УДК 658.310.338
Н. І. Антощишина,
к. е. н., доцент, доцент кафедри економіки, обліку та аудиту,
ПВНЗ «Европейський університет», м. Київ
ТЕНДЕНЦІЇ В УПРАВЛІННІ КАДРАМИ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОСТІ
N. I. Antoschyshyna,
Ph.D., associate professor of the economics,
accounting and audit department of European University
TRENDS IN PERSONNEL MANAGEMENT IN THE CONTEXT OF ECONOMIC SECURITY IN CONDITIONS OF INSTABILITY
В статі висвітлено питання забезпечення кадрової безпеки на підприємстві в умовах кризових явищ у суспільстві. Кадрова безпека займає головне положення серед інших елементів системи безпеки, оскільки персонал задіяний в усіх процесах, що відбуваються в компанії. Ефективна організація роботи служб по управлінню персоналом в забезпеченні кадрової безпеки може майже на 60% понизити прямі і запобігти непрямим збиткам компанії, пов'язані з людським чинником.
Серед загроз кадрової безпеки компанії розрізняють зовнішні і внутрішні.
Зовнішні загрози - це негативні дії зовнішнього середовища, які роблять вплив як на процеси усередині компанії в цілому, так і на її кадрову безпеку. Внутрішні загрози - це умисні, неумисні або необережні дії співробітників, що призводять до збитку для компанії.
Недоробки на рівні системи управління персоналом можуть призводити до небажаних для компанії наслідків, таким як: відтік кваліфікованих співробітників; зниження кількості раціоналізаторських пропозицій і ініціатив; орієнтація співробітників на рішення внутрішніх тактичних завдань на шкоду перспективному розвитку; захист співробітниками інтересів свого підрозділу на шкоду спільним цілям підприємства, тощо.
В період криз в суспільстві, з метою забезпечення економічної безпеки підприємства значну увагу потрібно приділяти виявленню груп ризику серед працівників. До групи ризику науковці відносять наркозалежних людей, ігроманів, та учасників фінансових пірамід. В статті розглянуто, яку небезпеку може нести кожна з зазначених груп працівників на діяльність підприємства і запропоновані загальні заходи відвертання негативних впливів, груп ризику, для безпеки підприємства.
In the article described the issue of providing of security of the staff in the enterprise in crisis of society conditions. Personnel safety takes important position among the other elements of the security, as personnel involved in all processes taking place in the company. Efficient organization of services of personnel management in order to ensure the safety of personnel can prevent almost 60% of direct and indirect damage linked with the human factor.
The threats to the security of personnel are divided to external and internal groups.
External threats is the negative actions of the external environment, which affect both the processes within the company as a whole and security of its personnel. Internal threats is intentional, unintentional or careless actions of personnel leading to damage to the company.
Defects in the system of personnel management can lead to undesirable consequences for the company, such as the outflow of qualified staff; reduce the number of innovations and initiatives; focus employees on internal decisions tactical tasks at the expense of future development; protection of the interests of the employees of their department as opposite to the common objectives of the company, and so on.
During the crises in society, to ensure economic security much attention should be paid to identify risk groups among employees. At risk group scientists include addicts, gamblers, and members of financial pyramids. In the article analyzed the danger that can carry each of these groups of workers for the enterprise and proposed general measures for diversion of negative impacts of such risk groups for security of enterprise personnel.
Ключові слова: кадрова безпека, зовнішні загрози економічної безпеки, внутрішні загрози економічної безпеки, управління персоналом.
Keywords: personnel safety, external threats of economic security, internal threats to economic security, personnel management.
Постановка проблеми. Українські підприємства функціонують в складних умовах нестабільності, яка підвищується внаслідок впливу фінансово-економічної кризи. Зниженням стандартів життя громадян України призводить до загострення соціальних проблем та появи антисоціальної поведінки у деяких груп працівників, що не може не впливати на їх результативність діяльності та загрозу економічній безпеці підприємства в цілому. На нашу думку, в період кризи в економіці країни підприємства повинні приділяти значну увагу кадровій складовій економічного потенціалу з метою забезпечення ефективності свого існування.
Аналіз останніх досліджень. Проблемам дослідження стану економічної безпеки на різних рівнях економіки присвячені дослідження вітчизняних і зарубіжних дослідників, таких як: О. Ареф’єва, О. Барановський, І. Бінько, М. Єрмошенко, Т. Качала, І.Нагорна,О. Новикова, С. Пирожков, Д. Прейгер, П. Пригунов, В. Сенчагов, В. Сідак, А. Сухоруков, С. Шкарлет, та інші.
Невирішена частина проблеми. Віддаючи належне науковій та практичній значущості праць названих авторів, слід відзначити, що певне коло питань концептуального, методологічного та методичного характеру є недостатньо дослідженими. Так, недостатньо розглянутими залишаються питання кадрової безпеки підприємства.
Метою статті є висвітлення сучасних тенденцій управління кадрами підприємства в контексті забезпечення економічної безпеки підприємства.
Викладення основного матеріалу. Розділяємо думку вчених, стосовного того що головною метою управління економічною безпекою підприємства є забезпечення найефективнішого функціонування, найпродуктивнішої роботи операційної системи та економічного використання ресурсів, забезпечення певного рівня трудового життя персоналу та якості господарських процесів підприємства, а також постійного стимулювати нарощування наявного потенціалу та його стабільного розвитку.
Більшість науковців розглядають кадрову безпеку як комплекс заходів, спрямованих на відвертання і усунення загроз і ризиків, а також негативних для економічного стану компанії наслідків, пов'язаних з роботою і поведінкою персоналу, його інтелектуальним потенціалом, трудовими стосунками в цілому. Очевидно, що кадрова безпека займає головне положення серед інших елементів системи безпеки, оскільки персонал задіяний в усіх процесах, що відбуваються в компанії.
Необхідно наголосити на тому, що в умовах сьогодення кадровою безпекою повинна займатися не тільки служба безпеки. Пошук, відбір, прийом, адаптація, звільнення персоналу, ведення діловодства і т. д. - усі ці питання, що знаходяться у веденні служби персоналу, в тому або іншому ступені пов'язані із забезпеченням безпеки. І кожне рішення, що приймається менеджером по персоналу, або посилює, або послабляє безпеку компанії по головній її складовій - кадровій. За статистикою, втрати від недосконалості системи безпеки складають від 6 до 9% прибутку компанії.
Ефективна організація роботи служб по управлінню персоналом в забезпеченні кадрової безпеки може майже на 60% понизити прямі і запобігти непрямим збиткам компанії, пов'язані з людським чинником.
Серед загроз кадрової безпеки компанії розрізняють зовнішні і внутрішні.
Зовнішні загрози - це негативні дії зовнішнього середовища, які роблять вплив як на процеси усередині компанії в цілому, так і на її кадрову безпеку. До зовнішніх загроз, зокрема, відносяться:
- інфляційні процеси (їх неможливо не враховувати при розрахунку заробітної плати і інших виплат);
- складна ситуація на ринку праці (дефіцит певних фахівців викликає труднощі в підборі якісного персоналу);
- наявність у конкурентів привабливіших умов праці (може привести до відходу фахівців до конкурентів);
- переманювання співробітників конкурентами, іноді з допомогою рекрутингових агентств;
- чинення зовнішнього тиску на співробітників (підкуп, шантаж);
- попадання співробітників в різні види залежності.
Внутрішні загрози - це умисні, неумисні або необережні дії співробітників, що призводять до збитку для компанії. До них відносяться:
- неефективна організація системи управління персоналом;
- помилки в плануванні і підборі персоналу;
- неякісні перевірки кандидатів при прийомі на роботу;
- погана організація системи навчання;
- недостатня мотивація персоналу;
- відсутність високої корпоративної культури.
Недоробки на рівні системи управління персоналом можуть призводити до небажаних для компанії наслідків, таким як:
- відтік кваліфікованих співробітників;
- недостатня або така, що не відповідає вимогам, що пред'являються, кваліфікація співробітників;
- руйнування лояльності і, як наслідок, збільшення збитку від бездіяльності, саботажу і т. п.;
- зниження кількості раціоналізаторських пропозицій і ініціатив;
- орієнтація співробітників на рішення внутрішніх тактичних завдань на шкоду перспективному розвитку;
- захист співробітниками інтересів свого підрозділу на шкоду спільним цілям підприємства.
Нашу думку, в період криз в суспільстві, з метою забезпечення економічної безпеки підприємства значну увагу потрібно приділяти виявленню груп ризику серед працівників. До групи ризику науковці, зокрема І.Чумарін [6] відносять наркозалежних людей, ігроманів, та учасників фінансових пірамід.
Вплив наркоманів на організацію, так само як і алкозалежних, в основному носить індивідуальний характер і проявляється в наступному:
- збільшення кількості дрібних розкрадань;
- ризик скоєння злочину в стані наркотичного сп'яніння;
- часті порушення режиму робочого часу, втрати від його неефективного використання;
- зростання рівня конфліктності в підрозділі;
- зрив важливих завдань, доручених працівникові-наркоманові;
- поширення наркотиків і збільшення числа залежних в організації.
Ігрову аддукцію по-іншому називають гемблінгом (від англ. gambling - азартна гра). До цього виду аддукцій відносяться такі залежності, як залежність від казино, карт, скачок, ігрових автоматів, різних азартних ігор. Сюди відносяться також і залежності від комп'ютерних ігор. Американська асоціація психіатрів провела комплексне дослідження цієї залежності і ідентифікувала її як захворювання з діагнозом "патологічна пристрасть до азартних ігор", до якого схильне необмежене коло людей і яке має ті ж наслідки, що і алкогольна і наркотична залежність.
Негативна дія гравця на організацію носить індивідуальний характер, і міра цієї дії пов'язана з характером і силою залежності :
- втрати організації від неефективного використання робочого часу співробітника (робота після ночі, проведеної в казино);
- здійснення витончених, важко розкриваних шахрайських дій, продиктоване схильністю до "красивого" аферизму;
- розкрадання інформації, грошових і матеріальних цінностей у великих розмірах.
Поведінка гравця, що по-справжньому "зав'язнув", іноді призводить до надзвичайно тяжких наслідків. Відомі випадки, коли гравці продавали все своє майно, потім отримували прямі загрози у свою адресу і на адресу близьких. Цінності працедавця в цій грі нічого вже не коштують і розглядаються як свої.
Вважається, що ігрова аддукція не менш гостра, чим наркотична. Тобто усі розглянуті форми ризику для організації зберігатимуться впродовж усього часу роботи співробітника. Можна понизити цей ризик, не допускаючи співробітника до розпорядження цінностями і інформацією або до ухвалення важливих рішень. Якщо працівник вчинив правопорушення з тих, що описані вище, результат і підстави для звільнення зрозумілі. Враховуйте, що серед закоренілих і великих гравців більше все-таки представників тих професій і посад, які здатні знайти гроші на гру, тобто управлінців.
Чим же небезпечні учасники фінансової піраміди ( ФП) для працедавця? Відповіді можуть бути різними. Необхідно враховувати статус учасника ФП в організації і в самій ФП, рівень його заробітної плати, міру матеріальної відповідальності, широту контактів з іншими працівниками.
Одно справа, якщо працівник вніс гроші у ФП, швидко зрозумів все і постарався забути про це. Останнє можливо у тому випадку, якщо він не займав грошей, і йому їх не потрібно повертати, а доходи дозволять прожити без втраченої суми. Інша справа, якщо гроші були зайняті, їх необхідно терміново повертати, а рівень доходів не дозволяє зробити це. У такому разі небезпека для організації така ж, як і від будь-якого іншого боржника. І найгірше, якщо працівник не просто вирішив залишитися у ФП, але намагається туди залучати інших. Звідси може прослідувати збільшення числа боржників, що, поза сумнівом, позначиться на соціально-психологічному кліматі організації і зростанні ризику фінансових втрат.
Загальні заходи відвертання негативних впливів груп ризику для безпеки підприємства.
Ці заходи полягають:
- по-перше, в надійному вхідному контролі пристрастей і залежностей (повне анкетування, перевірка заявлених відомостей, ефективна співбесіда з метою виявлення зовнішніх ознак девіантної поведінки та ін.);
- по-друге, в ретельному контролі під час терміну випробування або адаптації працівника;
- по-третє, в перманентній і постійній готовності адміністрації до "безпечного" звільнення працівника з ФП при чіткому оформленні подій дисциплінарної практики у вигляді актів, пояснювальних і ін. і проведенні грамотного внутрішнього розслідування перед планованим звільненням представника ФП.
Цікавим є факт, що сімейні люди зловживають службовим станом частіше, ніж самотні. Співробітники з вищою освітою можуть завдати шкоди підприємству в п'ять разів більший, ніж випускники середніх учбових закладів. Чоловік в чотири рази небезпечніше жінок. За даними статистики, 58% відомих випадків шахрайства на роботі здійснюють службовці, 30% - менеджери, 12% топ-менеджери і власники підприємств [7].
Персонал фірми може завдавати збитку підприємству умисно або мимоволі - із-за незнання тонкощів своєї професії.
Ненавмисні негативні дії з боку службовців спостерігається на тих підприємствах, де неефективно управляють персоналом: не виділяються достатні кошти для найму висококваліфікованих фахівців, не платиться зарплата, адекватна здібностям і потребам професіоналів.
Висновки. Зловмисне шахрайство відбувається в тих фірмах, де недостатньо висока моральна мотивація праці, відсутні соціальні пільги.
Тому на підприємстві повинна бути створена гнучка структура управління, організована система підбору, найму і мотивації працівників.
Управлінському персоналу підприємства необхідно постійно аналізувати стан економічної безпеки підприємства, також управлінський персонал повинен бути навченим діяти в умовах виникнення кризових ситуацій.
Література.
1. Ареф`єва О.В., Кузенко Т.Б. Планування економічної безпеки підприємств [Текст] / Європейський ун-т. – К.: Видавництво Європейського ун-ту.- 2004. – 169 с.
2. Бiленчук, П.Д. Безпека пiдприємницької дiяльностi. Загрози та заходи протидiї [Текст] / П.Д. Бiленчук, В.Б. Мiщенко, О.О. Шульга / / Бизнес и безопасность. − 2009. − N4. − С.48-51.
3. Бендиков М.А. Экономическая безопасность промишленного предприятия в условиях кризисного развития [Текст] / // Менеджмент в России и за рубежом. – 2000. -№2.- С.17-30.
5. Економічні та організаційні засади забезпечення фінансової безпеки підприємства: Препр. наук. доп. [Текст] / М.М.Єрмошенко, К.С. Горячева, А.М.Ашуєв // Нац. акад. упр. – К. - 2005. – 77 с.
6. Чумарин И. Кадровая безопасность: представители групп риска в организации [Текст] /И. Чумарин // «Персонал-Микс», № 6 (7). С. 101.
7. Чумарин И. Кадровик против мошенника [Текст] // И. Чумарин «Деловая Панорама» № 15-2000.
8. Качала Т.М. Менеджмент якості і економічна безпека: системна взаємодія [Текст] /Качала Т.М.// Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. – Черкаси: ЧДТУ. – 2008. – Випуск 19. – С. 3-10.
9. Коробчинський О.Л. Методика формування системи економiчної безпеки пiдприємства [Текст] / О.Л. Коробчинський // Актуальнi Проблеми Економiки. − 2009. − N4. − С.41-45.
References.
1. Aref`yeva, O.V. and Kuzenko, T.B. (2004), Planuvannia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstv [Planning of economic security companies], Vydavnytstvo Yevropeiskoho un-tu, Kyiv, Ukraine, p.169.
2. Bilenchuk, P.D. Mishchenko, V.B. and Shulha, O.O. (2009), “Bezpeka pidpryiemnytskoi diialnosti. Zahrozy ta zakhody protydii”, Byznes y bezopasnost, vol.4, pp.48-51.
3. Bendikov, M.A. (2000), “Jekonomicheskaja bezopasnost' promishlennogo predprijatija v uslovijah krizisnogo razvitija”, Menedzhment v Rossii i za rubezhom, vol. 2, pp.17-30.
4. Gaponenko, V.F. Bezpal'ko, A.A. and Vlaskov, A.S. (2007), Jekonomicheskaja bezopasnost' predprijatij. Podhody i principy [Economic security. Approaches and principles], Izdatel'stvo «Os'-89», Moscow, Russia, p.208.
5. Yermoshenko, M.M. Horiacheva, K.S. and Ashuiev, A.M. (2005), Ekonomichni ta orhanizatsiini zasady zabezpechennia finansovoi bezpeky pidpryiemstva [The economic and organizational basis for ensuring financial security company], Nats. akad. upr., Kyiv, Ukraine, p.77.
6. Chumarin, I. “Kadrovaja bezopasnost': predstaviteli grupp riska v organizacii”, «Personal-Miks», vol. 6 (7), p. 101.
7. Chumarin, I. (2000), “Kadrovik protiv moshennika”, «Delovaja Panorama», vol.15.
8. Kachala, T.M. (2008), “Menedzhment yakosti i ekonomichna bezpeka: systemna vzaiemodiia”, Zbirnyk naukovykh prats Cherkaskoho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky, vol. 19, p. 310.
9. Korobchins'kij, O.L. (2009), Metodyka formuvannia systemy ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva, Aktual'ni Problemi Ekonomiki, vol.4, p.41-45.
10. Lepskij, V. E. (1996), Subektnyj podhod i refleksivnye mehanizmy manipulirovanija soznaniem i povedeniem. Problemy informacionno-psihologicheskoj bezopasnosti [Subject approach and reflexive mechanisms of manipulation of consciousness and behavior. Problems of information-psychological security] , Institut psihologii RAN, Moscow, Russia, pp. 76 – 86.
Стаття надійшла до редакціії 19.12.2015 р.
ТОВ "ДКС Центр"