектів.

Планування потреби в матеріалах полягає у визначенні обсягу сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, потрібних для випуску готової продукції відповідно до плану ви­робництва. Наголошується на точному визначенні потреби вироб­ництва в предметах постачання при мінімізації відповідних запасів. У цілому виробничі потреби залежать від попиту на готову продукцію і базуються на плані виробництва.

Логістична  система представляє собою впорядковану сукупність логістичних ланцюгів та являється продуктом не стихійно створюваних сукупностей логістичних операцій, а результатом свідомого вибору людей, які приймають рішення в області логістики. При формуванні логістичної системи необхідно мати справу з великим обсягом різноманітних даних, врахування яких, як і процес їхнього збору та обробки, потрібно проводити постійно.

Проведені дослідження дозволили запропонувати наступну послідовність дій при формуванні логістичної системи на вітчизняних підприємствах (рис. 3) [3].

Виходячи з представленої моделі, можна виділити наступні основні етапи формування логістичної системи на підприємствах:

Вибір стратегії формування логістичної системи має базуватися на основі аналізу навколишнього середовища та техніко-економічного аналізу діяльності підприємства. Стратегія розробки системи має не тільки постулювати основні цілі та задачі логістики підприємства, але і не суперечити меті діяльності підприємства та дозволяти моделювати логістичну систему.

1. Аналіз існуючого ланцюга «закупівля-виробництво-розподіл»  на максимальну відповідність поставленим цілям передбачає оцінку логістичного потенціалу підприємств та виявлення у цьому ланцюзі вузьких місць. У логістичній системі має бути досягнуте оптимальне співвідношення в задоволенні суперечливих інтересів різних структурних підрозділів.

2. Організаційні перетворення в структурі управління підприємства проводяться в двох напрямках:

- перепроектування процесу управління матеріальним потоком (централізація процесу планування та оперативного управління матеріальним потоком, та його інтеграція у відповідності до MRP II технологій управління);

- вибір найкращої форми побудови організаційної структури управління (формування матричної оргструктури управління).

3. Розробка заходів щодо управління запасами передбачає оптимізацію їх рівня для забезпечення безперебійного виробничого процесу, мінімізації витрат та підвищення якості обслуговування споживачів.

4. Оцінка ефективності функціонування логістичної системи повинна базуватися на обліку логістичних витрат, визначенні оптимального рівня обслуговування споживачів та на розрахунку показника економічної ефективності.

 

Рис. 3. Модель формування логістичної системи

 

При формуванні логістичних систем повинні враховуватися наступні принципи:

- принцип послідовного просування по етапах створення системи;

- принцип узгодження інформаційних, ресурсних і інших характеристик проектованої системи;

- принцип відсутності конфліктів між цілями окремих підсистем і цілями всієї системи.

Як уже відзначалось, раціональне управління рухом великого масиву матеріальних ресурсів сьогодні неможливо без комп’ютеризації цього процесу, впровадження обчислювальної техніки на всіх стадіях логістики. Розділимо всю необхідну для розв’язку логістичних задач інформацію на наступні блоки.

1. Вихідна інформація, включає дані: структура ринку, його обсяг, стабільність; наявність та розміщення джерел сировини та матеріалів; про можливих постачальників матеріальних ресурсів та наявність договорів з ними;   кількість покупців та їх характеристика; розміщення замовників; схема перевезення матеріальних ресурсів; оснащеність виробництва і рівень завантаження потужностей; тривалість і особливості виробничого циклу та багато інших.

2. Прогнозна інформація, яка характеризує поставлені цілі та умови, в яких буде протікати діяльність об’єкту, що прогнозується.

3. Довідково-нормативна інформація включає нормативні, митні та інші матеріали: перелік та обсяги матеріальних ресурсів, які споживаються на одиницю готової продукції; рівень цін на одиницю конкретних ресурсів і т. д.

4. Інформація зворотного зв’язку включає дані про відхилення фактичного стану запланованого процесу від планових показників.

Методологічне розв’язання завдань управління матеріальними та супутніми потоками з використанням обчислювальної техніки знайшли своє відображення у операційних системах, розроблених закордонними фахівцями, які можуть бути використанні при формуванні логістичної системи вітчизняних підприємств.

 

Висновки. Виходячи з проведеного аналізу підходів до визначення поняття «логістика» вітчизняними та зарубіжними науковцями, запропоновано визначення логістики як науково-практичної діяльності, яка базується на інтегрованій функції управління матеріальними та супутніми потоками і забезпечує поставку товарів «точно в строк».

Запропоновані основні положення логістичної концепції, а саме: розгляд руху матеріальних та супутніх потоків через всі етапи економічного процесу як єдиного цілого (реалізація принципу системного підходу на новому якісному рівні); організаційно-управлінський механізм координації дій фахівців різних служб, які управляють матеріальними та супутніми потоками; облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга; встановлення оптимального рівня обслуговування споживачів.

Призначення логістики полягає у формуванні на підприємстві логістичної системи, під якою автори розуміють сукупність функціонально співвіднесених ланок, які системно реалізують цілісну оптимальну дію на матеріальний потік, орієнтовану на задоволення потреб споживачів. Розкрито сутність, зміст та принципи формування логістичної системи на підприємствах.

Запропоновано концептуальну модель формування логістичної системи, яка складається з комплексу взаємопов’язаних напрямків діяльності по забезпеченню міжфункціональної інтеграції управління матеріальним потоком  на підприємствах.

 

Список літератури.

1. Бауэрсокс Доналд Дж., Клосс Дейвид Дж. Логистика: интегрированная цепь поставок. 2-е изд. / [Пер. с англ. Н. Н. Барышниковой, Б. С. Пинскера]. - М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2008. - 640 c.

2. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных учебных заведений. – 20-е изд., перераб. и доп. – М.: «Дашков и К°» , 2012. – 484с.

3. Г.В. Костюк, Ю.В. Гончаров Методологічні аспекти формування логістичної системи на підприємствах легкої промисловості /Україна, Харків, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України, №3, 2012, С. 97-107.

4. Євсєєва Г.В. Промислове підприємство як об’єкт логістичного впливу/ Збірник тез доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції. – К.: НУХТ, 2006. – с.48.

5. Євсєєва Г.В. Використання принципів логістики в підвищенні ефективності закупівельної діяльності підприємств легкої промисловості//Вісник Донецького університету. Серія Б. Економіка і право. Спецвипуск.– Донецьк, 2006. – Т.1. – с.261-268.

6. Корпоративна логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов/ Под общ. и научн. редакцией проф. В.И. Сергеева. – М.: ИНФРА – М, 2005. – 976с.

7. Окландер М.А. Логістика: Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 346 с.

8. Прокофьева Т.А., Сергеев В.И. Логистика. Учебно-методический комплекс. – М.: Изд-во РАГС, 2010. - 420 с.

 

References.

1. Bauersoks D.D. and Kloss D.D. (2008), Logistika: integrovannaia ciep postavok [Logistic: the integrated supply chain], 2nd ed, ZAO Olimp-biznes, Moscow.

2. Gadjinskiy, A.M. (2012), Logistika [Logistics], 20nd ed, Dashkov i Ko, Moscow, Russia.

3. G.V. Kortiuk and U.V.Goncharov (2012). “Methodological aspects of the logistics system for light industry”, Naukovo doslidniy centr problem rozvitku NAN Ukrainy, vol.3, pp.97-107.

4. Yevseeva G.V. (2006). “Industrial logistics enterprise as an object of influence”, Zbirnik tez dopovidey vseukrainskoiy naukovo-praktichnoiy konferenciy, [Collection of abstracts of All-Ukrainian Scientific Conference], vseukrainska naukovo-praktichnoiy konferenciy [National Scientific Conference], National University of Food Technologies, Kyiv, Ukraine, pp.48.

5. Yevseeva G.V. (2006). “Using the principles of logistics to improve the efficiency of procurement of Light Industry”, Visnik Donetskogo universitetu, vol. 1, pp. 261-268.

6. Sergeev V.I. (2005), Korporativnaia logistika: 300 otvetov na voprosi professionalov [Corporate Logistics. 300 answers to the questions of professionals], Infra, Moscow, Russia.

7. Oklander M.A. Logistika [Logistic], Centr uchbovoyi literatury, Kyiv, Ukraine.

8. Balabanova L.V. and Germanchuk A.M. (2013), Logistika [Logistics], Lviv, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 10.12.2016 р.