Українською | English

BACKMAIN


УДК 338

 

І. П. Косарєва,

к. е. н., доцент, завідувач кафедри фінансів і кредиту,

Харківський інститут фінансів Київського національного торговельно-економічного університету, м. Харків

Ю. В. Колодяжна,

студентка IV курсу,

Харківський інститут фінансів Київського національного торговельно-економічного університету, м. Харків

 

ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ЩОДО ЗБАЛАНСОВАНОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

 

I. P. Kosareva,

Ph. D. in Economics, associate Professor, Professor of Departament of Finance and credit,

Kharkiv Institute of Finance of Kyiv national University of trade and Economics, Kharkov

Yu. V. Kolodyazhnaya,

IV-year student,

Kharkiv Institute of Finance of Kyiv national University of trade and Economics, Kharkov

 

COMMON APPROACHES TO BALANCE SOCIO-ECONOMIC DEVELOPMENT OF UKRAINE

 

Україна переживає дуже складний період свого становлення. Нинішній життєвий рівень, не відповідає ні ресурсному, ні природному й економічному, інтелектуальному й культурному потенціалу, який має Україна, ні стремлінням народу, його прагненню досягти високих європейських життєвих стандартів, тому тема цієї роботи є актуальною та потребує вивченню, аналізу даної проблеми, а також визначення напрямів її вирішення. Нинішня фінансова політика України, як би не оцінювались її здобутки та прорахунки, має один суттєвий недолік − вона носить переважно пасивний характер. І хоча загалом вдавалося своєчасно й адекватно реагувати на ті чи інші проблеми, її зміст та спрямування визначалися в основному потребами сьогодення. До цього часу відсутня виважена, економічно обґрунтована й чітко структурована фінансова стратегія, розрахована на тривалу перспективу, без якої неможливий поступ до зростання добробуту нації. Необхідність вироблення концептуальних засад фінансового забезпечення потреб економічного зростання та системного використання засобів фінансового впливу на темпи і пропорції соціально-економічного розвитку й обумовлюють актуальність даної теми дослідження. Метою роботи є дослідження механізму національної стратегії соціально-економічного розвитку країни та визначення напрямів підвищення рівня життя населення. Основним завданням наукової роботи є визначення основних напрямів, методик та встановлення певних стратегічних пропорцій економічних показників для забезпечення сталих високих темпів економічного зростання, підвищення рівня населення країни.

 

Ukraine is going through a very difficult period of its formation. The current standard of living, meets neither the resource nor the natural and economic, intellectual and cultural potential of the Ukraine, nor the aspirations of the people, their aspiration to reach the highest European living standards, so the theme of this work is relevant and requires study, analysis of the problem and determine the directions of its solving.The current financial policy of Ukraine, no matter how evaluated its achievements and failures, has one significant drawback − it is mostly passive in nature. And although was generally timely and adequately respond to certain issues, its content and direction was determined mainly by the needs of today. Still missing a balanced, economically sound and clearly structured financial strategy, long-term, which is essential to progress towards the welfare of the nation. The need for a framework of financial provision of the needs of economic growth and system utilization of funds financial impact on the rates and proportions of socio-economic development and determine the relevance of this research topic.The aim of this work is to study the mechanism of the national strategy for socio-economic development of the country and identify ways to improve the level of living of the population. The main objective of the research work is determination of basic directions, techniques, and the establishment of certain strategic proportions of economic indicators for sustainable high economic growth, increasing levels of the population.

 

Ключові слова: фінансова система, економічний розвиток, криза, прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата, пропорції економічних показників.

 

Keywords: financial system, economic development, crisis, living wage, minimum wage, the proportion of economic indicators.

 

 

Постановка проблеми. Україна на сьогоднішній день знаходиться у досить скрутному фінансовому положенні. До цього часу відсутня виважена, економічно обґрунтована й чітко структурована фінансова стратегія, розрахована на тривалу перспективу, без якої неможливий поступ до зростання добробуту нації. Необхідність вироблення концептуальних засад фінансового забезпечення потреб економічного зростання та системного використання засобів фінансового впливу на темпи і пропорції соціально-економічного розвитку й обумовлюють актуальність даної теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальнометодологічні аспекти формування та реалізації державної політики щодо підвищення рівня та якості життя населення знайшли відображення у дослідженнях І. Дутки, А. Колота, Е. Лібанової, В. Мандибури, О. Мельниченка, В. Онікієнка, М. Папієва та ін. Систематизацію підходів та методів державного регулювання зниження регіональних диспропорцій рівня життя здійснено в працях Н. Кузьминчук, О. Зими, С. Полякової, Л. Черенько, В. Шишкіна та ін. На необхідності належного фінансового забезпеченню рівня життя та пошуку джерел такого забезпечення присвячено публікації І. Бобуха, О. Гордей, А. Ревко та ін.

З огляду на те, що на сучасному етапі з’являються нові чинники-ризики розвитку суспільства, викликані інтеграційними процесами, фінансово-економічними кризами, військовим конфліктом на сході країні, перманентним станом реформ, проблема забезпечення високого рівня життя або, принаймні збереження достатнього рівня життя заходами державної політики потребує постійного опрацювання і вчасного реагування.

Постановка завдання. Метою роботи є дослідження механізму національної стратегії соціально-економічного розвитку країни та визначення напрямів підвищення рівня життя населення.

Виклад основного матеріалу дослідження. Ефективна фінансова система є ознакою незалежності держави. Вивчення становлення і розвитку національних фінансів є особливо важливим у період трансформаційних процесів в економіці та суспільстві.

На час проголошення незалежності, потужний економічний спад торкнувся більшість секторів економіки України, але найбільш сильно – зовнішню та внутрішню торгівлю, інвестиції в основний капітал.

 Одночасно сильно скоротилося промислове і сільськогосподарське виробництво. При цьому спад в Україні в даних секторах економіки був сильніше, ніж у країнах СНД в цілому. Експорт України в 1992 р. порівняно з попереднім роком скоротився в 5 разів. При цьому вивезення в країни СНД зменшився майже у 8 разів.

Впродовж 1990-2002 років обсяги машинобудування зменшилися на 147,9 тис. шт., виробництво цукру на 5170 тис. т., обсяг мінеральних добрив зменшився на 2468 тис. т, обсяги електроенергії також зменшилися на 124 млрд.кВт год. [12].

З 1993 року почався спад сільськогосподарського виробництва. Збільшувався зовнішній борг, скорочувався випуск товарів народного споживання. Виробництво промислової продукції в 1993 р. знизилось на 21 %. Місячна інфляція восени перевищила 75 %, в грудні - 90 %. За даними Світового банку, у другій половині 1993 р. рівень інфляції в Україні був найвищим у світі і перевищував показники часів світових воєн.

Спад виробництва як промислового так і сільськогосподарський негативно відобразився на економіки країни в цілому, а також на рівні життя населення. Такі негативні тенденції спричинені різким згортанням міжреспубліканських торгово-виробничих зв’язків, які перетворилися на зовнішньоекономічні.

Національний банк України неодноразово вдавався до кредитно-грошової емісії. Лише в 1993 р. вона в 25 разів перевищила рівень 1992 р. У 1995 р. стали застосовувати мільйонні купюри. Стрімке падіння курсу купоно-карбованця посилювало зневіру населення до вітчизняної грошової одиниці, яке більше довіряло іноземній валюті. За 1990-1994 рр. вироблений в Україні національний продукт скоротився майже на 58 %. [4].

Послідовний аналіз розвитку економіки в Україні надав можливості визначити, що в її розвитку спостерігалося сім етапів, які за своїм змістом значно відрізняються між собою (табл.1).

 

Таблиця 1.

Етапи розвитку ринкової економіки України [12, 2, 4]

Етапи (роки)

Характерні риси періоду

І.1985-1989 (етап перебу-дови)

1. Період розвалу єдиного народно - господарського комплексу .

2. Економічна криза.

3. Курс на роздержавлення економіки.

4. Боротьба з «нетрудовими» доходами.

ІІ.1990 - 1991 (розвитку кризи)

1. Період реформування економіки.

2. Загострення проблеми інфляції.

3. Розвиток хронічного дефіциту в усіх сферах економіки.

ІІІ. 1992 -1995 (поглиблення структурної кризи)

1. Спад виробництва.

2. Дефіцит бюджету, гіперінфляція, падіння курсу карбованця, зростання цін.

3. Розробка законодавчої бази для трансформаційних процесів.

4. Зниження рівня інфляції.

5. Подальше зростання рівня цін.

6. Розробка Програми стабілізації економіки.

7. Зниження темпів падіння ВВП.

8. Обвальна бартеризація зовнішньої торгівлі.

9. Зменшення обсягів внутрішнього ринку.

ІV. 1996 - 1998 (фінансової кризи)

1. Створення багатоукладної економіки.

2. Зростання рівня безробіття.

3. Розробка програми антикризових дій.

4. Відсутність достатньо розвиненої конкурентної системи.

5. Введення гривні.

6. Зростання рівня інфляції.

7. Перехід економіки з тіньової до відкритої системи.

8. Стрімкий спад виробництва.

V. 1999- 2004 (економічних коливань та ринкової трансформації)

1. Повільне зростання обсягів виробництва.

2. Етап урядових змін.

3. Нестабільність та коливання цін.

4. Зниження життєвого рівня населення.

5. Енергетичні кризи.

VІ. 2005 – 20014 (підготовчий до вступу у СОТ та ЄС)

1. Розробка стратегії економічного розвитку України.

2. Антикризова політики уряду.

3. Підготовчі політичні та економічні заходи до вступу у СОТ та ЄС.

4. Світова криза.

VII. 2014-2016

(етап кризи)

1.Значні темпи росту інфляції

2. Скорочення обсягу ВВП

3. Військові дії на території

4. Спад виробництва

5. Процес децентралізації

6. Дефіцит бюджету, зростання обсягу державного боргу

7. Значна частка населення знаходиться за межею бідності, низький рівень платоспроможності

 

Фінансову кризу в Україні спричинив цілий ряд факторів. Перш за все Україні притаманні такі риси, як монополізм, екстенсивний шлях розвитку, диспропорційність, для подолання яких потрібен тривалий час. Економіка країни у складі СРСР була тісно пов'язана з загальносоюзним господарським комплексом. Основна частина її товарної продукції орієнтувалася на продовження виробничого процесу в інших республіках. Тому розрив усталених економічних зв'язків боляче вдарив по виробництву.

Для промисловості України характерна її висока енергоємність, а отже, не маючи достатніх власних родовищ нафти й газу, вона залежить від держав - постачальників енергоресурсів. Ситуація ускладнилась особливо після того, як Україна стала платити за нафту й газ реальну ціну.

З метою виявлення причин кризи в країні була проведена експертна оцінка, опитано 12 фахівців (в органах місцевої влади - 5 чол., в органах влади районного рівня - 2 чол., також працівників судової влади – 5 чол.), щодо визначення основних причин кризи в Україні маємо такі результати (табл. 2):

 

Таблиця 2.

Результати опитування

Питання: Визначте основні причини кризи в Україні

Перелік причин:

Результат експертної оцінки:

Кількість балів

1. Політична нестабільність

26

2. Проблема законодавчої бази

33

3. Корупція органів влади

24

4. Несприятливий психологічний клімат

44

5. Неосвідченість співробітників органів влади

51

 

Результати оцінки нам показують, що найменшу кількість балів отримали такі причини як корупція органів влади та політична нестабільність, 24 та 26 балів відповідно, тобто учасники опитування на перше місце поставили названі дві причини. А значить саме вони є основою кризового стану країни

Як показує світовий досвід, програми стабілізації економіки можуть реалізовуватись переважно двома шляхами – еволюційним і через шокову терапію, тобто за максимально короткий час (рис.1).

У вивченні світового досвіду управління економікою особливий інтерес становить проблема науково-технічного розвитку.

Німеччина, Англія і Франція разом із США і Японією складають технологічне ядро світового розвитку. Ці країни займають відповідно місця лідерів у світі з абсолютного розміру витрат на НДДКР (науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи). З федерального бюджету НДДКР фінансується на 35-45%. Частка продукції, що спрямовується на експорт, становить 20-25% ВВП.

Фінансовий розвиток та стан економіки України значно відрізняється від розвитку економічно розвинутих країн. В першу чергу відмінності полягають у стані розвитку макросередовища.

 

Рис. 1. Приклади країн, які пройшли різні шляхи стабілізації економіки

 

Становлення України як незалежної, демократичної держави зумовлює зосередження уваги суспільства на проблемах суспільного добробуту, збереження, поступового нарощування і використання людського потенціалу.

 Стандартним інструментом при загальному порівнянні рівня життя різних країн світу прийнято індекс розвитку людського потенціалу – інтегральний показник, який розраховується щорічно для міждержавного порівняння й вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості й довголіття [15].

За роки незалежності Україна послідовно втрачає свої позиції за індексом людського розвитку: з 45 місця у 1992 р. до 102 у 1995 р. У 2010 р. Україна покращила позиції до 69 місця, але, на жаль, у 2014 р. втратила 12 позицій та опинилася на 81 місці серед 188 країн в світовому рейтингу. На 01.03.2016 Україна так і займає 81 місце за індексом людського потенціалу серед країн світу.

Необхідність дослідження основних причини зниження рівня життя населення та пов’язаних з цим потенційних загроз для забезпечення сталого розвитку національної економіки особливо актуалізується за сучасних складних соціально-економічних умов розвитку України.

В Україні обрана методика розрахунку прожиткового мінімуму, заснована на нормативах споживання [10], яка має забезпечувати продуктами харчування для нормального функціонування організму та задовольняти мінімальні потреби у непродовольчих товарах та послугах.

Неодноразово вітчизняні науковці наголошували на тому, що розмір прожиткового мінімуму занижений [5,11].

Крім того, розмір прожиткового мінімуму занижений через те, що вартість продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг змінюється протягом року через зростання цін. Відстежувати ці тенденції має, відповідно до ст. 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», Міністерство соціальної політики і публікувати щомісяця фактичний розмір прожиткового мінімуму. Динаміка відхилень фактичного розміру прожиткового мінімуму та встановленого законом на відповідний рік наведена на рис. 2.

Попри те, що офіційний рівень інфляції в країні у 2014 р. був 124,9 %, а у 2014 р. – 143,3 %, прожитковий мінімум залишався незмінним у період з грудня 2013 р. по серпень 2014 р. – 1176 грн. Розрив між фактичним і встановленим прожитковим мінімумом почав стрімко зростати, починаючи з січня 2014 р. Таким чином, на кінець 2015 р., фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахований Міністерством соціальної політики, був більше за встановлений у 2,08 рази (з урахуванням податку на доходи фізичних осіб) [13].

 

Рис. 2. Динаміка встановленого та фактичного розміру прожиткового мінімуму та середньої заробітної плати в Україні за 2013 – 2015 рр., грн.

 

Якщо порівняти прожитковий мінімум, що сьогодні дорівнює мінімальній заробітній платі в Україні, у доларовому еквіваленті, то на початок 2016 р. він становив лише 34,5 % від розміру прожиткового мінімуму 2013 р., тобто зменшився майже у 3 рази (рис. 3).

Відповідно до вимог Європейської соціальної хартії, мінімальна заробітна плата має складати понад 2,5 розмірів прожиткового рівня. З урахуванням наведених тенденцій можна стверджувати, що сьогодні рівень  мінімальної заробітної плати в України, котрий дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб, по суті знецінює працю більшості найманих працівників бюджетної сфери і не виконує ні відтворювальної, ні регулюючої, ні стимулюючої функцій. До того ж, якщо розмір мінімальної заробітної плати не перевищує прожитковий мінімум, це унеможливлює задоволення найнеобхідніших потреб для функціонування й відтворення людського потенціалу [13].

 

 

Рис. 3. Динаміка прожиткового мінімуму для працездатних в Україні та офіційного курсу гривні до долару США за 2010 – 2015 рр.

 

Зростання середньої номінальної заробітної плати в економіці відбувається постійно (рис. 4), проте реальна заробітна плата знижується, і на кінець 2015 р. індекс реальної заробітної плати до відповідного періоду 2014 р. становив 78,9 %.

Мінімальна заробітна плата в Україні (рис. 5) у 3 рази менша від найменшого її значення (Албанія) серед наведених Європейських країн і у 30 разів менша від найбільшого показника (Бельгія, Нідерланди) [14, 8,3].

 

Рис. 4. Динаміка індексів інфляції, реальної заробітної плати та середньомісячної заробітної плати у 2010 – 2015 рр.

 

З вересня 2015 р. мінімальну заробітну плату було підвищено на 13,1 % (з 1218 грн. до 1378 грн.) або на 11 % в євро (з 49 євро до 55 євро). Проте, на кінець лютого 2016 р., через знецінення національної валюти, мінімальна заробітна плата, яка у гривневому еквіваленті не змінилась, складає 46 євро, тобто зменшилась на 16 %.

 

Рис. 5. Мінімальна заробітна плата у деяких Європейських країнах і Україні у 2015 р., євро.

 

Таким чином, спостерігається зменшення купівельної спроможності доходів у зв’язку із зростанням цін. В Україні існує інструмент для підтримання купівельної спроможності грошових доходів громадян, які не мають разового характеру – індексація.

Проте, відповідно до прийнятих змін у Закон України “ Про індексацію грошових доходів громадян ”, розмір індексації може бути зменшено. Від так, зазначається, що проведення індексації здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів.

Розглянемо основні причини та наслідки зниження рівня життя населення в Україні, в першу чергу рівня доходів (рис.6).

Доцільно розглянути вартість спожив­чого кошика (СК), який знаходиться у тісній взаємозалежності з МЗП. Аналіз СК українця свідчить про те, що його склад суттєво не змінювався з 2000 року. Враховуючи зміни потреб вітчизняних споживачів, які відбулися за останні 15 років, набір товарів і послуг СК є застарілим і неспроможний відобразити повною мірою різноманіття потреб сучасної людини. В Польщі, наприклад, склад СК змінюється щорічно, а в Німеччині він підлягає перегляду й доповненню кожні 5 років.

У 2016 році Кабінет міністрів вирішив переглянути набір продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і демографічних груп населення. Про це йдеться у постанові уряду №780 від 11 жовтня 2016 рік. Зазначені набори визначені з урахуванням змін у соціально-демографічних характеристиках домогосподарств України, фактичної структури споживання, встановлених за висновками заінтересованих центральних органів виконавчої влади та соціальних партнерів [7].

 

Рис. 6. Основні причини та наслідки зниження рівня життя населення

 

Так, рішенням збільшено обсяги споживання деяких продуктів харчування (крупи, м'ясо, фрукти), збільшено кількість окремих товарних позицій у наборах непродовольчих товарів (одяг, взуття) та скорочено терміни їх використання. Переглянуто також набори предметів першої необхідності, санітарії та ліків, житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку.

Як відомо, у 2017 році мінімальна заробітна плата дорівнюватиме 3 тисячі 200 гривень. На сьогодні, мінімальна зарплата в Україні становить 1450 гривень.

Тому пропоную розглянути основні зміни споживчого кошика українців (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Що зміниться у споживчому кошику [9]

Найменування продукту

До змін, за рік

Зміни

Після змін, за рік

Продукти

Житнє борошно

0,4 кг

заміна

Заміна на 0,4 кг пшеничної муки

Яловичина, баранина, кролятина

14 кг та по 2 кг

заміна

Яловичина ,16 кг

Птиця

12 кг

14 кг

Молоко знежирене

65 кг

заміна

Заміна на кефір,60кг

Риба

2,5 кг

9,5 кг

Чай

нема

0,4 кг

Кава в зернах

нема

0,5 кг

Сіль

нема

3 кг

Спеції (лавровий лист)

нема

0,3 кг

Продовольчі товари

Труси чоловічі

5 шт на 2 роки

6 шт на 1,5 роки

Плавки чоловічі

1 шт на 10 років

1 шт на 4 роки (додатково для пенсіонерів – на 10 років)

Носки

7 пар на рік

10 пар на рік (для пенсіонерів на 2 роки)

Чоботи зимові

1 пара на 5 років

1 пара на 3 роки

Туфлі літні

1 пара на 1,5 роки

1 пара на 2 роки

Труси жіночі

5 шт на 2 роки

6 шт на рік

Бюстгалтер

2 шт на 2 рокіів

2 шт (додатково пенсіонерам – на 4 роки)

Плаття, костюм

2 шт на 8 роки

2 на 7 років

Брюки жіночі

Нема

 

1 на 4 роки

Пальто

1 шт на 7 років

заміна

Заміна на куртку на синтапоні – 1 шт на 5 років

Зубна щітка

2 шт

4 шт

Полотенце

1 шт на 8 років

1 шт на 6 років

Ліки

Вата

1700 г/год

1000 г/год

Бинт

2 шт

3 шт

Корвалмент

нема

90 шт

Валідол

17 шт

50 шт

Валеріана

17 шт

10 шт

Парацетамол

17 шт

30 шт

Анальгін

1 шт

30 шт

Дезинфікуючі засоби (йод, зеленка, перекис водню)

1 бут

нема

Активоване вугілля

Нема

30 шт

Ібупрофен

Нема

50 шт

Німесулід

Нема

30 шт

Очні краплі

Нема

400 мл

Горчичники

3 шт

 

нема

Термомент

Нема

1 шт на 1,5 роки

Пластирь бактерицидний

Нема

 

7 шт

Болезаспокійливі та жарознижуючі

50 таблеток

20 таблеток

Послуги

Стрижка в перукарні

4 раза

6 разів

Вода холодна

3,2 куб.м./міс

2,4 куб.м./міс

Вода гаряча

2,4 куб.м./міс

1,6 куб.м./міс

Газ (газплита)

10,4 куб.м./міс

4,4 куб.м./міс

Електроенергія

110квт-ч/міс

 

90 квт-ч/міс

Телефон стаціонарний

Нема

1 шт на 20 років

 

Як видно з інфографіки, головні зміни торкнулися ліків, їх перелік тепер набагато більший. Значно зросли норми споживання риби: з 2,5 до 9 кг в рік, додані такі звичні речі, як чай – 400 г на рік, лавровий лист, сіль і навіть півкіло кави в зернах. Нові норми і по одязі: замість пальто на 8 років – куртка на 5 років, чоловікам дозволили мати 6 пар трусів на рік (було 5 на 2 роки), жінкам – 2 бюстгальтери на рік (було 2 на 2 роки), а пенсіонери зможуть засмагати не в сімейних трусах, а в плавках. Жінкам офіційно дозволили мати штани, одну пару на 4 роки. Але скорочені до соціальних норм споживання води, газу і світла. Тобто доведеться або менше митися, або економити воду.

Затверджений проект споживчого кошика мало чим відрізняється від чинного. За підрахунками деяких експертів, в споживчому кошику повинно бути товарів і послуг на 7000 грн. У тому числі витрати, наприклад, на памперси для дітей, мобільний зв'язок, поїздки, крім приміських до 50 км, більше коштів на розваги [1].

Кожна держава має свої особливості формування мінімального споживчого кошика. Проаналізувавши споживчі кошики різних країн мона сформутити таку порівняльну таблицю, яка буде відображати всі характерні ознаки споживчого кошика в Україні ( табл. 4).

 

Таблиця 4.

Порівняльна характеристика споживчого кошика України та інших країн

Характеристика

України

США

Німеччина

Франція

Великобританія

Кількість продуктів і послуг

296

300

475

500

350

Коли змінюється кошик

Коли вирішить уряд

Розраховується окремо для кожного штату, а іноді окремо для кожної сімї. Тому переглядається кошик порізному.

Кожні 5 років

щорічно

щорічно

Особливості кошика:

-

Вписані витрати на бензин, сигарети, алкоголь та їжу поза домом

Вписані замовлення піци додому, послуги фітнес-центру або солярію, готові напівфабрикати, випічка тощо.

Вписані вино, походи до ресторану,відвідування салонів краси

Вписані витрати на підключення до нтернету, 

покупку мр-3-плеєра та гітару, а також послуги садівника.

Витрати на харчування

50%

11,6%

9,8 %

12,2%

14%

Мінімальна заробітна плата

0,32 євро на годину

8,3 євро на годину

8,5 євро на годину

8,03 євро на годину

7,36 євро на годину

 

Отже, дана порівняльна таблиця показує нам, що споживчі кошики в інших країнах мають більше найменувань товарів, переглядаються набагато частіше, мають певні особливості, а також мінімальна заробітна плата на годину в Україні менша на 4%, ніж в інших країнах.

Життя в Україні дорожчає, і витрати сімей продовжують зростати: у першому кварталі 2016 р. витрати домогосподарств збільшилися на 2,1% порівняно з попереднім кварталом, до 4,856 тис. грн на місяць. Про це свідчать дані Держкомстату. При цьому чиновники зафіксували уповільнення витрат порівняно з 2015 р., коли вони підростали на 4-5%.

Сім'ї з дітьми витрачають в півтора рази більше "бездітних" домогосподарств — 6,137 тис. грн проти 4,064 тис. грн. А вартість життя в місті в 1,27 рази вище, ніж у сільській місцевості — 5,219 тис. грн проти 4,111 тис. грн.

Майже половину всіх витрат становить закупівля продуктів — 2,387 тис. грн. Крім того, суттєвою статтею витрат (14,4%) є оплата за житло і комунальні послуги — в середньому на це йде 700,14 грн. Ще 5,5% або 267,46 грн йде на покупку одягу та взуття, 5,7% або 258,62 грн — на медицину [19].

Нажаль заробітна плата В Україні зростає не такими швидкими темпами, як витрати. Тому, для сталого розвитку економіки та фінансів, підвищення рівня населення країни, вихода з кризи, необхідно дотримуватися певних економічних пропорцій. А саме, якщо зростають витрати, то необхідно збільшувати і доходи, якщо не виконувати цієї умови – то наша країна ніколи не вийде з кризи, з кожнем днем економічна ситуація в країні буде гіршати і ми отримуємо бідність та дефолт.

Для того, щоб рівень доходів українців повернувся на рівень 2014 року, при сучасних цінах мінімальна зарплата має бути не менше 2400 гривень, а пенсія – 1800 гривень. Так, з 2014 року ціни виросли як мінімум на 80%, а соціальні стандарти – всього на 31% [6].

Тому, враховуючи рівень зростання доходів та інфляції була розрахована мінімальна заробітна плата яка повинна бути (рис.7).

 

Рис.7. Очікуване зростання мінімальної заробітної плати Україні

 

Такий розрахунок дуже простий, для того щоб українці як мінімум не втратили свої доходи, треба при розрахунку МЗП врахувати рівень інфляції (табл. 5).

Слід відмітити, що в запропонованому розрахунку мінімальна заробітна плата менша ніж та, яка зараз визначена урядом – 3200грн. Разом з тим, враховуючи рівень інфляції на 2017 рік, можна визначити цей показник і на наступні періоди.

 

Таблиця 5.

Розрахунок мінімальної заробітної плати

Показник

2013 рік

2014 рік

2015 рік

2016 рік

Встановлена МЗП,грн

1176

1218

1378

1600

Інфляція

100 %

120,5 %

152,7 %

147,3 %

* Очікувана МЗП , грн

1176*100%=1176

1218/120,5%=1468

1378*152,7%=2105

1600*147,3%=2357

* – розрахована величина

 

Щодо споживчого кошика та прожиткового мінімуму, вартість нинішнього СК для працюючого на січень 2016 р. становила 2880 грн, з урахуванням інфляції (за 7 місяців – 4,8%) він виріс до 3018 грн. Тобто мінімальна зарплата, яка зараз становить 1450 грн, вистачає на 48% закладених в ПК товарів і послуг [9].

За даними Держкомстату, мінімальну заробітну плату зараз отримують менше 5% населення, решта отримують 3000 грн і вище, але часто ці доходи ділять на двох-трьох і більше членів сім'ї.

Експерти вважають, що найраціональнішою є така структура споживання, коли: на харчування витрачається до третини доходів, непродовольчі товари (одяг, меблі) – 47%, решта 23 % – на послуги. В українському ж споживчому кошику левова частка доходів (понад 65 %) витрачається на харчування, а деякі непродовольчі товари та послуги не згадуються взагалі. Вартість споживчого кошика на 1 місяць українця запропонований українською владою 1176 грн. / 47 дол. Запропонований за даними опитування українців 447 дол. Запропонований за розрахунками експертів ООН 510 дол. [10].

Отже, основним напрямком сталого економічного розвитку країни, підвищення рівня життя населення – це дотримання пропорцій фінансовий показників, а саме: витрати –заробітна плата, прожитковий мінімум – реальні ціни на товари з урахуванням інфляції, споживчий кошик – витратні матеріали, що відповідають вимогам сучасного життя та інші.

 

Література.

1. Витрати української сімї I квартал 2016 року [Електронний ресурс] Режим доступу: http://iee.org.ua/ua/prog_info/36912/

2. Генезис малого та середнього бізнесу в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/94167/19-Karpenko.pdf?sequence=1

3. Досвід державного регулювання економіки в зарубіжних країнах країни [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://bibl.com.ua/ekonomika/2165/index.html

4. Економічний розвиток незалежної України [Електронний ресурс] –Режим доступу:http://pidruchniki.com/15560807/istoriya/ekonomichniy_rozvitok_nezalezhnoyi_ukrayini

5. Кочемировська О. О. Розвиток трудового потенціалу як чинник економічного зростання України / О. О. Кочемировська. – К. : НІСД, 2014. – 108 с.;

6. Кулачок-Тітова Л. В. Право на гідний рівень життя в міжнародному, зарубіжному та національному законодавстві / Л. В. Кулачок-Тітова // Вісник Харківського національного університету ім. Каразіна. Сер. : Право. – 2014. – № 17. – С. 122–126.

7. Лише на один бал піднялась Україна у світовому рейтингу сприйняття корупції [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://tiukraine.org/теги/індекс-сприйняття-корупції.

8. Моніторинг показників заробітної плати за листопад 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/category?cat_id=141688.]

9. Новий споживчий кошик українців [Електронний ресурс] Режим доступу:http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/novaya-potrebitelskaya-korzina-naroda-po-prezhnemu-bez-mobilnyh-749901.html

10. Закон України «Про прожитковий мінімум від 15.07.1999 р. № 966-XIV (зі змінами) [Електронний ресурс] : – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/966-14.

11. Ревко А. М. Купівельна спроможність заробітної плати як базис розвитку людського потенціалу / А. М. Ревко // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Економіка. – 2014. – Вип.1. – С. 287–294.

12. Соціально-економічний розвиток України за 2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.

13. Статівка Н.В., Надточій А.О. Причини та наслідки зниження рівня життя населення в Україні / Н.В. Статівка, А.О. Надточій // Соціальна і гуманітарна політика. – 2016. –№1(49).

14. Українцям підняли зарплати і пенсії: чи станемо багатшими і наскільки [Електронний ресурс] Режим доступу: http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/ukraincam-podnyali-zarplaty-i-pensii-stanem-li-bogache-i-naskolko--724290.html

15. Яковлєва Ю. К. Розвиток людського потенціалу як база для соціально-економічного розвитку / Ю. К. Яковлєва // Культура народів Причорноморя. — 2012. – № 220. – С. 122–126.

 

References.

1. Institute of evolutionary economics (2016), " The costs of Ukrainian families I quarter of 2016 ", available at: http://iee.org.ua/ua/prog_info/36912/, (Accessed 25 November 2016).

2. Scientific electronic library periodicals, national Academy of Sciences of Ukraine (2006), "The Genesis of small and medium business in Ukraine",available at: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/94167/19-Karpenko.pdf?sequence=1, (Accessed 23 November 2016).

3 Library training (2013), "Experience of state regulation of economy in foreign countries country",available at: http://bibl.com.ua/ekonomika/2165/index.html, (Accessed 23 November 2016).

4. Training materials online (2012), "Economic development of independent Ukraine", available at: http://pidruchniki.com/15560807/istoriya/ekonomichniy_ rozvitok_nezalezhnoyi_ukrayini, (Accessed 24 November 2016).

5. Kochemirovska A. A.(2014), "Rozvytok trudovoho iak chynnyk potentsialu Ukrainy ekonomichnoho zrostannia [the Development of labor potential as a factor of economic growth in Ukraine ]", NISS , Kyiv, Ukraine.

6. Kulachok-Titova, L. V. (2014), "the Right to a decent standard of living in the international and national legislation", Bulletin of Kharkov national University. Karazin Kharkiv national University, vol. 17, PP. 122-126.

7. Transparency International Ukraina (2015), "Only one point Ukraine has risen in the world ranking of corruption perception",available at: http://tiukraine.org/tehy/indeks-spryjniattia-koruptsii., (Accessed 24 November 2016).

8. The Ministry of social policy of Ukraine (2015), "The monitoring of indicators of wages for November 2015",available at: http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/category?cat_id=141688.], (Accessed 25 November 2016).

9 News. The latest news of 2016 today.The news of the day online. Today. (2016), "A new consumer basket of Ukrainians",available at: http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/novaya-potrebitelskaya-korzina-naroda-po-prezhnemu-bez-mobilnyh-749901.html, (Accessed 25 November 2016).

10. Official portal of the Verkhovna Rada of Ukraine (2012), " the Law of Ukraine On the minimum subsistence level from 15.07.1999, № 966-XIV (as amended)", available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/966-14., (Accessed 25 November 2016).

11. Revko A. M. (2014), "the Purchasing power of wages as the basis of human development", Scientific Bulletin of the Uzhgorod University, vol. 1, PP. 287-294.

12. The state statistics service of Ukraine (2015), " Socio-economic development of Ukraine for 2015 ", available at: http://www.ukrstat.gov.ua., (Accessed 24 November 2016).

13. Stativka N. In. and Nadtochiy A. A.(2016), "Causes and consequences of declining living standards of the population in Ukraine", Social and humanitarian policy, vol. 1,no. 49.

14. News. The latest news on 2016 today.News online. Today. (2015), " Ukrainians raised salaries and pensions: get rich and how ", available at: http://ukr.segodnya.ua/economics/enews/ukraincam-podnyali-zarplaty-i-pensii-stanem-li-bogache-i-naskolko--724290.html, (Accessed 25 Nov 2016).

15. Yakovlev, Y. K.(2012), "human Development as a base for socio-economic development", the Culture of the black sea. vol. 220, PP. 122-126.

 

Стаття надійшла до редакції 01.12.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"