УДК 658.011.3

 

В. А. Шпильовий,

к. е. н., доцент кафедри економіки, фінансів, обліку і аудиту,

ЧФ ПВНЗ «Європейський університет»

 

ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ

 

V. A. Shpilevoy,

Candidate of Economic Sciences

associate Professor of the Department of Economics, Finance, accounting and audit

The Cherkasy branch of Private Higher Educational Establishment is the «European university»

 

FINANCIAL STABILITY OF THE INDUSTRIAL ENTERPRISES IN CHERKASSY REGION

 

Фінансова стійкість підприємства є однією з головних умов життєдіяльності, розвитку й забезпечення високого рівня конкурентоспроможності підприємства. Показники фінансової стійкості містять інформацію для інвесторів, власників та постачальників і характеризують ефективність операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства. Управління фінансовою стійкістю є одним з основних елементів фінансового менеджменту на підприємстві та необхідною передумовою його стабільного розвитку. Тому необхідно проаналізувати і визначити фінансові можливості промислових підприємств в Черкаській області на перспективу.

 

Financial stability is one of the main conditions of activity, development and guaranteeing of a high competative level of the enterprise. Indicator of financial stability have an information for investors, proprietors and suppliers, and characterize the effectivity of functional, investional and financial activity of the enterprise. Financial stability management is one of the key element of financial management in the enterprise and a necessary prerequisite of its stable development. So, it is necessary to analyse and submit the financial opportunities evaluation of the industrial enterprises in Cherkassy region.

 

Ключові слова: фінансова стійкість, фінансова стабільність, абсолютні показники, відносні показники, аналіз, оцінка.

 

Keywords: financial solvency, financial stability, absolute figures, relative performance, analysis, scores.

 

 

Постановка проблеми. Наявність власних коштів та їх раціональне використання необхідне для забезпечення стабільної продуктивності, процесу розширеного відтворення та достатнього рівня фінансової стійкості. Недостатня фінансова стійкість підприємства найчастіше зумовлює неплатоспроможність, надмірна – створення надлишкових запасів і резервів, що збільшує витрати на їхнє утримання, стримує темп розвитку підприємства. Правильність підходів до кількісної оцінки фінансової стійкості дає змогу виявити причини фінансової дестабілізації, розробити та реалізувати заходи щодо їх нейтралізації.

Аналіз останніх джерел та публікацій. Фінансову стійкість підприємства висвітлено в багатьох працях як вітчизняних, так й іноземних авторів. Значний внесок зробили Л.Н. Лахтіонова, Г.В. Савицька, А.М. Поддєрьогін, О.М. Рудницька, М.Я. Коробов, Н.Б. Ярошевич, О.С. Філімоненков, М.Д. Білик, Н.А. Мамонтова, В.А. Забродський, Г.О. Крамаренко, Н.М. Притуляк, Ю.С. Цал-Цалко, В.М. Родіонова, М.А. Федотова, Л.В. Андрєєва, В.В. Ковальов, А.Д. Шеремет, В.І. Макар'єва та інші.

Завдання статті. Дослідити абсолютні та відносні показники фінансової стійкості та подати їх оцінку на промислових підприємствах в Черкаській області.

Виклад основного матеріалу. Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності. Основним методом, що використовується у процесі оцінки фінансової стійкості, є метод відносних показників [1].

Складність визначення норм та межі фінансової стійкості зумовлюється насамперед галузевою підпорядкованістю підприємства, специфікою виробництва товарів (послуг), купівельною спроможністю населення та попиту і пропозиції на ринку під впливом внутрішніх та зовнішніх факторі і характеризує рівень розвитку економічної системи.

Для оцінки фінансової стійкості необхідний такий критерій, який би одночасно поєднував у собі інформацію про активи, капітал і фінансові ресурси, фінансовий стан розглядався б у динаміці.

Усі відносні показники фінансової стійкості підприємства поділяють на дві групи:

- показники, які визначають стан оборотних коштів підприємства;

- показники, які визначають стан основних коштів підприємства.

До першої групи належать такі коефіцієнти: коефіцієнт забезпеченості власними коштами; коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними оборотними коштами; коефіцієнт маневрування власних коштів.

До другої групи належать такі коефіцієнти: індекс постійного активу підприємства; коефіцієнт довгостроково залучених позичених коштів; коефіцієнт зносу; коефіцієнт реальної вартості майна підприємства; коефіцієнт фінансової незалежності підприємства (коефіцієнт автономії); коефіцієнт співвідношення позичених і власних коштів.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства, окрім відносних показників, використовують абсолютний показник, його ще називають трикомпонентний показник, який дає змогу визначити тип фінансової стійкості підприємства. Така оцінка фінансової стійкості ґрунтується на порівнянні обсягів запасів і витрат із величиною джерел їх фінансування. Абсолютні показники фінансової стійкості перебувають під впливом інфляції, на відміну від відносних, і вимірюються у грошових одиницях [2].

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості [3]. Управління фінансовою стійкістю є одним з основних елементів фінансового менеджменту на підприємстві, необхідною передумовою стабільного розвитку підприємства.

У процесі фінансового менеджменту господарської діяльності дуже важливим є визначення такої потреби в оборотних коштах, яка забезпечувала б мінімально необхідні розміри виробничих запасів, незавершеного виробництва, залишків готової продукції для виконання виробничої програми. За браком власних оборотних коштів для поточного інвестування необхідно визначити потребу в позичкових коштах. Брак оборотних коштів у окремих підприємств виникає через те, що надходження та використання грошових ресурсів не збігаються в часі і здійснюються у різних обсягах. У наслідок цього в одних підприємств на певний момент з’являються тимчасово вільні кошти, а в інших – виникає тимчасова потреба в них. Саме ця суперечність процесу відтворення вирішується комерційними банками через кредитування підприємств [4].

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації (своєчасної оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки від реалізації продукції, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо.

Отже, загальна стійкість підприємства передбачає насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечує постійне перевищення доходів над витратами.

Оцінювання фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства та визначення на цій основі ступеня його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілями його статутної діяльності.

Відповідно до показників забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1. Абсолютна стійкість фінансового стану: запаси та затрати (3) менше суми власного оборотного капіталу (ВКоб) та кредитів банку під товарно-матеріальні цінності (КРтмц), де 3<ВКоб+КРтмц, а коефіцієнт забезпеченості запасів та затрат джерелами коштів (Кзз) більше одиниці.

2. Нормальна стійкість, при якій гарантується платоспроможність підприємства, якщо 3 = ВКоб+КРтмц, де Кзз=(ВКоб+КРтмц) / 3 = 1.

3. Передкризовий фінансовий стан: порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновити рівновагу платіжних засобів та платіжних забов’язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Двр) в оборот підприємства (резервного фонду, фонду накопичення та споживання) кредитів банку на тимчасове поповнення оборотних засобів, перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською, З=ВКоб+КРтмц+Двр, де Кзз=(ВКоб+КРтмц+Двр) / 3 = 1.

При цьому фінансова стійкість вважається допустимою, якщо виконуються наступні умови:

- вартість виробничих запасів плюс вартість готової продукції дорівнює або перевищує суму короткострокових кредитів та залучених коштів, що беруть участь у формуванні запасів;

- вартість незавершеного виробництва плюс витрати майбутніх періодів дорівнюють або менше суми власного оборотного капіталу.

Якщо ці умови не виконуються, то спостерігається тенденція погіршення фінансового стану.

4. Кризовий фінансовий стан підприємства (підприємство знаходиться на межі банкрутства), при якому 3>ВКоб+КРтмц+Дрв, де Кзз+(ВКоб+КРтмц+Двр) / 3<1.

Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці, кредитах банку, постачальниках, бюджету тощо.

З позиції довгострокової перспективи фінансова стійкість підприємства характеризується структурою джерел коштів, залежністю від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Джерелами коштів підприємства є власний і позиковий капітал. Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси та витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов’язаннями.

Співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості (фінансовий леверидж) характеризує фінансову політику підприємства в області повернення заборгованостей і визначається відношенням суми рядків балансу по розрахунках з дебіторами до суми рядків по розрахунках з кредиторами. Підприємство повинне прагнути до збільшення цього коефіцієнта шляхом збільшення оборотності дебіторської заборгованості (оптимальне значення показника 2:1).

Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів обчислюється розподілом оборотних активів (розділ II активу балансу) на необоротні активи (розділ I активу).

При наявності в розділі II активу балансу іммобілізації оборотних коштів його підсумок (у чисельнику) зменшується на її величину, а знаменник показника (іммобілізовані засоби) збільшується тому, що відволікання мобільних засобів з обороту знижує реальна наявність власних оборотних коштів підприємства.

Оцінювати фінансову стійкість підприємства доцільно поетапно, на основі комплексу показників (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Розрахунок коефіцієнтів фінансової стійкості на промислових підприємствах в Черкаській області

 

Проаналізовані коефіцієнти фінансової стійкості характеризують ступінь захищеності інтересів кредиторів та інвесторів, які мають довгострокові вкладення в підприємство. Виходячи з таблиці 1, можна констатувати той факт, що значення жодних коефіцієнтів усієї сукупності підприємств майже не відповідає нормативним. А отже, всі підприємства залежать від зовнішніх кредиторів та зовнішнього фінансування, що безпосередньо загрожує стабільному розвитку підприємства.

Охарактеризуємо фактори, що впливають на фінансову стійкість підприємств за складом та ступенем їх значущості.

Фаза економічного розвитку системи впливає на темпи реалізації продукції, виробництва, рівень інвестицій підприємства у товарні запаси, доходи підприємства та населення.

Так, у період економічної та суспільно-політичної кризи темпи реалізації продукції відстають від темпів її виробництва, зменшуються інвестиції в товарні запаси, що, в свою чергу, призводить до ще більшого скорочення збуту за одночасного зменшення доходів підприємств і рівня доходів населення.

На рівні аналізованих підприємств необхідно значну увагу приділяти з’ясуванню специфіки кожної окремої стадії його розвитку, оскільки специфіка кожної окремої стадії розвитку підприємства буде визначати також потенційні його можливості щодо забезпечення обсягів діяльності, а отже, величини прибутку, формування приросту активів та їх фінансування за рахунок окремих видів джерел, зокрема власними фінансовими ресурсами у необхідному обсязі з метою самофінансування, і разом з цим опосередковано формуватиме певний ступінь фінансової стійкості та стабільності фінансової діяльності підприємства.

Отже, на фінансову стійкість підприємства впливають фактори, які за рівнем виникнення поділяються на зовнішні (вплив яких пов’язаний з характером державного регулювання - податкова, грошово-кредитна, амортизаційна, соціальна, демографічна політика тощо) і внутрішні (стратегія управління обсягами діяльності підприємства, політика управління його активами, власним і позиковим капіталом і ін.) та за ступенем значущості факторів: чинники І рівня (базові), чинники ІІ рівня (похідні) і чинники ІІІ рівня (деталізуючі) [5].

Висновки. Фінансова стійкість підприємства є однією з головних умов успішної і стабільної роботи підприємства в ринкових умовах. Якщо підприємство фінансово стійке, платоспроможне, то воно має ряд переваг перед іншими підприємствами такого ж профілю при отриманні кредитів, залученні інвестицій, у виборі постачальників і в підборі кваліфікованих кадрів. Чим вища стійкість підприємства, тим більш воно незалежне від несподіваної зміни ринкової кон'юнктури і, отже, тим менше ризик банкрутства.

 

Література.

1. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств / А.М. Поддєрьогін. – Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. – К. : Вид-во КНЕУ, 2000. – 460 с.

2. Хома І.Б. Фінансовий аналіз : навч. посібн. / І.Б. Хома, Н.І. Андрушко. – Львів : Вид-во НУ "Львівська політехніка", 2009. – 344 с.

3. Павловська В.О. Фінансовий аналіз : навч. посібн. / В.О. Павловська, Н.М. Притуляк, Н.Ю. Невмержицька. – Вид. 2-ге, [без змін]. – К. : Вид-во КНЕУ. – 2007, – 592 с.

4. Щербатих Д.В. Сучасний фінансовий менеджмент фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання [Текст] / Д.В. Щербатих // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. - Вип. 25 – 2010 р. - Черкаси - 149-153 с.

5. Бланк І.О. Управління фінансами підприємств: Підручник / І. О. Бланк, Г. В. Ситник; Київ нац. торг.-екон.ун-т. – К: КНТЕУ, 2006. – 779 с.

 

References.

1. Poddier'ohin A.M. (2000), Finansy pidpryiemstv [Finance companies], 3rd ed, KNEU, Kyiv, Ukraine.

2. Khoma I.B. and Andrushko N.I. (2009), Finansovyj analiz [Financial analysis], NU "L'vivs'ka politekhnika", Lviv, Ukraine.

3. Pavlovs'ka V.O., Prytuliak N.M. and Nevmerzhyts'ka N.Yu. (2007), Finansovyj analiz [Financial analysis], 2nd ed, KNEU, Kyiv, Ukraine.

4. Scherbatykh D.V. (2010), “Modern financial management of financial-economic activity of economic entities”, Zbirnyk naukovykh prats' Cherkas'koho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu, vol. 25, pp. 149–153.

5. Blank I.O. and Sytnyk H.V. (2006), Upravlinnia finansamy pidpryiemstv [The financial management of enterprises], KNTEU, Kyiv, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 03.12.2015 р.