Українською | English

BACKMAIN


УДК 332.142.2

 

О. М. Рудаков,

к. е. н., ПВНЗ «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая»

 

Промислово-фінансова інтеграція як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємств-виробників продукції для залізничної галузі

 

Alexander Rudakov,

candidate of economic sciences,

Private Higher Educational Establishment "The International Scientific-technical University named after academician Yuri Bugai"

 

FINANCIAL-INDUSTRIAL INTEGRATION AS A FACTOR OF INCREASE OF COMPETITIVENESS OF ENTERPRISES-MANUFACTURERS OF PRODUCTS FOR THE RAIL INDUSTRY

 

В статті освітлюються питання розвитку базової для підприємств – виробників продукції для залізничної галузі стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємств, а саме стратегії синергізму. У даному дослідженні синергетичний ефект розглядається як прояв внаслідок функціонування інтегрованих структур господарювання, які складаються із взаємозалежних частин, об’єднаних в процесі взаємодії. Підприємства, які обирають стратегію синергізму володіють гнучкістю; мають шанси завоювати більшу частку ринку, завдяки нижчим цінам, ніж у окремих підприємств; витрачають більше коштів на дослідження і впровадження нового; максимізують норму повернення інвестицій і тим самим стають привабливими для інвесторів і в решті решт мають можливість проводити внутрішнє інвестування, незалежно від зовнішніх інвесторів. Останній фактор стає ключовим при спробі автора запропонувати створення промислово-фінансової групи (далі - ПФГ) у складі підприємств-виробників продукції для залізничної галузі.

 

The article highlights the development base for manufacturers of products for the rail industry strategy to increase the competitiveness of enterprises, namely the strategy of synergism. In this study, a synergistic effect is seen as manifestation due to the functioning of integrated structures of management, which consist of interrelated parts, unified in the process of interaction. Enterprises that choose the strategy of synergy are flexible; have a chance to win a larger market share due to lower prices than individual companies; spend more on research and implementation; maximize the rate of return on investment and thus become attractive to investors and eventually to carry out internal investment, regardless of external investors. The last factor becomes crucial in the attempt of the author to propose the creation of industrial-financial groups (hereinafter - PFG) as a part of the enterprises-manufacturers of products for the railway industry.

 

Ключові слова: залізнична галузь, конкурентоспроможність підприємств, синергетичний ефект, інтегровані структури господарювання, внутрішнє інвестування, промислово-фінансова група.

 

Keywords: rail industry, the competitiveness of enterprises, synergistic effect, integrated structures of management, internal investment, industrial - financial group.

 

 

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку економіки України однією з основних категорій, яка визначає інтенсивний розвиток наукомістких галузей і машинобудування, розвиток транспортної системи та міжнародних транспортних коридорів (МТК), що особливо актуально в умовах прискорення глобалізаційних процесів, є конкурентоспроможність.

Конкурентоспроможність транспортної системи та залізничних МТК, в першу чергу залежить від стану рухомого складу, знос якого сьогодні складає майже 76 %. Покращення становища залежить від розробки дієвої концепції забезпечення конкурентоспроможності підприємств-виробників продукції для залізничної галузі, в основі якої повинні знаходитися потенційні інтелектуальні можливості робітників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні і методологічні основи конкурентоспроможності підприємств і стратегії її забезпечення розроблено в дослідженнях зарубіжних і вітчизняних вчених: Г. Л. Азоєва, Л. Є. Воронкової, В. М. Горбатова, В. Л. Диканя,  А. М. Золотарьова, Ю. Б. Іванова, О .М. Тищенка, І. П. Отенка, В. А. Павлової,  М. Портера, Р. А. Фатхутдинова, В. Г. Шинкаренка, А.Ю. Юданова. У роботах цих авторів визначено понятійний апарат, принципи, методи оцінки конкурентоспроможності підприємств, розглянуті питання формуванням стратегії підприємства.

Виділення невирішених частин загальної проблеми. Вченими розкриті теоретичні та практичні аспекти інноваційних перетворень на підприємствах, принципи формування на цій основі конкурентоспроможності, методи і форми реалізації нововведень, фактори впливу на інноваційну активність підприємств. Однак, треба зазначити, що авторами інноваційні перетворення на підприємствах більшою мірою розглядаються з позиції технічного або технологічного переоснащення, і недостатньої уваги приділяється значенню науки і освіти, як основам інноваційного розвитку підприємств з метою забезпечення конкурентоспроможності.

Мета дослідження: розробка теоретичних і методологічних основ підвищення конкурентоспроможності підприємств – виробників продукції для залізничної галузі шляхом створення промислово-фінансових груп у даній галузі господарювання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Головною, на думку автора, базовою стратегією підвищення конкурентоспроможності підприємств – виробників продукції для залізничної галузі є стратегія синергізму. Зупинимося детально на явищі синергії, яке знаходиться в основі стратегії, що розглядається.

Вперше ефект економічної синергії було описано І. Ансоффом, який проводив дослідження корпоративної стратегії холдингових об’єднань.

Синергетичний ефект може бути визначено, з одного боку, як комбіноване використання кількох взаємоузгоджених стратегій, що більш ефективно, ніж застосовування тільки однієї. Тобто сумарна віддача від використання декількох стратегій вища, ніж сума ефектів незалежного їх використання. З іншого боку, синергетичний ефект може проявлятися внаслідок функціонування інтегрованих структур господарювання, які складаються із взаємозалежних частин, які об’єднуються в процесі взаємодії. Логіку даного ствердження можна відобразити наступним чином:

 

             (1)

 

де  - визначена узагальнена характеристика інтегрованої структури та її окремих суб’єктів, чи інтегрованої стратегії та її окремих елементів;

 - окремі суб’єкти чи стратегії, що утворюють певну інтегровану структуру чи стратегію;

 - кількість суб’єктів чи елементів інтегрованого угруповання.

При цьому повний ефект інтегрованого об’єднання з проявленою синергією розраховують за формулою:

 

                                                              (2)

 

де  - повний ефект системи з проявленою синергією;

 - ефект, який забезпечується -им компонентом системи;

 - коефіцієнт синергії.

Вчені наголошують на ранжируванні ефекту синергії структур бізнесу на підставі аналізу операційної, інвестиційної або фінансової діяльності. Визначають три типи операційної синергії. Перший, пов’язаний з матеріальними факторами виробництва, другий – з питаннями оптимізації організаційної структури інтегрованої структури, третій – з можливостями інтеграційного розвитку певного об’єднання суб’єктів господарювання. Інвестиційна синергія проявляється в питанні ефективності інвестиційних вкладень в інше підприємство внаслідок того, що з’являється нова комбінація ресурсної бази. Фінансова синергія повинна спричинити зниження витрат на капітал, здешевлення залучень як по лінії кредитних ресурсів, так і по лінії власних запозичень шляхом емісії цінних паперів. Проте, слід визначити взаємоузгодженість  синергетичних ефектів, та вплив на них різних факторів, які або підвищують, або навпаки послаблюють інтеграційні зв’язки.

В останній час, коли відбувається посилення конкуренції як на внутрішньому, та і зовнішньому ринку, суттєві переваги мають ті підприємства, які застосовують саме стратегію синергії. Як визначив І. Ансофф, це дає їм три переваги:

- збільшення прибутку;

- зниження поточних витрат;

- зниження потреби в інвестиціях.

Але, як наголошують вчені, існують проблеми визначення питомої ваги синергетичного ефекту в кількісній зміні показників: позитивних (продукція, прибуток) та від’ємних (витрати, інвестиції). Вони пропонують методику якісного визначення синергізму під час виходу підприємства на новий ринок або створення нового товару, згідно якій проводиться групування синергетичний ефектів по функціональним підрозділам підприємства, або більш детальне розбиття на категорії, всередині кожної з яких розглядаються потенційні ефекти. Таким чином, ефекти від об’єднання зусиль розподіляються на ефекти: початкової економії (інвестиційна, оперативна, часова), оперативної економії (інвестиційна, оперативна), розширення продажу, нові товари і ринки, загальний синергізм.

Внаслідок відсутності достатнього обсягу інвестиційних ресурсів у підприємств-виробників продукції для залізничної галузі, вони не можуть інтенсивно впроваджувати нові технології, тобто розвиватися технічно і технологічно, що стає бар’єром на шляху їх конкурентоспроможності. Тому, необхідно ще раз звернути увагу на значення ефекту синергії в інвестиційній діяльності інтегрованого об’єднання за прогнозуємий період, який можна визначити за допомогою показника, що характеризує загальний рівень повернення інвестицій :

 

                                                           (3)

 

де  - загальний рівень продажу;

 - загальні поточні витрати;

 - загальний обсяг інвестицій.

Якщо звернутися до ефекту масштабу, то можна зробити висновок, що обсяг інвестицій у великій фірмі менший, ніж сума окремих інвестицій. Інакше кажучи, якщо , то  та , або якщо , то  та , де індекс  означає показники інтегрованого об’єднання, а індекс  - окремих підприємств. Таким чином, підприємства, які обирають стратегію синергізму володіють гнучкістю; мають шанси завоювати більшу частку ринку, завдяки нижчим цінам, ніж у окремих підприємств; витрачають більше коштів на дослідження і впровадження нового; максимізують норму повернення інвестицій і тим самим стають привабливими для інвесторів і в решті решт мають можливість проводити внутрішнє інвестування, незалежно від зовнішніх інвесторів.

Останній фактор стає ключовим при спробі автора запропонувати створення промислово-фінансової групи (ПФГ) у складі підприємств-виробників продукції для залізничної галузі. Як показує досвід функціонування ПФГ за кордоном, вони сприяють вирішенню проблеми інвестицій.

Інтеграція промислового і банківського капіталу розпочалася з кінця ХІХ століття, що пов’язано з виникненням корпоративної форми організації великого бізнесу. В цей час на зміну розрізненим підприємствам почали виникати їх об’єднання. Найбільш поширеною формою об’єднання підприємств були концерни, а вже згодом почали створюватися трести, картелі та синдикати. Зараз на зміну «жорстких» форм об’єднання прийшли більш «м’які»: оновлені концерни, консорціуми, асоціації. Передумовою до тісного інтегрування фінансових і промислових підприємств стала необхідність збільшення обсягу фінансування, що відбувалося внаслідок будівництва нових заводів, оновлення виробничих потужностей, здійснення наукових розробок.

Розглядаючи процес створення ПФГ, передусім, необхідно звернутися до економічної теорії, яка розглядає три моделі корпоративного розвитку: англо-американську, германську та японську.

До англо-американської моделі відноситься Великобританія, США, Австралія й Канада. Фундаментом індустріалізації в цих країнах став механізм мобілізації капіталу на основі підприємництва, тобто капітал формувався з коштів інституціональних акціонерів. Особливістю цієї моделі є чіткий поділ фінансової сфери і промисловості, орієнтація на короткотермінове фінансування промисловості.

В германській моделі (Німеччина, Нідерланди й Австрія) фінансовим фундаментом великих і середніх корпорацій стала банківська система, роль же індивідуальних акціонерів незначна. Банки націлені на довготривале інвестування промислового сектора.

Японська модель характеризується довготривалою орієнтацією на інвестиції в промисловість й близькі зв’язки між промисловим і фінансовим секторами. Очевидною рисою є тенденція до групування, тобто господарські одиниці пов’язані один з одним перехресним володінням акціями, створюючи корпоративні групи. Члени групи фінансово не залежать від зовнішніх інвесторів і банків, які не входять до її складу, а фінансування здійснюється на колективній основі за допомогою банка групи.

Узагальнення характеристик трьох моделей корпоративного розвитку подано у табл. 1.

Перед керівниками підприємств-учасників ПФГ постає необхідність ефективного використання способів та методів стратегічного управління конкурентоспроможністю ПФГ, що забезпечить: досягнення стратегічних цілей, ефективне використання конкурентних переваг та гнучку реакцію на зміни внутрішнього і зовнішнього середовища.

 

Таблиця 1.

Основні характеристики моделей корпоративного управління

Країна

Японська

модель

Германська
модель

Англо-американська
модель

Японія

Німеччина, Австрія, Нідерланди

США, Великобританія, Канада, Австралія

Головні

особливості

Акцент на банківській і міжкорпоративній контроль и представництво

Головна роль банків в представництві й контролі на рівні всіх компонентів корпоративного управлення

Широке представництво індивідуальних і незалежних акціонерів; велика роль ринку фіктивного капіталу; розділ інвестиційних і комерційних банків

Учасники реалізації моделі

Банк; афілійовані корпоративні акціонери

Банк; правління; спостережна рада; широке представництво робітників корпорації

Акціонери; рада директорів. Велика ступінь розділення контролю й володіння

Структура володіння

акціями

Абсолютна перевага афілійованих банків і корпорацій; фінансові інститути  контролюють більш 70% акцій корпорацій; представництво зовнішніх акціонерів несуттєво

Перевага банків і корпорацій; фінансові інститути контролюють понад 60% акцій корпорацій; інституціональні агенти і індивідуальні інвестори не грають важливої ролі

Перевага індивідуальних й інституційних інвесторів

Моніторинг діяльності

Абсолютно переважаючий банківський і міжкорпоративний, переважно антикризовий

Переважно банківський, на постійній основі

Переважно ринковий

Фінансування

Орієнтоване на контроль, на основі контролю за прийняттям інвестиційних рішень. Достатня представленість банківського кредитування серед джерел фінансування

Дистанційне через ринок цінних паперів. Переважно внутрішні джерела фінансування.

 

Необхідно звернути увагу на позитивний вплив діяльності ПФГ на розвиток як регіонів, так і держави у цілому, що визначається в:

- стабілізації виробництва: ПФГ створять сприятливі умови для об’єднання підприємств з різними технологічними та коопераційними зв’язками; відбудеться завантаження виробничих потужностей з випуску потрібної регіону продукції за рахунок кооперування між учасниками ПФГ;

- покращенні інвестиційного клімату: ПФГ підвищать інтеграцію промислового і фінансово-кредитного капіталів; ділові відносини між учасниками промислово-фінансової групи впливають на покращення інвестиційного клімату; ПФГ для вітчизняних та іноземних інвесторів виступатимуть надійними партнерами, внаслідок чого зростатимуть надходження фінансових ресурсів у промисловість;

- прискоренні науково-технічного прогресу. ПФГ сприятиме:

чіткій стратегічній орієнтації розвитку своїх учасників;

зміцненню зв’язків у межах науково-виробничих, виробничо-технологічних комплексів;

проведенню єдиної технічної та інвестиційної політики;

зниженню ризику, пов’язаного з розробленням і виробництвом нової техніки,

удосконаленню фінансування довготривалих наукових і дослідницьких циклів;

розвитку стратегічного партнерства з іноземними фірмами;

- фінансовій стабілізації підприємств: банк ПФГ здійснюватиме взаєморозрахунки між підприємствами, внаслідок чого знизиться навантаження на міжбанківську інфраструктуру і стабілізуються платежі між учасниками ПФГ.

Проаналізувавши можливість ПФГ конкурувати з крупними зарубіжними компаніями, перш за все транснаціональними корпораціями, автор вважає, що в них є реальний шанс вийти на світові ринки з конкурентною продукцією та вступити в боротьбу за розподіл світового доходу.

Отже, ПФГ на базі підприємств-виробників продукції для залізничної галузі необхідно створити саме за ініціативи промислових підприємств, метою яких є залучення інвестиційних ресурсів та на їх основі здійснення оновлення, модернізації технологічної і технічної бази підприємств. Створення ПФГ, на думку автора, повинно відбуватися у формі поєднання горизонтальної і вертикальної інтеграції, що пов’язано з особливостями характеру діяльності підприємств-виробників продукції для залізничної галузі, у склад яких входять як підприємства, що займаються виготовленням запасних частин, комплектуючих, вузлів, так і тих, які займаються виготовленням рухомого складу, технічних машин та інше.

В структурі ПФГ визначається фінансовий, виробничий блоки, інтеграційні зв’язки між якими характеризуються різноманітними інтеграційними аспектами, які в решти решт створюють синергетичний ефект діяльності ПФГ (рис. 1).

Процес створення та розвитку ПФГ у складі підприємств-виробників продукції для залізничної галузі має деякі особливості:

- обмеженість фінансових ресурсів, необхідність їх збереження, доцільність зменшення витрат є першопричинами об’єднання підприємств в групу;

- внаслідок доступу до загального обсягу фінансових ресурсів відбувається задоволення потреб учасників групи;

- відбувається процес переходу на більш складну форму інтеграції, що пов’язано з прагненням до зростання окремих підприємств і відповідного самостійного управління;

- стабілізація доступу до фінансових ресурсів у межах більш складного об’єднання.

Процес подальшого розвитку повинний мати своєю метою формування нової організаційної структури, яка буде здатна реалізувати пріоритетні напрямки зростання та розвитку всіх суб’єктів господарювання, що входять до складу групи.

 

1. Виробничі процеси

1.1 Техніка

1.2 Технологія

1.3 Інновації

2. Види фінансових ресурсів

2.1 Запозичені

2.2 Власні

2.3 Кошти інвесторів

3.1 – 3.n Управлінські рішення

 

Рис. 1. Модель синергетичного ефекту діяльності підприємств - виробників продукції для залізничної галузі у складі ПФГ

 

Висновок. Визначивши необхідність створення ПФГ для забезпечення конкурентоспроможності підприємств, діяльність яких є об’єктом даного дослідження, а також визначивши основні переваги, що дає участь підприємств у складі групи, етапи діяльності групи, треба подовжити дослідження визначенням методології створення ПФГ, складу учасників, принципів функціонування та окреслити взаємозв’язок підприємств в складі ПФГ.

 

Література.

1. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф. – М.: Экономика, 2011. –  519 с.

2. Афанасьев Д. В. Корпоративные университеты: к проблеме определения и классификации / Д. Афанасьев // Корпоративный университет: исследования, обучение, консалтинг. Сборник научных статей и материалов. – Череповец: ИД «Череповецъ». - 2011. – С. 6 – 10.

3. Денисенко М. П. Економіка України в умовах глобалізації / М. П. Денисенко, А. П. Гречан, Ю. Б. Пінчук // Економіка та держава. - 2013.- № 5. –      С. 28 – 31.

4. Зінченко О. П. Центр інноваційного розвитку як функціональна модель синергії / О. П. Зінченко, В. П. Ільчук // Наука та інновації. – 2014. – Т.2, № 1. – С. 81 – 89.

5. Стратегічне управління організаційними перетвореннями на промислових підприємствах / [В. С. Пономаренко, А. М. Золотарьов, О. М. Ястремська та ін.]; под ред. В. С. Пономаренко, О. М. Ястремська. – Х. : ХНЕУ, 2012. – 451 с.

 

References.

1. Ansoff, I. (2011), Strategicheskoe upravlenie [Strategic management], Ekonomika, Moscow, Russia.

2. Afanasev, D. V. (2011), “Corporate universities: the problem of the definition and classification”, Korporativnyy universitet: issledovaniya, obuchenie, konsalting. Sbornik nauchnyh statey i materialov, pp. 6 – 10.

3. Denysenko, M. P. Hrechan, A. P. and Pinchuk, Yu. B. (2013), “Ukraine's economy in conditions of globalization”, Ekonomika ta derzhava, vol. 5, vol.. 28 – 31.

4. Zinchenko, O. P. and Ilchuk, V. P. (2014), “Center for Innovative Development as a functional model of synergy , Nauka ta innovatsii, vol. 2, no 1, pp. 81 – 89.

5. Ponomarenko, V. S. Zolotarov, A. M. and Yastremska, O. M. (2012), Stratehichne upravlinnia orhanizatsiinymy peretvorenniamy na promyslovykh pidpryiemstvakh  [Strategic management of organizational transformation in industrial enterprises], KhNEU, Kharkiv, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"