Українською | English

BACKMAIN


УДК 339.97

 

Є. Є. Дмитрієв,

кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки,

Українська академія банківської справи, м. Суми

 

СУЧАСНІ МАКРОЕКОНОМІЧНІ ЗАГРОЗИ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН ТА КОНЦЕПТ-МОДЕЛЬ ЇХ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ

 

Ye. Ye. Dmytriiev,

Ph.D. in Economics, Associate Professor at the Department of international economics,

Ukrainian Academy of Banking, Sumy

 

MODERN MACROECONOMIC THREATS TO ECONOMIC SECURITY OF THE REPUBLIC OF KAZAKHSTAN AND THE CONCEPT MODEL OF IT NEUTRALIZATION

 

В статті розглянуто сучасні макроекономічні загрози розвитку економіки Республіки Казахстан, серед яких виділено проблему залежності економічного зростання країни від цін на енергоносії, екстенсивна модель сировинного економічного зростання та вичерпання її можливостей, залежність економіки від кон’юнктури на зовнішніх товарних та сировинних ринках, значна доля іноземного капіталу в добувному секторі економіки, і як результат несприятливої кон’юнктури – девальвація національної валюти. На базі системного підходу запропоновано концепт-стратегію нейтралізації макроекономічних загроз  розвитку, що включає модернізацію економіки країни, з переходом до інноваційної моделі розвитку, розвиток переробної промисловості, з виробництвом продукції з високою доданою вартістю, диверсифікацію товарного експорту, а також залучення міжнародних інвестицій в різні галузі економіки, стимулювання внутрішнього інвестування, більш ефективне застосування грошово-кредитних механізмів стимулювання економічного зростання.

 

In the article modern macroeconomic threats of the Republic of Kazakhstan economic development are considered, among which such problems were allocated: economic growth dependence on energy prices, extensive model of raw materials based economic growth and the exhaustion of its capabilities, dependence of the economy on the foreign commodity and raw materials markets environment, significant share of foreign capital in the mining sector, and as a result of its unfavorable conjuncture − devaluation of the national currency. On the basis of the system approach the concept-strategy of macroeconomic development threats neutralization was suggested, which includes country’s economy modernization with transition to an innovative model of development, evolvement of processing industry with transition to high added value products manufacturing, diversification of commodity exports, and attracting of foreign investment to the various economy sectors, stimulation of domestic investment and more effective utilization of monetary economic growth encouragement mechanisms.

 

Ключові слова: економічне зростання, економічна безпека, макроекономічні загрози, концепт-модель, Казахстан.

 

Keywords: economic growth, economic security, macroeconomic threats, concept model, Kazakhstan.

 

 

Постановка проблеми: Після світової фінансової кризи більшість країн світу стикнулись з проблемами забезпечення своєї економічної безпеки, з одного боку, а з іншого, були вимушені шукати нові детермінанти економіко-соціального розвитку. Економіка Республіки Казахстан є однією з найбільш успішних на всьому пострадянському просторі та у всій Центральній Азії, та найменше постраждала від глобальних економіко-фінансових потрясінь першого десятиліття XXI століття. Однак, незважаючи на значні економічні успіхи казахстанської економіки треба визнати, що вона залишається залежною від цін на енергоносії, що породжує цілу низку макроекономічних загроз її економічній безпеці. Саме наявність значних  загроз розвитку, для нейтралізації яких потрібні докорінні економічні реформи, направлені на структурну перебудову економіки, споріднюють Казахстан та Україну. А казахстанський досвід подолання сучасних глобальних економічних викликів може бути використана українською владою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням проблеми розвитку економіки Республіки Казахстан, в більшості випадків, займались російські та казахстанські науковці, серед яких можна виділи праці Аринова Е., Баймуратова У., Жаткамбаєва Е., Кенжегузіна М. та ін., головний акцент в роботах яких робився на дослідження функціонування економіки Казахстану в рамках регіональних інтеграційних об’єднань. Наукові інтереси українських дослідників, таких як Р. Джангушин, О.Дьомін, М. Дорош, Р. Опімаха, були спрямовані на дослідження сучасного стану та перспектив розвитку україно-казахстанського економіко-соціального співробітництва в контексті інтеграції обох країн до глобальної економічної системи.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми Швидкі зміни, що протікають у світовому господарстві, які породжують нові виклики особливо для країн з ринками, що формуються та інтегровані в світову економічну систему через сировинні та товарні ринки. Значна волатильність динаміки цін на основні сировинні групи формують новий глобальний контекст розвитку багатьох пострадянських країн.

Мета статті полягає в дослідження макроекономічних загроз розвитку Республіки Казахстан у сучасних умовах та розробці концепт-стратегії протидії таким загрозам. .

Виклад основного матеріалу дослідження. Економіка Республіки Казахстан – є однією з найуспішніших з пострадянських країн. Однак, на сьогодні в казахстанській економіці присутні дисбаланси, що є макроекономічними загрозами економічній безпеці.

Історично вважається, що вперше термін «економічна безпека» був використаний Ф. Рузвельтом. Офіційним термін «економічна безпека» став в 1985 р, коли на 40-й сесії Генеральної Асамблеї ООН за ініціативою СРСР була прийнята резолюція «Міжнародна економічна безпека», а в січні 1986 Уряд СРСР прийняло меморандум «Міжнародна економічна безпека - важлива умова оздоровлення міжнародних економічних відносин». Дана резолюція визначає необхідність сприяння забезпеченню міжнародної економічної безпеки з метою соціально-економічного розвитку і прогресу кожної країни. А вже на 42-й сесії Генеральної Асамблеї ООН була прийнята Концепція міжнародної економічної безпеки. [1, с.192].

На сьогодні в науковій літературі є досить багато визначень поняття «економічна безпека». Деякі науковці трактують дане поняття як головну складову національної безпеки, що визначає спроможність держави забезпечувати захист національних економічних інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз, здійснювати поступальний розвиток економіки з метою підтримання стабільності суспільства і достатнього оборонного потенціалу за будь-яких умов і варіантів розвитку подій [2]. Інші під економічною безпекою розуміють захищеність економіки країни від зовнішніх і внутрішніх загроз, при якій забезпечується можливість та здатність створювати достойні соціально-економічні умови стабільного функціонування і розвитку особистості, суспільства і держави.

Представники функціонального напряму розглядають економічну безпеку з точки зору забезпечення економічного розвитку, тобто економічна безпека полягає в забезпеченні економічного розвитку суб’єкту що розглядається з метою забезпечення соціальних та економічних потреб суб’єктів, функціонуючих на території даного об’єкту при оптимальних витратах різного роду, що забезпечують цей розвиток, тобто такий стан економіки та соціальних інститутів влади, при якому забезпечується гарантований захист економічних, соціальних та інших інтересів громадян, а також здатність влади створювати і реалізувати механізми захисту цих інтересів при несприятливих умовах розвитку внутрішніх та зовнішніх процесів [3]. Проте, в будь-якому випадку економічна безпека є необхідною умовою для ефективного функціонування та розвитку економіки країни.

Економічний розвиток Республіки Казахстан в останні роки характеризується значною позитивною динамікою (рис.1).

 

Рис. 1. Динаміка зміни ВВП Республіки Казахстан у 2004-2014 рр. [4]

 

Дані свідчать про те, що навіть у кризові роки (2007-2009) економіка країни не припиняла зростати, темпи її росту дещо уповільнились до 2-4% відсотків за рік, однак скорочення ВВП не відбулось, як це спостерігалось у інших країнах, як пострадянського простору, так і розвинених західних економіках. Треба також відмітити, що в доларовому вираженні, за перше десятиліття ХХІ ст., обсяг ВВП Казахстану виріс з 22,1 млрд. дол. До 186,1 млрд. дол., тобто більше ніж у 8 разів.

Проте, незважаючи на такі позитивні тенденції можливо виділи пул макроекономічних загроз які будуть створюють негативний тиск на розвиток казахстанської економіки, до них, зокрема відноситься:

- залежність економічного  зростання Казахстану від цін на енергоносії;

- екстенсивна модель економічного росту та вичерпання її можливостей;

- залежність казахстанської економіки від зовнішніх сировинних та товарних ринків;

- значна доля іноземного капіталу в добувному секторі країни;

- девальвація національної валюти.

Економіка Республіки Казахстан протягом 15 років розвивалась дуже інтенсивно, драйверами такого розвитку не в останню чергу виступали стабільно високі ціни на нафту. А отже, їх стабільне та довготривале зменшення становить значну загрозу макроекономічній стабільності країни. Як вже зазначалось, у першому десятилітті ХХІ ст. ВВП Казахстану виріс у більш ніж 8 разів, у той же самий час ціни на нафту марки Brent виросли близько в 5 разів, та досягли свого піку у 2012 році (рис. 2.).

 

http://www.oilru.com/images/oilprice/lnd.png

Рис. 2. Динаміка цін на нафту марки Brent у 2007-2015 рр. [5]

 

  Проте, як свідчать наявні емпіричні дані, ціни на нафту будуть продовжувати своє падіння протягом декількох найближчих років. Провідні міжнародні рейтингові агентства, такі як Moodys та Fitch прогнозують фіксацію ціни на нафту, на світових ринках, на відмітці відповідно 43 дол. США [6] та 50 дол. США [7] відповідно. З одного боку, це пов’язано з тим, що при збереженні позитивної висхідної динаміки 2009-2012 рр., вже у 2020 р. вартість бареля нафти повинна була б становити порядку 600 дол. США, що не вигідно як покупцям, через непомірно високі витрати, так і продавцям (таким як Саудівська Аравія), які в основу своїх стратегій заклали експансію на нові ринки збуту та витіснення з них конкурентів. Таким чином, у період 2015-2020 рр. можливо очікувати негативний вплив цін на нафту на макроекономічну стабільність Казахстану.

Наступним макроекономічним ризиком економічній безпеці Казахстану є те, що за останні п'ятнадцять років ріст економіки значною мірою був пов'язаний зі збільшенням виробництва у добувних галузях, і в першу чергу, нафтогазової. В 1995 році Казахстан видобував близько 20 млн. т. нафти, у 2001 – 39,9 млн. т., у 2005 – 61,3 млн. т.,  аналогічний показник у 2015 році зафіксований на рівні в 80 млн. т. [8].

Ріст нафтовидобутку у чотири рази, поряд з досить високими цінами на світових ринках забезпечили стабільний розвиток Казахстанської економіки, валютна вартість нафти, що видобувається в країні за 10 років виросла майже в 28 разів, в той же самий період ВВП країни виріс у 8 разів. Таким чином, можна констатувати, що приріст вартості добутої нафти на 10% стимулює зростання ВВП на 3%. Однак, як вже зазначалась вище, при падінні вартості нафти, що зараз спостерігається на світових ринках, не зможе так активно стимулювати економічне зростання.

При цьому, одним з найбільш прогнозованих методів компенсувати дефіцит валютної виручки для країни, може бути збільшення видобутку и екстенсивне збільшення обсягів експортованої нафти. Проте, екстенсивне збільшення обсягів нафтовидобутку має свої обмеження, які за оцінками експертів, становлять для Казахстану близько 130 млн. т. в рік. Таким чином, неможливо очікувати радикального збільшення обсягів видобутку протягом декількох років.

Крім того, треба також враховувати існування на світових ринках так званих «спіралей ліквідності», основна ідея яких полягає в тому, що початкова негативна динаміка цін на основні сировинні ресурси, стимулює основні країни-експортери проводити дії, які в кінцевому випадку призводять до ще більшого зниження цін. Тобто, при початковому зниженні цін на сировину, країни-експортери, з метою зменшення дефіциту свого платіжного балансу, починають інтенсифікувати експорт, тим самим зменшуючи ще більше ціни на ринку.

З двох попередніх пунктів витікає також третя макроекономічна загроза розвитку економіки Казахстану – залежність від шоків на зовнішніх ринках. У довгостроковій перспективі можна очікувати збереження сильної залежності казахстанської економіки від зовнішніх чинників, у тому числі і негативного характеру. Цей сценарій обумовлюється збереженням і посиленням домінуючої ролі видобувних галузей у промисловості Казахстану, продукція яких, як біржовий товар, в максимальному ступені схильна ціновим флуктуаціям на світових ринках. У свою чергу, збереження домінування в структурі промислового виробництва видобувних галузей обумовлено об'єктивним чинником випереджаючого зростання нафтовидобутку в порівнянні з обробними галузями.

Відповідно, однією з найбільш актуальних проблем в період до 2020 р. залишатиметься високий рівень присутності іноземного капіталу в казахстанській економіці і зумовлені цим присутністю негативні тенденції в області платіжного балансу. Внаслідок високої частки іноземного капіталу в сировинних галузях продовжать наростати обсяги вивезення інвесторами доходів з країни, масштаби заборгованості перед закордонними материнськими компаніями та імпорт послуг. Дані тенденції у розглянутий період з високою часткою ймовірності призведуть до погіршення платіжного балансу по лінії балансу послуг і рахунку операцій з капіталом, які матимуть зростаюче негативне сальдо і чинити негативний тиск як на платіжний баланс в цілому, так і на ряд макроекономічних показників. Дані тенденції вже проявилися протягом 2000-х рр., І прогнозоване збільшення нафтовидобутку, в якій домінують іноземні компанії, призведе до подальшого зростання вивозу цими компаніями доходів за кордон з відповідними наслідками для платіжного балансу.

Ще однією макроекономічною загрозою економічній безпеці Казахстану є девальвація національної валюти, яка має досить сильну кореляційну залежність з цінами на світових товарних ринках (рис.3)

 

Рис. 3. Динаміка  обмінного курсу тенге до долару США у 2001-2015 рр. [9]

 

Девальваційний шок негативно впливає на всі сектори економіки через збільшення інфляційного тиску, падіння рівня реальних заробітних плат, здорожчення імпорту, проте зменшує дефіцит платіжного балансу у національній валюті.

За даними Національного банку Республіки Казахстан за 9 місяців 2015 року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу склав -4041,8 млн. дол., у 2014 році за цей же період спостерігався профіцит на рівні 6062,3 млн. дол.. Суттєво скоротився експорт з 62,73 млрд. дол. за 9 місяців 2014 р. до 36,41 млрд. долл. у аналогічному періоді 2015 р. [10]

Таким чином, розглянуті макроекономічні загрози потребують скоординованих дій держави, для забезпечення економічної безпеки Республіки Казахстан. Алгоритм протидії макроекономічним загрозам для Казахстану наведено на рисунку  4.

 

Рис. 4. Концепт-модель нейтралізації макроекономічних загроз для Республіки Казахстан

 

Оскільки комплекс можливих макроекономічних загроз функціонування економіки Казахстану є системою, елементи якої є взаємопов’язані між собою то протидія таким загрозам повинна буди системною та комплексною.

На першому етапі пропонується стратегічна перебудова казахстанської економіки, а саме, перехід до інтенсивно-інноваційної моделі розвитку, який забезпечується концентрацією на високотехнологічних, науково та капіталомістких галузях. В дані моделі розвитку основне місце повинно бути приділено інноваційній діяльності реального та фінансового секторів економіки. Тим паче, що в Казахстані вже закладені основи для такої моделі розвитку та мається значний науково-технічний потенціал.

Результатом переходу економіки на нову модель економічного зростання стане більш ефективна переробна промисловість. В 2014 р. в структурі ВВП вона складала близько 10,3% (в 2005 р. – 11,9%) [11], що значно менше ніж в інших індустріальних країнах. Також необхідним є збільшення частки товарів з значною доданою вартістю.

Надалі при диверсифікації виробництва більш суттєво диверсифікується експорт, який меншою мірою буде залежить від коливань цін на одному з товарних ринків та збільшує об’єми зовнішніх ринків, роблячи Казахстан більш інвестиційно-привабливою економікою.

Надалі особливо важливим є залучення іноземних інвестицій в різні галузі виробництва та стимулювання внутрішньодержавного інвестування в інноваційну діяльність. Диверсифікація виробництва створює нові потенційні точки зростання, що приваблюють міжнародних інвесторів та підвищують норму прибутку для інвесторів національних.

Нова економічна модель розвитку також потребує більш зваженої грошово-кредитної політики, направленої на використання ринкових засобів впливу як на валютний курс, так і на процентні ставки в середині національної економіки. Здійснення прозорої та передбачуваної монетарної політики з боку Національного банка Республіки Казахстан значно підвищить інвестиційну привабливість для міжнародних інвесторів та покращить бізнес-клімат всередині економіки.

Висновки. Таким чином, можна констатувати наявність системи макроекономічних загроз для економіки Республіки Казахстан, які пов’язані, в першу чергу, з сировинно-екстенсивною моделлю економічного зростання, що базується на експорті енергоносіїв. Запропоновано концепт-стратегію, яка на основі системного підходу, нівелює негативний вплив загроз економічної безпеки та створює базис для довгострокового поступального розвитку економіки Казахстану.

 

Література.

1. Шумилов В. М. Международное экономическое право [Текст] : Учебник / В. М. Шумилов. - Ростов-на-Дону : Феникс, 2003. - 508 с

2. Губський, Б.В. Економічна безпека України: методологія виміру, стан і стратегія забезпечення: монографія [Текст] / Б.В. Губський. – К.: 2001, 122 с.

3. Механизмы управления экономической безопасностью [Текст] : монография / Ю. Г. Лысенко [и др.] ; Донецкий нац. ун-т. - Донецк : ДонНУ, 2002. - 178 с.

4. Министерство Национальной Экономики Республики Казахстан Комитет по Статистике Динамика основных социально-экономических показателей [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://stat.gov.kz/faces/homePage/homeDinamika.pokazateli

5. Информационно-аналитический портал Нефть России Динамика цен на нефть [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://www.oilru.com/dynamic.phtml

6. Moody's INVESTORS SERVICE «Moody's sharply lowers oil price assumptions on threat of prolonged oversupply» [Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://www.moodys.com/research/Moodys-sharply-lowers-oil-price-assumptions-on-threat-of-prolonged--PR_341345

7. Fitch Revises Bahrain's Outlook to Negative [Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://www.fitchratings.com/site/fitch-home/pressrelease?id=996022

8. ROGTEC, Российские нефтегазовые технологии «Нефть и газ Казахстана. Результаты 2014 года и перспективы развития отрасли в 2015 году» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://rogtecmagazine.com/ru/нефть-и-газ-казахстана-результаты-2014-го/

9. Агрегированные данные по курсу доллара США к казахстанскому тенге [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://bankir.ru/kurs/dollar-ssha-k-kazahskij-tenge

10. Национальный банк Казахстана Статистика платежного баланса [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.nationalbank.kz/?docid=343&switch=russian

11. Банк развития Казахстана динамика отраслевой структуры ВВП  [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kdb.kz/ru/analytics/macroeconomic_indicators/gnp/structure/dynamics_gnp_2005-2010/

 

References.

1. Shumilov, V. M. (2003), Mezhdunarodnoe ekonomicheskoe pravo [International Economic Law], Feniks, Rostov-on-Don, Russian Federation.

2. Hubskyj, B.V. (2001), Ekonomichna bezpeka Ukrainy: metodolohiia vymiru, stan i stratehiia zabezpechennia [The economic security of Ukraine: the methodology of measuring, condition and strategy to ensure], Ukrarkhbudinform, Kyiv, Ukraine.

3. Lysenko, Ju. G. (2002), Mehanizmy upravlenija jekonomicheskoj bezopasnost'ju [Mechanisms for economic security management], DonNU, Donetsk,  Ukraine.

4. The official site of Ministry of National Economy of the Republic of Kazakhstan Committee on Statistics (2015), “Dynamics of the main socio-economic indicators“, available at: http://stat.gov.kz/faces/homePage/homeDinamika.pokazateli (Accessed 10 December 2015).

5. Informational and analytical portal Oil of Russia (2015), The dynamics of oil prices, available at: http://www.oilru.com/dynamic.phtml (Accessed 10 December 2015).

6. Moody's INVESTORS SERVICE (2015), Moody's sharply lowers oil price assumptions on threat of prolonged oversupply, available at: https://www.moodys.com/research/Moodys-sharply-lowers-oil-price-assumptions-on-threat-of-prolonged--PR_341345 (Accessed 10 December 2015).

7. FitchRatings (2015), “Fitch Revises Bahrain's Outlook to Negative, available at: https://www.fitchratings.com/site/fitch-home/pressrelease?id=996022 (Accessed 10 December 2015).

8. ROGTEC, Russian oil and gas technology (2015), “Oil and Gas of Kazakhstan. The results of 2014 and prospects for development of the industry in 2015“, available at: http://rogtecmagazine.com/ru/нефть-и-газ-казахстана-результаты-2014-го/ (Accessed 10 December 2015)

9. BANKIR.RU (2015), Aggregate data at the rate of US dollar to Tenge,  available at: http://bankir.ru/kurs/dollar-ssha-k-kazahskij-tenge (Accessed 10 December 2015).

10. The official internet-resource of National Bank of Kazakhstan (2015),   Balance of Payments Statistics“, available at:  http://www.nationalbank.kz/?docid=343&switch=russian (Accessed 10 December 2015).

11. Development bank of Kazakhstan (2015),  “The dynamics of the sectoral structure of GDP“, available at: http://www.kdb.kz/ru/analytics/macroeconomic_indicators/gnp/structure/dynamics_gnp_2005-2010/ (Accessed 10 December 2015).

 

Стаття надійшла до редакції 17.12.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"