КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИЧНОГО КОНТРОЛІНГУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

УДК 005.935:658.7

Н. М. Гаврилюк,

аспірант кафедри економіка, Національний транспортний університет, м. Київ

КОНЦЕПЦІЯ ЛОГІСТИЧНОГО КОНТРОЛІНГУ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

N. Gavrylyuk,

graduate student of the department of Economics, National transport university, Kyiv

THE CONCEPT OF LOGISTICS CONTROLLING IN THE MANAGEMENT OF ROAD TRANSPORT ENTERPRISES

Розглянуто особливості системи планування, системи контролю та інформаційної системи в управлінні автотранспортними підприємствами. Розкрито сутність цих «трьох стовпів», які є основою функціонування концепції логістичного контролінгу на практиці. Для підприємств автомобільного транспорту виокремлено основні напрями концепції логістичного контролінгу. Визначено головні умови, що забезпечують результативність її функціонування. Реалізація концепції логістичного контролінгу на практиці дасть можливість оптимізувати управління логістичними процесами та впливатиме на загальні показники ефективності логістичної діяльності. Проаналізовано результати дослідження актуального стану логістичного контролінгу в німецькій промисловості. Запропоновано методичний інструментарій для визначення глибини впровадження та реалізації логістичного контролінгу на практиці, який дає можливість оцінити та проаналізувати чи виконуються його завдання і як інтенсивно використовуються його інструменти. Для оцінки виокремлено 19 індикаторів, які включають такі важливі елементи як розрахунок виручки, розрахунок логістичних витрати та базові інструменти, що забезпечують управління логістичною діяльністю автотранспортних підприємств.

Features of planning, control and information system in the management of trucking companies were examined in the article. The essence of the "three pillars", as the basis for controlling operation of logistics concepts into practice were revealed. The basic directions of the concept of logistics controlling were singled out for road transport enterprises . The basic conditions that ensure the effectiveness of its functioning were defined. The implementation of the concept of logistics controlling in practice will enable the optimization of logistics processes and affect the overall indicators of logistics activities. The results of the research of the current state of logistics controlling in German industry were analised. Methodological tools for determining the depth of the introduction and implementation of logistic controlling in practice has been proposed to make it possible to evaluate and analyze whether the objectives are put into life and how intensively the tools are used. To make the evaluation there were singled out 19 indicators, including such important elements as the calculation proceeds, the calculation of logistic costs and basic tools that provide logistics management activities of transport enterprises.

Ключові слова: логістичний контролінг, логістична діяльність, логістичні процеси, система планування, система контролю, інформаційна система, глибина логістичного контролінгу, автотранспортне підприємство.

Keywords: logistics controlling, logistics activities, logistics processes,system of planning, system of control, informational system, controlling of the depth logistics, road transport enterprise.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими практичними завданнями. Постійно зростаюча конкуренція на ринку автотранспортних послуг вимагає від підприємств підвищення ефективності управління логістичними процесами та покращення якості транспортних послуг, які б задовольняли вимоги клієнтів. Тому потрібні відповідні концепції, які б змогли забезпечити якісно новий рівень управління. Дослідження основ логістичного контролінгу в управлінні автотранспортними підприємствами практично відсутні. Тому актуальним завданням є обґрунтування концепції логістичного контролінгу для подальшого впровадження на підприємствах автотранспортної галузі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Впровадження логістичного контролінгу на практиці, що досліджували закордонні та вітчизняні науковці Ю. Вебер, Х. Блум, І. Гопферт, Й. Герольд, Г.-У. Кюппер, В. Меннель, Г.-К. Пфоль, Т. Райхман, Е. Шіфферс, К. Шульте, Т. Фермаст, С. Абт, Дж. Коул, М. Хрістофер, М. Хаберек, В. Прумпер, Г. Фандель, Д. Хан, В.Троски, Є. В. Крикавський, Л. М. Малярець, Г. Л. Матвієнко-Біляєва, Н. В. Поліщук, Л. Г. Медвідь, Л. М. Шмикова, А. В. Ніконєнко, В. И. Сергеев, П. А. Соломатин та інші, має значні резерви оптимізації логістичних процесів, що направлено на досягнення стратегічних та оперативних цілей підприємства.

Великий спектр питань, які стосуються логістичного контролінгу, досліджені недостатньо та мають фрагментарний характер або використовують окремі інструменти логістики та контролінгу, прив’язані до підприємств тільки окремих галузей економіки, які мають свою специфіку. Через це виникають проблеми щодо практичного використання логістичного контролінгу в управлінні підприємствами різних галузей, зокрема автотранспортної.

Формулювання цілей статті. Метою дослідження є узагальнення теоретичних аспектів, формування та обґрунтування концепції логістичного контролінгу, що спрямована на забезпечення ефективного управління логістичними процесами на основі контролінгу.

Виклад основного матеріалу дослідження. На практиці АТП логістичний контролінг ґрунтується на таких трьох головних «стовпах» як інформаційна система, система планування та система контролю, які дуже тісно взаємодіють між собою (рис. 1). Детально зупинимось на характеристиці кожного елементу.

Рис. 1. «Три стовпи» логістичного контролінгу на автотранспортному підприємстві

Надання відповідної інформації належить до головних завдань контролінгу взагалі і логістичного контролінгу зокрема. Якщо інформаційну систему розуміти як частину системи управління автотранспортним підприємством, то її завданням є ефективно та дієво підтримувати всі процеси шляхом забезпечення, накопичення, переробки і передачі інформації. Під інформацією у цьому відношенні розуміють дані чи повідомлення, які представляють усвідомлене знання для управління і після прийняття їх одержувачем потенційно веде до підвищення рівня знань.

Повертаючись до логістики, спочатку виникає питання про прозорість логістичних витрат і послуг. Стосовно деталей, змісту і регулярності у формуванні логістичних витрат і рахунків є багато можливостей, які треба взяти до уваги шляхом диференціації за допомогою інструментів. Виділяють два інструменти, які забезпечують облік логістичних витрат. Вони охоплюють, з однієї сторони, визначення логістичних витрат із обліку витрат підприємства (рис. 2), з іншої, існування попроцесного обліку витрат або Activity Based Costing.

Рис. 2. Логістичні витрати за місцями виникнення витрат в логістичних підсистемах

Далі перевіряють використання отриманої інформації у калькуляції, звітах про роботу із клієнтами і звітах про роботу підприємства. Обліку логістичних послуг здійснюється за допомогою інструментів логістичного контролінгу розглянутих в пункті 1.3 та інформаційних систем на підприємстві.

Крім того, важливо інтегрувати в інформаційну систему визначення коефіцієнтів для логістики, здійснення специфічних логістичних бенчмаркінгових дій, знання про ефективність виручки логістики, а також використання «спеціальних аналізів» для прийняття рішень у логістиці. Стосовно використання інформації особливу увагу потрібно приділити звітності, яка спрямована на логістику, яка так само береться до уваги у межах інформаційної системи.

Для розв’язання складних задач, які виникають в результаті застосування логістичного контролінгу, та вирішення поставлених перед менеджером завдань необхідно використовувати сучасні IT-технології. При обробці та використанні величезної маси первинних даних та нормативних документів необхідно використовувати комплекс апаратно-програмного забезпечення. За допомогою сучасних IT-технології логістична інформація легко і з мінімальними витратами потрапляє до потрібного адресата, а за прямого доступу до неї ефективність розпізнавання стає максимальною та реакція зі сторони підприємства миттєвою.

Вирішення багатьох практичних завдань із забезпечення перевезень як людей, так і матеріальних об’єктів у розрізі оперативного управління рухомими засобами, оптимізації вантажоперевезень і ряду інших завдань в даний час базується на застосуванні систем супутникової навігації та стільникового зв’язку. Ці способи охоплюють такі напрями як от: диспетчеризація (проходження контрольних точок з повідомленням диспетчера); неперервний моніторинг за допомогою мобільного зв’язку (стільниковий і супутниковий зв’язок); GPS навігація (приймачі, супутники-навігатори, ГІС-карти); RFID навігація – радіочастотна ідентифікація.

Необхідні компоненти управління логістичною діяльністю підприємства використовуються в складі типових корпоративних інформаційних систем (КІС) типу ERP. Добре відомий цілий спектр ERP-орієнтованих інформаційних систем управління підприємством. Найбільш поширені продукти таких зарубіжних та вітчизняних компаній, як от SAP (BPS, CRM, ERP, APS), Oracle (CRM, ERP, СУБД, SCM), Microsoft Dynamics (Nav і Ax), IFS Application, JD Edwards Enterprise One, BAAN, Epicor/Scala1С (CRM, ERP), Галактика, Парус, Бест, Моноліт тощо. Їх застосування дозволяє вирішити питання електронного документообігу, автоматизації опрацювання інформації, оптимізації розв’язання управлінських задач [1, c. 119].

Для ефективної роботи автотранспортних підприємств необхідним є єдине інформаційне середовище, яке дозволяє опрацьовувати великі потоки інформації, пов’язані з відносинами підприємства з клієнтами, потребою безперервного аналізу та обміну між всім суб’єктами. Складові інформаційного середовища логістичної діяльності АТП представлена на рис. 3.

Рис. 3. Складові інформаційного середовища АТП

Другим «стовпом» логістичного контролінгу є система планування. Хоча термін «планування» вживається у господарській діяльності уже з 20-х років і є дуже поширеним, загальноприйняте визначення усе ж відсутнє. Планування служить з метою впливу на події у майбутньому і введення у дію обставин, які без планування не змогли б відбутися. Вчені розглядають планування як раціональний процес, що зорієнтований на мету, спрямований на майбутні дії і базується на процесі обробки інформації.

Система планування знаходиться у тісному взаємозв’язку із описаною вище інформаційною системою логістичного контролінгу і визначає цілі для покращення логістичних систем. Як наслідок між описаними системами – планування та інформаційного забезпечення – є численні точки перетину. Планування охоплює по суті логістичні витрати і послуги, які можуть бути представлені за допомогою коефіцієнтів або ж у рамках детального бюджетного планування. Зображена на рис. 4 схема розрахунку логістичних витрат та послуг аргументує проникнення контролінгу в систему логістики.

Рис. 4. Розрахунок логістичних витрат та послуг, [2, с. 487]

Лівий блок схеми «Розрахунок логістичних послуг» відображає забезпечення процесу прийняття рішень необхідною інформацією щодо виконання логістичних послуг (навантаження, складування, транспортування, пакування тощо) та їх проектне коригування з урахуванням динаміки відхилень та очікуваних тенденцій. Правий блок схеми «Розрахунок логістичних витрат» передбачає оперативний факторний аналіз логістичних витрат стосовно місць виникнення та конкретних послуг, виконання логістичних робіт та забезпечує процес прийняття рішень необхідною інформацією, щодо коригування логістичних функцій як всередині логістичної системи, так і за її межами [2, с. 487].

Отже, планування здійснюється за допомогою таких інструментів: пряме планування логістичних витрат, формування логістичного бюджету, планування логістичних послуг, планування для логістики за допомогою коефіцієнтів. Таким чином, планування розглядається як елемент логістичного контролінгу.

Контроль є третім «стовпом» логістичного контролінгу. Найпоширеніше розуміння поняття контролю - це проведення порівняння номінального та фактичного на базі визначеного у рамках планування «Повинно бути» і одержаного «Є». Головною метою контрольної діяльності, з однієї сторони, є здобування нових знань, що можуть стосуватися як номінального, так і фактичного значення, а з іншої, вплив на поведінку відповідальних за прийняття рішення. Це підкреслює тісний взаємозв’язок із системою планування. Через послідовне дотримання планів у рамках безперервного контролю можуть зазнати позитивного впливу майбутні процеси, тобто досягнення (номінальних) даних «Повинно бути». Функціонування системи контролю дуже тісно пов’язане із системою планування. Предметом розгляду тут є також логістичні витрати, логістичні послуги, коефіцієнти, логістичний бюджет тощо. Система контролю стає все більш важливою, особливо зі зростаючим розвитком логістичного контролінгу.

Щоб забезпечити результативність функціонування концепції логістичного контролінгу на АТП необхідно дотримуватись таких умов:

1. Логістична стратегія визначається на основі стратегії підприємства.

2. Перевірка цілей, які визначені (обумовлені) для логістичної системи.

3. Перевірка цілей та ефективності всього ланцюжка постачання виходячи з потреб клієнтів.

4. Внутрішнє управління підприємством орієнтоване на логістичні процеси.

5. Формування відносин з партнерами на протязі всього ланцюга постачання.

6. Мислення і дії на підприємстві орієнтовані на логістичні процеси.

7. Орієнтація на процеси і потоки для уникнення непотрібного дублювання і неузгодженості процесів на підприємстві.

Підсумовуючи проведений вище аналіз, складові концепції логістичного контролінгу на АТП графічно представимо на рис. 5.

Рис. 5. Складові концепції логістичного контролінгу на АТП

Концепція логістичного управління удосконалюється та оптимізується за допомогою трьох складових концепцій контролінгу: забезпечення інформацією, планування та контролінгу, які забезпечують стратегічні та оперативні цілі підприємства.

При реалізації даної концепції на практиці важливим аспектом є те, щоб менеджер був висококваліфікованим фахівцем, оскільки від точності визначених параметрів якості, правильно вибраних пріоритетів в роботі і шляхів вдосконалення логістичної діяльності залежить шляхи прийняття рішень та рівень підвищення показників.

На практиці висококваліфікований менеджер з логістики повинен виконувати такі поставлені перед нам завдання: контроль логістичних витрат, логістичних послуг, логістичного бюджету; планування логістичних витрат, логістичних послуг, логістичного бюджету; вибір логістичної стратегії; формування показників логістичного контролінгу; формування звітності з логістичної діяльності підприємства; відбір потрібної інформації; координація логістичного планування із загальним плануванням на підприємстві; аналіз логістичних послуг; калькуляція та аналіз витрат на логістику; логістичний бенчмаркінг; ведення бухгалтерського обліку для логістики; забезпечення системи підтримки логістики тощо.

Для підприємств автомобільного транспорту можна виокремити такі основні напрямки концепції логістичного контролінгу:

- планування і контроль логістичних витрат на підприємстві;

- управління та контроль над матеріальними потоками для забезпечення підприємства всіма необхідними ресурсами;

- формування системи ефективного просування товарів і послуг;

- визначення потреби в обсягах і напрямах перевезень продукції;

- управління запасами в логістичній системі;

- розвиток та контроль за діяльністю складського господарства;

- оперативне регулювання поставок та перевезень;

- визначення потреби в обсягах і напрямах перевезень продукції;

- вибір оптимальних маршрутів (за необхідний час і з найменшими витратами);

- управління сервісним обслуговуванням та моніторинг запасних частин;

- оптимізація, синхронізація та інтеграція основних процесів у часі та просторі;

- організація, оптимізація, синхронізація та інтеграція процесів надання транспортних послуг;

- інформаційне забезпечення логістичної системи в потрібні терміни, в потрібному обсязі та в потрібному місці;

- пошук «вузьких місць» у логістичній діяльності підприємства.

Реалізація концепції логістичного контролінгу на практиці дасть можливість оптимізувати управління логістичними процесами та впливатиме на загальні показники ефективності логістичної діяльності. Логістичний контролінг забезпечує впорядкований і за можливості безперервний процес оброблення логістичних даних для виявлення відхилень або розбіжностей між: плановими і фактичними значеннями логістичних показників, а також: аналіз цих відхилень для виявлення причин розбіжностей.

Для визначення глибини впровадження та реалізації логістичного контролінгу на практиці потрібно оцінити та проаналізувати чи виконуються його завдання і як інтенсивно використовуються його інструменти.

Для прикладу розглянемо результати дослідження актуального стану логістичного контролінгу в німецькій промисловості. Було проведено опитування серед 50 підприємств [3, с. 130]. У рамках цього дослідження респондентами було розглянуто питання конкретних завдань, які вирішує логістичний контролінг. Базуючись на широкому обсязі аналізованої літератури, учасники висловити свою думку щодо 16 теоретичних видів діяльності в рамках логістичного контролінгу, чи вони можуть використовуватися на практиці відповідно до сегменту завдань логістичного контролінгу. На рис. 6 відображено завдання у спадній послідовності за значеннями [3, с. 132].

Рис. 6. Завдання логістичного контролінгу, як їх бачать на підприємстві, [3, с. 132]

Розгляд результатів показує, що тільки перших три пункти, які охоплюють винятково логістичні витрати, застосовуються більш, ніж трьома чвертями учасників. Значна частина представлених видів діяльності все таки зараховується до сегменту завдань логістичного контролінгу більш ніж половиною респондентів. Це свідчить про відносно широке і прогресивне розуміння поняття логістичного контролінгу.

Тільки три завдання: система підтримки логістики, калькуляції логістичних витрат та інші завдання не досягли 50%. Невелике процентне число пункту «інші завдання» пояснюється повнотою представленого списку і з цієї точки зору може сприйматися позитивно. Незначне значення пункту «Калькуляції логістичних витрат» дуже суперечить високим значенням інших видів діяльності, які стосуються логістичних витрат. Спроба пояснити це первинною відповідальністю бухгалтерського обліку виглядає незадовільною, оскільки такі ж факти у подібній формі, наприклад, представлені у пункті «Облік логістичних витрат». Пояснення цьому може бути той факт, що обґрунтована калькуляція логістичних витрат для багатьох підприємств вимагає значних зусиль, оскільки вона базується на ґрунтовному і надійному обліку логістичних витрат. Без точного знання частки логістичних витрат у загальних виробничих витратах не можна ні визначити об’єми потенціалів покращення, ні показати вплив логістики на діяльність підприємств.

Результати опитування та проведений вище аналіз показують вагомість логістичного контролінгу в управлінні логістичними процесами на підприємствах. Для комплексної оцінки функціонування логістичного контролінгу та можливостей його подальшого удосконалення на підприємстві потрібно постійно визначати глибину його впровадження та реалізації. Для цього пропонуємо автотранспортним підприємствам використовувати методичний інструментарій визначення глибини логістичного контролінгу, який представлено на рис. 7. Він складається з трьох блоків, в яких описано цілі та завдання кожного з них.

Рис. 7. Методичний інструментарій визначення глибини логістичного контролінгу на автотранспортному підприємстві

Перший блок охоплює створення експертної групи. Від компетентності та професіоналізму команди, їх ставлення до елементів, які формують логістичний контролінг на підприємстві залежить результат проведеної оцінки. Важливим фактором в цьому процесі виступає мотивація експертів щодо глибокого та ґрунтовного аналізу. Ніхто інший не буде зацікавлений в удосконаленні та підвищенні ефективності діяльності підприємства як самі працівники, а особливо менеджери.

В II блоці представлено результати досліджень, щодо конкретних завдань менеджера з логістики на підприємстві та відповідні інструменти логістичного контролінгу. Детальний аналіз дав можливість виокремити три головних фактори на які має вплив логістичний контролінг: виручка, витрати та базові інструменти, що забезпечують управління логістичною діяльністю АТП. Отже, для оцінки було виокремлено 19 індикаторів, які подано на рис. 7.

Експертну оцінку кожного індикатора зокрема проводять заповнивши відповідну анкету за шкалою Лайкерта. Шкала Лайкерта (англ. Likert scale, шкала сумарних оцінок) - психометричні шкала, яка часто використовується в анкетах і анкетних дослідженнях (розроблена в 1932 році Ренсисом Лікерта) [4]. При роботі зі шкалою експерт оцінює ступінь своєї згоди або незгоди з кожним судженням, від «повністю згоден» до «повністю не згоден». Сума оцінок кожного окремого судження дозволяє виявити установку експерта, щодо кожного індикатора. Передбачається, що відношення до досліджуваного предмета засновані на простих несуперечливих судженнях, і являють собою неперервність від однієї критичної точки через нейтральну до протилежної критичною.

Рейтингову шкалу Лайкерта коректніше вважати порядковою, а не інтервальною за рівнем вимірювання, однак на практиці її часто приймають за інтервальну, так як методів обробки інтервальних даних більше і вони простіші. Шкала Лайкерта обгрунтовує рейтингову шкалу пунктів як інтервальну, оскільки вона підсумовує бали.

Індикатори, які експертам потрібно оцінити, виходячи зі своєї особистої думки є простими та зрозумілими. Для оцінки використовується 5 бальна градація:

1. Повністю не згоден.

2. Не згоден.

3. Важко відповісти.

4. Згоден.

5. Повністю згоден.

Експертам портібно формувати відповідь в залежності від змісту індикаторів. Наприклад, від 1 балу - даний індикатор відсутній, не використовується, не розраховується до 5 балів - даний індикатор присутній на 100 %, використовується, розраховується в управлінні логістичними процесами на автотранспортному підприємстві.

Формулювання відповіді експерта Шкалу Лайкерта досить легко побудувати, вона забезпечує відносну надійність навіть при невеликій кількості суджень, при цьому отримані дані легко обробляти [4].

Третій блок - практичний. Експертний аналіз кожного індикатора зокрема дасть можливість оцінити глибину використання окремих інструментів та складових логістичного контролінгу. Важливо обговорити результати проведеної оцінки командою експертів. Результатом оцінки є визначення стану реалізації логістичного контролінгу на автотранспортному підприємстві та пріоритетних напрямів його удосконалення.

Висновки та перспективи подальших розвідок. Впровадження та розвиток концепції логістичного контролінгу дасть можливість підвищити ефективність управління логістичними процесами, а також оптимізувати логістичні витрати та підвищити дохідність підприємства. Менеджери отримуватимуть необхідну інформацію для прийняття економічно обґрунтованих управлінських рішень.

Перспективними напрямами для подальших досліджень є впровадження сучасних інформаційних систем та програмного забезпечення для ефективного використання інструментів логістичного контролінгу.

Література.

1. Сорока І. Й. Аналіз апаратно-програмного забезпечення логістичної діяльності транспортних підприємств / І. Й. Сорока // Вісник Хмельницького національного університету, T. 3. – 2010. – № 5. – С. 117–120.

2. Крикавський Є. В. Логістичне управління: підруч. / Є. В. Крикавський. – Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. – 684 с.

3. Blum, H. St. (2006): Logistik-Controlling: Kontext, Ausgestaltung und Erfolgswirkungen, Gabler Edition Wissenschaft: Schriften des Kühne-Zentrums für Logistikmanagement; Band 6 (alle Bände) Blum, Hannes Stephan - 1. Auflage.

4. Малхотра Н. К. Маркетинговые исследования. Практическое руководство. [пер. с англ., 3-е изд.] / Н. К. Малхотра. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2002. – 960 с.

5. Männel, W. (2003): Logistik-Controlling - Controlling materialwirtschaftlicher Prozesse und Systeme, in: Kostenrechnungspraxis - Zeitschrift für Controlling, Sonderheft 1/92, S.5-12.

6. Göpfert, I. (2005): Logistik: Führungskonzeption. Gegenstand, Aufgaben und Instrumente des Logistikmanagements und -controllings, 2., aktualisierte und erweiterte Auflage, München.

7. Herold, J. V. (2003): Wertorientiertes Logistikcontrolling. Eine theoretische und empirische Untersuchung, München.

References.

1. Soroka, I. J. (2010), “Analysis of hardware and software logistics of transport companies”, Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu, vol. 5, pp. 117–120.

2. Krykavs'kyj, Ye. V. (2005) Lohistychne upravlinnia [Logistics management], Vydavnytstvo Natsional'noho universytetu “L'vivs'ka politekhnika”, L'viv, Ukraine.

4. Malhotra, N. K. (2002), Marketingovye issledovanija. Prakticheskoe rukovodstvo. [Marketing research. Practical guide], Izdatel'skij dom “Vil'jams”, Moskva, Russia.

5. Männel, W. (2003): Logistik-Controlling - Controlling materialwirtschaftlicher Prozesse und Systeme, in: Kostenrechnungspraxis - Zeitschrift für Controlling, Sonderheft 1/92, S.5-12, Germany.

6. Göpfert, I. (2005): Logistik: Führungskonzeption. Gegenstand, Aufgaben und Instrumente des Logistikmanagements und -controllings, 2., aktualisierte und erweiterte Auflage, München, Germany.

7. Herold, J. V. (2003): Wertorientiertes Logistikcontrolling. Eine theoretische und empirische Untersuchung, München, Germany.

Стаття надійшла до редакції 20.09.2016 р.