Українською | English

BACKMAIN


УДК 330.322.2:631.11

 

М. А. Стариченко,

аспірант кафедри фінансів та кредиту Білоцерківського національного аграрного університету

 

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

 

M. Starichenko,

graduate student of the Department of Finance and Credit Belotserkovsky national agrarian university

 

DIRECTIONS IMPROVE THE ORGANIZATION OF THE INVESTMENT PROCESS ON FARMS

 

В статті визначено основні напрями удосконалення інвестиційного процесу на сільськогосподарських підприємствах через створення обласної сільськогосподарської інвестиційної корпорації та регіонального інформаційно-аналітичного і консалтингового центрів АПК. Обґрунтовано причини, що зумовлюють необхідність створення корпорації. Окреслено основні напрями державного регулювання інвестиційної діяльності. У статті розглянуто роль та місце інвестиційної діяльності в системі управління підприємством. Наведено важливість впливу інвестиційних процесів на прибутковість в аграрному секторі і напрямки їх активізації.

 

In the article the basic directions of improvement of the investment process in agricultural enterprises through the establishment of Regional Agricultural Investment Corporation and regional information-analytical and consulting centers APC. Grounded reasons that necessitate the establishment of a corporation. The basic directions of state regulation of investment activity. In the article the role and place of investment in the system management. An important influence on the profitability of the investment processes in the agricultural sector and its development trends.

 

Ключові слова: інвестиції, інвестиційний процес, інвестиційна діяльність, сільськогосподарське підприємство, державне регулювання.

 

Key words: investments, investment process, investment, agricultural enterprise, government regulation.

 

 

Постановка проблеми. Необхідною умовою розвитку будь-якої галузі народного господарства є цілеспрямована інвестиційна діяльність. При цьому активна економічна діяльність підприємств певною мірою залежить від обсягів і форм інвестицій, тому що останні формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі, а також визначають конкретні позиції країни на світових ринках. Від інтенсивності й результативності інвестиційних процесів залежить успіх перетворень насамперед у сферах економічного, політичного та соціального життя. Кризові явища, що спостерігаються в економіці України протягом останніх 15 років, можна стверджувати, що відсутність дієвого механізму інвестування спричинила руйнівні процеси в економіці. Від обсягів, якості інвестицій та ефективності інвестиційного процесу значною мірою залежить доля вітчизняної економіки, зокрема й сільського господарства, яке потребує значних коштів на структурну перебудову і підвищення ефективності всіх форм господарювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами залучення коштів і створення інституційного підґрунтя для забезпечення розвитку сільського господарства за ринкових умов господарювання займалася велика когорта економістів: В. Я. Амбросов, С. І. Дем’яненко, Ю. О. Лупенко, О. М. Могильний, О. В. Олійник, П. Т.Саблук, В. В. Юрчишин та інші. Проте аналіз економічної літератури та інвестиційної діяльності підприємств свідчить, що проблема ще не знайшла достатнього теоретичного обґрунтування та практичного вирішення, багато аспектів, пов’язаних з обґрунтуванням активізації інвестиційної діяльності як фактора розвитку сільського господарства залишаються поза увагою.

Постановка завдання дослідити інвестиційні процеси у сільському господарстві, визначити заходи щодо їх активізації та підвищення ефективності використання.

Виклад основного матеріалу дослідження. У контексті розвитку аграрного сектора економіки у суспільстві сформувалася думка про необхідність прискорення темпів економічного росту у сільському господарстві. Основним чинником, який лімітує економічний ріст є низька інтенсивність інвестиційного процесу, що є результатом нестачі власних коштів [1]. На збиткових підприємствах, як правило, має місце нестача власних джерел фінансування, а доступ до кредитних ресурсів обмежений наявністю кредиторської заборгованості та високою вартістю позичкових коштів. Більшість із прибуткових підприємств мають недостатню суму прибутку після сплати податків для реалізації інвестиційних проектів.

Дослідженням встановлено, що більш інтенсивний процес спостерігається там, де здійснюються крупні одиничні проекти або у господарствах, де проводилася ефективна політика стратегічного розвитку. Приватні інвестори без активної участі держави будуть направляти інвестиції у найбільш привабливі галузі економіки. Однак інтереси товаровиробників не завжди співпадають із державною стратегією розвитку і баченням перспектив економічного росту галузі [2, 3]. Так, впродовж тривалого періоду в країні створився дефіцит продуктів тваринництва, зокрема, яловичини, що свідчить про низьку ефективність інвестицій у цю галузь. У цій ситуації держава повинна приймати і здійснювати активні заходи впливу. Отже, при очікуваній позиції приватних інвесторів на ринку інвестицій держава стала виступати як важливий учасник та ініціатор національних інвестиційних проектів, визначаючи пріоритети для інвестування.

Вважаємо, що з метою підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств та активізації їх фінансово-економічної діяльності доцільно створити обласну сільськогосподарську інвестиційну корпорацію та регіональний інформаційно-аналітичний і консалтинговий центри АПК (рис. 1).

 

Рис. 1. Формування об’єктів інвестиційної інфраструктури АПК регіону

Джерело: розроблено автором

 

Сільськогосподарська інвестиційна корпорація є уповноваженою організацією у сфері створення і розвитку інвестиційних проектів сільськогосподарських підприємств Київської області. Вона повинна діяти на основі принципів державно-приватного партнерства і забезпечувати ефективну взаємодію між адміністрацією та інвесторами.

Необхідність створення корпорації зумовлена наступними причинами: уповільненням надходження обсягів інвестицій у галузь; необхідністю підвищення економічної ефективності вкладень; організацією роботи із інвесторами на новому якісному рівні; наявністю так званих «недобросовісних інвесторів», які скуповують майнові сільськогосподарські об’єкти із метою проведення спекулятивних угод із ними, що призводить до загострення соціальної напруги на селі; необхідністю сприянню крупним інвесторам, основною ціллю яких є реалізація масштабних комплексних проектів розвитку, які включають у себе програму корінної модернізації виробництва.

Метою діяльності корпорації є залучення додаткових інвестицій на розвиток сільськогосподарського виробництва області за рахунок коштів приватних інвесторів. Для досягнення поставленої цілі необхідно виконати наступні задачі: підготовка привабливих пропозицій для інвесторів через формування виробничих комплексів; здійснення передінвестиційної оцінки пропозицій; сприяння реалізації інвестиційних проектів щодо розвитку виробничої та соціальної інфраструктури у сфері АПК.

Основні напрями діяльності корпорації: аналіз та сприяння вирішенню соціально-економічних задач розвитку Київської області; проведення заходів по підвищенню економічної привабливості області; здійснення контролю за ефективністю виробничо-майнових комплексів, які передаються інвестору з метою реалізації інвестиційних проектів; проведення форумів, семінарів, конференцій щодо економічного розвитку галузі області.

Необхідність створення регіонального інформаційно-аналітичного і консалтингового центра АПК зумовлена: потребою у забезпеченні автоматизації функцій збирання і обробки виробничо-економічних і фінансових даних діяльності сільськогосподарських товаровиробників, а також формування банку інформації; потреба в формуванні бухгалтерської та аналітичної розробки планів виробничо-фінансової діяльності, звітності та зведених балансів на регіональному рівні, а також врахування субсидій по кредитам; потребою в оперативному аналізі результатів фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств області, а також поетапного моніторингу результатів реалізації інвестиційних проектів у сфері АПК і розробці заходів по підвищенню ефективності господарської діяльності та антикризових заходів; підвищенням ефективності інформаційної взаємодії регіональних органів управління АПК на основі сучасних інформаційних технологій.

Окрім необхідності підвищення рівня інвестиційної привабливості аграрної сфери, існує цілий ряд чинників, які специфічні для кожного виду інвестора, негативний вплив який стримує розвиток їх інвестиційної діяльності у сільському господарстві. До основних чинників, які стримують участь приватного і банківського капіталу в інвестиційній діяльності аграрного сектору економіки, можна віднести: низький рівень прибутковості і фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств, кредитування яких банкам не вигідно, а також відсутність стабільних і передбачуваних умов функціонування сільськогосподарських товаровиробників на середньострокову перспективу (3-5 років) зумовлюють гостру необхідність ведення фінансово-економічного моніторингу та оперативної реалізації бізнес планів інвестиційних проектів; низька здатність сільськогосподарських підприємств до сприйняття інвестицій, пов’язаних  із недостатньою якісною оцінкою інвестиційних проектів.

Останній чинник можна пояснити нестачею на селі висококваліфікованих спеціалістів, які володіють сучасними методиками підготовки бізнес-планів інвестиційних проектів. Якщо на представлений до банку інвестиційний проект відсутня затверджена проектно-кошторисна документація, а також розроблений бізнес-план, то такий проект буде відхиленим. Вирішення даної проблеми, пов’язано із підготовкою та залученням до аграрної сфери спеціалістів в області інвестиційно-інноваційного проектування, а також із розвитком регіональних служб, які спроможні оперативно виконувати дані завдання.

Організація управління інвестиційною діяльністю представляє собою систему принципів і методів розробки і прийняття управлінських рішень, пов’язаних із вибором конкретних об’єктів інвестування, залученням необхідного обсягу інвестиційних ресурсів, оптимізацією джерел їх надходження, а також забезпеченням максимально можливої ефективності їх використання безпосередньо у процесі реалізації інвестиційної діяльності [4, 5].

Ефективність системи управління інвестиційною діяльністю сільськогосподарських підприємств базується на виконанні наступних умов: структуризації проблеми і побудова дерева цілей; використання наукових методів і підходів прийняття управлінських рішень; забезпечення багатоваріантності при прийнятті управлінського рішення; забезпечення співставленості варіантів рішень, що приймаються; формування якісної інформаційної бази розробки та прийняття управлінських рішень; наявність механізму реалізації прийнятого рішення; розробка системи відповідальності та мотивації при прийнятті якісного та ефективного рішення.

Підвищення ефективності системи управління інвестиційною діяльністю починається із формування цільової підсистеми, яка представляє собою певну сукупність цілей, для виконання і вирішення яких формується дана система управління [6].

Основними цілями системи управління інвестиційною діяльністю сільськогосподарських підприємств є: визначення економічної ефективності інвестиційного проекту, з метою встановлення доцільності його реалізації; забезпечення можливості залучення підприємством необхідного обсягу інвестиційних ресурсів для реалізації інвестиційного проекту; формування механізмів і реалізації заходів, направлених на підвищення ефективності інвестиційної діяльності [7].

Представлені цілі системи управління інвестиційною діяльністю можуть бути реалізованими через механізм управління джерелами залучення інвестиційних ресурсів. При прийнятті управлінських рішень доцільно провести порівняльний аналіз інвестиційних проектів із врахування вартості капіталу за кожним варіантом можливих джерел залучення капіталу.

Підвищити ефективність інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств можна через прийняття ефективних управлінських рішень. Направлених на підвищення дохідності інвестиційного проекту, та здійснюючи управління джерелами інвестиційних ресурсів, що дозволить істотно знизити величину затрат інвестиційних ресурсів.

Система управлінням фінансуванням інвестиційної діяльністю сільськогосподарських підприємств включає наступні основні етапи. На першому етапі доцільно провести вивчення існуючих проблем, які пов’язані із реалізацією інвестиційної діяльності та визначити основні цілі системи управління.

На другому етапі проводиться аналіз інформації щодо можливих варіантів виконання поставлених цілей. Відповідно, система управління інвестиційною діяльністю сільськогосподарських підприємств повинна передбачити дослідження потенційних джерел ресурсів, аналіз індивідуальних їх характеристик, а також можливості використання конкретних джерел інвестиційних ресурсів у якості основи для досягнення тих чи інших цілей системи управління.

Підвищити ефективність інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств можна через прийняття ефективних управлінських рішень. Направлених на підвищення дохідності інвестиційного проекту, та здійснюючи управління джерелами інвестиційних ресурсів, що дозволить істотно знизити величину затрат інвестиційних ресурсів [6].

Важливим напрямом державного регулювання є подолання збитковості сільськогосподарських товаровиробників, забезпечення цін відтворювального рівня у галузі, підтримка міжгалузевого цінового паритету в АПК, формування доступності позичкових ресурсів і т.д.

Висновки з проведеного дослідження. Отже, з метою підвищення інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств необхідно створювати адекватну систему інститутів, орієнтованих на обслуговування безпосередніх товаровиробників. Доведено, що на регіональному рівні доцільно створити обласну сільськогосподарську інвестиційну корпорацію та регіональний інформаційно-аналітичного і консалтингового центру АПК, основною метою яких буде реалізація комплексу заходів, які сприяють задоволенню потреб сільськогосподарських підприємств в інвестиційних ресурсах. Для фінансово-кредитних організацій, які забезпечують інвестиційними ресурсами і надають відповідні послуги товаровиробникам галузі, доцільно запровадити спеціальний спрощений порядок реєстрації й одержання ліцензій, знизити резервні вимоги пропорційно розмірам інвестицій, надати державні гарантії повернення частини вкладених коштів.

 

Список літератури.

1. Лупенко О. Ю. Інвестування розвитку сільського господарства / Ю. О. Лупенко, Є. І. Лупенко // Економіка АПК. – 2007. – №2. − С.3−10.

2. Саблук П. Т. Економічний механізм АПК у ринковій системі господарювання / П. Т. Саблук // Економіка АПК. – 2008. − №12. – C.59−62.

3. Абрамович І. В. Інвестування в аграрний сектор економіки України: проблеми та напрями їх вирішення / І. В. Абрамович // Держава та регіони. – 2007. - №1. – С. 7–9.

4. Захарін С. В. Стратегія підвищення інвестиційної привабливості економіки України для іноземного капіталу / С. В. Захарін // Фінанси України. – 2000. – № 12. – С. 87–94.

5. Пісьмаченко Л. М. Інвестиції у галузі сільського господарства як шлях до демократичного економічного зростання / Л. М. Пісьмаченко, С. В. Юрченко [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_17_ekon/stat_17/04.pdf

6. Гайдуцький А. П. Підвищення інвестиційної привабливості інфраструктури аграрного сектора / А. П. Гайдуцький // Економіка АПК. – 2004. – № 10. – С. 99–105.

7. Кучмій І. Г. Активізація інвестиційних процесів, як фактор підвищення прибутковості аграрних підприємств / І. Г. Кучмій [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://socrates.vsau.org/repository/getfile/2646.pdf

8. Алексерова Ю. В. Шляхи залучення інвестицій в розвиток сільського господарства / Ю. В. Алексерова [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.rusnauka.com/25_NNP_2011/Economics/4_91977.doc.htm

 

References.

1. Lupenko, O. Yu. And Lupenko, Ye. I. (2007), “Investuvannia rozvytku silskoho hospodarstva”, Ekonomika APK, vol.2, pp.3−10.

2. Sabluk, P. T. (2008), “Ekonomichnyi mekhanizm APK u rynkovii systemi hospodariuvannia”, Ekonomika APK, vol.12, pp.59−62.

3. Abramovych, I. V. (2007), “Investuvannia v ahrarnyi sektor ekonomiky Ukrainy: problemy ta napriamy yikh vyrishennia”, Derzhava ta rehiony, vol.1, pp. 7–9.

4. Zakharin, S. V. (2000), “Stratehiia pidvyshchennia investytsiinoi pryvablyvosti ekonomiky Ukrainy dlia inozemnoho kapitalu”, Finansy Ukrainy, vol.12, pp. 87–94.

5. Pismachenko, L. M. and Yurchenko, S. V. “Investytsii u haluzi silskoho hospodarstva yak shliakh do demokratychnoho ekonomichnoho zrostannia”, [Online], available at: http://www.kntu.kr.ua/doc/zb_17_ekon/stat_17/04.pdf

6. Haidutskyi, A. P. (2004), “Pidvyshchennia investytsiinoi pryvablyvosti infrastruktury ahrarnoho sektora”, Ekonomika APK, vol. 10, pp. 99–105.

7. Kuchmii, I. H. “Aktyvizatsiia investytsiinykh protsesiv, yak faktor pidvyshchennia prybutkovosti ahrarnykh pidpryiemstv”, [Online], available at: http://socrates.vsau.org/repository/getfile/2646.pdf

8. Alekserova, Yu. V. “Shliakhy zaluchennia investytsii v rozvytok silskoho hospodarstva”, [Online], available at: http://www.rusnauka.com/25_NNP_2011/Economics/4_91977.doc.htm

 

Стаття надійшла до редакції 19.05.2015 р.

 

bigmir)net TOP 100

ТОВ "ДКС Центр"