Українською | English

BACKMAIN


УДК 338.1.68

 

А. І. Кузнецова,

Міжрегіональна Академія управління персоналом, м. Київ

 

ВПЛИВ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ЕКОНОМІЧНУ БЕЗПЕКУ

 

A. Kuznetsova,

Interregional Academy of Personnel Management

 

THE IMPACT OF INDUSTRIAL DEVELOPMENT ON THE ECONOMIC SECURITY

 

У статті визначено роль розвитку промисловості в підвищенні загального рівня економічної безпеки, з’ясовано вплив конкретного показника на кінцевий рівень економічної безпеки для можливості подальшого прогнозування та коригування останнього у бік зростання.

 

In the article the role of industry in increasing the general level of economic security, the influence of particular index on the final level of economic security for possible future prediction and adjustment  last toward an increase is revealed.

 

Ключові слова: економічна безпека, , експорт, імпорт, промислове підприємство, рентабельність, обсяги виробництва, соціально-економічний розвиток.

 

Keywords: economic security, export, import, industrial enterprise, profitability, production volumes, socio-economic development.

 

 

Вступ. Економічна безпека виступає характеристикою загального стану економічної системи і включає ряд структурних складових, що відображають функціонування окремих сфер економіки, до яких відносять макроекономічну, інвестиційну, інноваційну, фінансову, соціальну, зовнішньоекономічну, енергетичну, продовольчу й демографічну [1, с. 4].

Найважливішим видом економічної безпеки, що характеризує рівень індустріального розвитку, який, в свою чергу, забезпечує усі суспільні потреби у промисловій продукції, і впливає на динаміку розвитку продуктивних сил суспільства є промислова безпека. Вона забезпечує економічне зростання держави, її збереження та підвищення позицій на ринку. Так, результати діяльності промислових підприємств суттєво позначаються на поточному економічному стані, оскільки суб’єкти господарювання функціонують в умовах постійної зміни зовнішнього середовища, а також залежать від обсягів попиту й цін на складові собівартості готової продукції. Саме тому важливо підтримувати стабільний розвиток промисловості та з’ясовувати причинно-наслідковий зв'язок впливу конкретного показника на кінцевий рівень економічної безпеки для можливості подальшого корегування останнього у бік зростання. Сукупність переліченого вище обумовлює актуальність теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наразі проблеми економічної безпеки промислового підприємства продовжують активно вивчатися. Різні аспекти промислової економічної безпеки досліджувалися в працях таких провідних вчених, як Л.І. Абалкін, М.В. Білошкурський, Ю.О. Бровкіна, І.В. Голіков, М.П. Денисенко, Н.В. Коваленко, І.І Кукурудза, В.П. Мак-Мак, Н.Г. Метеленко, І.П. Мігус, А.І. Сухоруков, Л.Г. Шемаєва.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження впливу окремих показників поточної діяльності промислових підприємств на загальний рівень економічної безпеки. Відповідно до цього поставлено такі завдання: визначити роль промислового розвитку в підвищенні рівня економічної безпеки, дослідити напрями і результати розвитку промислових підприємств з метою встановлення залежності економічної безпеки від них.

Виклад основного матеріалу. Традиційно до промислових підприємств належать всі підприємства, які відносяться до таких сфер економічної діяльності, як: добувна та переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв'язку.

Промисловість України наразі характеризується низькою інноваційною активністю підприємств і низькими фінансовими результатами операційної діяльності. За таких умов науковці і керівництво промислових підприємств орієнтовані як на вирішення поточних проблем, так й на розробку і впровадження новітніх підходів і методів управління вітчизняними промисловими підприємствами, які забезпечують високий рівень економічної безпеки. Стабільний розвиток промислових підприємств має пряму залежність від результатів діяльності підприємств різних сфер економіки, а саме: фінансова (забезпечує довгостроковими та короткостроковими позиками), важка промисловість (постачає машини і обладнання, устаткування й прилади, різні види паливно-мастильних матеріалів та енергії), будівництво (створює нові чи модернізує діючі виробничі потужності й об’єкти соціального призначення, що підтверджує здійснення капітальних вкладень), агропромисловий комплекс (забезпечує сировиною для подальшої обробки), хімічна промисловість (забезпечує допоміжними матеріалами при виготовленні основної продукції (барвниками, лаками, фарбами, клеєм, сумішами)), оптова й роздрібна торгівля (формує й аналізує ринок збуту, визначає асортимент і обсяги його виробництва, як посередник задовольняє потреби населення у відповідних товарах).

Успіхи діяльності промисловості досягнуті переважно завдяки розвитку малого бізнесу. Більшу частину промислових підприємств займають малі підприємства, кількість яких за 2014р. скоротилась на 672 одиниці і складає 87,9% до загальної кількості підприємств відповідного виду діяльності. Кількість великих і середніх промислових підприємств порівняно з 2013р. зросла на 4 і 36 одиниць відповідно та наразі становить 0,8% й 11,3% до загальної кількості промислових підприємств. Зменшення кількості промислових підприємств сприяє скороченню робочих місць, зменшенню кількості виробленої продукції, що спричиняє скорочення експорту та зростання імпорту, що в свою чергу, негативно впливає на економічну безпеку [2].

Потенціал промисловості України має високий рівень, але не використовується на належному рівні, що є свідченням «тінізації» економіки. Загальні показники розвитку промисловості, які представлено в табл. 1, не відповідають наявному потенціалу.

 

Таблиця 1.

Основні показники соціально-економічного розвитку промисловості України за 2010-2014рр

Показник

Роки

2010

2011

2012

2013

2014

Обсяг реалізованої промислової продукції (товарів, послуг), млн.грн.

792899,1

1008313,2

1014906,6

1006280,5

1066769,4

Індекс промислової продукції

112,8

109,5

102,4

96,6

95,8

Експорт товарів, млн.дол. США

46129,6

61950,2

63084,7

57433,3

50113,6

Імпорт товарів, млн.дол. США

54087,6

74714,4

76860,7

70039,8

49820,4

Оборот роздрібної торгівлі, млн.грн.

529883,2

674723,1

804330,8

884203,7

903534,5

Середньомісячна заробітна плата одного працівника номінальна, грн.

2239

2633

3025

3234

3476

Заборгованість із виплати заробітної плати – всього, млн.грн.

1218,1

977,4

893,7

1019,4

2436,8

Кількість зареєстрованих безробітних на кінець періоду, тис. осіб

544,9

482,8

506,8

487,7

512,2

Джерело: авторське опрацювання на основі [2]

 

Встановлено, що за 2010-2014рр. обсяг реалізованої промислової продукції збільшився на 273870,3млн.грн., тобто на 46,6%, індекс промислової продукції зменшився на 17%, оборот роздрібної торгівлі зріс на 373651,3млн.грн., тобто на 63,95%, середньомісячна заробітна плата одного працівника номінальна підвищилась на 1237грн., тобто на 58,2%. При цьому заборгованість із виплати заробітної плати також зросла на 1218,7млн.грн., тобто на 34,4%, а кількість зареєстрованих безробітних зменшилась на 32,7тис.осіб, тобто на 31,7%.

Виявлено, що близько 60% загального обсягу реалізації відповідного виду діяльності припадає на великі підприємства, 30%  - на середні підприємства, 5% - на малі підприємства, з них 1% - на мікропідприємства.

Для визначення короткострокових змін обсягів реалізованої промислової продукції (зміни кількості продукції і цін) використовують такий показник, як індекс обороту (реалізації) продукції промисловості. Індекс обороту (реалізації) продукції за 2011 – 2014 роки представлено в табл. 2.

 

Таблиця 2.

Індекс обороту (реалізації) продукції добувної та переробної промисловості України за 2011-2014рр

Вид виробництва

Код за КВЕД-2010

Дані за грудень відповідно до грудня попереднього року, %

2011

2012

2013

2014

Добувна та переробна промисловість

В+С

114,3

90,1

102,7

119,9

Добувна промисловість і розроблення кар'єрів

В

126,3

82,8

130,4

103,4

Переробна промисловість

C

112,7

91,2

98,9

122,9

Джерело: авторське опрацювання на основі [2]

 

Вказані дані свідчать про позитивні зрушення в реалізації промислової продукції, оскільки індекси обороту (реалізації) продукції добувної та переробної промисловості 2014р. знаходяться на рівні більше 100% і становить 119,9% відповідно 2013р, оскільки зріс на 17,2%, що позитивно впливає на рівень економічної безпеки.

Встановлення ринкових відносин акцентує увагу керівників підприємств на налагодження зовнішньоекономічних зв’язків з іноземними партнерами. В зв’язку з цим підвищується актуальність ведення експортно-імпортної діяльності, в тому числі і промислових підприємств. Обсяг експорту й імпорту товарів з 2010р. по 2014р. зображено на рис. 1.

 

Рис. 1. Експортно-імпортна діяльність підприємств України у динаміці

Джерело: авторське опрацювання на основі [2]

 

Як видно з рис. 1, імпорт товарів переважає експорт, що негативно впливає на економічну безпеку, оскільки заважає розвитку вітчизняному внутрішньому ринку, створюючи імпортними товарами значну конкуренцію для вітчизняних, чим зменшує частку ринку збуту вітчизняного виробника та сприяє появі «тіньового» ринку. Таким чином, в країні утворюється залежність національної економіки від імпорту. В періоди з 2010 по 2012 роки обсяги експортно-імпортних операцій зростають, а за період з 2012 по 2014 роки намічена тенденція до їх зниження. Таку ситуацію можна пояснити наявністю економічної кризи, зменшенням обсягу випуску продукції у зв’язку з подорожчанням сировини внаслідок інфляції і зростанням валютного курсу та скороченням кількості промислових підприємств.

Практика господарювання промислових підприємств свідчить, що успіх залежить від впровадження і використання нових розробок для удосконалення своєї продукції, введення інновацій. За даними Державного комітету статистики України за період з 2010 по 2014 роки питома вага промислових підприємств, які впроваджують інновації в свою діяльність, зросла на 2,1%, що позитивно відображається на економічній безпеці, оскільки свідчить про постійний науково-технічний розвиток підприємств.

У 2013р. 1031 підприємств реалізували інноваційної продукції на 35,9млрд.грн., або 3,3% загального обсягу реалізованої промислової продукції, а в 2012р. ці показники становили відповідно 36,2млрд.грн. та 3,3%. Реалізацію продукції за межі України здійснювали 344 підприємства, обсяг якої склав 44,7% від загального обсягу реалізованої інноваційної продукції, у тому числі в країни СНД – 25,3%.

Погоджуємось з твердженням, зазначеним в роботі [3, с. 254-256], щодо необхідності розробки стратегії становлення довгострокової інноваційної моделі розвитку промисловості, практична реалізація якої забезпечить Україні провідне місце на світовому ринку промислових товарів.

Провадженню інновацій передує їх фінансування, яке здійснюється переважно за рахунок інвестування. Встановлено, що за період з 2010 по 2014 роки розмір прямих іноземних інвестицій у промисловість зріс на 4319,8млн.дол.США. З них за вказаний період обсяг прямих іноземних інвестицій в переробну промисловість збільшився на 2704,4млн.дол. США., а в добувну – на 944,1млн.дол. США. За 2014р. отримано капітальних інвестицій у розмірі 219419,9млн.грн. З них на промисловість припадало 86242млн.грн., що становить 40,6% від загального обсягу капітальних інвестиції та 74,3% до відповідного періоду 2013р. Добувна промисловість отримала капітальних інвестицій у розмірі 18287,8млн.грн., що складає 9% від загальної суми, а переробна промисловість –41040,5млн.грн., що становить 20,1% від загальної суми.

Дані щодо структури прямих інвестицій в економіку України за видами економічної діяльності за 2014р. зображено на рис. 2.

 

Рис. 2. Структура прямих іноземних інвестицій в економіку України за видами економічної діяльності за 2014р

Джерело: [4, с. 21]

 

Наразі вітчизняній економіці притаманні всі ознаки зниження інвестиційної та інноваційної активності, що відображається на економічній безпеці. Інвестиційне зростання має підкріплюватися комплексом ефективних інновацій, які забезпечують відтворення виробничих фондів, відновлення інвестиційно-інноваційного потенціалу, потужний вплив на несприятливі процеси, створення позитивної економічної динаміки, що, в свою чергу, уможливлює сталий розвиток та високий рівень економічної безпеки.

Промислові підприємства вкладають значний внесок в соціальний розвиток інфраструктури регіону, в якому функціонують, оскільки забезпечують населення робочими місцями. Кількість зайнятого у промисловості населення України за період 2010-2014 рр. представлено на рис. 3.

 

Рис. 3. Кількість зайнятого у промисловості населення України у динаміці

Джерело: авторське опрацювання на основі [1]

 

Зафіксовано в період з 2010 по 2014 роки наявність негативної тенденції по зниженню кількості населення, яке зайняте на промислових підприємствах в три рази. Така ситуація пов’язана зі скороченням сукупності промислових підприємств, що призводить до зменшенням обсягів виробництва, реалізації продукції та кінцевого фінансового результату, що понижує рівень економічної безпеки.

У 2014р. загальна потреба роботодавців у працівниках промисловості склала 9тис.осіб, що становить 83,4% до відповідного періоду 2013р. З них добувна промисловість потребує 0,5тис.осіб працівників, а переробна промисловість – 7,2тис.осіб [5]. Близько третини загального попиту на робочу силу припадає на промислові підприємства. У період з 2010 по 2014 роки зафіксовано зниження як загального рівня попиту на робочу силу на 28,6тис.осіб, так і по промисловим підприємствам на 8,2тис.осіб.

Для здійснення господарської діяльності керівництво підприємства наймає на роботу працівників, кваліфікаційний і професійний рівень яких відповідає бажаному. Витрати на утримання персоналу промислових підприємств України за період з 2010 по 2014 роки постійно збільшувались. За цей час частка витрат на персонал великих підприємств відповідно до загальних витрат на персонал по промисловості займала близько 63%, тобто витрати зросли на 36458,1млн.грн. Частка витрат на персонал середніх підприємств займала близько 32%, тобто витрати зросли на 13379,3млн.грн. Частка витрат на персонал малих підприємств займала близько 5%, тобто витрати зросли на 3879,6млн.грн., з них частка мікропідприємств становить 1,2%, а витрати зросли на 1021,1млн.грн. Зростання рівня витрат на утримання персоналу пов’язано із збільшенням рівня фактичних витрат роботодавців на персонал (вартість робочої сили), а саме на прямі витрати, до яких відносять пряму оплату, оплату за невідпрацьований час, премії і нерегулярні виплати, заробітну плату в натуральній формі, пільги, послуги, допомоги у натуральній і грошовій формах, та непрямі - витрати на оплату житла працівників, соціальне забезпечення працівників, професійне навчання, утримання громадських служб, витрати на робочу силу, які не віднесені до інших груп й податки, що відносяться до витрат на робочу силу.

Як позитивний момент слід відзначити збільшення середньомісячної номінальної заробітної плати працівників. В 2010р. середньомісячний розмір заробітної плати працівників промисловості складав 2580грн. В 2011р. цей показник становить 3120грн., в 2012р. середньомісячна номінальна зарплата збільшилася на 380грн, в 2013р. зросла ще на 263грн., а в 2014р. підвищилась на 225грн. Тенденція до збільшення рівня середньомісячної номінальної заробітної плати позитивно впливає на економічну безпеку, оскільки свідчить про збільшення суми сплачених податків, що йдуть до державного бюджету, та підвищення мотивації працівників до плідної роботи.

Хоча фактично рівень нарахованої заробітної плати збільшився, в результаті інфляції, різкого підвищення валютного курсу та цін працівники змушені працювати в «тіньовому» секторі, що спричиняє «тіньову» зайнятість і «тіньову» заробітну плату, що обумовлює негативну динаміку ефективності соціального розвитку та зниження рівня економічної безпеки.

Реалізація процесу виробництва досягається завдяки використанню основних засобів. За результатами аналізу забезпеченості підприємств переробної промисловості України основними засобами за 2010-2014рр. встановлено, що ступінь зносу основних засобів знаходиться в межах 60%. Для зменшення ступеню зносу доцільно впровадити на підприємствах прискорення оновлення основних засобів та проводити модернізацію активів, що дозволить підвищити обсяг та якість виробленої продукції. Це сприятиме збільшенню обсягів реалізації продукції й суми отриманого прибутку, що підвищить стабільність діяльності підприємства і, як наслідок, позитивно впливатиме на економічну безпеку.

Рентабельність є відносним показником, який свідчить про ефективність діяльності підприємств. В першу чергу для характеристики господарювання підприємства звертають увагу на показник рентабельності операційної діяльності підприємств, який визначається як відношення фінансового результату від операційної діяльності до витрат операційної діяльності.

Виявлено, що за 2014р. рентабельність склала 3,3%, оскільки результат від операційної діяльності склав 34897,7млн.грн., а витрати операційної діяльності за цей період склали 1045932,8млн.грн. Значення показника у 2013р. набувало значення 3,0%, результат від операційної діяльності становив 45919,8млн.грн., а витрати операційної діяльності знаходились в розмірі 1507913,1млн.грн. За 2012р. ці показники становили 3,4%, 52583,2млн.грн. і 1568185млн. грн. відповідно. У 2011р. рентабельність склала 4,7%. Результат від операційної діяльності за 2011р. склав 81805,4млн.грн., витрати операційної діяльності становили 1742908,8млн.грн. Рентабельність операційної діяльності промислових підприємств у 2010р. склала 3,5%. Результат від операційної діяльності за 2010р. становить 48602,3млн.грн., витрати операційної діяльності знаходились в розмірі 1371650,4млн.грн.

За 2013-2014рр. намічена тенденція до збільшення рівня рентабельності промислових підприємств, що є свідченням зростання ефективності використання капіталу, підвищення гнучкості реагування на зовнішні обставини та успішного функціонування економічної системи і, як наслідок, покращення фінансово-економічної безпеки.

Висновки. Таким чином, економіка промисловості України займає вагоме місце серед інших видів економічної діяльності, тому від рівня розвитку промисловості у значній мирі залежить загальний розвиток економіки країни в цілому. Забезпечення стабільного розвитку промисловості дозволить тримати на високому рівні економічну безпеку, що в свою чергу, дає можливим протистояти впливу зовнішніх загроз від негативних економічних чинників та мінімізувати заподіяні збитки, активно приймати участь у світовому поділі праці для створення сприятливих умов розвитку вітчизняного ринку, експортного потенціалу і раціоналізувати існуючий імпорт.

Наведені статистичні дані свідчать про наявність загроз економічній безпеці у зв’язку з існуючими проблемами розвитку промисловості, тому подальші дослідження спрямовано на розробку заходів формування тенденції по покращенню соціально-економічних показників діяльності вітчизняних промислових підприємств.

 

Література.

1. Прогнозування індикаторів, порогових значень та рівня економічної безпеки України у середньостроковій перспективі; аналіт. доп./ Ю.М. Харазішвілі, Є.В. Дронь. – К.: НІСД, 2014. – 117 с.

2. Державна служба статистики України. [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Гречан А.П. Інноваційний розвиток легкої промисловості України: Монографія. – К.: КНУТД, 2004. – 268с.

4. Статистичний збірник "Інвестиції зовнішньоекономічної діяльності України": за редакцією Овденко Л.М. Державна служба статистики України. – 2014, 47с.

5. Державний комітет статистики України. Національний класифікатор України. Класифікація видів економічної діяльності (NACE, Rev. 1.1-2002). ДК 009:2010 29.11.2010 N 530. [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN60513.html

6. Голіков І. В. Сутність та еволюція поняття економічна безпека / І. В. Голіков // Проблеми економіки. – 2014. – № 1. – с. 309-314. [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://www.problecon.com/pdf/2014/1_0/309_314.pdf 

7. Митяй О.В. Вплив економічних ризиків на фінансову безпеку аграрних підприємств / О.В. Митяй //Економіка: реалії часу. Науковий журнал. – 2013. – № 4 (9). – С. 87-92. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economics.opu.ua/2013/n4.html

 

References.

1. Kharazishvili Yu.M. and Dron'. Ye.V.(2014), Prohnozuvannia indykatoriv, porohovykh znachen' ta rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy u seredn'ostrokovij perspektyvi [Performance thresholds and forecasting economic security of Ukraine in the medium term], NISD,

2. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy(2014), [Online], available at: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Hrechan A.P.(2004), Innovatsijnyj rozvytok lehkoi promyslovosti Ukrainy [Innovative development of light industry of Ukraine], KNUTD, Kyiv, Ukraine.

4. Ovdenko L.M. (2014), Statystychnyj zbirnyk "Investytsii zovnishn'oekonomichnoi diial'nosti Ukrainy": za redaktsiieiu [Statistical Yearbook "Investments of foreign economic activity of Ukraine"], Kyiv, Ukraine.

5. Derzhavnyj komitet statystyky Ukrainy (2010) Natsional'nyj klasyfikator Ukrainy. Klasyfikatsiia vydiv ekonomichnoi diial'nosti [National qualifier Ukraine . Classification of Economic Activities], [Online], available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN60513.html

6. Holikov I.V. (2014), “The essence and evolution of the concept of economic security”, Problemy ekonomiky, [Online], vol. 1, available at: http://www.problecon.com/pdf/2014/1_0/309_314.pdf

7. Mytiaj O.V. (2013), “The impact of the economic risks to the financial security of agricultural enterprises”, Ekonomika: realii chasu. Naukovyj zhurnal, [Online], vol.4 (9), available at: http://www.economics.opu.ua/2013/n4.html

 

Стаття надійшла до редакції 20.06.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"