Українською | English

BACKMAIN


УДК 339.13:633.1

 

Н. М. Буняк,

к. е. н., директор, Носівська селекційно-дослідна станція Миронівського інституту пшениці ім.. В.М.Ремесла НААН

 

УДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ НА РИНКУ СОРТІВ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В УКРАЇНІ

 

N. M. Buniak,

PhD, director, Nosivka selection and research station of The V.M. Remeslo Myronivka Institute of weat

National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine

 

IMPROVING COMMUNICATIONS MARKET POLICIES SEED VARIETIES OF GRAIN CROPS IN UKRAINE

 

У статті розглядаються проблеми просування сортів зернових культур на ринок, вплив своєчасної сортозаміни на зростання обсягів виробництва зернової продукції. Вмотивовано причини тривалого використання сортів на полях сільськогосподарських підприємств. Визначено культури, по яких своєчасно проводиться сортозаміна та тих, які потребують додаткової уваги зі сторони науково-дослідних установ та власників сортів. Встановлено основні засоби комунікативної політики відносно товару «сорт». Розглянуто організацію та функціонування демонстраційного полігону зернових культур як виду рекламної діяльності з просування сортів на ринок. Представлено приклади реальної співпраці наукових установ та конкретних товаровиробників. Запропоновано схеми рекламних статей у спеціалізованих друкованих виданнях. Визначено їх позитивний вплив на прийняття рішень щодо використання нових, перспективних сортів. Обґрунтовано причини неможливості формування повноцінної комунікаційної політики на ринку сортів державними науковими установами.

 

The article contains the problem of promoting varieties of cereals on the market, timely replacement varieties impact on increase in grain production. The reasons durable varieties on farm fields are detected. There are investigated culture with timely replacement varieties and with requiring additional attention on the part of research institutions and owners of sorts. The basic means of communication policy regarding goods "seed varieties" are detected. The author considers the organization and operation of the demonstration test site cereals as a form of advertising to promote the varieties on the market. There are examples of real cooperation of research institutions and farmers. The article contains the scheme of advertising paper in specialized publications. There are determined the impact on decision-making on the use of new, promising varieties. The author highlights the reasons of impossibility of forming complete communications market policy Grades public research institutions.

 

Ключові слова: сорт, комунікаційна політика, маркетинг, сортозаміна, ринок, просування, реклама.

 

Keywords: seed varieties, communication policy, marketing, replacement varieties, market, promotion, advertising.

 

 

Постановка проблеми. Зернова галузь України є складним господарським комплексом з високим потенціалом, який можна реалізувати завдяки раціональному використанню природних та матеріальних ресурсів, залучивши при цьому досягнення сучасної аграрної науки, особливо селекції. Сучасні кліматичні умови та нестабільність ринку сільськогосподарської продукції вимагають від товаровиробників нових підходів до добору культур та їх сортів, організації насінництва. Процес інтенсифікації виробництва зерна тісно пов'язаний із використанням новітніх досягнень у галузі селекції та насінництва. Сортова належність та якісні характеристики насіння можуть додатково забезпечити товаровиробникам до 25% прибавки врожаю. Тривале використання певних сортів пов’язане з термінами знаходження  в Реєстрі сортів рослин придатних для поширення в Україні та в системі насінництва що її пропонують наукові установи власники сортів. Установи-оригінатори одночасно презентують на ринку різну кількість сортів і дотримуються певних принципів формування товарного портфеля. Значне використання у виробництві зерна сортів, що знаходяться більше 10 років у Реєстрі пов’язано головним чином з неналежним чином організованою маркетинговою політикою просування нових сортів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основні положення ринку насіння сортів висвітлено в працях вітчизняних науковців М.М. Макрушина, Ю.О. Лавриненка, О.В. Захарчука [5]. Дослідженнями економічних аспектів насінництва, зокрема формування ринку насіння зернових колосових, займалися провідні вітчизняні вчені економісти-аграрники – С.С. Бакай [1], В.В. Волкодав [2], П.Т. Саблук, О.М. Шпичак, Ю.О. Лупенко, О.В. Нікішина [6], І.Л. Голік [3].

Постановка завдання. Метою статті є дослідження впливу комунікаційної політики на темпи поширення площ посіву нових сортів зернових культур, своєчасність проведення сільськогосподарськими товаровиробниками їх сортозаміни.

Виклад основного матеріалу. Ні сам по собі новий досконалий сорт, а ні прийнятна ціна не можуть забезпечити бажаного результату по поширенню сорту без ефективної системи комунікацій зі споживачами, без постійного спілкування товаровиробників з авторами сорту, селекціонерами з метою активізації продажу насіння нового сорту, формування позитивного іміджу про наукову установу, переконання та нагадування про свою діяльність.

Конкуренція на ринку сортів як вітчизняної так і зарубіжної селекції спонукає наукові установи до постійної роботи над просуванням своїх сортів.

Основним елементом комплексу просування є реклама, але реклама сорту має певні особливості відмінні від реклами інших товарів. Товаровиробники бажають на власні очі переконатися в перевагах сорту, що їм пропонують науковці, а тому постає нагальна проблема організації демонстраційних полігонів в різних регіонах країни. Просторове розміщення полігонів в різних областях України необхідне для вирішення ряду проблем. В першу чергу воно дає відповідь на питання придатності сорту для вирощування на певних грунтах, відповідних рівнях зволоження, температурному режимі. Створює можливість товаровиробникам відслідковувати повний цикл розвитку рослин, спостерігати за процесами догляду за посівами не виїжджаючи далеко від місця розташування власних господарств. Такі полігони необхідно розташовувати навколо доріг загального користування. При цьому бажано розміщувати наочну інформацію про зміст демонстраційного полігону, зазначаючи при цьому яка наукова установа представляє свої конкретні наукові розробки. Створення демонстраційних полігонів накладає велику відповідальність на організаторів пов’язану з організацією бездоганного технологічного циклу, починаючи з посіву, послідуючими операціями  з догляду за посівами - удобренням, захистом рослин від шкідників та хвороб. Оскільки ділянки демонстраційних посівів невеликі виникають проблеми з підбором набору техніки для забезпечення індивідуальної агротехніки для кожного сорту. Бажано було б документувати кожну проведену операцію в паспорті демонстраційного полігону з відображенням дати проведення операції та складу засобів що були застосовані при її проведенні. Такі паспорти повинні бути доступними для всіх відвідувачів.

Головним завданням такого демонстраційного полігону є спонукання товаровиробників до відвідання семінару, що буде проведений на його базі за участю науковців установи, власників представлених сортів. Практика показує що 80% учасників таких заходів купують насіння в установах оригінаторах.

Організація таких демонстраційних полігонів вимагає значних матеріальних затрат. Вартість послуги  з після реєстраційного вивчення сортів за калькуляцією Державної служби охорони прав на сорти рослин на одну ділянку становить 3550 грн. Такі кошти науковим установам в умовах суцільного безгрошів’я віднайти в своїх кошторисах практично не можливо. А тому вони змушені займатися пошуком господарюючих суб’єктів які за власний кошт готові організовувати такі демонстраційні полігони.

Рекламні статті у профільних друкованих виданнях «Зерно», «Пропозиція», «Агроном» мають незначний вплив на спеціалістів при прийнятті рішення про вибір певного сорту. Товаровиробники більш схильні довіряти рекомендаціям та відгукам своїх колег, які у власному господарстві займалися вирощуванням даного сорту. Виходячи із цього дуже бажаними є відгуки конкретних товаровиробників із зазначенням назви та місця знаходження господарюючого суб’єкт, прізвища, імені, займаної посади особи, котра розповідає про досягнення у вирощуванні даного сорту, що друкують вище названі журнали.

Різні за формою господарюючі суб’єкти по різному приймають рішення про вибір сорту, що буде висіватися на їх полях. Великі за розмірами суб’єкти, більше 15 тис га., беруть незначну кількість насіння високих репродукцій та проводять власне випробування у відповідності до своєї технології. При позитивних результатах, в подальшому вони самі займаються вирощуванням насіння для власних потреб і звертаються до установи оригінатора лише через 3-4 роки, при цьому висловлюють бажання отримати насіння нових сортів.

Фінансово спроможні та невеликі за кількість землі в обробітку господарств, до 2-3 тис. га, не маючи змоги якісно готувати насіннєвий матеріал проводять його закупівлю щорічно, при цьому надають перевагу сертифікованому насінню першої репродукції. В даному випадку дуже позитивний результат дає засіб просування - персональний продаж. Даний вид просування базується на особистому контакті представників установ власників сортів з конкретними посадовими особами сторони покупця. За такої форми продажу спостерігається налагодження тривалих стосунків, що підкріплюється технологічним супроводом науковцями та спеціалістами процесу вирощування рослинницької продукції. В установи є можливість формувати певні партії насіння під конкретних замовників, з упевненістю в їх реалізації. В свою чергу це сприяє стабілізації розширення площ посіву в зоні дії такої співпраці. Прикладом такої взаємовигідної  співпраці є комерційні  відносини з товаровиробниками Семенівського району Чернігівської області (таблиця 1). На протязі останніх п’яти  років з господарствами, що організаційно є самостійними, склалися ділові відносини що базуються на безпосередньому спілкуванні керівників підприємств з науковцями та спеціалістами Носівської селекційно-дослідної станції. Восени на землях ТОВ Батьківщина в Семенівському районі був закладений демонстраційний полігон озимих зернових культур. Дані господарства є постійними покупцями насіннєвого матеріалу. Зростають обсяги реалізованої продукції, а разом з неї і конкурентні переваги Носівської СДС на території Семенівського району.

 

Таблиця 1.

Динаміка співпраці Носівської селекційно-дослідної станції з товаровиробниками Семенівського району Чернігіської області

Показник

2010

2011

2012

2013

2014

Кількість господарюючих суб’єктів , що закуповують насіння, одиниць

5

9

13

14

15

Вартість насіння, що було ними закуплено,тис. грн

228,4

574,4

308,5

416,4

620

В т.ч. озимі культури,тис. грн

208,3

256,8

190,5

159,6

290

Ярі культури,тис. грн

20,1

317,6

118,0

256,8

330

Всього виручки від реалізації насіння Носівською СДС, тис грн.

1655

2802

1940

1910

2530

Частка господарюючих суб’єктів Семеніського р-ну у загальній виручці Носівської СДС,%

13,8

20,5

15,9

21,8

23,7

Джерело: власні дослідження автора.

 

Державна форма власності наукових установ стримує формування повноцінних засобів просування своєї наукоємної продукції. Форми, що їх застосовують приватні структури при стимулюванні збуту у вигляді короткострокового використання стимулів з метою заохочення споживачів і посередників до здійснення купівлі не можуть бути впровадженні в державних наукових бюджетних установах, оскільки на думку керівництва можуть мати корупційні складові.

Великих коштів вимагає діяльність спрямована на формування і підтримку сприятливого іміджу наукової установи через налагодження стосунків між установою та різними господарюючими суб’єктами  та державними органами, ініціювання самою установою поширення інформації про сорти та технології їх вирощування. Всі ці видатки сприймаються контролюючими органами як нецільові витрати. Внаслідок цього при проведенні таких заходів вимушені використовувати кошти небайдужих, національно налаштованих підприємців, які у власному бізнесі відчули конкурентні переваги сортів селекції Носівської селекційно-дослідної станції.

Формуванню повноцінної маркетингової комунікаційної політики в наукових установах не сприяє відсутність чіткого взаємозв’язку між кількістю наукових розробок, створених та занесених до Реєстру сортів та їх поширенням, кількістю гектарів на яких висівається сорт. Метою наукової установи повинно стати створення сорту для задоволення потреб виробника сільськогосподарської продукції в отриманні максимально можливого прибутку з одиниці площі посіву. В кошторисах наукових установ необхідно передбачити кошти, на нашу думку, не менше 5% від надходжень до спеціального фонду, на проведення маркетингових заходів. В іншому випадку не можна вести мову про повноцінне застосування комплексу маркетингових комунікацій.

Пшениці, як головній зерновій культурі товаровиробники приділяють значну увагу, про що свідчить високий відсоток займаних площ сортами з терміном внесення до Реєстру до п’яти років включно (таблиця 2).

 

Таблиця 2.

Структура площ посіву сортів зернових культур в сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області за терміном перебування в

Реєстрі сортів придатних для поширення в Україні за 2013 р., %

Культура

Термін перебування сортів в Реєстрі сорті, років

До 5 років

До 10 років

До 15 років

Більше 15 років

Пшениця озима

27,0

37,2

11,2

24,6

Жито

18,3

21,8

46,7

13,2

Ячмінь

9,6

36,0

43,6

10,8

Овес

5,6

16,5

26,2

51,7

Джерело: сформовано автором за даними Державної сільськогосподарської інспекції.

 

Значний відсоток посівних площ в групі сортів з терміном використання понад 15 років забезпечив сорт Поліська 90.

Найгірший стан з оновленням сортового складу в групі зернових культур спостерігається серед вівса. Визначено, що 83,5% масивів господарств займали сорти, занесені до Реєстру сортів ще в минулому столітті. Чверть посівів (25,3%) займає сорт Чернігівський 28, що перебуває в Реєстрі 17 років. Знижує рівень врожайності й недотримання товаровиробниками рекомендацій Державної сортовипробувальної служби стосовно зони вирощування певних сортів. Так, у зоні Степу в 2013 році 28,8% посівних площ займав сорт Нептун, який рекомендовано вирощувати в зоні Полісся. Сорти, занесені до Реєстру після 2010 року й рекомендовані для культивування  в зоні Степу, займали лише 58 га., що становить менше 1% посівних площ.

При відсутності своєчасної сортозаміни аграрії втрачають додаткові намолоти та можливість підвищити ефективність виробництва за рахунок інноваційної складової у вигляді нового сорту. Дані таблиці 3 засвідчують зростання врожайності вівса, зумовленої зусиллями селекціонерів. Прибавка зборів сорту Нептун під час державного сортовипробування знаходилася в межах 1 тонни з гектара, або 25% у порівнянні з сортом Чернігівський 27. При цьому слід зазначити, що максимальна врожайність у дослідах становила 71,0 ц. Одночасно слід звернути увагу й на те, що державні сортодільниці, де проходять випробування, потерпають від нестачі кошті,  а відтак і не можуть забезпечити повне використання сортового потенціалу.

 

Таблиця 3.

Порівняльна характеристика сортів вівса селекції Носівської селекційно-дослідної станції

Сорт

Рік унесення до Реєстру

Рекомендована зона вирощування

Середній рівень врожайності за роки випробування

Найбільший рівень врожайності під час державних випробувань

Чернігівський 27

1990

Степ, Полісся

43,7

 

Нептун

2005

Полісся

53,8

71,0

Зірковий

2008

Полісся

52,5

 

Парламентський

2009

Лісостеп, Полісся

43,1-54,3

75,2

Закат

2009

Степ, Лісостеп, Полісся

48,2-59,8

77,6

Скарб України (голозерний)

2010

Степ, Лісостеп, Полісся

32,1-37,2

 

Візит (голозерний)

2012

Степ, Лісостеп, Полісся

28,4-35,8

 

Джерело: сформовано за даними Державної сортодослідної служби.

 

Порівняння намолотів вівса під час районування з фактичною врожайністю засвідчує, що товаровиробники досягають лише 40% середніх зборів, отриманих у сортодослідах, а реальний потенціал сучасних сортів вівса використовується лише на 30%.

Висновки. Повільна сортозаміна, що призводить до значного недобору при виробництві зернових культур, певною мірою зумовлена недоліками наукових установ - власників сортів в організації комплексу комутаційної політики на ринку сортів. Темпи проведення сортозаміни залежать в значній мірі від виду зернових колосових. Культури з високою товарністю висіваються сучасними сортами, що мають високу інноваційну складову. Відсутність коштів на проведення маркетингових заходів державними науковими установами уповільнює просування сортів до конкретних товаровиробників, що в свою чергу негативно впливає на наповнення спеціального бюджету наукової установи.

 

Література.

1. Бакай С.С. Економіка насінництва / С.С.Бакай. – К.: Урожай, 1977.110 с.

2. Волкодав В.В. Зарубіжні фахівці стверджують, що сортові ресурси України – найкращі в Східній і Центральній Європі / В.В.Волкодав //Зерно і хліб. – 2008. – №2. – с. 50-53

3. Голік І.Л. Особливості розвитку насіннєвих кластерних формувань зернового під комплексу / І.Л. Голік // Економіка АПК. – 2013. – №8. – с. 89-95

4. Захарчук О.В. Теоретико-методологічні та практичні основи функціонування ринку сортів рослин / Захарчук О.В. – К.: Алефа, 2009. – 290 с.

5. Захарчук О.В. Основні положення ринку сортів і насіння рослин в Україні / О.В. Захарчук, Ю.О. Лавриненко, М.М. Макрушин // Збірник наукових праць Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України. – 2012.– Випуск 16. – с. 301-307.

6. Нікішіна О.В. Деформації відтворювальних процесів на ринку насіння зернових культур / О.В. Нікішіна // Економіка харчової промисловості. – 2012. – №4(16). – с.14-22.

7. Макрушин М.М. Насінництво / М. Макрушин, Э. Макрушина. – Сімферополь: Аріал, 2011. – 478 с.

8. Селекція, насінництво та сортознавство пшениці / [Шепелев В.В., Гаврилюк М.М., Чебаков М.П. та ін.]. –  Миронівка : Мирон. друк., 2007. – 405 с.

 

References.

1. Bakaj, S.S. (1977), Ekonomika nasinnytstva [Economy seed], Urozhaj, Kyiv, Ukraine.

2. Volkodav, V.V. (2008), «Foreign experts say that varietal resources of Ukraine - the best in Eastern and Central Europe», Zerno i khlib, vol. 2, pp. 50-53

3. Holik, I.L. (2013), «Features of seed grain sub cluster formations», Ekonomika APK, vol. 8, pp. 89-95

4. Zaharchuk, O.V. (2009), Teoretyko-metodolohichni ta praktychni osnovy funktsionuvannia rynku sortiv roslyn [Theoretical and methodological foundations and practical functioning of the plant varieties], Alefa, Kyiv, Ukraine.

5. Zakharchuk, O.V. Lavrynenko, Yu.O. and Makrushyn, M.M. (2012), «The main provisions of the market varieties and plant seeds in Ukraine», Zbirnyk naukovykh prats' Instytutu bioenerhetychnykh kul'tur i tsukrovykh buriakiv NAAN Ukrainy, vol. 16, pp. 301-307.

6. Nikishina, E.V. (2012), «Deformation of reproduction processes in the market of seed crops», Ekonomika kharchovoi promyslovosti, vol. 4(16), pp. 14-22.

7. Makrushyn, M.M. and Makrushyna, E.K. (2011), Nasinnytstvo [Seed], Arial, Kyiv, Ukraine.

8. Shepelev, V.V. Havryliuk, M.M. Chebakov, M.P. Honchar, O.M. and Verhunov, V.A. (2007), Selektsiia, nasinnytstvo ta sortoznavstvo pshenytsi [Breeding, seed and mentioned varieties of wheat], Myron. druk., Kyiv, Ukraine.

 

 Стаття надійшла до редакціії 19.12.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"