Українською | English

BACKMAIN


УДК 330.101.542:65.012.8

 

Л. П. Рогатіна,

к. е. н., Одеська національна академія харчових технологій

 

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ КАТЕГОРІЙ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

 

L. P. Rogatina,

candidate of economic sciences, Odessa National Academy  of Food Technologies

 

METHODOLOGICAL BASIS FOR THE DEFINITION OF THE CATEGORIES OF ECONOMIC SECURITY OF BUSINESS ENTITIES

 

У статті визначено методологічні засади економічної безпеки суб’єктів господарювання з позицій макро- та мікроекономічних підходів. Здійснено групування визначень, виявлені їх переваги і недоліки. Обґрунтовані чинники  їх змін як відповіді на зміни умов господарювання, етапів та завдань розвитку. Вказане розуміється як основа здійснення системного управління економічною безпекою.

 

The article defines the methodological foundations of economic security of economic subjects from the standpoint of macro- and microeconomic approaches. Grouping definitions, identified their advantages and disadvantages. It justifies factors of their changes as a response to changing economic conditions, stages and tasks of development. Specified is understood as a framework for the systemic management of economic security.

 

Ключові слова: економічна безпека, суб’єкти господарювання, національне господарство, підприємства, зовнішнє та внутрішнє середовище, ресурси, захищеність, управління.

 

Key words: economic security, businesses, national economy, enterprise, external and internal environment, resources, security, management.

 

 

Постановка проблеми. В умовах посилення глобалізаційних та інтеграційних процесів, відкритості світових ринків ефективний розвиток національної економіки значною мірою залежить від стану та рівня забезпеченості економічної безпеки країни. Створення сприятливих умов для конкурентоспроможного розвитку вітчизняного бізнесу та реалізації права населення на підприємництво є невід'ємною складовою сталого розвитку та економічної безпеки України, пріоритетною функцією уряду. Належний рівень  економічної безпеки є основоположною підвалиною  соціально-економічного розвитку, соціального захисту населення, стабільності у суспільстві загалом.

Натомість недосконалість державних та інших важливих інститутів, загальна фінансова нестабільність створює додаткові труднощі системного управління економічною безпекою на всіх рівнях господарювання. У всі роки незалежності країна поступово створює передумови для інтеграції національної  економіки та здійснює її у світові та європейські економічні процеси [13]. Враховуючи вказані визначальні тенденції, найбільш загальне визначення економічної безпеки країни в сучасних умовах розуміється як стан та динаміка ефективного використання наявних ресурсів (інформаційних, кадрових, капіталу, техніки і технологій) й існуючих ринкових можливостей у всіх видах діяльності з метою їх розширеного відтворення, сталого розвитку та економічного зростання при умові  запобігання негативним зовнішнім та внутрішнім наслідкам, ризикам  як на своїй власній території, і за її межами.

У вітчизняній літературі категорія “безпека“ є не достатньо розроблено, тому що у попередні роки вона була монопольною, досить закритою сферою діяльності вищих політичних  лідерів та державних діячів, спеціальних відомств, науковців, що здійснювали свої дослідження під грифом “Для службового користування”. Однак розвиток нових інформаційних технологій, становлення громадянського суспільства та демократичних інститутів в Україні викликали еволюцію у змісті вказаного поняття, ставленні і підходах до обґрунтування його концепції на перспективу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Слід відзначити, що стосовно визначення самого змісту поняття “економічна безпека підприємства” на сучасному етапі господарювання існує велика кількість підходів та думок. Серед вітчизняних авторів, що займаються проблемами економічної безпеки підприємства, слід виділити наступних: Ареф’єва О.В. [1], Гічова Н.Ю., Гладченко Т.М., Грунін О.А., Забродський В.Н., Капустін Н.Н., Ільяшенко С.Н., Камлік М.І. [8], Клейнер Г.Б., Коженовський Л.І., Омелянович Л.О., Долматова Г.Є., Полушкін О.А., Соколенко Т.М., Соловйов А.І., Філіпова С.В. [18], Нізяєва С.А., Фоміна М.В. [19] та Ярочкін В.І.

Формулювання цілей статті. Мета статті полягає в узагальнені існуючих визначень економічної безпеки суб’єктів господарювання, визначені рівня об’єктивності, обґрунтовані чинників динаміки та змін з метою дієвості системного управління нею.

Результати досліджень. Серед існуючих в економічній науці підходів до дослідження економічної безпеки країни та управління її забезпеченням можна виділити дві групи. Перша – це вузькоспеціалізований підхід, який передбачає аналіз окремих сторін безпеки суб'єктів господарювання або окремих видів безпеки у відокремлені від інших, наприклад безпека праці, екологічна, та ін., тобто спрощене тлумачення безпеки, розгляд її тільки в якомусь одному аспекті або їх сукупності. Науковці, досліджуючи обраний тип безпеки, часто представляють суперечливі думки та висновки, не узгоджені між собою визначення даного поняття, інших категорій, що вибудовуються лише на підставі авторської позиції [2, с. 127].

Другий підхід, який представляє розширене трактування категорії, характеризується небезпекою розмивання меж поняття. Економічна безпека у цьому випадку розглядається, по-перше, як діяльність певних соціальних суб'єктів, як сфера відносин, що виникають між ними; сфера, в якій функціонує і розвивається суспільна, групова та індивідуальна свідомість; по-друге, як предмет теоретичного й емпіричного пізнання; по – третє, як об'єкт аналізу з позицій політики, права, моралі.

Основоположним для існуючих визначень безпеки є термін “захищеність”, тобто безпека – стан захищеності життєвоважливих інтересів суспільства та його структур від внутрішніх і зовнішніх загроз. Для того, щоб зрозуміти сутність поняття “економічна безпека”, необхідно дати характеристику поняттю “безпека” та визначити його суть. В перекладі з грецького “безпека” означає “володіти ситуацією”, тобто, безпека – це такий стан суб’єкта, при якому ймовірність зміни властивих цьому суб’єкту якостей та параметрів його зовнішнього середовища незначна, менше певного інтервалу [15, с. 29].

З цих позицій сутність економічної безпеки підприємств полягає у такому стані їх економічної системи, який може бути охарактеризовано збалансованістю, стабільністю і стійкістю до негативного впливу будь-яких загроз, її здатністю забезпечити на основі своїх власних економічних інтересів стійкий й ефективний розвиток. До складу економічної безпеки підприємств включено такі підсистеми: фінансова, внутрішньо економічна, зовнішньоекономічна (економіка зв’язків підприємства з зарубіжними підприємствами) і соціально-економічна.

Економічна безпека підприємства – це захищеність діяльності підприємств від негативних впливів зовнішнього і внутрішнього середовища, спроможність швидко усунути різноманітні загрози або пристосуватися до зовнішніх умов без негативних наслідків для підприємства. Крім того, економічна безпека підприємств – це найбільш ефективне використання ресурсів, які забезпечують стабільне їх функціонування та розвиток.

Більшість дослідників розглядають економічну безпеку як бажаний стан підприємства – результат, а не процес [3, с. 18; 10]. Проте, на кращий розвиток заслуговує підхід, заснований на розгляді економічної безпеки підприємства як процесу. Найбільш розповсюдженим вважається визначення економічної безпеки надане автором Россошанської О.В.: «Економічна безпека підприємства – це такий стан господарчого суб’єкта, у якому він при найбільш ефективному використанні корпоративних ресурсів досягає запобігання, послаблення або захисту від існуючих небезпек та загроз або непередбачених обставин і в основному забезпечує досягнення цілей бізнесу в умовах конкуренції та господарчого ризику» [17, с. 163].

При розгляді питання про сутність поняття економічної безпеки можна виділити принаймні чотири окремі напрями. Відповідно до першого напряму, економічна безпека розуміється як «свого роду» стан підприємства або ефективного використання державних ресурсів. Згідно другого, економічна безпека інтерпретується як безпека підприємства, його потенціалу і інтересів. Як комплекс різних процесів, стандартів, відносин тощо розглядаються поняття економічної безпеки, об'єднаних у третьому напрямку. Четвертий напрямок включає в себе всі інші умови економічної безпеки, які не можуть бути віднесені до жодного з вище наведених. За об’єктами впливу на економічну безпеку більша кількість авторів зосереджують свою увагу на внутрішніх та зовнішніх чинниках, хоча зустрічається думка, що концентрує свою увагу на всіх аспектах діяльності підприємства. Щодо досягнення цілей, то вони відрізняються за наступними напрямами: стабільне функціонування підприємства;  виживання та пристосування; розвиток та удосконалення.

Дослідники першого напрямку, такі як Карачина Н.П., Мороз О.В., Шиян А.А. [12, с. 124], та ін. під економічною безпекою підприємства розуміють «особливий стан» господарського суб'єкта, в якому він працює. Визначення Новікової О.Ф., Покотиленко Р.В., на відміну від Россошанської О.В., надають критерії оцінки стану підприємства – границі, пристосовність, ймовірність зміни параметрів і показників ефективного використання корпоративних ресурсів, відповідно [14, с. 247].

Не у всіх визначеннях даного напрямку надано критерій забезпечення безпеки підприємства. У визначеннях [10, 11] під критерієм забезпечення безпеки виступають конкретні цілі бізнесу, що досягаються, враховуються фактори зовнішніх умов (конкуренція, різні види ризиків). У даних визначеннях можна простежити спільну логіку міркування дослідників: Ці визначення можна віднести до спільної логіки аргументів дослідників: існує суб’єкт,  має свою внутрішню структуру, взаємодіє з навколишнім середовищем [10].

Через специфічні властивості внутрішньої структури суб’єкт знаходиться в певному «стані», що називається «безпека». У такому стані підприємство має можливість функціонувати та досягати своїх цілей під негативним впливом навколишнього середовища. На наш погляд, недостатньо уваги зосереджено на самому стані підприємства, не завжди визначаються конкретні цілі, що повинні бути досягнуті чи взагалі відсутнє будь-яке посилання на них. Найбільш повне та точне визначення економічної безпеки в даному напрямі дає Зубок М.І., вважаючи під економічною безпекою стан підприємства, що досягається найбільш ефективним використанням ресурсів у розпорядженні підприємства, в умовах макроекономічних та інших зовнішньогосподарських умовах, що визначають наявність, склад та інтенсивність використання цих ресурсів [6, с. 12].

Визначення поняття економічної безпеки, що знаходить своє відображення в роботах [11, 20] характеризується вивчення важливих факторів, що впливають на забезпечення економічної безпеки. Спільною рисою цих визначень є умова здійснення економічної безпеки через ефективність використання наявних ресурсів у діяльності підприємства. Основна увага дослідників зосереджена на ресурсному забезпеченні підприємства. Автори вважають, що під ефективним використанням ресурсів потрібно розуміти таке функціонування підприємства, коли забезпечується максимальна та найшвидша можливість досягнення поставлених цілей. Дійсно, намічені плани не завжди виконуються повністю та в строк, але максимальне наближення до них, можна вважати, як успішно завершені. Слід зазначити, що ефективність використання ресурсів виступає, тим не менш, в якості засобу досягнення економічної безпеки, а не її сутність.

Ігнашкіна А.А., Шатохін А.Л. [7], не розглядають такі важливі фактори, що впливають на роботу підприємства, як розвиток соціально-економічного та ринкового середовища господарювання. Не вказується на можливість використання некорпоративних ресурсів (державних, правоохоронних) для досягнення цілей підприємства, не вказано, чи входить швидкий динамічний розвиток підприємства в поняття стабільного функціонування або стійкого розвитку підприємства.

Ці визначення економічної безпеки мають масштабний та комплексний характер, вивчаються основні процеси, які впливають на безпеку, аналізують розподіл і використання ресурсів підприємства. Основним недоліком є те, що економічна безпека розглядається дуже широко – як пристосування до впливу зовнішнього середовища, так і забезпечення ресурсів підприємства.

Інші [16] ототожнюють поняття безпеки із поняттям «здатність» підприємства захищати свій потенціал та інтереси. Головною особливістю цієї «здатності» – це взагалі відсутність чи можливість усунення будь-яких загроз, які можуть негативно вплинути на економічну активність. У визначеннях зазначено, що якщо підприємство за допомогою системи заходів захищає свої інтереси від зовнішніх та внутрішніх загроз, то саме це і є економічна безпека. Але економічна безпека повинна розглядатися не тільки як ліквідація загроз і адаптація до зовнішніх економічних умов, але і як поліпшення господарської діяльності даного підприємства через використання різних стратегій.

Коробчинський О.Л. [11] основну увагу зосереджує на тому, що економічна безпека – це комплекс заходів, правил (відносин) та якісних і кількісних характеристик, які беруть до уваги необхідність запобігання внутрішнім і зовнішнім загрозам підприємства. Таким чином, автор не розглядає конкурентні переваги, хоча саме вони визначають стан економічної безпеки.

Інші підходи до визначення економічної безпеки доцільно виділити окремою групою. Так, Кириченко О.А., Денисенко М.П., Сідак В.С. [5] розглядають економічну безпеку як стан, що обмежується цілями або планами вищого керівництва. Це визначення не передбачає існування будь-яких загроз для підприємства. Інші не зазначають можливість досягнення конкретних цілей або чітко зазначає умови досягнення мети, але не вказує самі шляхи.

Спільним у даних авторів є недостатнє акцентування уваги на ознаках кризового стану, не зазначаються цілі, що досягаються підприємством. Потрібно сказати, що такий підхід до визначення економічної безпеки підприємства практично не відображає самої суті поняття. Не враховуються важливі фактори, що впливають на господарську діяльність, такі як фінансова стійкість, конкурентоспроможність, стійка ринкова позиція та ін.

Як зазначалось раніше, у структурі поняття було виділено два важливих компонента, які є частиною терміну економічної безпеки. Вони є об'єктами уваги впливу та цілі, яких необхідно досягти. Під об’єктами уваги впливу вважаються всі фактори, що можуть впливають на функціонування підприємства та/або взаємодіють з ним [4, с. 128]. У більшості маються на увазі внутрішні та зовнішні загрози. Через те, що в літературі немає чіткого визначення поняття «загроза», тому здебільшого воно замінюється поняттям «небажані зміни». Деякі вчені вживають поняття «внутрішнє середовище», хоча саме підприємство може і повинно виявляти, контролювати та усувати внутрішні дестабілізуючі фактори. Зустрічається також точка зору, яка під об’єктами уваги впливу розуміє всі події фінансово-господарської діяльності.

У визначеннях зазначаються конкретні події діяльності підприємства, хоча вони можуть і не мати місце в конкретному проміжку часу. Тож під об’єктами уваги впливу слід розуміти постійну зміну навколишнього середовища, адже мінливість навколишнього середовища слід розглядати як постійний стан, а постійність протягом деякого часу – як тимчасовий стан. Стосовно цілей, що фігурують у визначеннях, їх можна класифікувати відповідно до мети: стабільне функціонування підприємства; виживання та пристосування;  розвиток та вдосконалення.

Виділяючи цілі, більшість дослідників вказують конкретні задачі, що повинні досягатися. Потрібно враховувати, що вони можуть бути різними у короткостроковому та довгостроковому періоді. Узагальнюючи розглянуті методологічні підходи до проблеми економічної безпеки підприємства, зробимо наступні висновки [9, с. 57]. На сьогоднішній день поняття економічної безпеки розглядається дуже широко, в результаті чого розмивається сама сутність визначення, або надто вузько, не розкриваючи економічного змісту терміну. Жодне з наведених визначень не можна заперечити, та з жодним не можна погодитись повністю. Цей процес ідентифікації категорії має й об’єктивні причини, оскільки  динамічно змінюються умови господарювання, етапи життєвого циклу підприємств, позиції їх конкурентоспроможності та ін.

Висновки. У підсумку, під економічною безпекою пропонуємо розуміти власне стан суб’єктів господарювання як економічних систем, що характеризується наявністю конкурентних переваг, які досягаються раціональним використанням наявних власних та залучених ресурсів, своєчасним впровадженням комплексу організаційно-економічних, виробничо-екологічних та соціальних заходів, системного управління з метою підтримання нормальних умов їх дієздатності для максимального досягнення поставлених цілей у короткостроковому та довгостроковому періоді в умовах постійної зміни навколишнього середовища функціонування та розвитку.

 

Література.

1. Ареф’єва О.В. Планування економічної безпеки підприємств / О.В. Ареф’єва, Т.Б. Кузенко. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – 170 с.

2. Васильців Т. Г. Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення : [монографія] / Т. Г. Васильців. – Львів: Арал, 2008. – 384 с.

3. Власюк О.С. Теорія і практика економічної безпеки в системі науки про економіку / О.С. Власюк; Нац. ін-т пробл. міжнар. безпеки при Раді нац. безпеки і оборони України. – К., 2008. – 48 с.

4. Гнилицька Л.В. Обліково-аналітичне забезпечення економічної безпеки підприємства: [монографія] / Л.В. Гнилицька. – К.: КНЕУ, 2012. – 305 с.

5. Економічна безпека суб’єктів господарювання в умовах глобальної фінансової кризи (теоретико-методологічний аспект): [монографія] / [О.А. Кириченко, М.П. Денисенко, В.С. Сідак та ін.]; за ред. О.А. Кириченка, М.П. Денисенка, В.С. Сідака. – К.: ІМБ Університету «КРОК», 2010. – 412 с.

6. Зубок М. І. Економічна безпека суб’єктів підприємництва: [навч. посіб.] / М.І.Зубок – К.: Міжнародний фонд соціальної адаптації, 2012 – 226 с.

7. Ігнашкіна Т.Б. Економічна безпека підприємства та її трактування у наукових працях / Т.Б. Ігнашкіна, А.Л. Шатохін // http://mevhnu.com/load/2013/3_zabezpechennja_ekonomichnoji_bezpeki_virobnichikh_sistem_za_u mov_rozvitku_konkurenciji/33-1-0-176

8. Камлик М.І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко-правовий аспект : [навч. посіб.] / М.І. Камлик. – К. : Вид-во «Атіка», 2007. – 432 с.

 9. Кириченко А. А. Методологічні основи економічної безпеки суб’єктів господарювання в трансформаційній економіці / А. А. Кириченко, Ю. Г. Кім // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 12 (90). – С. 53- 65.

10. Кокорєва О. В. Порівняльний аналіз категорії «економічна безпека підприємства» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. viem. edu.ua/ konf_V4_1/art.php?id=0128

11. Коробчинський О.Л. Методика формування системи економічної безпеки підприємства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. masters. donntu. edu.ua/ 2011/iem/kuzenkova/library/statya4.htm

12. Мороз О. В. Концепція економічної безпеки сучасного підприємства: [монографія] / О. В. Мороз, Н. П. Карачина, А. А. Шиян. – Вінниця : ВНТУ, 2011. – 241 с.

13. Нікітіна А.В. Розвиток теоретичних засад економічної безпеки підприємства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. nbuv. gov.ua/ portal/ soc_gum/sre/2011_3/82.pdf

14. Новікова О. Ф. Економічна безпека: концептуальні визначення та механізми забезпечення : [монографія] / О. Ф. Новікова, Р. В. Покотиленко. Донецьк: НАН України. Ін-т економіки промисловості, 2006. 408 с.

15. Пономаренко В. С. Концептуальні основи економічної безпеки: [монографія] / В. С. Пономаренко, С. В. Кавун. – Харків : Видавництво ХНЕУ, 2008. – 256 с.

16. Прохорова В. В. Управління економічною безпекою підприємств: [монографія] / В. В. Прохорова, Ю. В. Прохорова, О. О. Кучеренко. – Харків, УкрДАЗТ, 2010. – 282 с.

17. Россошанська О.В. Сутність економічної безпеки суб’єктів господарювання як сфери економічної науки / О.В. Россошанська // Управління проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. пр. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2011. – № 2(38). – С. 161-166.

18. Філиппова С.В. Аналітичні інструменти системи економічної безпеки суб’єктів господарювання: [монографія] / С.В. Філиппова, С.А. Нізяєва – Донецьк: Вид-во «Ноулідж» (донецьке відділення), 2012. – 179 с.

19. Фоміна М.В. Проблеми економічно безпечного розвитку підприємств: теорія і практика: [монографія] / М.В. Фоміна. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – 140 с.

20. Шнипко О. С. Види і чинники безпеки ієрархічних економічних систем: теоретико-методологічний аспект / О. С. Шнипко // Актуальні проблеми економіки. 2006. № 5. С. 78-85.

 

References.

1. Arefieva, O.V. and Kuzenko, T.B. (2005), Planuvannia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstv [Planning of economic security companies], Vyd-vo Yevrop. un-tu, Kyiv, Ukraine, p.170.

2. Vasyltsiv, T. H. (2008), Ekonomichna bezpeka pidpryiemnytstva Ukrainy: stratehiia ta mekhanizmy zmitsnennia [The economic security of Ukraine Entrepreneurship: Strategy and mechanisms for strengthening], Aral, Lviv, Ukraine, p. 384.

3. Vlasiuk, O.S. (2008), Teoriia i praktyka ekonomichnoi bezpeky v systemi nauky pro ekonomiku [Theory and practice of economic security system of the science of economics], Nats. in-t probl. mizhnar. bezpeky pry Radi nats. bezpeky i oborony Ukrainy, Kyiv, Ukraine, p.48.

4. Hnylytska, L.V. (2012), Oblikovo-analitychne zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva [Accounting and analytical support economic security], KNEU, Kyiv, Ukraine, p.305.

5. Kyrychenko, O.A. Denysenko, M.P. Sidak, V.S. and others (2010), Ekonomichna bezpeka subiektiv hospodariuvannia v umovakh hlobalnoi finansovoi kryzy (teoretyko-metodolohichnyi aspekt) [Economic security entities in the global financial crisis (theoretical and methodological aspect)], IMB Universytetu «KROK», Kyiv, Ukraine, p.412.

6. Zubok, M. I. (2012), Ekonomichna bezpeka subiektiv pidpryiemnytstva [Economic security entities], Mizhnarodnyi fond sotsialnoi adaptatsii, Kyiv, Ukraine, p.226.

7. Ihnashkina, T.B. and Shatokhin, A.L. (2013), “Ekonomichna bezpeka pidpryiemstva ta yii traktuvannia u naukovykh pratsiakh”, [Online], available at: http://mevhnu.com/load/2013/3_zabezpechennja_ekonomichnoji_bezpeki_virobnichikh_sistem_za_u mov_rozvitku_konkurenciji/33-1-0-176

8. Kamlyk, M.I. (2007), Ekonomichna bezpeka pidpryiemnytskoi diialnosti. Ekonomiko-pravovyi aspekt [The economic security of entrepreneurship. Economic and legal aspects], Vyd-vo «Atika», Kyiv, Ukraine, p.432.

 9. Kyrychenko, A. A. and Kim, Yu. H. (2008), “Metodolohichni osnovy ekonomichnoi bezpeky subiektiv hospodariuvannia v transformatsiinii ekonomitsi”, Aktualni problemy ekonomiky, vol.12 (90), pp. 53- 65.

10. Kokorieva, O. V. “Porivnialnyi analiz katehorii «ekonomichna bezpeka pidpryiemstva»”, [Online], available at: http:// www. viem. edu.ua/ konf_V4_1/art.php?id=0128

11. Korobchynskyi, O.L. “Metodyka formuvannia systemy ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva”, [Online], available at: http:// www. masters. donntu. edu.ua/ 2011/iem/kuzenkova/library/statya4.htm

12. Moroz, O. V. Karachyna, N. P. Shyian, A. A. (2011), Kontseptsiia ekonomichnoi bezpeky suchasnoho pidpryiemstva [The concept of economic security of the modern enterprise], VNTU, Vinnytsia, Ukraine, p.241.

13. Nikitina, A.V. “Rozvytok teoretychnykh zasad ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva”, [Online], available at: http:// www. nbuv. gov.ua/ portal/ soc_gum/sre/2011_3/82.pdf

14. Novikova, O. F. and Pokotylenko, R. V. (2006), Ekonomichna bezpeka: kontseptualni vyznachennia ta mekhanizmy zabezpechennia [Economic security: conceptual definitions and mechanisms to ensure], NAN Ukrainy. In-t ekonomiky promyslovosti, Donetsk, Ukraine, p.408.

15. Ponomarenko, V. S. and Kavun, S. V. (2008), Kontseptualni osnovy ekonomichnoi bezpeky [Conceptual Foundations of Economic Security], Vydavnytstvo KhNEU, Kharkiv, Ukraine, p.256.

16. Prokhorova, V. V. Prokhorova, Yu. V. and Kucherenko, O. O. (2010), Upravlinnia ekonomichnoiu bezpekoiu pidpryiemstv [Management of economic security],  UkrDAZT, Kharkiv, p.282.

17. Rossoshanska, O.V. (2011), “Sutnist ekonomichnoi bezpeky subiektiv hospodariuvannia yak sfery ekonomichnoi nauky”, Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, vol. 2(38), pp. 161-166.

18. Filyppova, S.V. and Niziaieva, S.A. (2012), Analitychni instrumenty systemy ekonomichnoi bezpeky subiektiv hospodariuvannia [Analytical Instruments system of economic security undertakings], Vyd-vo «Noulidzh» (donetske viddilennia), Donetsk, Ukraine, p.179.

19. Fomina, M.V. (2005), Problemy ekonomichno bezpechnoho rozvytku pidpryiemstv: teoriia i praktyka [Problems economically sound development of companies: Theory and Practice], DonDUET, Donetsk, Ukraine, p.140.

20. Shnypko, O. S. (2006), “Vydy i chynnyky bezpeky iierarkhichnykh ekonomichnykh system: teoretyko-metodolohichnyi aspekt”, Aktualni problemy ekonomiky, vol. 5, pp. 78-85.

 

Стаття надійшла до редакції 16.12.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"