Українською | English

BACKMAIN


УДК 658. 016. 1( 477)

 

 

Р.О. Мошенець,

Національний університет «Львівська політехніка»

 

 

ПОСТПРИВАТИЗАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВ

 

 

Здійснення приватизації в Україні не лише сформувало нові відносини власності, а й вивело підприємства на новий, постприватизаційний етап розвитку. Розуміння особливостей постприватизаційного етапу дозволяє ефективно управляти підприємством в період змін за допомогою моделі розвитку.

 

Privatization processes not only forms new relationships of the property but have conducted enterprises on new, postprivatizational period of their development. Understanding the peculiarity of the  postprivatizational period permits effectively manage an enterprise during the period of changes using the model оf development.

 

Ключові слова: постприватизаційний етап, модель розвитку, криза.

 

 

Вступ. Сьогодні економіка України, зокрема її промисловий сектор, перебуває, переважно, на постприватизаційному етапі розвитку, оскільки масова приватизація закінчилася, а докоріння зміна функціонування таких підприємств ще не відбулася. Про це можна судити з точки зору розуміння поняття розвитку як здійснення безповоротних змін на рівні підприємства та набуття ним якісно нових характеристик. Тому, необхідно розробити нові напрямки розвитку українських підприємств для ефективного функціонування національної економіки в цілому.

З початком процесу реформування власності в України питанням приватизації приділяли увагу багато вчених, зокрема А.Н. Бондар, І.В. Кривов’язюк, Г.Н. Ключиков, В.С. Ларцев, О.П. Макаренко, О.П. Михайленко, В.І. Павлов., С.К. Роверчук, О.Д. Рябченко, О.В. Савченко, Г.Г. Тарасенко, І.Л. Теплиць, О.М. Чаленко, І.В. Цибаль.  Більшість проблем постприватизаційного етапу на макрорівні виникли через проглини здійснення реформи власноств на загальнодержавному рівні. На нашу думку, доцільно основну прогалину цього процесцу всловлює така думка: «Обращение к истории приватизации  в Украине и других странах показывает, что в самом начале построения рыночной экономики реформаторы рассматривали приватизацию как достаточное условие создания нового либерального строя. Во многом этим, а так же стремлением использовать наиболее быстрые и относительно простые решения, обьясняються и позиции иностранных советников, и организаций-доноров, которые принимали участие в определении целей и политики приватизации»[2]. Проте, аналіз публікацій показує, що переважна більшість авторів зосереджувала свою увагу безпосередньо на приватизаційному процесі на рівні держави та галузі, і не враховувала потреби окремо взятого підприємства[2], [3], [4].

Постановка задачі.  Видається доцільним сформувати вимоги до моделі розвитку підприємства, враховуючи особливості постприватизаційного етапу, а також висвітлити найбільш вагомі проблеми.

Результати. Розвиток підприємства на постприватизаційному етапі підлягав та частково продовжує піддаватися впливу приватизаційних процесів на рівні держави та галузі. Тому, цілі приватизації на макрорівні та цілі кожного окремого підприємства на постприватизаційному етапі корелюються. Цілі здійснення приватизації в Україні в загальному можна сформулювати так:

  1. Сформувати нову систему відносин;
  2. Забезпечити стабільне функціонування нової системи відносин;
  3. Забезпечити механізми відтворення нової системи;
  4. Забезпечити ефективність на макро- та мікрорівнях.

Відповідно цілі, яких прагне досягнути підприємство на постприватизаційному етапі є такими:

- реформувати організаційно-економічний механізм підприємства та його підсистеми;

- оптимізувати функціонування організаційно-економічного механізму підприємства;

- реформувати та оптимізувати функціонування фінансового механізму підприємства;

- покращити інвестиційну привабливість підприємства;

- досягнути високого рівня соціальної орієнтованості підприємства;

 - підвищити адаптивні якості підприємства.

 

 

 

 

Рис. 1. Модель розвитку підприємства на постприватизаційному етапі

 

Для досягнення таких цілей на рівні підприємства необхідно сформувати вимоги до ефективної моделі розвитку підприємства, яка б враховувала вплив постприватизаційного етапу. Посттприватизаційний період розвитку підприємства вимагає його розвитку в усіх аспектах діяльності, а зважаючи на  сучасні світові тенденції промислового виробництва, для формування ефективної моделі розвитку підприємства необхідно враховувати наявність елемента «екологічні стандарти виробництва». Схематично модель розвитку підприємства на постприватизаційному етапі представлена на рис. 1.1.        Ефективна модель розвитку підприємства в постприватизаційний період повинна забезпечувати досягнення таких цілей:

  1. Забезпечити ефективну роботу підприємства.
  2. Гарантувати високі фінансові результати.
  3. Створювати позитивний імідж підприємства на ринку.
  4. Сприяти залученню інвестицій.
  5. Надавати широкі можливості найманим працівникам та акціонерам.
  6. Гармонізувати відносини підприємства з владними структурами всіх рівнів.
  7. Підтримувати високі екологічні стандарти виробництва.

 

Таблиця 1.

Вплив кризових явищ по видах на різних етапах постприватизаційного розвитку машинобудівних підприємств

 

 ВИДИ КРИЗ

1993 -1995

1995-1999

2000-2003

2004-2006

2007-2009

Після 2010

(прогноз)

Економічні кризи

відбивають гострі протиріччя в економічному ст ані підприємства.

Це кризи виробництва  та реалізації продукції, втрати конкурентних переваг тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Організаційні кризи

виявляються як кризи організаційно-правової форми господарювання,

стилю управління, організаційної структури, регламентації повноважень тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Технічні кризи

найчастіше спричиняє незадовільний рівень матеріально-технічної бази, що обумолює неспроможність виробляти продукцію адекватну потребам  ринку

 

 

 

 

 

 

 

 

Технологічні кризи

виникає через наявність недосконалої технології виробництва продукції, наслідком якої є втрата конкурентоспроможності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фінансові кризи

віддзеркалюють протиріччя між фактичним станом фінансового потенціалу підприємства та необхідними обсягами фінансування

 

 

 

 

 

 

 

 

Соціальні кризи

виникають при загостренні протиріч та зіткненні інтересів в трудовому колективі підприємства між окремими соціальними групами персоналу та менеджменту з приводу умов та оплати праці, стилю управління тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Психологічні кризи

проявляються у вигляді масового стресу та

незадоволеності існуючим станом речей, що охопили персонал та власників підприємства

 

 

 

 

 

 

 

 

Центральним елементом моделі розвитку підприємства є блок «постприватизаційний етап», який впливає на всі аспекти розвитку підприємства. Цей вплив обумовлюється тим, що цей етап є кризовим, зважаючи на масштабність змін на мікрорівні, а також на безперервні зміни на рівні галузі. Тому взявши за основу класифікація криз та їх опис, запропонований Лігоненко Л.О., розробили таблицю впливу різних видів криз на хронологічних етапах постприватизаційного розвитку (таблиця 1.1.). Зауважимо, що етапи обиралися нами згідно із Програмами приватизації.

Хоча підприємства на різних етапах зазнавали впливу практично всіх видів криз, в таблиці показано ті види, які мали переважаючий характер впливу.

Зрозуміло, що кожне окреме підприємство зазнає вплив кризи того чи іншого виду в характерних тільки для нього комбінаціях ступенів впливу, але варто пам’ятати, що підприємство працює в галузі, і тому загальногалузеві тенденції можуть чинити на нього відчутно сильний вплив.

Висновки. Розуміння постприватизаційного етапу розвитку підприємств як кризового дозволяє не лиши мінімізувати ризики, а й сформувати ефективну модель розвитку, яка буде адаптуватися до змін навколишнього середовища. Таким чином, при грамотному управлінні розвитком підприємств на посприватизаційному етапи можливого досягнути зростання ефективності їх функціонування та зростання адаптивних властивостей кожного окремого підприємства. В подальшому важливо розробити алгоритм оперативного реагування на вплив криз для підприємства на постприватизаційному етапі, який би не лише фіксував момент настання кризи на рівні підприємства, а й мінімізував її вплив.

 

Список використаних джерел:

1.          Ревенко Н.Г. Управління ресурсами промислових підприємств в умовах перехідного періоду. – К.: Редакція «Бюлетня Вищої атестаційної комісії України», 2000. – 255с.

2.          Рябченко О.Д. Приватизація і оптимізація функціонування промисловості. – Х.: Основа, 2000. -

3.          Итоги сертификатной приватизации в Украине/А.Н. Бондарь, В.С. Ларцев, С.Ю. Ладомская, Ю.М. Тараторин/Под. Общ. Ред. А.Н. Бондаря. – К.: Полиграф-Информ, 2002. – 208с.

4.          Десять років соціально-економічних перетворень в Україні: спроба неупередженої оцінки/ Орест Білоскурський та ін.; За ред. Ігоря Бураковського; Київський центр Інституту Схід-Захід. –К.: Видавництво «К.І.С», 2002. – 120с.

5.          Ареф’єва О. В., Коренков О. В. Управління потенціалом розвитку промислових підприємств. Монографія. – К.: ГРОТ, 2004

6.          Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: Підручник. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 824с.

7.          Лігоненко Л.О., Тарасюк М.В., Хіленко О.О.Антикризове управління підприємсвом: Навч. Посіб – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. – 377с.

8.          Хачванкян В.В. Менеджмент предприятия: Учеб. Пособие. – К.: Знання, 2005. – 422с.

9.          Організація управління ефективним розвитком промислових підприємств в умовах ринкового конкурентного середовища: Монографія/В.М. Гончаров, Д.В. Солоха, В.Ю. Припотень, О.А. Фесіна. – Донецьк, 2006. – 206с.

 

Стаття надійшла до редакції 11.11.2009 р.

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"