УДК 657.471.1

 

Т. В. Дідоренко,

к. е. н., доцент кафедри обліку і економіко-правового забезпечення агропромислового бізнесу,

Тернопільський національний економічний університет

 

ЛОГІЧНА СТРУКТУРА СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

 

T. Didorenko,

PhD, assistant professor of accounting and legal support agro-industrial enterprises

Ternopil National Economic University

 

LOGICAL STRUCTURE OF ACCOUNTING

 

У статті розкрито суть та зміст властивостей суспільно-економічних наук, застосування різних методів наукового дослідження, щодо логічного обґрунтування побудови бухгалтерського обліку, яке обумовлене послідовністю логічних компонентів. Розглянуто організаційний аспект бухгалтерського обліку як галузі науки в розрізі логічної структури облікової системи та облікового процесу в просторі.

 

The article reveals the essence and content properties of the socio-economic sciences, various methods of scientific research regarding the rationale of construction accounting, which is caused by a sequence of logical components. We consider the organizational aspect of accounting as a branch of science in the context of the logical structure of the accounting systems and accounting process in space.

 

Ключові слова: логічна структура, бухгалтерський облік, обліковий процес, організація.

 

Keywords: logical structure, accounting, accounting process, organization.

 

 

Постановка проблеми. Розкриття сутнісних та змістовних властивостей суспільно-економічних наук забезпечується застосуванням різних методів наукового дослідження, серед яких логічному обґрунтуванню побудови бухгалтерського обліку приділено основну увагу. Логічна структура бухгалтерського обліку як наукової дисципліни – це обумовлена послідовність залежних компонентів, яка сприяє усуненню протиріч і дозволяє краще дослідити сутність та зміст науки. Важливими компонентами логічної структури бухгалтерського обліку є суб’єкти, об’єкти, предмет, методи, засоби, мета (цілі), результат. Вищесказане становить проблематику даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання організації та логічної структури системи бухгалтерського обліку досліджувались у працях Б.І. Валуєва, А. М. Кузьминського,  Ю. Я. Литвина, Соколова, В. В. Сопко, В. Ф. Палія, В. М. Жука, Л.М. Кіндрацької, Н.М. Малюги, Л.В. Нападовської, та інших науковців.

Метою дослідження є розкрити організаційний аспект бухгалтерського обліку як галузі науки в розрізі логічної структури облікової системи та облікового процесу в часі/просторі, інтерпретуючи методологію бухгалтерського обліку як вчення про його організацію.

Викладення основного матеріалу. Суб'єктами організації бухгалтерського обліку, згідно з Законом про бухгалтерський облік, є: власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством, головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємства[1].

У широкому розумінні об’єктом організації бухгалтерського обліку є система бухгалтерського обліку, процес її формування та забезпечення функціонування. У вузькому розумінні об'єктами організації бухгалтерського обліку є структура бухгалтерського обліку та обліковий процес.

Поняття “структура” зазвичай вживається як синонім організації. Під структурою обліку розуміють, насамперед, поділ бухгалтерського обліку на види обліку (підсистеми фінансового, управлінського, податкового обліку); етапи обліку (первинний, поточний, підсумковий облік).

Процес як сукупність послідовних та взаємопов’язаних дій напряму не асоціюється із організацією, але при більш ретельному розгляді він теж сприймається як форма організації системи, що потребує упорядкування. Під об’єктами організації облікового процесу розуміють облікові процедури в розрізі видів та етапів бухгалтерського обліку, облікові номенклатури, носії облікової інформації, документообіг, а також процес забезпечення обліку[2].

Організація облікового процесу передбачає, насамперед, вибір облікової номенклатури. В.В. Сопко дає визначення обліковій номенклатурі як переліку господарських фактів про форми функціонування майна (засобів господарства), капіталу (джерел утворення зазначених засобів), а також про господарські операції та результати діяльності, які мають знайти відображення у бухгалтерському обліку [6]. Взявши за основу це визначення та розглядаючи облікову номенклатуру як об’єкт організації облікового процесу, пропонуємо таке трактування  цього поняття: облікова номенклатура – це об’єкт організації бухгалтерського обліку, який ідентифікує перелік фактів господарського життя підприємства, які підлягають документуванню, реєстрації, узагальненню, тобто мають знайти відображення в бухгалтерському обліку.

Процес забезпечення обліку передбачає здійснення організаційних заходів, пов’язаних з інформаційним, нормативно-правовим, методичним, процедурним, кадровим, організаційно-технічним та іншим забезпеченням бухгалтерського обліку.

Методологія наукових досліджень розрізняє поняття “об’єкт” та “предмет” пізнання. Об'єктом пізнання зазвичай називають процес, явище чи інший фрагмент об’єктивної реальності, на який спрямована пізнавальна діяльність дослідника (суб’єкта), а предметом пізнання – властивості, стан, інші характеристики об’єкта дослідження, які пізнаються завдяки методам дослідження.

В економічній літературі містяться різні тлумачення предмета бухгалтерського обліку. На думку М.В.Кужельного, предмет бухгалтерського обліку завжди був і залишається тією ознакою, яка визначає його параметри. Від правильного визначення предмета залежить правильність визначення функціональних обов'язків працівників обліку [4,5]. Н.М. Ткаченко предметом бухгалтерського обліку вважає окремі сторони багатогранного процесу розширеного відтворення: господарські факти, явища і процеси (операції), що зумовлюють рух господарських засобів, а також джерел їх утворення. Предмет бухгалтерського обліку охоплює весь процес відтворення,  тобто виробництво, розподіл, обіг та споживання. Отже, предмет бухгалтерського обліку вивчає стан і використання засобів підприємства в процесі господарської діяльності та джерел їх утворення [7]. На думку В.Г.Швеця, предмет бухгалтерського обліку в широкому розумінні – все те, що пов'язане з отриманням необхідної інформації про суб'єкт господарювання, його господарську діяльність та ресурси. У вузькому розумінні предметом обліку є сукупність процедур, пов'язаних з виявленням, вимірюванням, реєстрацією, накопиченням, узагальненням, зберіганням та передачею інформації про господарську діяльність користувачам для прийняття рішень [8]. Таке визначення предмета бухгалтерського обліку відповідає сутності бухгалтерського обліку, що законодавчо закріплене у Законі про бухгалтерський облік та відображає процедуру оброблення даних з метою надання користувачам правдивої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.

Організація облікового процесу передбачає поділ його предмета на такі об’єкти: етапи (первинний облік, поточний облік, підсумковий облік); стадії (підготовча, процедурна, результатна); фази (проектна, технологічна, рефлексійна).

Вибір форми організації бухгалтерського обліку, згідно з Законом про бухгалтерський облік, знаходиться у компетенції підприємства. Однак при цьому необхідно враховувати не тільки застереження Закону, згідно з яким підприємства, звітність яких оприлюднюється, не мають право обирати форму, що передбачає самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства, а й специфіку підприємства (вид і обсяг діяльності, організаційно-правову форму, підпорядкованість тощо). Необхідно також зважати на такий суб’єктивний фактор, як рівень компетентності керівництва у сприйнятті облікової інформації з високим рівнем її деталізації. Рівень деталізації облікової інформації не є самоціллю, він має бути адекватний тим потребам, які необхідні для ефективного управління господарською діяльністю окремого підприємства. Необхідно також враховувати залежність між рівнем деталізації облікової інформації та витратами на її отримання. Тому завданням організації бухгалтерського обліку є оптимізація як змісту облікової інформації, так і форми її отримання.

Під методом бухгалтерського обліку розуміють сукупність способів і прийомів, завдяки яким забезпечується достовірність, об’єктивність і повнота облікової інформації. До таких способів чи прийомів (елементів методу) належать: оцінювання, калькулювання, документація, інвентаризація, подвійний запис, бухгалтерські рахунки, балансове узагальнення та фінансова звітність. Ці загальноприйняті елементи методу бухгалтерського обліку розглянемо і як способи/прийоми організації бухгалтерського обліку з уточненнями.

Так, оцінювання і калькулювання як способи вартісного вимірювання об’єктів бухгалтерського обліку в організаційному плані вимагають створення належних умов (порядку) для їх застосування. Процедура їх здійснення передбачає певний алгоритм послідовних дій. Зокрема, при оцінюванні об’єкта обліку не обмежуються тільки таксуванням (множенням ціни на кількісний показник), а й здійснюють відповідну роботу з ідентифікації об’єктів обліку, дослідження кон’юнктури ринку на предмет змін цін тощо. Що стосується калькулювання, то ця процедура передбачає здійснення комплексу робіт з розроблення номенклатури статей витрат, розподіл непрямих витрат за об’єктами обліку для визначення собівартості процесу придбання, виробництва, реалізації тощо.

Документація та інвентаризація як способи відображення (фіксації) в обліку фактів господарського життя передбачають проведення цілого комплексу підготовчих робіт, які також належать до організаційного блоку облікових питань. Зокрема, організація документування та проведення інвентаризацій передбачає створення (проектування) відповідних документів, адаптацію типових форм документів до поставлених завдань та конкретних умов діяльності підприємства, розроблення графіків та схем документообігу, розроблення планів та графіків проведення інвентаризацій тощо[3].

Подвійний запис та бухгалтерські рахунки як способи систематизації передбачають не тільки групування інформації за економічно однорідними ознаками, а й розроблення номенклатури цих ознак (розроблення робочого плану рахунків бухгалтерського обліку), облікових регістрів (насамперед, регістрів аналітичного обліку), графіків документопотоків тощо.

Що стосується узагальнення інформації про господарську діяльність у фінансовій звітності і, зокрема, балансового узагальнення, то ця процедура також вимагає застосування як методичних, так і організаційних заходів. Зокрема, облікові процедури складання бухгалтерського балансу як практичні деталізовані правила, що забезпечують послідовність складання балансу, потребують певних організаційних заходів з підготовки бази даних за відповідним алгоритмом дій.

Щоб організувати функціональний процес у системі бухгалтерського обліку, необхідно: визначити кількість, послідовність і характер операцій, які складають цей процес, розробити чи підібрати для кожної господарської операції відповідні способи, прийоми, технічні засоби, визначити оптимальні умови здійснення облікового процесу в часі та просторі.

Крім зазначених методів організації бухгалтерського обліку розглянемо специфічні методи/види діяльності, які мають яскраво виражений управлінський аспект і теж використовуються у бухгалтерському обліку з метою його організації.

Адміністрування (накази, розпорядження, положення, порядки тощо) – це спосіб внутрішнього регламентування, який визначає структуру бухгалтерії, встановлює права і відповідальність працівників, визначає склад робіт, регулює інші питання, які належать до компетенції внутрішнього керівництва підприємства.

Проектування (розроблення облікової політики, облікових документів, схем і графіків документообігу та документопотоку тощо) – це спосіб, який є особливо важливим на стадії підготовки облікового процесу.

Моделювання (метод дослідження явищ і процесів, який ґрунтується на заміні конкретного об’єкта досліджень іншим, подібним до нього, тобто моделлю) – це спосіб, який дозволяє застосовувати найбільш оптимальний варіант вирішення питань організації обліку, зокрема визначати найбільш прийнятну для конкретного підприємства форму організації бухгалтерського обліку чи структуру бухгалтерії.

Контроль (внутрішній контроль) – це одна з важливих функцій організації бухгалтерського обліку. Ця функція є проявом дотримання порядку в організаційному середовищі бухгалтерського обліку, що власне і є його призначенням та властивістю облікової системи. Тому контроль є не тільки функцією управління, а й методичним прийомом організації бухгалтерського обліку.

Організація як складова бухгалтерського обліку, який є підсистемою управління, охоплює сукупність об’єктів, які складають її предмет і передбачають застосування, крім загальнонаукових методів, широкого спектру методичних прийомів та способів, характерних як для бухгалтерського обліку, так і для управління господарською діяльністю загалом.

Метою бухгалтерського обліку є отримання інформації для прийняття рішень, а ціллю організації бухгалтерського обліку є упорядкування системи для досягнення поставленої перед бухгалтерським обліком мети. Тому, у певному сенсі, організація бухгалтерського обліку є засобом досягнення мети. Використання терміна “засіб”, на відміну від терміна “метод”, краще узгоджується з дослідженнями процесу формування та функціонування бухгалтерського обліку як системи взаємопов’язаних метою елементів. Цим терміном позначають конкретні дії із забезпечення функціонування системи бухгалтерського обліку, зокрема організаційно-технічне, нормативно-правове, інформаційне, кадрове, методичне, технологічне, процедурне забезпечення тощо.

Бухгалтерський облік як підсистема управління, яка забезпечує менеджмент необхідною інформацією для прийняття оптимальних управлінських рішень, передбачає орієнтацію на прибуток – один із універсальних показників ефективності діяльності підприємства, який вимірює рентабельність його діяльності.

Кожна ціль в рамках поставленої мети повинна узгоджуватися з іншими цілями, тобто дії і рішення, необхідні для досягнення однієї цілі, не повинні бути перешкодою в досягненні іншої. У бухгалтерському обліку прямо поставлені цілі опосередковано сприяють досягненню інших завдань. Так, комп’ютеризація обліку, яка спрямована насамперед на зменшення трудомісткості облікових робіт, дозволяє розширити можливості бухгалтерського обліку як в плані його аналітичності, так і оперативності. Пояснюється опосередкованість у постановці цілей багатофункціональністю бухгалтерського обліку, його призначенням для вирішення різнопланових управлінських завдань.

Бухгалтерський облік як відкрита динамічна та багатоаспектна управлінська підсистема не обмежується отриманням достовірної та неупередженої інформації про господарську діяльність підприємства, а бере активну і безпосередню участь у розробленні та забезпеченні виконання управлінських рішень. Це, насамперед, стосується внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. І тому результатом бухгалтерського обліку в широкому розумінні можна вважати ефективно діюче підприємство.

Ефективність господарської діяльності підприємства залежить від різних факторів: рентабельності, конкурентоспроможності, сегменту ринку, якості продукції тощо. Бухгалтерський облік приділяє значну увагу прибутку, який є важливим показником ефективності діяльності підприємства, але не забезпечує системне відображення здатності підприємства оптимізувати дії щодо генерування грошових коштів через прийняття оптимальних управлінських рішень. А ефективне підприємство – це таке підприємство, яке не тільки отримує прибуток, а й спроможне в процесі діяльності генерувати достатні для власного розвитку грошові кошти. Тому цьому питанню приділено увагу у досліджені організації підсистеми управлінського обліку.

Висновки. За результатами проведеного аналізу логічної структури методології бухгалтерського обліку щодо трактування суб’єкту, об’єкту, предмету, методу та засобів організації бухгалтерського обліку, дослідження співвідношення мети, цілей, завдань, спрямованих на забезпечення кумулятивного результату господарської діяльності дані пропозиції, які дозволяють у науковому плані розширити зміст методологічної бази бухгалтерського обліку та забезпечують адаптацію бухгалтерського обліку до ринкових умов господарювання.

 

Література.

1. Валуєв Ю. Б. Функції управління промисловим підприємством: дискусійні питання теорії / Ю. Б. Валуєв // Економіка: проблеми теорії та практики: міжвуз. зб. наук. пр. – Дніпропетровськ, 2005. – Вип. 207, вип. 3 – С. 683 – 694.

2. Жук В. М. Наукове забезпечення обліку в системі управління аграрним сектором економіки: теорія і практика: наук. доп. / В. М. Жук ; УААН, Нац. наук. центр «Інститут аграрної економіки». – К.: Ін-т аграр. економіки, 2008. – 978 с.

3. Жук В. Н. Концептуальные основы развития бухгалтерского учета в аграрном секторе экономики Украины: науч. докл. / В. Н. Жук; Нац. науч. центр "Институт аграрной экономики". – К. : ННЦ ИАЭ, 2008. – 98 с.

4. Кужельний М. В. Теорія бухгалтерського обліку: підручник / М. В. Кужельний, В. Г. Лінник. – К.: КНЕУ, 2001. – 334 с.

5. Кужельний М. В. Теоретичні аспекти бухгалтерського обліку / М. В. Кужельний // Бух. облік і аудит. – 2005. – № 8/9. – С. 45–49.

6. Сопко В. В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: підручник / В. В. Сопко, В. П. Завгородній; Киів. нац. екон. ун-т. – К.: КНЕУ, 2004. – 411 с., рис., табл.

7. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: підруч. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. – 6-е вид. – К.: А.С.К., 2003. – 776 с., іл., табл. – (Економіка. Фінанси. Право).

8. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: підручник / В. Г. Швець. – К.: Знання, 2004. – 447 с.

 

References.

1. Valuiev, Y. B. (2005), “Funktsii upravlinnia promyslovym pidpryiemstvom: dyskusiini pytannia teorii”, Ekonomika: problemy teorii ta praktyky, vol. 3, pp. 683 – 694.

2. Zhuk, V. M. (2008), “Naukove zabezpechennia obliku v systemi upravlinnia ahrarnym sektorom ekonomiky: teoriia i praktyka”, UAAN, Nats. nauk. tsentr «Instytut ahrarnoi ekonomiky», In-t ahrar. ekonomiky, Kyiv, Ukraine, p.978.

3. Zhuk, V. N. (2008), “Konceptual'nye osnovy razvitija buhgalterskogo ucheta v agrarnom sektore jekonomiki Ukrainy”, Nac. nauch. centr "Institut agrarnoj jekonomiki", NNC IAJe, Kyiv, Ukraine, p.98.

4. Kuzhelnyi, M. V. And Linnyk, V. H. (2001), Teoriia bukhhalterskoho obliku [Theory of Accounting], KNEU, p.334.

5. Kuzhelnyi, M. V. (2005), “Teoretychni aspekty bukhhalterskoho obliku”, Bukh. oblik i audyt, vol. 8/9, pp. 45–49.

6. Sopko, V. V. And Zavhorodnii, V. P. (2004), Orhanizatsiia bukhhalterskoho obliku, ekonomichnoho kontroliu ta analizu [Accounting organization, economic monitoring and analysis], KNEU, Kyiv, Ukraine, p.411.

7. Tkachenko, N. M. (2003), Bukhhalterskyi finansovyi oblik na pidpryiemstvakh Ukrainy [Accounting Accounting in the Ukraine], 6^th ed., A.S.K., Kyiv, Ukraine, p.776.

8. Shvets, V. H. (2004), Teoriia bukhhalterskoho obliku [Theory of Accounting], Znannia, , Kyiv, Ukraine, p.447.

 

Стаття надійшла до редакції  19.10.2015 р.