УДК 658.1:005.934
В. В. Лойко,
д. е. н., доцент, завідувач кафедри економіки підприємства,
Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ
МОНІТОРИНГ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
V. V. Loyko,
Doctor of Econ. Sci., head of enterprise economics department of the
Kiev national university of technologies and design, the city of Kiev
MONITORING OF ECONOMIC SECURITY INDUSTRIAL ENTERPRISES
В статті узагальнено існуючі підходи до визначення терміну «моніторинг» вченими-економістами, сформовано основні напрями моніторингу економічної безпеки підприємства, доведена доцільність застосування експертної системи для моніторингу рівня економічної безпеки підприємства.
The article summarizes existing approaches to the definition of "monitoring" of economists, formed the main directions of economic security monitoring, proved the feasibility of an expert system to monitor the level of economic security.
Ключові слова: економічна безпека, промислове підприємство, моніторинг, поняття, напрями, етапи, експертна система.
Keywords: economic security, industrial plant monitoring, concepts, trends, stages, expert system.
Вступ. В сучасних умовах відкритості внутрішнього ринку України зростають загрози економічній безпеці промислових підприємств. Рівень техніко-технологічної оснащеності вітчизняних промислових підприємств не завжди відповідає зарубіжним аналогам, що також створює додаткові загрози економічній безпеці. Активна діяльність фірм-посередників, що імпортують велику кількість товарів, які не завжди є високої якості, але вони створює високу конкуренцію продукції вітчизняних підприємств, негативно впливає на рівень економічної безпеки промислового підприємства. Зважаючи на низку зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на рівень економічної безпеки промислового підприємства, є необхідність впровадження моніторингу.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичним аспектам поняття «моніторинг» у загальному розумінні приділяли увагу в своїх працях наступні автори: Коротков Е.М., Литвак Б.Г., Кононенко П.І., Хан Д., Данилочкіна Н.Г., Кизим М.О., Забродський В.А., Олексюк О.С., Плікус І.Й. та інші. Особливо слід зазначити, що у загальних дослідженнях поза увагою залишається методичне забезпечення процесу моніторингу, зокрема, моніторингу рівня економічної безпеки, що робить актуальним подальші дослідження цього питання.
Мета статті. Метою статті є формування основних напрямів моніторингу рівня економічної безпеки підприємства за допомогою експертної системи.
Виклад основного матеріалу дослідження. Результати узагальнення існуючих підходів до визначення терміну «моніторинг» показали, що суттєвих розбіжностей до розуміння цього терміну у вчених немає. Так, Коротков Е.М. визначає термін «моніторинг» як «систематичне відстеження процесів або тенденцій, постійне спостереження з метою своєчасної оцінки виникаючих ситуацій» [1]. Литвак Б.Г. під «моніторингом» розуміє «спеціальне організоване систематичне спостереження за станом яких-небудь об’єктів» [2]. Вільна енциклопедія Вікіпедія надає наступне визначення: « Моніторинг – комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших засобів, які забезпечують систематичний контроль (стеження) за станом та тенденціями розвитку природних, техногенних та суспільних процесів» [3] . Таким чином, можна зробити висновок, що в загальному розумінні моніторинг - це постійне спостереження за процесом або явищем.
Метою моніторингу економічної безпеки підприємства є одержання інформації керівництвом підприємства про рівень ефективності і результативності діяльності підприємства на основі якісного і кількісного аналізу і оцінювання відповідних показників та оцінки виникнення або існування можливих загроз та ризиків. Предметною областю моніторингу рівня економічної безпеки є визначення інтегрального показника економічної безпеки підприємства за виділеними функціональними складовими. Однією із умов, якою повинен відповідати алгоритм проведення моніторингу є можливість кількісної оцінки всіх досліджуваних показників для визначення рівня економічної безпеки промислового підприємства.
Моніторинг рівня економічної безпеки на підприємстві передбачає виконанні послідовних етапів регуляторного впливу. На першому етапі відбувається формування системи економічної безпеки на підприємстві. Система регулювання економічної безпеки на підприємстві має наступні елементи: мета, завдання, об'єкт, суб'єкт, методи та інструменти. Метою регулювання економічної безпеки на підприємстві є визначення можливого стану системи економічної безпеки, яке може бути досягнуте за умови попередження виникнення загроз економічній безпеці та забезпечення розвитку людини і суспільства як пріоритетних. Спираючись на загальну методологію статистичного моніторингу та враховуючи особливості процесу підтримки належного рівня економічної безпеки підприємства при формуванні методичного підходу щодо здійснення внутрішнього моніторингу на підприємстві визначено наступні актуальні завдання:
- формування мети і основних завдань моніторингу рівня економічної безпеки, виходячи із місії, економічних завдань і інтересів, що стоять перед підприємством;
- формування системи одиничних показників-індикаторів, які можуть кількісно характеризувати стан окремих функціональних складових економічної безпеки підприємства;
- встановлення джерел інформації для проведення необхідних розрахунків рівня окремих функціональних складових економічної безпеки підприємства та інтегрального показника;
- збирання та передання для подальшої обробки необхідної інформації;
- оцінка достовірності та повноти і глибини надання інформації;
- зведення обробленої інформації у комп’ютерні бази даних;
- аналітична обробка інформації та отримання результатів щодо поточного рівня стану економічної безпеки підприємства;
- виявлення причин і наслідків низької ефективності функціонування системи регулювання економічної безпеки підприємства;
- розробка пропозицій з удосконалення регіонального регулювання для забезпечення безпеки;
- прогнозування рівня економічної безпеки підприємства.
Функції регулювання економічної безпеки на регіональному рівні забезпечуються принципами, методами, способами та інструментами управління економічною безпекою. Принципи управління визначають основні правила управлінської діяльності, які повинні виконуватися суб'єктами управління. Під методами регулювання економічної безпеки розуміються способи впливу суб'єктів управління на об'єкти управління, основними серед які є: правові, адміністративні, економічні. При управлінні економічною безпекою підприємства використовуються наступні інструменти: законодавче та нормативно-правове забезпечення у сфері національної безпеки, державного та регіонального економічного управління; державне замовлення; соціальні норми і нормативи; критичні порогові значення економічних показників; державні дотації, субсидії, податкові пільги. Під способами регулювання розуміється дія або система дій, яка використовується для виконання забезпечення економічної безпеки на основі Закону України «Про основи національної безпеки України» [4].
На другому етапі моніторингу регулювання економічної безпеки на підприємстві проводитися оцінка стану економічної безпеки регіону за виділеними функціональними складовими. Для визначення рівня економічної безпеки за окремими функціональними складовими можна використовувати розроблену експертну систему «Програмне забезпечення« Універсальний експерт » (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 41023) з базою даних Safe Line (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 41025). Названа експертна система дозволяє не тільки розрахувати рівень економічної безпеки, але й надає експертні висновки, в яких відображені рекомендовані дії щодо підвищення рівня економічної безпеки. Експертні системи є першим етапом на шляху створення штучного інтелекту. Єдиної думки про визначення експертних систем в сучасній науковій літературі немає. Вільна енциклопедія Вікіпедія надає наступне визначення експертної системи: «експертна система - це методологія адаптації успішних рішень однієї сфери науково-практичної діяльності для іншої; інтелектуальна комп'ютерна програма, яка містить знання та аналітичні здібності одного або кількох експертів у певній галузі застосування і здатна робити логічні висновки на основі цих знань, тим самим забезпечуючи вирішення специфічних завдань без присутності експерта» [5]. Розроблена експертна система «Універсальний експерт» відноситься до комбінованого типу експертних систем. Її можна використовувати для діагностики рівня економічної безпеки об'єкта економіки, що досліджується, а також для цілей моніторингу та прогнозування. Експертна система складається з бази знань, яка складається з окремих складових: для лінгвістичного процесора - знання про мову комунікацій; для інтерпретатора процесів - знання про процеси вирішення проблеми і видачу експертних висновків; для модуля пошуку знань - знання про способи інтерпретацій знань; для модуля видачі експертних висновків - додаткові знання з приводу прийняття рішень. Для економічних експертних систем необхідне створення бази даних, у яких зберігається велика кількість інформації: планових, фактичних, звітних та інших даних. У експертній системі є також блок пояснень для користувача і коментарів з приводу дій експертної системи. Блок пояснень створений як довідкова система для користувача. Режим спілкування користувача з експертною системою пропонується проводити в діалоговому режимі. Користувач відповідає на певний експертом і закладений в експертну систему перелік питань, які стосуються економічної безпеки. За певним алгоритмом проводяться розрахунки рівня економічної безпеки досліджуваного об'єкта, і надаються експертні висновки з приводу стану економічної безпеки. Експертна система дозволяє поповнювати базу знань, додавати окремі функції для проведення додаткових розрахунків і уточнень, оновлювати існуючі методики розрахунків рівня економічної безпеки, доповнювати прогнозними моделями для отримання прогнозних результатів. Для отримання прогнозного рівня економічної безпеки досліджуваного об'єкта бажано провести аналіз стану економічної безпеки за кілька суміжних періодів для визначення існуючих тенденцій.
Дослідження стану економічної безпеки на підприємстві відбувається за основними функціональними складовими. За проведеним дослідженням виділено наступні функціональні складові економічної безпеки на підприємстві: фінансова, зовнішньоекономічна, інвестиційно-інноваційна, енергетична, кадрова, техніко-технологічна, екологічна, силова. Необхідно зауважити, що набір функціональних складових для кожного окремого підприємства може бути іншим. Відповідно, аналіз економічної безпеки регіону базується на наступній умові:
(1)
де ЕБП - економічна безпека підприємства; ФБ - фінансова безпека; ЗЕБ - зовнішньоекономічна безпека; ІІБ - інвестиційно-інноваційна безпека; ЕнБ - енергетична безпека; КБ - кадрова безпека; ТТБ - техніко-технологічна безпека; ЕКБ - екологічна безпека; СБ - силова безпека.
Основні етапи дослідження стану економічної безпеки підприємства наступні.
Перший етап. Формування системи одиничних показників вимірювання функціональних складових. Основою формування системи одиничних показників є ідея збалансованої системи показників [3]. У відповідності з цим підходом оцінка функціональної складової за допомогою системи збалансованих показників дозволяє в повному обсязі визначити стан складової економічної безпеки. Використання головної ідеї збалансованої системи показників полягає у формуванні положень стратегічно безпечного розвитку підприємства на основі визначеного в ході загальної оцінки рівня економічної безпеки і можливих загроз.
На другому етапі проводитися розрахунок одиничних показників економічної безпеки підприємства за формулами. Кожен одиничний показник має рекомендоване значення. Це дозволяє виділити індикатори, які не відповідають нормам, а також визначити негативні сторони розвитку.
На третьому етапі проводиться формування рівнянь бажаності за всіма одиничними показниками економічної безпеки. Оцінка рівня економічної безпеки підприємства передбачає приведення різних критеріїв її дослідження до єдиного універсального параметру, а саме до інтегральному показнику ЕБР. Під критерієм бажаності розуміється граничне кількісний вимір відносного значення конкретного одиничного показника. Який визначається за допомогою функції Харрінгтона [6].
На четвертому етапі розраховуються групові показники економічної безпеки підприємства за допомогою визначення середньо геометричного значення.
На п'ятому етапі розраховується інтегральний показник рівня економічної безпеки підприємства за функціональними складовими. Розрахований інтегральний показник рівня економічної безпеки підприємства узагальнює безліч одиничних показників і чисельно відображає відносну оцінку рівня її складових. Порівнюючи отриману величину інтегрального показника рівня економічної безпеки підприємства з діапазоном значень економічної безпеки у відповідності з теорією Харрінгтона, можна зробити висновки про рівень економічної безпеки підприємства.
Експертна система дозволяє провести оцінку рівня загроз економічній безпеці підприємства і провести їх ранжування. На цьому етапі особливо важливе значення має об'єктивна, повна і комплексна інформація про фінансово-економічний стан підприємства. Важливе значення має також інформація про ступінь реалізації пріоритетних інтересів підприємства в економічній, соціальній, інноваційній сферах, визначених на законодавчому рівні. Моніторинг передбачає процедуру аналізу економічної ситуації, виявлення тенденцій соціально-економічного, інноваційного та інвестиційного розвитку підприємства, оцінки рівня загроз економічній безпеці. На цьому етапі при розрахунку рівня економічної безпеки підприємства кожний окремий показник складових економічної безпеки порівнюється з граничним або пороговим значенням. Проблема підвищення рівня наукової обґрунтованості та адаптації до умов України порогових значень показників, визначених світовою практикою державного управління є актуальною, оскільки є певні розбіжності у величинах порогових значень показників. Формування алгоритму розрахунку інтегрального показника рівня економічної безпеки підприємства теж є важливою проблемою. Це викликано необхідністю відстеження наслідків економічних трансформацій в Україні з урахуванням вимог національної безпеки.
На третьому етапі моніторингу здійснюється оцінка можливостей регулювання забезпечення економічної безпеки підприємства. Для цього необхідно провести оцінку загроз, які знижують ефективність і якість функціонування підприємства та знижують рівень управління економічною безпекою. З'ясування причин неефективного регулювання економічною безпекою на рівні підприємства, дає можливість розробити певні заходи з приводу їх усунення. Якщо такі причини ліквідувати неможливо, то необхідно розробити певні заходи щодо попередження виникнення можливих загроз, які знижують ефективність регулювання економічної безпеки.
Четвертий етап моніторингу - це розробка і впровадження інструментарію регулювання економічної безпеки на рівні підприємства, регіону та країни відповідно до Закону України «Про основи національної безпеки України» і на основі Стратегії забезпечення економічної безпеки регіону, якщо така стратегія була прийнята.
П'ятий етап моніторингу - це спостереження і контроль за виконанням попередніх етапів. Контроль повинен забезпечувати порівняння фактичного стану економічної безпеки підприємства з бажаним, націлений на своєчасне виявлення відхилень і встановлення їх причин; встановлення недоліків і помилок управлінської діяльності; спостереження за змінами соціально-економічної, інвестиційно-інноваційного середовища і прогнозування стану економічної безпеки підприємства. Одночасно контроль повинен мати форму зворотного зв'язку, на основі якої можна здійснювати координацію управління економічною безпекою.
Дієвість регулювання економічною безпекою на підприємстві залежить від ефективності функціонування підприємства. Результатом ефективного державного регулювання економічної безпеки на рівні регіону є реалізація державних і регіональних програм щодо забезпечення економічної безпеки і забезпечення зв'язків з громадськістю.
Висновки. Процес моніторингу регулювання економічної безпеки підприємства складається з п'яти основних етапів: 1) формування системи економічної безпеки на підприємстві; 2) оцінки стану економічної безпеки підприємства за виділеними функціональними складовими; 3) оцінки можливостей регулювання забезпечення економічної безпеки підприємства; 4) розробки та впровадження інструментарію регулювання економічною безпекою підприємства, спостереження; 5) контролю за виконанням попередніх етапів. Для оцінки стану економічної безпеки підприємства доцільно використовувати розроблену експертну систему «Програмне забезпечення« Універсальний експерт »з базою даних Safe Line.
Література.
1. Коротков Є.М. Концепция менеджмента /Є.М. Коротков// – М. Дека, 1997. – 304 с.
2. Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения. /Б.Г. Литвак// – М.: Дело, 2000. – 392 с.
3. Моніторинг. Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: uk.wikipedia.org/wiki/ Моніторинг.
4. Про основи національної безпеки України: Закон України № 964 - IV від 10.06.2003 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
5. Експертні системи. Вікіпедія. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: uk.wikipedia.org/wiki/ Експертние_сістеми.
6. Впровадження збалансованої системи показників / Horvath & Partners; Пер. з нім. - М .: Альпіна Бізнес Букс, 2005. - 478 с.
7. Мартиненко М.М. Стратегічний менеджмент: Підручник / Мартиненко М.М., Ігнатьева І.А. - К.: Каравела, 2006. - 320 с.
References.
1. Korotkov, E.M. (1997), Kontseptsyia menedzhmenta [Management concept], Deca, Moscow, Russia.
2. Litvak, B.G. (2000), Razrabotka upravlencheskoho reshenyia [Development of the administrative decision], Delo, Moscow, Russia.
3. Wikipedia (2015), “Monitoring”, available at: uk.wikipedia.org/wiki/ monitoring (Accessed 15 August 2015).
4. Verkhovna Rada of Ukraine (2003), Law of Ukraine “On National Security of Ukraine”, available at: http://zakon.rada.gov.ua (Accessed 15 August 2015).
5. Wikipedia (2015), “Expert systems”, available at: uk.wikipedia.org/wiki/Ekspertnye_sistemy. (Accessed 13 August 2015).
6. Horvath & Partners (2005), Vprovadzhennia zbalansovanoi systemy pokaznykiv [Implementation of Balanced Scorecard], Alpina Business Books, Moscow, Russia.
7. Martynenko, M.M. and Ignatyeva, I.A. (2006), Stratehichnyj menedzhment: Pidruchnyk [Strategic Management: Textbook], Caravel, Kyiv, Ukraine.
Стаття надійшла до редакції 20.08.2015 р.
ТОВ "ДКС Центр"