УДК 332.334.4

 

Т. В. Вільхова,

асистент кафедри менеджменту організацій,

Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет

 

МОДЕЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ПІД ПОСІВАМИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР

 

T. V. Vilkhova,

assistant of the department of Organizations’ Management,

Dnipropetrovsk State Agrarian and Economic University

 

SIMULATION OF EFFECTIVE LAND-USE UNDER FODDER CROPS

 

Розглянуто сутність ефективного землекористування в сільськогосподарському виробництві через призму еколого-економічних показників ефективності. Здійснено аналіз наукових праць, пов’язаних із вивченням економіки використання земельних ресурсів та збереження їх родючості. Проаналізовано сучасний стан вирощування кормових культур у Дніпропетровській області та України в цілому. Визначено вплив даних культур на якість ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь. Досліджено, що посіви кормових культур на орних землях разом із природними рослинами можуть повністю забезпечити галузь тваринництва усіма видами повноцінних кормів. Виявлено, що основою зростання виробництва усіх видів тваринницької продукції є надійна кормова база. За допомогою електронної таблиці MS Excel розроблено економіко-математичну модель ефективності землекористування під посівами кормових культур і розраховано максимальний рівень рентабельності м'ясо-молочного скотарства.

 

The essence of effective land-use in agricultural production through the lens of environmental and economic indicators of efficiency has been considered. The analysis of the scientific works related to study of land-use economics and preservation of soil fertility has been performed. The present state of fodder crops’ cultivation in Dnepropetrovsk region, in particular, and in Ukraine, in general, has been explored. The influence of these cultures on the soil quality has been determined. It has been set up that fodder crops on arable land together with natural plants can provide all kinds of forage for animal production. It is revealed that the basis for an increase in all kinds of animal production is a reliable forage supply. By means of the spreadsheet MS Excel the economic and mathematical model of the efficiency in land-use under fodder crops has bee developed. It resulted in calculation of the maximal level of profitability in meat and milk cattle husbandry.

 

Ключові слова: землекористування, економічна ефективність, екологічна ефективність, кормові культури, кормовиробництво, економіко-математична модель, рентабельність.

 

Key words: land-use, economic efficiency, environmental effectiveness, fodder crops, forage production, economic and mathematical model, profitability.

 

 

Постановка проблеми. Інтенсивне використання земель сільськогосподарського призначення впродовж багатьох років, а також вплив  природних явищ призводять до негативних наслідків втрати якості ґрунтів і їх виснаження. Тому перед сільськогосподарськими підприємствами, а також господарствами населення України постає проблема у збереженні та відновленні родючості сільськогосподарських угідь, шляхом запровадження новітніх технологій, внесення мінеральних і органічних добрив, дотримання правил сівозмін тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато вчених приділяють увагу дослідженням, пов’язаним із вивченням формування ефективного землекористування в аграрній сфері України, а саме: Д. І. Бабміндра, З. Ф. Бриндзя, С. Ю. Булигін, В. В. Горалчук, Б. М. Данилишин, Д. С. Доб­ряк, В. О. Леонець, В. М. Кривов, В. Я. Месель-Веселяк, І. Ф. Мукомель, Л. Я. Новаковський, А. Д. Юрченко та інші. Зокрема, А. М. Третяк до­слід­жував питання економіки землекористування та земле­впорядкування. У роботах В. М. Другака розглянуті теоретичні та методичні основи економіки землекористування. Л. Ю. Мельник, Т. В. Вільхова, В. О. Олек­сюк та інші вчені вивчають питання, пов’язані з формами землекористування в контексті продуктивного використання сільсько­господарських угідь та відтворення їхньої родючості, а також ефективне землекористування [4; 6; 10].

Проте наявність деяких дискусійних питань, постійні зміни, які відбуваються в земельних відносинах, вимагають подальших досліджень щодо ефективного землекористування.

Мета статті полягає у розробці економіко-математичної моделі для обґрунтування ефективного землекористування під посівами кормових культур, вирощування яких сприятиме збереженню родючості ґрунтів.

Виклад основного матеріалу. Науковці й практики часто не проводять чітких меж між різними сторонами ефективності, а вкладають у них однаковий зміст, оперуючи, як синонімами, різними її назвами, і розкривають сутність її як «співвідношення ефектів» економічної діяльності, з одного боку, і різних ресурсів і (або) витрат – з іншого. Сутність ефективного землекористування в сільськогосподарському виробництві формують три основних аспекти: економічний, екологічний, соціальний [4, с. 72]. Виро­щування кормових культур можна оціни з точки зору екологічної ефек­тивності, яка характеризується витратами енергії, а також рівнем стабільності й продуктивності агроекосистеми та її основного компонента – земельних ресурсів.

За високого сталого врожаю зеленої маси багаторічні трави нагромаджують у ґрунті значну кількість органічних решток, а з ними – до 100 і більше кілограмів азоту на 1 га і не потребують внесення цього елемента живлення з мінеральними добривами [1, с. 81].

Є. Скрильник вважає, що результати наукових досліджень і практичний досвід застосування незернової частини врожаю переконливо доводять, що солома є ефективним засобом підвищення родючості орних земель, підтримання бездефіцитного балансу гумусу і поживних елементів, додатковим резервом органічних добрив. У зв’язку з цим значна частина соломи в той чи інший спосіб має повертатися як добриво у біологічний кругообіг. Важливим джерелом поповнення запасів органічної речовини (гу­мусу), азоту та інших макро- і мікроелементів ґрунту є вирощування си­де­ральних культур: люпину, перко, пелюшки, гороху, вики, еспарцету, гірчиці, суріпки, редьки олійної, ріпаку тощо. До переваги сидеральних куль­тур слід також віднести їхню здатність очищати поля від бур’янів та змен­шувати кількість патогенних мікроорганізмів. Сидерати можна висівати у парових полях, в ущільнених посівах та як пожнивні (поукісні) культури [7, с. 63].

За даними Державної служби статистики України можна проаналізувати виробництво кормових культур, яке має занедбаний стан. Так, наприклад, ва­ловий збір кормових коренеплодів у 1990 р. складав 26171,2 тис. т, а у 2014 р. – тільки 6892,3 тис. т, що є меншим майже у 4 рази. Відповідно скоротилися і площі під їх посіви з 631 тис. га у 1990 р. до 213 тис. га у 2014 р. Ва­ловий збір кукурудзи на силос, сінаж і зелений корм зменшився майже у 13 разів: у 1990 р. – 98372,4 тис. т, 2014 р. – 7573,5 тис. т. Посівні площі ско­ро­тилися на 4383,5 тис. га (1990 р. – 4730,2 тис. га і 2014 р. – 346,7 тис. га) [8]. Така ж ситуація спостерігається і по виробництву інших видів кормових куль­тур. Подібне становище пояснюється занепадом галузі тваринництва [11].

У структурі посівних площ Дніпропетровської області кормові культури у 2014 р. займали 3,2 %, що порівняно з 2000 р. зменшилися на 14,8 в.п. Протягом останніх 5 років взагалі не вирощуються кормові буряки на годівлю худоби. У структурі валової продукції сільського господарства, кормові культури займають на поточний момент тільки 0,9 %  [9].

Основою виробництва усіх видів тваринницької продукції є надійна кормова база. Посіви кормових культур на орних землях разом із природними кормовими культурами повинні повністю забезпечити тваринництво усіма видами повноцінних кормів. Проблема заготівлі та виробництва кормів має вирішуватись на основі застосування прогресивних технологій, багатофункціональної техніки та сучасного обладнання для ви­роб­ництва високоякісних екологічно безпечних кормів, підвищення їх про­теї­нової та енергетичної поживності, зменшення втрат на всіх етапах виро­щування, заготівлі, транспортування, зберігання та використання [5, с. 487].

Усі корми, що використовують у тваринництві, поділяють на такі основні групи:

– рослинні, які складаються з зелених, грубих, соковитих, відходів промислової переробки сільськогосподарської продукції (жом, брага), концентрованих (комбікорми, зерно фуражне, висівки, макуха, шроти, відходи хлібозаводів, пивоварних заводів, кухонні відходи);

– тваринного походження – молоко та відходи маслоробної та сироварної промисловості (молочні відвійки, сироватка), відходи м’ясокомбінатів та рибної промисловості;

– мінеральні – кісткове борошно, кухонна сіль, крейда та інші, які виробляються підприємствами хімічної промисловості і використо­ву­ються як добавки до кормів для збалансування їх мінерального складу;

– вітамінні.

Організація кормової бази включає певну систему виробництва і використання кормів, що характеризується відповідною структурою посівних площ кормових культур, технологією виробництва, заготівлі, зберігання і приготування кормів. Співвідношення всіх видів кормів за їх загальною поживністю характеризує структуру кормової бази господарства. Головне завдання вдосконалення і зміцнення кормової бази – це забезпечення раціональної годівлі сільськогосподарських тварин збалансованими за всіма поживними речовинами кормами. При цьому в раціонах тварин забезпечується оптимальне співвідношення кормових одиниць, перетравного протеїну, мінеральних речовин, мікроелементів та вітамінів.

Співвідношення окремих видів кормів за їх поживністю визначає структуру раціону годівлі худоби і птиці. Повноцінність і збалансованість кормових раціонів – найважливіша умова підвищення ефективності годівлі та продуктивності сільськогосподарських тварин.

У даній статті розроблено економіко-математичну модель ефективного землекористування під посівами кормових культур [2; 3].

При моделюванні в електронній таблиці MS Excel в якості невідомих прийняті площі посівів концентрованих, грубих, соковитих і зелених кормів, що складають раціон відгодівлі великої рогатої худоби на м’ясо та корів молочного стада.

За обмеження моделі приймаються агрономічні вимоги щодо структури посівів та зоотехнічні норми стосовно кількості кормових одиниць по видах кормів та стосовно різноманіття в рамках кожного виду корму.

Метою моделювання виступає розподіл посівів кормових культур, що надає максимальну можливу рентабельність виробництва м’яса і молока.

Апробація зазначеної економіко-математичної моделі відбулася у ТОВ «Агробізнес» Дніпропетровського району Дніпропетровської області, що утримує молочне стадо корів (понад 90 голів) та виділяє на сировинне забезпечення власного кормовиробництва 80 га земельних угідь, котрі потребують природного відновлення родючості після тривалих посівів олійних та зернових культур.

В результаті комп’терних обчислень земельні угіддя ТОВ «Агробізнес» було розподілено по видах кормів, як показано на рис. 1. Знайдений оптимальний розподіл поживності по видах кормів наведено на рис. 2.

При відгодівлі великої рогатої худоби на м’ясо в ТОВ «Агробізнес» на корми припадає 55,6 % витрат. Розрахована за допомогою запропонованої економіко-математичної моделі рентабельність у даному разі склала 0,6 %.

 

Рис. 1. Розрахована структура посівів по видах кормів

Джерело: розроблено автором

 

Рис. 2. Розрахована структура кормової поживності по видах кормів

Джерело: розроблено автором

 

При утриманні молочного стада в ТОВ «Агробізнес» на корми припадає 52,1 % витрат. Знайдений в даному разі максимальний рівень рентабельності становитиме 41,2 %.

При середніх 6 лактаціях корів середній рівень м’ясо-молочного скотарства за 7-річний цикл утримання продуктивного стада досягатиме 35,4 %, що можна вважати показником ефективності землекористування під посівами кормових культур у ТОВ «Агробізнес».

Таким чином, за підсумками проведеного дослідження можна зробити наступні висновки і пропозиції:

1. Ефективне і раціональне землекористування характеризується еконо­мічною та екологічною ефективністю. При отриманні максимуму продукції і мінімальних витрат на одиницю площі повинен бути збережений рівень економічної родючості земельних угідь та ступінь поліпшення екологічного стану агроекосистеми.

2. Вирощування кормових культур дасть змогу не лише забезпечити галузь тваринництва кормовою базою, а й поліпшити якісний стан ґрунтів, зберігаючи в них поживні речовини і слугуючи додатковими органічними добривами.

3. Для обґрунтування відновлення родючості ґрунтів за рахунок вирощування кормових культур пропонується використання  економіко-математичного моделювання. Проведені обчислення на прикладі ТОВ «Агробізнес» дозволили запропонувати план посівів кормових культур, що забезпечить кормами м’ясо-молочне скотарство підприємства з середнім рівнем рентабельності 35,4 %.

4. У наступних дослідженнях планується подальше вивчення питань, пов’язаних зі збереженням родючості ґрунтів.

 

Література.

1. Антипова Л. К. Роль люцерни у виробництві високоякісних кормів і поліпшення родючості грунту / Л. К. Антипова [та ін.] // Наукові праці. – Випуск 68, Т. 81. – 2008. – С. 81–84.

2. Васильєва Н.К. Економіко-матема­тич­не моделювання інноваційного роз­витку аграрного сектору: монографія. – Дніпропетровськ: Зо­ря, 2006. - 252 с.

3. Васильєва Н.К. Економіко-матема­тичне моделювання в сільському госпо­дарстві: навчальний по­сібник. – Дніпропетровськ: Біла К. О., 2015. - 155 с.

4. Вільхова Т. В. Критерії та показники ефективності використання землі / Т. В. Вільхова // Економіка та держава. – 2014. – № 7. – С. 70–72.

5. Грабак Н. Х. Основи ведення сільського господарства та охорона земель: нав­­­чальний посібник / Н. Х. Грабак [та ін.]. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 796 с.

6. Мельник Л. Ю. Форми землекористування в контексті продуктивного ви­ко­ристання сільськогосподарських угідь та відтворення їхньої родючості / Л. Ю. Мельник, Т. В. Вільхова // Агросвіт. – 2012. – № 13. – С. 20–25.

7. Скрильник Є. Ефективність використання післяжнивних решток / Є. Скриль­ник // Пропозиція: укр. журн. з питань агробізнесу. – 2013. – № 7. – С. 62–66.

8. Статистичний збірник «Сільське господарство України» за 2014 рік. –  К.: Державний комітет статистики України, 2015. – 379 с.

9. Статистичний збірник «Сільське господарство Дніпропетровської області» за 2014 рік. – Дніпропетровськ: Головне управління статистики у Дніпро­петровській області, 2015. – 206 с.

10. Олексюк В. О. Теоретичний аспект оренди земель сільського­подарського призначення / В. О. Олексюк [та ін.] // Агросвіт. – 2013. – № 6. – С. 11–17.

11. Vasylieva N. Economic and mathematical evaluation of Ukrainian agrarian market by branches /  N. Vasylieva, I. Vinichenko, L. Katan // Economic Annals–XXI. – 2015. – № 9–10. – P. 41–44.

 

References.

1. Antypova L. K. and others (2008), “Role of alfalfa in production of fodder with high quality and improvement of soil fertility”, Naukovi pratsi, vol. 81, no. 68, pp. 81–84.

2. Vasyl'ieva, N.K. (2006), Ekonomiko-matematychne modeliuvannia innovatsijnoho rozvytku ahrarnoho sektoru [Economic and mathematical modeling of innovative development in agrarian sector], Zorja, Dnipropetrovsk, Ukraine.

3. Vasyl'ieva, N.K. (2015), Ekonomiko-matematychne modeliuvannia v sil's'komu hospodarstvi [Economic and mathematical modeling in agriculture], Bila K.O., Dnipropetrovsk, Ukraine.

4. Vilkhova, T. V. (2014), “Criteria and indicators of effective land tenure”, Ekonomika i derzhava, no. 7, pp. 70–72.

5. Hrabak, N. Kh. and others (2005), Osnovy vedennia sil's'koho hospodarstva ta okhorona zemel' [Bases of agricultural activity and land protection], PH ”Profesional”, Kyiv, Ukraine.

6. Melnyk, L. Yu. and Vilkhova, T. V. (2012), “Forms of land tenure in the context of productive use of agricultural lands and renovation of their fertility”, Agrosvit, no. 13, pp. 20-26.

7. Skryl'nyk Ye. (2013), “Effectiveness of bits and pieces use after harvesting”, Propozytsiia, no. 6, pp. 11–17.

8. State Statistics Service of Ukraine (2015), “Sil’s’ke hospodarstvo Ukrainy za 2014 rik. Statystychnyj zbirnyk” [Agriculture in Ukraine 2014. Statistical yearbook], Derzhkomstat, Кyiv, Ukraine.

9. General Statistics Office in Dnipropetrovsk region (2015), “Sil’s’ke hospodarstvo Dnipropetrovs’koi oblasti za 2014 rik. Statystychnyj zbirnyk” [Agriculture in Dnipropetrovsk region 2014. Statistical yearbook], General Statistics Office, Dnipropetrovsk, Ukraine.

10. Oleksiuk V.O. and others (2013), “Theoretical aspects of agricultural lands’ leasing”, Agrosvit, no. 6, pp. 11–17.

11. Vasylieva, N. Vinichenko I. and Katan L. (2015), “Economic and mathematical evaluation of Ukrainian agrarian market by branches”, Economic Annals–XXI, no. 9–10, pp. 41–44.

 

Стаття надійшла до редакції 05.05.2016 р.