Українською | English

BACKMAIN


УДК 336.77 (045)

 

Н. М. Білоус,

к. е. н., доцент кафедри фінансів та економіки природокористування

Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне)

І. Л. Сазонець,

д. е. н., проф., завідувач кафедри державного управління, документознавства та інформаційної діяльності

Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне)

 

ВИЗНАЧЕННЯ КОРПОРАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ФАКТОРИНГУ У ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

 

N. M. Bilous, I. L. Sazonets

 

DEFINITION OF CORPORATE STRATEGIES AND THE APPROPRIATENESS OF THE USE OF FACTORING IN THEIR IMPLEMENTATION

 

В статті визначено сутність корпоративних стратегій та надано їх класифікацію за окремими ознаками. Виокремлені інші види стратегій корпорації, серед яких – фінансова стратегія. Обгрунтовано необхідність використання факторингу як фінансового інструменту.

 

The article defines the essence of corporate strategies and their classification into separate lines. Identified other types of strategies corporations, including financial strategy. The necessity of use of factoring as a financial tool.

 

Ключові слова: корпорації, стратегії, ознаки, класифікація, фінансова стратегія, факторинг.

 

Key words: corporations, strategies, characteristics, classification, financial strategy, factoring.

 

 

Постановка проблеми. Формування стратегій розвитку бізнесу є головним питанням активізації економіки країни. Розуміння сутності бізнес-моделі з позицій інтегрованого підходу обумовлюють необхідність розглядання конкурентних умов господарювання, глобалізації світових економік, скорочення життєвого циклу продукції. Прихильники даного підходу, у межах опису бізнес-моделі, яка повинна бути інноваційною в сучасних перетвореннях індустріального світу, наголошують на необхідності стратегії компанії у межах її внутрішніх структур (клієнтів, пропозиції, інфраструктури, фінансів), процесів і систем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняні вчені активно розробляють теоретичні підходи до формування корпоративних стратегій. В країні склалися наукові школи, що досліджують проблеми корпоративного управління, корпоративного менеджменту та розробки на цій основі фінансових корпоративних стратегій. Останнім часом зявилося багато публікацій, що досліджують економічну та фінансову безпеку в корпоративних структурах. На наш погляд сучасні теоретичні дослідження авторів недостатньо підкреплені практичною складовою виробничо-господарчої реалізації результатів дослідження. Ефективним науковим напрямком, який поєднає здобутки теорії із практикою господарювання в Україні зможе стати поєднання досліджень корпоративних та фінансових стратегій  із засобами фінансування бізнесу – факторингом.

Мета дослідження. Зазначимо, що сутність підходу корпоративної бізнес-моделі зводиться до забезпечення збалансованості розвитку компанії, який досягається не лише за рахунок правильного вибору напрямів стратегічного розвитку і відповідних йому проектів, але й оптимальними умовами їх реалізації з урахуванням інтересів ринку. Тому метою поданого дослідження є не тільки визначення корпоративної та фінансової стратегії корпорації, але й обґрунтування необхідності застосування ефективного ринкового механізму стимулювання бізнесу – факторингу.

Результати дослідження. Корпоративний підхід є загальним планом управління для диверсифікованої компанії. На інших науково-методичних підходах базується ключове визначення бізнес-моделі, яке змушує деяких дослідників і зовсім відмовитися від пошуку найбільш точного формулювання і зосередитися на розгляді її змісту, як з економічної точки зору (тобто на процесі формування прибутку), так і з корпоративної (на внутрішніх процесах управління компанії) і зі стратегічної (виробленні бізнес-стратегії підприємства). В подальшому компанії можуть пропонувати продукти, послуги або нові технології, але ця пропозиція ґрунтується на комплексній системі дій і взаємин, яка представляє собою бізнес-модель корпоративних стратегій управління. Oдним з найбільш принципових є питання про включення до складу бізнес-моделей такого компонента, як стратегія. Наукові дослідження методичних концепцій визначення поняття «корпоративна стратегія» та «фінансова стратегія» слід розпочати з тлумачення терміну «стратегія».

У науковій думці сформовано декілька концепцій щодо тлумачення стратегії (таблиця 1). Велика кількість визначень стратегії засвідчує значну увагу до цього поняття серед зарубіжних та вітчизняних економістів.

 

Таблиця 1.

Підходи до тлумачення поняття «стратегія» відомими вченими-економістами

Автор(и)

Визначення стратегії

І. Ансофф

Стратегія як спосіб установлення цілей для корпоративного, ділового і функціонального рівнів.

П.Дойль

Стратегія визначає напрям, в якому рухається компанія, виконуючи поставлені завдання.

Дж. Куін  

Стратегія – це модель чи план, який інтегрує головні цілі організації, її політику та дії у деяке погоджене ціле.

Б. Карлофф

Стратегія це узагальнена модель дій, які необхідні для досягнення встановлених цілей шляхом координації.

М.Мескон,

М.Альберт, Ф.Хедоурі

Стратегія являє собою детальний всебічний комплексний план, призначений для того, щоб забезпечити здійснення місії підприємства і досягнення її цілей.

А.Томсон

Стратегія як набір дій і підходів щодо досягнення заданих показників діяльності.

З. Шершньова,

С. Оборська

Стратегія це специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей. Вона визначає, як організація функціонуватиме та розвиватиметься, а також яких корпоративних, конкурентних і функціональних заходів і дій буде вжито для того, щоб організація досягла бажаного стану.

*Джерело: побудовано автором на основі [ 4, 5, 7, 8].

 

Так, до першої групи можна віднести науковців класичної школи, які відмічають, що стратегія є детальним, усебічним, комплексним планом, призначеним для того, щоб забезпечити здійснення місії організації і досягнення її цілей.

Прикладом другої групи є визначення стратегії  як  довгострокових цілей і завдань підприємства, коригування діяльності в зв'язку з цим і залучення ресурсів, необхідних для виконання поставлених цілей. За таким визначенням, стратегія – є засобом координації цілей і ресурсів, що найбільше відповідає концепції стратегічного управління.

Інше ключове визначення, стратегія найточніше характеризує представників третьої групи, де у свою чергу, під стратегією розуміємо набір правил, способів, механізмів розвитку, необхідних для ефективної діяльності підприємства, в умовах обмеженості ресурсів і динамічних змін зовнішнього та внутрішнього середовищ[7].

У загальному вигляді під стратегією корпорації розуміємо послідовність його дій, реалізація яких у довгостроковій перспективі повинна забезпечити виконання визначених цілей компанії, які відповідають її місії та зростанню. , розрізняють наступні види стратегій: корпоративна, конкурентна, функціональна та операційний рівень. Стратегія компанії має кілька напрямів декомпонування, кожному з яких відповідає стратегія певного рангу, тобто стратегія компанії має ієрархічну будову.

Ієрархія стратегій – це ранжування, взаємозв’язок і підпорядкованість різних стратегій, які і становлять основну стратегію компанії ( рис.1.).

Корпоративна стратегія (загальна, портфельна) – це стратегія, що описує загальний напрямок розвитку підприємства за стадією життєвого циклу, а саме: стратегія зростання, стабілізації чи скорочення. Американські вчениі під корпоративною стратегією розумів модель головних цілей, призначених для визначення того, що сьогодні є бізнесом компанії і яким він буде завтра, а також який тип компанії повинен бути сьогодні і в майбутньому.

Термін «корпоративна стратегія» використовується в двох підходах: перш за все він розглядається «як напрями для зміцнення конкурентних переваг діяльності суспільства і більшого збільшення його вартості», і потім «він використовується для характеристики діяльності вищого менеджменту» Основні напрямки діяльності автор називає стратегічними сферами бізнесу, які функціонують в єдиному цілому [10]. В доробку українського вченого-економіста І. Л. Сазонця [] «…корпоративні стратегії, направлені на інтеграцію з міжнародним капіталом» і визначають загальний напрямок розвитку організації та являють собою набір інструментів корпоративного управління, що дозволяють ефективно використовувати внутрішній потенціал та пристосуватися до умов зовнішнього середовища[10].

 

Рис. 1. Ієрархія стратегій компаній

*Джерело: розроблено автором .

 

Отже, зазначимо, що корпоративна стратегія – це еластична, узагальнена модель розвитку компаній, яка направлена на реалізацію та формування раціональних економічних відносин із контрагентами, містить в собі визначені довгострокові цілі, технології (інструменти досягнення), ресурси і систему управління, що забезпечує її дієздатність і адаптацію до зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовища Досліджуючи особливості корпоративних стратегій, що застосовуються для затвердження своїх позицій у різних галузях діяльності і підходах та використовуються для функціонування інтегрованих структур в управлінні бізнесу компаній. Таким чином, корпоративна стратегія охоплює весь господарський портфель фірми [9].

Фінансова стратегія є також однією з головних складових діяльності корпорації. На рисунку 1 ми бачимо, що вона відноситься до функціональних стратегій функціонування бізнесу. Серед багатьох стратегій функціонування бізнесу вона є однією з таких, що змінюється найбільш активно. Одним з напрямів розвитку інструментів реалізації фінансової стратегії є механізми використання факторингу в діяльності корпорацій. Використання факторингу дозволяє компаніям підвищити ліквідність дебіторської заборгованості, ліквідувати касові розриви, застрахувати ризики, пов'язані з наданням відстрочки платежу покупцям, розвинути відносини з існуючими покупцями й залучити нових, розширити свою частку на ринку тощо (табл.2) [6].

 

Таблиця 2.

Основні переваги використання факторингу[2,3].

Для постачальника

Для покупця

1. Додаткове беззаставне фінансування.

2. Прискорення оборотності дебіторської заборгованості.

3. Зменшення втрат у випадку затримки платежів з боку покупця.

4. Спрощення планування грошового обігу.

5. Збільшення товарообігу.

6. Посилення контролю за оплатою поточної заборгованості.

7. Можливість пропозиції покупцям еластичних строків оплати.

8. Своєчасна сплата податків і контрактів постачальників за рахунок наявності в необхідному обсязі оборотних коштів.

1. Вигідніші умови оплати, які не вимагають відволікання значних коштів з обігу як у випадку передплати або оплати за фактом.

2. Планування графіка погашення заборгованості.

3. Збільшення купівельної спроможності.

 

Факторингові операції успішно застосовуються в усіх розвинених країнах світу як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. В цьому велика заслуга факторингових компаній, які мають великий досвід і можливості в розробці збутової стратегії, в транспортному, рекламному, інформаційному й іншому обслуговуванні. Оцінка ефективності використання факторингу в діяльності компаній показує всі переваги цього фінансового інструмента. Досить проаналізувати ріст обсягу продажів товарів за умови практично необмеженого фінансування й організаційного забезпечення. Безумовно, комісія банку за факторинг скорочує розмір виторгу з кожної конкретної поставки, але ріст кількості відвантажень значно збільшує підсумковий розмір виручки, тобто, позитивно впливає на абсолютні й відносні показники діяльності компанїі[6]. .

Висновки. Необхідно погодитись з думкою що усю різноманітність визначення стратегій можна звести до трьох основних груп: 1) стратегія, як засіб досягнення цілей підприємств, план або модель його дій; 2) стратегія, як набір правил ухвалення рішень; 3) стратегія, як програма функціонування підприємств у зовнішньому середовищі, тобто програма взаємодії з конкурентами, задоволення потреб клієнтів, реалізації інтересів власників, зміцнення конкурентних позицій підприємства. Третя група стратегій найбільше спирається на функціональний вид стратегії – фінансову стратегію.

Для вітчизняних товаровиробників є доцільним вдосконалювати механізм реалізації фінансової стратегії за рахунок використання такого інструменту як факторинг. Використання в Україні факторингових послуг дасть можливість вітчизняним експортерам отримувати достовірну інформацію про фінансово-господарський стан зарубіжних партнерів перед укладанням експортних контрактів і гарантовано отримувати плату за експортовану продукцію.

 

Література.

1. Закон України вiд 09.09.2010 № 2510-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо факторингу": [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi;

2. Голикова Е.И. Факторинг. Актуальные вопросы права, учета и налогообложения: [Текст] / Голикова Е.И. – Вершина, 2008. – 240 с;

3. Хромов М. Дебиторка. Возврат, управление, факторинг: [Текст] / Хромов Михаил. – Питер, 2008. – 208 с;

4. Білоус Н. М. Бізнес-моделі корпоративних стратегій управління страхових компаній / І. Л. Сазонець, Н. М. Білоус [Електронний ресурс] // Ефективна економіка. – Дніпропетровськ, 2014. – № 4 – Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua/op=1&z=4229;

5. Білоус Н. М. Основні бізнес-моделі корпоративних стратегій управління страховими компаніями / Н. М. Білоус // Бізнес-плани інвестиційних проектів розвитку Дніпропетровщини: матеріали регіональн. наук.-практ. конф. студ. та аспір. (28 груд. 2008 р.). – Дніпроп. : ДНУ, ФМЕ, 2008. – С.71–75 (0,2 д.а.);

6. Апарова О.В. Фінансово-економічна характеристика факторингу в Україні / О.В. Апарова, Ж.В. Кудрицька [Електронний ресурс] // Ефективна економіка. – Дніпропетровськ, 2011. – № 6 – Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua/op;

7. Квасній Л.Г. Управління факторингом на торговельних підприємствах / Л.Г. Квасній, І.В. Фаринович [Електронний ресурс] // Ефективна економіка. – Дніпропетровськ, 2016. – № 8 – Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua/op;

8. Чередніченко С.В. Удосконалення механізму фінансового забезпечення та розвитку металургійної галузі України / С.В. Чередніченко [Електронний ресурс] // Ефективна економіка. – Дніпропетровськ, 2014. – № 11 – Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua/op;

9. Соціальний концепт суспільних та економічних процесів національного розвитку [Текст]: Колективна монографія Безтелесна Л.І., Сазонець І.Л. та ін.] : За наук. ред. д.е.н., проф. Безтелесної Л.І. – Рівне : Волин. Оберіги, 2015. – 184 с.;

10. Сазонець І.Л., Федорова В.А. Інвестування: Підручник. – К. : Центр учбової літератури, 2011 – 312 с.

 

References.

1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), The Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine regarding factoring", available at: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

2. Golikova, E.I. (2008), Faktoring. Aktual'nye voprosy prava, ucheta i nalogooblozhenija [Factoring. Topical issues of legal, accounting and taxation], Vershina, p. 240.

3. Hromov, M. (2008), Debitorka. Vozvrat, upravlenie, faktoring [Receivables. Return, management, factoring], Piter, p. 208.

4. Bilous, N. M. and Sazonets, I. L. (2014), " Business -models of corporate strategies management of insurance companies", Efektyvna ekonomika, vol. 4, [Online], available at: http://www.economy. nayka.com.ua/op=1&z=4229;

5. Bilous, N. M. (2008), "The basic business model of corporate governance policies insurance companies", Materials of regional scientific conference of students and graduate students, Business plans investment projects of Dnipropetrovsk, (28 Dec. 2008), DNU, Ukraine, pp.71-75.

6. Aparova, O.V. and Kudrytska, Zh.V. (2011), "Financial and economical characteristic of factoring in Ukraine", Efektyvna ekonomika, vol. 6, [Online], available at: http://www.economy. nayka.com.ua/

7. Kvasnii, L.H. and Farynovych, I.V. (2016), "Management factoring on trade enterprises", Efektyvna ekonomika, vol. 8, [Online], available at:  http://www.economy. nayka.com.ua/

8. Cherednichenko, S.V. (2014), "Improvement of financial ensuring mechanism of development of Ukraine`s metallurgy", Efektyvna ekonomika, vol. 11, [Online], available at: http://www.economy. nayka.com.ua.

9. Beztelesna, L.I. Sazonets, I.L. and others (2015), Sotsialnyi kontsept suspilnykh ta ekonomichnykh protsesiv natsionalnoho rozvytku [Social concept of social and economic processes of national development], Volyn. Oberihy, Rivne, Ukraine, p. 184.

10. Sazonets, I.L. and Fedorova, V.A. (2011), Investuvannia [Investing], Tsentr uchbovoi literatury, Kyiv, Ukraine, p. 312.

 

Стаття надійшла до редакції 16.10.2016 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"