УДК: 339.137

 

В. В. Чудак,

аспірант, Київський національний торговельно-економічний університет

 

КОНТРОЛЬ ЗА РЕАЛІЗАЦІЄЮ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

 

V. Chudak,

post graduate student, Kyiv national university of trade and economics

 

MONITORING THE IMPLEMENTATION OF COMPETITION POLICY

 

В статті розглянуті питання контролю за реалізацією конкурентної політики держави з метою досягнення її ефективності, що можливо за умов ефективної роботи основного суб’єкта даного виду державної політики  - інституту антимонопольної  (конкурентної)   служби. В Україні координуюча роль щодо формування  та  контролю за реалізацією конкурентної політики  належить  Антимонопольному  комітету України, який  відповідно  до  статті  1  Закону  України  «Про  Антимонопольний  комітет України»  є  державним  органом  із спеціальним  статусом,  метою  діяльності  якого  є  забезпечення  державного захисту  конкуренції  у  підприємницькій  діяльності  та  у  сфері  державних закупівель.

 

In the article questions of control over the implementation of competition policy to achieve its efficiency is possible in conditions of effective work main subject of this type of public policy - Antitrust Institute (competitive) service. In Ukraine coordinating role in developing and monitoring the implementation of competition policy belongs to the Antimonopoly Committee of Ukraine, which, according to Article 1 of the Law of Ukraine "On Antimonopoly Committee of Ukraine" is a state body with special status, the purpose of which is to ensure state protection of competition in business and in public procurement.

 

Ключові слова. Конкурентна політика, держава, контроль, Антимонопольний комітет, порушення.

 

Keywords. Competition policy, state control, the Antimonopoly Committee violation.

 

 

Постановка проблеми. Основним  завданням  Антимонопольного  комітету  України  згідно  зі статтею 3 зазначеного Закону є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:  здійснення  державного  контролю  за  дотриманням  законодавства  про захист  економічної  конкуренції  на  засадах  рівності  суб’єктів  господарювання перед  законом  та  пріоритету  прав  споживачів,  запобігання,  виявлення  і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;  контролю  за  концентрацією,  узгодженими  діями  суб’єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції  під  час  регулювання  цін  (тарифів)  на  товари,  що  виробляються (реалізуються) суб’єктами природних монополій;  сприяння розвитку добросовісної конкуренції;  методичного  забезпечення  застосування  законодавства  про  захист економічної конкуренції. Також  відповідно  до  Закону  України  «Про  здійснення  державних закупівель»  Антимонопольний  комітет  України  є  органом  оскарження процедур закупівель.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Питання конкурентної політики держави та контролю за її реалізацією, знайшли відображення у працях таких провідних учених-економістів, як З. Борисенко,  А. Ігнатюк, О. Костусєв, В. Лагутін, Г. Филюк, та ін. Тим не менше, незважаючи на значний науковий доробок в проблемах реалізації конкурентної політики, питання використання ефективного інструментарію потребує постійного вдосконалення.

Постановка завдання. Метою даної статті є дослідження ефективних державних засобів контролю за реалізацією конкурентної політики держави.

 Виклад основного матеріалу. Ефективність реалізації державної конкурентної політики можна відслідкувати проаналізувавши результати діяльності Антимонопольного комітету України за останні роки. Так, у 2014 році Антимонопольний комітет України  отримав  4525 заяви та звернення з приводу порушень законодавства про захист економічної конкуренції, що на 42 % менше, ніж у 2013 році. Це обґрунтовано об’єктивними причинами, оскільки відбулося  припинення  повноцінної  роботи  чотирьох  територіальних відділень  Комітету  (з  березня  –  в  АР  Крим  та  Севастопольського  міського,  з липня – серпня –  Донецького  та  Луганського  обласних),  на  які  у  2013  році припадало  14 %  розглянутих  заяв,  15  %  припинених  порушень, 18 %  наданих  рекомендацій  та  12  %  сплачених  штрафів. Діяльність  Донецького  та  Луганського  територіальних  відділень  вдалося відновити лише наприкінці року. Кількість  перевірок  суб’єктів господарювання у 2014 р. порівняно з 2013 р. зменшилася в 4,1 рази. Скорочення  кількості  проведених  перевірок  обумовлено  необхідністю зменшення  адміністративного  тиску  на  бізнес,  зокрема,  забороною  на проведення  перевірок    суб’єктів  господарювання  у  серпні  –  грудні  2014р. В 2014  році Антимонопольним комітетом  України  було  припинено 5341 порушень законодавства про захист економічної конкуренції. З них 2221 відносилися  до  порушень у  вигляді  зловживань монопольним (домінуючим) становищем, 1628 – антиконкурентних дій державних органів, 650 – недобросовісної конкуренції, 445 – антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання. Динаміка структури даних порушень  за останні 5 років  наведена на рис. 1. Як видно із рис.1,  в 2014 р. основними ринками, на яких виявлені порушення законодавства про захист економічної конкуренції, були ринки житлово-комунального господарства (19,39%), адміністративних послуг (12,96%), агропромислового комплексу (11,19%), паливно-енергетичного комплексу (7,24%), збору, вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів (6,58%), транспорту (4,65%).

 

Рис. 1. Стуктура порушень законодавства про захист економічної конкуренції за галузями у 2014 р.

Джерело: сформовано на основі Звіту Антмонопольного комітету України за 2014р.

 

Також, слід зазначити, що в 2014 р. органами АМК України на порушників законодавства про захист  економічної  конкуренції  було накладено штрафів на суму 99,3 млн. грн, з яких понад 25,5 млн грн накладено за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання, майже 60,9 млн грн – за порушення у вигляді зловживань монопольним (домінуючим) становищем, більш ніж 4,1 млн грн – за порушення у вигляді недобросовісної конкуренції та понад 8,8 млн грн – за порушення інших видів. Для ефективної реалізації конкурентної політики Антимонопольний комітет України повинен в пріоритети своєї діяльності поставити питання доведення до всіх учасників ринкових відносин думку, що захистом  і розвитком конкуренції повинні займатися не тільки антимонопольні органи, а й інші  органи  державної влади.

В Україні для забезпечення успішної реалізації конкурентної політики Антимонопольний комітет України  використовує  інструменти стратегічного та короткострокового планування своєї діяльності. Враховуючи специфіку завдань захисту конкуренції стратегічне планування застосовує АМК України з метою вдосконалення правової й методологічної бази і, насамперед, це стосується планування наукових і методологічних розробок у сфері конкурентної  політики. Короткострокове планування використовується  для  визначення основних пріоритетів роботи Антимонопольного комітету України на рік і механізмів їх досягнення, а також для оперативного планування розслідувань справ, досліджень ринку й  виконання заходів щодо  адвокатування конкуренції  [1].

Зазначимо, що тривалий час, як в Україні так і у світі, в якості основного інструменту реалізації конкурентної політики держави використовувалися захисні механізми. У першу чергу до них відноситься застосування антимонопольного законодавства. Складність полягає в тому, що антимонопольне  регулювання обмежене досить вузьким інструментарієм і спрямовано, насамперед, на усунення конкурентних правопорушень, а не на розвиток конкуренції. Завдання розвитку конкуренції вимагає вдосконалення використання  всіх інструментів  економічного  регулювання. Безумовно, дієвість реалізації конкурентної політики держави передбачає ефективну (таку, що породжує довіру) комунікацію АМК України із суспільством стосовно змісту конкурентної  політики,  інструментів реалізації, відповідних рішень та їх наслідків. А отже, звідси випливає, що конкурентна політика здійснюється в певному інформаційному просторі, а потреби в засобах комунікації прямо залежать від функцій владної антимонопольної інституції в суспільстві. Існує пряма залежність між ступенем розвитку громадянського суспільства та щільності і відкритості комунікацій  органів  державної влади [2]. На жаль,  в  Україні відсутнє повноцінне  громадянське  суспільство, що, у свою чергу, робить по суті неможливим забезпечення ефективної ролі громадськості в цілому у підтриманні конкурентної політики держави. У громадськості тут в основному відсутня  і  належна  поінформованість,  і реальні можливості впливу на процеси розроблення і реалізації політичних рішень. У цих умовах визначальним, на наш погляд, є ставлення до конкурентної політики і АМК України з боку таких пріоритетних соціальних груп як політична та наукова еліта, а також безпосередньо суб’єктів ринкових відносин. В теперішній  час на розвиток конкурентних  відносин  значно впливають глобалізаційні процеси. А тому конкурентна політика держави не може залишатися в межах окремих країн − вона  стає  предметом міждержавної   координації   та   взаємодії. Глобалізація   економіки   модифікує процеси конкуренції на світових ринках і тому, змушує державу пристосовувати конкурентну політику відповідно до цих умов. Необхідність модифікації механізму реалізації державної конкурентної політики в Україні посилюється в умовах значного відставання національної економіки за кількісними і якісними критеріями, а також середовищем для здійснення підприємницької діяльності від країн ЄС. В умовах стрімкого розвитку глобалізаційних процесів Україна залишається мало залученою до світових потоків інновацій та капіталу. Недостатній розвиток інституційного середовища позбавляє стимулів до впровадження передових технологій та новітніх ідей. Сьогодні необхідно вирішити нагальну проблему перетворення України на державу з високим конкурентним статусом, наблизити країну до країн,  що мають іноваційно  спрямовану ринкову  економіку. Для України головним напрямом міжнародного співробітництва у сфері конкурентної  політики має  стати  курс  на європейську інтеграцію. Європейський  вектор  розвитку  ставить  перед нашою державою комплексне завдання здійснення глибоких економічних реформ,  створення реально діючої ринкової  економіки. Вирішення цього завдання знаходиться у прямій залежності від впровадження ефективної конкурентної політики, спрямованої на створення конкурентного середовища, захист законних інтересів підприємців  і споживачів,  підвищення   конкурентоспроможності  національної  економіки. Стратегічна мета інтеграції України до ЄС в сфері  конкурентної політики – це створення відповідних економічних передумов для набуття Україною повноправного членства у ЄС. Для досягнення цього результату уряд нашої держави 27 червня 2014 р. підписав  економічну частину  Угоди про асоціацію  України з ЄС (далі Угода). Сьогодні у межах співробітництва з ЄС Антимонопольний комітет України  здійснює  виконання  пріоритетів  Порядку  денного  асоціації   Україна – ЄС, передбачених розділами «Конкуренція»   та «Державні закупівлі». На виконання цих пріоритетів у частині розділу «Конкуренція» сторони співпрацюватимуть щодо створення ефективної системи контролю та моніторингу державної допомоги в Україні та посилення прозорості та передбачуваності конкурентної  політики в  Україні,  включаючи оприлюднення рішень Антимонопольного комітету  України  у  короткий термін після їх ухвалення та принципів,  що використовуються  в імплементації  конкурентного  законодавства. Для  реалізації даного  напряму  АМК  України розроблено Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» [3], який був ухвалений Верховоною радою України    липні  2014  р.,  Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку конкуренції в  Україні на  2014 –  2024  роки» [4]  та  внесення  змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо забезпечення доказів у справах, що розглядаються органами Антимонопольного  комітету України. Розвиток конкуренції, що забезпечить досягнення економікою України рівня передових країн, потребує активних та цілеспрямованих зусиль усіх державних органів, що відповідають за  формування  та  реалізацію економічної  політики,  її  окремих галузей та регіонів [5]. Основними засадами  внутрішньої  політики України  в  економічній сфері є забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, розвиток внутрішнього ринку, створення сприятливих умов для розвитку підприємництва, зменшення втручання держави в економічну діяльність суб’єктів господарювання, детінізація економіки, розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки [6].

Висновки з даного дослідження. Таким чином, стратегія економічного розвитку об’єктивно вимагає  вдосконалення механізму реалізації  конкурентної  політики в  Україні,  за  допомогою розробки науково обґрунтованих та ефективних з точки зору реалізації на практиці інституціональних  засад  захисту  й розвитку  конкурентних  відносин в Україні,  підвищення   конкурентоспроможності  національної  економіки.

 

Список літератури.

1. Костусєв О.О. Політика захисту  конкуренції в  Україні:  проблеми й шляхи їх вирішення / О. О. Костусєв // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2010. – № 4. С. 9–16.

2. Конкурентна політика держави в умовах трансформації національної економіки: Монографія / За ред. д-ра екон. наук, проф. В.Д. Лагутіна. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т., 2008. – 308 с.

3. Про державну допомогу суб’єктам господарювання : Закон України від 01 липня 2014 р. № 1555-18 (набрання чинності відбудеться 02 серпня 2017 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1555-18.

4. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку конкуренції в  Україні на  2014 –  2024  роки» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1586-13.

5. Колісник Л. Загальнодержавна програма  розвитку  конкуренції  в Україні як засіб модифікації умов формування конкурентного середовища / Л. Колісник, М. Русинський // Конкуренція. Вісник Антимонопольного комітету України. – 2012. – №4. –  С.12–16.

6. Про  засади  внутрішньої  і  зовнішньої політики   :  Закон  України  від 1 липня 2010 р. № 2411-VІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2411-17.

 

References.

1. Kostusiev, O.O. (2010), “Polityka zakhystu  konkurentsii v  Ukraini:  problemy y shliakhy yikh vyrishennia”, Konkurentsiia. Visnyk Antymonopolnoho komitetu Ukrainy, vol. 4,  pp. 9–16.

2. Lahutin, V.D. (2008), Konkurentna polityka derzhavy v umovakh transformatsii natsionalnoi ekonomiky [Competition policy in terms of transformation of the national economy], Kyiv. nats. torh.-ekon. un-t., Kyiv, Ukraine, p.308.

3. The Verkhovna Rada of Ukraine (2014), The Law of Ukraine "Pro derzhavnu dopomohu subiektam hospodariuvannia”, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1555-18.

4. The Verkhovna Rada of Ukraine, The Law of Ukraine "«Pro zatverdzhennia Zahalnoderzhavnoi prohramy rozvytku konkurentsii v  Ukraini na  2014 –  2024  roky» available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1586-13.

5. Kolisnyk, L. and Rusynskyi, M. (2012), “Zahalnoderzhavna prohrama  rozvytku  konkurentsii  v Ukraini yak zasib modyfikatsii umov formuvannia konkurentnoho seredovyshcha”, Konkurentsiia. Visnyk Antymonopolnoho komitetu Ukrainy, vol.4, pp.12–16.

6. The Verkhovna Rada of Ukraine (2010), The Law of Ukraine "Pro  zasady  vnutrishnoi  i  zovnishnoi polityky”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2411-17.

 

Стаття надійшла до редакції  29.03.2016 р.